ПРИСТРіЙ ДЛЯ ОБРОБКИ КіНЦіВ ТРУБ Текст научной статьи по специальности «Механика и машиностроение»

Восточно-Европейский журнал передовым технологий

ПРИКЛАДНАЯ МЕХАНИКА

УДК 621.002

ПРИСТР1Й ДЛЯ ОБРОБКИ К1НЦ1В

ТРУБ

Ю. I. С и ч о в

Кандидат техычних наук, доцент* Контактний тел.: 733-79-39

А.П. Тарасюк

Кандидат технiчних наук, доцент, завiдувач кафедри* *Кафедра металорiжучого обладнання i транспортних

систем*** Контактний тел.: 731-31-82 E-mail: prorekt_ucheb@uipa.kharkov.ua

Б.Г. Лях

Доцент** Контактний тел.: 733-78-46

В. I. Н е ко

Кандидат техшчних наук, доцент** **Кафедри опору матерiалiв та теоретично? мехашки***

Контактний тел.: 733-79-39

В.В. Самчук

Майстер виробничого навчання*** Контактний тел.: 096-827-44-25 E-mail: samchucvv1986@km.ru ***УкраТнська шженерно-педагопчна академiя вул. Ушверситетська, 16, м. Харюв, УкраТна, 61003

-□ □-

У cmammi показана можливють ство-рення пристрою для безвiбрацiйноi меха-Hi4Ho'i обробки кшщв труб, яка полягае у зрiвноважуваннi збурюючих джерел, що дозволяе одержувати бшьш ятсну продук-цю i знижуе рiвень шуму, вихидний вiд вiбру-ючоi заготовки

Ключовi слова: фактор, критерш, тех-нологiчний процес, збурюючи сили, коливан-ня, вiбрацiя, ятсть обробки, урiвноважена

система сил, шум

□-□

В статье показана возможность создания устройства для безвибрационной механической обработки концов труб, которая заключается в уравновешивании возмущающих источников, что позволяет получать более качественную продукцию и снижает уровень шума, исходящий от вибрирующей заготовки

Ключевые слова: фактор, критерий, технологический процесс, возмущающие силы, колебания, вибрация, качество обработки,

уравновешенная система сил, шум

□-□

The article shows the possibility of creating devices for without vibration machining the pipe ends, which is to balance the disturbing sources, thus providing better products and lower the noise level emanating from the vibrating piece

Key words: factor, criterion, technological process, the perturbing forces, fluctuation, vibration, processing quality, balanced system of

forces, noise -□ □-

1. Вступ

Мехашчна обробка кшщв труб е дуже вщповщаль-ною операщею, тому що вщ обраного методу та технологи обробки залежить яюсть подальшого монтажу виробу та майбутньо! експлуатацп.

Будь-який технолопчний процес характеризуемся, як мжмум:

1. Енергетичною (процесною) сутшстю (хiмiчною, мехашчною, тепловою i т.п.), використання яко1 дозволяе реалiзувати цШ технолопчного процесу, тобто виршити поставлен перед ним задачь

2. Початковим (базовим) продуктом з необхщними яюсними характеристиками.

3. Кшцевим продуктом iз заданими яюсними характеристиками - параметрами.

4. Заданою максимально можливою продуктивш-стю, за умовою збереження необхiдноi якосп готового продукту.

5. Технологiею перетворення початкового продукту в готовий i технологiчним регламентом, вказуючи на послщовшсть окремих операцiй процесу, на па-раметри, якi визначають хщ процесу (визначальнi параметри), на оптимальш значення визначальних параметрiв i припустимi вiд них вiдхилення (при цьо-му оптимальнi значення визначальних параметрiв е критерiями якостi процесу, вщповщшсть його яким забезпечуе одержання готового продукту з найкращи-ми з можливих яюсними характеристиками).

6. Збурюючими факторами, яю призводять до вщ-хилення початкових параметрiв вiд iх оптимальних (заданим технолопчним регламентом) значень.

7. Методами i засобами контролю вщхилень почат-кових параметрiв вiд оптимальних значень (у проце« переробки вихщного продукту в кiнцевий).

8. Методами i засобами по зменшенню негативно! дп на технологiчний процес збурюючими факторами - регулюючим впливом, що забезпечуе або утримуе значення початкових параметрiв у припустимих тех-нолопчним регламентом межах, або повернення !х (пiсля вiдхилення) у зазначенi межь

9. Заходiв спрямованих на постшне удосконалю-вання технологiчного процесу, збшьшення його про-дуктивностi i полшшення якостi готового продукту.

10. Заходами, спрямованими на постшне удоско-налювання методiв i засобiв контролю якосп готового продукту i вiдхилень початкових параметрiв вiд оптимальних значень, а також методiв i засобiв по зменшенню негативного впливу на технолопчний процес збурюючи факторiв.

Фактор - це причина, рушшна сила якого або процесу, що визначае його характер або окремi риси.

Виходячи з визначення фактора, можна затверджу-вати, що:

- якщо вiдомi усi фактори, яю впливають на процес, то маемо в наявносп всю необхщну iнформацiю, на основi яко! даний процес може бути вивчений;

- кожен фактор може бути визначений, як причина, яка приводить або до попршення, або полшшенню яких-небудь показниюв процесу.

Критерп - це ознака, на основi яко! формуеться оцшка, або визначення класифiкацii чого-небудь, мь ряло чи судження оцшки.

З визначення критерiю випливае, що:

- будь-який процес не повинний плануватися i тим бшьше, реалiзовуватися доти, поки не визначенi критерп його якостГ;

- при ввдомих критерiях якостi необхiдно сформу-вати й обгрунтувати вимоги до реалiзацii процесу, що забезпечують його протжання в строгiй вiдповiдностi з критерiями якостi;

- критерii якост процесу повиннi базуватися на шформацп про фактори, якi впливають на хщ i яюсно-кiлькiснi показники процесу i враховувати характер !хнього впливу на процес;

- критерп якоси можуть бути (внаслiдок ктотного !хнього впливу на кiнцевi результати процесу) рекомендовав до використання тшьки пiсля достатнього теоретичного обгрунтування i практично! перевiрки !хньо! вiрогiдностi.

2. Постановка проблеми

Одним з найважливших вихiдних показникiв тех-нолопчного процесу виготовлення деталi, е !! якiсть, що формуеться у результат енергетичного впливу на заготовку через робочий процес.

Щоб розроблений технолопчний процес забезпе-чував заданий рiвень якостi обробки, технолог повинен знати закономiрностi утворення ввдхилень по-казникiв якостi.

Це дозволить, як на етат розробки технолопчного процесу, так i пiд час його здшснення використовувати вiдповiднi заходи по зменшенню погршностей i досяг-ненню задано! якостi.

До таких властивостей, що характеризують якiсть оброблено! заготовки як об'екта експлуатацп, ввдно-ситься !! геометрична точнiсть, мщшсть, жорсткiсть, зносостiйкiсть, вiбростiйкiсть, теплостiйкiсть i багато чого iншого.

У загальному випадку кожний з перерахованих вихщних показникiв стосовно до того або шшого типу деталi конкретизуеться у виглядi цiлоi системи до-даткових яюсних i кiлькiсних показникiв, що характеризують особливосп, якими повинш володiти ви-роби даного типу, призначеш для виконання заданого службового призначення.

Одним з найважливших показникiв якостi, що роблять великий вплив на трудомштюсть виготовлення, е геометрична точшсть i якiсть поверхневого шару деталь

Геометрична точшсть у машинобудуванш - понят-тя комплексне i розумiеться як ступiнь вiдповiдностi оброблених заготовок iз заздалегiдь установленими параметрами, що мштять у собi: точнiсть розмiрiв; точ-нiсть форми поверхонь; точшсть вщносного розташу-вання поверхонь; шорстюсть поверхонь; хвилястiсть.

Цi кiлькiснi показники точност досягаються про-тягом усього робочого процесу, здшснюваного за допо-могою вiдповiдноi технологiчноi системи, що включае в себе засоби технолопчного оснащення i заготовку (система ВП1Д - верстат, пристосування, iнструмент, деталь).

З моменту початку мехашчно! обробки заготовки, технолопчна система дiе, як багатофакторна автоматична система, яка знаходиться тд впливом рiзних факторiв. При цьому реакщя технологiчноi системи приводить до порушення заданого режиму роботи процесу, i як наслiдок, до вiдхилення якостi оброблю-вано! заготовки.

До вхгдних параметргв цгег системи можна вгдне-сти: характеристики металорiзального верстата (тип, модель, потужшсть, дiапазон частот обертання i подач, точшсть, жорстюсть, вiбростiйкiсть); характеристики технологiчного оснащення (пристосувань, пристро!в механiзацii й автоматизацп, промислових роботiв); характеристики заготовки (матерiал, його хiмiчний склад, механiчнi властивосп, погрiшнiсть розмiрiв, форми, взаемного розташування, якiсть поверхневого шару); технологiчна схема обробки поверхонь; експлу-атацiйнi властивосп рiжучого iнструмента, мiцнiсть, стiйкiсть, розмiрний знос; режими рiзання; початко-вий розмiр налагодження.

До збурюючих впливгв, як1 порушують початковI умови обробки, вгдносяться: пружш деформацп еле-ментiв технологiчноi системи (ВП1Д); розмiрний знос рiжучого iнструмента; тепловi деформацп елеменив технологiчноi системи; погрiшнiсть установки заготовки; погршшсть коректування первинного налагод-жувального розмiру; погрiшнiсть вимiрiв; погрiшностi профiльного i мiрного рiжучого iнструмента; погрш-нiсть вiд перерозпод^у внутрiшнiх залишкових на-пружень; коливання елеменив технологiчноi системи.

Вихгдними параметрами е: якiсть механiчноi обробки; продуктившсть механiчноi обробки; економiч-ш критерп процесу обробки.

На загальну сумарну погршшсть обробки може впливати сукупшсть будь-яких з перерахованих вище параметрiв (вхiдних, збурюючих).

До елементарних складових сумарно! погршшсть мехашчно! обробки чи поле розсiювання виконува-ного розмiру, можна виразити в найб^ьш загальному видi наступною залежшстю:

Ау = f (е, AY, А, А,, At, А , А , А, ХДФ, ДА , ДП р) , (1)

i ^ ' ' н' 1' ' гн ' зн' к' ^ ' кол' стр j ' v /

де е - погршшсть установки заготовки; AY - по-грiшнiсть через пружш деформацп елементiв техноло-гiчноi системи; Дн - погрiшнiсть налагодження на роз-мiр; Aj - погршшсть, викликана розмiрним зносом рiжучого шструмента; At - погрiшнiсть, викликана тепловими деформащями елементiв технологiчноi системи; Дгн - погрiшнiсть, викликана геометричними неточностями устаткування; Дэн - погршшсть, викликана залишковими внутрiшнiми напруженнями; Ак - погрiшнiсть поточного й остаточного контролю (вимiрiв); ХАФ - сумарна погрiшнiсть форми; ДАкол - погрiшностi, обумовленi амплiтудою коливань еле-ментiв у технологiчнiй системг, АПстр - погрiшнiсть, викликана порушеннями нормального плину процесу рiзання.

Двi останнi складовi ДАкол i ДПстр визначають не тiльки величину погршноси, але i взагалi можливiсть реалiзацii процесу рiзання з запроектованими техно-логiчними параметрами.

Для розумiння взаемозв'язку виникнення шуму з точнiстю обробки, розглянемо елементи, що виклика-ють шум при механiчнiй обробцi, яю можна виразити в найбiльш загальному виглядi наступною залежнiстю:

Дг = f(е,AYA,,At,Агн,ААкол,ЕДФ) .

(2)

3. Аналiз останшх дослiджень i публжацш

Нинi вiдомi методи обробки зовшшшх та внутрш-шх цилшдричних поверхонь кiнцiв труб на верстатах в б^ьшост полягають у послщовному маршрутi обробки або одночасному, але однолезвшним шстру-ментом, яю мають безлiч вагомих недолiкiв, головш

з яких: низька якiсть обробки iз-за дiï однобiчноï сил на трубу з боку рiжучого шструмента, внаслщок чого вiдбуваeться зсув ïï центра мас вiд осi обертання, у результат чого виникають змушеш коливання труби та шум, що було встановлено практичним шляхом при точшш на токарному верстатг, не висока продуктив-нiсть працi i т. п.

У дшсш час конкретш розрахунки рiзноманiтниx параметрiв процеив рiзання проводяться за допомо-гою великого числа рiзноманiтниx емпiричниx вира-жень, а пiдвищення теxнологiчноï ефективносп до-сягаеться переважно винаxiдницьким шляхом. Також багато фiзичниx закономiрностей мехашчно? обробки, дотепер не мають шякого пояснення з позицп мехаш-ки деформуючого твердого тiла.

Рис. 1. Класична обробка заготовки одним рiзцем на токарному верстал

При введет до оа заготовки зовшшш силовi фак-тори в точцi О будуть такими (рис. 2): Рх - сила, що стискае деталь; сила Ру разом iз моментом М2 = 0.5Р^ згинае заготовку у горизонтальнш площинi; Р2 - сила, що згинае деталь у вертикальнш площиш; Мх = 0.5Р^ - момент, що скручуе заготовку.

Рис. 2. Розрахункова схема заготовки, яка обробляеться на токарному верстал

Визначимо лшшш перемiщення точок О 1 С, а також кути закручування.

Перемщення перерiзу О у напрямi опори В до-рiвнюватиме деформацii стиску заготовки:

AL =

o EA

4PXL nEd2

(3)

де Рх - складова сила рiзання дтча вздовж осi заготовки; L - довжина заготовки; А - площа поперечного перетину заготовки (кругла); d - дiаметр заготовки; Е - модуль поздовжньоi пружностi мате-рiалу деталi.

Очевидно, що перемщення точки ! буде у два рази меншим, тобто

AL =

2PxL nEd2

(4)

4. Постановка зaдaчi

Кути закручення перерiзiв O i C вiдносно жор-сткого затиснення B :

Розглядаючи класичну обробку заготовки на токарному верстай (рис. 1), можемо спостертти поза-центровий стиск, викликаний силою Рх , та косий згин вщ сил Ру та Р7 .

Фо =

ML 0.5P ■ d■ L 16PL

GL

G

nd4

32

nGd3

Фc --

О.5 L О.5Р . d. О.5Т 8PL

xx

_ z

rc GIp „nd4 _ nGd3 ' G-

(5)

32

nd4

де Ip = - полярнО момент iнерцiï nepepi3y детали G - модуль зсуву матeрiалy дeталi.

Лiнiйнe пeрeмiщeння точок O та C знайдемо як геометричну суму прогишв вщ згину шпинделя у горизонтально та вeртикальнiй площинах. Для цього скористаемось методом початкових парамeтрiв. Визначаемо пeрeмiщeння пeрeрiзy O : а) в горизонтально площиш - fyo :

Pb2 пг3

EI6y(x) = EI6o +£ Mea +£ + z п6г;

a2 Pb3 пг4 Elf (z) = EIfo + EI6°x + У M — + У — + У

°v ' ° ° ^ e 2 ^ 6 24

де q - piBHOMipHO розподiлене навантаження; 0 та b - вiддалi вiд точки, де визначаються перемщення до вiдповiдно зовнiшнього моменту Ме(шдекс e вiд external (англ.) - зовшшнш); P - сила; A - вщдаль вiд точки, де визначаються перемщення, до початку та кшця розподшеного навантаження q ; E - вщдаль вiд початку координат до точки балки, де визначаеться необхщне пеpемiщення.

Тут fyo i 9y - початковi параметри, тобто прогин та кут повороту пеpеpiзу O в горизонтально площинi. Знаходимо щ величини з початкових умов: f (x = L) = 0, 6y(x = L) = 0.

PL2

EIey(x - L) - EIey] - MzL + ^ - О,

Прогин у вертикальнiй площиш точки O дорiв-

PT3

fo - z

z 3EI .

в) сумарний прогин точки O :

(9)

f0 = f+(Çf = . dû)

Аналогiчно визначимо пeрeмiщeння точки C. Уа початковi параметри вже вщом^ отже рiвняння методу застосовуемо вщразу, беручи x = 0.5L : а) в горизонтально площиш - f°c :

EIfyc - EIfy(x- О.5Т)- EIfy0 + EIe^L -

Mz (О.5Т)2 Py (О.5Т)3

26

пiсля постановки значень EIf°0 та EI8° за формулами (6) i (7) i нескладних перетворень, одержуемо

T 2

fc -—(О.1О4Р L - О.Об25Р d),

y ртV y x )'

EI

б) y вертикальнiй площинi - fzc :

EIfc - EIf (x - О.5Т) - EIf; + EIe^L +

y z z z

(11)

Pz (P.5L)3

маючи на yвазi вираз (б), знаходимо

EIfc - О.бО4Р L3, або fc - L3 .

z z z EI z

(12)

звiдки маемо

EIey - О.5 (Pxd : PyL). L; (б)

T 2 PL3

EIf (x - L) - EIf; + EIeyL - M — + - О

yv ' y y z 2 б

звщки

EIfy;-f ipyL - 1PxdJ.L2, або fy0 - L f1PyL - 1PxdJ. (7)

y i3 y 4 x J y EI i3 y 4 x J

б) y вертикально площиш - fz;:

Ph2 nc3

EIez(x) - EIe; + y Mea+ y Ph-+У ;

a2 Ph3 nc4

Ef (z)- EIf; + EIe;x+ У M —+У —+У ^

z\z z z e 2 б 24

Знаходимо початковi параметри при x = L : P L2

EI6z(x = L) = EI6° + = 0;

P L3

EIf (x = L) = EIf° + EI6°L + = 0.

О \ / z z 6

1з цих рiвнянь маемо

в)сумарне перемiщення точки C:

fc ^(f; )2 +(fz )2 :

(13)

- (О.1О4РуТ - О.бО4Р^)2 + (О.бО4Р.,Т)2

EIe;--О.5РL2 ; EIf0--PL3.

z z " z 3 z

(8)

При обeртаннi заготовки це перемщення дае О ам-плиуду коливання. У рeзyльтатi чого виникае перю-дична змiна товщини зрiзy i вiдповiдно цьому - неста-бiльнy силу рiзання, що приводить до в же вказаних характеристик неяюсно! обробки i виникнення шуму.

Тому автори ставлять перед собою задачу розро-бити пристрш для обробки кшщв труб, який полягав би у досягненш гармоншно! обробки, спрямовано! на зрiвноважyвання збурюючих факторiв.

5. Основний матерiал

Пропонований пристрш для обробки кшщв труб (рис. 3) працюе таким чином, що з обертанням приводного валу 8, на кшщ якого жорстко закршлена рiжуча головка 10, обробляе внутршнш отвiр труби 13. У той же час обертання на фрезерну головку 4 передаеться зубчастим колесом 7, жорстко прикршленого до приводного валу 8, через паразитне колесо 6, завдяки якому фрезерна голiвка 4 обертаеться в протилежну сторону вщносно рiжучоi головки.

б

Рис. 3. Пристрш для одночасноТ обробки внутршньоТ та зовшшньоТ поверхонь

Для розумшня дii зрiвноважування сил, яю дiють та трубу (рис. 4) з боку рiжучих елементiв, складемо шкть рiвнянь рiвноваги, за умовою, що

М,„ = Мтп, (14)

де Мрп, Мтп - крутний момент рiжучоi та фрезер-ноi головки вiдповiдно; Мх - момент опору рiзанню;

I Fy = 0 :

YA - Pyi + Py2 + Py5 - Py6 - Py3 + Py4 + Py7 - Py8 = 0 , YA = Pyi - Py2 - Py5 + Py6 + Py3 - Py4 - Py7 + Py8 = 0 ; (20)

I Fz = 0:

7 + P - P - P + P - P + P + P - P = 0

'-A ^ PZ1 Z2 PZ3^ Z4 PZ5^ PZ6^ Z7 PZ8 _ " '

7A = -PZ1 + PZ2 + PZ3 - PZ4 + PZ5 - PZ6 - PZ7 + PZ8 = 0 ; (21)

I Mx = 0:

d d d

Mp.r - мфг + PZ5.-+PZ6.-+PZ7.-+

2

2

2

P - - P D - P D _ P D - P D - 0

+PZ8. 2 Pzi. 2 PZ2. 2 PZ3. 2 PZ4. 2 - 0

M - M « P ■d + P ■d + P ■d + P ■d -

Mp.r Мф.г ~ PZ5 o+ PZ6 o+ PZ7 o+ PZ8 о

D

D

D

D

PZ1 ' 9 PZ2 ' 9 PZ3 ' 9 PZ4 ' 9 ~~ ^X

(22)

IM =0:

-My-Pzi-L + Pz2-L + Pz3-L-Pz4-L + +pZ5l-pZ6.l-pZ7.l+pZ8.l-pX3|h

+РХ4^-РХ7^ + РХ8^ = 0,

My = -PZ1 ■ L + PZ2 ■ L + PZ3 ■ L - Pz4 ■ L +

+PZ5 ' L ~~ PZ6 ' L ~~ PZ7 ' L + PZ8 ' L ~~ Рхз H +px4f-px7f+px8f = 0;

(23)

IMZ=0:

Рис. 4. Розрахункова схема роботи пристрою для обробки кшщв труб

Z

Mz-Pyi-L + Py2-L + Pxi~-Px2~-

-P ■ Т + P ■ Т + P ■ Т - P ■ т +

py3 y4 y5 ^ Py6 ^^

У Юф.г = Jp.r ЮР.г 2 2

(15)

d

■ 2тгУ7'

де Jф.г та Jp.r - момент шерцп фрезерно? головки та рiжучоï вiдповiдно, вiдносно осi обертання; Шф г i гор г - кутова швидюсть фрезерно? i рiжучоï головок;

(16)

+Px5 ■ 2 - Px6 ■ 2 + Py7 ■ L - Py8 L = 0, MZ = Py ■ L - Py L - Px — + Px ■ — +

D

D

Z y1

y2

x1 2 2

Py ■ L - Py ■ L - Pyc L + Py ■ L - Px — + Px„ ■--

y3

y4

y5

y6

P = p = P = P = P = P = P = P

PX1 - Px2 " Px3 " Px4 - Px5 " Px6 " Px7 - Px8 ,

-Py7 ■ L + Py8 L = 0.

(24)

Py1 = Py2 = PZ3 = PZ4 = Py5 = Py6 = PZ7 = PZ8 , (17)

PZ1 = PZ2 = Py3 = РУ4 = PZ5 = PZ6 = Py7 = РУ8 . (18)

Одержимо:

I Fx = 0:

-XA + Px1 + Px2 + Px3 + Px4 + Px5 + Px6 + Px7 + Px8 = 0 ,

Xa = Px1 + Px2 + Px3 + Px4 + Px5 + Px6 + Px7 + Px8 , (19)

Як ми бачимо, що практично уа зусилля прирiвню-ються до нуля.

Таким чином дiючi крутнi моменти на трубу 13 компенсуються, що в тдсумку не потребуе великого зусилля при ïï затиску у пристосуванш i дозволяе обробляти тонкостiннi заготовки та за рахунок одно-часно? обробки внутрiшньоï та зовнiшньоï поверхонь рiжучими елементами 11 i 12, яю розташованi на однiй оа контакту, вiдбуваеться центрування труби 13, внас-лiдок чого знижуеться вiбрацiя i досягаеться бiльш якiсна обробка.

6. Висновок

Розглянутий у стати пристрш для мехашчно! об-робки кшщв труб, конструкцiя якого спрямована на зрiвноважування збурюючих джерел, якi е першо-черговими чинниками для виникнення вимушених коливань заготовки, дозволяе не тшьки досягти бiльш якiсноi обробки але й тдвищить надiйнiсть i довго-вiчнiсть роботи устаткування. За рахунок одночасноi

обробки внутрiшньоi та зовшшньо! поверхонь, коли рiжучi елементи обертаються в протилежш сторони ввдносно один-одного збiльшить продуктивнiсть пращ та компенсуе дiючi крутнi моменти на трубу, що в тдсумку не потребуе великого зусилля при !! затиску у пристосуваннi i дозволяе обробляти тонкостiннi заготовки. Також знизить рiвень шуму, вихщний вiд вь бруючо! заготовки, що негативно впливае на оргашзм людини.

Лиература

1. Блехман И.И. Вибрационная механика. - М.: Физматлит, 1994. - 400с.

2. Варава Л.М., Двоскин П.М. Резка труб и баллонов: Учебник для ПТУ. - М.: Металлургия, 1983. - 280с.

3. Жуков Э.Л., Козарь И.И., Мурашкин С.Л., Розовский Б.Я., Дегтярев В.В., Соловейчик А.М. Основы технологии машиностро-

ения: учеб пособ. для вузов. В 2 кн. Кн. 1. / Жуков Э.Л., Козарь И.И., Мурашкин С.Л. и др.: Под ред. С.Л. Мурашкина. - М.: Высш. шк., 2003. - 278с.

4. Остафьев В.А., Антонюк В.С., Тымчик Г.С. Диагностика процесса металлобработки. - К.: Техшка, 1991. - 152с.

5. Патент на корисну модель UA 49739 U. МПК В23В 5/08. Пристрш для обробки кшщв труб / Ю.1. Сичов, Б.Г. Лях, В.В. Самчук.

Заявл. 16.11.2009; Опубл. 11.05.2010, Бюл. № 9. 2010р. - 3с.

6. Пуховский Е.С., Таврит Г.Э., Лещенко М.И. Безвибрационное многолезвийное резание. - К.: Техшка, 1982. - 114с.

7. Ю.1. Сичов, Б.Г. Лях, В.1. Неко, В.В. Самчук. Один з напрямгав розробки безвiбрацiйних обробних комплекав // Восточно-

Европейский журнал передовых технологий. - Харьков: Технологический Центр. 2010. № 2/5 (44) с. 38-41.

-□ □-

На nidcmaei дислокацйних моделей отри -мат три аналтичш вирази кривих Велера. Проведено порiвняння експериментальних i аналтичних кривих утоми сплавiв на осно-ei Midi i тхрома

Ключовi слова: матерiали, кривi утоми,

дислокацшш моделi

□-□

На основе дислокационных моделей получены три аналитических выражения кривых Велера. Проведено сравнение экспериментальных и аналитических кривых усталости сплавов на основе меди и нихрома

Ключевые слова: материалы, кривые

усталости, дислокационные модели

□-□

Based on dislocations models obtained three analytical expressions Wehler's curves. Comparison the experimental and analytical fatigue curves materials on the base of cooper and Ni-Cr was made

Key words: materials, fatigue curves, dislocations models

УДК 539.3

АНАЛИТИЧЕСКОЕ ОПИСАНИЕ КРИВЫХ УСТАЛОСТИ МЕТАЛЛИЧЕСКИХ МАТЕРИАЛОВ

С.А. Фирстов

Заместитель директора, академик НАНУ* Контактный тел.: (044) 424-35-01 E-mail sfirstov@ mail.ru Ю.Ф. Луговской Старший научный сотрудник отдела №57* *Институт проблем материаловедения им. И.Н. Францевича НАН Украины ул. Кржижановського, 3, г. Киев, 03140 Контактный тел.: (044) 390-11-26, 067-236-03-56 E-mail lugovskoi_u@ukr.net вул. Ушверситетська, 16, м. Хармв, УкраТна, 61003

1. Введение

2. Обзор литературы и постановка задачи

Повышение характеристик сопротивления усталости материалов возможно на основе знания закономерностей влияния на них нескольких факторов, прежде всего размеров структурных элементов.

Аналитические исследования усталости металлических материалов (или модели) можно разделить на два направления в зависимости от теоретической основы положенной в их основу. В [1] к первому на-