CC BY
24
ine. As a result the total amount of wastes from coal mining, light industry, chemical engineering, metal working and some other fields of industries amounts to 15 milliard tons. Much more waste has got into the water and the air which are the primary basis of our life. This situation resulted from the lack of environmental protective institutions and outdated technologies. In addition, the world's greatest degree of soil ploughing up, uncontrolled use of pesticides, two thirds of which had a clear mutagen effect. All these under conditions when nearly 40 % of all agricultural lands has a poor ability to purify. All these combined being aggravated by a bad condition of sewage systems, which causes dangerous infectious waste and diminishing the general sanitary level.
All the mentioned above facts have made humans revise their attitude to Nature, they have started to study in-depth the origin and development of complex interrelationships and processes in the environment and to seek for the ways of harmonization of relations between humanity and nature.
Therefore, a very important factor for future society should be strengthening of the democratic basis and high level ecological education of the society. New philosophy of life (ecological philosophy) must consolidate the forces of not only "the greens" of all trends from all regions but also people all over the world in order to overcome the environmental crisis. We must be aware of all natural processes, we must cooperate with Nature, taking into consideration its laws and principles. Proper combination of new technologies with the efforts of each member of our society as to the solution nature protection measures will only help us to get out from ecological crisis.
We are an integral part of Nature. That is why we must follow its laws and respect the environment because all other living creatures enjoy equal rights with us.
New philosophy of our life is to teach us to respect Nature, ecosystems, the Earth and treat Nature so that not to damage the normal functioning of the biosphere for life to be continued on our planet. We should keep in mind - we do not inherit the Earth from our parents, we borrow It from our children.
References
1. Еколопчне право УкраТни. Академiчний курс: Пщручник/ За заг. ред. Ю.С. Шемчу-ка. - К.: ТОВ "Юридична думка", 2005. - 848 с.
2. Семенюк Е.П. Фшософсью засади сталого розвитку. - Львiв: Афша, 2002. - 200 с.
3. Union of Concerned Scientists. Word scientists' warning to humanity. Union of Concerned Scientists. Cambridge, MA. - 1993. - P.234._
УДК 504.55.054 Здобувач В.В. Попович - Львiвський ДУ
безпеки житт£дiяльностi
ПРО ПОРУШЕННЯ Г1ДРОГЕОЛОГ1ЧНОГО РЕЖИМУ Г1РНИЧОДОБУВНИХ ТЕРИТОР1Й УНАСЛ1ДОК ЗАКРИТТЯ ШАХТ
Дослщжено вплив затоплення лшвщованих шахт на гiдродинамiчний режим Нововолинського прничопромислового району та визначено прюритетш напрями запоб^ання та лшвщацп негативних явищ.
Ключов1 слова: шахта, вщвал, терикон, гiдрологiчний режим, тдземш води, затоплення, фiтомелiорацiя.
Competitor V.V. Popovych - L'viv state university of vital activity safety About violation of mode of geohydrology of mining territories
as a result of closing of mines
Investigational influence of submergence of the liquidated mines on the hydrodyna-mic mode of Novovolinskogo of mining district and certainly directions of prevention and liquidation of the negative phenomena.
Keywords: a mine, dump, waste bank, hydrological mode, is underground water, submergence, phytomelioration.
Вступ. Народження i становления мюта Нововолинськ пов'язане з ос-военням Львiвсько-Волинського вугшьного басейну. На початку 50-х роюв минулого столггтя на заходi Волинсько! област розпочалося розроблення покладiв кам'яного вугiлля, як тягнуться вздовж укра1нсько-польського кордону. У липш 1950 р. на околищ села Дорогиничi закладено першу волинсь-ку шахту потужнiстю 1000 тонн вугшля на добу, а вже 23 червня 1954 р. було добуто першi тонни "чорного золота" прниками шахти №1.
На сьогодш видобуток кам'яного вугiлля е могутшм чинником у змiнi будови, властивостей i складу геологiчного середовища, викликаючи при цьому глибокi змши гiдрогеохiмiчного режиму пiдземних вод Нововолинсь-кого гiрничопромислового району. Вже на початку XX ст. академж Володи-мир 1ванович Вернадський, творець геохiмil пiдземних вод, у сво!й робот "Iсторiя пiдземних вод" говорив про еколопчш проблеми, пов'язанi iз забруд-ненням пiдземних вод i про шляхи !х вирiшення - "забрудненi пiдземнi води призводять природне середовище в кризовий, непридатний стан для прожи-вання живих органiзмiв".
Шсля закриття неприбуткових шахт на територн Нововолинського гiрничопромислового району (з 1996 до 2001 р. було лжвщовано шють неприбуткових шахт (рис. 1)) почала спостер^атися ситуацiя шдняття рiвня грунтових вод унаслiдок затоплення шахт. Шдземш води пiдпирають грунто-вi на 20-40 % прничого вiдводу. Процес вiдбуваеться поступово. 1нтенсивне пiдтоплення характерне для тих райошв, поблизу яких розмiщуються гiрничi виробки. Найбшьше потерпае вiд пiдтоплення населення мюта Нововолинсь-ка, селища Жовтневого, села Будятичi Iваничiвського району Волинсько! об-ластi [1, 2].
1
□ Лшвщоваш шахти
□ Дiючi шахти
□ Шахти будуються
Рис. 1. Частка RirnidoeaHux шахт у X загальнш umbHocmi
Аналiз останшх дослвджень та публжацш. Аналiз лiтературних дже-рел показав, що в Укра!ш велика увага придшяеться гiдрогеологiчним досль дженням прничопромислових регiонiв. Вивчення особливостей пдрогеоло-
6
4
пчних режимiв шсля реструктуризаци шахт показало, що дослщження здiйснювали за двома основними напрямами: еколопчного монiторингу пд-рогеологiчного режиму прничодобувних територiй; встановленню впливу лжвщованих гiрничодобувних шдприемств та 'х затоплення на довкшля.
В Укра'ш щодо напряму монiторингу гiдрогеологiчного режиму прничодобувних територш необxiдно вiдзначити пращ Д.М. Колотило (1999);
B.А. Сляднева, С.А. Яковлева, Н.А. Юрково'' (2001); Г.П. Свграшкшо'' (2003); П. А. Мельничука (2003). Вплив пдрогеолопчного режиму лжвщованих шах на довкiлля висвiтлено в працях Л.Ф. Миронова, А.Б. Ткачука, М.В. Бабаева
(2000); В.Н. Ермакова, А.П. Семенова, О.А. Улицького, Е.П. Котелевеца
(2001); С.А. Яковлева, В.А. Сляднева, Н.А. Юрково'' (2003); В.Н. Ермакова, О.А. Улщького (2003); Г.П. Свграшкшо'' (2003).
Безпосередньо дослщження на територи Нововолинського прничоп-ромислового району, починаючи вiд характеристики природних умов до нас-лiдкiв реструктуризаци вугшьно'' промисловостi регiону, проводили О.М. Маринич (1962); К.1. Геренчук (1972, 1975); М.Т. Гончар (1976); Н.1. Карпенк (1990); Я.О. Мольчак, Л.В. 1ль'н (1994); Л.П. Курганевич (2001);
C.А. 1ванов (2001); П. Климович (2002). Обговорення питань щодо досль дження тдземних вод вугшьних копалень Львiвсько-Волинського вугiльного басейну проводилося на VI Мiжнароднiй науково-практичнiй конференци "Ресурси природних вод Карпатського регiонум м. Львiв (2007) Г.М. Бучаць-кою. Однак, проблеми гiдрогеологiчного режиму Нововолинсько'' групи шахт вивченi недостатньо.
Метою ще'1 роботи е дослiдження впливу пiдтоплениx закритих шахт та 'х вiдвалiв на гiдродинамiчний режим регюну та визначення прiоритетниx напрямiв запоб^ання та лжвщаци негативних явищ, як виникають в процесi затоплення.
Актуальнiсть проблеми. Прничодобувна промисловiсть - одна iз найважливiшиx складових економiчного потенцiалу Волинсько'' областi. За-гальний стан промисловост iстотно впливае на соцiально-економiчний роз-виток та його основнi показники, таю, наприклад, як зайнятють населення, наповнення бюджету тощо.
На територи Нововолинського прничопромислового району ддать чо-тири шахти: шахта "Бужанська", шахта №1 Нововолинська, шахта №5 Ново-волинська, шахта №9 Нововолинська. Прничодобувна дiяльнiсть супрово-джуеться iнтенсивною змшою природного енерго- i масопереносу. З надр на поверхню землi потрапляють величезнi маси вугiлля, гiрськиx порщ i шдзем-них вод i це приводить до розвитку багатьох негативних явищ, що знижують еколопчний стан регiону (рис. 2). У Нововолинському прничопромисловому районi вiдбуваеться ютотне перетворення гiдрогеологiчниx умов, змiна балансу i режиму пiдземниx вод, осушення i трiщинуватiсть гiрськиx порщ, просiдання земно'' поверxнi, утворення високомшерашзованих кислотних вод [3].
Виробггок вугiльниx родовищ, а останнiми роками масове закриття шахт супроводжуються негативною дiею на природнi об'екти та шженерш споруди - вiдбуваеться шдтоплення пiдвалiв будинкiв та споруд, гниють сть
ни, паркани, марнуеться вирощений врожай, дерева та кушд. Внаслiдок таких явищ вщбуваються деформацй гiрничо-породних масивiв, споруд, комушка-цiй, вторинне засолення i вимокання грунлв, формування могутнiх потокiв забруднених вод \ газт (метану).
Щг ИИН
- - .ч >" ■ • ■ - ; *
•^Г.7^'" • " V
'л
-л';- ' л
■■ ■ •••■и ■••-.• .1 :■•
ч ¿ц^рвяяь
Шгь^'ЭС ? » кЗЕ
-л-. ■
________________ ._. _._.. .
■ -
>1 ■■ 3
Ж
:
Рис. 2. Приклад девастованого ландшафту вугледобування Нововолинського гiрничопромислового району (терикон шахти №6)
Результата дослвджень. Основними геоеколопчними проблемами Нововолинського прничопромислового району внаслiдок закриття шахт е:
• попршення еколого-гвдролопчного стану водних ресуршв;
• актив1защя екзогенних геолопчних процешв;
• поява гвдрогеомехатчних напруг геолопчного середовища;
• змша ландшафтно-геох1м1чного стану територй, зумовлена техногенними чинниками (утворенням терикотв) та актив1защею геох1м1чних процешв у грунтах, розвитком засолення хлорид 1 сульфат-юнами, зменшенням рН [4].
Унаслiдок дй перелiчених факторiв пiд загрозою опиняеться населен-ня мiста Нововолинська та прилеглих населених пунклв (64,8 тис. чол.), а та-кож численш адмiнiстративнi будiвлi та промисловi об'екти. Серед промисло-вих об,ектiв найбшьшу загрозу несуть потенцiйно-небезпечнi (ПНО), до яких входять:
• х1м1чно-небезпечт - 3;
• вибухопожежонебезпечт - 3;
• пожежонебезпечт - 16, з яких 7 е об'ектами шдвищено! небезпеки (рис. 3). Пiд час активiзацil геологiчних процесiв унаслiдок затоплення, шд-
няття рiвня грунтових вод, зсувiв може виникнути ряд надзвичайних ситуацш на ПНО, адже до 1х технологiчних процесiв входять таю небезпечш речовини як амiак, хлор, нафтопродукти. У такому випадку ПНО можуть стати вторин-
ними джерелами забруднення водоносних горизонпв та довкшля з катастро-фiчними концентрацiями перерахованих вище токсинiв [5, 6].
18
16
14
12
0 о 10
8
2
6
4
2
0
16
1 1
Х1м1чно-небезпечн1 Вибухонебезпечш Пожежонебезпечш об'екти об'екти об'екти
Рис. 3. Ктьшсть потенцШно-нобезпечних об'eктiврегюну
Серед геоеколопчних проблем Нововолинська центральне мюце пось дае гiдрогеохiмiчна проблема - сильна змша хiмiчного складу шдземних i шахтних вод, утворення високомiнералiзованих, кислих вод i 1х негативний вплив на загальну еколопчну ситуацiю. Як наслiдок вiдбуваеться штенсивне забруднення навколишнього середовища з масовою загибеллю фiтопланкто-ну та отруення джерел господарсько-питного водопостачання.
Причиною змiни хiмiчного складу пiдземних i шахтних вод е 1х взаемодiя зi с^чними водами породних вiдвалiв гiрничого виробггку. Атмос-фернi опади, взаемодiючи з породними вщвалами, насичуються небезпечни-ми сполуками. Стоки з вiдвалiв характеризуются кислою реакцiею середовища (рН 1-3), високою концентрацiею сульфат-iонiв (до 30 г/л), залiза (до 8 г/л), важких металiв i мiнералiзацiею до 50 г/л. Iнфiльтрацiя стоюв з вщва-лiв i шахт в зону аерацп вiдображаеться на хiмiчному складi поверхневих i шдземних вод, фiзико-механiчних i фiльтрацiйних властивостях грунлв. За-гальна маса вiдвалiв регiону перевищуе 32 млн. тонн (рис. 4).
12000п
10000
8000
6000
4000
2000
□ ДП Шахта "Бужанська"
□ ДВАТ Шахта №1
□ ДП Шахта №2
□ ДП Шахта №3
□ ДП Шахта №4
□ ДП Шахта №5
□ ДП Шахта №6
□ ДП Шахта №7
□ ДП Шахта №8
□ ДП Шахта №9
Породш вщвали
Рис. 4. Маси породних вiдвалiв по кожшй шахтi Нововолинського регюну (тис. тонн)
0
Як наслщок, води нaбyвaють aгpeсивностi, що ^изводить до irn^-сивного зaбpyднeння фун^в, повepxнeвиx i пiдзeмниx вод, prn Зaxiдний Буг та Стyдянкa. У кш^вому пiдсyмкy вода низько1' якост чepeз систeмy водого-ну та xлоpyвaння потpaпляe до нaсeлeння.
^досконалою в Нововолинському peгiонi e водопpовiдно-кaнaлiзa-цiйнa мepeжa. Вiдсyтня стaнцiя з^з^^^нм питно1' води. Потpeбyють pe-констpyкцiï очиснi споpyди. У зв'язку iз цим можна зpобити висновок, що по-pяд iз нaсичeнням водоноснж гоpизонтiв xiмiчними peчовинaми, систeми очищeння води пepeбyвaють у нeзaдовiльномy стат.
Heобxiдно зазначити, що чepeз тюний взаемозв'язок iнжeнepно-гeоло-гiчниx i гiдpогeологiчниx чинникiв, пpилeглi до пpомисловиx aгломepaцiй, тepитоpiï на вiдстaнi paдiyсом S-12 км у ^о^с зaкpиття шaxт сxильнi до ак-тивiзaцiï обвaлiв, пpосiдaнь повepxнi, сyфозiï (нaсaмпepeд на дiлянкax сxи-лiв). Одночасно можлива aктивiзaцiя пpоцeсiв пiдтоплeння i зaтоплeння на дiлянкax пiдpобки piчковиx долин гipничими виpоблeннями. Таким чином, ^и масовому зaкpиттi шaxт нeобxiдно чeкaти значного збiльшeння площ з високим i близьким до кaтaстpофiчного eколого-гeологiчним pизиком. На циx тepитоpiяx висока вipогiднiсть фоpмyвaння надзвичайного eкологiчного стану, тому на сучасному eтaпi нeобxiдно pозpобити peгiонaльнi та об,eктовi систeми eкологiчного монiтоpингy навколишнього сepeдовищa.
Ускладтення eколого-гeологiчниx умов спpичиняe нaявнiсть paнiшe зaтоплeниx шaxт i ïx взaeмодiя iз дiючими. Цe iстотно знижуе можливiсть стaбiлiзaцiï piвня пiдзeмниx вод на бeзпeчниx глибинax. Багато в чому цьому можe спpияти нeвизнaчeнiсть гiдpотexнiчниx пapaмeтpiв гipничиx виpоблeнь, пepeмичок i iн. Окpiм того, ^и пiдтоплeннi i зaтоплeннi тepитоpiй piзко збiльшyeться iнтeнсивнiсть pозчинeння тexногeнниx зaбpyднювaчiв в rpyffrax (мiсця складування твepдиx i piдкиx вiдxодiв, пpомисловi майданчики i ш.), що нe тшьки пiдвищye pизик зaбpyднeння повepxнeвиx та пiдзeмниx водоза-боpiв i гiдpосфepи загалом, ane й спpичиняe pозшиpeння тиx, що iснyють i виниктення новиx зон aгpeсивностi фунтовта вод у мeжax пpомислово-мiсь-ко1' aгломepaцiï.
Рeгiонaльнe пiдвищeння piвнiв пiдзeмниx вод у мeжax ^омислово-мiськиx aгломepaцiй i пpилeглиx зон, нaкопичeння водно-пов^янж токсич-ниx викидiв пpизводить до пiдвищeння pyxливостi викидiв та ïx активному нaдxоджeнню в повepxнeвi i пiдзeмнi води.
Висновки. Лктивiзaцiя ^о^Ыв пiдтоплeння на тepитоpiï Новово-линського гipничопpомислового paйонy знижуе eкологiчнy стшюсть геоло-гiчного сepeдовищa i ^изводить до зpостaння глобaльниx eколого-гeологiч-нж зaбpyднeнь довкiлля. Вpaxовyючи пpовiднy pоль пpоцeсy пiдтоплeння в пepeтвоpeннi eколого-гeологiчниx умов на основi ствоpeння мaтeмaтичниx гeофiльтpaцiйниx i гeомiгpaцiйниx модeлeй, нeобxiдно виконувати в подаль-шому випepeджaючий комплeксний eколого-гeологiчний пpогноз змiн стану тepитоpiï гipничопpомислового paйонy i нaсaмпepeд aгломepaцiй з високим piвнeм концeнтpaцiï житловиx i eкологiчно нeбeзпeчниx ^омисловж
об'екпв. Особливу увагу необхщно звернути на екологiчний стан затоплених люових i лугових екосистем, дослщженням фпомелюраци iснуючих терико-тв [7].
Л1тература
1. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: www.voladm.gov.ua - офщшний сайт Волинсько! обласно! державно! адмшютрацп.
2. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: www.novovolynsk-rada.gov.ua - офщшний сайт Но-воволинсько! мюько! ради.
3. Еколопчний паспорт Волинсько! обласп, затверджений Наказом Мiнiстерства охо-рони навколишнього природного середовища Укра!ни вщ 11 травня 2007 р. № 233. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.menr.gov.ua/documents/VOLeko_O6.doc
4. Яковлев Е.А., Сляднев В.А. Юркова Н.А. Шахтные воды - эколого-гидрогеологи-ческий фактор горнопромышленных регионов// Уголь Украины. - 2001, № 6. - С. 18-20.
5. Закон Укра1'ни "Про об'екти пщвищено! небезпеки" вщ 18 ачня 2003 р. № 2245-П.
6. Постанова Кабшету Мшктр1в Укра1'ни вiд 11 липня 2002 р. № 956 "Порядок щен-тифшацп та облiку об'екпв пщвищено! небезпеки", "Порядок декларування безпеки об'екпв тдвищено! небезпеки".
7. Кучерявий В.П. Фггомелюращя. - Львiв: Свгг, 2003. - 540 с.
