CC BY
17
4. ЕКОНОМ1КА, ПЛАНУВАННЯ ТА УПРАВЛ1ННЯ В ГАЛУЗЯХ
УДК 657.6:336.77(477) Проф. О.Г. Мельник, д-р екон. наук -
НУ "Львiвська полiтехнiка "
ПРОБЛЕМИ Д1АГНОСТИКИ КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТ1 ШДПРИСМСТБ
Розглянуто нормативно-правову базу дiагностики кредитоспроможностi шд-приемств в Укршш. Проаналiзовано чиннi методи та методики дiагностики креди-тоспроможност рiзноманiтних фiнансово-кредитних установ. Виокремлено перелж проблем дiагностики кредитоспроможностi пiдприемств.
Ключовг слова: дiагностика, кредитоспроможнiсть, пiдприемство, проблема.
Актуальшеть проблеми та 11 зв'язок з важливими науково-прак-тичними завданнями. У сучасних умовах в1тчизняш тдприемства для за-безпечення функщонування та розвитку потребують надежного фшансуван-ня. На жаль, в умовах низько! активносп ринку, рецесшних явищ та впливу фтансово-економ1чно! кризи самофтансування для переважно! бшьшост тдприемств не забезпечуе навпъ мшмально-необхщного р1вня ресуршв для тдтримки економ1чно! активность Отже, тдприемства потребують залучен-ня зовшшшх джерел фтансування: кредилв, швестицш, ем1сшного катталу. Найбшьш оперативним та доступним джерелом 1з вказаного перел1ку е кре-дитування д1яльносп тдприемств фтансово-кредитними установами. Бан-ювсью структури тд час надання кредипв юридичних ос1б здшснюють фун-даментальну д1агностику !х кредитоспроможносп, за результатами яко! приймаеться ршення про умови кредитування, заставне забезпечення чи вщ-мову у наданш кредитних ресуршв. На сьогодт юнуе низка проблем на мак-роеконом1чному та мжроеконом1чному р1внях, яю зумовлюють юнування загрози необ'ективно! д1агностики кредитоспроможносп тдприемств, що на-дал1 негативно позначаеться на взаемодп позичальниюв та кредитор1в.
Анал1з останн1х наукових дослщжень з дослщжуваноТ проблеми та визначення питань, що не вир1шенг В основу методик в1тчизняних комер-цшних банюв щодо д1агностики кредитоспроможносп юридичних ошб зак-ладено Положення Нацюнального Банку Укра!ни "Про порядок формування та використання резерву для вщшкодування можливих втрат за кредитними операщями" №279 вщ 06.07.2000 р. (дал1 - Положення №279) [1]. У цьому нормативному акт регламентовано рекомендований перелж шдикатор1в, за якими експерти фшансово-кредитних установ повинт проводити ощнюван-ня позичальниюв з метою встановлення р1вня !х кредитоспроможность Зок-рема, для д1агностики фтансового стану позичальника-юридично! особи банк повинен ощнювати таю основш економ1чт показники д1яльносп: пла-тоспроможнють (коефщенти миттево!, поточно! та загально! лжвщносп); фь нансову стшюсть (коефщенти маневреносп власних кошпв, сшввщношення залучених 1 власних кошпв); обсяг реал1зацп; обороти за рахунками (сшввщ-
ношення надходжень на рахунки позичальника i суми кредиту, наявшсть ра-хункiв в шших банках, наявнiсть картотеки неплатежiв - у динашщ); склад та динамжу дебггорсько-кредиторсько! заборгованостi (за останнш звiтний та поточний роки); собiвартiсть продукцп у динашщ; прибутки та збитки у ди-нашщ; рентабельнють у динамiцi; кредитну iсторiю (погашення кредитно1 заборгованостi в минулому, наявшсть дiючих кредитiв). Варто зауважити, що, згiдно з Положенням №279, комерщйним банкам пiд час дiагностики кредитоспроможносп юридичних осiб дозволено враховувати значний пере-лiк суб'ективних чинникiв, зокрема: ринкову позищю позичальника та його залежшсть вiд циклiчних i структурних змш в економiцi та галузi промисло-востi; наявнiсть державних замовлень та державно! тдтримки позичальника; ефектившсть управлiння позичальника; професiйнiсть керiвництва та його дь лову репутацiю тощо. Розроблена методика оцiнювання конкурентоспромож-носп, безперечно, е цiнною i сприяе покращенню функцiонування та розвит-ку кредитно! сфери. Основною перевагою 1! використання е можливють фор-мування на базi розрахованих показникiв штегрально! оцiнки, за якою усiх потенщйних споживачiв розподiляють у 5 клашв ("А", "Б", "В", "Г" i "Д") [1].
1ншим нормативно-правовим документом, що регулюе дiагностику кредитоспроможностi позичальниюв, е Постанова Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни "Про затвердження Нащонально! рейтингово! шкали" вiд 26.04.2007 р., № 665 (далi - Нацiональна рейтингова шкала) [2], керуючись якою нацiональнi рейтингсга оператори здiйснюють рейтингування юридичних оиб. Нащональ-на рейтингова шкала спрямована на ощнювання кредитного ризику позичальника та визначення його кредитного рейтингу, який характеризуе рiвень спро-можност юридично! особи своечасно та у повному обсязi виплачувати вщсот-ки i основну суму за борговими зобов'язаннями. При цьому визначено, що кредитш рейтинги можуть бути короткотермшовими (демонструють кредит -ний ризик у короткотермшовш перспективi - до одного року) i довготермшо-вими (вщображають кредитний ризик у довготермшовш перспективi - понад рiк). Значения кредитних рейтинпв варiюють у межах вщ позначки "иаААА" (найвища кредитоспроможнють) до позначки "иаБ" (дефолт) - для довготер-мiнових кредитних рейтинпв; у межах вщ позначки "иаК1" (найвища креди-тоспроможнiсть) до позначки "иаКБ" (дефолт) - для короткотермшових кредитних рейтингiв. Окрiм цього, Нащональною рейтинговою шкалою передба-чено можливють надання прогнозу кредитного рейтингу (позитивний, ста-бшьний чи негативний), який вщображае можливi змiни його у перспективi [2]. Варто зауважити, що критерп вiднесення пiдприемства до того чи шшого класу е недостатньо конкретизованими та обгрунтованими, що створюе мож-ливостi для машпулювання рейтинговими оцiнками.
Незважаючи на наявне правове регулювання дiагностики кредитос-проможносп суб'ектiв господарсько! дiяльностi, в Укра!ш iснуе чимало проблем, що ускладнюють аналiтичнi процедури, зумовлюють високий рiвень ма-нiпулювання результатами тако! дiагностики та викривлення шформацп про реальну кредитоспроможнiсть пiдприемств.
Мета роботи. Метою дослщження е виокремлення ключових проблем у сферi дiагностики кредитоспроможносп пiдприемств в Укра!ш.
Викладення основного матер1алу досл1дження. Проблеми дiагнос-тики кредитоспроможносп вiтчизняних суб'ектiв господарювання грунтують-ся насамперед на певних недолжах чинно! нормативно-правово! бази. Незва-жаючи на важливють Положення № 279 для ушфшаци дiагностики кредитос-проможносп юридичних осiб, варто звернути увагу на наявнiсть у ньому таких недолтв [3]:
• подаш показники оцшюваиия фшаисового стану не тстять нормативно-кри-тер1альних зиачеиь, що дае змогу комерцшним банкам обирати найбшьш несприятлив1 нормативи та маншулювати класифжащею п1дприемств-пози-чальиикш;
• запропонований для д1агностики фшаисово! стшкоста позичальника коефь щеит маиевреиост власних коштш ((власний каттал - иеоборотт активи) / власний каттал) не е репрезентативним шдикатором у ц1й сфер1 на ввдмшу вщ коефшдештв автоиоми, фшаисового левереджу тощо, яю у методищ ввд-сутш;
• передбачена положенням можливгсть враховувати певш суб'ективш чинники для д1агностикн кредитошроможносп тдприемства вже формуе засади для суб'ективио! д1агностикн комерцшиими банками позичальника;
• запропоиоваиу методику, зпдно 1з Положенням № 279, доцшьио було б ди-фереицтавати у розр1з1 малих, середтх та великих тдприемств, а також за галузевою приналежистю, адже ушфжоваие згставлеиия таких абсолютиих показниюв, як виторг вiд реалiзацil продукцп, собiвартiсть та прибуток (зби-ток) для цих категорiй иiдприемств ие забезпечить отримаиия об'ективио! бази для поршняння та прийияття иа цш осиовi ефективиих ршеиь стосовио можливоста иадаиия кредитиих коштiв;
• з огляду иа те, що иа сучасному етаиi в Украш йде мова про розроблеиия за-гальиоиацюиальио! рейтиигово! бази даиих дiагиостики кредитоспромож-иостi позичальиикш, доцiльио було б ушфжувати методику щеитифжаци класу позичальника иа засадах використаиия об'ективних шдикаторш та кри-терiiв тощо.
Що ж стосуеться Нацюнально! рейтингово! шкали, то вона мiстить лише яюсну характеристику належностi конкретного суб'екта тдприемницько! дiяльностi до певно! рейтингово! оцiнки, при цьому рейтинговi агентства не оприлюднюють методики щентиф^вання класу кредитоспроможностi, а лише висвилюють сформованi ренкiнки (списки тдприемств), що не дае змоги здшснити перевiрку адекватностi рейтингу.
Отже, кожен комерцшний банк, згiдно з чинним законодавством, от-римуе можливiсть формувати власнi методики дiагностики кредитоспромож-носп, закладати в основу оцiнювання рiзноманiтнi iндикатори та критери, ви-користовувати вщмшш способи iдентифiкування класу позичальника. Роз-глянемо бiльш грунтовно тдходи до дiагностики кредитоспроможностi пози-чальниюв таких банкiв, як "Укргазпромбанк", "Укрсоцбанк", "УкрСиббанк", " Кредобанк".
Аналiзуючи методику "Укргазпромбанку", можна стверджувати, що вона мiстить перелж зазначених фiнансових iндикаторiв, що передбачеш Положенням №279, окрiм цього, додатково внесено значний спектр шших фь нансових iндикаторiв (маневренiсть власного катталу, коефiцiент незалеж-ностi, коефщент спiввiдношення кредиторсько! та дебиорсько! заборгова-
ностi) та економiчних показникiв (спiввiдношення виторг за перюд та обсяг кредиту, обороттсть коштiв у розрахунках, оборотнiсть власного катталу, показники рентабельностi тощо). Варто зауважити, що значна частина методики стосуеться дiагностики кредитно! юторп позичальника та оргатзацшно! бази кредитування (наявтсть бiзнес-планiв, попереднiх договорiв). Також оцшюють такi суб'ективнi фактори фтансово-господарського стану позичальника, як квалiфiкацiя та стратегiчнi намiри керiвника, стшка ринкова по-зицiя пiдприемства та його незалежтсть вiд структурних змш в економiцi, дь лова репутащя пiдприемства, наявнiсть державних замовлень та державно! тдтримки, гнучюсть ринково! политики пiдприемства. За результатами баль-но! ощнки кожного показника та фактора тдприемства класиф^ють за п'ятьма класами у бальнiй шкалi вiд 0 до 600 балiв. Аналiзування ще! методики дае змогу виокремити таю !! вади [4]:
• критери окремих фшансових коефшдештв, зазначених у методищ, е завище-ними та не вщповщають реал1ям економiчноl ситуаци в Украш (зокрема, ко-ефщент поточно! лiквiдностi, коефщент незалежностi тощо);
• незрозумший тдхвд щодо надання бальних ощнок шдикаторам та суб'ектив-ним факторам, оскшьки, наприклад, за квалiфiкацiю керiвника надаеться 20 балiв, а за вщповщтсть коефiцiента загально! лжвдаоста нормативу -15 балiв;
• окремi параметри оцшки е настшьки суб'ективними, що кредитори, не воло-д1ючи ситуащею на ринку вщповщних галузей, не в змозi !х ощнити (наприклад, надшшсть партнергв, добра репутащя тдприемства, гнучюсть ринково! полижи, стшка ринкова позицiя), що дае змогу кредиторам маншулю-вати ощнками тощо.
Варто зауважити, що методика визначення внутршнього кредитного рейтингу юридичних ошб "Укрсоцбанку" е значно Грунтовтшою та складш-шою. Зокрема, дiагностику фiнансового стану пропонуеться здiйснювати за такими групами показникiв:
• показники лжвщносп (коефiцiенти загально!, поточно! та миттево! лжвщносп);
• показники ефективност (рентабельнiсть основно! дiяльностi, активгв, коефь цiент валового прибутку);
• показники обсягу реалiзацil та обiговостi (коефщенти дшово! активностi, змiни валового продажу, питома вага збуту на одного покупця, ступенi се-зонностi обсягу реалiзацil та диверсифжацп реалiзацil, перюди обiговостi ко-роткотермшового боргу, оборотних активгв, усього боргу, дебгторсько! за-боргованостi, запасгв, кредиторсько! заборгованостi, наявтсть протермшова-но! кредиторсько! заборгованостi, стушнь диверсифжацп поставок);
• показники фшансово! стiйкостi (коефiцiенти фшансово! незалежностi, манев-реностi власних коштав, достатностi робочого катталу, питомо! ваги власних оборотних активгв у всiх оборотних активах, покриття зобов'язань, стввдао-шення надходжень до заборгованостi за кредитами, наявтсть факпв арешту майна та поточних рахункiв, стввдаошення балансово! вартостi основних засобгв та суми кредиту, що запитуеться).
Окрiм цього, у методищ запропоновано оцiнити перелiк iнших показ-никiв дiяльностi (питома вага збуту на одного пращвника, ступiнь сезонносп збуту, диверсифжацп реалiзацil продукцп та поставок), кредитну iсторiю, уп-равлшський персонал, органiзацiйну структуру, засновникiв, акцiонерiв, дь
лову репутащю, взаемовщносини з банком. Важливою конкурентною перевагою зазначено! методики е те, що вона передбачае диференщащю вагомосп сфер оцiнювання залежно вщ обсягiв рiчного валового доходу тдприемства. Вiдповiдно пiдприемства також класифiкують за класами НБУ, але у бальнш шкалi [0-5000] балiв. Варто зауважити, що вади ще! методики i методики "Укргазпромбанку" схожi, едина ютотна вiдмiннiсть полягае у незрозумiлiй критерiальнiй базi дiагностики фiнансового стану, бшьшш складностi розра-хункiв тощо.
Дiагностика кредитоспроможностi позичальника в "УкрСиббанку" передбачае аналiз його фшансово-господарсько! дiяльностi за такими даними: обсяг реалiзацii, прибутки i збитки, рентабельнiсть, коефщенти лiквiдностi, рух коштiв на рахунках позичальника, склад та динамжа дебиорсько-креди-торсько! заборгованостi, собiвартiсть продукцп. Також враховують фактори суб'ективного характеру: ефективтсть управлшня позичальника; ринкова по-зищя позичальника i його залежнiсть вщ циклiчних та структурних змiн в економщ i галузi; професiйнiсть керiвництва, дiлова репутацiя та iсторiя погашения кредитно! заборгованостi в минулому. Особливiстю методики "УкрСиббанку" е те, що розраховаш за три роки фiнансовi показники порiвню-ють iз середньогалузевими, визначеними за аналопчний перiод, до того ж кожному коефщенту автоматично присвоюеться клас вщ "А" до "Д". Надалi, шляхом поеднання середшх геометричних та арифметичних, визначають ш-тегральний коефiцiент фшансового стану та здiйснюють його щентифшацш за розробленою класифiкацiею. Визначення яюсних показникiв здiйснюють експертним чином на пiдставi аналопчно! класифжацп характеристик вище-зазначених параметрiв за класами вщ "А" до "Д", на пiдставi чого визначають найбiльш переважаючий клас, який порiвнюють iз класом тдприемства за тдсумками дiагностики фiнансово-економiчного стану. Якщо усереднений клас за яюсними показниками перевищуе клас, розрахований за кшьюсними показниками, то можливе тдвищення останнього на одну лiтеру. Варто за-уважити, що вищенаведена методика е надто спрощеною, характеризуеться високим рiвнем суб'ективностi дiагностики кредитоспроможностi позичальника, створюе умови для маншулювання результатами класифiкацii. Особли-вiстю методики також е те, що вона не передбачае бальних оцшок, а грун-туеться на первиннш класифiкацii параметрiв за класами кредитного ризику.
За методикою "Кредобанку" визначення класу позичальника вiдбу-ваеться за такими групами показникiв:
• показники платоспроможносп (коефiцiеити загальио!, поточно!, миттево! лiквiдностi);
• показиики фшансово! стiйкостi (коефiцiеити маиевреиостi власиих кошт!в та иезалежиостi);
• показиики прибутковоста (реитабельиiсть активiв, продажу, дииамiка вируч-ки вiд реалiзацii, фiиаисовий результат дiяльностi);
• показиики дiловоi активноста (термiии погашения дебiторськоi та креди-торсько! заборгованостей);
• показиики руху коштiв иа поточних рахуиках (коефiцiеити проведения обо-ротiв у баику, оборотiв за рахунками);
• показники дiяльностi на ринку та ствпращ з фшансовими установами (кре-дитна гсторш позичальника, термiн функцiонування тдприемства за поточ-ним профiлем дiяльностi, джерела погашення кредиту, залежнiсть бiзнесу вiд постачальникiв та покупцiв, позищя на ринку);
• показники якоста управлшня (ефективнiсть управлiння, показник якост та своечасностi надання шформаци й фшансово! звiтностi).
Кожному показнику iз наведеного перелiку експертним способом на-дано ваговi коефiцiенти, якi е достатньо суперечливими (наприклад, коефь щент незалежностi, залежнiсть вiд покупцiв, джерела погашення кредиту во-лодiють щентичними коефiцiентами вагомостi). Аналогiчно, зазначена методика характеризуемся високим рiвнем суб'ективност та дае змогу матпулю-вати результатами визначення класу позичальника.
Отже, можна виокремити певний перелж проблем щодо дiагностики кредитоспроможностi пiдприемств фшансово-кредитними установами:
• вiдсутнiсть унiфiкування дiагностичних процедур у сферi оцшювання креди-тоспроможностi позичальникiв - юридичних оаб, що зумовлюе можливiсть розроблення комерцшними банками власних пiдходiв та методик та створюе умови для маншулювання результатами;
• iснування ймовiрностi отримання одним тдприемством рiзних класiв позичальника у рiзних банкiвських структурах;
• наявтсть практики сввдомого попршення результатiв дiагностики кредитос-проможностi тдприемства банювськими структурами, що надалi створюе умови для тдвищення вимог щодо заставного забезпечення кредиту та про-понування несприятливих для тдприемства умов сшвпращ;
• можливють маншулювання результатами дiагностики кредитоспроможносп, що призводить до розвитку неформально! сшвпращ мiж позичальниками та кредиторами на засадах т. зв. "вадкатав".
Висновки i перспективи подальших досл1джень. Виконанi досль дження дали змогу виокремити значний перелж проблем макро- та мжроеко-номiчного рiвня у сферi забезпечення дiагностики кредитоспроможностi по-зичальникiв - юридичних ошб. Вирiшення цих проблем забезпечуе переду-мови для створення прозорого та ефективного тдгрунтя у сферi дiагностики кредитоспроможностi пiдприемств. Перспективами подальших дослщжень е формування унiфiкованого методу полiкритерiальноl дiагностики кредитос-проможностi тдприемств.
Лтратура
1. Положения Нацюнального Банку Укра'ии "Про порядок формування та використання резерву для вщшкодуваиия можливих втрат за кредитними операщями" вщ 06.07.2000 р., № 279. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon.rada.gov.ua.
2. Постанова Кабшету Мшютр1в Укра'ии "Про затверджеиия Нацiоиальиоi' рейтингово! шкали" вщ 26.04.2007 р., № 665. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon. ra-da.gov.ua.
3. Кузьмш O.G. Д1агиостика кредитоспроможност машииобуд1виих тдприемств: еко-иомiчиий та правовий аспекти / O.G. Кузьмш, О.Г. Мельник // Економжа та держава : наук.-практ. журнал. - 2010. - № 7. - С. 10-13.
4. Мельиик О.Г. Системи д1агиостики д1яльиост машииобуд1виих тдприемств: полж-ритер1альиа коицепщя та шструмеитарш : моиограф1я / О.Г. Мельиик. - Льв1в : Вид-во НУ "Льв1вська полиехика", 2010. - 344 с.
Мельник О.Г. Проблемы диагностики кредитоспособности предприятий
Рассмотрена нормативно-правовая база диагностики кредитоспособности предприятий в Украине. Проанализированы действующие методы и методики диагностики кредитоспособности разных финансово-кредитных организаций. Сформирован перечень проблем диагностики кредитоспособности предприятий.
Ключевые слова: диагностика, кредитоспособность, предприятие, проблема.
Melnyk O.G. Problems of solvency diagnostics of enterprises
In the article the normatively-legal base of solvency diagnostics of enterprises is considered in Ukraine. Operating methods and methodologies of diagnostics of solvency of various financial-credit establishments are analysed. The list of problems of diagnostics of solvency of enterprises is distinguished.
Keywords: diagnostics, solvency, enterprise, problem.
УДК 339.727,22:33(477) Проф. М.1. Флейчук, д-р екон. наук;
магктрант А.В. Будник - Львiвська КА
ОСОБЛИВОСТ1 П1СЛЯКРИЗОВОГО ШВЕСТИЩЙНОГО ПРОЦЕСУ В УКРА1Н1
Висв^лено загальну характеристику швестицшно! дiяльностi в Укра!ш за 2009-2011 рр. Проаналiзовано обсяги залучення шоземних швестицш в економжу Укра!ни за останш три роки. Розглянуто вплив фiнансово-економiчноi кризи на ш-вестицшний процес в Укра!ш.
Ключовг слова: фiнансово-економiчна криза, прямi iноземнi швестицп (ПП1), швестицшний процес.
Постановка проблеми. Пщ час свггово! фшансово! кризи 20082011 рр. спостершався спад украшсько! економжи, який ютотно вплинув на iнвестицiйний ^мат кра!ни. Пiсля фiнансово-економiчноi кризи економжа Укра!ни демонструе поступове вiдновлення. Проте динашка наразi зали-шаеться ютотно слабшою за очiкувану, через те, що спостершаеться iстотна макроекономiчна нестабшьнють, i потенцiйнi iнвестори не бажають швесту-вати в Укра!ну.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Над дослiдженням притоку шоземних швестицш в Укра!ш працювали такi украшсью та зарубiжнi вчеш: Т. Гринiв, К. Самсонова, Ю. Давидова, Т. Качала, С. Буткевич та шш1 Проте динамiчний розвиток швестицшно! дiяльностi зумовлюе детальнiше !! вивчення.
Метою роботи е дослiдження шслякризового iнвестицiйного процесу в Укра!ш.
Виклад основного матерiалу. На думку фшансових експертiв, криза е довготермiновою, тому розвиток швестицшно! дiяльностi в Укра!ш буде проблематичним. Хоча, як видно зi статистичних даних (табл. 1), шоземш ш-вестицп в економжу Укра!ни не припиняли надходити [1], що частково пов'язуеться з !х "псевдонацiональним" (офшорним) походженням.
Згiдно з результатами проведеного аналiзу за перюд 2009-2011 рр., прямi швестицп з Укра!ни зросли лише в 1,1 раза (з 6,19 млрд дол. США до 6,87 млрд дол. США). Проте обсяги П11 в Укра!ну зростали випереджальни-
