CC BY
48
ОГЛЯДИ
УДК 616.314-76-77-089.843
Г. Ю.Апекунов*, А. С. Сфименко**, С. М. Блий***, Д. М. Король ****
ПРОБЛЕМИ ПРОТЕЗУВАННЯ ПАЩ6НТ1В 13 ЗАСТОСУВАННЯМ СТОМАТОЛОГ1ЧНИХ 1МПЛАНТАТ1В
*Донецький нацiональний медичний уыверситет iM. М.Горького **Стоматолопчна KniHiKa фiрми "Вггадент" (м. Запорiжжя) ***Приватний стомaтоnогiчний кабшет (м. Днiпропетровськ) ****ВДНЗУ "УкраТнська медична стоматолопчна aкaдемiя"
Вирiшальне значення у визначенн успiху дентальной iмплантацN мае питання про взаемо-вщношення поверхонь внутрiшньокiсткових опор iз тканинними реак^ями реципiента. За даними М. Д. ПеровоТ (1999), порiвняльний аналiз ефе-ктивностi застосування зубних iмплантатiв iз рн зними варiантами геометрп i текстури внутрш ньокiстковоТ частини, проведений на основi клн шко-рентгенолопчних i морфологiчних методiв дослiдження, показав наявнють прямоТ залежно-стi мiж поверхневою топографiею, маргiнальною кiстковою втратою пiсля закiнчення перiоду за-гоювання i вiдсотком деструктивно-запальних ускладнень дентальноТ iмплантологiТ у вiддаленi термiни. Вивчення бiоматерiалознавства спону-кае вчених до пошуку матерiалiв для iмпланта-^в, якi б сприяли якомога швидшому загоюван-ню твердих i м'яких тканин на межi бюсередо-вища.
На основi сканувального електронномiкрос-кошчного дослiдження в 1990 роцi F.B. Bagambisa зi спiвавторами [9] на тваринах довели, що поверхня iмплантата, покрита пдро-ксоапатитом, е кондуктивною до морфогенноТ активностi остеогенних кл^ин. Це мае виршаль-не значення для ранньоТ адгезiТ макромолекул бтш, унаслiдок чого вiдбуваеться вiдкладення кютки на поверхнi бiоматерiалу, тобто вщбува-еться кiстковий рiст. Багатьма авторами вста-новлено, що гiдроксоапатит е остеофтьним субстратом для пролiферацiТ кютки, яка забез-печуе можливiсть ТТ вiдкладання як на поверхнi власних кюткових структур, так i на поверхш штучноТ опори. Застосування гщроксоапатиту запускае механiзм прискореноТ тканинноТ адап-тацiТ в порiвняннi з шскоструминною обробкою поверхнi за рахунок бюлопчного регулювання загоювання рани.
Wong et al. [22], Branemark R. [10], Edwards et al. [15], Aspenberg Skripitz R. [8] у численних до-слщженнях, довели, що вростання кiстки в мак-рожорстку поверхню збinьшуe силу зчеплення в порiвняннi з гладкими субстратами. Автори ви-значили, що застосування пористо! поверхнi ти-танових iмплaнтaтiв забезпечуе функцiонanьну пiдтримку завдяки росту всередину пор твердих об'екпв. Таю процеси вщбуваються не ттьки шляхом нанесення рiзного покриття, а i шляхом мехашчноТ обробки або методами хiмiчноl ерозп.
Carlsson L. et al. [12] спостер^али, що на шо-рсткiй поверхнi металу кютка росла швидше, нiж на вiдполiровaнiй, але надлишкова пористiсть призводила до утворення м'якотканинного про-шарку мiж кiсткою пaцieнтa. Однак, при збть-шеннi пористостi на 9% зменшувалася кinькiсть м'яко' тканини, що вростала в пори. Для забез-печення мехашчного зчеплення застосовують спе^ально нaнесенi борозенки, якi створюють "контактну доторкaннiсть". Цей феномен засто-совуеться для зaпобiгaння вростанню епiтеniю на поверхш зубного iмплaнтaтa в пришийковш дinянцi. Вiдкnaдaння мшеральноТ основи кютки забезпечуеться нaявнiстю ямок, жоnобкiв, рiзних утиснень на поверхнi iмпnaнтaтiв [13].
De Leonardi et al. [1999] спостер^али за 100 гвинтовими iмплaнтaтaми, шорсткiсть яких за-безпечувалася за рахунок протравлювання роз-чином кислот - азотно' та пдрофтористоТ. Таю iмплaнтaти дали високий кniнiчний ефект - по-над 98%. Дослщження aвторiв свiдчaть, що шо-рсткють поверхнi посилюе мехaнiчну взaемодiю мiж поверхнею iмпnaнтaтa, кiсткою, нaсniдком чого стае посилення резистентностi до компресп напруг.
Malo P., Rangert B., Nobre M. [18] провели ре-троспективне кл^чне досniдження 44 пaцiентiв i
176 iмплантатiв i3 застосуванням нового протоколу негайного навантаження (All-on-Four). BiH полягае у введеннi 4 довгих iмплантатiв (2 дис-тально зiгнутi) в симфiз i3 використанням кiлькох 40 N/cm патентам i3 беззубою нижньою щеле-пою. Зiгнувши дистально ц iмплантати, автори сподiвалися зменшити сили, що дшть на консо-льн конструкци акрилових протезiв на всю ниж-ню щелепу, встановлених на жорсткий каркас i що скртлюють гвинтами з цими iмплантованими з^нутими багатокомпонентними дужками особ-ливими фксаторами протягом менше нiж 2 годин. Були зафксоваш сумарна приживанють 96,7 % для iмплантатiв i вiдсоток успiшностi iм-плантацп 100 % для протезiв. У тзышому дослн дженнi тих же авторiв [19] сумарна приживанiсть iмплантатiв 97,6 % була виявлена для верхньоТ щелепи. Було пщтверджено, що дистальний ви-гин iмплантатiв, спiльно введених як незшмна протезна конструкцiя, що пщтримуе консольну конструкцiю, не пщвищуе напругу в кiстцi вщнос-но вертикально введених iмплантатiв [11, 24].
У вах па^етчв, яким застосовували мiкро-гвинти остеотоми, вдалося уникнути зламу вес-тибулярноТ i пiднебiнноТ кортикальноТ стiнки, як на хiрургiчному етапi, так i пiд час установлення iмплантатiв. Бтьш того, нi вестибулярно, нi пщ-небiнно, нi апiкально не вщбулося нiяких перфо-рацiй або утворення дегистенцш. У всiх пацiентiв загоення вщбувалося без ексцесiв.
На етап встановлення чотирьох iмплантатiв дiаметром 4,1 у трьох па^етчв, у яких ширина альвеолярного гребеня не перевищувала 3,75 мм, вщбулися невелик злами кютки. Злами охо-плювали корональн частини вестибулярноТ кортикальноТ пластинки. Зламан фрагменти не ви-даляли, а покривали подрiбненою аутогенною кюткою i резорбувальною мембраною.У цих трьох па^ен^в загоення вiдбувалося без особ-ливостей. Пiсля завершення перiоду загоення встановлен iмплантати були визнанi придатни-ми для ортопедичноТ реабiлiтацiТ. Перюд спо-стереження тривав вiд 6 до 16 мюя^в i в серед-ньому складав 12 мюя^в для дослiджуваних iм-плантатiв (час обчислювали з дня встановлення). Протягом перших 16 мюя^в цього перспективного дослщження, що тривае, вс встановленi iмплантати вiдповiдали певним критерiям успiху. Висновки фунтувалися на даних шшчних i рен-тгенолопчних обстежень. Якщо врахувати вище-зазначен критерiТ успiху iмплантацiТ, то рiвень успiшностi для цих iмплантатiв складав 100%.
На думку авторiв, дуже високий вщсоток ус-пiху ^еТ технiки слiд вважати попереднiм результатом, осктьки перiод спостереження поки що дуже нетривалий. Проте невелика ктькють ускладнень i добрi результати подальших ктыч-них i рентгенолопчних обстежень дають можли-вiсть уважати нову техыку розщеплювання гребеня з одночасним установленням iмплантатiв
багатообщяючим методом лiкування для окре-мих випадмв на верхнiй щелепi, де товщина кютки недостатня.
Cochran D.L. et al. [14] повщомили, що фiбро-бласти людини й епiтелiальнi клiтки прикртлю-ються i пролiферують in vitro пiд впливом повер-хневих характеристик титану. Ц данi суперечать раннiм in vitro-дослщженням укра'Тнських авторiв, якi заявили про вщсутнють упливiв титану марки ВТ-1,0 на пролiферацiю i диференцiювання ос-теогенних детермiнованих клiтин i3 кютковомоз-ковою тканиною [1]. Автори, використавши ос-теобластоподiбнi клiтини, показали, що шорстка поверхня титану змiнюe пролiферацiю, дифере-нцiацiю i продукцiю матриксу остеобластами.
Yliheikilla P. K. et al. [23] вважають, що все-таки пролiферацiя остеобластiв первинна, це призводить до подальшого утворення матриксу, багатого на колаген, який i мiнералiзуeться. Приводом для тако'Т думки стали аргументи зро-стання культури остеобласпв на поверхнi чистого титану [17, 20, 21], пдроксоапатиту [16] i на сплавах титану [23]. Спостереження цими дослн дниками кл^инноТ' адгезп та подальшо'Т пролiфе-рацп й диференцiацiТ пiдтверджують, що остео-бласти вiдповiдають закладенiй генетичнш про-грамi. Бiльш того, остеобласти на поверхн мо-жуть пщтримувати несекреторний преостеобла-стичний фенотип.
Морфолопчы данi [3, 4, 5, 6, 7], одержат при вивченн раннього iмплантатного остеогенезу в мембранно-захищених дефектах iз мiкропорис-тим бар'ером, дозволяють зробити висновок про багатограннiсть i багатофакторнiсть цього про-цесу, осктьки визначалися значущi вiдмiнностi тканинних реакцш залежно вiд обробки ендо-осальноТ' поверхнi штучних опор, а в деяких ви-падках також за наявност кореляцiй iз геометрн ею i текстурою iмплантатiв спостерiгалося апо-зицiйне кiсткове зростання з боку перюсту у ви-глядi нашарування молодого остеоТ'дного матриксу в напрямку штучного субстрату.
Як зазначено вище, вчен та клшщисти вико-ристовують рiзнi пiдходи для досягнення результат швидкого, мiцного i надiйного в часi кн стковочмплантатного з'еднання. Передумовою для iдеального використання бiоматерiалiв е та-ка поверхня, яка не порушувала б, а краще, пщ-вищувала ефективнiсть загального процесу кют-кового загоення в зон iмплантацiТ, позитивно впливала на ктькють i якiсть кiстки.
Малорян Е. Я. [2], вивчаючи iмплантати I по-колiння, показав, що вони мали внутршньокют-кову поверхню, вiдполiровану за допомогою ультразвуку; напилення на поверхню порошкового титану збтьшило площу опор у 6 разiв, змшив-ши конфiгурацiю i конструкцiю iмплантатiв (II по-колшня); безпористi та пористi сплави на основi нiкелiду титану, що проявляють у iзотермiчних умовах ефект формо вщновлення, належать до
III поколшня. Сучасн iмпnaнтaти не дозволяють здшснити остаточний вибiр оптимального мате-рiaлу для iмпnaнтaцil.
Застосування системи «Вюмалчмплант» по-казане при поодиноких вщсутых зубах, перева-жно у фронтальнш дinянцi щелеп; через 1,5-2 мюяц вiдбувaються нормaniзaцiя тканин ясен, формування регенерату навколо iмплaнтaтa, змiцнення iмплaнтaтa (ускладнення виникають в 3,2% випадюв): позитивному перебiгу пюляопе-рaцiйного перюду сприяе шинування iмпnaнтaтa i виведення тимчасового зубного протеза з оклюзп.
Змша контурiв iмпnaнтaтa вiдповiдно до ана-томiчних умов можлива в пластинчастих iмплaн-татах; iнструменти запропонованоТ автором конструкцп мають штикоподiбну форму i дозволяють забезпечити добрий доступ i огляд. При контрольному рентгенолопчному досniдженнi пaцiентiв (на 1-му роц досniдження) наголошу-валося наростання щшьносп кютковоУ тканини ложа iмпnaнтaцil, тюне прилягання новоутворе-ноТ кiстки до iмплaнтaтa, що визначало позитив-ну динамку остеоштеграцшного процесу.
Порiвняnьнi дан застосування дентальних iмпnaнтaтiв запропонованих конструкцш з бюке-рaмiчним покриттям показали, що найменшу питому вагу ускладнень пюля iмпnaнтaцil (бinьше 5 роюв) складають хрестоподiбнi пnaстинковi iм-плантати з напиленням (4,0%) i конусоподiбнi iмпnaнтaти з бiокерaмiчним покриттям, що са-монaрiзуються (3,2%).
При проведены експериментально-морфоnогiчних досniджень за одноетапною методикою iмпnaнтaцil (система «Вюмалчмплант») виявлено: покриття мае розвинену дрiбнопорис-ту поверхню, що сприяе проростанню кютковоУ тканини вглиб бiокерaмiчного шару, забезпечу-ючи добру остеоштеграцш; покриття не реагуе з водою, кислотою, лугом, iзолюе мaтерian iм-плантата вiд рiзних хiмiчних реакцш, що призво-дять до вщторгнення iмпnaнтaтa.
Нaйефективнiшими е сaмонaрiзувanьнi кону-соподiбнi iмпnaнтaти авторсько! конструкций по-критi бiоiнертною керaмiкою, що мають високий стушнь хiмiчноl чистоти (Sn, In, Cd менше 0,1%) i добру адгезш (мiцно зчiпnюються з мaтерiaлом iмпnaнтaтa), що при оцшц вiддanених результа-тiв украй значуще.
Лтература
1. Влияние титана на остеогенный и пролиферати-вный потенциал клеток костного мозга in vitro / Зайка А.И., Савчак А.Б., Бирка И.И. [и др.]. -Стоматология.- 1989.- № 3(68).-С.42-44.
2. Внутрикостные стоматологические имплантаты с биокерамическим покрытием (разработка и кли-нико-экспериментальное обоснование к их применению): дис. ... доктора мед.наук / Малорян Евгений Яковлевич. - М., 2006. - С.118.
3. Перова М.Д. Исходы хирургического лечения па-родонтита с применением остеозамещающих
имплантационных материалов / Перова М.Д. // Новое в стоматологии. - 1999. - № 4 (74), спец. вып. «Лечение заболеваний пародонта». - С.36-43.
4. Клиническое и теоретическое обоснование комплексной программы повышения эффективности дентальной имплантологии: дис. ...доктора мед.наук / Перова М.Д. - СПб., 1999. - С.400.
5. Перова М.Д. Лечение околоимплантатных костных дефектов с использованием нерезорбируе-мого микропористого мембранного барьера. Ч.2. Клинико-морфологическое исследование / Перова М.Д., Козлов В.А. // Пародонтология. - 1999. - №2(12).- С.16-21.
6. Перова М.Д. Результаты изучения взаимовлияний остеоинтегрируемых дентальных импланта-тов при компромиссном состоянии тканей паро-донта / Перова М.Д., Козлов В.А. // Клиническая имплантология и стоматология. - 1999б. - №2-3(9-10). - С.36-43.
7. Перова М.Д. Сравнительная эффективность остотрофных материалов в дентальной имплантологии / Перова М.Д., Козлов В.А. // Клиническая имплантология и стоматология.- 2000. - № 1-2(11-12). - С.24-30.
8. Aspenberg Skripitz R. Tensile bonding between bone and titanium. Trans 44 th Orthop Res, Soc, New Orleans, Loiusiana, March 16-19, 1998 Chicago, Orthopedic Research Society, 1989, 220.
9. Bagambisa F.B. The Interaction of Osteogenic Cells With Hydroxyjapatite Implant Materials / Bagambisa F.B., Joos U., Schilli W. // In Vitro and in Vivo Int. J. Oral Macsillofac Implants.- 1990; 5(3): 217-226.
10. Branemark R.A. Biomechanical Studi of Osseointe-gration [tesis] R.A. Branemark .- Goteborg Sweden, Goteborg Universiti, 1996.
11. Bruntte D.M. The effects of implants surface topography on the behavior of cells / D.M. Bruntte // Int. J. Ora.l Macsillofac Implants.- 1988; 3:231-246.
12. Carlsson L. Remowal Torques for Polished a Rough Titanium Implants / Carlsson L., Rostlund T. // Int. J. Oral Macsillofac Implants.- 1988; 3:1:21-24.
13. Chehroudi B. Effects of a grooved titanium coated implant surfeceon epithelial cell behaviour in vitro and in vivo Biomed / Chehroudi B., Gould T.R.L., Brunette D. // Mater Res .- 1990.-24: 1067-1085.
14. Buser Evaluation of an endosseous titanium implant witi sandblasted and etched surface in the cam mandible: Radiographic results / Cochran D. L, Nummokoski P.V., Cochran D.L. [et al. ] //Clin. Oral Impla. Res.- 1996;7:240-252.
15. Edwards J. T. Mechanical and morphologic investigation of the tensile strength of an bone hydroapa-tite interface / Edwards J. T., Brunski J.B., Higuchi K.W. // J. Biomed. Mater Res.- 1997; 36: 454-468.
16. Garvey B.T. A method of transmission electron microscopy investigation of the osteo-blast/hydroxyapatite interface / Garvey B.T., Bizios R. // J. Appl. Biomater. - 1994;5:39-45.
17. Lundborg G., Solleman C., Brenemark P. Osseoin-tegrated joint prosthesis in the hand. 1 Laney WR, Tolman Pe (eds). Tissue Integration Oral, Orthopedic and Maxillofacial Reconstructs.- Chicago: Quintessence, 1990:287—293.
18. Malo P. "All-on-Four" immediate-function concept with Branemark System implants for completely edentulous mandibles: a retrospective clinical study
/ Malo P., Rangert B., Nobre M. // Clin. Implant Dent 22. Relat. Res. - 2003;5(Suppl 1):2-9.
19. Malo P. "All-on-Four" immediate-function concept with Branemark System implants for completely edentulous maxillae: a 1-year retrospective clinical 23. study / Malo P., Rangert B., Nobre M. // Clin. Implant Dent Relat. Res. - 2005;7(Suppl 1):S.88-94.
20. Osseointegration in maxillofacial prosthetics. Part II: Extraoral applications / [Parel S.M., Branemark P-l, Tjellstroem A., Gion G.] // J. Prosthet. Dent.-1986;55:600-606. 24.
21. Stanford C.M. Bone cell expression on titanium surfaces is altered by sterilization treatments / Stanford C.M., Keller J.C., Solursh M. // J. Dent. Res. -1994;73:1006-1071.
Резюме
Авторами вивчен л^ературш джерела, як вказують на проблемы питання застосування стомато-лопчних iмплантатiв.
У науковш лiтературi немае едино'Т думки стосовно остеоштегративних процеав, як вщбуваються в кютковш тканин пюля встановлення стоматолопчних iмплантатiв.
Автори вважають, що проблема остеоштеграци повнiстю не вивчена i науковi пошуки мають трива-
ти.
Ключовi слова: остеоiнтеграцiя, внутрiшньокiстковий iмплантат, регенерацiя тканин, рутил.
Effect of surface topologi on the integracio of implant materials in trabecular bone / [Wong M., Euenberg J., Shenc R., Huziker E. ] // J. Biom. Mater. Res. - 1995; 29: 1567-1575. Correlat, Microscopic Investigation of the Interface Betwe Titanium Alloy and the Osteoblast—Osteobh Matrix Using Mineralizing Cultures of Prime Fetal Bovine Mandibular Osteoblasts / Yliheikkila P.K., Felton D.A., Whitson Yliheikkila P.K. [et al. ] // Int. J. 0. Maxillofac Implants.- 1995; 10: 6:655—665. Zampleis A. Tilting of splinted implants for improved prosthodontic support: a two-dimensional finite element analysis / Zampleis A., Rangert B., Heijl L. // J. Prosthet. Dent.- 2007;97(Suppl. 6):S35-43.
CTarra Haflmwna 23.01.2013 p.
Резюме
Авторами изучены литературные источники, которые указывают на проблемные вопросы применения стоматологических имплантатов.
В научной литературе нет единого мнения об остеоинтегративных процессах, которые происходят в костной ткани после установки стоматологических имплантатов.
Авторы считают, что проблема остеоинтеграции полностью не изучена и научные поиски должны продолжаться.
Ключевые слова: остеоинтеграция, внутрикостный имплантат, регенерация тканей, рутил.
Summary
The authors studied literary sources indicating problematic issues of dental implants usage.
Little consensus exists on osteointegrative processes occurring in bone tissues after dental implants' placement.
The authors consider the problem of osteointegration is studied incompletely. So scientific research towards this direction should be continued.
Key worlds: osteointegration, intraosteal implant, tissue regeneration.
