CC BY
15Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальная коммуникация». Том 21 (60). 2008 г. №1. С.204-208.
УДК 81:811.161.2:070
ПРОБЛЕМИ МОВНО1 КОМПЕТЕНЦИ ЖУРНАЛ1СТ1В Супрун В.М.1, Супрун Л.В.2
1 Ейнницький держ авний педагогичный унiверсиг ет iм. Михайла Коцюбинського, м. Вiнниця
2 1нсг иг уг ж урналст ики Ки!вського нац1онального унiверсит ет у iм. Тараса Шевченка, м. Ки!в
Статтю присвячено розв'язанню проблем мовно! компетенцп журналiстiв. Характеризуються найтиповiшi помилки сучасного публiцистичного мовлення. Детально розглянуто мовнi штампи ЗМ1. Названо причини низького рiвня мовно! компетенцп працiвникiв мас-медiа.
Ключовi слова: мовна компетенщя, сучасне публiцистичне мовлення, русизми, мовш штампи
Батько термша "мовна компетенщя" Н. Хомський дефшщдавав його як знания мови i протиставив використанню мови [2, с.15, 34]. Завщувач кафедри мови та стилютики 1нституту журнашстики Ки!вського нацюнального ушверситету 1м. Тараса Шевченка професор Шумарова Н.П., послуговуючись термшом "мовна компетенц1я", робить "акцент на використанш конкретно! мови як сусшльного явища, нацюнально-юторичного i культурного феномена", що "дае можливють виявити фуикцiональну потужшсть мов у комуиiкативнiй д1яльносп населення" [3, с. 11].
Пост ановка проблеми. Низький рiвень мовно! компетенцп журналiстiв являе собою одну з головних проблем сучасного мас-медшного мовлення, розв'язанню яких ! пiдпорядкована наша стаття. Мет а ст ат т ! - охарактеризувати найтиповш! помилки сучасного публщистичного мовлення.
На жаль, але факт залишаеться фактом: ниш укра!нське публщистичне мовлення характеризуемся високим рiвнем безграмотностi. Через неналежну мовну компетенщю працiвникiв засобiв масово! iнформацi!, економiю деяких редакцiй друкованих ЗМ1 на оплатi працi коректора в газетах i журналах з'являеться велика кшьюсть рiзноманiтних помилок - лексичних, орфографiчних, пунктуацiйних, стилютичних тощо. Розгляньмо найтиповiшi мовленневi недоречностi сучасного публщистичного мовлення.
1. Використання шформацшно перевантажених складних речень з р1зними видами зв'язку, що найчастiше негативно сприймаеться читачами: I коли у 1970 рощ з мщат иви голови т одшнього бивського колгоспу iменi 40-р1ччя Жовт ня Василя Даценка т а директ ора Бивсько! восьмир1чно! школи Юр1я Деркача 61ля школи вст ановили пам'ят ник Василю Симоненку, т о кореспондент часопису "Червона Лубенщина" Б. Ванцак розпов1в про це не лише у сво!й мiсцевiй газет ^ а й
надрукував невелику замiт ку пiд заголовком "На бат ьювщит поет а" в газет i "Лгг ерат урна Укра!на" ["Урядовий кур'ер", 30. I. 2008].
2. Надмiрне вживання ^в iншомовного походження, здебiльшого англiцизмiв, малозрозумших для пересiчних читачiв, глядачiв, слухачiв, що призводить до iгнорування укра!нських вiдповiдникiв, якi наявнi у нашш мовi: На думку Арсенiя Яценюка, внаслiдок цього ми генеруемо у сустльст вi прихований лат ент ний мiж нацiональний конфлiкт ... I вш збирает ься вийт и з iнiцiат ивою в Верховну Раду Укра!ни про прийнят т я законопроект у, запропонованого ще в 2004 роцi, в якому регламент ует ься фшансове пит ання про облашт ування депорт ованих, визначает ься !х ст ат ус, а т акож порядок i механ1зм надання землi ["Урядовий кур'ер", 31. I. 2008]; I нехай ще зарано говорит и про екст рагування з моря написаного (за ост анне десят итт т я на укра!нську .тт ерат урну арену виходили авт ори з "ест ет икою", яку видавали за вибiр ново! чит ацько! генераци, формуючи поколiння, кот рi, замiст ь тт ерат ури, обирают ь перформенси; як настдок -величн1ст ь тт ерат урност i заст упило пiгмейст во) глибоких зразюв письма, яю мож ут ь бут и репрезент ант ами укра!нсько! .тт ерат ури у св^ i ["Дзеркало тижня", 1. XII. 2007]; Насправдi все це - сервшьна функцiя, i, що важ ливо, ж оден iз випадкових чи пост iйних зв'язюв не перерiс у механ1зм корект ування украшсько! полгг ики ["Главред", 16. VII. 2007].
3. Використання авторами публшацш рiзного типу абревiатур, якi не завжди розшифровуються, чим створюються труднощi !хнього сприймання, розумшня: Голова ДПС тдкреслив, що укра!нська ст орона вж ивае вичерпних заходiв у кожному пункт i пропуску ["Урядовий кур'ер", 31. I. 2008]; Пан Мендельсон прив^ ав Украшу iз завершенням основних переговорiв щодо вст упу до СОТ, зазначивши, що СС надавав значну тдт римку у цьому пит анш ["Урядовий кур'ер", 31. I. 2008]; Президент заявив, що пит ання iрансько! ядерно! програми закрит о i МАГАТЕ мож е конт ролюват и вш "мирн1 ат омн1 реакт ори Iрану" ["Сiльськi вiстi", 27. IX. 2007]; Хоч би як запевняв Саакашвiлi у прот илеж ному, але нин1 шанси Грузи приеднат ися до ПДЧ на Бухарест ському сам^ i альянсу видают ься б№ш н1ж сумтвними ["Дзеркало тижня", 1. XII. 2007].
4. Порушення лiтературних норм у сферi публiцистичного мовлення, що знаходить свш вияв у рiзнотипних недоладностях - лексичних, граматичних, а на цш основi також i на недоречностях стилютичних, наприклад: Василь Симоненко -одне з найбiльш значущих, надзвичайно прит ягальних iмен укра!нсько! поезi! перiоду т ак званих шiст десят ниюв... Прист расно висповщана ним свят а сиивська любов до мат ерi Укра!ни, незборимий прот ест ний дух прот и т иранл i фальшi будь-яких проявiв i ст упешв тднесли це iм'я i до висот справж ньо! народно! поези, i до висот нетдробно! всенародно! любовi. Саме в рiздвянськi морози ("на Василя"), в день народження лицаря укра!нсько! молодо! поези, лгг ературно-мист ецька громадсьюст ь Полт авщини влашт овуе т ут одну з найбшьш широкоохопних зуст рiчей ["Урядовий кур'ер", 30. I. 2008]; Та й про одного з яскравих дiячiв вищо! школи т акож говорилося, що здачу залшв у нього дехт о умудрявся орган1зовуват и подiбним чином ["Главред", 16. VII. 2007]; Ну а коли в
бордел!, що на вулищ Еспланадиш, помер цив!льний губернат ор, влада почала нет ерпимо ст авит ися до будииюв т ерпимост i ["Главред", 9. VII. 2007].
5. Засмiчення публiцистичного мовлення русизмами: Щоб скрасит и дозвiлля вiдпочивальникiв, арт ист и роз'!ж дж ают ь i3 концерт ами - що ближ че до курорт них зон, т им краще ["Главред", 9. VII. 2007]; У невеликш юмнат i на ст шах розмщеш знiмки ж шок... Ниш "ДОННА" налiчуe 25 регiональних осередкiв, а юльюст ь людей, звiсно, з вщомих причин мiняeт ься ["Урядовий кур'ер", 31. I. 2008]. Ми навгг ь поспорили з Радiоном на шоколадку ["Главред", 16. VII. 2007]; Адж е иишшшй, черговий провал зразу двох хат не перший випадок з iст ори села ["Урядовий кур'ер", 6. II. 2008].
Мовна компетенщя сучасних журналю^в виявляеться також i на рiвнi володшня штампами.
Штамп (нiм. stampfe, вщ iтал. stampa - вiдбит ок, друк) - "художнiй прийом, або зворот мови, що багаторазово повторюеться без творчого осмислення; висл!в, який мехашчно вiдтворюють; трафарет; шаблон; мовний стереотип з негативним забарвленням" [1, с. 806].
До втрати лексичного значення й експресивносп певних сл!в та словосполучень може призводити шерщя до прийомiв "готово! художностi" ("заяложених" заголовкiв, трафаретних епiтетiв, порiвнянь, метафор тощо, якi за походженням образш, але унаслiдок художньо! невмотивованостi й часто! повторюваносп втратили вже свою образнють i стилiстичну виразнiсть).
Така доля стткала образнi метафори на позначення оаб за родом професшно! дiяльностi. Погодьтеся, що словосполучення люди в бiлих халат ах, т ворщ високих врож а!в, служ ит елi Фемiди, свiт ська левиця, ж ридi кохання не викликають у нас певних позитивних емоцiй чи уявлень. Вони стали такими ж звичними словами, як шш! Те ж стосуеться i чорного золот а, блакит ного вогника, держ авно! скарбницi, по.тт ично! кухш тощо. Наприклад: 40 т исяч мешкаищв Кременчука ще принайми! два дш залишат имут ься без "блакит ного вогника" ["Укра!на молода", 11. IV. 2008]; Зазиртт ь за кутси полгг ично! кухш, придив!т ься уважшше - неодмiнно промайне жшочий силует ["Главред", 16. VII. 2007]; Ниш операцп за под!биими сумшвиими мет одиками уж е не роблят ь, а т од! прикарпат сью св!т ила у бших халатах страхали: або операцiя, або смерть ["Укра!на молода", 21. III. 2008]; Молодша - визнана св!т ська левиця, зшмалася у першому укра!нському ют оричному серiалi «Роксолана». Тому ж рищ кохання, як! виявилися зайвими у новост вореному кварт алi червоиих .тхт арiв, переквалiфiкувалися на "iидивiдуалок" - вуличиих повш ["Главред", 9. VII. 2007]; Водночас вш наголосив, що це свщчит ь про законослухияиiст ь команди Юли Тимошенко, однак додав, що розбират ися у закоииост i рiшеиня служ ит елiв Фемщи будут ь вадповадш оргаии ["Урядовий кур'ер", 31. I. 2008]; Але своею поведiнкою свгг ська левиця шокуе навгг ь папаращ, як! звикли, що ж оден день Перю не обходит ься без яко!сь епат аж но! вит !вки ["Укра!на молода", 5. VI. 2007]; Н нових робочих мюць, m збiльшеиня надходжеиь до держ авно! скарбниц! (як це ст алося б, якби в кра!ну справд! прийшли iноземиi iивест ицп) вщ "к1прських" грошей чекат и не доводит ься ["Главред", 17. IX. 2007].
На штампи перетворилися прикметники гучний та резонансний, якi внаслiдок активного вживання у мовленш бiльшостi журналiстiв у поеднанш з iменниками заява, скандал, справа, злочин, перемога, подiя тощо втратили свою емоцшнють, наприклад: Окрiм гучно! заяви, облрада ще спромоглася вцщлит и 50 т исяч гривень на першочерговi заходи з л1квщацл аварп ["Главред", 23. VII. 2007]; Щоб справит и враження на даму свого серця, король 1744 року на чол вiйська вирушив до Фламандн, де здобув серда гучних перемог, якими дот епер пишают ься французи.
Така ж доля стткала i прикметник опальний. Спочатку вiн згадувався поряд з iменем та прiзвищем росiйського олтарха в емпраци Бориса Березовського: Опальний олтарх Борис Березовський днями збирает ься оприлюднит и цiкавi факт и Помаранчево! революцн ["Укра!на молода", 12. IV. 2007]. З часом це слово так сподобалося пращвникам укра!нських ЗМ1, що вони почали його вживати разом iз прiзвищами шших осiб - депутатiв, мiнiстрiв, зiрок естради: Скандал розгорiвся тсля т ого, як факт про по!здку опального мшют ра Миколи Рудьковського до Парижу за державш кошт и, був офiцiйно тдт верджений ["Укра!на молода", 24. III. 2008]; Оргашзат ори спромоглися лише на один виступ опально! Сердючки ["Главред", 16. VII. 2007].
Штампи не мають ш iнформативно!, нi експресивно! цiнностi. 1х використання призводить до знеособлення, збщншня мовлення. Якщо, наприклад, в офщшно-дiловому стилi вони доречш з огляду на неприпустимють двозначного розумiння тих чи шших формулювань закошв, постанов, ухвал i т. iн., то в мовленш газетних публшацш, у яких йдеться про загальновiдомi факти, поди, явища, наявнiсть штампiв робить мову одномаштною, безбарвною, навiть дещо набридливою, важкою для сприймання.
Висновки. Публщистичний стиль, який був сформований в умовах заборони й переслщування укра!нсько! мови, культури, iсторi!, порушенш основних природних прав i свобод людини, мютить потужний потенцiал, спрямований на збереження нащонально! самобутностi. Однак, на жаль, через економiчну залежнють редакцiйних колективiв вiд власникiв, спонсорiв, низький рiвень свiдомостi i мовно! компетенцй, а також байдужiсть самих пращвниюв засобiв масово! iнформацi! цей потенщал майже не використовуеться чи зумисне деформуеться, що перетворюе значну частину журналю^в, публiцистiв на прислужниюв олiгархiчних кланiв. Як бачимо, мовна компетенщя особистостi перебувае у прямш залежностi вiд сили впливу сощальних факторiв.
Список лiтератури
1. Укра!нська мова: Енциклопед1я / Редкол.: В.М. Русашвський, О.О. Тараненко та ш.
- 2-е вид., випр. i доп. - К.: Вид-во "Украшська енциклопед1я" 1м. М.П. Бажана, 2004.
- 824 с.
2. Хомский Н. Язык и мышление. - М.: Изд-во МГУ, 1972. - 375 с.
3. Шумарова Н.П. Мовна компетенщя киян: соцюлшгв1стичний аспект // Мовознавство.
- 1992.-№4.-С.11-17.
Супрун В.Н., Супрун Л.В. Проблемы языковой компетенции журналистов
Статью посвящено решению проблем языковой компетенции журналистов. Характеризуются наиболее типичные ошибки современной публицистической речи. Детально рассмотрены языковые штампы СМИ. Названы причины низкого уровня языковой компетенции работников масс-медиа.
Ключевые слова: языковая компетенция, современная публицистическая речь, русизмы, языковые штампы
Suprun V.M., Suprun L.V. The problems of the linguistic competence of the journalists
The article is devoted to the problem of the linguistic competence of the journalists. It is characterised the typical mistakes of the modern publicistic speech. It is scrutinized in details the linguistic stamps of the mass media. It is named the reasons of low level of the linguistic competence of the workers of mass media.
Key words: the linguistic competence, the modern publicistic speech, rusisms, the linguistic stamps
Пост упила до редакци 12.09.2008 р.
