CC BY
35
Огляд
Review
УДК 579.61:612.33 DOI: 10.22141/2312-413x7.1.2019.159221
Крамарьов С.О., Евтушенко В.В., Евтушенко О.М., Закордонець Л.В. Нацональний медичний ун1верситет ¡мен10.О. Богомольця, м. Кив, Украна
Пробютики та ¡нфекщйш хвороби
Актуальна Тнфектологш
For cite: Aktual'naa Infektologia. 2019;7(1):1-5. doi: 10.22141/2312-413x.7.1.2019.159221
Резюме. Стаття присвячена meMi застосування npoöiomuKie у практиц шфекцшних хвороб. Надано шформацт щодо MemmsMie dii пробютитв, а саме: посилення eпimeлiального бар'ера, iнгiбування адгезй патогенних мiкроорганiзмiв, конкурентне пригтчення росту патогенних мiкроорганiзмiв, продукщя ан-mибакmeрiальних субстанцШ та модулящя iмунноi вiдповiдi. Kro40Bi слова: проботики; шфекцшш хвороби; огляд
Пробютиками називають ж^ мкрооргашзми, ят при вживанш в адекватнш кшькосп приносять користь здоров'ю людини [17]. Термiн «пробютики» об'еднуе пробiотичнi лiкарськi засоби, пробютичш продукти харчування (продукти харчування, дiетичнi добавки, харчовi добавки) та генетично модифтэваш пробюти-ки. Вiд 2001 року, зпдно з рекомендацiями Всесвггньо! органiзацii охорони здоров'я, при використанш про-бiотикiв мае бути зазначена родова та родинна назва штаму з визначенням його генотипових i фенотипових особливостей, а також даш про мехашзм да, отрима-ш in vitro, обГрунтування клшчно! ефективност за результатами дослiджень у людськш популяцй'. Крiм того, мають бути визначеш аспекти антибактерiальноi' резистентностi, метаболiчноi' активностi, побiчноi' дй', токсин-продукуючо'' та гемолггачно! активностi, вщ-сутнiсть швазивносл в дослiдженнях на тваринах [26].
Сьогодш вiдомi механiзми дй' пробютиыв, що за-хищають органiзм людини вщ iнфекцiйних захворю-вань. Серед них: посилення епiтелiального бар'ера, шпбування адгезй' патогенних мiкроорганiзмiв, конкурентне пригшчення росту патогенних мiкроорганiзмiв, продукщя антибактерiальних субстанцiй та модуляцiя iмунноi вiдповiдi.
Посилення еттелгального бар'ера
Пробютики сприяють вщновленню бар'ерно'' функцй' тсля ii ушкодження. Штам Escherichia coli Nissle 1917 (EcN1917), Lactobacillus сasei DN-114001 не тiльки запобiгае руйнуванню бар'ера слизово'' оболон-ки ентеропатогенними кишковими паличками, але на-вiть вщновлюе цiлiснiсть слизово'' оболонки в клгганах Т84 та Caco-2 [20, 30, 41].
Пробютики здатш попереджати опосередковане цитоюнами ушкодження слизово! оболонки кишечника. Так, Lactobacillus rhamnosus GG (LGG) секретуе два пептиди (р40 i р75), яю запобiгають цитокшшдуко-ваному апоптозу клiтин внаслiдок активаци антиапоп-тозно! протешкшази В (Р/Akt) у фосфатидилшозит-З'-юназа-залежному ланцюгу та завдяки пригнiченню проапоптотично! р38/мiтоген-активованоl протешкь нази (МАРК).
1нг1бування адгезй патогенних мгкрооргашзмгв Молочнокислi бактери мають декглька детермь нант, яы беруть участь у взаемоди з епiтелiальними клiтинами та слизом. L. plantarum та Lactobacillus spp. посилюють слизовий шар та ткокаткс i пригшчують адгезш та iнвазiю патогенних бактерiй [15, 19]. Пробютичш штами можуть також iндукувати вивiльнення дефензинiв з епiтелiальних клггин. Щ протеши активш проти бактерш, грибГв i вГрушв, а також сприяють ста-бшзаци бар'ерно! функци кишечника [11]. Дефензини зв'язуються з анюнними фосфолшдами мембранно! поверхш, через що в бактерГальнш мембран утворю-ються пори, яы порушують цшсшсть стшки i сприяють лГзису мшрооргашзмГв [18].
Конкурентне виткнення патогенних мшрооргашзмгв Мехашзми, внаслГдок яких пробютичш штами елГмшують та пригшчують рют шших патогенних мь крооргашзмГв, включають створення несприятливо! мшроекологи, закриття бактерГальних рецепторних да-лянок, продукцш та секрецш антимГкробних речовин i селективних метаболтв, а також конкурентне висна-ження основних поживних речовин [28]. ДослГдження доводять, що бГфГдо- та лактобактерГ! пригшчують рют
© «Актуальна шфектолопя» / «Актуальная инфектологая» / «Actual Infectology» («Aktual'naa infektologia»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденци: Крамарьов Сергiй Олександрович, доктор медичних наук, професор, завщувач кафедри дитячих шфекцмних хвороб, Нацюнальний медичний унiверситет iменi О.О. Богомольця, бульв. Т. Шевченка, 13, м. КиТв, 02000, УкраТна; e-mail: [email protected]
For correspondence: Sergiy Kramarev, MD, PhD, Cheif of the Department of Pediatric Infectious Diseases, Bogomolets National Medical University, T. Shevchenko boulevard, 13, Kyiv, 02000, Ukraine; e-mail: [email protected]
широкого спектра патогенних бактерш, зокрема E.coli, Salmonella, Helicobacter pylori, Listeria monocytogenes та Rotavirus [7, 13, 22, 34].
Важливим компонентом проти шфекцшного захис-ту пробютиыв вважаеться продукщя ними оргашчних кислот i бактерiоцинiв. Органiчнi кислоти, зокрема оцтова i молочна кислоти, чинять потужну шпбую-чу даю вiдносно грамнегативних бактерiй, i, на думку багатьох авторiв, саме за ix рахунок в основному здш-снюеться антибактерiальний вплив пробiотикiв [27]. Оргашчш кислоти надходять у бактерiальну клiтину i дисоцiюють у цитоплазм^ викликаючи зниження вну-трiшньоклiтинного рН або накопичення iонiзованоi форми органiчноi кислоти, що призводить до загибелi збудника [1].
Пробiотики здатнi пригшчувати рiст не тгль-ки бактерш, але i грибкових патогенiв. Вгдомо, що Lactobacillus може виробляти протигрибковi речовини, такi як бензойна кислота, метилпдантош, мевалоно-лактон, жирнi кислоти з коротким ланцюгом та iншi [8, 21, 23, 29].
Вплив на мунну систему
На сьогодш вгдомо, що пробiотики мають Гмуно-модулюючу активнiсть. Найбiльш вивченою е вза-емодiя пробiотичниx штамiв з трансмембранними toll-подiбними рецепторами (TLR). Крiм того, сигнал вiд бактерш можуть передавати позаклiтиннi рецептори лектину типу С (C-type lectin receptors) та внутршньо-клiтиннi (NOD)-подiбнi рецептори (NLR) [20].
Через TLR вгдбуваеться регулящя кластерiв дифе-ренцiацii, таких як CD80, CD83 та CD86. Пробютики при взаемоди з TLR можуть як посилювати iмунну вгд-повiдь, так i iндукувати режим толерантноста, забезпе-чуючи тим самим протизапальну дiю [4].
(NOD)-noöi6mрецептори (NLR)
У наш час вгдомо 20 рiзновидiв (NOD)-подiбниx ре-цепторiв. Значення цих цитоплазматичних рецепторiв зростае в клiтинаx, де TLR недостатньо представлена Стимуляцiя NLR призводить до посилення продукцй' прозапальних медiаторiв (цитоыни, хемоатрактан-ти, СОХ-2, NO-синтетаза) [14]. NLR беруть участь у формуванш iнфламасом. 1нфламасоми, асоцiйованi з NLR, реагують на лшополюахариди, мурамгл-дипеп-тид, бактерiальну та вiрусну РНК [5]. Пдвищення екс-пресй' шфламасом лактобацилами стимулюе iмунну вiдповiдь на шфекцшш агенти [33].
Сьогоднi пробютики широко застосовуються в кль шчнш практицi. Найбiльш вивченими напрямками за-стосування пробiотикiв у педiатричнiй практищ е про-фiлактика та лшування гострих кишкових iнфекцiй, профiлактика i лiкування антибiотик-асоцiйованиx дiарей, атопiчниx захворювань, хрошчних запальних захворювань кишечника та неспецифiчного виразко-вого колiту у новонароджених [16].
rocmpi Kumuoei тфекцй (ГК1)
За даними рандомiзованиx клМчних дослiджень (РКД), застосування пробiотикiв може бути корис-ним для профилактики ГК1. У подвiйному слiпому, плацебо-контрольованому дослщженш у 201 дгга-ни (4-10-мюячного вiку) порiвнювали ефективнiсть
молочного харчування, збагаченого пробютиками B.lactis та L.reuteri, що призначалось курсом 12 тиж-нiв. Упродовж 2 роыв спостереження немовлята, якi отримували пробютик, мали меншу частоту та бшьш короткi епiзоди дiареi, нiж дгги контрольно'1 групи [37]. Проведений метааналiз щодо ефективностi застосування пробютиыв показав, що ix застосування дозволяе попередити ротавiрусний гастроентерит у одше'1 дитини з семи [31].
На сьогодш в лiтературi накопичений багатий до-свiд застосування пробiотикiв при лшуванш ГК1 у дiтей. У рандомГзованому подвiйному слiпому плаце-бо-контрольованому дослщженш було показано, що включення LGG скорочуе тривалiсть гострого рота-вiрусного гастроентериту в середньому на 40 годин. Пробютики у середньому на 18 годин скорочують час, необхгдний для проведення внутршньовенно'1 репдратаци [32]. За результатами метааналiзу було показано, що додавання пробютиыв до стандартно'1 репдратацшно'1' терапй' зменшуе тривалють дiареi на 24 години [2].
rocmpipecnipamopni тфекцй (ГР1)
Натепер юнуе значна ыльысть дослiджень стосовно ефективноста пробiотикiв щодо попередження виник-нення ГР1 у дiтей. У равдомзованому плацебо-конт-рольованому дослiдженнi був вивчений вплив LGG i Bifidobacterium lactis на частоту епiзодiв гострого серед-нього отиту (ГСО) у 72 немовлят вшом 2 мюящ. Про-бiотики вiрогiдно зменшували частоту ГСО (22 проти 50 % в контрольнш груш [24]. В шшому дослщженш вивчалась ефективнiсть пробютиыв у попередженш стрептококового фарингiту: 48 дггей iз повторними епiзодами стрептококово'1 iнфекцii отримували протя-гом 90 дшв Streptococcus salivarius K12. Шсля проведе-ного лiкування автори вщзначили зменшення к^лькос-тi стрептококових захворювань на 90 % [9].
У 2016 рощ були опублшоваш результати метаана-лiзу, до якого були включеш 23 рандомiзованi клiнiч-ш дослiдження iз загальною кiлькiстю 6269 дггей. У 7 дослщженнях використовувались штами Lactobacillus, 5 — Bifidobacterium spp., 1 — Lactobacillus fermentum та в 11 визначалась ефективнють комбiнованиx про6Готи-кГв. За даними метааналiзу, прийом про6ГотикГв зменшуе частоту ГР1 у дiтей (вщносний ризик (ВР) — 0,89; 95% Д1 0,82-0,96; P = 0,004), скорочуе ктьысть днГв хвороби на одного пащента (зважене середне вщхилен-ня (СВ) — 0,16; 95% Д1 вГд -0,29 до 0,02; P = 0,03) та ыльысть дшв, пропущених через хворобу (СВ — 0,94; 95% Д1 вщ -1,72 до -0,15; P = 0,02) [36].
Iншi тфекцтт захворювання
Деяы роботи виявили позитивний вплив на попередження сепсису у немовлят. Зокрема, шд час дослщження у 112 новонароджених призначення пробютиыв зменшувало перюд до вщновлення по-вноцГнного режиму годування, скорочувало термь ни перебування в стацiонарi та розвиток швазивно'1 грибково'1 iнфекцii пор1вняно з групою, яка отриму-вала плацебо [25]. За даними метааналiзу 25 рандо-мiзованиx контрольованих дослщжень Гз загальною кГлькГстю 6104 пашенти, пробГотики зменшують ри-
2
Aktual'naä Infektologiä, ISSN 2312-413X (print), ISSN 2312-4148 (online)
Vol. 7, No. 1, 2019
зик розвитку сепсису будь-яко! природи (ВР — 0,83; 95% Д1 0,73—0,94). При цьому ефектившсть зберГга-еться навгть у глибоко недоношених новонароджених з масою тiла менше 1500 г [40].
На сьогодш в клiнiчнiй практиш застосовуеться широкий спектр пробiотикiв. Кожному окремому шта-му притаманнi певш бiологiчнi особливостi. Останш-ми роками все бгльше з'являеться пiдтверджень переваги пробютичних засобiв, що мютять деылька штамiв пробiотичних бактерiй. В оглядГ, опублiкованому в European Journal of Nutrition (2011), засвщчено, що серед 16 дослгджень, в яких порiвнювались моно- та ба-гатокомпонентнi пробiотики, в 12 (75 %) комплексш препарати виявились бгльш ефективними [6].
Кожен пробiотик е ушкальним за сво!м складом. Неможна автоматично переносити результати досль джень ефективност препарату з одним складом бак-терiй на iншi препарати. Кожен з них потребуе окре-мо! доказово! бази ефективностi. На ринку Укра!ни понад 100 комерцшних назв пробiотичних препаратiв. У кра!ш накопичений достатнiй досвiд iз застосуван-ня багатокомпонентних пробiотикiв при шфекцшних захворюваннях. Так, включення мiльтипробiотикiв у комплексну терапiю пацiентiв з шфекцшною патоло-гiею рiзноi' етiологii' та локалГзацп, алерпею, фермен-топатiями, запальними захворюваннями кишечника, гепатитами, анемiями, iмунодефiцитними станами, ураженнями центрально! нервово! системи сприяе шдвищенню ефективностi лiкування i бiльш швид-кому клiнiчному одужанню [44, 47, 49—52]. Мульти-пробютики успiшно застосовують в неонатологГ! для спрямованого формування фiзiологiчних бiоценозiв у новонароджених, особливо з групи ризику; в аку-шерсько-гшеколопчнш практицi, у ваггтних для формування нормально! мшрофлори в новонародженого [53-56].
При застосуванш мультипробiотикiв у дiтей iз ГК1 показана позитивна динамiка щодо нормалiзацii осно-вних симптомiв захворювання порiвняно з групою дь тей, яы знаходилися на стандартнiй терапи. Так, вже з 5-го дня лГкування кiлькiсть дiтей з дiареею була вГро-гiдно меншою, з 3-го дня лшування кiлькiсть дгтей, яы мали блювання, була також вiрогiдно меншою в осно-внш групi дiтей [48].
Було дослщжено ефективнiсть мультипробiотикiв у профiлактицi ГР1 в дiтей перших чотирьох роыв жит-тя. За результатами проведеного подвшного слiпого плацебо-контрольованого дослiдження призначення мультипробютиыв, кiлькiсть дiтей, якi хворшть на ГР1, становила 20,7 % проти 40 % у груш плацебо. Крiм цього, призначення мультипробютика сприяе змен-шенню тяжкостi захворювання. Серед дгтей, яы захво-ргли на ГР1, в основнш груш легкий стутнь тяжкост захворювання рееструвався в 54,5 % випадкiв, серед-ньотяжкий — у 36,4 %, тяжкий — у 9,1 %, тсда як у груш плацебо серед хворих на ГР1 легкий стушнь тяжкост захворювання вiдзначено в 10 %, середньотяжкий — у 70 % i тяжкий — у 20 % випадыв.
Призначення мультипробютика також сприяе зменшенню в 6 разiв ылькосп ускладнень захворю-
вання, а потреба у призначенш антибютиыв в основнш груш зменшилася в 5 разiв порГвняно з групою плацебо [47].
Вивчення клШчно! ефективностi мультипробютиыв при гострш формГ Епштейна — Барр вГрусно! (ЕБВ) iнфекцii' (iнфекцiйний мононуклеоз) було проведено у 60 дгтей вшом вгд 1 до 18 роыв. Виявлення ЕБВ-шфекци проводили на пiдставi дослiдження динамки основних клИчних симптомГв захворювання — штоксикацшного, лихоманки, тонзилиу, аде-но!диту, лiмфаденопатii, гепато- i спленомегалп — та виявлення атипових мононуклеарiв у загальному ана-лГзГ кровГ в динамiцi.
Через мюяць вгд початку лiкування у дiтей першо! групи лихоманка не рееструвалася, штоксикацшний синдром зберiгався лише у 3,3 % дгтей, адено!дит — у 16,7 %, гепатомегалГя — у 33,3 %, лiмфаденопатiя — у 50 % дгтей (p < 0,05). У той час як у дгтей друго! групи ш симптоми вгдзначалися у бгльшому вгдсотку випадыв: лихоманка — у 13,3 %, штоксикацшний синдром — у
23.3 %, адено!дит — у 26,7 %, гепатомегалГя — у 66,7 %, лГмфаденопатая — у 73,3 % пащенпв.
Лабораторну ефектившсть лшування встановлю-вали за аналГзом динамши маркерГв, що вгдображають вГрусну актившсть — анти-ЕБВ IgM VCA, ДНК ЕБВ у кровГ та слиш через мюяць вгд початку лшування. У дгтей, яы отримували разом з базисною терашею мультипробютик, через мюяць вгд початку лшування анти-ЕБВ IgM VCA були виявлеш у 48,6 % хворих, ДНК ЕБВ у кровГ — у 27 %, ДНК ЕБВ у слиш — у
71.4 % пашентав, у той час як у дгтей, яы отримували лише базисну терапш, — у 75,0; 53,5 та 92,5 % випадыв вщповщно (p < 0,05) [48].
Отже, в лгтературГ висвгтлений значний досвгд за-стосування пробютиыв у практиш шфекцшних хвороб. Показано !х профГлактичну та лшувальну ефектившсть при шфекцшних хворобах. При подальшому вивченш юнуе перспектива застосування пробютиыв як альтернативи традицшним хГмюпрепаратам при ш-фекцшних хворобах.
Конфлшт iHTepeciB. Автори заявляють про вгдсут-нють конфлГкту штерешв при пщготовщ дано! статп.
References
1. Alakomi HL, Skytta E, Saarela M, Mattila-Sandholm T, Latva-Kala K, Helander IM. Lactic acid permeabilizes gramnegative bacteria by disrupting the outer membrane. Appl Environ Microbiol. 2000May;66(5):2001-5.
2. Allen SJ, Martinez EG, Gregorio GV, Dans LF. Probiotics for treating acute infectious diarrhoea. Cochrane Database Syst Rev. 2010 Nov 10;(11):CD003048. doi: 10.1002/14651858. CD003048.pub3.
3. Ayabe T, Satchell DP, Wilson CL, Parks WC, Selsted ME, Ouellette AJ. Secretion of microbicidal alphadefensins by intestinal Paneth cells in response to bacteria. Nat Immunol. 2000 Aug;1(2):113-8. doi: 10.1038/77783.
4. Bermudez-Brito M, Plaza-Diaz J, Munoz-Quezada S, Gomez-Llorente C, Gil A. Probiotic mechanisms of action. Ann
NutrMetab. 2012;61(2):160-74. doi: 10.1159/000342079.
5. Biswas A, Petnicki-Ocwieja T, Kobayashi KS. Nod2: a key regulator linking microbiota to intestinal mucosal immunity. J Mol Med (Berl). 2012 Jan;90(1):15-24. doi: 10.1007/s00109-011-0802-y.
6. Chapman CM, Gibson GR, Rowland I. Health benefits of probiotics: are mixtures more effective than single strains? Eur J Nutr. 2011 Feb;50(1):1-17. doi: 10.1007/s00394-010-0166-z.
7. Chenoll E, Casinos B, Bataller E, et al. Novel probiotic Bifidobacterium bifidum CECT 7366 strain active against the pathogenic bacterium Helicobacter pylori . Appl Environ Microbiol. 2011 Feb;77(4):1335-43. doi: 10.1128/AEM.01820-10.
8. Dal Bello F, Clarke CI, Ryan LAM, et al. Improvement of the quality and shelf life of wheat bread by fermentation with the antifungal strain Lactobacillus plantarum FST 1,7. J Cereal Sci.2007;45(3):309-318. doi: 10.1016/j.jcs.2006.09.004.
9. Di Pierro F, Colombo M, Zanvit A, Rottoli AS. Positive clinical outcomes derived from using Streptococcus salivarius K12 to prevent streptococcal pharyngotonsillitis in children: a pilot investigation. DrugHealthc Patient Saf. 2016 Nov 21;8:77-81. doi: 10.2147/DHPS.S117214.
10. Sykora J, Valeckova K, Amlerova J, et al. Effects of a specially designed fermented milk product containing probiotic Lactobacillus casei DN-114 001 and the eradication of H. pylori in children: a prospective randomized double-blind study. J Clin Gastroenterol. 2005 Sep;39(8):692-8.
11. Furrie E, Macfarlane S, Kennedy A, et al. Synbiotic therapy (Bifidobacterium longum/Synergy 1) initiates resolution of inflammation in patients with active ulcerative colitis: a randomised controlled pilot trial. Gut. 2005 Feb;54(2):242-9. doi: 10.1136/gut.2004.044834.
12. Ganz T. Defensins: antimicrobial peptides of innate immunity. Nat Rev Immunol. 2003 Sep;3(9):710-20. doi: 10.1038/ nri1180.
13. Gallo RL, Hooper LV. Epithelial antimicrobial defence of the skin and intestine. Nat Rev Immunol. 2012 Jun 25;12(7):503-16. doi: 10.1038/nri3228.
14. Greenberg B. Salmonella suppression by known populations of bacteria in flies. J Bacteriol. 1969 Sep;99(3):629-35.
15. Hakansson A, Molin G. Gut microbiota and inflammation. Nutrients. 2011 Jun;3(6):637-82. doi: 10.3390/nu3060637.
16. Hirano J, Yoshida T, Sugiyama T, Koide N, Mori I, Yokochi T. The effect of Lactobacillus rhamnosus on enterohemorrhagic Escherichia coli infection of human intestinal cells in vitro. Microbiol Immunol. 2003;47(6):405-9.
17. Islam SU. Clinical Uses of Probiotics. Medicine (Baltimore). 2016 Feb;95(5):e2658. doi: 10.1097/ MD.0000000000002658.
18. Food and Agriculture Organization of the United Nations; World Health Organization. Probiotics in food : health and nutritional properties and guidelines for evaluation. FAO food and nutrition paper, 85. Italy, Rome: Food and Agriculture Organization of the United Nations; 2006. 56 p.
19. Kagan BL, Selsted ME, Ganz T, Lehrer RI. Antimicrobial defensin peptides form voltage-dependent ion-permeable channels in planar lipid bilayer membranes. Proc Natl Acad Sci U S A. 1990 Jan;87(1):210-4.
20. Kim YS, Ho SB. Intestinal goblet cells and mucins in health and disease: recent insights and progress. Curr Gastroenterol Rep. 2010 Oct;12(5):319-30. doi: 10.1007/s11894-010-0131-2.
21. Lebeer S, Vanderleyden J, De Keersmaecker CJ. Host
interactions of probiotic bacterial surface molecules: comparison with commensals and pathogens. Nat Rev Microbiol. 2010 Mar;8(3):171-84. doi: 10.1038/nrmicro2297.
22. Mack DR, Ahrne S, Hyde L, Wei S, Hollingsworth MA. Extracellular MUC3 mucin secretion follows adherence of Lactobacillus strains to intestinal epithelial cells in vitro. Gut. 2003 Jun;52(6):827-33.
23. Magnusson J, Schnürer J. Lactobacillus coryniformis subsp. coryniformis strain Si3 produces a broad-spectrum proteinaceous antifungal compound. Appl Environ Microbiol. 2001 Jan;67(1):1-5. doi: 10.1128/AEM.67.1.1-5.2001.
24. Muñoz JA, Chenoll E, Casinos B, et al. Novel probiotic Bifidobacterium longum subsp. infantis CECT 7210 strain active against rotavirus infections. Appl Environ Microbiol. 2011 Dec;77(24):8775-83. doi: 10.1128/AEM.05548-11.
25. Prema P, Smila D, Palavesam A, Immanuel G. Production and characterization of an antifungal compound (3-phenyllactic acid) produced by Lactobacillus plantarum strain. Food Bioprocess Technol 2010;3(3):379-386.
26. Rautava S, Salminen S, Isolauri E. Specific probiotics in reducing the risk of acute infections in infancy-- a randomised, double-blind, placebo-controlled study. Br J Nutr. 2009 Jun;101(11):1722-6. doi: 10.1017/S0007114508116282.
27. Roy A, Chaudhuri J, Sarkar D, Ghosh P, Chakraborty S. Role of Enteric Supplementation of Probiotics on Late-onset Sepsis by Candida species in Preterm Low Birth Weight Neonates: A Randomized, Double Blind, Placebo-controlled Trial. N Am J MedSci. 2014 Jan;6(1):50-7. doi: 10.4103/1947-2714.125870.
28. Sanders ME. How do we know when something called "probiotic " is really a probiotic? A guideline for consumers and health care professionals. Functional Food Reviews. 2009;1(1):3-12. doi: 10.2310/6180.2009.00002.
29. Schiffrin EJ, Blum S. Interactions between the microbiota and the intestinal mucosa. Eur J Clin Nutr. 2002 Aug;56 Suppl 3:S60-4. doi: 10.1038/sj.ejcn.1601489.
30. Servin AL. Antagonistic activities of lactobacilli and bifidobacteria against microbial pathogens. FEMS Microbiol Rev. 2004 0ct;28(4):405-40. doi: 10.1016/j.femsre.2004.01.003.
31. Sjogren J, Magnusson J, Broberg A, Schnurer J, Kenne L. Antifungal 3-hydroxy fatty acids from Lactobacillus plantarum MiLAB 14. Appl Environ Microbiol. 2003 Dec;69(12):7554-7.
32. Stetinova V, Smetanova L, Kvetina J, Svoboda Z, Zidek Z, Tlaskalova-Hogenova H. Caco-2 cell monolayer integrity and effect of probiotic Escherichia coli Nissle 1917 components. Neuro Endocrinol Lett. 2010;31 Suppl 2:51-6.
33. Szajewska H, Kotowska M, Mrukowicz JZ, Armanska M, Mikolajczyk W. Efficacy of Lactobacillus GG in prevention of nosocomial diarrhea in infants. JPediatr. 2001 Mar;138(3):361-5. doi: 10.1067/mpd.2001.111321.
34. Szymañski H, Pejcz J, Jawieñ M, Chmielarczyk A, Strus M, Heczko PB. Treatment of acute infectious diarrhoea in infants and children with a mixture of three Lactobacillus rhamnosus strains: a randomized, double-blind, placebo-controlled trial. Aliment Pharmacol Ther. 2006 Jan 15;23(2):247-53. doi: 10.1111/j.1365-2036.2006.02740.x.
35. Tohno M, Shimasato T, Aso H, Kitazawa H. Immunobiotic Lactobacillus strains augment NLRP3 expression in newborn and adult porcine gut-associated lymphoid tissues. Vet Immunol Immunopathol. 2011 Dec 15;144(3-4):410-6. doi: 10.1016/j. vetimm.2011.09.010.
36. Tsai CC, Lin PP, Hsieh YM. Three Lactobacillus strains from healthy infant stool inhibit enterotoxigenic Escherichia coli grown in vitro. Anaerobe. 2008 Apr;14(2):61-7. doi: 10.1016/j.
4
Aktuai'naä Infektologia, ISSN 2312-413X (print), ISSN 2312-4148 (online)
Vol. 7, No. 1, 2019
anaerobe.2007.11.003.
37. Voltan S, Castagliuolo I, Elli M, et al. Aggregating phenotype in Lactobacillus crispatus determines intestinal colonization and TLR2 and TLR4 modulation in murine colonic mucosa. Clin Vaccine Immunol. 2007 Sep;14(9):1138-48. doi: 10.1128/CVI.00079-07.
38. Wang Y, Li X, Ge T, et al. Probiotics for prevention and treatment of respiratory tract infections in children: A systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. Medicine (Baltimore). 2016 Aug;95(31):e4509. doi: 10.1097/ MD.0000000000004509.
39. Weizman Z, Asli G, Alsheikh A. Effect of a probiotic infant formula on infections in child care centers: comparison of two probiotic agents. Pediatrics. 2005 Jan;115(1):5-9. doi: 10.1542/ peds.2004-1815.
40. Yan F, Polk DB. Probiotic bacterium prevents cytokine-induced apoptosis in intestinal epithelial cells. J Biol Chem. 2002 Dec 27;277(52):50959-65. doi: 10.1074/jbc.M207050200.
41. Yan F, Cao H, Cover TL, Whitehead R, Washington MK, Polk DB. Soluble proteins produced by probiotic bacteria regulate intestinal epithelial cell survival and growth. Gastroenterology. 2007Feb;132(2):562-75. doi: 10.1053/j.gastro.2006.11.022.
42. Zhang GQ, Hu HJ, Liu CY, Shakya S, Li ZY. Probiotics for Preventing Late-Onset Sepsis in Preterm Neonates: A PRISMA-Compliant Systematic Review and Meta-Analysis of Randomized Controlled Trials. Medicine (Baltimore). 2016 Feb;95(8):e2581. doi: 10.1097/MD.0000000000002581.
43. Zyrek AA, Cichon C, Helms S, Enders C, Sonnenborn U, Schmidt MA. Molecular mechanisms underlying the probiotic effects of Escherichia coli Nissle 1917 involve ZO-2 and PKC redistribution resulting in tight junction and epithelial barrier repair. Cell Microbiol. 2007 Mar;9(3):804-16. doi: 10.1111/j.1462-5822.2006.00836.x.
44. Berezhnyj VV, Kramarev SO, Shun'ko Je Je, Martynjuk VJu, Jankovs'kyj DS, Dyment GS. Microecological disorders in children and modern ways to increase the effectiveness of their correction. Zdorov'e zensiny. 2002;(12):79-92.
45. Gun'ko EE, Tyshhenko VA, Ralduhina L, et al. The use of probiotics Simbiter for the prevention and correction of microbiocenosis disorders in newborns: Methodical recommendations. Kyiv; 2001. 20 p.
46. Lukyanova OM, editor. Zbirnyk prac' naukovo-praktychnoi' konferencii': Rol' probiotykiv v ohoroni zdorov'ja
materi ta dytyny [Collection of works of the scientific and practical conference: The role of probiotics in the protection of mother and child health]. Kyiv; 2006. 56p.
47. Korniyenko EA. Modern principles of selecting suitable probiotics. Detskie infektsii. 2007;6(3):63-68.
48. Kostiuk OP, Chernysheva LI, Volokha AP. Physiological and therapeutic properties of Lactobacillus. Pediatriya. 1998. (1):71 -76.
49. Kramarev SA, Vygovskaya OV, Berezhnoi VV, et al. Comparative potency assignment of various schemes of prophilactic administration of multiprobiotic Symbiter in the double-blind placebo-controlled study in children. Sovremennaya pediatriya. 2011;(1):111-117.
50. Kramarev SA, Vygovskaya O, Yankovskyi DS, Dyment GS. Experience of the use of multiprobiotic Simbiter® in the clinic of children's diseases. Sovremennaya pediatriya. 2013;(4):114-119.
51. Kovalenko GV. Effectiveness of complex diet-probiotic therapy (Symbiter) in children with severe forms of allergic dermatitis. Kyiv; 1998. 102-104 pp.
52. Lykova EA, Murashova AO, Bondarenko VM, et al. Violation of intestinal microflora and immunity in children with allergic dermatitis and their correction. Rossiiskii Pediatrich-eskii Zhurnal. 2000;(2):20-24.
53. Martynyuk VYu, Kozachuk VG, Maistr OA, Sokhno TO, Naumenko NV. The experience of using the probiotic "Symbiter" in biocenosis correction in children with cerebral palsy. In: Social pediatrics. Kyiv; 2001. 395-398 pp.
54. Muzika NM, Denisova MF, Lysyana TO. Application of the multicomponentprobiotic Symbiter in the treatment of chronic hepatitis in children. Perinatologiya i Pediatriya. 2003;(4):80-81.
55. Shunko EE, Krasnova YuYu, Yankovsky DS, et al. The use of multi-probiotics Symbiter in the treatment of newborns with perinatal pathology. Zdorov'e zensiny. 2005;(8):95-97.
56. Shunko EE. Application of Symbiotic "Symbiter" for the prevention of correction of microbiocenosis disorders in newborns: Guidelines. Kyiv; 2001. 12 p.
57. Shunko EE, Yankovsky DS, et al. Application of aprobiotic Symbitter for the prevention and correction of microbiocenosis in newborns: Guidelines. Kyiv; 2001. 20 p.
OTpuMaHO 12.12.2018 ■
Крамарев С.А., Евтушенко В.В., Евтушенко Е.М., Закордонец Л.В. Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, г. Киев, Украина
Пробиотики и инфекционные болезни
Резюме. Статья посвящена теме применения пробио- угнетение роста патогенных микроорганизмов, продук-
тиков в практике инфекционных болезней. Предостав- ция антибактериальных субстанций и модуляция иммун-
лена информация о механизмах действия пробиотиков, а ного ответа.
именно: усиление эпителиального барьера, ингибирова- Ключевые слова: пробиотики; инфекционные болезни;
ние адгезии патогенных микроорганизмов, конкурентное обзор
S.O. Kramarov, V.V. Yevtushenko, O.M. Yevtushenko, L.V. Zakordonets Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine
Probiotics and infectious diseases
Abstract. The article deals with the use of probiotics in the practice of infectious diseases. Information is presented on the mechanisms of probiotic action, namely, on strengthening the epithelial barrier, inhibition of adhesion of pathogenic microorganisms,
competitive suppression of the growth of pathogenic microorganisms, production of antibacterial substances and modulation of the immune response.
Keywords: probiotics; infectious diseases; review
