CC BY
6
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
3. Ылецька Л.З. Комбшоване фiльтрацiйне сушiння листових капiлярно-пористих ко-лощних матерiалiв: Дис. ... наук. ст. канд. техн. наук. - Львiв: Свгг. - 1996. - С. 158.
4. Дулеба В.П. Фшьтрацшне сушшня осадженого полiакриламiду: Дис. ... наук. ст. канд. техн. наук. - Львiв: Свгг. - 1997. - С. 162.
5. Гузьова 1.О. 1нтенсифшащя тепломасообм^ фiльтрацiйного сушiння дисперсних матерiалiв: Дис. ... наук. ст. канд. техн. наук. - Львiв: ДУ "ЛП". - 2001. - С. 147.
6. Кiндзера Д.П. Сушшня паливних матерiалiв рiзнодисперсного складу у щшьному шарi: Дис. ... наук. ст. канд. техн. наук. - Львiв: ДУ "ЛП". - 2003. - С. 187.
7. Хазин Л.Г. Двуокись титана. Изд. 2-е, пер. доп. Изд-во "Химия", 1970, -176 с.
8. Гшзбург А.С. Технология сушки пищевых продуктов. - М. : Пищевая пром-сть, 1976. - 248 с.
9. Лыков А.В. Теория сушки. - М.: Энергия, 1968. - 472 с.
УДК 621.992.4 Проф. В.М. MaKcuMie, д-р техн. наук; доц. О.А. Кшко,
канд. техн. наук; асист. В.1. Криштапоеич;
Я.В. Мацишин - НЛТУ Украши, м. nbeie
ПРО МОЖЛИВЕ ПОВТОРНЕ ВИКОРИСТАННЯ ЩИТОВИХ ДЕТАЛЕЙ СТАРИХ КОРПУСНИХ МЕБЛ1В
Проаналiзовано стан та прогнози виробництва корпусних меблiв. Вказано на мождивють повторного використання щитових елеменпв старих корпусних меблiв. Запропоновано використання голкофрез для реставрацп щитових елеменпв старих та поламаних меблiв.
Prof. V.M. Maksymiv; doc. O.A. Kiyko; asist. V.I. Kryshtapovych;
eng. Ya.V. Matsyshyn - NUFWT of Ukraine, L'viv
Repeated unseal shield details old frame corps furniture
The state and prognoses of production of cabinet-type furnitures is analysed. It is indicated on possibility of the repeated use of shield elements of old cabinet-type furnitures. The use of the covered with quill milling cutters is offered for restoration of shield elements of old and broken furnitures.
Останшм часом украшський ринок мебл1в динам1чно розвиваеться. Тшьки впродовж 2000-03 рр. середш темпи приросту становили майже 40 %. На перюд до 2012 р. для окремих сегменлв ринку прогнозуеться зростання темтв на р1вт 11-13 % щор1чно. Прогнози грунтуються на:
• середтх темпах приросту ВВП;
• зростант обсяпв виробництва промислово! продукци;
• покращент кутвельно! спроможност населения;
• можливост придбання мебл1в у кредит;
• зростання обсяпв будовництва житла (впливае на споживання меблiв для дому);
• покращення фшансово-економ1чного стану тдприемств (впливае на споживання офшних мебл1в);
• буд1вництво нових торговельних центр1в, магазитв, ресторатв, розважаль-них заклад1в тощо (впливае на придбання спецмебл1в).
Серед сегменпв меблевого ринку чшьне мюце посщае виробництво корпусних мебл1в: стшок, передпоко!в, кухонь, стол1в побутових та офюних, торговельного обладнання, тумб, полиць та шших. Основною сировиною для виготовлення корпусних мебл1в е деревостружкова плита (ДСП). Деревооб-робна промисловють випускае:
140
Збiрник науково-технiчних праць
1. Ламшоват ДСП або ДСП, личковат папером, просоченим меламiновими смолами. Широко використовують для виготовлення корпусiв меблiв.
2. Кашованi ДСП або ДСП личковат затвердшими паперово-смоляними плiвками. Застосовують у меблевому секторi та для обробки примiщень у будiвництвi.
3. ДСП, покрит багатошаровими пластиками. Застосовують для виготовлення стшьниць.
4. Шлiфованi ДСП, як використовують для виробництва меблiв пiсля нанесения на них шпону.
5. Необроблет ДСП. У меблевому секторi використовують для виготовлення каркаив м'яких меблiв.
Наведене вище е основною причиною активного нарощування виробництва ДСП. За перюд з 2000 по 2003 роки середш темпи приросту виробництва ДСП вггчизняними товаровиробниками становили понад 40 %. Не зважаючи на це, в Укра!ш спостер1гаеться певний дефщит ще! продукци. Не-достатшми е й обсяги 1мпорту. Основними причинами цього е збшьшення споживання плит кра!нами-експортерами та реструктуризащя шдприемств-виробниюв ДСП. Тому надзвичайно важливим е, як збшьшення обсяпв виробництва ДСП, так { ефектившсть його використання.
За даними статистичного опитування, для бшьшост респонденлв основною причиною придбання нових мебл1в стала необхщшсть замши старих та поламаних мебл1в - 44 %. 1нш1 групи респонденпв мають такий вигляд: кушвля мебл1в для доповнення штер'еру новими меблями - 37 %, для ново! квартири чи будинку у первюному сектор! житла - 11 %, для оновлено! квар-тири у вторинному сектор1 житла - 8 %.
Куди ж д1ваються стар1 та поламаш мебл1? У кращому випадку !х можна продати. Але, враховуючи покращення добробуту населення, шдви-щення кушвельно! спроможност1, кшьюсть бажаючих придбати вживаш меб-л1 зменшуватиметься. Особливо, якщо це корпусш мебль Здебшьшого стар1 мебл1 демонтують { складальш одинищ та детал1 збер1гають на горищах, у тдвалах, гаражах, дачах тощо { "з1гр1вають серце" переЫчного укра!нця на-д1ею що десь, колись, можливо стануть у пригодь Внаслщок несприятливих умов збер1гання деформуються, ламаються, розшаровуються { знаходять свое м1сце на см1тниках та звалищах, де тлдачи та розкладаючись забруднюють довкшля. А могли б мати шше використання.
Анал1з основних груп складальних одиниць показуе, що за розм1рами !х можна повторно використовувати для виготовлення нових меблевих вироб1в (табл.).
Табл. Габаритш ропмйри щитових елемент'ш
Назва складальних одиниць та деталей Довжина (висота), мм Ширина, мм
Стшки, перегородки В1д 300 до 2000 До 580
Полищ До 1200 До 560
Двер1 Ввд 332 до 1250 416,440,560,592
На користь !х повторного використання вказуе ще й еколопчний чин-ник - у щитових елементах старих мебл1в вмют формальдепду значно мен-ший шж у деталях, отриманих з1 "св1жих" плит.
3. Технолопя та устаткування деревообробних пiдприeмств
141
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Проблема полягае у знятп верхнього шару з1 щитових елеменпв: паперу, пшвок, шпону, лакофарбових покрить. Суть проблеми полягае у вибор1 шстру-менту, за допомогою якого можна було б з1шшфовувати щ покриття. Шшфу-вальна шкурка та абразивш шструменти для цього не можуть бути використаш.
На замовлення Мшютерства промислово! полггики Укра!ни на техно-лопчному факультет! ведуться роботи, пов'язаш !з використанням голкофрез (рис.) для оброблення деревини та деревинних матер1ал1в. Голкофрези (дротя-т шдтки) давно { усшшно використовуються для оброблення метал1в, плас-тмас, гуми та шших матер1ал1в. Цей шструмент надзвичайно надшний, не "за-салюеться", довгов1чний та забезпечуе хорошу яюсть оброблювано! поверхш.
Рис. Голкофрези, торцевi та цилтдричш
Голкофрезерне оброблення в1др1зняеться вщ процесу р1зання тради-цшними лезовими шструментами пружною даею на оброблювану поверхню значно! юлькосп р1жучих крайок. Р1жучими елементами голкофрези е сталев1 дротинки малого д1аметра з високою щшьшстю пакування. Кожна !з голок - це м1крор1зець. У процес обертання голкофрези, голки торкаються до оброблювано! поверхш, пружно в1дхиляються у тангенщальному напрямку \ утворюються кути р1зання. Внаслщок вр1зання мшрор1зщв у поверхню оброблювано! заготовки та перемщення в!дносно не! вщбуваеться зшмання з не! поверхнового шару.
Керувати процесом голкофрезерування можна за рахунок вибору матерь алу дротин, !х дааметра, робочо! довжини, щщьносп та величини натягу. Завдя-ки значнш кшькосп р1жучих елеменпв можна здшснювати оброблення !з висо-кими швидкостями р1зання та подачь Це забезпечуе високу продуктившсть.
Голкофрези виготовляють торцевими та цилшдричними. Торцев1, за-звичай, виготовляють з1 змшними голчастими наборами. Д1аметр торцевих голкофрез - вщ 150 мм до 450 мм (150, 200, 250, 320, 450), ширини голкових набор1в - вщ 25 мм до 140 мм (25, 35, 40, 50, 65, 72.5,100,140). Цилшдричш
142
Зб1рмик' науково-техшчних праць
голкофрези характеризуются такими розмiрами: дiаметр D = 150, 200, 250, 300, 350, 400, 500 мм, ширина В = 20, 24, 30, 32, 34, 50, 60, 70, 75, 85, 90, 100, 105, 140, 160 мм.
Одним i3 основних напрямюв ще! роботи е дослщження процесу об-роблення щитових елеменпв старих меблiв голкофрезами. Розроблена експе-риментальна установка, яка дае змогу у широкому дiапазонi плавно змшюва-ти швидкiсть рiзання та швидюсть подачi, товщину шару тощо. Попереднi дослiдження пiдтвердили можливiсть оброблення цилшдричними голкофрезами ламiнованих та кашованих ДСП.
Якщо виходити з найпршого випадку - якiсть оброблювано! поверхнi не вiдповiдатиме вимогам для подальшого покриття оброблених плит плiвка-ми чи шпоном, то !х цiлком можна буде використати для виготовлення карка-сiв м'яких меблiв.
Повторне використання щитових елементiв меблiв дае змогу вирши-ти декшька завдань: зменшити потребу галузi у ДСП; частково проблему ути-лiзацil старих корпусних меблiв; покращити еколопчш показники меблево! продукцп за рахунок використання плит iз низьким вмютом формальдегiду; зменшити собiвартiсть меблево! продукци.
Лiтература
1. Шаров Н.В., Гинзбург Е.Н., Лучкин В.Ф. Производство кистещеточных изделий. -М.: Лесн. пром-сть, 1981. - 268 с.
2. Шмелев И.А. Сварочно-монтажные работы при строительстве трубопроводов. - М.: Лесн. пром-сть, 1988. - 236 с.
3. Суслов А.Г., Захаров Л.А., Маслюков В.А. Новые технологии обработки поверхностей катания железнодорожных рельсов. - Брянск: БГТУ, 2004. - 365 с.
УДК 674:621.928.93 Проф. €.М. Лютий, д-р техн. наук;
доц. Л.О. Тисоеський. канд. фЬ.-мат. наук - НЛТУ, м. Льeie;
А.В. Ляшеник, канд. техн. наук; В.1. Полоз -Коломийський полiтехнiчнuй коледж
КОМП'ЮТЕРНЕ МОДЕЛЮВАННЯ РУХУ ПОВ1ТРЯНИХ
ПОТОК1В У ЦИКЛОНАХ
Пропонуеться використання CAE (Computer Aided Engineering) технологи для вивчення руху пов^ряних потоюв у циклонах. Проведено порiвняння мiж результатами комп'ютерних та експериментальних дослщжень, проведених авторами. Показано доцшьшсть використання числових методiв, що грунтуються на CAE технологь ях i методi скшчених елеменпв.
Prof. Ye.M. Lyutyj; assist. prof. L.O. Tysovs'kyj-NUFWTof Ukraine, L'viv;
A.V. Lyashenyk; V.I. Poloz - Kolomyjapolytechnic college
Computer design of motion of currents of air in cyclones
The article describes application of CAE technologies for research of motion of currents of air in a cyclone. Comparison is conducted between the results of computer and experimental researches.
3. Технолопя та устаткування деревообробних тдприемств
143
