CC BY
5
УДК 336.71:338.124.4
ПРОБЛЕМИ Ф1НАНСОВО1 БЕЗПЕКИ УКРА1НИ ТА АНАЛ1ТИЧНИЙ 1НСТРУМЕНТАР1Й ii ОЦ1НКИ
© 2016 ТКАЧЕНКО Ю. В., ЗВЕРУК Л. А.
УДК 336.71:338.124.4
Ткаченко Ю. В., Зверук Л. А. Проблеми фшансово'Т безпеки УкраТни та аналiтичний iнструментарiй ТТ оцiнки
Стратегчним завданням сьогодн е нацленсть фшансовоi полтики на стабльне нарощування фшансових ресурсв кра'ни, що, своею чергою, багато в чому залежить Bid своечасного реагування на внутр'шт та зовтшт загрози. Для ix адекватного виявлення необхiдний аналтичний 'нструментарш о^нки стану ф'тансовоiбезпеки. Особлива актуальшсть даного питання пов'язаназнеобxiднiстю науково обфунтованого про-гнозування р'вня ф'тансово1 безпеки крани на середньо- та довгострокову перспективи. Для цього потр'бна безперервна о^нка сучасного стану та розробка прогнозних макропоказнит для обчислення iндикатор'в, за якими здшснюеться планування стратег'нного р'вня як ф'тансово1 так i економ'то'1 безпеки в цлому. У статт'> представлен основт тдходи до оцнки показнит ф'тансово1 безпеки, рiвня ix пороговихзначень, проана-л'вовано методики мiжнародниx рейтингових агенцй для визначення суверенних кредитних рейтингiв крат, узагальнено аналтику сучасного рвня фшансово'1 безпеки та представлено шляхи подолання кризових ситуацй. Також запропоновано використання кредитного рейтингу в рол'> шдикатора кон'юнктури фшансових ринт Украни.
Ключов'! слова:фшансова стаб'шьшсть, ндикатори фшансово'1 безпеки, штегральний шдекс, пороговiзначення шдикатор'в, кредитнийрейтинг, фшансовий ринок, прогнозування. Ббл.: 8.
Ткаченко Юрй Володимирович - кандидат економiчниx наук, доцент, директор 1нституту управлння i права Нацонально':' юридичного утверси-тету iм. Ярослава Мудрого (вул. Металкт'в, 17, Кшв, 03057, Украна) E-mail: t0710@ukr.net
Зверук Людмила Анатолпвна - кандидат економiчниx наук, доцент кафедри фiнансiв, банювсьш справи та страхування, Кивський кооператив-ний нститут б'внесу i права (вул. Михайла Ломоносова, 18, Кшв, 02000, Украна) E-mail: mila_107@ukr.net
УДК 336.71:338.124.4 Ткаченко Ю. В., Зверук Л. А. Проблемы финансовой безопасности Украины и аналитический инструментарий ее оценки
Стратегической задачей сегодня является нацеленность финансовой политики на стабильное наращивание финансовых ресурсов страны, что, в свою очередь, во многом зависит от своевременного реагирования на внутренние и внешние угрозы. Для их адекватного выявления необходим аналитический инструментарий оценки состояния финансовой безопасности. Особая актуальность данного вопроса связана с необходимостью научно обоснованного прогнозирования уровня финансовой безопасности страны на средне- и долгосрочную перспективы. Для этого нужна непрерывная оценка современного состояния и разработка прогнозных макропоказателей для вычисления индикаторов, по которым осуществляется планирование стратегического уровня как финансовой, так и экономической безопасности в целом. В статье представлены основные подходы к оценке показателей финансовой безопасности, уровня их пороговых значений, проанализированы методики международных рейтинговых агентств для определения суверенных кредитных рейтингов стран, обобщена аналитика современного уровня финансовой безопасности и представлены пути преодоления кризисных ситуаций. Также предложено использование кредитного рейтинга в качестве индикатора конъюнктуры финансовых рынков Украины. Ключевые слова: финансовая стабильность, индикаторы финансовой безопасности, интегральный индекс, пороговые значения индикаторов, кредитный рейтинг, финансовый рынок, прогнозирование. Библ.: 8.
Ткаченко Юрий Владимирович - кандидат экономических наук, доцент, директор Института управления и права Национального юридического университета им. Ярослава Мудрого (вул. Металлистов, 17, Киев, 03057, Украина) E-mail: t0710@ukr.net
Зверук Людмила Анатольевна - кандидат экономических наук, доцент кафедры финансов, банковского дела и страхования, Киевский кооперативный институт бизнеса и права (ул. Михаила Ломоносова, 18, Киев, 02000, Украина) E-mail: mila_107@ukr.net
UDC 336.71:338.124.4 Tkachenko Yu. V., Zveruk L. A. The Issues of the Financial Security of Ukraine and Analytical Instrumentarium for Its Evaluation
A strategic objective nowadays is focusing the fiscal policy on a stable buildup of financial resources of our country, which in turn depends largely on the timely response to internal and external threats. To adequately identify them, analytical instrumentarium for evaluation of the status of financial security is necessary. The special topicality of this issue is related to the need for a scientifically based forecasting the level of financial security of our country in the medium-and long-term prospects. This requires continuous evaluation of the current status and development of predictive macro indicators for the calculation of further indicators, according to which planning the strategic level of both the financial and the economic security as a whole is carried out. This article presents the main approaches to estimation of the indicators of financial security, their level of thresholds, methods of the international rating agencies for determining sovereign credit ratings of countries have been analyzed, analytics for the current level of financial security have been generalized, and ways to overcome crises have been provided. The authors also suggest use of a credit rating as an indicator of the financial markets of Ukraine. Keywords: financial stability, indicators of financial security, integral index, thresholds of indicators, credit rating, financial market, forecasting. Bibl.: 8.
Tkachenko Yurii V. - PhD (Economics), Associate Professor, Director of the Institute of Management and Law of National Law University named after Yaroslav Mudryi (17 Metalistiv Str., Kyiv, 03057, Ukraine) E-mail: t0710@ukr.net
Zveruk Liudmyla A. - PhD (Economics), Associate Professor of the Department of Finance, Banking and Insurance, Kyiv Cooperative Institute of Business and Law (18 Mykhaila Lomonosova Str., Kyiv, 02000, Ukraine) E-mail: mila_107@ukr.net
Сучасний стан економжи вимагае здiйснення низки заходiв щодо пiдвищення результативное« здiйснюваних реформ i перетворень на шляху вдосконалення процесу управлiння фшансовими ресурсами в державi. Вагомим фактором у цьому процей е середньо- та довгострокове прогнозування економiчноí безпеки ^ в першу чергу, важливо'1 'й складово'1 - фшан-сово'1 безпеки. Для прийняття ефективних рiшень щодо забезпечення зростання максимально можливого по-тенцiалу розвитку необхцно спочатку оцiнити поточний економiчний стан краши, 'й регiонiв, видiв економiчноí дiяльностi, а потiм визначити максимальний порiг по-тенцiйних можливостей при кнуючих рiвнях технологи, зайнятостi й обсягах виробничого катталу. Такий ана-лiз можливо здiйснити на основi складових та шдика-торiв економiчноl безпеки, у тому числi фшансово!, якi визначають знаходження рiвня безпеки у сприятливш або визначенiй зош. Тому оцiнка необхiдних значень та iндикаторiв економiчноl, зокрема, фшансово1 безпеки е досить актуальною.
Одшею з найвагомiших складових економiчноí безпеки е фiнансова безпека, за яко! створюються необ-хцш фiнансовi умови для стабкьного сощально-еко-номiчного розвитку краши, забезпечуеться й стiйкiсть до фiнансових шокiв та дисбаланйв, створюються умови для збереження цкксносп та едностi фшансово1 сис-теми краши. Для визначення рiвня фшансово1 безпеки в Методичних рекомендацiях щодо розрахунку рiвня економiчноl безпеки Украши запропоновано розрахо-вувати штегральний iндекс фшансово1 безпеки через шкть складових: банкiвська безпека, безпека небанюв-ського фiнансового ринку, боргова безпека, бюджетна безпека, валютна безпека, грошово-кредитна безпека. Визначення штегрально1 оцшки економiчноl безпеки, у тому чи^ фшансово1, здiйснюеться в такому порядку: формування множини (перелжу) iндикаторiв; визначення характеристик i значень iндикаторiв; нормування ш-дикаторiв; визначення вагових коефiцiентiв; розрахунок iнтегральних iндексiв [1].
Фшансова безпека характеризуеться такими шди-каторами:
+ + + +
+
+ + + + +
рiвень монетизацй економiки, %, М2 до ВВП (5); рiвень зовншнього боргу, % до ВВП (Д); рiвень внутрiшнього боргу, % до ВВП (Д); рiвень валових мiжнародних резервiв НБУ (у мiсяцях iмпорту). 1ндикатор розраховуеться як вiдношення обсягш офiдiйних резервних ак-тивш НБУ до обсяпв мiсячного iмпорту товарiв; рiвень перерозподку ВВП через зведений бюджет (вцношення доходiв зведеного бюджету до ВВП) (5);
рiвень дефщиту бюджету, % до ВВП (Д); рiвень трансфертiв з державного бюджету щодо ВВП, % (5);
рiвень тшзацй доходiв зведеного бюджету, % до ВВП (Д);
iнфляцiя (iндекс споживчих цiн), прирiст за рж, % (Д);
вартiсть банкiвських кредитiв, % за рiк (Д);
+ рiвень кредитування реального сектора еконо-
мiки, % до ВВП (5); + частка кредитiв у переробну промисловiсть у кредитуваннi економжи, % (5)[2]. 1ндикатори фшансово1 безпеки можуть як зро-стати, так i знижуватися в певний перюд часу, тому для оцiнки таких змш i застосовують iнтегральнi шдекси, якi описують рiвень фшансово1 безпеки в динамщ, по-рiвнюючи й з пороговими значеннями. Метою моде-лювання складових фшансово1 безпеки е знаходження й рiвня в дiапазонi порогових, а краще - оптимальних значень. Пороговi значення iндикаторiв (нижнш порiг, верхнiй порiг) - це ккьюсш величини, порушення яких спричиняе негативш тенденцй в економiцi держави. Оптимальт значення iндикаторiв (нижне оптимальне, верхне оптимальне) характеризують допустимий штер-вал величин, у межах якого створюються найсприятли-вШ умови функцiонування держави [3].
Розглянемо деякi величини порогових значень ш-дикаторiв. Так, вектор порогових значень шди-катора «рiвень монетизацй економжи» на кiнець 2014 р. склав: нижнш порН - 50; нижне оптимальне - 70; верхне оптимальне - 120; верхнш порН - 175. Вектор порогових значень шдикатора рiвня зовнiшнього боргу знаходився в таких межах: нижнш порН - 25; нижне оптимальне - 10; верхне оптимальне - 7; верхнш порН - 5. Пороговi значення для шдикатора «рiвень внутршнього боргу» вцповцали рiвню iндикатора «рЬ-вень зовнiшнього боргу». Вектор порогових значень ш-дикатора «рiвень валових мiжнародних резервiв НБУ» склав: нижнш порН - 3; нижне оптимальне - 6; верхне оптимальне - 10; верхнш порН - 12. Пороговi значення шдикатора «рiвень перерозподку ВВП через зведений бюджет»: нижнш порН - 25; нижне оптимальне - 30; верхне оптимальне - 32; верхнш порН - 36,5. Пороговi значення шдикатора «рiвень дефщиту бюджету» таю: нижнш порН - 5,0; нижне оптимальне - 3,0; верхне оптимальне - 2,0; верхнш порН - 1,0 [2]. Важливими даними для здшснення керуючого впливу на стан фь нансово1 безпеки Украши е знання вагових коефщенпв складниюв iнтегрального шдексу, що пояснюе ступiнь впливу окремих складникiв [3].
У цкому рiвень економiчноl безпеки Украши на юнець 2014 р. знаходиться на рiвнi нижнього порога. З 9 складниюв економiчноl безпеки 7 знаходилися ниж-че нижнього порога, зокрема, макроекономiчна, шве-стицiйна, iнновацiйна, зовнiшньоекономiчна, сощальна, демографiчна та енергетична. Решта балансували на межi нижнього порогу або мiж нижнiм порогом i нижшм оптимальним, жодна зi складових не знаходилася в межах оптимальних значень. Фшансова безпека балансу-вала на межi нижнього порога, i ткьки одна складова -продовольча - у прогнозних перiодах знаходилася в дiапазонi оптимальних значень [2]. Головною причиною низького штегрального рiвня фшансово1 безпеки Украши е перебування низки iндикаторiв нижче нижнього порога. На це вплинуло ряд причин, а саме: висо-кий рiвень зовншнього та внутршнього боргу; низький рiвень валових мiжнародних резервiв НБУ (у мiсяцях
iMnopTy); високий piBeHb тшзаци доходiв зведеного бюджету; висока варткть банкiвських кредипв; низь-кий piBeHb кредитування реального сектора економжи; низька частка кредитш у переробну пpомисловiсть у кредитуванш eкономiки.
Cьогоднi особливо! уваги вимагають такi шдика-тори потyжностi нацюнально! фшансово! сис-теми, як piвeнь монетизаци eкономiки, питома вага гопвки у гpошовiй масi та капiталiзацiя фшансово-го сектора. Рiвeнь монетизаци е вимipом мiсткостi вну-тршнього фiнансового ринку та його стшкост до криз. У 2015 р. грошова маса М3 в реальному обчисленш ско-ротилася на 30,1%, падшня ВВП становило 10,5%, тому знизити шфляцш не вдалося, осккьки основною ll причиною була стpiмка дeвальвацiя нацюнально! грошово'1 одинищ. Дeфiцит грошей, скорочуючи iнфляцiю, знижуе i piвeнь монетизаци eкономiки. Тeндeнцiя зниження piв-ня монетизаци за агрегатом М3 спостepiгалася у 2014 р. i в попepeднi роки. Так, у 2014 р. вона становила 61,1 % проти 62,0 % у 2013 р. та 51,0 % у 2015 р. Стримування шфляци з 43,3 % у 2015 р. до задекларованих урядом 12 % у 2016 р. можливе шляхом подальшого зниження реально! пропозици грошей. На скорочення piвня монетизаци бiзнeс реагуе неплатежами. Ткьки за 9 мкящв 2015 р. дебиорська заборговашсть становила 1837,8 млрд грн, збкьшившись поpiвняно з 2014 р. на 368,6 млрд грн, а кредиторська заборговашсть та iншi зобов'язання шд-приемств становили 2528,4 млрд грн, за 9 мкящв 2015 р. збкьшившись на 621,4 млрд грн проти 2014 р [4]. За офщшними припущеннями, номшальна монeтизацiя становитиме 52,02 %, а за прогнозом 1нституту економь ки та прогнозування НАН Укра!ни на 2016 р., вона може ще знизитися i досягти 43,9 %. Таким чином, як i в по-пepeднi роки, зростатимуть дебиорська i кредиторська заборгованост та iншi зобов'язання пiдпpиемств, що призведе до падiння eкономiки. Не сприятиме еконо-мiчномy зростанню i стан банкiвсько! системи. Згiдно з рейтингами, оприлюдненими на пepeдоднi Давоського форуму 2015 р., вона характеризувалася як найвцсталь ша у свт при майже найвищих цiнах на надання фшан-сових послуг i великих вiдсотках за кредитами.
Важливими шдикаторами фiнансово! стабiльностi в сучасних умовах е piвeнь iнфляцi!, обмшний курс грив-нi, ставка рефшансування Нацiонального банку Укра!ни та середш банкiвськi ставки по кредитах i депозитах. Цi показники вiдобpажають загальний стан фiнансово! системи i достатшсть peсypсiв для фiнансyвання еконо-мiчного розвитку. Високi пpоцeнтнi ставки вказують на слабкiсть фiнансово! системи та ll вpазливiсть в умовах глобалiзацi! фiнансових pинкiв. Станом на ачень 2016 р. вiдсотковi ставки за новими кредитами резидентам (се-редньозважеш в piчномy обчислeннi) становили в цко-му 18,2 %, у тому чи^ - у нацюнальнш валютi 21,3 %, в шоземнш валютi - 9,0 %. Вiдсотковi ставки за новими кредитами нефшансовим корпорацшм - 17,7 %, домаш-нiм господарствам - 27,4 %. О^м цього, для укра!нсько! банивсько! системи характерна надвисока концентрацш кредипв фiзичним i юридичним особам. Так, станом на 01.03.2016 р. пepшi 10 банив сконцентрували 74,9 % кре-
дитного портфеля i, до того ж, - 71,8 % лжвцност [5]. За таких умов концентраци лжвцност та кpeдитiв при надвисоких ставках кредитування можливостi малого i середнього бiзнeсy щодо отримання кредитно! шдтрим-ки вкрай обмежеш, особливо в умовах постiйного скорочення ккькост банкiвських установ в УкраМ. Проте саме малий i сepeднiй бiзнeс може бути важливим фактором виходу з кризи та eкономiчного зростання.
Незадовкьний фшансовий стан реального сектора створюе потeнцiйнy загрозу виникнення платiжно! кризи, що може негативно вплинути на стабкьшсть фЬ-нансово! системи в цкому. Серед основних загроз фЬ-нансовiй бeзпeцi у данiй сфepi е низький piвeнь кредито-спроможност пiдпpиемств, зниження piвня лiквiдностi, уповкьнення тeмпiв приросту капiталy. Найбiльшi ри-зики платоспpоможностi у 2016 р. притаманш буддвни-цтву, операцшм з нерухомктю та машинобудуванню, де спостериаеться найбiльшe боргове навантаження та поpiвняно низька пpибyтковiсть або збитковiсть. Фь нансово нeстiйкими також е шдприемства з високим впливом державного регулювання, а саме: виробництво та постачання енерги та газу, комyнальнi послуги. За-боpгованiсть пiдпpиемств у гривневому е^валенп з початку 2014 р. до кшця III кв. 2015 р. збкьшилася на 61% через девальвацш. Близько 60 % заборгованосп реального сектора припадае на зовшшш запозичення, щоправда значна частина таких запозичень являе собою внyтpiшньогpyповe фiнансyвання. Усього в шоземнш валюп номiновано понад 80 % загальних боpгiв нeфiнан-сових коpпоpацiй Укра!ни. Вiдношeння боpгiв нефшан-сових коpпоpацiй (НФК) до ВВП для Укра!ни - 114 % на кшець III кв. 2015 р. - суттево перевищував аналопчш показники кра!н Центрально! та Сходно! бвропи. Агре-гованi фiнансовi показники шдприемств свiдчать про нeспpоможнiсть бкьшосй НФК повною мipою обслу-говувати борги. Для бкьшосп галузей вцношення боргу на кiнeць III кв. 2015 р. до операцшного прибутку за 12 мкящв було негативним (що свцчить про вц'емний опepацiйний прибуток галyзi в цкому) або перевищило piвeнь 5, хоча безпечним залежно вiд галyзi вважаеться дiапазон 3-5. Винятками були ткьки добувна, харчова промисловксть i скьське господарство[5].
В умовах падiння свiтових цш на eкспоpтнi товари з Укра!ни можливi втрати доходiв через уже перед-бачeнi на 2016 р. змши в систeмi оподаткування, тому утримувати дeфiцит бюджету на ршш 3,7 % ВВП буде неможливо i доведеться скорочувати додаткову величину дефщиту бюджету. Але, згiдно з бюджетним мyльтиплiкатоpом, скорочення дефициту на 1 % ВВП, за даними МВФ, веде до зниження темшв зростання ВВП в iнтepвалi 0,9-1,7 % [4]. Тому для виконання умов програ-ми МВФ для Укра!ни доведеться або змшити закладeнi в не! вкповцш показники (що дуже проблематично), або очiкyвати зниження показникш зростання ВВП чи неви-конання показникiв iнфляцi! на piвнi 12 %, що призведе до подальшо! девальваци та вiдповiдного падiння курсу гривш. Усе це спричинить зростання зовншньо! забор-гованостi, яка i так е критичною. Окpiм того, доведеться шдвищувати податки. За оцшками Iнститyтy eкономiки
та прогнозування НАН Украши, шфляцш цього року ся-гатиме 20-21 %, один долар США коштуватиме бкьше 30 грн [6]. У рядi кра!н з низьким рiвнем розвитку, де мали мiсце проблеми хротчно! низько! кредитоспроможностi, вiдсутнiсть доступу до мiжнародних фiнансових ринкiв, волатильнiсть реального обмшного курсу та рiзке зро-стання шфляци, спостерггаеться ряд повторних девальваций нацюнально! валюти, що мае мiсце й в УкраМ.
Шляхами виходу з кризових ситуацш та змщ-нення фшансово! стабкьносп можуть бути: диверсифiкацiя каналiв зростання як корот-костроково!, так i довгостроково! лiквiдностi, забезпе-чення цкьового рефiнансування iнфраструктурного та iнновацiйного будшництва iнститутiв розвитку малого та середнього бiзнесу, iмпортозамiщення iнвестицiйних проектiв шд розвиток обробно! промисловостi. Додат-кове надходження лiквiдностi важливо забезпечити та-кож i за рахунок розширення ринку облiгацiй у тих видах бiзнесу, якi збереглися i розвиваються навiть в умо-вах кризи. Важливо розширювати iпотечний ринок -поряд з ОВДП, де збкьшилась частка НБУ з 59,7 % -у кризовому 2009 р. - до 77,2 % у 2015 р.
При розробщ аналiтичного шструментарш оцш-ки стану фшансово! безпеки можна застосовувати методики мiжнародних рейтингових агенцiй для визначення суверенних кредитних рейтингiв кра!н. Мiжнародна агенцiя Fitch при визначент рейтингiв враховуе велику кiлькiсть показниюв, зокрема [7]:
1) частку боргу в тоземтй валютi в загальному oöcM3i державного боргу. Вищий рiвень цього показника може призводити до шдвищення боргового наванта-ження на державу в разi знецiнення нацюнально! валюти i впливае на зниження рейтингу;
2) частку державного боргу вВносно ВВП, що по-казуе стабкьшсть державного боргу i св^чить про здат-нiсть держави обслуговувати його на основi реальних оцiнок економiчного зростання. Вища частка державного боргу впливае на зниження рейтингу;
3) значимкть фшансового сектора в економщ (обсяги грошово!маси та 'ix вiдношення до ВВП). Вищий рiвень монетизаци св^чить про вищу стабкьшсть фь нансово! системи i впливае на зростання рейтингу;
4) рiвень доxодiв на одну особу, осккьки вважаеть-ся, що багатшi кра!ни мають вищий припустимий рiвень заборгованостi i здатшсть 'й обслуговувати.
Рейтингова агенц1я Moody's для визначення суверенного рейтингу кра!ни застосовуе значну ккьюсть макроекономiчних iндикаторiв. Аналiз показникiв до-повнюеться середньостроковим прогнозом на основi оцшки можливих внутрiшнiх та зовнiшнiх загроз з ура-хуванням iсторичних, полггичних i культурних чинни-кiв. 1ндикатори подкяються на чотири групи : загально-економiчнi показники; показники державних фiнансiв, зовнiшнiх платежiв i боргу; шдикатори монетарно! i зо-вншньо! вразливостi (vulnerability) та лiквiдностi.
Серед традицшних iндикаторiв фшансово! ста-бкьносй, якi використовуються для внутршньо! оцшки рiвня фшансово! безпеки, агенц1я Moody's застосовуе низку додаткових показниюв:
1) показник BidKpumocmi економки, який розра-ховуеться як вiдношення сумарного обсягу експорту й iMnopTy до ВВП i показуе ступшь залежност економiки вiд свiтових тенденцiй. Високий piBeHb вiдкритостi еко-номiки може сприяти залежностi вiд iмпортованоï си-ровини та обладнання, що е характерним для Украши;
2) вiдношення сальдо поточного рахунку до ВВП, вище значення якого свцчить про зростання неспро-можност обслуговувати борг у разi виникнення зовнш-ни або внyтрiшнiх дисбалансiв, зокрема, змши умов торгiвлi, полiтична криза, зниження попиту на основ-них експортних ринках, зростання процентних ставок на мiжнародномy фшансовому ринку;
3) вiдношення чистих прямих тоземних твести-цш (ПИ) до ВВП, що ощнюеться як неоднозначний показник. З одного боку, прямi шоземш швестищ! спри-яють розвитку певних секторiв економжи та експорту, а також забезпечують пiдтримкy платiжного балансу, з шшого - вiдзначаеться потенцiйно негативний вплив П11 на сальдо поточного рахунку внаслцок зростання виплат дивiдендiв, рояли та оплати послуг материн-ським компанiям;
4) чит зовншт активи (the net foreign asset position) комерцшних бантв, що е частиною мiжнародноï лжвцностЬ Розраховуються як рiзниця мiж вимогами комерцiйних банив кра'ши до нерезидентiв та зобов'я-заннями нерезидентiв перед такими банками (показник може мати як позитивне, так i вц'емне значення). Вц'емне значення показника розглядаеться як потен-цшна вимога до офщшних золотовалютних резервiв;
5) тдикатор зовншньо'г вразливот EVI (External Vulnerability Indicator), який розраховуеться як в1дно-шення суми короткострокового зовншнього боргу, дов-гострокового зовнiшнього боргу, який п1длягае погашен-ню протягом року, та сукупних депозитiв нерезидентiв з термшом бкьше року до офiцiйних золотовалютних резервiв. Зазначений iндикатор вiдображае наявшсть взаемозв'язку мiж запозиченнями на мiжнародних фь нансових ринках та золотовалютними резервами з вiро-гiднiстю знещнення нацiональноï валюти i показуе «спро-можнiсть протистояти втратi довiри iнвесторiв внаслiдок зростання ризикш або загальних проблем з лiквiднiстю на зростаючих ринках». Зростання iндикатора е сигналом про зростання вразливост фшансового ринку кра!-ни, зумовлену надмiрним короткостроковим боргом;
6) коефщкнт лiквiдноcтi, що розраховуеться як вцношення короткострокових зобов'язань перед банками — учасниками Банку Мiжнародних Розрахyнкiв (Базель) до активiв, розмiщених у цих банках. Проблеми з лiквiднiстю в банювському секторi можуть негативно вцбитися на суверенному рейтингу, якщо уряд намага-еться врятувати проблемнi банки вц банкрутства;
7) коефщент «доларизаци», що розраховуеться як вцношення депозипв в iноземнiй валютi в нацюналь-нiй банкiвськiй системi до загального обсягу депозитiв. Рiвень «доларизаци» вцображае довiрy суспкьства до урядово! фшансово! полiтики i е джерелом потенцшно-го тиску на золотовалютнi резерви та, вцповцно, неста-бiльностi фшансово! системи в разi вилучення депози-тiв в iноземнiй валютi;
8) тдикатор вразливостi доларизаци («dollari-zation» vulnerability indicator), що розраховуеться як вцношення депозипв в iноземнiй валют до суми офь цiйних золотовалютних pe3epBiB та iноземних активiв комерцшних банкiв. 1ндикатор е вимiром додаткового ризику для фшансово! системи, пов'язаного з «дола-ризацiею», i показуе спроможшсть фшансово! системи протистояти вцпливу депозитiв в iноземнiй валютi за рахунок резервiв.
Oцiнкою рiвня фшансово! безпеки займаються вiтчизнянi рейтинговi агентства. Так, нацю-нальним рейтинговим агентством «Рюргк» за-пропоновано використовувати кредитний рейтинг як шдикатор кон'юнктури фшансових ринкiв Украши [8]. За результатами аналiзу показникiв банивсько! системи та ринку облиащй, у розрiзi використання кредитного рейтингу як шструменту визначення кредитоспромож-ностi, агентством було виявлено такi тенденци.
1нтегральний довгостроковий кредитний рейтинг банивсько! системи, який розраховуеться за авторською методикою НРА «Рюрж», протягом 2014-2015 рр. зни-зився з uaBBB+ до uaBBB. Упродовж 2014-2015 рр. ккь-кiсть платоспроможних укра'1нських банкiв скоротилася зi 180 (з них кредитний рейтинг мали 117 банив) до 119 установ (кредитний рейтинг мали 85 установ). При цьо-му серед 63 банив, визнаних неплатоспроможними, було виведено з ринку 50 банив, яи за рж до запровадження тимчасово'1 адмшстраци мали довгостроковий кредитний рейтинг позичальника. Протягом аналiзованого пе-рiоду кiлькiсть платоспроможних банкiв, яи належать до IV групи, скоротилася зi 122 до 70 установ. Серед-нiй рiвень кредитних рейтинпв банкiв за рiк до визна-ння 1х неплатоспроможними протягом 2014-2015 рр. залежно вiд рейтингового агентства перебував у дiа-пазонi вц uaBBB- до uaA+. Середнiй рiвень кредитного рейтингу банкiв, визнаних неплатоспроможними, у портфелi НРА «Рюрж» за рiк до запровадження адш-шстраци вiдповiдав uaBBB.
НРА «Рюрж» попереджало ринок про зниження кредитоспроможносп банку шляхом зниження рейтингу до спекулятивного рiвня або його призупинення в се-редньому за 52 дш до визнання банку неплатоспромож-ним (без урахування банив, яи було виведено з ринку за порушення законодавства з питань фшансового мошто-рингу - за 65 дшв). Це е одним iз найкращих показникiв превентивного реагування серед нацюнальних рейтин-гових агентств.
При цьому у 2014 р. найбкьшою кредитоспро-можнiстю характеризувалися новi випуски комерцiйних банкiв та державних монополiй (залiзниць). У 2015 р. найвищi кредитнi рейтинги було присвоено випускам фармацевтичних компанiй.
Отже, виведення з ринку близько 60 банивських установ та суттева девальвацiя гривш призвели до втра-ти значно'1 частини вартостi активiв банивсько! системи. Одночасно з цим вцбувалося попршення якостi ак-тивiв, що чинило тиск на фшансовий результат банив-сько'1 системи i вцповцним чином вiдобразилося на за-
гальному рiвнi II кредитоспроможностi. При скороченш кiлькостi банкiв, якi мають кредитний рейтинг, зi 117 до 85 установ штегральний довгостроковий кредитний рейтинг банивсько! системи, визначений НРА «Рюрж», знизився з иаВВВ+ (станом на 01.01.2014 р.) до иаВВВ (станом на 01.10.2015 р.).
Також вцбулися змши в динамiцi кредитних рейтинпв корпоративних облiгацiй. За останнi роки бкьша частина лiквiдностi на фондовому ринку пе-рейшла в сегмент ОВДП, що пов'язано, передуйм, з низьким попитом на корпоративш борговi iнструменти та високими кредитними ризиками, на яи наражають-ся потенцшш iнвестори. У результатi протягом 2014— 2015 рр. обсяг торгiв корпоративними облиащями та обсяг нових емгай скоротилися бкьше, нiж утричi. Ринок облиащй пiдприeмств залишаеться доволi закритим i непрозорим. Так, у 2015 р. лише 43 % емгай було при-значено для публiчного розмщення. При цьому у 2014 р. частка публiчних емгай перебувала на рiвнi 69 %. Разом iз тим, це було пов'язано з вцносно високою емгайною активнiстю комерцiйних банкiв, якi протягом 2015 р. зазнали труднощiв при розмщенш власних випускiв. Середньозважений рейтинг нових випусив облiгацiй протягом 2014-2015 рр. знизився з иаА- до иаВВВ+. При цьому у 2014 р. найбкьшою кредитоспроможнiстю характеризувалися новi випуски комерцiйних банкiв та державних монополш (залiзниць). У 2015 р. найвищi кре-дитнi рейтинги було присвоено випускам фармацевтичних компанш (у тому чи^ облiгацiям серш А— ПрАТ «Фармацевтична фiрма «Дарниця» з рейтингом вiд НРА «Рюрж» на рiвнi иаА, якi, незважаючи на несприятливу кон'юнктуру, вирiшили здшснити публiчне розмiщення, у той час як комерцшш банки обл1гаци не випускали.
Таким чином, кредитнi рейтинги облиащй мо-жуть служити шдикатором кiлькiсних i якiсних змiн у розрiзi галузей економiки. Отже, динамка кредитних рейтинпв адекватно вцображае переби про-цесiв, якi вiдбуваються в банивсьий системi Украши, а також може служити шдикатором ккьисних i якiсних змiн у розрiзi галузей економжи.
Створення дiевоl системи фшансово! безпеки пе-редбачае з'ясування i систематизацiю подiй i дiй, здш-снення яких прямо чи опосередковано може становити загрозу для тако'1 безпеки. Представлена класифжацш iндикаторiв та аналiтика показниив фiнансовоI безпеки дае можливiсть системно оцшити ризики у цш сферi та визначити цiлi державно! полiтики у сферi фiнансовоI безпеки Украши. Така полiтика повинна включати зба-лансований комплекс заходiв, спрямованих на забезпе-чення стабiльностi фiнансовоI системи, запобиання в1д-пливу капiталiв, рацюнальне використання фiнансових ресурсiв, подолання «тшзаци» економiки, оздоровлення фiнансово-кредитноI та бюджетно! сфер, посилення вну-трiшньоI та зовншньо! захищеностi нацiональноI валюти, досягнення 'й стабiльностi, захист штересш вкладниив, розвиток финансового ринку та здшснення ефективноI полiтики внутршни i зовншшх запозичень. ■
Л1ТЕРАТУРА
REFERENCES
1. Про затвердження Методичних рекомендацш щодо розрахунку рiвня економлчноТ безпеки УкраТни : наказ МЫстер-ства eкономiчного розвитку i торпвлГ УкраТни вiд 29.10.2013 р. № 1277 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://cct.com. ua/2013/29.10.2013_1277.htm
2. ХаразшвЫ Ю. М. Прогнозування шдикатсрв, поро-гових значень та piвня eкономiчноТ безпеки УкраТни у серед-ньоcтpоковiй пepcпeктивi : аналiт. доп. [Електронний ресурс] / Ю. М. Харазшвть £. В. Дронь. - К. : Н1СД, 2014. - 117 с. - Режим доступу : http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/prognoz-5238c.pdf
3. ХаразшвШ Ю. М. Meтодологiчнi пiдходи до оцшки piвня eкономiчноТ безпеки краТни / Ю. М. Хаpазiшвiлi // Наука i наукознавство. - 2014. - № 4. - С. 44-57.
4. Геець В. М. Економк УкраТни: ключовi проблеми i перспективи / В. М. Гесць // Економiка i прогнозування. - 2016. -№ 1. - С. 7-22.
5. Нацюнальний Банк УкраТни. Звгт про фшансову стабть-нicть. Вип. 1, червень 2016 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=32241744
6. Нацюнальний шститут економки i прогнозування На-цюнальноТ академп наук УкраТни [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ief.org.ua/
7. Фшансово-монетарш важeлi eкономiчного розвитку : в 3 т. - Т. 1. Фшансова полiтика та податково-бюджeтнi важeлi ТТ peалiзацГ'' / За ред. чл.- кор. НАН УкраТни А. I. Даниленка. - К. : Фешкс, 2008. - 468 с.
8. РГчний звгт за 2015 рк. Кредитний рейтинг як iндика-тор кон'юнктури фiнанcових ринкГв. Нацiональнe рейтингове агентство «Ркрк» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://rurik.com.ua/documents/analytic_articles/2015_Rurik.pdf
Finansovo-monetarni vazheli ekonomichnoho rozvytku : v 3 t. - T. 1. Finansova polityka ta podatkovo-biudzhetni vazheli yii realizatsii [Financial-monetary levers of economic development : in 3 vol. - Vol. 1. Fiscal policy and fiscal levers to implement it]. Kyiv: Feniks, 2008.
Heiets, V. M. "Ekonomika Ukrainy: kliuchovi problemy i per-spektyvy" [Economy of Ukraine: key problems and prospects]. Ekonomika iprohnozuvannia, no. 1 (2016): 7-22.
Kharazishvili, Yu. M. "Metodolohichni pidkhody do otsinky rivnia ekonomichnoi bezpeky krainy" [Methodological approaches to assessment of the level of economic security of the country]. Naukainaukoznavstvo, no. 4 (2014): 44-57.
Kharazishvili, Yu. M., and Dron, Ye. V. "Prohnozuvannia in-dykatoriv, porohovykh znachen ta rivnia ekonomichnoi bezpeky Ukrainy u serednyostrokovii perspektyvi" [Forecasting indicators, thresholds, and the level of economic security of Ukraine in the medium term]. http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/ prognoz-5238c.pdf
[Legal Act of Ukraine] (2013). http://cct.com. ua/2013/29.10.2013_1277.htm
Natsionalnyi instytut ekonomiky i prohnozuvannia Natsion-alnoi akademii nauk Ukrainy. http://ief.org.ua/
"Natsionalnyi bank Ukrainy. Zvit pro finansovu stabilnist" [The national Bank of Ukraine. The financial stability report]. http:// www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=32241744
"Richnyi zvit za 2015 rik. Kredytnyi reitynh yak indykator koniunktury finansovykh rynkiv" [Annual report for 2015. Credit rating as an indicator of conditions in the financial markets]. Na-tsionalne reitynhove ahentstvo «Riurik». http://rurik.com.ua/docu-ments/analytic_articles/2015_Rurik.pdf
