CC BY
11
Науковий вкник Н.1Т У УкраУни. - 2013. - Вип. 23.1
Табл. 4. Значення коефщ1ент1в кореляци м1ж модельованими рядами розподШв за в1дносними ступенями морфолого-таксацшних показникв соснових деревостатв
Показник Dm Hm Hд.п.кD.m Hд.н.м.кD.m L^m Dmm
Dm 1,00±ид) - - - - -
Hm 0,66±ü'118 - - - -
Нд.п.ко.т 0,76±ü'134 0 94±°.°50 1,00±ü'üü - - -
Нд.н.м.тт 0,71±°,118 0 97±°,030 0 94±ü.ü53 1,00±ü-üü - -
Lmm 0,85±ü'113 0,68±ü'234 0,68±ü>1 0,73±ü'2ü5 1,00±ü-üü -
Dmm 0,96±ü'ü39 0,55±ида 0,67±ü'ü81 0,63±ü-ü'ü 0,92±ü'ü" 1,00±ü-üü
Отримаш кореляцшш залежност дають змогу пояснити вплив пара-MeTpiB крони на таксацшш показника стовбура та використовувати вщповщш залежностi для моделювання процешв росту, визначення загального запасу та продуктивной! залежно вiд параметрiв крони, а також використовувати вщповщш залежностi у регресiйних рiвняннях взаемозв'язюв морфолого-такса-цiйних параметрiв окремих дерев.
Висновки та перспективи подальших досл1джень. Загалом найтю-нiший зв'язок для дослщжуваних соснових деревостанiв в суборових умовах встановлено мiж рядами розподЫв за вiдносними ступенями дiаметра стовбура i дiаметром крони, мiж загальною висотою та висотами до початку крони i до найширшого мюця крони, а також мiж висотами початку крони та найширшого мiсця крони. Достатньо тюний зв'язок виявлено мiж дiаметром стовбура та дiаметром крони; середнiй - мiж дiаметром стовбура i протяжню-тю крони. У вiковому дiапазонi дослiджуваних деревостанiв (60-111 рокiв) розподши за вiдносними ступенями бiльшостi морфолого-таксацшних показ-ниюв зазнають незначних змш. Розподiли за вiдносними ступенями загальноï висоти, висот до початку та до найширшого мюця крони характеризуются вищою часткою кiлькостi дерев, згрупованих навколо центрального ступеня показника, порiвняно iз рештою морфолого-таксацiйних показникiв.
Отримаш результати може бути використано для подальшого прогно-зування товарноï та сортиментноï структури деревостанiв. Грунтуючись на отриманих даних, можна провести аналiз ведення господарсь^ дiяльностi в соснових деревостанах, зокрема рубок формування та оздоровлення лiсiв, а також запропонувати низку заходiв щодо створення високопродуктивних, 6í-ологiчно стiйких насаджень та окреслити доцiльнi режими правильного ве-дення господарства в них.
Л1тература
1. Гончар М.Т. Морфолопя рослин / М.Т. Гончар // УЕЛ. - Льв1в : НВФ "Украшсьга технологи", 2007. - II том. - С. 43.
2. Горошко М.П. Практикум з люово!' бюметри : навч. видання / М.П. Горошко, C.I. Миклуш, П.Г. Хомюк. - Лымв: УкрДЛТУ, 1999. - 108 с.
3. Лакин Г.Ф. Биометрия / Г.Ф. Лакин. - М. : Изд-во "Высш. школа", 1980. - 291 с.
4. Митропольский А.К. Статистические вычисления / А.К. Митропольский - Л. : Изд-во Всесоюзного зоочного лесотехнического ин-та, 1952. - Т.1. - 166 с; 1952. - Т. 2. - 191 с.
5. Цурик G.I. Таксацшш ознаки й будова насаджень : навч. поабник / G.I. Цурик. -Льв1в : УкрДЛТУ, 2001. - 362 с.
1. Лкове та садово-паркове господарство
89
Громяк О.Ю., Гриник Г.Г., Ярош М.И. Исследование особенностей морфолого-таксационного строения сосновых древостоев в суборевых условиях
Рассмотрены вопросы, связанные со строением по морфолого-таксационным показателям сосновых древостоев разного возраста в суборевых условиях. С помощью функции Вейбула смоделировано распределение частиц количества деревьев по относительным ступеням морфолого-таксационных показателей. Осуществлен математико-статистический анализ эмпирических и моделируемых рядов распределений по относительным ступеням морфолого-таксационных показателей исследуемых древостоев. Определены основные биометрические показатели. Установлены корреляционные зависимости между рядами распределений по относительным ступеням морфолого-таксационных показателей для деревьев сосны обыкновенной в условиях свежих и влажных дубово-сосновых суборей.
Ключевые слова: сосна обыкновенная, таксационная и морфологическая характеристика, биометрические показатели, корреляционный анализ, моделирование.
Gromiak O. Yu., Hrynyk H.H., Yarosh M.I. Research of morphological-assessments structure features of pine forests stands in subir site conditions
The structure on the morphological-assessments indexes of pine forests stands different age in subir site conditions are considered. By the distribution of Weibull the distributing of particles of amount of trees is modelled after the relative degrees of morphological-assessments indexes. The mathematic-statistic analysis of empiric and modelling rows of distributing is carried out after the relative degrees of researched forests stands. Certainly basic biometrical indexes. Cross-correlation dependences are set between the rows of distributing after the relative degrees of morphological-assessments indexes for the trees of Scotch pine in the conditions of fresh and moist oak-pine subirs.
Keywords: Scotch pine, morphological-assessments description, biometrical indexes, cross-correlation analysis, modelling.
90
Збiрник науково-техшчних праць
Науковий вкник НЛТУ УкраУни. - 2013. - Вип. 23.1
2. ЕКОЛОГ1Я ДОВК1ЛЛЯ
УДК 581.526.42(477.85) Проф. В.Д. Солодкий1 д-р бюл. наук;
аспгр. С.В. Робулець2; доц. В.Я. Заячук3, канд. с.-г. наук
ПРОБЛЕМИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ГРУНТОВОГО ПОКРИВУ СХИЛ1В БУКОВИНСЬКИХ КАРПАТ I ПЕРЕДКАРПАТТЯ
Висв^лено позитивний вплив рiвномiрно-поступових рубань на збереження верхшх горизонпв Грунтового покриву прських схилiв, пiдвищення Грунтозахисно!, водоохоронно!, водорегулювального значення лiсiв Буковинських Карпат та Перед-карпаття.
Ключовг слова: прсьга схили, деградацiя Грунтового покриву, р1вном1рно-пос-туповi рубання, Грунтозбер^альний ефект.
Постановка проблеми. Суперечност м1ж еколопчними вимогами збереження л1с1в, !х цшних функцш та економ1чними штересами щодо люо-вих ресуршв можна ефективно усунути або м1н1м1зувати шляхом впрова-дження у практику л1с1вництва, наближеного до природи люу. Його суть по-лягае у прагненш до мшмального порушення природних процешв розвитку люових екосистем завдяки дотриманню принципу виб1рково! експлуатацп та еколопзацп люокористування, зокрема впровадження р1вном1рно-поступових рубань (дал1 РПР). Це дае змогу формувати насадження, под1бн1 за складом фиоценозу, вжовою i ценотичною структурою екосистемам природного по-ходження, здатних до саморегулювання, самовiдновлення i саморозвитку. Одна з вагомих переваг РПР у прських умовах - максимальне збереження верхшх горизонпв Грунтового покриву, трофш властивосп якого формують-ся протягом столиь [2]. Окрiм цього, верхш горизонти мають добру структуру, велику вологомiсткiсть i водопроникнють, попереджують поверхневий стiк i захищають нижш Грунтовi горизонти вiд негативного впливу [4, 5]. Тому цшком очевидне позитивне значення !х збереження тд час лiсорозробок.
Анал1з попередн1х досл1джень та публ1кац1й. Проблеми рiвноваги природних екосистем i утворення потенцшних загроз як людинi, так i бютич-ним об'ектам розглянуто в працях М.А. Голубця, В.П. Кучерявого, А.З. Шви-денка, С. Ншьсона. Причини виникнення зсувiв, селiв, повеней внаслiдок екологiчно недосконалого ведення люового господарства, технологiй рубань головного користування описано в дослщженнях М.М. Горшенша, В. С. Пеш-ко, В.С. Олшника, В.1. Парпана. Питання наближеного до природи ведення люового господарства Карпатського регюну наведенi в роботах С.М. Стойка, Ю.Ю. Туницi, Г.Т. Криницького, В.1. Парпана, М.В. Чернявського. На тере-нах Буковинських Карпат та Передкарпаття вивченням рiвномiрно-поступо-вих рубань займалися А.Й. Швиденко, Б.Ф. Остапенко, В. Д. Солодкий [7-12].
1 Чершвецький нацюнальний ушверситет 1м. Юр1я Федьковича;
2 1нститут агроекологл i природокористування НААН Укра!ни;
3 НЛТУ Украши, м. Льв1в
2. Еколопя довкiлля
91
Мета роботи полягае у розкриттi позитивного впливу рiвномiрно-пос-тупових рубань на Грунтовий покрив гiрських схилiв як ефективного методу збереження цшюносп екосистем Буковинських Карпат та Передкарпаття.
Виклад основного матер1алу. Об'ектами дослiджень були насаджен-ня Чемернарського лiсництва ДП "Берегометське лiсомисливське господар-ство", пройденi двоприйомними рiвномiрно-поступовими рубаннями головного користування за перюд 1991-2011 рр. В процес дослiджень використано матерiали люовпорядкування, архiвнi матерiали проведення рiвномiрно-пос-тупових рубань та власш напрацювання. Для складення загально! картини стану РПР у регюш проводили обстеження ключових дiлянок люоексплуата-цп. Всього було обстежено та вивчено матерiали 212 люосж, де проводилися РПР, зокрема 56 на територп лiсництва.
Переважаючим типом лiсу на дослiджуванiй територп е вологий буко-во-смерековий суяличник (С3БкСмЯц). Основний породний склад деревоста-нiв - 6Яц 3Бк 1См, висота н.р.м. - вiд 634 до 852 м, крутизна схилiв - 1624 градусiв. Грунтовий покрив люництва формувався в умовах, типових для прсько! частини Буковинських Карпат. Прський рельеф, рiзна стрiмкiсть i експозицiя схилiв, помiрно-континентальний кшмат, а також рослинний покрив сприяли розвитку на територп люництва переважно гiрсько-лiсових свгг-ло-бурих слабо вилужених грунлв.
З метою визначення ступеня порушеност лiсового Грунтового покри-ву використовували вдосконалену шкалу О.Ф. Полякова (табл.) [8]. Досль дження люосж (пробних площ першого порядку) здшснювали за загальноп-рийнятими галузевими методиками на засадах порiвняльноl екологп [6]. Об-лiк природного тдросту деревних рослин основних лiсоутворювальних порщ проводили на пробних площах другого порядку розмiрами 5x5 м, закладени-ми за стандартною методикою на дослщжуваних люосжах. Враховували життездатний тдрют вiком до трьох рокiв.
Дослщжувана група лiсосiк досить неоднорiдна за ступенем розвитку ерозшних процесiв (табл..). Найбшьший ступiнь ерозп (60/2/в) встановили на пробнш площi №2. Ця лiсосiка розташована на схилi твденно! експозицп. За дослiдженнями фахiвцiв таю схили найбшьш чутливi до ерозшних процешв [5, 7]. Тому кшцевий прийом РПР здiйснювали, коли у достатнш кiлькостi для лiсовiдновлення з'явився життездатний тдрют насшневого походження головних люоутворювальних порiд. Варто зазначити, що перiод вiд першого до остаточного прийомiв рубки значною мiрою залежить вiд урожайних ро-кiв бука люового та ялицi бшо!, що коливаеться в межах 3-4 роюв. Враховували, що за люогосподарськими нормативами [3] мiнiмальна кiлькiсть життездатного тдросту повинна бути не менша тж 12 тис. на гектар. З метою збереження природного тдросту та Грунтового покриву кшцевий прийом здшснювали у зимовий перюд, коли Грунт та природнш шдрют були повнютю вкрит сшгом, внаслщок отримано в середньому на кожному гекта-рi 18,6 тис. шт. самоиву природного походження. Через три роки, коли було досягнуто зiмкненостi намету молодого деревостану, дiлянку переведено до категорп "покритi лiсом землГ'.
92
Збiрник науково-технiчних праць
Табл. Грунтозберкаючий ефект проведения pienoMipno-nocmynoeoiрубки (РПР) головного користування у Чемернарському _тсництвгДП "Берегометськетсомисливське господарство"_
Pi к та сезон проведения Вид jiicoroc иодарсь кого заходу Л i согосподарський результат Вплив лкогосподарського заходу на стан грунтового покриву Ступ ¡нь ерозп, % /к*/пк*
1 2 3 4 5
Характеристика ПП №1 — л/саака, кв. 12, вид. 15; плои fa — 2,9 га; склад деревостану - бЯцЗБк 1См; срунти; 6ypi zipcbKO-nicaei, отдзолет; напрямик та крутизна схилу - ПдСх: 24 "; висота - 634 м н.р.м.
1991, зима Проведено 1-й прийом РПР, заготовлено 190 м3/га Повногу деревостану доведено до 0,5 Л ¡сова пщетилка та гумусовий горизонт грунту частково пошкоджеш 30/2/а)
1997, 0С1нь Проведено кшцевий прийом РПР, заготовлено 280 м'/ га Збережено шдросту 17,9 тис. шт. / га Л^сова пщетилка та гумусовий горизонт гру[ггу частково пошкоджеш 40/2/6)
1999, осшъ Дшянку переведено до кате-ropii "покрит1 л ¡сом землГ1 Досягнено 31мкненост1 намету деревостану Поверхня грунту в1дновлена -/0/-
2004, весна Проведено оевплення насадження Сформовано насадження зпдно з лкогосподарськими вимогами Л|сова пщетилка пошкоджена частково, грунт не пошкоджено 40/1/6)
2009, nixo Проведено прочищения насадження Сформовано насадження зпдно з j и с о го с подарськ и м и вимогами Поверхня грунту не порушена -/0/-
Характеристика ПП №2 - nicociKa, кв. 6, вид. 18; площа -2,6 га; склад деревостану - 5ЯцЗ Бк 2 См; грунты; 6ypi lipcbKO-nicoei, отдзолет; напрямок та крутизна схилу - ПдСх: 22 "; висота - 725 м н.р.м.
1992, оешь Проведено 1-й прийом РПР, заготовлено 180 м3 / га Повногу деревостану доведено до 0,5 Лосева пщетилка та гумусовий горизонт грунту частково пошкоджеш; лошкодження п лосю сне 60/2/в)
1998, зима Проведено кш цевий прийом РПР, заготовлено 260 м /га Збережено пщросту 19,6 тис. шт. / га Л ¡сова пщетилка та гумусовий горизонт грунту частково пошкоджеш; лошкодження плосмсне, локальне 40/2/а)
2001, оешь Дшянку переведено до кате-гори "покрит! л ¡сом землГ Досягнено 31мкненост1 намету деревостану Порушена поверхня грунту на стадн вщнов-лення -/0/-
2006, весна Проведено осв ¡тления насадження Сформовано насадження зпдно з Л1согосподарськими вимогами Л ¡сова пщетилка пошкоджена частково, фунт не пошкоджено 40/1/6)
2011, оешь Проведено прочищения насадження Сформовано насадження зпдно з люогосподареькнх вимог Поверхня грунту не порушена -/0/-
1 2 з 4 5
Характеристика ПП№3; iícocíko, кв. 1, вид. 8 плаща — 2,0 га, склад деревостану - бЯцЗ Бк 1См; трунти; 6ypi zipcbKO-mcoei, отдзояеш; напрямок та крутизна cxtuiy - ПнЗх: 19 висота - 802 м н.р.м
1992, осшь Проведено 1-й прийом РПР, заготовлено 220 м3 /га Повнота деревостану доведена до 0,5 Л ¡сова пщстилка та гумусовий горизонт грунту частково пошкоджеш 20/2/а)
1998, зима Проведено кшцевий прийом РПР, заготовлено 250 м1! га Збережено ni др осту 18,8 тис. шт. /га Якова пщстилка пошкоджена частково, грунт не пошкоджено 50/1 /б)
2000, ocÍHb Дщянку переведено до катс-ropií "noKpMii jiícom землГ Досягнсно 3ÍMKHCHOCTÍ намету деревостану Поверхня грунту не порушена -10/-
2005, весна Проведено осв1тлення насаджения Сформовано насадження зпдно з лкогосподарськими вимогами Л ¡сова пщстилка пошкоджена частково, грунт не пошкоджено 30/1/а)
2010, осшь Проведено прочищения насаджснпя Сформовано насадження зпдно з люогосподарськими вимогами Поверхня грунту не порушена -/0/-
Характеристика ПП N°4: jiicociKa, кв. 14, вид. 1,2; площа — 2,4 га; склад деревостану ~-6Яц2 Бк 2 См; Грунти; 6ypi zipcbKO-mcoei, отдзолеш; напрям та крутизна схилу - ПнЗх: 16 "; висота - 852 м н.р.м
1993, зима Проведено 1-й прийом РПР, заготовлено 280 м3/га Повнота деревостану доведена до 0,5 Л ¡сова пщстилка та гумусовий горизонт грунту частково пошкоджет; пошкодження п лосю сне, локальне 20/2/а)
1998, зима Проведено кшцевий прийом РПР, заготовлено 370 м3/га Збережено пщросту 18,4 тис. шт. /га Л ¡сова пщстилка та гумусовий горизонт грунту частково пошкоджен) 30/2/а)
2001, осшь Дщянку переведено до кате-гори "покрип л ¡с ом землГ Досягнено 31мкнутост] намету деревостану Порушена поверхня грунту на стадо вщновлення -10/-
2006, весна Проведено осв1тлення насадження Сформована насадження зпдно люогосподарських вимог Л ¡сова пщстилка пошкоджена частково, грунт не пошкоджено 10/1 /а)
2011, осшь Проведено прочищения насадження Сформовано насадження зпдно люогосподарських вимог Поверхня грунту не порушена -101-
К* (Категория): 0 - поверхня грунту не порушена, вщновлена або на стадп вщновлення; ] - лкова пщстилка пошкоджена частко-во, грунт не пошкоджено; 2 - .тпсова пщстилка та гумусовий горизонт грунту частково пошкоджет; пошкодження плосюсне, локальне. За ступеней пошкодження люовоУ пщ стилки 1 та 2 категорн порушення грунтового покриву нами роздшено на три пщкатегорп ПК*; а) пошкоджено до 30 % тсово! гт 1д стилки; б) пошкоджено 30-60 % люовоТ пщстилки; в) пошкоджено понад 60 % шсовоГ пщстилки; 3 - дь лянки з широкими стежками i дорогами, а також лиийш пошкодження типу первинних волок1в (волоки вщ трелювання одного хлиста); 4 - лшшно-плоскюне пошкодження типу вторинних волок ¡в (пошкодження вщ трелювання юлькох хлиспв; 5 - наноси др[бнозему, лнстя 1 камшня вн ас л ¡док трелювання. За глнбнною пошкодження (эмитост1 грунту лкоспсн) 3-5 категорп роздшяються на три пщкате-горш а) до 5 см (слабкозмитт д1лянки); б) до 10 см (середньозмит! д^пянки); в) понад 10 см (сильнозмнп дшянки).
