CC BY
94Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 25 (64) № 4. Часть 1. С.310-314.
УДК 007 : 304 : 070
Проблеми становлення регюнально'' медiакритики Фенько Н. М.
Кровоградський державний педагог'чний унверситет '¡мен Володимира Винниченка, м. Кровоград, Украна
У статт1 досл1джуються проблемна зони процесу становлення рег1ональног мед1акритики. Зокрема вивчаються кыьюсш та яюст параметри мед1акритичних матергалгв реггональних медШних каналгв.
Ключовi слова: рег1ональна мед^акритика, региональна мед1а, мед1аосв1та.
Укра!нська медiакритика поступово знаходить свое наукове осмислення i формусться як актуальний дослщницький проспр. Насьогодш матерiальними виявами цього процесу можна вважати часопис «Медiакритика» (Львiв), натхненником й очшьником якого е професор Борис Потятиник, штернет-видання «Телекритика» (Ки!в) на чолi з шеф-редактором Наталiею Лiгачовою i «Украшська правда», на електронних сторшках яко! постiйно обговорюються проблеми медiа. Науковi розвiдки Б. Потятиника [5], О. Довженка [2; 3; 4], Ю. Голодовшково! [1], у яких автори в силу власного досвщу i знань осмислюють непростий процес формування укра!нсько! медiа критики, утворюють хороший старт для вивчення ще! важливо! медшно! галузi. Натомiсть дослiдження укра!нсько! медiакритики в 11 регiональних виявах перебувае на перифери наукових защкавлень, що обумовлюе актуальшсть статтi. Такий стан частково пов'язаний з незрiвняно меншим сумарним обсягом власне регюнального медiапродукту i меншим попитом мюцево! аудиторп. Але це нiяк не применшуе значущiсть регюнально! медiакритики, адже без просто! логiки - вщ регiонального до нацiонального - порушуеться дiяльнiсть уше! медiасистеми, результатами чого е спорадичшсть медiакритичних дослiджень, неповна картина роботи нацюнально! медiасфери, зрештою, - лише часткове задоволення потреби в грунтовному вивченнi медiйного контенту, а також у корекци його сприйняття аудиторiею.
У пошуках об'екта дослiдження, яким постають для нас матерiали регюнально! медiакритики, звернемося до юровоградського iнформацiйного простору. За контентом i динамiкою вiн нiчим не вiдрiзняеться, наприклад, вiд черкаського, микола!вського, полтавського тощо. Отже, може вважатися типовим прикладом регюнально! медiасфери. Ми свщомо оминаемо такi великi мюта, як Харкiв, Одеса, Днiпропетровськ, Львiв, адже проблеми медшно! сфери цих регюнальних центрiв усе ж таки знаходять свое висвгглення в «Телекритищ» (рубрика «Медiарегiони»). Метою статтi е дослщження проблемних зон процесу становлення регюнально! медiа критики, зокрема вивчення кшьюсних та якiсних параметрiв медiакритичних матерiалiв регiональних медiйних каналiв.
Проспр регiонально! медiакритики формуеться досить повшьно, утiм вже на початковому еташ можна визначити декiлька проблемних зон, яю гальмують процес становлення медшно! критики. Примiром, однiею з проблем можна вважати
Проблеми становлення репонально! медiакритики
неоднозначне ставлення до медiакритики в умовах локального медiапростору. Зазвичай, практики скептично ставляться до критики на свою адресу, забуваючи, що прийняття шшо! думки, змша ставлення до обгрунтовано! критично! позици - це завжди крок вперед для будь-яко! сфери суспшьного життя. Цей крок ЗМ1 повинш зробити передусiм назустрiч сво!м глядачам та читачам, яю часто потребують кватфшовано! допомоги в штерпретаци й оцшюванш якостi медiапродукту. У роз'ясненш механiзмiв функцiонування ЗМ1 закладено один iз засадничих принципiв медiакритики як складово! процесу медiаосвiти. Критик своею дiяльнiстю так чи iнакше призводить до тдвищення медшно! грамотностi аудитора.
Медiакритик, який вивчае й аналiзуе продукт регiональних медiа або специфшу дiяльностi мiсцевих медiафахiвцiв, може з'явитися або в колi науковцiв вщповщного факультету мiсцевого унiверситету, або в журналютських рядах. На жаль, академiчна медiакритика у кiровоградському регiонi розвиваеться не так активно, як хотшося б. Головними причинами можна вважати вщсутнють фахiвцiв з медiакритики ^ звичайно, досить вузький сегмент читацько! аудитора, яка б адекватно, з високим рiвнем компетентностi могла сприйняти медiакритичний матерiал академiчно! спрямованостi. Як правило, це студенти журналiстського напряму пiдготовки, для яких викладаеться спецкурс «Медiакритика», науковцi вiдповiдного профiлю й шдготовлеш працiвники медiасфери.
З журналютських рядiв виходить «внутрiшньоцеховий», або корпоративний медiакритик. Якщо враховувати ставлення до «сво1х» у зонi критики, то не дивно, що таким фахiвцем виступае журналют-позаштатник видань нацiонального рiвня, спецiалiст високо! квалiфiкацil i професiоналiзму. Примiром, Свiтлана Орел - позаштатний кореспондент мiжнародного тижневика «Дзеркало тижня» -мiсцевий фрiлансер, людина принципова, iз незалежним поглядами на проблеми юровоградського медiапростору. Сво! медiакритичнi матерiали Свiтлана Орел публiкуе в часопис «Журналiст Укра!ни». За останнi два роки можна вщзначити такi матерiали: «Журналiст загубився в iнформацiйному просторi? (2010. - № 6) - шдшмаеться питання критично! кримiналiзацi! шформацшного простору: «Кiровоградщина. Про цензора в собi i мiсцеву пресу» (2010. - № 10) - про стандарти журналютики та випадки !! порушення; «Кiровоград. Чесна журналiстика потребуе тдтримки» (2011. - № 4) - про стан пресово! журналютики регюну; «Журналiст на букву «?» Кiровоградщина» (2011. - №1) - про норми журналiстсько! етики та !х викривлення в сучаснiй пресь
На жаль, журналiстiв-практикiв, якi б шдшмали на критичний рiвень осмислення дiяльнiсть колег-«цеховикiв» i висвiтлювали «незручш» питання на сторiнках фахових часопишв, дуже мало, i це стае ще однiею причиною вiдсутностi критичного поля для мюцевих ЗМ1.
Вивчення юровоградського iнформацiйного простору в медiакритичному розрiзi виявляе таку проблемну зону формування регiонально! медiакритики, як обмежена кшькють каналiв !! донесення до читацько! аудитора. Наприклад, у робот мiсцевого телебачення практично вiдсутня медiакритична складова. Регiональнi пресовi та штернет-видання мiстять переважно iнформацiйнi матерiали. Дослщження мiсцево! преси як одного iз потенцiйних каналiв переконуе в тому, що проблеми медiа недостатньо висв^люються пресовими ЗМ1.
Так, огляд матерiалiв популярно! серед кiровоградцiв щотижнево! газети «Украина-центр» за 2011 рш дозволив видшити кiлька груп публшацш медiакритичного напрямку. Перша група (6 публшацш) - це публiкацi! шформацшного характеру переважно про новi проекти оновленого юровоградського телебачення («Что нового увидим по ТВ?» 6.01.2011; «Сделай шоу! Себе и нам» 3.02.2011; «Статский советник»: заяви о себе» 16.06.2011; «Ранкова кава»: новые ароматы» 1.09.2011; «Еще
раз о выдающихся» 1.12.2011; «Сиди и смотри» 29.12.2011). Ц матерiали не можна вважати медiакритичними через вщсутнють у них власне критично! складово!. Це бшьше нагадуе акт мiжкорпоративно! iнформацiйно! тдтримки.
Друга група (5 публiкацiй) - це публшаци, у яких авторами здшснюеться певний аналiз медiапродукту або окреслюються тенденцi! розвитку регiонального медiапростору. Так у статтi О. Нттшо! «Кто поддержит журналиста?» (2.06.2011) подаеться шформащя про проведення круглого столу «Роль прессы в становлении гражданского общества», де обговорювалися проблеми мюьких i районних газет. Стаття О. Гуцалюк «Скрытая камера» (20.01.2011) присвячена проблемам приватно! телерадюкомпанп м. Олександрн «Контакт-ЛТД». У статтi цiе! само! журналютки «Ты суслика видишь? - Нет. - А он есть!» у рамках аналiзу ток-шоу «Ми» юровоградського обласного телебачення пiднiмаються проблеми взаемовщносин влади i медiа. У статп Г. Рибченкова «Первый год с Вадимом Мурованим» (3.10.2011) у бесад з но-вим керiвником обласного державного телеканалу створюеться картина якюно ново! роботи мiсцевого телебачення. На жаль, журналют нiяк не коментуе слова нового очiльника, хоча вдумливий читач i глядач може зробити сво! висновки з деяких вис-ловлювань В. Мурованого. Ось для прикладу: «Кто-то может укорять - мол, в трех сюжетах из шести... показывают главу облгосадминистрации. Но освещать работу власти - это уставное положение работы государственной телерадиокомпании, так что без этого никак. Кстати, это то, что в работе КОГТРК при любом руководстве было, есть и будет, принимайте как данность».
До третьо! групи ми вщнесли лише один матерiал, який дшсно можна вважати медiакритичним i який насправдi е бшьше винятком, шж правилом. Це стаття Ю. 1лючека «Неспортивное телевидение» (10.02.2011). Автор констатуе, що спортивне телебачення в нашш кра!ш практично знищене. Спроба врятувати його на мiсцевому рiвнi закiнчилася обiцянками, тобто нiчим. Журналют приходить до невтшного висновку: «Новые руководители нашего телевидения избрали дорожку, проторенную столичными телекреативщиками, где на первом плане развлекуха, пиар начальников, а затем - все остальное. И в этом остальном - новым спортивным проектам, похоже, нет места».
Як бачимо, медiакритичний контент провщного пресового видання регюну занадто обмежений у порiвняннi з потребами сучасно! читацько! аудиторi! - шють публiкацiй за рiк. Медiакритичнi матерiали носять випадковий характер, не мютять аналiзу якiсного рiвня медiаконтенту i спрямованi тiльки на результати дiяльностi мiсцевого телебачення. Це створюе хибне враження вщсутност проблем на пресовому ринку Юровоградщини. Тут додатково спрацьовуе корпоративне обмеження на критику, а провшцшнють накладае особливий вiдбиток на характер корпоративности Бiльшiсть журналiстiв i представникiв ЗМ1, а тим бшьше головш редактори i керiвники особисто знають один iншого, багато хто шдтримуе дружнi стосунки. Крiм того, невелика кшькють редакцiй i плиннють кадрiв не дозволяють бути об'ективними в оцшщ колишнiх, а можливо майбутнiх колег, або тих, з ким постшно зустрiчаешся на прес-конференщях та iнших заходах за участ преси.
Кiровоградська пресова журналiстика, яка утворюе достатньо вузьке коло, не вдаеться до критичних висловлювань стосовно шших регюнальних ЗМ1 без явного приводу - в штересах свого бiзнесу, керiвникiв, засновникiв тощо. Одиничш медiакритичнi виступи вiдбуваються поза масовою пресою - передусiм в штернет-виданнях i на форумах, де юровоградсью журналiсти i представники певних суспiльно-полiтичних кiл обговорюють зокрема юровоградську журналiстику. Однак, цi висловлювання спрямоваш у площину обговорення самих подш, i зрiдка -!хньо! штерпретацн й якостi подачi.
Проблеми становлення регюнально! медiакритики
Ще одним каналом для медiакритичних матерiалiв можна вважати штернет-форуми, де журналюти i пересiчнi громадяни можуть вшьно висловлювати сво! думки про яюсть мiсцевого медiапродукту. Тут навiть вщбуваються гарячi дискусii, якi на репональному рiвнi сприймаються як скандальна подiя. Примiром, на кiровоградському iнформацiйно-розважальному порталi «Р.К.С.» е рубрика «Сплетни, слухи, скандалы», де можна ознайомитися з думкою громадян про канал «Юровоград» та його програми. Особливо привертае увагу дискушя з приводу статп кiровоградського журналiста Андрiя Лисенка «Про юровоградсью ЗМ1. Суб'ективно» (http://kirovograd.proua.com/forum). Звичайно, це так звана масова медiакритика, яка не претендуе на вичерпшсть i осмислення головних тенденцiй розвитку регюнальних медiа. Специфiка iнтернет-видання дозволяе оцшювати ЗМ1 експресивно, з використанням стилiстично марковано! лексики. Критичнi висловлювання переважно постають як iронiя автора щодо непрофесiйностi мiсцевих ЗМ1.
На разi Андрiй Лисенко виступае з позицш блогового медiакритика. Вiн очолюе в якостi головного редактора газетне видання «Новини Кiровоградщини» та штернет-видання «Novosti.kr.ua», на сторшках яких, на жаль, вщсутш медiакритичнi матерiали. Але у своему блозi (a-lysenko. livejournal. com) А. Лисенко продовжуе критично коментувати дiяльнiсть колег «по цеху». Так, тд рубрикою «Крадуть» вiн формуе своерiдний рейтинг «краднв iнформацii»: «буду розмiщувати iнформацiю про тих, хто тирить у нас новини, цитати тощо без посилання на джерело» (a-lysenko. livejournal. com/ tag/ крадуть). Найбшьше вщ блогера-медiакритика дiстаеться штернет-виданню «Весь Кiровоград»: розглядаються фактолопчш помилки («Ох i впертi ж...» 19.04.2012); неоперативнiсть iнформацii («Рекорд «оперативность» встановлено» 26.02.2012); непрофесiйна робота з шформащею («Еро-топ тижня» 06.11.2011).
Висновки. Дослщження матерiалiв регiональноi медiакритики виявило цiлий ряд проблем, якi, з одного боку, характеризують змiстовi параметри регюнально! медiакритики, а з шшого, - окреслюють можливi напрямки регулятивно! дiяльностi медiафахiвцiв. Найбiльшими проблемними зонами постали: несприйняття медiакритичних виступiв в умовах локального регюнального медiапростору, обмежешсть кадрового ресурсу i доступу аудиторн до медiакритичних матерiалiв, усталенiсть штерешв мiсцевоi аудиторii та низький рiвень !! медiакомпетентностi. Варто вiдзначити ютотну рiзницю у широтi аудиторii медiакритики нацiональноi преси i регiональноi аудиторн, зовшм iншу масштабнiсть мiсцевого медiаринку. Критика ЗМ1 у провiнцiйних умовах не може набути характеру об'ективного i постшного аналiзу медiаконтенту. Зокрема тому, що мiсцева журналiстика не може покладатися передусiм на штереси аудиторii. Проте, потреби регiональноi аудиторн у медiакритицi не дослiджено. Медшна критика продукту мiсцевих ЗМ1 повинна позицюнуватися передусiм як важлива складова медiйноi освiти населення. Для цього необхщно провести грунтовну роботу з боку вчених, журналiстiв, педагогiв тощо. Тiльки таким чином - через розумшня принципiв дiяльностi регiональних медiа - можна повноцiнно осмислити тенденцн загального розвитку нацiональноi медiасфери.
Список лггератури
1. Голодовнiкова Ю. Парадокси укра!нсько! медiакритики [Електронний ресурс] / Ю. Голодовнiкова. - Режим доступу : http://www.mediakrytyka.info/drukovani/ paradoksy-ukrayinskoyi-mediakrytyky.html
2. Довженко О. Дискурс укра!нсько! медiа критики : вiд маргiналiй до чинника саморегуляцн [Електронний ресурс] / О. Довженко. - Режим доступу : http://www. mediakryyka.info/oWyady-analityka/dyskurs-ukrayinskoyi-mediakrytyky-vid-marhinal-iy-do-chynnyka-samorehulyatsiyi.html
3. Довженко О. Для чого noTpi6rn медiакритика? [Електронний ресурс] / О. Довженко. - Режим доступу : http://www.mediakrytyka.info/za-scho-krytykuyut-media/ dlya-choho-potribna-mediakrytyka.html
4. Довженко О. Медiакритика в Укрш'ш : недоросла й недоощнена [Електронний ресурс] / О. Довженко. - Режим доступу : http://www.mediakrytyka.info/media-filosofiya/mediakrytyka-v-ukrayini-nedorosla-y-nedootsinena.html
5. Потятиник Б. Медiакритика : кому перепадае найбшьше? [Електронний ресурс] / Б. Потятиник. - Режим доступу : http://www.mediaosvita.com.ua/material/medi-akritika-komu-perepadaie-naybilshe
Фенько Н. Н. Проблемы становления региональной медиакритики //Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» - 2012. - Т.25 (64). - № 4. Часть 1. - 310-314.
В статье исследуются проблемные зоны процесса становления региональной медиакритики. В частности, изучаются количественные и качественные параметры медиакритических материалов региональных медийных каналов.
Ключевые слова: региональная медиакритика, региональные медиа, медиаобра-зование.
Phenko N. M. The Problems of Regional Mediacritcism's Establishment //Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communications». - 2012. - V.25 (64). - № 4. Part 1. - P. 310-314.
In the article problem areas of the process of regional mediacriticism's becoming are under research. In particular quantitative and qualitative characteristics of mediacritical materials coming from regional channels are examined.
Key words: regional mediacriticism, regional media, mediaeducation.
Поступила до редакци 23.09.2012р.
