CC BY
11
Проведены лабораторные исследования на наличие тяжелых металлов в зоне влияния Червоноградского горнопромышленного комплекса на базе лаборатории государственной экологической инспекции во Львовской области. Обнаружено превышение всех присутствующих тяжелых металлов согласно рыбохозяйственным нормам водопользования, что является нарушением водоохранного законодательства. Очевидно, что такое влияние является следствием того, что терриконы размещены в заводи Западного Буга, Рати (высоко проникающие песчаные и супесчаные отложения). А повышено (1 %) содержание пирита в породе способствует самовоспламенению терриконов, приводит к формированию ореолов закисленых вод в подножии терриконов, которые нуждаются в нейтрализации. Кроме того, в пирите есть повышенное содержание ртути и мышьяка.
Ключевые слова: тяжелые металлы, бассейн реки, шахта, террикон.
Yanyshyn S.V., Bodnarchuk T.V., Snitynskyj V.V. Impact of restructuring of coal mining on state ecological basin Rata
The laboratory studies for the presence of heavy metals in the zone of influence Chervonograd mining complex at the laboratory of the state ecological inspection in Lviv region. Excess of all the present heavy metals by water fisheries regulations, which is a violation of water protection legislation. Obviously, this impact is due to the fact that waste heaps located in the floodplain of the Western Bug, elect (highly penetrating sand and sandy sediments). A high (1 %) content of pyrite in the rock contributes to spontaneous combustion of waste heaps, leads to the formation of halos acidic waters at the foot of waste heaps, which require neutralization. In addition, pyrite is the high content of mercury and arsenic. Keywords: heavy metals, river basin, mine, waste heaps.
Keywords: heavy metals, river basin, mine, waste bank.
УДК 630*[116+22+42] Проф. В.1. Парпан, д-р бюл. наук;
ст. наук. ствроб. Ю.С. Шпарик, канд. с.-г. наук; ст. наук. ствроб. Т.В. Парпан, канд. бюл. наук -УкрНДЫрлщ м. 1вано-Франк1вськ
ПРОБЛЕМИ ОПТИМ1ЗАЦ11 УПРАВЛ1ННЯ Л1СОВИМИ ЕКОСИСТЕМАМИ В Г1РСЬКИХ УМОВАХ УКРАШСЬКИХ
КАРПАТ
За результатами аналiзу нормативних докуменпв i наукових публжацш щодо ведення люового господарства за водозборами та параметрiв водозборiв рiзного рiв-ня на модельних басейнах тдготовлено систему планування л^вничих заходiв для дотримання оптимально! водоохоронно! люистост водозборiв в Укра!нських Карпатах. Це дасть змогу попередити надмiрну урбашзащю прських ландшаф™ i стабт-зуе гщролопчний режим.
Ключовг слова: площа водозборiв, тсиспсть, планування заходiв, суцшьш рубки, люовпорядкування.
Взаемозв'язок л1с1в та водних ресуршв е нагальною господарською проблемою в багатьох кра!нах св1ту 1 зокрема Свропи. Це ч1тко наголошено на 5-й Мшстерськш конференцп з1 захисту л1шв в Сврот (2007 р.) прийнят-тям спещально! резолюцп Ш2 "Люи та вода" [1]. Прийняття ще! резолюцп стало наслщком тривало! шдготовчо! роботи: в 1971 р. - прийнято Рамсарсь-ку конвенщю щодо спещального управлшня перезволоженими територ1ями [2]; у 1990 р. в резолюцп 84 Мшстерсько! конференцп з захисту л1шв в Свро-т (дал1 - ЫСРГБ) щодо адаптацп управлшня люами до нових умов довкшля
вщзначено потребу у вщновленш лiсiв на верхнш межi лiсу та на приводо-роздiльних територiях [3]; у 1998 р. в резолюцп Ь2 МСРГЕ з критерпв та ш-дикаторiв сталого управлiння лiсами встановлено спещальний критерiй №5 з пiдтримання та належного забезпечення захисних функцiй лiсiв, особливо щодо rрунтiв та води [4]; у 2002 р. на Свгговому самт зi сталого розвитку прийнято рiшення щодо 1нтегрованого (комплексного) управлшня водними ресурсами [5]; в 2003 р. в резолюцп VI МСРГЕ щодо посилення ефективнос-т управлiння лiсами вказано на потребу мiжгалузевого спiвробiтництва для забезпечення всебiчноl ефективностi лiсового господарства [6]; до 2006 р. тдготовлено та прийнято конвенщю Оргашзацп Об'еднаних Нацiй (далi -ООН) щодо водних ресурив [7-10].
Сучасна лiсова полiтика Укра1ни спрямована на розширене вщтворен-ня лiсiв та стале 1х управлшня. При цьому вже в першш статтi Лiсового кодексу Укра1ни зазначено: "Лiси Укра1ни е 11 нацюнальним багатством i за сво1м призначенням та мiсцерозташуванням виконують переважно водоохо-ронш, захисш, саштарно-гтешчш, оздоровч^ рекреацшш, естетичш, вихов-ш, iншi функцп та е джерелом для задоволення потреб суспшьства в люових ресурсах", тобто водоохороннi функцп лiсiв стоять на першому мiсцi. У цьому сенш планування лiсового господарства в межах ландшафтно-водоз-бiрних басейшв гiрських територiй на сьогоднi е дом^ючим напрямком у свiтовiй наущ та практицi. На замовлення Держлюагентства Укра1ни, науков-цi УкрНДIгiрлiс iз працiвниками ВО "Укрдержлiспроект" та колегами з ш-ших iнституцiй розробили систему планування лiсiвничих заходiв для водоз-бiрних басейнiв рiзних порядюв [11-15].
Методика досл1джень. Об'ектами дослщжень були площа i лiсистiсть водозборiв рiзного порядку, якi розташованi в рамках модельних водозборiв. Аналiз характеристик водозборiв рiзного порядку проведено за результатами створення геошформацшних систем вщповщно до можливостей комп'ютер-но1 програми Торо1. Видiляли водозбори за спещально розробленою методикою [12]: границ водозбирання проводили за такими елементами рельефу: гори, русла водотоюв, водороздши. Гора - вершина водозбирання, яку на картах зображено у виглядi окружностей з горизонталей. Найвища точка гори розташована в цен^ пересiчення дiаметрiв цих окружностей. Русла водотоюв - це улоговини рельефу, в яких течуть водотоки i як на картi розташо-ванi на вигинах горизонталей у виглядi букви "V", вiстря яко1 спрямоване до гiр. Водороздiли - це випуклосп рельефу, якi розмежовують водозбори i якi на карп розташоваш на вигинах горизонталей у виглядi букви "V", вiстря яко1 спрямоване вiд гiр. Пiсля визначення меж водозбирання в базу даних за-писували так! параметри: назву рiчки, яка формуе цей водозбiр; назву голов-но1 рiчки, в яку впадае рiчка цього водозбирання; площу водозбирання в км2; довжину основного водотоку в км; люистють (оцiночну за картами) у %; мак-симальну i мiнiмальну висоти н.р.м. в м.
Порядок водозборiв класиф^ють за рiзними пiдходами: одш вченi приймають за водозбори першого порядку басейни найменших постiйних водотоюв; iншi - басейни рiчок, якi впадають в моря чи океани. З люознавчо-
екологiчних мiркувань було прийнято першу класифiкацiю: водозбори пер-шого порядку - це басейни найменших постiйних водотокiв.
Результати дослвдження. За вихiднi умови дослщжень прийнято ви-моги пункту 13 "Правил рубок головного користування в прських люах Карпат", де зазначено, що важливими господарськими одиницями екосистемного шдходу е водозбори площею до 2 тис. га, на кожному з яких повинно зали-шатися не менш як 65 % вкритих люовою рослиннютю земель. Виходячи з необхiдностi встановити площi та лiсистiсть водозборiв рiзного рiвня в регь онi, на першому етапi було проаналiзовано результати видшення елементар-них водозборiв рiчки Головчанка, притоки рiчки Опiр. 1С. Кульчицький-Жи-гайло видiлив тут 120 елементарних водозборiв та прируслових дшянок, iз площею вiд 1,5 до 1495,5 га. Але оргашзовувати ведення люового господар-ства на об'ектах такого малого розмiру i з коливаннями за площею в 1000 ра-зiв практично не можливо.
9 Б/тивля (23)
■ Голмчанкз (14)
■ Елмж (15) М 1 180 ООО Зепен"рнкв (7)
И Ол1р (71)
■ Оррва (37)
■ Рожанга (21)
■ Спавська (21)
Рис. 1. Басейни другого порядку рiчки Отр
На другому етат для всього басейну рiчки Опiр видiлено водозбори другого порядку. Це дало можливють занести в базу даних характеристики 218 водозборiв ще! рiчки i створити вщповщну Г1С (рис. 1).
Пiд час !х групування в розрiзi окремих характеристик теж виявлено певш проблеми. Так, за площею водозбори переважно змшюються вiд 100 до 600 га i в цьому iнтервалi зосереджено 190 водозборiв або 90 % !х кiлькостi (рис. 2). Це вже бшьшою мiрою задовольняе лiсове господарство щодо пла-нування рубок, але змiни площi надмiрнi й на цьому рiвнi - вiд 50 до 2350 га.
Рис. 2. Розподл eodosôopie II порядку pi4KU Onip за площею (км2)
Важливим тут е i показник люистосп - дат свщчать, що тiльки 6 во-дозборiв мають лiсистiсть, меншу за 40 % (занижену), а 79 % водозборiв ма-ють оптимальну для виконання гiдрологiчних функцiй люистють (рис. 3).
60
7(1 3(1 40 5П fin
Рис. 3. Розподт eodo3Ôopie II порядку pi4KU Onip за тсистстю (%)
Представлен вище методичш принципи було обговорено на робочш зустрiчi науковцiв, представниюв Держлiсагентства Украïни та ВО "Укрдер-жлiспроект". Спiльним рiшенням погоджено основну увагу пiд час видiлення люогосподарських водозборiв звертати не на порядок водозбирання, а на
його площу - вона повинна бути близькою до 2 тис. га. Апробащю цього тд-ходу реалiзовано на прикладi Державного пiдприeмства "Ясiнянське ЛМГ" згiдно з наданою ВО "Укрдержлюпроект" картою лiсових кварталiв. Внасль док видшено 15 водозборiв для планування лiсiвничих заходiв: перший во-дозбiр - це територiя вiд 12 до 19, та 21 люових квартатв Станiславського люництва; другий - 7-11 квартали Станюлавського люництва; третш - 16 квартали Станюлавського люництва; четвертий - 1, 13-17 квартали Чорно-тисянського лiсництва тощо. Накладання квартально! мережi лiсiв на водозбори на прикладi конкретного тдприемства засвiдчило, що контури вшх ви-дiлiв вписуються у водозбори, лише окремi квартали виходять за межi люо-господарських водозборiв. У ДП "Ясшянське ЛМГ" лiси кварталiв 20 i 22 Станiславського люництва потрiбно передати у Свидовецьке люництво.
Наступнi етапи робiт у цьому напрямку полягають в тому, що за результатами накладання карт водозборiв та кварталiв окремих тдприемств УкрНДIгiрлiс складе таблицю вiдповiдностi. За щею таблицею вiдповiдностi Укрдержлiспроект розрахуе реальну лiсистiсть видiлених водозборiв, тд час планування суцiльних рубок на цих водозборах люовпорядкування не буде допускати зниження юнуючо! лiсистостi менше нiж 65 %.
Висновки. Для оптимiзацil управлiння лiсового господарства за еко-системним принципом потрiбно брати до уваги площу, а не порядок водозбо-рiв. Розроблена система планування лiсiвничих заходiв за водозборами в прських люах Укра!нських Карпат полягае в тому, що науковщ роздiляють всi квартали окремих шдприемств за видiленими водозборами з площею близько 2 тис. га; люовпорядкування плануе рубки головного користування так, щоб не допустити зменшення люистосп водозборiв менше за 65 % вщ ю-нуючо!; за розрахунку лiсистостi беруть до уваги площу тих видЫв, якi ви-конують водоохороннi функцil повною мiрою (молодняки II класу вiку i стар-шi лiси).
Це дасть змогу попередити надмiрну урбанiзацiю гiрських ландшафпв i стабiлiзуе гiдрологiчний режим територп.
Л1тература
1. 5th MCPFE Warsaw Resolution 2: Forests and Water, 2007. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.demo.ogm.gov.tr/diger/iklim/Dokumanlar/warsaw_resolution_2.pdf. - Назва з екрану.
2. MCPFE Resolution L2 / 4th MCPFE in Vienna: Pan-European Criteria, Indicators and Operational Level Guidelines for Sustainable Forest Management / Improved Pan-European Indicators for Sustainable Forest Management. - 1998. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.mcpfe.org/www-mcpfe/conferences/lisbon and 2003. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.mcpfe.org/www-mcpfe/conferences/vienna). - Назва з екрану.
3. Convention on Wetlands of International Importance as Waterfowl Habitat, 1971. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.ramsar.org/cda/en/ramsar-documents-texts-convention-on/main/ramsar/1-31-38 %5E20671_4000_0. - Назва з екрану.
4. MCPFE Resolution S4: Adapting the Management of Mountain Forests to New Environmental Conditions, 1990. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.mcpfe. org / conferences/strasbourg. - Назва з екрану.
5. Integrated Water Resources Management, developed WSSD in Johannesburg, 2002. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.un.org/events/wssd. - Назва з екрану.
6. MCPFE Resolution V1: Strengthen Synergies For Sustainable Forest Management in Europe Through Cross-Sectoral Co-Operation and National Forest Programmes, 2003. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.mcpfe.org/www-mcpfe/conferences/vienna. - Назва з екрану.
7. Proc. The role of ecosystems as water suppliers, 2004. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.unece.org/env/water/meetings/ecosystem/seminar.htm. - Назва з екрану.
8. Proc. Environmental services and financing for the protection and sustainable use of water-related ecosystems, 2005. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.unece.org/env/water/ meetings/payment_ecosystems/seminar.htm. - Назва з екрану.
9. Recommendations on Payments for Ecosystem Services in Integrated Water Resources Management, 2006. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.unece.org/env/water/ publicati-ons/documents/PES_Recommendations_web.pdf. - Назва з екрану.
10. EU Water Framework Directive (adopted October 2000, for implementation by 2015). [Electronic resource]. - Mode of access http://www.ec.europa.eu/environment/water/water-frame-work / index_en.html. - Назва з екрану.
11. Олшник В.С. Стокорегулювальне та водоохоронне значення люу на рiчкових бассейнах Карпат / В.С. Олшник // Науковий вюник НЛТУ Укра1ни : зб. наук.-техн. праць. -Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.7. - С. 76-84.
12. Розробити диференцшоваш заходи з ведення люового господарства за ландшафтно-водозбiрним i люотиполопчним принципами з врахуванням функцюнального призначення л> эдв Укра1нських Карпат: Звгг про НДР з теми № 19 (промiжний) / Укра1нський наук.-дослщ-ний ш-т прського лгавництва, № ДР 0110U005047. - 1вано-Франгавськ, 2010. - 223 с.
13. Кульчицкий-Жигайло И.Е. Управление лесохозяйственной деятельностью с учетом границ водосборов / И.Е. Кульчицкий-Жигайло, О.Е. Ошуркевич, Н.С. Огниста // Устойчивое управление лесами и рациональное лесопользование : матер. Международной научно-технической конференции 18-21 мая 2010 года. - Минск, 2010. - С. 338-341.
14. Forests and Floods Drowning in Fiction or Thriving on Facts? 2005. UN FAO CIFOR RAP Publication 2005 / 3 Forest Perspectives 2. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.cigar.org/insightdev. - Назва з екрану.
15. Парпан В.1. Паводкорегулююча роль прських лгав Карпат та шляхи ii оптимiзацii / В.1. Парпан, В.С. Олшник // Еколопя та ноосферолопя. - 2009. - Т. 20, № 1-2. - С. 121-127.
Парпан В.И., Шпарык Ю.С., Парпан Т.В. Проблемы оптимизации управления лесными экосистемами в горных условиях Украинских Карпат
По результатам анализа нормативных документов и научных публикаций относительно ведения лесного хозяйства по водосборам и параметрам водосборов разного уровня на модельных бассейнах подготовлена система планирования лесохозяй-ственных мероприятий для соблюдения оптимальной водоохранной лесистости водосборов в Украинских Карпатах. Это даст возможность предупредить избыточную урбанизацию горных ландшафтов и стабилизирует гидрологический режим.
Ключевые слова: площадь водосборов, лесистость, планирование мероприятий, сплошные рубки, лесоустройство.
Parpan V.I., Shparyk Yu.S., Parpan T.V. Optimization problems of forest ecosystems management in the Ukrainian Carpathians Mountains
According to the analysis of legal documents and scientific publications on watershed forestry and the analysis of parameters of different levels watershed on model basins prepared a system of forestry activities planning for a compliance of the optimum water-protecting forest area on the Ukrainian Carpathians watersheds. That will prevent excessive urbanization of mountain landscapes and stabilize their hydrological regime.
Keywords: watersheds area, forest land, forestry planning, clear-cutting action, forest management.
