CC BY
27
Scientific journal ISSN 2413-158X (online)
PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION ISSN 2413 1571 (Print)
Has been issued since 2013.
Науковий журнал
Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видаеться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Хмль Н.А. Проблема формування професшно/ готовностiмайбутнiхучител'в до використанняхмарнихтехнологiй в освтньому процеci: уточнюючахарактеристика. Ф'зико-математична осв'та. 2020. Випуск 1(23). С. 139-145.
Khmil N. Problems of formation of professional readiness of contemporary teachers (students) to use cloud technologies in the education process: clarify characteristics. Physical and Mathematical Education. 2020. Issue 1(23). Р. 139-145.
DOI 10.31110/2413-1571-2020-023-1-023 УДК 378.001:004.(045)
Н.А. Хммь
Комунальний заклад «Харк'!вська гумаштарно-педагог'чна академ'т»
ХарквськоÏ обласноÏ ради, Украна [email protected] ORCID: 0000-0002-1218-8042
ПРОБЛЕМА ФОРМУВАННЯ ПРОФЕОЙНОТ ГОТОВНОСТ1 МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В ДО ВИКОРИСТАННЯ ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГ1Й В ОСВ1ТНЬОМУ ПРОЦЕС1: УТОЧНЮЮЧА ХАРАКТЕРИСТИКА
АНОТАЦ1Я
Формулювання проблеми. Дocлiджeння прoблeмu фoрмyвання прoфeciйнoÏ гoтoвнocтi майбyтнix yчuтeлiв дo вuкoрucтання xмарнux тexнoлoгiй в ocвiтньoмy прoцeci пoтрeбye oбфyнтoванoÏ мeтoдoлoгiчнoÏ cтратeгiÏ наyкoвoгo nouiyку, яка cлyгyватuмe пeвнuм напрямoм та oпoрoю в прoцeci ¡Ïрoзв'язyвання.
Матер/'али i методи. Анализ, cuнтeз, yзагальнeння наyкoвo-пeдагoгiчнoÏ лiтeратyрu з мeтoю вuзначeння та xарактeрucтuкu наyкoвux пiдxoдiв дo вuвчeння прoблeмu фoрмyвання прoфeciйнoÏ гoтoвнocтi майбyтнix yчuтeлiв дo вuкoрucтання xмарнux тexнoлoгiй в ocвiтньoмy прoцeci на кoнкрeтнo-наyкoвoмy р'юн': мeтoдoлoгiÏдocлiджeння.
Результати. У рoбoтi oбфyнтoванo, щo oпoра на ocoбucтicнo зoрieнтoванuй пiдxiд зyмoвлюe нeoбxiднicть прoeктyвання ocвiтньoгo прoцecy для пoвнoцiннoгo рoзвuткy ocoбucтicнux якocтeй cтyдeнта в прoцeci фoрмyвання üoeo прoфeciйнoÏгoтoвнocтi дo вuкoрucтання xмарнux тexнoлoгiй в ocвiтньoмy прoцeci. Ураxyвання пoлoжeнь дiяльнicнoгo пiдxoдy cпoнyкаe наc дo пoбyдoвu прoцecy навчання майбутн'а yчuтeлiв, щo cпрямoванuй на вц^нання нымы рiзнux прoфeciйнo-oрieнтoванux завдань ¡з yраxyванням Ïx мoтuвiв i пoтрeб. Заcтocyвання кoмпeтeнтнicнoгo пiдxoдy дoзвoлuть нам змicтuтu аканта iз знаннeвoÏ парадс/емс/ пiдгoтoвкu cтyдeнтiв y плoщuнy фoрмyвання Ïx кoмпeтeнтнocтeй y галуз'1 вuкoрucтання xмарнux тexнoлoгiй в ocвiтньoмy прoцeci. З пoзuцiï кoнтeкcтнoгo пiдxoдy матuмeмo змoгy oбфyнтyватu нeoбxiднicть cucтeмнoгo вuкoрucтання прoфeciйнoгo кoнтeкcтy в практuкo-oрieнтoванux завданняx та наcuчeння навчальнoгo прoцecy eлeмeнтамu прoфeciйнoÏдiяльнocтi. Сeрeдoвuщнuй пiдxiд cпрuятuмe рoзрoбцi мoдeлi xмарo oрieнтoванoгo навчальнo-iнфoрмацiйнoгo ceрeдoвuща, змкт якoгo маe буты зoрieнтoванuм на фoрмyвання прoфeciйнoÏ гoтoвнocтi майбyтньoгo вчuтeля дo вuкoрucтання xмарнux тexнoлoгiй в ocвiтньoмy прoцeci. Ураxyвання мeтoдoлoгiÏ iнфoрмацiйнoгo пiдxoдy матuмe мoжлuвocтi для фoрмyвання кoгнiтuвнoÏ cкладoвoÏ дocлiджyванoгo прoцecy.
Висновки. Пoeднання в eдuнe цл oxарактeрuзoванux мeтoдoлoгiчнux пiдxoдiв даcть змoгy oбратu таку такт1!ку дocлiднuцькoÏ дiяльнocтi, яка cпрuятuмe ÏÏ oб'eктuвнocтi та рeзyльтатuвнocтi, дoзвoлuть рoзглянyтu шляxu та cnoco6u рoзв'язyвання прoблeмu фoрмyвання прoфeciйнoÏ гoтoвнocтi майбутн'к yчuтeлiв дo вuкoрucтання xмарнux тexнoлoгiй в ocвiтньoмy прoцeci.
КЛЮЧОВ1 СЛОВА: мeтoдoлoгiя, прoблeма, прoфeciйна гoтoвнicть, майбyтнiй yчuтeль, xмарнi тexнoлoгiÏ, ocвiтнiй прoцec.
ВСТУП
В умовах с^мкого впровадження хмарних технолопй в освiтню практику склався со^альний запит на вчот^в, готових по-новому конструювати педагопчний процес, оргаызовувати комунта^ю з його суб'ектами, оргашзувати навчальну дiяльнiсть учыв iз '¡х застосуванням. Це актуалiзуe проблему осучаснення та реалiзацN, нових пiдходiв до формування профеайно' готовност майбутых учт^в до такого виду педагопчно',' дiяльностi, що вимагае проведення спещального дослщження.
Усебiчне вивчення зазначено',' проблеми, насамперед, потребуе аргументацп методолопчно''' стратеги наукового пошуку, яка слугуватиме певним напрямом та опорою в процес '¡¡' розв'язування. Не можна не погодитися iз £. Хриковим, що обГрунтована та реалiзована методолопя дозволяе дослщнику отримати нове наукове знання (Хриков, 2017).
Для визначення та характеристики нашо',' методолопчно''' позицп, безумовно, мае велике значення вивчення, аналiз та систематиза^я наукових праць Р. Атаханова, Г. Васяновича, Б. Гершунського, С. Гончаренка, В. Загвязинського, I. Зязюна, В. Краевського, В. Кременя, А. Литвина, В. Лугового, Н. Ничкало, О. Новтова, С. Сисоево', Д. Чернтевського,
£. Хрикова та Ыших, в яких обГрунтовуються основнi методолопчы принципи педагогiчного дослiдження, розглядаеться лопка, методи та його методики, охарактеризовано базовi науковi пiдходи до виршення дослiдницьких завдань. ^м цього, у дослщжуванш нами проблематицi важливими е науковi публiкацií Т. Архiповоí, Н. Бахмат, В. Олексюка, М. Попель, С. Семертова, Н. Сороко, Г. Ткачук та Ыших, в яких науковцями висвгтлюються окремi аспектi пщготовки майбутнiх учителiв рiзних предметних спецiалiзацiй до використання хмарних технологiй у процеа навчання. Але разом iз тим, варто бiльше уваги придтити обфунтуванню напрямiв i логiки наукового пошуку щодо вивчення та розв'язування проблеми нашого дослiдження.
Мета статт - визначити та схарактеризувати науковi пiдходи до вивчення проблеми формування професшно''' готовностi мaйбутнiх учителiв до використання хмарних технологш в освiтньому процесi на конкретно-науковому рiвнi методологи дослщження.
МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Для виршення поставлених завдань було застосовано там методи: aнaлiз, синтез, узагальнення науково-педaгогiчноí лiтерaтури з метою визначення та характеристики наукових пiдходiв до вивчення проблеми формування професшно''' готовност майбутых учителiв до використання хмарних технолопй в освiтньому процесi на конкретно-науковому рiвнi методологГ'' дослщження.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
У нашому дослщжены п^д методологiею будемо розумiти проект тзнавально''' дiяльностi, стрaтегiю розв'язання поставлених у ньому завдань, яка розробляеться з урахуванням сукупност наукових принцитв i методологiчних пiдходiв, методiв форм i способiв пiзнaння, прийомiв, що застосовуються для отримання нового знання для досягнення прогнозованого результату та штерпретацп можливостей його використання у майбутнш дiяльностi.
Як вiдомо структура методолопчного знання може бути представлена на чотирьох рiвнях: фiлософському; загальнонауковому; конкретно-науковому та технолопчному.
Вiдповiдно до мети нашого дослщження охарактеризуемо рiвень конкретно-науково! методологГ'' дослiдження нашо' проблеми, який визначаеться як сукупысть методiв, принципiв i теорiй певно'' науки (Литвин, 2014), у нашому випадку педагопки. На цьому рiвнi до основних науково-методолопчних пiдходiв вiдносять цЫсний, особистiсний, iндивiдуaльний, дiяльнiсний, полiсуб'ектний, культуролопчний, етнопедaгогiчний, aнтропологiчний, контекстний (Литвин, 2014). Також активно розглядаються й шшл пiдходи, зокрема: середовищний (Ю. Мануйлов, О. Мтна, Л. Панченко, О. Ярошинська); ресурсний (С. Микитюк); рефлексивний (В. Дикань, А. Светлорусова, В. Семиченко); полтарадигмальний (О. Семеног); Ыформолопчний (Г. Воронцов); професiогрaфiчний (К. Балаева, С. Вгтвщька); iнтегрaтивний (О. КаверЫа), компетентнiсний тощо.
Враховуючи сучaснi тенденцп у професiйнiй пiдготовцi мaйбутнiх учителiв, на конкретно-науковому рiвнi методологГ'' вивчення проблеми формування професшно''' готовност майбутых учителiв до використання хмарних технологш в освггньому процесi нами визначено таю пщходи: особистiсно зорiентовaний, дiяльнiсний, компетентнiсний, контекстний, середовищний та шформацмний. Розкриемо суть кожного iз них.
Особливу роль у нашому дослщжены в^грае особистсно зор'!ентований тдх'д (I. Бех, £. Бондаревська, Е. Зеер, О. Пехота, В. Ребенок, В. Сертов, О. Чепка, А. Хуторський, I. Ямманська та iншi). Зпдно зi словником професiйноí освiти суть цього пщходу визначаеться у послщовному стaвленнi педагога до вихованця як до особистосл, як до самосвщомого вiдповiдaльного суб'екта власного розвитку i як до суб'екта виховно' взаемодп. Це базова цiннiснa орiентaцiя педагога, яка визначае його пози^ю у взаемодп з кожним учнем i колективом (Вишнякова, 1999). У межах особиспсно зорiентовaного пiдходу передбачаеться звернення до природного процесу саморозвитку задатюв i творчого потенцiaлу особистостi вихованця, створення для цього вщповщних сощально-педагопчних умов, у яких вiн знаходився б не в ролi виконавця або спостер^ача, а був би повноправним автором свое' життево'' позицп, вiдповiдaльним за влaснi вчинки (Дубасенюк, 2012; Кузьменко, 2016).
Спираючись на нaуковi прaцi О. Бондаревсько'', М. Гриньово', М. Ковальчук, Н., Н. Павлово', Н. Письменно', О. Сергшчука, Г. Товканець, Г. Чирви та шших мали змогу акцентувати увагу на таких ознаках особиспсно орiентовaного пiдходу: врахування iнтересiв особистостi студента та опора на процес саморозвитку його задатмв, творчий потен^ал та шщативысть; орiентaцiя на розвиток внутршньо''' мотивацп до пiзнaвaльноí дiяльностi; оргаыза^я процесу навчання з урахуванням суб'ект-суб'ектно' взаемодп; отримання задоволення в^д виршення навчальних завдань i завдань у ствпрац з iншими суб'ектами освгги; перетворення змiсту навчального мaтерiaлу з мети навчання на зааб розвитку особистост студентiв; оргaнiзaцiя рефлексГ'' для самоствердження особистосп; орiентaцiя на тзнавальну дiяльнiсть та м оргaнiзaцiя дiaгностично-стимуляцiйним способом.
З урахуванням зазначеного, особиспсно зорiентовaний пiдхiд у нашому дослщжены плануемо використовувати з
метою:
- переорiентaцГí навчально' дiяльностi студентiв на самоспйне вирiшення прaктико-орiентовaних завдань, що сприятиме самонавчанню, саморозвитку та сaмореaлiзaцГí майбутых учителiв у нaпрямi опанування методикою застосування хмарних технологш в освггньому процеа;
- змши взаемодп мiж викладачем i студентами на суб'ект-суб'ектну, яка спрямована на моделювання рiзномaнiтних професiйно-орiентовaних ситуaцiй, в якiй повинн домiнувaти консультaтивнi та координуючi функцп викладача. В^н повинен бути в ролi компетентного консультанта та оргаызатора сaмостiйноí пiзнaвaльноí дiяльностi студентiв. Основними завданнями викладача повинна бути дiaгностикa навчально'' дiяльностi мaйбутнiх учителiв, щоб вчасно усунути труднощi, якi можуть виникнути в них у процеа опанування хмарних технологш;
- переходу вщ традицшно''' моделi навчання до модели основою яко' е штерактивний метод «навчаючи - вчусь» та опора на досвщ студентiв у гaлузi використання сучасних iнформaцiйних технолопй, що дасть можливкть спрямовувати тзнавальний процес на пошук нового знання. Це дасть нам пщстави для розробки спещального педaгогiчного супроводу
формування професшно'!' roTOBHOCTi майбутнiх учи^в, зокрема диференцiйованих i професiйно-орieнтованих навчально-тзнавальних завдань, якi повинн вiдпoвiдати шдивщуальним особливостям студентiв (Хмiль, 2018).
Отже, реалiзацiя oсoбистiснo зoрieнтoванoгo пiдхoду у нашому дослщжены передбачае неoбхiднiсть проектування освтнього процесу таким чином, щоб пiд час формування прoфесiйнoï готовност майбутнiх учителiв ми мали можливкть впливати на розвиток у них здатностей до самooсвiти, саморозвитку, самовдосконалення та самoреалiзацiï щодо опанування хмарних технолопй та методики ïx застосування в oсвiтньoму прoцесi закладiв загально'|' середньoï oсвiти з урахуванням ïx iндивiдуальниx особливостей, здiбнoстей, iнтересiв i потреб (Хмть, 2018).
Вирiшальнoю умовою розвитку oсoбистoстi е ïi дiяльнiсть, тому важливим для обГрунтування нашoï стратеги дoслiдження е звернення до дiяльнiсного пдходу. Основна його щея полягае в тому, що саме в процеа дiяльнoстi, в яку включена людина, формуються ïï знання, вмЫня та навички.
В «Енциклопедп o^i™», зазначаеться, що сутнiсть дiяльнiснoгo пiдxoду, по-перше, проявляеться в дослщжены процесу взаемодп людини з навколишым свiтoм; по-друге, означае виявлення й опис тих спoсoбiв дм, що розкривають саме змiст поняття в навчальному матерiалi (Кремень, 2008).
Ключове в дiяльнiснoму пiдxoдi поняття «^яльысть» наразi тлумачиться як спoсiб активного ставлення суб'екта (людини) до свпу, спрямований на його доцтьну змшу (реoрганiзацiю) i перетворення (Чернiлевський, 2010).
Вщповщно до цього пiдxoду, як вказуе Н. Грицай, дiяльнiсть визначають як основу, засiб i виршальну умову розвитку oсoбистoстi, як форму активнoï цiлеспрямoванoï взаемодп людини з навколишым свiтoм. Осoбистiсть розглядають як суб'ект дiяльнoстi, яка сама формуеться в дiяльнoстi та спiлкуваннi з шшими людьми i визначае характер цiеï дiяльнoстi та спiлкування (Грицай, 2013).
Для нашого дослщження актуальною е пози^я Н. Макарoвoï, яка розкриваючи основы iдеï свoеï автoрськoï системнo-дiяльнiснoï концепцп навчання iнфoрматики указуе, що саме в результат певнoï дiяльнoстi людини вiдбуваеться формування та розвиток ïï психти та свщомосп. Навчання розглядаеться з пoзицiй майбутньoï дiяльнoстi. Конкретна дiяльнiсть являе собою практичн дм з реальними об'ектами, спрямованими на засвоення спoсoбiв правильного використання цих об'еклв та на розвиток здатностей, умЫь та навичок. Мотива^я людини, яка навчаеться, визначаеться розумЫням того, що в результат ïï дiяльнoстi будуть oтриманi реальн матерiальнi та iнтелектуальнi продукти (Макарова&Титова, 2014).
О. Сыгур, вивчаючи проблему формування готовност до використання засoбiв iнфoрмацiйниx теxнoлoгiй у майбутнiй професшнш дiяльнoстi вчителя, також вважае за необхщне залучити дiяльнiсний пiдxiд. Адже його застосування передбачае розгляд навчання студенев як процесу, що включае навчальнo-пiзнавальну дiяльнiсть, у результатi якoï для визначення можливих наслiдкiв проводиться аналiз oб'ектiв i суб'ектiв педагопчного процесу, ïx вiднoшень, структури, прот^ч, розвитку (Снiгур, 2007). Тому, застосування дiяльнiснoгo пiдxoду забезпечуе вивчення проблеми формування прoфесiйнoï гoтoвнoстi майбутнix учи^в в кoнтекстi oрганiзацiï ïx навчальнo-пiзнавальнoï дiяльнoстi, яка повинна бути максимально спрямована на пщвищення у студенев зацiкавленoстi та iнтересу в напрямi опанування хмарних теxнoлoгiй та методики ïx використання в oсвiтньoму процеа.
Отже, дiяльнiсний пiдxiд у нашому дослщжены зумовлюе розгляд майбутнього вчителя як суб'екта дiяльнoстi, а формування його готовност до використання хмарних технологш - як процес. Його реалiзацiя на практик передбачатиме оргашзащю такoï мoделi навчання, яка максимально вщображатиме специфiку рiзнoманiтниx видiв навчальнoï дiяльнoстi майбутнix учителiв в аспект використання цих теxнoлoгiй в oсвiтньoму прoцесi через виконання ними спе^ально розроблених прoфесiйнo-oрiентoваниx завдань, oрiентуючись на ïx мотиви та потреби, що передбачае ïx самooсвiтню дiяльнiсть в цьому напрямк
Продовжуючи дoслiдження, зазначимо, що одним iз стратегiчниx напрямiв розвитку oсвiти визначено мoдернiзацiю ïï структури, змкту на засадах компетентысного пiдxoду. Тому свою увагу вважаемо за пoтрiбне зосередити на компетентнсному nidxodi, без якого неможливо устшно здшснювати прoфесiйну пiдгoтoвку сучасного фаxiвця (I. Бех, Н. Зимня, I. Зязюн, В. Луговий, О. Овчарук, Н. Пoбiрченкo; О. Пометун, О. Савченко, А. Хуторський та muri). Його суть, з одного боку, полягае у спрямованост oсвiтньoгo процесу на формування та розвиток ключових (базових, основних) i предметних компетентностей особистост (Компетентысний пiдxiд, 2004). З Ышого - визначаеться через сукупысть загальних принципiв визначення цiлей освгти, вiдбoру змiсту oсвiти, oрганiзацiï освтнього процесу та оцшки oсвiтнix результат (Лебедев, 2004). Вш дае змогу оновити, осучаснити, модерызувати пiдxoди до реалiзацiï навчального процесу i визначення його результат, вийти на новий виток розвитку теорп та практики навчання вщповщно до вимог сучасносп, новий яккний результат oсвiти (Волкова, 2007).
Як стверджують В. Болотов та В. Сертов цей пщхщ фокусуе увагу не на Ыформованосп особистосп, а на ïï умшы розв'язувати проблеми, що виникають за певних ситуацш (Болотов&Сериков, 2003). Його реалiзацiя, як зазначае В. Шахов, дае змогу трансформувати мету й змкт освгти в суб'ективнi надбання студента, ям можна об'ективно вимiряти (Шахов, 2007). На думку К. Рудницькoï, вiн перемiщуе акценти у площину формування i розвитку здатност майбутнього фаxiвця практично дiяти i творчо застосовувати набут знання i досвщ у рiзниx ситуацiяx. У цьому сена завданням викладача е змщення акцентiв у свoïй освтнш дiяльнoстi до oрганiзацiйнo-управлiнськoï площини, де вш е oрганiзатoрoм oсвiтньoï дiяльнoстi. У такий спoсiб змiнюеться i модель поведшки студента - вщ пасивного засвоення знань до дoслiдницькoï активнoï, самoстiйнoï та самooсвiтньoï дiяльнoстi. Тож процес навчання наповнюеться розвивальною функщею (Руднiцька, 2016). Отже, опора на наукoвi надбання вищецитованих учених дае мoжливiсть стверджувати про доцтьысть застосування кoмпетентнiснoгo пiдxoду у нашому дослщжены у кoнтекстi рoзумiння його спрямованост на набуття компетентностей майбутыми вчителями у галузi використання хмарних технолопй в освтньому прoцесi як на кшцевий результат ïx навчання.
Як засвщчуе аналiз сучаснoï наукoвoï псиxoлoгo-педагoгiчнoï лiтератури, новий погляд на професшну пiдгoтoвку майбутнix учителiв на засадах компетентысного пiдxoду вiддзеркаленo в роботах Н. Бахмат, О. Дубасенюк, Л. Зданевич, С. Мартиненко, В. Шахова та Ыших. Зокрема, Н. Бахмат, наголошуе на перспективах забезпечення компетентысного пщходу в процеа пщготовки майбутых учителiв, зокрема: 1) вщхщ за межi знанневого oсвiтньoгo простору;
2) штенсифтащя практико^яльнкно) opieHTau,iï навчання; 3) вщстеження вимог сусптьства до сучасного вчителя; 4) послйна самомотиваuiя вчителя до здiйснення профеайно) дiяльностi; 5) володiння технологieю самопрезентацп особистих досягнень; 6) забезпечення переходу вщ дидактично)' стадп самовизначення до етапу профеайно) самореалiзаuiï в рiзноманiтних педагогiчних ситуаuiях тощо (Бахмат, 2015).
Урахування його основних положень дозволить обфунтовано пiдiйти до побудови процесу навчання майбутнiх учителiв таким чином, щоб спрямувати його мету, завдання, змкт, засоби, методи та форми на розвиток )х творчого потен^алу, формування у них предметних (наприклад, знання сутi хмарних технологiй, Ух педагопчних можливостей, класифiкаuiï, принuипiв роботи з тим чи шшим хмарним сервком та iншi) та базових компетентностей (наприклад, умЫня вибирати хмарн сервiси для вирiшення того чи Ышого педагогiчного завдання, усвiдомлено використовувати )х для органiзаuiï колективно) дiяльностi учнiв тощо), якi е невщ'емною складовою професiйноï готовностi майбутнiх учт^в до використання хмарних технологiй в освiтньому проuесi. При цьому важливо наповнювати змiст навчання компетентнiсними завданнями, ям б сприяли формуванню у студенев набору компетентностей необхiдних для повноцЫно) дiяльностi в умовах впровадження та активного використання хмарних технолопй в освтьому процеа та застосовувати шновацмы педагогiчнi технологи та методи навчання (зокрема, метод проек^в, «електронний портфолю», навчальний тренiнг, iнтерактивнi технологи, технолопю «перевернутого навчання» та змшаного навчання). Через застосування компетентнiсного тдходу матимемо змогу розкрити знання, вмшня та практичнi навички, якими повинен володiти майбутнiй учитель для ефективного застосування хмарних технолопй в освтьому процеа, ям потрiбно формувати в них у процеа Ух профеайно) пщготовки, а також визначення критерпв оuiнювання рiвнiв )х сформованостi.
Продовжуючи, зазначимо, що особливу роль у процеа формування професшно) готовностi майбутых учителiв до використання хмарних технолопй в освiтньому проuесi вiдiграе контекстний nidxid (А. Вербицький). Ми подтяемо думку З. Возно), що провщна iдея контекстного пiдходу полягае в тому, що навчальна шформащя мае засвоюватися студентом засобами моделювання власно) практично) дм та вчинкiв, наближених до предметного i соuiального змкту учительсько) праui, що супроводжуеться перетворенням знань з предмета навчально) дiяльностi на засiб регуляцм професiйноï дiяльностi, а також трансформаuiею мотивацм - з навчально) на професiйну (Возна, 2016). Тому, у нашому дослщжены застосування контекстного пiдходу плануемо використати через: взаемозв'язок теоретично), практично) й особиспсно) професшно) пiдготовки, системнiсть у постанову й вирiшеннi навчальних проблем, моделювання предметного i со^ального зм^у професiйно), дiяльностi; системне використання профеайного контексту та насичення навчального процесу елементами професшно) дiяльностi; моделювання практично) дм студентами, яка наближена до реальних профеайних умов.
У контекст дослiдження проблеми формування професiйноï готовност майбутнiх учи^в до використання хмарних технолопй в освiтньому проuесi е застосування середовищного тдходу, методолопя якого окреслена у працях А. Артюхшо), В. Воронцова, Л. Новтово), Ю. Мануйлова, О. Ярошинсько), В. ЯсвЫа та iнших. О. Ярошинська визначае середовищний пiдхiд, як iнструмент пошуку нових ресурсiв удосконалення професiйно), пщготовки майбутнiх учителiв в умовах середовищно) взаемодп (Ярошинська О., 2011). Освп>лй процес, як вказуе Т. Гуменюк, вiдбуваеться у певному соuiальному i просторово-предметному оточены. Таким оточенням для студента е освiтне середовище - сукупысть умов, якi створюють можливкть для розкриття iнтересiв i здiбностей учнiв i забезпечують активну пози^ю учнiв в освiтньому проuесi, )х особистiсний розвиток i саморозвиток. Його межi i склад визначаються змктом освiти, який в свою чергу виступае як освп>лй ресурс (Егорова, 2013; Гуменюк, 2012). Зростання вимог до пщготовки майбутнiх учителiв в умовах шформатизаци освiти свiдчить про потребу використання Ыформацмно-навчальних середовищ, ям зможуть вiдображати характер вiдносин виклaдaчiв i студентiв iз соuiальним, природним та Ыформацмним середовищем, а також забезпечуватимуть включення особистостi студента до освiтнього процесу.
У нашому дослщжены врахування середовищного пiдходу сприятиме актуалiзацi,i розробки хмаро орiентованого навчально-iнформаuiйного середовища для пщготовки майбутнiх учителiв. Його використання повинно бути спрямоване на побудову Ыдивщуальних траекторм успiшного опанування та реалiзацiю умов свiдомого оволодшня хмарних технологiй; розвитку творчих здiбностей студентiв у цьому напрямi майбутньо) професiйноï дiяльностi. Залучення )х до дiяльностi в цьому середовищi повинно демонструвати можливi способи та методику застосування хмарних сервiсiв в освтьому проuесi, що сприятиме набуттю ними вщповщних компетентностей.
Для створення такого середовища необхщно навчити студентiв добирати вщповщний контент, тому актуальним для нашого дослiдження е застосування шформацшного тдходу. Суть якого полягае в ефективному використанн тзнавального потенuiалу Ыформацшно) дiяльностi, що розглядаеться як сукупысть проuесiв одержання, збирання, аналiтико-синтетично), переробки, збер^ання, пошуку та розповсюдження Ыформацп» (Шейко&Кушнаренко, 2006). Згiдно iз дослщженням О. Кошука, його основою «е положення про те, що ва iснуючi об'екти та процеси пов'язан зi створенням, накопиченням, обмiном та використанням вщомостей...» (Кошук, 2017). Погоджуючись iз О. Кошуком, у нашому дослщжены ми вважатимемо, що урахування методологи шформацмного пiдходу матиме значн можливост для формування когнiтивно), складово) процесу формування професiйно), готовностi майбутых учителiв до використання хмарних технолопй в освтьому проuесi.
ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШОГО ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Отже, пщсумовуючи зазначимо, що поеднання в едине цте охарактеризованих методологiчних пiдходiв дасть змогу обрати таку тактику дослщницько) дiяльностi, яка сприятиме ïi об'ективност та результативностi, дозволить розглянути шляхи та способи розв'язання проблеми формування профеайно) готовност мaйбутнiх учителiв до використання хмарних технолопй в освiтньому процеа. Проведене дослщження не вичерпуе вах aспектiв порушено проблеми, тому подальши дослiдження будуть спрямовaнi на розробку компонентв педaгогiчноï системи формування професшно) готовност мaйбутнiх учителiв до використання хмарних технолопй в освiтньому процеа.
Список використаних джерел
1. Бахмат Н. В. Проблеми модерызацп педагопчно! тдготовки вчителiв. Педагогка i психологiя профе^йно/ oceimu. 2015. № 3. С. 37-47.
2. Болотов В., Сериков В. Компетентностная модель: от идеи к образовательной парадигме. Педагогика. 2003. №10. С. 814.
3. Вишнякова С. М. Профессиональное образование: Словарь. Ключевые понятия, термины, актуальная лексика. Москва : НМЦ СПО, 1999. 538 с., с. 152.
4. Возна З. Контекстний пщхщ у професшнш тдготовц майбутых учителiв сусптьних дисциплн Науковий в'сник Микола/вського нацонального yHieepcumemy '¡меш В. О. Сухомлинського. Серiя : Педагопчы науки. 2016. С. 237-241.
5. Волкова Н. П. Педагопка: навч. поабник. 2-е вид., перероб., доп. Кшв : Академвидав, 2007. 615 с.
6. Грицай Н. Сучасн пщходи до методично! тдготовки майбутых учителiв бюлогм. Проблеми тдготовки сучасного вчителя. 2013. № 7. С. 326-332.
7. Гуменюк Т. Б. Середовищний пщхщ до методики навчання техычних дисциплЫ у процеа фахово! тдготовки майбутых учт^в технолопй. Науковий часопис НПУ iменi М. П. Драгоманова. Серiя 5: Педагопчы науки: реалм та перспективи. 2012. Вип. 32. С. 78-85.
8. Дубасенюк О. А. Професшна педагогiчна освiта: особиспсно орieнтований пiдхiд. Житомир : Вид-во ЖДУ iм. I. Франка, 2012. 436 с.
9. Егорова Т. Г. Образовательная среда как педагогический феномен. URL : http://shgpi.edu.ru/files/nauka/vestnik/2013/2013-2-10.pdf (Дата звернення 20.01.2018).
10. Енциклопедiя освти / АПН Укра!ни ; [голов. ред. В. Г. Кремень]. Ки!в : Юршком 1нтер, 2008. 1040 с.
11. Компетентысний пiдхiд у сучаснш освiтi: свiтовий досвiд та укра!нськ перспективи / пiд заг. ред. О. В. Овчарук. Ки!в : «К.1.С.», 2004. 112 с.
12. Кошук О. Методологiчнi засади дослщження проблеми формування професiйноí компетентности майбутнiх iнженерiв з механiзацíi альськогосподарського виробництва. Науковi записки Тернопiльського нацюнального педагогiчного унiверситету iменi Володимира Гнатюка. Серiя: педагогiка. 2017. № 3. С. 98-105. DOI: 10:25128/2415-3605.17.3. 13.
13. Кузьменко Н. Особиспсно орieнтований пщхщ у сучасному навчально-виховному процеа ВНЗ. Вкник Нaцiонaльноí академп Державно! прикордонно! служби Укра!ни. Серiя: педагопка (електронне видання). 2016. Вип. 4. URL: https://nadpsu.edu.ua/wp-content/uploads/2018/10/visnik_4_2016_pdn.pdf (Дата звернення: 10.09.2017).
14. Лебедев О. Е. Компетентностью подход в образовании. Школьные технологии. 2004. № 5. С. 3-12.
15. Литвин А. Методолопя у проекцп педагопчних дослщжень. Педагогка i пcuхoлoгiя профе^йно/ освти. 2014. № 5. С. 20-35.
16. Макарова Н. В., Титова Ю. Ф. Системно-деятельностная концепция обучения информатике на основе парадигмы нового государственного образовательного стандарта. Информатика и образование. 2014. № 2. С. 22-28.
17. Руднщька К. В. Сутнкть понять «компетентысний пщхщ», «компететентысть», «компетен^я», «професшна компетентысть» у св^ сучасно! освiтньоí парадигми. Науковий вкник Ужгородського унiверситету. Серiя: Педагопка. Сощальна робота. 2016. Вип. 1 (38) С. 241-244.
18. Сыгур О. М. Формування вмЫь використовувати засоби Ыформацшних технологiй у майбутнш професiйнiй дiяльностi вчителя початково! школи: дис. канд. пед. наук : 13.00.09 / Нацюнальний пед. ун-т iм. М.П.Драгоманова. Ки!в, 2007. 335 с.
19. Хмть Н.А. Особиспсно зорieнтовaний пщхщ до формування професiйноí готовностi майбутых учителiв до використання хмарних технологш в освтьому процес. Актуaльнi питання гуманггарних наук. 2018. № 22. Том 2. С. 138142.
20. Хриков £.М. Методолопя педагопчного дослщження: моногрaфiя. Хaркiв : ФОП Панов А.М. 2017. 237 с.
21. Чернтевський Д.В. Методолопя науково! дiяльностi: Навчальний посiбник : вид. 2-ге, допов. / за ред. Професора Д.В. Чернтевського. Вiнниця : Вид-во : АМСКП, 2010. 484 с.
22. Шахов В. I. Базова педагопчна освп^а майбутнього вчителя: загальнопедагопчний аспект: моногрaфiя. Вiнниця, 2007. 383 с.
23. Шейко В. М., Кушнаренко Н. М. Оргаызащя та методика науково-дослщницько! дiяльностi: пiдручник. 5-е вид., стереот. Ки!в : Знання, 2006. 307 с.
24. Ярошинська О. Середовищний пiдхiд в професшнш освт: теоретичнi засади та перспективи впровадження. Проблеми тдготовки сучасного вчителя. 2011. Вип. 4. Ч. 1. С. 104-109.
References
1. Bakhmat, N. (2015). Problemy modernizatsii pedahohichnoi pidhotovky vchyteliv [Problems of Modernization of Primary School Teachers' Pedagogical Training]. Pedahohika ipsykholohiia profesiinoi osvity- Pedagogy and Psychology of Vocational Education,3, 37-47 [in Ukrainian].
2. Bolotov, V. & Serikov, V. (2003). Kompetentnostnaja model': ot idei k obrazovatel'noj paradigme [Competence model: from idea to educational paradigm]. Pedagogika - Pedagogy, 10, 8-14 [in Russian].
3. Vishnjakova, S.M. (1999). Professional'noe obrazovanie: Slovar'. Kljuchevye ponjatija, terminy, aktual'naja leksika [Professional Education: Dictionary: : Dictionary. Key Words, Terms, Topical Vocabulary]. Moscow: NMTS SPO. [in Russian].
4. Vozna, Z. (2016). Kontekstnyi pidkhid u profesiinii pidhotovtsi maibutnikh uchyteliv suspilnykh dystsyplin [Contextual approach in professional training of future teachers of social disciplines]. Naukovyi visnyk MNU imeni V. O. Sukhomlynskoho. Pedahohichni Nauky - Scientific Herald Mykolaiv V.O.Sukhomlynskyi National University. Pedagogical Sciences, 3(54), 237241 [in Ukrainian].
5. Volkova, N.P. (2007). Pedahohika [Pedagogy]. Kyiv : Akademvydav [in Ukrainian].
6. Grytsai, N. (2013). Suchasni pidkhody do metodychnoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv biolohii [Modern approach to the methodical training teachers of biology]. Problemy pidhotovky suchasnoho vchytelia - Problems of modern teacher training, 7, 326-332 [in Ukrainian].
7. Humeniuk, T.B. (2012). Seredovyshchnyi pidkhid do metodyky navchannia tekhnichnykh dystsyplin u protsesi fakhovoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv tekhnolohii [An environmental approach to training methodology of technical subjects in the process of the professional readiness of future teacher of technology]. Naukovyichasopys NPU imeni M. P. Drahomanova. Seriia 5: Pedahohichni nauky: realii ta perspektyvy - Naukowyi Chasopys National Pedagogical Dragomanov University. Series 5: Pedagogical sciences: reality and perspectives, (32), 78-85 [in Ukrainian].
8. Dubaseniuk O.A., (2012). Profesiina pedahohichna osvita: osobystisno oriientovanyi pidkhid [Professional pedagogical education: personal oriented approach]. Zhytomyr : Vyd-vo ZhDU im. I. Franka. [in Ukrainian].
9. Egorova T.G., (2013). Obrazovatel'naja sreda kak pedagogicheskij fenomenprofessional pedagogical education [Educational environment as a pedagogical phenomenon]. Retrieved from http://shgpi.edu.ru/files/nauka/vestnik/2013/2013-2-10.pdf [in Russian].
10. Kremen, V.H. (Ed.). (2008). Entsyklopediia osvity [Encyclopedia of Education]. Kyiv : Yurinkom Inter [in Ukrainian].
11. Ovcharuk, O.V. (Ed.). (2004). Kompetentnisnyi pidkhid u suchasnii osviti: svitovyi dosvid ta ukrainski perspektyvy [Competency Approach in Modern Education: World Experience and Ukrainian Perspectives]. Kuib : «K.I.C.». [in Ukrainian].
12. Koshuk, O. (2017). Metodolohichni zasady doslidzhennia problemy formuvannia profesiinoi kompetentnosti maibutnikh inzheneriv z mekhanizatsii silskohospodarskoho vyrobnytstva [Methodological bases of the research of the problem of professional competence formation of future engineers of mechanization of agricultural production]. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatiuka. Seriia: Pedahohika -The Scientific Issues of Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University. Series: pedagogy, 3, 98-105. DOI: 10:25128/24153605.17.3. 13. [in Ukrainian].
13. Kuzmenko, N. (2016). Osobystisno oriientovanyi pidkhid u suchasnomu navchalno-vykhovnomu protsesi VNZ [Personal oriented approach in modern teaching and educational process of higher educational establishment]. Visnyk Natsionalnoi akademii Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy. Seriia: pedahohika (elektronne vydannia) - Bulletin of the National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine. Series: pedagogy (electronic edition), (4). Retrieved from https://nadpsu.edu.ua/wp-content/uploads/2018/10/visnik_4_2016_pdn.pdf [in Ukrainian].
14. Lebedev, O.E. (2004). Kompetentnostnyj podhod v obrazovanii [Competence approach in education]. Shkol'nye tehnologii-School technology, 5, 3-12 [in Russian].
15. Lytvyn, A. (2014). Metodolohiia u proektsii pedahohichnykh doslidzhen [Methodology for Projection of Pedagogical Researches]. Pedahohika i psykholohiia profesiinoi osvity - Pedagogy and Psychology of Vocational Education, 5, 20-35 [in Ukrainian].
16. Makarova, N.V.& Titova, Ju.F., (2014). Sistemno-dejatel'nostnaja koncepcija obuchenija informatike na osnove paradigmy novogo gosudarstvennogo obrazovatel'nogo standarta [System and activity concept of teaching informatics based on a paradigm of the new state edukational standard]. Informatika i obrazovanie - Informatics and education, 2, 22-28 [in Russian].
17. Rudnitska, K.V. (2016). Sutnist poniat «kompetentnisnyi pidkhid», «kompetetentnist», «kompetentsiia», «profesiina kompetentnist» u svitli suchasnoi osvitnoi paradyhmy [The essence of concepts of «competence approach», «competency», «competence», «professional competency» in the light of modern education paradigm]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia: Pedahohika. Sotsialna robota - Scientific Bulletin Of Uzhhorod University. Series: «Pedagogy. Social Work», 1(38), 241-244 [in Ukrainian].
18. Snihur, O.M. (2007). Formuvannia vmin vykorystovuvaty zasoby informatsiinykh tekhnolohii u maibutnii profesiinii diialnosti vchytelia pochatkovoi shkoly [Formation of information technology product usage skills in professional activities of would-be primary school teacher]. Candidate's thesis. Kyiv: National Pedagogical Dragomanov University [in Ukrainian].
19. Khmil, N.A. (2018). Osobystisno zoriientovanyi pidkhid do formuvannia profesiinoi hotovnosti maibutnikh uchyteliv do vykorystannia khmarnykh tekhnolohii v osvitnomu protses [Personalized approach to forming professional readiness of future teachers to use cloud technologies in the educational process]. Aktualni pytannia humanitarnykh nauk - Humanities science current issues, 22, (2), 138-142 [in Ukrainian].
20. Khrykov, Ye.M. (2017). Metodolohiia pedahohichnoho doslidzhennia [Methodology of pedagogical research]. Kharkiv: FOP Panov A.M. [in Ukrainian].
21. Chernilevskyi, D.V. (2010). Metodolohiia naukovoi diialnosti: Navchalnyi posibnyk [Metodologic of scientific activity]. Vinnytsia: AMSKP [in Ukrainian].
22. Shakhov, V.I. (2007). Bazova pedahohichna osvita maibutnoho vchytelia: zahalnopedahohichnyi aspect [Basic pedagogical education of the future teacher: general pedagogical aspect]. Vinnitsa: Edelweiss [in Ukrainian].
23. Sheiko, V.M. & Kushnarenko, N.M. (2006) Orhanizatsiia ta metodyka naukovo-doslidnytskoi diialnosti: Pidruchnyk [Organization and methods of research]. Kyiv: Znannia [in Ukrainian].
24. Iaroshynska, O. (2011). Seredovyshchnyi pidkhid v profesiinii osviti: teoretychni zasady ta perspektyvy vprovadzhennia [Environmental approach in vocational education: theoretical basis and prospects of implementation]. Problemy pidhotovky suchasnoho vchytelia - Problems of Modern Teacher Training, (4), 1, 104-109 [in Ukrainian].
PROBLEMS OF FORMATION OF PROFESSIONAL READINESS OF CONTEMPORARY TEACHERS (STUDENTS) TO USE CLOUD TECHNOLOGIES IN THE EDUCATION PROCESS: CLARIFY CHARACTERISTICS
Nataliia Khmil
Municipal establishment Kharkiv humanitarian-pedagogical academy of Kharkiv regional council, Ukraine
Abstract.
Formulation of the problem. The focus of this article is a research problem of contemporary teacher's (students) professional readiness to use cloud technologies in the educational process that require search scientific methodologically sound strategies, which will serve as a direction and support in the process of solving it.
Materials and methods. Analysis, synthesis, generalization, theoretical analysis of pedagogical literature on the research problem; characterizes scientific methods to the study of the problem of contemporary teachers' professional readiness to use cloud technologies in the educational process at the specific scientific level of the research methodology.
Results. In the article is reasonable reliance on a personalized approach determines the necessity of designing the educational process for the full development of the personal qualities of the student in the process of forming his professional readiness for the use of cloud technologies in the educational process. The implementation of this skills approach will allow us to shift the emphasis from the knowledge paradigm of preparing students to the plane of formation of their competence in the field of using cloud technologies in the educational process. Taking into account, the activity-orientated provisions encourage us to structure the educational process to compliance their various professional-oriented tasks taking into account their motives and needs. From the contextual approach, we can substantiate the need for the systematic use of a professional context in practice-oriented tasks and the saturation educational process of elements of professional activities. The environmental approach will contribute to the development of the cloud model, which oriented on training and information environmental. The content of this approach should be focused on the formation of the professional readiness of contemporary teachers (students) to use cloud technologies in the educational process. Based on the methodology of the information approach, which is able for the formation of the cognitive component of the educational process.
Conclusions. The combination of characterized approaches gives the ability to choose such research tactics, which will contribute to its objectivity and effectiveness. Besides, these approaches will allow considering different paths and methods of resolving the issues in the training of future teachers. The contemporary teachers (students) will be prepared for using cloud technologies in the teaching process.
Keywords: methodology, problem, professional readiness, contemporary teachers (students), cloud technologies, educational process.
