CC BY
23
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 2 (12) / 2017 УДК 343.98
ISSN 2225-6555
ЗАЛУЧЕННЯ ГРУПИ СПЕЦ1АЛ1СТ1В ПРИ РОЗСЛ1ДУВАНН1 ЗЛОЧИН1В
Яремчук Вiкторiя Олегiвна,
канд. юрид. наук, асистент кафедри кримтал^тики, Нацюнальний юридичний ушверситет iмен1 Ярослава Мудрого, Украгна, м. Харшв e-mail: viktori. yaremchuk@gmail.com ORCID 0000-0001-8015-9166
У статтi розглянуто питання участi декшькох спецiалiстiв при плануванш ^iдчих (розшукових) дт, а також групи спецiалiстiв одного або рiзних профшв у проведены ^iдчих (розшукових) дт. Розкрито консультацтну допомогу декшькох спецiалiстiв, що здтснюеться тсля проведення ^iдчог (розшуковог) дгг.
Ключов1 слова: спещальш знання; група спещадютсв; розслщування злочишв.
Постановка проблеми. Змши у кримшальному процесуальному законодавств^ прийняття судово! реформи в Укра!ш вимагають вщ слщчого ефективного ц оперативного розслщування злочишв. Так, вщповщно до судово! реформи 2017 р. скорочуються термши проведення досудового розслщування, що буде негативно позначатися на якост роботи оргашв кримшально! юстицп [12]. Тому ниш розслщування злочишв поеднано з необхщшстю застосування спешальних знань. 1х використання у дослщженш обставин злочину здшснюеться об1знаними особами [6, с. 85]. На сьогодш розслщування нерщко вимагае одночасного використання допомоги декшькох спешалют1в. Це може бути група однопрофшьних чи р1знопроф1льних спешалюпв, що залучаються до проведення окремих гласних i негласних слщчих (розшукових) дш, а також шд час тактичних операцш.
Анал1з останн1х досл1джень i публ1кац1й. Проблеми участi групи спешашспв дослiджували у сво!х роботах таю вчеш, як А. А. Вайнштейн [1, с. 12-13], В. В. Коваленко [5, с. 198-220], В. М. Махов [7, с. 56-63], Е. Б. Мельшкова [8, с. 50-66], М. О. Селiванов [10, с. 10-34], В. В. Циркаль [15, © Яремчук В. О., 2017 1
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 2 (12) /2017 ISSN 2225-6555
с. 59-64], Г. О. Чорний [16, с. 168] та iH. Проте детального викладу оргашзацшних питань щодо залучення групи спещамслв Hapa3i не здiйснювалося. 1снують науковi працi, де розкрито характеристику дiяльностi окремих видiв спецiалiстiв[7, с. 42-50]. Тому метою статт е дослiдження органiзацiйних питань, що виникають тд час запрошення групи спецiалiстiв до розслщування злочинiв.
Виклад основного матерiалу. У кримiналiстичнiй лiтературi запропоновано визначення поняття «група спещаислв». Так, В. В. Циркаль пише, що група спещамслв - два i бшьше спецiалiста рiзного профiлю знань, як запрошенi з метою спiльного сприяння слщчому у виявленнi, фiксацii, вилученш доказiв чи з'ясуваннi спецiальних питань [14, с. 17]. Слщ зазначити, що проблемш питання виникають при плануванш проведення окремих слiдчих (розшукових) дiй за участю групи спещашслв. У науковiй лiтературi е рiзнi думки щодо доцiльностi участi групи спещамслв у слiдчих (розшукових) дiях. В. В. Коваленка вважае, що присутнють групи спецiалiстiв при проведенш допиту е недоцiльною, тому що сам факт !'х участi у допит здiйснюе психологiчний вплив. Наявнють декiлькох людей пiд час слiдчоi (розшуковоi) дп може вiдволiкати увагу допитуваного. На думку науковця, участь спещашслв може обмежуватися одержанням вщ них тiльки консультацiй [5, с. 212-214]. Проте юнують й iншi точки зору. Так, О. В. Шевченко виокремлюе обставини, за яких спещалюти-товарознавщ повиннi залучатись до участ у кримiнальному провадженнi: вiдсутнiсть необхщних спецiальних знань у слiдчого, прокурора, суду; вщсутнють навичок проведення робгг з використанням спецiальних знань; у разi потреби з тактичних мiркувань доручити проведення окремоi процедури спещалютам; одночасне використання наукових засобiв кримiналiстичноi технiки; у разi необхiдностi виконання значного обсягу роботи [18, с. 10].
Схожо!' точки зору дотримуеться О. В. Шаповал, зазначаючи, що специфжа предмета злочинного посягання i спосiб вчинення економiчних злочинiв примушують слiдчого залучати до розслiдування спещаислв рiзних © Яремчук В. О., 2017 2
Теoрiя i практика правознавства. — Bun. 2 (12) /2017 ISSN 2225-6555
гaлyзeй знань (ayдитoрiв, програмютв тощо) [17, c. 10-11]. Ц точки зору пiдтримye i В. В. Циркаль i називае умови, за яких виникае пoтрeбa в yчacтi групи cпeцiaлicтiв, зoкрeмa, наявшеть cклaднoгo об'екта на мicцi поди, отримання дocтoвiрних вiдoмocтeй, щодо якого вимагае cпeцiaльних знань рiзних профшв; нeoбхiднicть отримання таких даних тшьки пiд чac цieï од^чо! дп чeрeз ïï нeпoвтoрнicть; пoтрeбa y взаемодп ocí6, якi мають OTe^a^m знання рiзнoгo прoфiлю, а ^ !х мeхaнiчнe об'еднання [5, c. 62-63].
При плануванш одщчих (розшукових) дш за yчacтю групи rae^a^c™ cлiдчий визнaчaeтьcя з пoтрiбнoю кшькютю cпeцiaлicтiв та з ycтaнoвaми, з яких бyдe !х зaпрoшeнo. Вчeнi звeртaють увагу на ocoбливocтi зaлyчeння до рoзcлiдyвaння прaцiвникiв eкcпeртних уетанов Укрaïни. У cвoïй рoбoтi Е. Б. Сiмaкoвa-Cфрeмян вказуе, що на ^огодш до cyб'eктiв cyдoвo-eкcпeртнoï дiяльнocтi нaлeжaть eкcпeрт, eкcпeртнi ycтaнoви (!х кeрiвники), пiдрoздiли oргaнiв дeржaвнoï влади, якi управляють cyдoвo-eкcпeртним зaбeзпeчeнням прaвocyддя, ocoби (органи), що призначили eкcпeртизy, yчacники прoцecy,
cтaтyc яких y тш чи iншiй фoрмi пов'язаний iз признaчeнням, прoвeдeнням та
I гг» \ IIШ/äVi //А\\} Î1 / I
оцшкою cyдoвoï eкcпeртизи [11, c. 261]. Тому звeрнeння cлiдчих, cyддiв,
• \ ^^ \ • > \\ •/ прoкyрoрiв до кeрiвництвa eкcпeртних ycтaнoв, oргaнiв дeржaвнol влади, що
здшшюють yпрaвлiння eкcпeртними ycтaнoвaми, пoтрeбye в пeвних випадках
тривалого чacy, що нeгaтивнo пoзнaчaeтьcя на тeрмiнaх рoзcлiдyвaння злoчинiв.
Щe одним оргашзацшним питанням при плaнyвaннi зaпрoшeння rae^amc™ до yчacтi cлiдчiй (рoзшyкoвiй) дп е yчacть бригади cпeцiaлicтiв y рoзcлiдyвaннi кримшальних прaвoпoрyшeнь. Так, В. М. Хруетальов i Р. Ю. Трyбiцин зпишуть про yчacть бригади cпeцiaлicтiв в oemaí мicця пoдiï. Наприклад, на мю^ тяжких злoчинiв, що мають значний cycпiльний рeзoнaнc, нaпрaвляeтьcя бригада ^e^anic™, а caмe: cпeцiaлicт для роботи з традицшними видами одщв, cпeцiaлicт, що cпeцiaлiзyeтьcя на робот з мшрооб'ектами, cпeцiaлicт за видом вчитеного злочину [13, c. 24]. Тобто шд чac рoзcлiдyвaння oкрeмих кaтeгoрiй злoчинiв (вбивcтвa, розкрадання тощо) обов'язково одщ залучати бригаду rae^amc^ з мeтoю рoзширeння мeж для © Яремчук В. О., 2017 3
Теopiя i практика npaвoзнaвсmвa. — Bun. 2 (12) /2017 ISSN 2225-6555
^^oro rn^o виявлення, фшсаци, вилyчeння дoкaзiв.
Спeцiaлiсти пpи плануванш слiдчoï (poзшyкoвoï) дiï мoжyть надавати кoнсyльтaцiï слiдчoмy. На думку В. В. ^валенка, пpи пpoвeдeннi ^^oro eкспepимeнтy y пpoвaджeннях щoдo фaльшивoмoнeтництвa слiд зaпpoшyвaти двoх спeцiaлiстiв, а саме спeцiaлiстa-кpимiнaлiстa i спeцiaлiстa y сфepi iнфopмaцiйних тeхнoлoгiй. Для ^i^oro y плaнi нeoбхiднo пepeдбaчити завдання для тжшго спeцiaлiстa i з ypaхyвaнням ïx кoнсyльтaцiй визначити сшшби та пoслiдoвнiсть здiйснeння eкспepимeнтiв [5, с. 216-218].
Низка opгaнiзaцiйниx питань виникають y слiдчoгo пpи зaлyчeннi спeцiaлiстiв дo пpoвeдeння oкpeмиx слщчих ^зшугавих) дiй. Так, y peзyльтaтi пpoвeдeнoгo нами анкетування сyдoвиx eкспepтiв Miнiстepствa юстицiï, Miнiстepствa внyтpiшнix с^ав, Miнiстepствa oxopoни здopoв'я Укpaïни rn^o тoгo, якi oсoбливoстi мае взaeмoдiя гpyпи спeцiaлiстiв пpи пpoвeдeннi слщчих ^зшу^вих) дiй, oтpимaнo нaстyпнi вщшвщ: а) взaeмoдiя гpyпи спeцiaлiстiв xapaктepизyeться poзпoдiлoм фyнкцiй зaлeжнo вiд сфepи дiяльнoстi залучених спeцiaлiстiв - 75,1 %; б) poзпoдiлoм пpaцi мiж oстaннiми в залежшст вiд
1 rf» \ íSU^Aw- ГП^^ )l[ I I
xapaктepy дoслiджyвaниx oбстaвин - 55,0 %; в) oсoбливiстю е пoтpeбa
складання спiльнoгo плану участ гpyпи спeцiaлiстiв пiд час ^^oï
(poзшyкoвoï) дiï - 20,1 %; г) oбсяг i нaпpямки дiяльнoстi гpyпи спeцiaлiстiв
залежать вiд чисельшст oднoчaснo залучених спeцiaлiстiв - 16,0 %;
д) xapaктep взaeмoдiï ^упи спeцiaлiстiв вiдбyвaeться вiдпoвiднo piвня 1'х
квaлiфiкaцiï - 10,1 % [20, с. 228]. Окpeмi пpoблeмнi питання yчaстi спeцiaлiстiв
^ii/iTnnrnnj*'
у poзслiдyвaннi злoчинiв, зoкpeмa «у слщчих дiяx, спpямoвaниx на виявлення, вивчення слщчим мaтepiaльниx oб'eктiв <...> та спpямoвaниx на oтpимaння дoкaзiв у фopмi ^казань» poзкpитo у дисepтaцiï В. В. Циpкaль [14, с. 15, 17]. У свoю чepгy Е. Б. Meльникoвa вказуе, кoлo спeцiaлiстiв та цш 1'х залучення визначаються видoм oглядy. Зaпpoшyються сyдoвi медики, кpимiнaлiсти, автотехшки, бyдiвeльники, спeцiaлiсти пoжeжнoï спpaви, зaгaлoм будь-яга!' гaлyзi [8, с. 56]. На нашу думку, чисельнють oднoчaснo залучених спeцiaлiстiв дo пpoвeдeння on^Ay мiсця пoдiï залежить вiд складшст пpoвeдeння ^i^oi' © Яремчук В. О., 2017 4
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 2 (12) /2017 ISSN 2225-6555
(розшуково!) дп - юлькосл об'еклв, якi слiд оглянути, po3Mipy територп мiсця поди й характеристики самих об'еклв, що вимагае застосування спещальних знань рiзного профiлю.
Так, за результатами узагальнення проваджень при розслщуванш вбивств до огляду мюця поди залучались: два спецiалiсти, як мають спецiальнi знання з рiзних галузей - у 27,63 %; три i бiльше спецiалiстiв - у 9,21 %. При розслщуванш крадiжок до проведення огляду мюця поди залучались: два спецiалiсти, як володiють спецiальними знання з рiзних галузей, - у 1,61 %; два спецiалiсти, якi мають спещальш знання з однiеi галyзi, - у 1,61 % протоколах (за результатами узагальнення нами протоколiв 200 кримшальних проваджень (справ) про вбивства та крадiжки за перюд з 2004 по 2013 рр.).
Ще однiею слiдчою (розшуковою) дiею, до яко!' запрошуються спецiалiсти, е допит. Варто вщмггити, що у стрyктyрi слiдчих (розшукових) i судових дш допит завжди посiдав важливе мюце серед засобiв одержання iнформацii вщ рiзних осiб за своiми шдивщуально-психолопчними особливостями, соцiальним статусом i процесуальним положенням [19, с. 5]. Тому е випадки, коли доцiльно запрошувати групу спецiалiстiв до проведення допиту. Зокрема, В. М. Кщелюк зазначае, що ефективнють допиту при розслщуванш порушень вимог пожежноi безпеки залежить вiд своечасного залучення спецiалiстiв рiзного профiлю, з пожежноi безпеки, бyдiвництва, електротехнiки, електроенергетики. Вони дають фаховi консультаций сприяють постановцi необхiдних запитань, допомагають правильно оцiнити показання допитуваного [4, с. 12].
Спещашсти беруть участь у проведенш слiдчого експерименту. Особливо це необхщно пiд час слщчих експерименлв щодо дорожньо-транспортних подш, що обумовлено складнiстю його проведення. Так, спещашсти-автотехнiки запрошуються для спостереження за дiями водiя тд час керування автомобiлем для оцшки впливу дорожньоi обстановки на сприйняття водiя, особливо при проведеннi перевiрки видимостi пiшохода з мiсця водiя [8, с. 64]. Так, при слщчому експериментi пiд час розслщування дорожньо-транспортних © Яремчук В. О., 2017 5
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 2 (12) /2017 ISSN 2225-6555
подш спещалюти допомагають слщчому визначитися з необхiдними погодними умовами вщтворення таких обставин. Примiром, якщо на дорозi пiд час злочину був сшг, а на момент слщчого експерименту - ожеледиця, то спещашсти радять слiдчому перенести слщчий експеримент i провести його, коли на дорозi буде снiг.
Оргашзацшш питання можуть виникати у разi залучення спецiалiстiв до проведення рiзних слiдчих (розшукових) дiй стороною захисту. Так, у науково-практичному пошбнику «Експертизи у судочинствi Украши» розкрито окремi питання щодо особливостей взаемодп слщчого, спецiалiста i сторони захисту. Зпдно зi ст. 223 КПК Украши сторона захисту, потерпiлий мають право клопотати про участь у проведенш слiдчоi (розшуково!) дп певного спещалюта [3, с. 38]. Т. В. Авер'янова i В. Ф. Статкус переконують, що запрошення спещашста захисником мае проблемнi аспекти. Слщчий не може без мотивування вщмовити захиснику в участi спецiалiста у будь-якш слiдчiй (розшуковiй) дп. Проте i сам захисник бере участь не в усiх слiдчих (розшукових) дiях, тому i спецiалiста вш запрошуе лише коли сам бере в них
rr» 1 ()/ 7\\\ /
участь. Слщчий перед проведенням слiдчоi (розшуковоi) дп за участю спецiалiста мае переконатись у його компетентност та незащкавленост в ii результатах. Крiм того, виходячи з принципу змагальност, правомiрно одночасно запрошувати спецiалiстiв стороною обвинувачення i захисту. Тут слiдчому необхщно так регулювати ix роботу, щоб вони змогли виконати всi завдання, що на них покладеш, не порушивши регламенту проведення само!' слiдчоi (розшуково1) дп [9, с. 223-225]. Положення, викладеш в зазначених працях, свiдчать про поступове впровадження у практику новацш щодо можливост запрошення спецiалiстiв стороною захисту.
Окремо слщ видiлити випадки залучення рiзнопрофiльниx спецiалiстiв. Як зазначае А. А. Вайнштейн, при розслiдуваннi вбивств потрiбна допомога не тiльки судово-медичних експертв, але й спецiалiстiв шших галузей знань, а саме xiмiкiв, ботанiкiв, водолазiв, спецiалiстiв з трасологи, балютики тощо [1, с. 12]. В. М. Махов пише про участь в оглядi рiзнопрофiльниx спещалютв, © Яремчук В. О., 2017 6
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 2 (12) /2017 ISSN 2225-6555
зокрема кримшалюлв, судових медиюв, товарознавщв, механшв. До y4acTi в обшуку доцiльно запрошувати поряд з кримшалютами столярiв, теслярiв, пiчникiв, якщо передбачаеться, що у стшах, шдлоз^ меблях, ne4i е прихованi pe4i [7, с. 63]. М. О. Селiванов також вказуе, що доцшьно запрошувати рiзнопрофiльних спецiалiстiв до проведення обшуюв. Залучаються такi спецiалiсти, як сапери, спiвробiтники технiчних пiдроздiлiв оргашв внyтрiшнiх справ, кримiналiсти тощо [10, с. 18]. Поряд з цим В. В. Коваленко наголошуе, що участь кшькох рiзнопрофiльних спецiалiстiв поеднана зi складнощами. Таких спецiалiстiв, як автотехшки, бiологи, пожежники недостатньо. Вони не в змозi брати участь у вшх необхiдних ситyацiях розслщування. Спецiалiсти не всiх галузей спещальних знань е в державних судово-експертних установах [5, с. 198-201]. Тому слщчому слщ ретельно пщготуватися i спланувати залучення групи спецiалiстiв до проведення слщчо!' (розшуково!) дп.
Суттевою е допомога групи рiзнопрофiльних спещашспв при слiдчомy експериментi. Зокрема, одних спещамспв можуть залучати для надання допомоги i консyльтацiй щодо дослщв чи випробувань, iнших - для здшснення вiдео- та фотозйомки. Не можна погодитися з практикою, коли два спещалюти по черзi ставлять запитання пщозрюваному для перевiрки його навичок, а слщчий лише спостер^ае за цим, не здiйснюючи управлшня дiями спецiалiстiв. Бувають ситуацп, коли слщчому при розслщуванш доцшьно використовувати допомогу однопрофшьних спещалюлв. Примiром, при оглядi мiсця вибуху запрошуеться група вибухотехншв, якi збирають на мющ злочину речовi докази, чим прискорюють проведення слiдчоi (розшуково!) дп. Можлива участь декiлькох судово-медичних експертiв тд час огляду мiсця поди, слщчого експерименту, коли слiд оглянути декшька складних об'ектiв iз використанням медичних знань.
Для подальшоi yспiшноi органiзацii розслiдyвання злочину важливо отримати консультацп вiд декшькох спещалюлв уже пiсля проведення слщчо!' (розшyковоi) дп. Так, засновник науки кримшалютики Ганс Гросс у свош працi [2] описуе процес розслщування злочину, коли запрошувалися декiлька рiзних © Яремчук В. О., 2017 7
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 2 (12) /2017 ISSN 2225-6555
ремюниюв для визначення виду ремесла, до якого належить злочинець: лакей, який рашше працював у банюра, з метою крадiжки з будинку свого господаря виготовив з дерева "колодку" i вклав ii у дверний замок. Коли ввечерi зачинив двер^ завдяки дiям злочинця вони залишилися вiдчиненими, що дозволило лакею вночi вчинити крадiжку. На мюце подп було запрошено кшька столярiв, перший з них повщомив, що цю "колодку" зробила людина бшьш акуратна нiж столяр, тому що людям його ремесла не потрiбно так ретельно обробляти шматок дерева, вш вирiзав би шматок дерева приблизно, щоб той вмщався в отвiр замка. Другий столяр повщомив, що шматок дерева оброблений людиною, яка займаеться рiзьбою по дереву. Тодi запросили рiзьбяра, i той повiдомив, що це зробила особа, яка виготовляе колодки для взуття. Пюля опитування банкiра з'ясувалось, що його лакей був за профешею колодочнiком i займався щею дiяльнiстю коли залишався без мюця [2, с. 192-193]. Таким чином, важливо не тiльки запрошувати групу спещалютв при плануваннi й проведенш слщчих (розшукових) дiй, але й тсля ix проведення для висунення версш, залучення експертiв i проведення негласних слщчих (розшукових) дiй тощо.
Висновки. Отже, при плануваннi слщчих (розшукових) дiй за участю групи спещалютв слiдчий визначаеться з потрiбною кiлькiстю спецiалiстiв та з установами, з яких вони будуть запрошеш. Слщчий на етапi пiдготовки до слщчо1' (розшуково1) дп може отримувати консультацп у декiлькоx спецiалiстiв щодо проведення майбутньо1' слiдчоi (розшуково1) дп. Органiзацiйно складним е проведення слщчих (розшукових) дiй, коли в них бере участь група спещашств. Для слщчого необxiдне чiтке окреслення форм допомоги та функцш кожного спещалюта. Залежно вiд слiдчоi ситуацй' необхщно запрошувати спецiалiстiв одного чи рiзниx профiлiв. Найчастiше групу спецiалiстiв залучають до оглядiв, слiдчиx експериментiв та обшуюв. Органiзацiйнi питання постають у разi одночасного залучення спецiалiстiв стороною захисту та обвинувачення. Важливою е також консультацшна допомога групи спещашств пiсля проведення слiдчоi (розшуково1) дп. © Яремчук В. О., 2017 8
Список лггератури:
1. Вайнштейн А. А. Участие специалистов в следственном осмотре: автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Москва, 1966. 18 с.
2. Гросс Ганс. Руководство для судебных следователей, как система криминалистики: 4-е доп. изд. Санкт-Петербург: Типогр. М. Меркушева, 1908. 1040.
3. Експертизи у судочинста Украши: наук.-практ. поаб. / за заг. ред.: В. Г. Гончаренка та I. В. Гори. Кшв: Юршком 1нтер, 2015. 504 с
4. Кщелюк В. М. Розслщування порушень встановлених законодавством вимог пожежно'1 безпеки: автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Кшв, 2017. 20 с.
5. Коваленко В. В. Застосування науково-техшчних засобiв спешалютами при проведенш слщчих дш: монографiя. Луганськ: РВВ ЛДУВС, 2007. 248 с.
6. Кримшалютика: пщручник / за ред. В. В. Тщенка. Одеса: Вид. дiм «Гельветика», 2017. 556 с.
7. Махов В. Н. Участие специалистов в следственных действиях. Москва: ИИПП, 1975. 85 с.
8. Мельникова Э. Б. Участие специалистов в следственных действиях. Москва: Юрид. лит., 1964. 87 с.
9. Практическое руководство по производству судебных экспертиз для экспертов и специалистов: науч.-практ. пособие / под ред.: Т. В. Аверьяновой, В. Ф. Статкуса. Москва: Юрайт, 2011. 719 с.
10. Селиванов Н. А. Привлечение специалистов к расследованию (Обзор практики по материалам следственых органов прокуратуры). Москва: ВНИИПП, 1973. 40 с.
11. Омакова-Сфремян Е. Б. Комплексы судово-експертш дослщження: теорiя та практика: монографiя. Харюв, Право. 2016. 456 с.
12. Скандальную судебную реформу приняли. Главные нормы документа. URL: https://strana.ua/news/96364-sudebnaja-reforma-2017-hlavnye-tezisy-zakona.html (дата звернення: 28.10.2017).
13. Хрусталев В. Н. Трубицын Р. Ю. Участие специалиста-криминалиста в следственных действиях: учеб. пособие. Санкт-Петербург: Питер, 2003. 208 с.
14. Циркаль В. В. Тактика производства следственных действий с участием специалистов: автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Киев, 1984. 25 с.
15. Циркаль В. В. Участие группы специалистов в следственных действиях. Криминалистика и судебная експертиза. Киев, 1979. Вып. 19. С. 59-64.
16. Чорний Г. О. Особливосп тактики дп спещалюта при оглядi мюця поди, пов'язаного з вибухом. Bíchuk Харкгвського нацюнального университету гменг В. Н. Каразта. Сер1я Право. Вип. 21. 2016. С. 167-170.
17. Шаповал О. В. Кримшалютичне забезпечення розслщування економiчних злочишв: автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Кшв, 2017. 20 с.
8. Шевченко О. В. Використання спешальних товарознавчих знань тд час досудового розслщування: автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Кшв, 2017. 21 с.
19. Шеттько В. Ю. Новели процесуально'1 регламентацп допиту експерта i його тактика. Ароцкергвськг читання: зб. матерiалiв мiжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 90^ччю вщ дня народж. видатного вченого-кримшалюта, д-ра юрид. наук, проф. Л. Ю. Ароцкера (м. Полтава, 25 трав. 2017 р.). Харюв: Право, 2017. С. 5-7.
20. Яремчук В. О. Оргашзашя i тактика залучення спешалюта при проведенш слщчих (розшукових) дш: монографiя. Харюв: Апостшь, 2015. 228 с.
References:
1. Vajnshtejn, A.A. (1966). Uchastie specialistov v sledstvennom osmotre: avtoreferat dissertacii kandidata juridicheskih nauk. Moscow [in Russian].
2. Gross, Gans (1908). Rukovodstvo dlja sudebnyh sledovatelej, kak sistema kriminalistiki. 4-d ed. Sankt-Peterburg: Tipogr. M. Merkusheva [in Russian].
3. Ekspertyzy u sudochynstvi Ukrainy. V.H. Honcharenka ta I.V. Hory (Eds.). (2015). Kyiv: Yurinkom Inter [in Ukrainian].
4. Kitseliuk, V.M. (2017). Rozsliduvannia porushen vstanovlenykh zakonodavstvom vymoh pozhezhnoi bezpeky. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].
5. Kovalenko, V.V. (2007). Zastosuvannia naukovo-tekhnichnykh zasobiv spetsialistamy pry provedenni slidchykh dii. Luhansk: RVV LDUVS [in Ukrainian].
6. Kryminalistyka, V.V. Tishchenka (Ed.). (2017). Odesa: Vyd. dim «Helvetyka» [in Ukrainian].
7. Mahov, V.N. (1975). Uchastie specialistov v sledstvennyh dejstvijah. Moscow: IIPP [in Russian].
8. Melnikova, Je.B. (1964). Uchastie specialistov v sledstvennyh dejstvijah. Moscow: Juridicheskaja literatura [in Russian].
9. Prakticheskoe rukovodstvo po proizvodstvu sudebnyh jekspertiz dlja jekspertov i specialistov. T.V. Aver'janovoj, V.F. Statkusa (Eds). (2011). Moscow: Jurajt [in Russian].
10. Selivanov, N.A. (1973). Privlechenie specialistov k rassledovaniju (Obzor praktiki po materialam sledstvenyh organov prokuratury). Moskva: VNIIPP [in Russian].
11. Simakova-Iefremian, E.B. (2016). Kompleksni sudovo-ekspertni doslidzhennia: teoriia ta praktyka. Kharkiv, Pravo [in Ukrainian].
12. Skandalnuju sudebnuju reformu prinjali. Glavnye normy dokumenta. URL: https://strana.ua/news/96364-sudebnaja-reforma-2017-hlavnye-tezisy-zakona.html [in Russian].
13. Hrustalev, V.N. Trubicyn, R.Ju. (2003). Uchastie specialista-kriminalista v sledstvennyh dejstvijah. Sankt-Peterburg: Piter [in Russian].
14. Cirkal, V.V. (1984). Taktika proizvodstva sledstvennyh dejstvij s uchastiem specialisto. Extended abstract of candidate's thesis. Kiev [in Russian].
15. Cirkal, V.V. (1979). Uchastie gruppy specialistov v sledstvennyh dejstvijah. Kriminalistika i sudebnaja jekspertiza, issue 19, 59-64 [in Russian].
16. Chornyi, H.O. (2016). Osoblyvosti taktyky dii spetsialista pry ohliadi mistsia podii, pov'iazanoho z vybukhom. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina. SeriiaPravo, issue 21, 167-170 [in Ukrainian].
17. Shapoval, O.V. (2017). Kryminalistychne zabezpechennia rozsliduvannia ekonomichnykh zlochyniv. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].
18. Shevchenko, O. V. (2017) Vykorystannia spetsialnykh tovaroznavchykh znan pid chas dosudovoho rozsliduvannia. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].
19. Shepitko, V.Iu. (2017). Novely protsesualnoi rehlamentatsii dopytu eksperta i yoho taktyka. Arotskerivski chytannia: proceedings of the Scientific and Practical Conference. Kharkiv: Pravo, 5-7 [in Ukrainian].
20. Yaremchuk, V.O. (2015). Orhanizatsiia i taktyka zaluchennia spetsialista pry provedenni slidchykh (rozshukovykh). Kharkiv: Apostil [in Ukrainian].
Яремчук В. О. Привлечение группы специалистов при расследовании преступлений.
Рассмотрены вопросы участия нескольких специалистов при планировании следственных (розыскных) действий, а также группы специалистов одного или различных профилей при производстве следственных (розыскных) действий. Раскрыта консультационная помощь нескольких специалистов, которая осуществляется после проведения следственного (розыскного) действия.
Ключевые слова: специальные знания: группа специалистов; расследование преступлений.
Yaremchuk V. O. Involvement of a body of specialists in investigative actions.
The article considers the participation of several specialists in the planning of investigative (search) actions, the participation of a group of specialists of one or various profiles in the
Teopia i npaKmuKa npaeo3naecmea. — Bun. 2 (12) / 2017
ISSN 2225-6555
production of investigative (search) actions. Several consulting specialists are consulted which is carried out after the investigative (search)action.
Keywords: special knowledge; group of specialists; investigation of crimes.
Hadiurnm dopedKornzi'i 16.11.2017p.
© HpeMnyK B. O., 2017
11
