Про деякі російськомовні кальки у науковій літературі Текст научной статьи по специальности «Прочие технологии»

ПРО ДЕЯКІ РОСІЙСЬКОМОВНІ КАЛЬКИ У НАУКОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ

Попри вже 20 років незалежності та активну роботу наукової громадськості над виробленням, удосконаленням і впровадженням в обіг сучасної української науково-технічної термінології у виступах, наукових публікаціях, підручниках, довідниках та навіть у словниках нерідко й досі можна зустріти прикрі кальки російських термінів. Значні труднощі та суперечки викликаює переклад і використання термінів, які відповідають російським активним дієприкметникам з суфіксами -ущ- (-ющ-), -ащ- (-ящ-). Аналізу помилок, що зустрічаються, та випрацюваною відповідних рекомендацій й присвячена ця стаття.

Велику групу становлять дієприкметники, які позначають активну дію іменника, до якого вони відносяться. Наприклад, «окисляющее (вещество, среда)». Словник [І] пропонує як переклад пряму кальку: «окислююча (речовина)», а словник [2] - «окислювальне (середовище)». В обох випадках спільна помилка: буква л у корені, хоча термін походить від слова кисень. Тому правильною буде рекомендація словника [З]: «окиснювальний». Аналогічна ситуація з терміном «охлаждающее (вещество, способность)». Словник [І] пропонує термін «охолоджуюча (речовина)», а правильно буде «охолоджувальна (речовина, здатність)» [2, З]. Термін «упрочняющая (обработка)» у словнику [І] перекладений як «зміцнююча (обробка)», правильно - «зміцнювальна» [З].

Багато суперечок було навколо терміна «легирующий (элемент)». В українській мові його часто перекладають калькою: «легуючий (елемент)» [І, 2]. Останнім часом набуває ширшого використання правильний термін: «легу-вальний» [З].

Спільною рисою цих активних дієприкметників є використання суфікса -уваль - (-юваль-), який означає здатність або призначеність для виконання тієї чи іншої дії.

Інша група дієприкметників, що обговорюються, залежно від контексту може використовуватися в реченні двояко: як у ролі дієприкметників, так і у ролі прикметників. Дієприкметник позначає ознаку предмета за дією, яка відбувається у часі, і зберігає здатність дієслова керувати іншими членами речення. Тобто за ним у реченні йдуть слова, на які поширюється смислова дія дієприкметника. Такий дієприкметник перекладається українською мовою виразом «такий, що + дієслово». Прикметник, як правило, позначає ознаку, постійно властиву даному предмету. Дієприкметник у ролі прикметника в реченні стоїть перед іменником, до якого він належить, і перекладається одним словом.

Розглянемо декілька прикладів.

«Связывающее (вещество)». Словник [І] перекладає як «зв’язуюча (речовина)», словник [З] - як «зв’язувальна, з’єднувальна». А словник [4] пропонує різні переклади залежно від ролі в реченні: як прикметник - «сполучний», як дієприкметник - «такий, що зв’язує».

«Скользящая (дислокация)». У словнику [І] маємо: «ковзаюча (дислокація)»; у словнику [2] - «дислокація, що ковзає»; у словнику [З] - «ковзальна». Словник [4] наводить поділ згідно з роллю у реченні: «такий, що ковзає» і «ковзний». На думку авторів правильним буде останній варіант.

«Затухающие (колебания)». Калька дає «згасаючі (коливання)» [І]. Словник [2] наводить приклад: «повзучість, що згасає»; словник [З] перекладає слово «затухаючий» як «згасний». У словнику [4] є поділ на «такий, що згасає» і «згасний, згасаючий, угамівний». Якщо дієприкметник «затухаючий» використовується у ролі прикметника, доречним буде використати термін «згасний». Термін «згасаючий» не відповідає нормам української мови.

Наукова література часто має справу з «растягивающим» і «сжимающим (напряжением)». Нерідко можна зустріти калькування: «розтягуюче» і «стискаюче (напруження)» (наприклад, у словнику [І]). Проте словники [2, З] подають терміни «розтягувальне» і «стискальне (напруження)». А словник [4] поділяє за функцією у реченні на «такий, що розтягує» або «... стискає» та «розтягувальне» або «стискальне».

«Нержавеющая сталь». У словнику [І] маємо «нержавіюча, неіржавіюча (сталь)» - англійською мовою - stainless (steel); у словнику [2] - «нержавіюча, корозійностійка (сталь)». Словник [З] наводить переклад «нержавкий, нержа-війний, нержавіючий», словник [4] - «нержавіючий, нержавкий (rustless)». Що стосується терміну stainless, то тут мова йде про сталь, яка здатна опиратися корозії - нержавіючу, корозійностійку. Термін rustless означає матеріал (сталь) без іржі, яка ще встигла заіржавіти. Саме в такому випадку треба використовувати термін «нержавкий». Сталі, яка не здатна ржавіти, на нашу думку більше підходять терміни «нержавійна, нержавіюча».

«В кипящем слое». У цьому випадку всі словники [І-З] сходяться на терміні «киплячий», а словник [4] поділяє згідно з функцією: «такий, що кипить» і «киплячий».

Цікаво розглянути деякі складні дієприкметники.

«Дисперснотвердеющие стали». У словнику [І] бачимо: «дисперснотвердіючу сталь»; словник [2] перекладає цей термін як «сталь, що дисперсно твердіє». У словнику [З] дієприкметник «твердеющий» перекладається як «твердий, тужавий». Поєднати ці частки з першою частиною терміна «дисперсно-» важко. Тому кращим варіантом тут буде «сталь, що дисперсно твердіє».

НАУКОВО-ТЕХНІЧНА ІНФОРМАЦІЯ

«Карбидообразующий єлемент». Словник [4] наводить переклад: «карбідотворний». У словнику [3] дієприкметник «образующий» перекладається як «утворювальний, твірний». Найкращий варіант подає словник [2]: «карбідот-вірний».

Щоб уникнути калькування ще одного виду термінів, варто згадати ДСТУ 3966-2000 «Засади і правила розробляння стандартів на терміни» [5]. Він стосується перекладу тих російських термінів, які позначають ті чи інші процеси. Справа у тому, що з нормами української мови стандарт чітко розрізнює терміни, які позначають дію (тобто процес, який відбувається просто зараз), подію (процес як подія, що вже закінчилася, відбулася) і наслідок (результат або продукт події). У російській мові такого поділу немає, і всі зазначені вище процеси та їх результат позначаються одним словом.

Наприклад, термін «выплавка» та інші однокореневі з ним. Словник [1] перекладає його просто: «виплавка». У словнику [2] бачимо: «плавлення, виплавлення (сталі)». Тут уже є дія і подія. Точно згідно з ДСТУ [5] перекладають словники [4, 5]: «витоплювання, витоплення, витоп» (є всі елементи - дія, подія і наслідок). Треба зауважити, що при перекладі російських термінів з коренем -плав- серед фахівців нема згоди. Одні, утворюючи термін, виходять з кореня дієслова «плавити», інші - з кореня дієслова «топити». З історичної точки зору використання дієслів плавити і топити і похідних від них рівнозначно. Але у сьогоднішніх умовах на думку авторів терміни, які позначають процес переходу з твердого стану у рідкий і походять від дієслова «плавити» мають переважне право на використання.

«Заливка». Словник [1] має один варіант: «заливка». Словник [4] дає: «заливання (незак. проц.), залиття», а словник [3] - «заливання, залиття, (у тому числі й «термообработка»). Словник [1] - «обробка», словник [4] - «обробляння, оброблення, обробка»; словник [3] - «обробляння, оброблення, обробіток». У останніх двох випадках різниця у визначенні результату дії - «обробка» і «обробіток».

«Нагрев». Словник [1] наводить термін «нагрів». Словник [4] розрізнює дію - «нагрівання» і результат - «нагрів». Словник [3] дає всі три терміни: «нагрівання, нагріття, нагрів». Аналогічно термін «осадка». Калька «осадка» у словнику [1], розширення понять «осаджування, осадження» у словнику [4] і згідно з ДСТУ «осаджування, осадження, осада» у словнику [3].

«Отжиг». За словником [1] лише «відпал»; у словнику [4] - «відпалювання (металу)»; у словнику [3] - «відпалювання, віддалення, відпал».

«Отпуск». За попередньою схемою: словник [1] - «відпуск»; словник [4] - «відпускання, відпуск (результат)»; словник [3] - «відпускання, відпущення, відпуск».

Щоб наукова робота (стаття, доповідь, підручник і т. п.) українською мовою була досконалою, необхідно уникати стилістичних кальок з російської мови. Наприклад, у математичних роботах можна зустріти термін-кальку «безкінечність» у той час, як правильно було б використати термін «нескінченність». Замість очевидної кальки «достовірність» на нашу думку краще вживати суто український термін «достеменність» [6]. Частіше можна зустріти термін «оточуюче середовище», хоча правильний термін - «довкілля». У роботах з прикладної механіки можна зустріти поняття «несівна здатність» - пряма калька російського терміну «несущая способность». Цьому поняттю відповідає термін «тримкість» (здатність тримати, витримувати певне навантаження).

У роботах, пов’язаних з розрахунками, можна зустріти вираз, що результат виявився вірним. В українській мові поняття «вірний» означає вірність присязі, коханню, обіцянці тощо. Результат розрахунків може бути лише правильним. Якщо результат виявився приблизним, його можуть записати як «... біля (якось величини)». Українське слово «біля» за своїм змістом говорить про місце розташування неподалік чогось. Для позначення приблизної величини треба використовувати слово близько. При перекладі виразу «это составляет (например, 25 % от чего-то)» часто можна почути і побачити вираз «це складає...». Проте складати можна щось на купу, складати автомобіль на конвеєрі і т.п. Щоб визначити щось у сукупності треба використовувати вираз «це становить (25 % від чогось)».

Можна зустріти багато інших звичайних досить поширених виразів, які є російськомовними кальками, що пов’язано з тривалим впливом російської мови в нашому суспільстві. Наприклад: «підряд» замість притаманного українській мові «поспіль»; «використовувати в якості (чогось)» замість «використовувати як (щось)»; «в кінці -кінців» замість «врешті-решт»; «я рахую...» замість «я вважаю .»; «згідно (чомусь)» замість «згідно з (чимось)»; «на протязі (якогось часу)» замість «протягом (якогось часу)»; «навести порядок» замість «упорядкувати» та інші.

Якщо вирази типу «незважаючи на .», «не рахуючись з .» використовуються у значенні «не звертаючи увагу на щось, не рахуючись з чимось, не враховуючи щось», то замість них треба використовувати звороти «як не зважати.», «як не рахувати...» тощо.

Щоб упорядкувати і впровадити в життя правильну українську науково-технічну термінологію, треба бути дуже уважним до тих термінів та виразів, які використовуються у тому чи іншому документі. А для цього треба бути обізнаним в українському правописі, чинних термінологічних стандартах і дотримуватися їх, не лінуватися заглядати в українські тлумачні та перекладні словники.

1607-6885 Нові матеріали і технології в металургії та машинобудуванні №1, 2013

131

Список літератури

1. Пінчук С. І. Фізичне матеріалознавство. Російсько-українсько-англійський термінологічний словник / С. І. Пінчук, С. І. Губенко. - Дніпропетровськ : РВА «Дншро-VAL», 2009. - З8 с.

2. Терминологический словарь «Металлы» в 2-х т. / [Блантер М. С., Кершенбаум В. Я., Мухин Г. Г. и др.]. - М.-Запорожье : изд-во «Мотор Сич», 200З. - Т. І - А-М - ЗІІ с.; Т. 2 - Н-Я - З2З с.

3. Російсько-україський словник з інженерних технологій / укл. М. Ганіткевич, Б. Кінаш. - Львів, 2004.

4. Онлайн-словник ABBYY Lingvo www.lingvo.ua/uk/Translate/ru-uk/

З. ДСТУ З966-2000 Засади і правила розробляння стандартів на терміни та визначення понять. - К. : Держстандарт України, 2000. - З2 с.

6. Олійник І. С. Російсько-український словник / І. С. Олійник, Д. І. Ганич. - К. : АСК. - І999. - 760 с.

Одержано 12.02.2013

© Канд. техн. наук В. М. Плескач, д-р техн. наук В. Ю. Ольшанецький

Національний технічний університет, м. Запоріжжя

Olshanetskyi V., Pleskach V. About some russian-language tracing papers in scientific literature

СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗРОБКИ ТЯГОВИХ ПЕРЕДАЧ ДИЗЕЛЬНОГО РУХОМОГО СКЛАДУ ЗАЛІЗНИЦЬ

Вступ

Залізничний транспорт є однією з базових галузей сучасної економіки України. Стабільне та ефективне функціонування залізничного транспорту необхідне для забезпечення обороноздатності, національної безпеки і цілісності держави, підвищення якості життя населення [1, 2]. На даний час залізниці частково задовольняють потреби виробництва та населення в перевезеннях. Стан виробничо-технічної бази залізниць і технологічний рівень перевезень за багатьма параметрами не відповідає зростаючим потребам суспільства та європейським стандартам якості надання транспортних послуг. Це є перешкодою для подальшого соціально-економічного розвитку держави [1, 2]. Виникнення проблем у діяльності та розвитку залізничного транспорту зумовлене рядом негативних факторів, зокрема прогресуючим старінням основних фондів. Загальний ступінь зносу основних фондів залізничного транспорту становить 56 %, у тому числі рухомого складу - 68 %. Потребує істотної модернізації інфраструктура залізниць [1]. Стратегічною метою державної політики України в розвитку залізничного транспорту є створення конкурентоспроможного рухомого складу, а також сучасних вітчизняних потужностей для його виробництва та ремонту, тобто зменшення залежності України від імпортних постачань залізничного транспорту та запасних частин до нього [2].

Мета роботи - аналітичне дослідження використання різних типів тягових передач дизельного рухомого складу на залізницях світу.

Результати дослідження

Загальна експлуатаційна довжина неелектрифікованих колій на залізницях України становить 12234 км, що в процентному відношенні до всієї довжини головних колій складає 55,9 %. У той же час відсоткова частка дизельної тяги в експлуатаційній роботі становить 20 %. У зв’язку із підвищенням цін на паливо важливим є проведення модернізації та оновлення парку дизель-поїздів [1, 3]. Пріоритетним напрямком модернізації є розробка та втілення у виробництво сучасного вітчизняного дизель-поїзда з оптимальними енергозатратами [1, 3].

Дизель-поїзд є різновидом моторвагонного рухомого складу, що отримує енергію від дизеля. Він використовується в приміських перевезеннях на неелектрифікованих та частково електрифікованих залізничних лініях [4]. Дизель-поїзд розробляють в розрахунку на широке різноманіття умов експлуатації в різних країнах і регіонах. На цей час переважає думка, що вони більш привабливі для пасажирів з точки зору швидкості та комфорту, більш економічні та простіші у використанні, ніж поїзда на локомотивній тязі [5]. У цьому аспекті основними перевагами дизель-поїздів є:

- незначний вплив на залізничний шлях за рахунок зменшених осьових навантажень;

- можливість модульного виконання кузовів в цілому і розміщення в них всього обладнання, у тому числі оснащення інтер’єрів;