CC BY
50
УДК: 368:943
CMipHOBa О.М.,
к.е.н., доцент кафедри податюв та оподаткування Нацюнального унiверситету ДПС УкраТни
ПРОБЛЕМАТИКА РОЗВИТКУ РИНКУ ДОБРОВ1ЛЬНОГО МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ: ПОДАТКОВА СКЛАДОВА
Стаття присвячена дослiдженню стану розвитку ринку послуг з добровльного медичного страхування на nidcmaei анал'зу рентабельностi галузi з точки зору страхових компанiй та особливостей оподаткування страхових внескв та виплат для фiзичних i юридичних осб.
Ключовi слова: добровтьне медичне страхування, страховик, страхувальник, медична установа, рейтинг Insurance TOP 2010, податок на прибуток пдприемств, ПДВ, податок на доходи фiзичних осб, единий со^альний внесок.
Статья посвящена исследованию состояния развития рынка услуг по добровольному медицинскому страхованию на основе анализа рентабельности отрасли с точки зрения страховых компаний и особенностей налогообложения страховых взносов и выплат для физических и юридических лиц.
Ключевые слова: добровольное медицинское страхование, страховщик, страхователь, медицинское учреждение, рейтинг Insurance TOP 2010, налог на прибыль предприятия, НДС, налог на доходы физических лиц, единый социальный взнос.
Article is devoted to the research the state of development of segment of the voluntarily medical insurance on the basis of analysis of profitability of industry from the point of view of insurance companies and features of taxation of insurance payments for physical and legal persons.
Key worlds: voluntarily medical insurance, insurer, insure, medical establishment, rating of Insurance TOP 2010, income tax enterprises, VATS, income tax for physical persons, single social payment.
Постановка проблеми. Сфера страхування - це значна частина сучасних взаемовщносин, без якоТ повноцЫне функцюнування сусптьства не можливе. Це пояснюеться тим, що для населення добровтьне страхування дае можливють бути бтьш впевненим у завтрашньому дн та не перейматися через незначн змЫи у власних доходах чи в певних галузях економки. Для роботодав^в участь у програмах добровтьного страхування гарантуе залучення кращих фахiвцiв та пщвищення зацкавленост пра^вниюв у результатах власноТ пращ а це, безумовно, впливае на прибутковють бiзнесу. Але на вщмЫу вщ обов'язкового медичного страхування, яке е частиною державноТ системи со^ального страхування i фЫансуеться за рахунок цтьового оподаткування, добровтьне медичне страхування сьогодн - це виключно або акт доброТ волi роботодавця, або усвщомлена необхщнють конкретного Ыдивща. Мехаызми на рiвнi держави щодо надання поштовху розвитковi даного виду страхування вщсуты, що можна проаналiзувати за допомогою податковоТ складовоТ у державному регулюванн даного ринку послуг.
Аналiз останшх публшацш. Слiд вiдмiтити, що науковий Ытерес до проблем у сферi добровiльного медичного страхування зростае. Так, цим питанням присвячено роботи таких в^чизняних науков^в, як: Воробйова Т., Мних М.В., Осадець С.С., Пащенко В.М., Пилипчук В.Л., Капшук О.Г., Краснова Л.1., Сергета 1.В., Ситник А.П., Черешнюк Г.С., ШколЫа В.В., Шумелда Я.П. та н Також на це звертають увагу у своТ працях i досвщчеы практики: а саме директори та менеджери страхових компанм
УкраТни: Гузек А., Дольник В., Дробязко О., Залетов О.М., крахов I. та Ы. Однак проблематика у розвитку даного ринку послуг залишаеться ще досить значною, що свщчить про доцтьнють ТТ аналiзу та пошуку шляхiв для вирiшення, в т.ч. на прикладi оподаткування даного сегменту.
Метою статт е дослiдження перешкод для розвитку ринку послуг з добровтьного медичного страхування на основi аналiзу д^чоТ практики оподаткування даних операцiй з точки зору податкових наслщюв для страхувальниюв та застрахованих осiб, а також шляхом дослщження рентабельностi галузк
Виклад основного матерiалу. Медичне страхування в усьому свт грае роль мехаызму забезпечення людини якiсною, сплаченою медичною допомогою. Наявнiсть полiса добровтьного медичного страхування дае можливють одержати квалiфiковану медичну допомогу, сучасну дiагностику, якiснi медикаменти. Вiдповiдно до ст. 6 Закону УкраТни вщ 07.03.1996 р. №85/96-ВР „Про страхування" медичне страхування - це безперервне страхування здоров'я, що фунтуеться на добровтьних засадах та здiйснюеться на основi договору мiж страхувальником i страховиком. Спробуемо спочатку розiбратися у вщмЫностях та особливостях дефiнiцiй, а також у д^чому порядку щодо укладання договорiв добровiльного медичного страхування. Так, страховик - це юридична особа-фЫансова установа, створена у формi акцюнерного, повного, командитного товариства або товариства з додатковою вiдповiдальнiстю, що мае лщенз^ на здiйснення страховоТ дiяльностi. А страхувальник - це юридична або дiездатна фiзична особа.
Страхувальники - фiзичнi особи мають право укладати договори страхування як на свою користь, так i для страхування тре™ оаб з оплатою страхових внесюв за рахунок власних доходiв. Фiзична особа-працiвник мае право доручати здмснювати страховi внески з медичного страхування своему роботодавцю за рахунок своеТ заробто'Т плати шляхом подання вщповщно'Т заяви до бухгалтера пiдприемства. У такому випадку податковi наслiдки у роботодавця вiдсутнi. Страхувальники -юридичн особи мають право укладати договори щодо страхування власних пра^вниюв та члеыв Тх родин, сплачуючи страховi внески за рахунок прибутку [1].
Однак обов'язковою умовою укладання договору медичного страхування на користь третьоТ особи як для фiзичних, так i для юридичних оаб, е згода такоТ застрахованоТ особи. Ще одним учасником правовщносин, що пов'язанi з добровiльним медичним страхуванням, е базова медична установа, яка повинна мати лщенз^ на право надання медичноТ допомоги та пройти акредитацю на вщповщнють ТТ дiяльностi чинним стандартам з надання медичних послуг. Страховi органiзацiТ укладають iз лiкувально-профiлактичними установами договори про ствробтицтво щодо надання медичноТ допомоги i лiкування застрахованих за умовами договорiв добровiльного медичного страхування. Договiр звичайно передбачае контроль за якютю надання застрахованим медичних послуг, вщповщност останнiх перелiку, що гарантуеться програмою добровтьного медичного страхування.
Договiр добровтьного медичного страхування укладаеться в груповому чи Ыдивщуальному порядку, гарантуючи застрахованим особам отримання медичноТ допомоги в обсягах i на умовах, визначених договором та програмою страхування страховика.
Для укладання договору медичного страхування страхувальник подае страховику письмову заяву - анкету (Деклара^ю про стан здоров'я), що е пщтвердженням юнуючих ризиюв щодо стану здоров'я та е невщ'емною частиною договору, а факт укладання договору засвщчуеться страховим полюом (карткою). Застрахована особа несе вщповщальнють за зловмисне приховування при укладанн угоди добровтьного медичного страхування вже наявного захворювання.
Договiр добровтьного медичного страхування включае в себе таю умови: найменування страхувальника, застрахованих, ктькють застрахованих оаб, предмет страхування, обсяг страховоТ' вщповщальност (включаючи перелiк медичних послуг згiдно з програмою добровтьного медичного страхування), страхову суму, строк дм договору страхування, порядок виплати страхового забезпечення, тарифы ставки. У договорi страхування визначаеться також розмiр страхових внесюв i порядок Т'х сплати, умови й строки вступу договору в силу, а також його припинення, порядок визначення i виплати страхового забезпечення, ^i умови.
За строками укладення договору добровтьне медичне страхування може бути короткостроковим або довгостроковим, а iнодi й довiчним. Протягом часу дм договору страхувальник мае право змЫити умови страхування або достроково розiрвати договiр.
Процеси, що пов'язан з добровтьним медичним страхуванням, можна узагальнити так:
1. Страхувальник укладае на визначений строк договiр на користь застраховано)' особи зi страховою оргаыза^ею та сплачуе страховий внесок, який залежить вщ обраноТ' програми добровтьного медичного страхування, рiвня страхового забезпечення, строку страхування, тарифно)' ставки та Ыших умов, передбачених договором страхування. Чим ширший перелк подiй, за яю страхова компанiя несе вщповщальнють, тим вищий розмiр страхового внеску. При цьому страховi внески за договором страхування можуть бути сплачен страхувальником одноразово за весь строк страхування або сплачуватися перюдично протягом строку страхування.
2. Протягом термЫу дм договору у разi розладу здоров'я застрахований звертаеться до закладiв охорони здоров'я з перелку, передбачених договором страхування, за одержанням медичноТ' допомоги ^м хвороб та розладiв здоров'я, за яю страховик згщно договору не несе вiдповiдальнiсть).
Причому, якщо по незалежних вщ застрахованого обставинах, вЫ звертаеться в медичну установу, не передбачену договором страхування як базову, йому необхщно в найкоротший строк сповютити про це представника страховоТ' компанп, який повинен виршити питання про доцiльнiсть продовження надання медичноТ' допомоги в цм медичнм установi або переведеннi застрахованого в базову медичну установу.
Застрахована особа зобов'язана свщомо не створювати ризику втрати свого здоров'я та здоров'я Ыших громадян, достовiрно Ыформувати медичну установу та страховика про стан здоров'я та можливi iснуючi ризики його погiршення, дотримуватися правил розпорядку роботи медичного закладу, в якому отримуе допомогу.
3. Страховик здмснюе страхову виплату або безпосередньо медичному закладу, що надав допомогу застрахованому вщповщно до виставленого закладом рахунку, або безпосередньо застрахованому у разi оплати ним послуг медичного закладу за власний рахунок. Однак у будь-якому випадку розмiр страховоТ' виплати здмснюеться у межах лiмiту, передбаченого умовами договору.
Окреслений нами алгоритм свщчить, що добровтьне медичне страхування е своерщною гарантю щодо отримання застрахованою особою медичноТ' допомоги у зв'язку з попршенням здоров'я або хворобою, оминаючи перешкоди, що, на жаль, властивi «безкоштовнм» медициы. Але виникае питання, чому даний вид послуг, маючи беззаперечн переваги, не е домЫуючим на ринку страхування? Це пщтверджуе i рейтинг Insurance TOP 2010. У зв'язку з цим, вважаемо за доцтьне проаналiзувати ринок добровтьного медичного страхування в УкраТ'ы бтьш детально.
Так, серед номЫан^в сегменту «Добровтьне медичне страхування» рейтингу Insurance TOP 2010 лщерами стали наступи компанп (табл. 1).
Таблиця 1
Номшанти класу «Добровiльне медичне страхування» за 2010 р. [2, с. 17]
Страхов! Страхов!
№ Назва компанп М1сто виплати за виплати за Мюце у
2010 р., тис. грн. 2009 р., тис. грн. 2009 р.
1 Провщна КиТв 95225,2 94827,2 1
2 Ушка КиТв 49124,6 37247,7 4
3 1нго УкраТна КиТв 41411,4 60838,2 2
4 ПЗУ УкраТна КиТв 37444,4 20139,6 7
5 АСКА КиТв 34213,8 48728,1 3
6 lллiчiвське КиТв 31806,1 26611,5 6
7 АХА КиТв 31429,0 1300,0 34
8 Дженералi Гарант КиТв 18334,0 12265,5 8
9 ТАС СГ КиТв 16130,9 4523,0 21
10 ALLIANZ УкраТна КиТв 13498,2 8369,3 15
Якщо проаналiзувати дан табл. 1, можна зробити висновок, що в середньому рiвень виплат за договорами добровтьного медичного страхування не демонструе ч^коТ тенденцiТ до стрiмкого зростання i е середым по вiдношенню до iнших видiв страхування. Наприклад, за даними рейтингу Insurance TOP 2010 за договорами страхування КАСКО компаыею «АХА» було виплачено 229687,0 тис. грн., що майже у 7 разiв бтьше, нiж виплачено даною компанiею за договорами добровтьного медичного страхування.
Це можна пов'язати з тим, що рiвень виплат за даними договорами е досить значним, що провокуе дiяльнiсть для страхових компанм майже на межi рентабельност (табл. 2).
Таблиця 2
Динамка операцш за договорами добровiльного медичного страхування
у 2010 р. [2, с. 18-19]
Назва компанп Частка платеж1в у загальному портфел1 операцш, % Платеж!, тис. грн. Виплати, тис. грн. Р!вень виплат, %
АХА 4,634 33460,0 31429,0 93,9
ОРАНТА 0,758 4879,8 2872,9 58,9
УкраТнська страхова група 1,599 6516,4 4521,4 69,4
Провщна 20,701 94042,8 95225,2 101,3
УН1КА 12,003 63411,8 49124,6 77,5
1нго УкраТна 13,096 57261,0 41411,4 72,3
Дженералi Гарант 8,305 22725,0 18334,0 80,7
СГ ТАС 5,335 18509,1 16130,9 87,2
АСКА 10,129 29453,0 34213,8 116,2
ПЗУ УкраТна 15,091 41950,2 37444,4 89,3
Уыверсальна 1,195 2975,0 3618,8 121,6
Бро^знес 2,059 4412,6 3633,0 82,3
Свропейсьюй страховий альянс 10,103 9710,7 10296,9 106,0
Як видно з табл. 2, рiвень виплат дмсно досягае майже 100% рiвня отриманих страховими компаыями платежiв, а iнколи навiть перевищуе його, що робить цей вид страхування досить непривабливим видом бiзнесу.
Якщо ж проаналiзувати податкову складову, то тут аналопчно вщсуты стимули для пщвищення зацiкавленостi у укладаннi договорiв з добровiльного медичного страхування. Так, платежi за угодами щодо добровтьного медичного страхування вщповщно до д^чоТ' системи оподаткування здмснюються роботодавцями та громадянами за власний рахунок, на вщмЫу вщ договорiв довгострокового страхування життя та недержавного пенайного забезпечення, щодо яких передбачено для роботодав^в можливють включення частки страхових внесюв за працiвника до складу витрат, а для фiзичних осiб - до складу податковоТ' знижки з податку на доходи фiзичних оаб. Враховуючи, що норми, якi стосуються оподаткування добровтьного медичного страхування як за рахунок роботодав^в, так i за рахунок фiзичних оаб-страхувальниюв, розкидан майже по всьому тексту Податкового кодексу УкраТни та мютяться у Ыших нормативно-правових актах, вважаемо за доцтьне обфунтувати вищенаведенi твердження бтьш детально.
Так, щодо податкових важелiв стимулювання розвитку ринку, то щодо податку на прибуток пiдприемств вони вщсутнк Вiдповiдно до п. «а» та «е» пп. 138.8.5 Податкового кодексу УкраТни (далi - ПКУ) щодо перелку загальновиробничих витрат е норма, що витрати на медичне страхування пра^вниюв апарату управлЫня цехами, дтьницями та виробництвом включаються до складу загальновиробничих витрат. Проте уточнення мютить пп. 140.1.6 ПКУ, в якому зазначаеться, що це дозволяеться лише у випадку, коли обов'язковють такого страхування передбачена законодавством [3].
Таким чином, вщповщно до пп. 140.1.6 ПКУ витрати роботодавця на добровтьне медичне страхування найманих пра^вниюв та члеыв Т'х родин не можуть враховуватися при визначенн бази оподаткування податком на прибуток. Тобто страховi внески роботодавець сплачуе виключно з власного прибутку.
Щодо податку на додану вартють, то право на податковий кредит у роботодавця-страхувальника вщсутне. Це регламентовано пп. 196.1.3 ПКУ, де вказано, що не е об'ектом оподаткування ПДВ операцп з надання послуг iз страхування, ствстрахування або перестрахування особами, яю мають лщенз^ на здмснення страховоТ' дiяльностi вщповщно до закону, а також пов'язаних з такою дiяльнiстю послуг страхових (перестрахових) брокерiв та страхових аген^в. Таким чином, вартють страхового полюу не передбачае нарахування ПДВ, а отже права на податковий кредит у страхувальника не виникае.
Отже, для роботодавця, який бажае застрахувати пра^вниюв, внески за договорами добровтьного медичного страхування е невигщним з точки зору податкових наслщюв.
Щодо податку на доходи фiзичних оаб (дaлi - ПДФО) у разi сплати роботодавцем внесюв на користь пра^вника, то таю стрaховi внески е базою оподаткування ПДФО. Вщповщно до пп. 164.2.16 ПКУ, до складу загального мюячного ^чного) оподатковуваного доходу платника податку включаеться сума страхових плaтежiв (страхових внесюв, страхових премм) сплачених будь-якою особою - резидентом за платника податку чи на його користь. Сума страхових внесюв, яю сплачуються роботодавцем в рамках добровтьного медичного страхування своТ'х найманих пра^вниюв та члеыв Т'х родин, вважаеться додатковим благом платника податку та пщлягае оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.1 ПКУ. Тобто за ставкою 15%, якщо вартють полюу не перевищуе суму 10 мУмальних заробтих плат, та 17% у частиы перевищення. I вщповщно податок стягуеться за рахунок застрахованого пра^вника.
Також слщ враховувати, що CTpaxoBi внески з добровтьного медичного страхування, сплачен роботодавцем-страхувальником на користь найманих пра^вниюв е для них доходом у не грошовм формi. А тому вщповщно до п. 164.5 ПКУ база оподаткування ПДФО визначаеться за звичайними цЫами i3 застосуванням натурального коефщента.
Сдиним виключенням е те, що внески роботодав^в-страхувальниюв в рамках добровтьного медичного страхування не е базою для нарахування единого со^ального внеску на загальнообов'язкове державне со^альне страхування.
Нагадаемо, що базою для нарахування ССВ е суми нараховано)' заробто)' плати за видами виплат, яю включають основну та додаткову заробту плату, ^i заохочувальнi та компенсации виплати, у тому чи^ в натуральнiй формi, що визначаються вiдповiдно до Закону УкраТни „Про оплату працГ' вiд 24.03.1995 №108/95-ВР, та суми винагороди фiзичним особам за виконання роб^ (надання послуг) за цивтьно-правовими договорами.
Вiдомо, що визначення видiв виплат, що належать до основной додатково)' зароб^но!' плати та Ыших заохочувальних та компенсацмних виплат, при нарахуваннi единого внеску передбачено 1нструк^ею зi статистики заробто)' плати, затвердженою наказом Державного ком^ету статистики УкраТни вiд 13.01.2004 №5.
Вщповщно до п. 3.5 1нструкцп внески пщприемств згiдно з договорами добровтьного медичного страхування пра^вниюв i членiв 1хых сiмей не належать до фонду оплати пращ а отже не е базою для нарахування ССВ.
Для фiзичноï особи-страхувальника також не передбачено можливост зменшити свм рiчний оподатковуваний дохiд на розмiр сплачених внескiв за договорами добровтьного медичного страхування, як це реалiзовано щодо договорiв довгострокового страхування життя та недержавного пенайного забезпечення (пп. 166.3.5 ПКУ) [4, с. 34-35].
Слщ проаналiзувати ще такий аспект, як порядок оподаткування страхово'1' виплати, що здмснюеться страховиком з метою компенсацп витрат на лкування для застраховано' особи. Чи е ця сума базою для ПДФО?
Вщповщно до пп. 165.1.27 ПКУ до складу загального мюячного або рiчного оподатковуваного доходу платника ПДФО не включаеться сума страхово' виплати, страхового вщшкодування або викупна сума, отримана застрахованим за договором страхування, Ышого, ыж довгострокове страхування життя та недержавне пенайне забезпечення, вщ страховика-резидента.
Однак вщповщно до п. 1 Роздту II «Порядку застосування пп. 165.1.27 та 165.1.28 ПКУ щодо страхових виплат, страхових вщшкодувань, викупних сум та пенайних виплат, отримуваних платником податку за договорами страхування, недержавного пенайного забезпечення, пенайного вкладу та довiрчого управлЫня», затвердженого Розпорядженням Державно' комiсiï з регулювання ринюв фЫансових послуг Укра'ни вщ 24.12.2010 р. №997 при страхуванн здоров'я платника податку сума страхово' виплати не включаеться до складу загального мюячного або рiчного оподаткованого доходу платника податку у разi виконання таких умов:
в) у разi страхового випадку факт заподiяння шкоди застрахованiй особi пiдтверджено належним чином.
Для належного пщтвердження факту нанесення шкоди застрахована особi залежно вщ характеру страхового випадку приймаються таю документи:
- котя листка непрацездатност або вщповщна довiдка, завiрена в установленому законодавством порядку;
- котя довщки медико-соцiальноï експертно' комiсiï про встановлення iнвалiдностi;
- рахунки пщприемств, установ, оргаызацм або Ыших суб'ек^в господарювання, якi в установленому законодавством порядку мають право на надання медичних послуг i надавали медичн послуги у зв'язку з виникненням страхового випадку;
- розрахунковi документи (квитанцп, фюкальы чеки, прибутковi касовi ордери) щодо оплати платником податку товарiв, робiт, послуг,яю передбаченi умовами договору страхування та/або необхщнють придбання (отримання) яких згщно з умовами договору страхування пщтверджена вiдповiдними документами (направленнями, рецептами, випискою з призначеннями лкаря з юторп хвороби або амбулаторноï картки) пщприемств, установ, оргаызацм або iнших суб'ек^в господарювання, якi в установленому законодавством порядку мають право на надання медичних послуг.
Таким чином, у разi належного пщтвердження факту нанесення шкоди застрахована особ^ виплати за договорами добровтьного медичного страхування не е об'ектом оподаткування ПДФО.
Висновки та перспективи подальших дослiджень. Добровiльне медичне страхування передбачае забезпечення застрахована особi гарантiï повноï або частково! компенсацiï страховиком додаткових витрат, пов'язаних iз зверненням до лiкувально-профiлактичноï установи за послугою, яка не входить в програму обов'язкового медичного страхування. Кожна страхова компаыя, яка займаеться таким видом страхування i мае на це лщензю розробляе сво1' програми добровтьного медичного страхування, яю в^зняються мiж собою. Вибiр форми медичного страхування залежить вщ конкретних економiчних умов i особливостей демографiчних i соцiальних показникiв, рiвня захворюваност та iнших факторiв, якi характеризують загальний стан здоров'я i рiвень медичного обслуговування.
Але в УкраТы спостер^аеться недостатнiй розвиток даного сегменту послуг на ринку страхування. Проаналiзована ситуа^я свiдчить, що це викликане з одного боку низкою рентабельною дано1 сфери, що робить ïï майже неприбутковою для страхових компанм, а з iншого - вщсутнютю пiдтримки на рiвнi держави. 1нратива щодо укладення договорiв з добровтьного медичного страхування на користь пра^вниюв та члеыв ïх сiмей е невигщною для роботодавця з точки зору податкових наслщюв, на противагу договорам щодо довгострокового страхування життя та недержавного пенайного забезпечення, i фактично здмснюеться за рахунок прибутку з метою створення належного со^ального захисту власних пра^вниюв та пщвищення ix лояльностi до пiдприемства. Це саме стосуеться фiзичних оаб-страхувальниюв, оскiльки внески за договорами добровтьного медичного страхування здмснюються за власний рахунок.
Перелiчена проблематика у сукупност з iншими проблемними аспектами, такими як вщсутнють дiевого контролю за якютю надання послуг медичними установами, забезпечення хворих непотрiбними лiками тощо, суттево перешкоджае розвитковi ринку добровтьного медичного страхування у юнцевому випадку, що е досить негативною тенден^ею, осктьки стан здоров'я населення - це показник розвитку крайни в цтому. На нашу думку, необхщнють державного втручання у процеси, що пов'язаы з добровтьним медичним страхуванням, вже давно назрiла. А застосування податкових важелiв як поштовху для розвитку даного сегменту послуг е край необхщним.
Л^ература
1. Закон Укради вiд 07.03.1996 № 85/96-ВР «Про страхування». - [Електронний ресурс]. - Режим доступу до ресурсу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/85/96-вр.
2. Лщери страхового ринку Укради за 2010 р. // Страхова справа. - №1 (41). -2011. - С. 4-21.
3. Податковий кодекс Укради вщ 02.12.2010 № 2755-VI. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу до ресурсу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17.
4. CMipHOBa О. М. Добровтьне медичне страхування пра^вниюв за кошти пщприемства / О.М. Смiрнова // Головбух: праця та зарплата. - КиТв. - №1 (61). -ачень 2012. - С. 33-35.
