CC BY
22
УДК630*231.1 Доц. 1.П. Тереля, канд. с.-г. наук астр. 1.Ф. Шишканинець1;
проф. В.Г. Мазепа, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ПРИРОДНЕ ПОНОВЛЕННЯ БУКОВИХ Л1С1В БАСЕЙНУ ЛАТОРИЦ1
Вивчено природне поновлення букових деревосташв старше 61 року у ДП "Воло-вецьке ЛГ" та "Свалявське ЛГ". Встановлено, що для ДП "Воловецьке ЛГ" характерним е збiльшення кiлькостi пiдросту з вшом деревостанiв. У лiсостанах ДП "Свалявське ЛГ" кшьюсть пiдросту до 100^чного вiку е бiльшою, поршняно з ДП "Воловецьке ЛГ", а починаючи зi шостого класу вiку - меншою. Найбшьше пiдросту формуеться за усеред-нено! повноти деревостану 0,6: у ДП "Воловецьке ЛГ" - 6,9 тис. шт-га-1, у ДП "Свалявське ЛГ" - 6,1 тис. шт-га-1. У ДП "Воловецьке ЛГ" домшуючим е зршноважений тип цено-популяцп бука, а у ДП "Свалявське ЛГ" - регресивний.
Ключовi слова: буковi деревостани, природне поновлення, ценопопуляцiя, повнота деревостану.
Бук лковий (Fagus зуЬаИеа Ь.) належить до числа цiнних аборигенних видав Карпатського регюну. Це типовий монтанний европейський вид, вибагли-вий до шдвищено1 вологостi повiтря та грунту. В Украшських Карпатах трап-ляеться в межах 250-1450 м н. р. м. Мкцями бук утворюе верхню межу лiсу, яка на пiвденно-захiдних схилах Свидовецького масиву проходить на висота близько 1400 м н. р. м. Порода е достатньо вибагливою до багатства грунту. Типи лку переважно формуе у грудах та сугрудах i тальки зрiдка у суборах. Це одна з найбшьш тiньовитривалих та водночас, грунтопокращуючих i вiтростiйких де-ревних порiд регiону.
Буковi лки Украшських Карпат виконують важливi захисш, середови-щетвiрнi та iншi еколопчш функцií. Бiльшiсть букових тишв лку характеризуются найвищими класами водорегулювання [3]. Деревостани вiдзначаються ви-сокою продуктивнктю, а деревину буку широко застосовують в рiзних галузях економжи. Бiльшiсть букових лiсiв Карпат е природними i дуже часто рiзновiко-вими, що пояснюеться високою здатнктю едифiкатора до природного поновлення. Це ввдзначали П.1. Молотков, Я.О. Сабан, К.К. Смаглюк та iншi дослвдники [2, 4, 5] . Особливо актуальною проблема забезпечення природного поновлення бука е для Закарпаття, де лки з ц домiнуванням е переважаючою рослинною формацiею. Рамковою конвенцiею про охорону та сталий розвиток Карпат, яку ратифiкувала Украша, природне поновлення лiсiв визнано прюритетним способом лiсовiдновлення.
Метою роботи е виявлення особливостей природного поновлення букових лкосташв ДП "Воловецьке лкове господарство" та "Свалявське лкове гос-подарство" Закарпатського ОУЛМГ.
Об'ектом дослщження були буковi деревостани старшi 61 року та 1х природне поновлення. У регюш дослiджень переважаючими типами лiсу е воло-п чистi бучини та субучини, волоп ялицевi та грабовi бучини.
Вивчення природного поновлення букових лiсостанiв проводилось шляхом використання матерiалiв лковпорядкування i маршрутного обстеження. Дослiдженням було охоплено 2507 га букових лкосташв ДП "Воловецьке ЛГ"
1 Наук. кергвник: проф. В.Г.Мазепа, д-р с.-г. наук
(Нижньоволовецьке, Паштвське, Нижньовориське лiсництва) та 2688 га у ДП "Свалявське ЛГ" (Ганьковицьке лкництво) - табл. 1, 2.
Табл. 1. Розподгл площ букових лгсостатв ДП "Воловецьке ЛГ" за кугькктю тдросту
Групи В-ку, роЫВ Ввдносна повнота Площа (га) з юльюстю тдросту, тис. шт-га"1 Разом Середня ыльисть тдросту, тис. шгта"1
0 до 3,0 3,1-5,0 5,1-8,0 >8,1
1 2 3 4 5 6 7 8 9
61-70 0,7 86,4 - - - - 86,4 0,0
0,8 150,6 - - - - 150,6 0,0
0,9 64,3 - - - - 64,3 0,0
Разом 301,3 - - - - 301,3 0,0
71-80 0,6 3,8 4,5 - - - 8,3 1,6
0,7 139,4 47,8 - 23,8 - 211 1,6
0,8 217,2 18 - - - 235,2 0,2
0,9 2,7 - - - - 2,7 0,0
Разом 363,1 70,3 - 23,8 - 457,2 0,9
81-90 0,5 8,2 16,1 - - - 24,3 2,0
0,6 46,4 10 - - - 56,4 0,5
0,7 148 157,6 9,4 - - 315 1,7
0,8 139,3 12 - - 34,9 186,2 2,4
Разом 341,9 195,7 9,4 - 34,9 581,9 1,8
91-100 0,4 - - - - 3,1 3,1 12,0
0,6 18,3 - - - 2,8 21,1 1,6
0,7 116,8 11 7,1 15 31 180,9 3,1
0,8 192,1 8,5 - - - 200,6 0,1
Разом 327,2 19,5 7,1 15 36,9 405,7 1,6
101-110 0,3 - 1,3 - - - 1,3 3,0
0,4 - - - - 7,1 7,1 12,0
0,5 - 7,8 2,3 13,61 - 23,71 6,1
0,6 16,8 1,5 0,7 9,5 - 28,5 2,9
0,7 14,7 - 2,9 29,2 13 59,8 6,8
0,8 - - - - 3,8 3,8 12,0
Разом 31,5 10,6 5,9 52,31 23,9 124,21 6,2
111-120 0,3 - - - 4,8 - 4,8 8,0
0,4 - - 5,7 - 2,1 7,8 6,9
0,5 2,2 6,3 4,3 6 18,8 7,3
0,6 8,6 1,9 3 13,7 - 27,2 4,8
0,7 1,8 - 19 10 - 30,8 5,7
0,8 - - - 7,5 - 7,5 8,0
Разом 12,6 1,9 34 40,3 8,1 96,9 6,1
121-140 0,4 - - - 3,5 - 3,5 8,0
0,5 - - 8,3 11,6 6,0 25,9 8,0
0,6 1,2 4,4 8,4 31,5 - 45,5 6,8
0,7 - 8,1 11,5 2,6 - 22,2 4,6
0,8 - - - - 2,6 2,6 12,0
Разом 1,2 12,5 28,2 49,2 8,6 99,7 6,8
141 i > 0,4 2,6 - - 4 2,8 9,4 7,0
0,5 37,5 - 29,9 3,1 - 70,5 2,5
0,6 5,7 74,2 60,9 110,4 17,6 268,8 6,0
0,7 8,6 32,9 15 35,1 91,6 5,0
Разом 54,4 107,1 105,8 152,6 20,4 440,3 5,3
Табл. 2. Розподгл площ букових лгсостатв ДП "Свалявське ЛГ" за к1льк1стю тдросту
Групи и-ку, рокiв Вщносна повнота Площа (га) з ыльюстю тдросту, тис. шгга"1 Разом Середня кшьисть тдросту, тис. шгта"1
0 до 3,0 3,1-5,0 5,1-8,0 >8,1
1 2 3 4 5 6 7 8 9
61-70 0,6 0,7 - 6,4 - - 7,1 4,5
0,7 44,0 - 15,8 27,7 - 87,5 2,8
0,8 97,4 64,5 32,6 46,8 - 241,3 2,8
0,9 80,7 10,8 - - - 91,5 0,2
Разом 222,8 75,3 54,8 74,5 - 427,4 2,3
71-80 0,6 - - - 11,6 - 11,6 7,6
0,7 100,0 1,8 59,1 99,6 - 260,5 3,8
0,8 93,3 91,1 10,0 61,6 - 256,0 2,9
0,9 47 9,5 11,0 - 67,5 1,4
Разом 240,3 102,4 69,1 183,8 - 595,6 3,2
81-90 0,6 - - 5,6 - - 5,6 4,0
0,7 26,5 19,1 9,7 92,2 - 147,5 5,3
0,8 40,3 4,6 34,0 36,8 - 115,7 3,5
Разом 66,8 23,7 48,7 129,0 - 268,2 4,5
91-100 0,6 - 15,5 12,0 - - 27,5 2,2
0,7 - 12,9 - 3,7 - 16,6 3,3
0,8 - - - - 2,5 2,5 10,0
Разом - 28,4 12,0 3,7 2,5 46,6 3,0
101-110 0,6 - 6,2 - - 6,2 5,0
0,7 - 6,3 - 19,5 - 25,8 6,6
0,8 - - 6,4 - - 6,4 4,0
Разом - 6,3 12,6 19,5 - 38,4 6,0
111-120 0,5 - - - - 8,1 8,1 12,0
0,6 2,2 - 2,0 8,3 - 12,5 6,1
0,7 12,0 4,2 17,5 45,8 - 79,5 4,4
0,8 - - 7,5 - - 7,5 4,0
Разом 14,2 4,2 27,0 54,0 8,1 107,6 5,1
121-140 0,4 - - 2,0 - - 2,0 5,0
0,5 1,3 - 6,4 1,9 - 9,6 3,9
0,6 5,9 - 19,9 1,5 9,5 36,8 5,3
0,7 8,6 - 22,6 17,3 - 48,5 4,8
Разом 15,8 - 50,9 20,7 9,5 96,9 4,9
141 i > 0,4 5,0 6,4 5,0 - - 16,4 2,0
0,5 1,9 58,1 20,4 98,5 4,4 183,3 5,0
0,6 - 297,0 132,4 182,6 50,3 662,3 4,6
0,7 - 45,5 20,9 169,1 3,3 238,8 5,2
0,8 - - - 6,5 - 6,5 6,0
Разом 6,9 407,0 178,7 456,7 58,0 1107,3 4,8
Як видно з наведених даних, у ДП " Воловецьке ЛГ" шд наметом лкоста-шв вжом 61 -70 роюв шдркт вiдсутнiй. Це пояснюеться тим, що вiк репродуктив-но1 здатностi породи настае у 50-60 рошв, проте ряснi врожа1 встановлюються тальки у 80-90 ротв [5]. Найбiльша юльккть пiдросту спостерiгаеться пiд наметом деревостану у вiцi 101-140 ротв - 6,8 тис. штга-1. У деревостанах старше 141 ргк усереднена кiлькiсть тдросту становить 5,3 тис. штга-1. Зменшення юль-костi тдросту можна пояснити тим, що з частини шдросту сформувався нижнiй ярус намету деревостану. Водночас, ця група вiку здебшьшого представлена 200-
piчними деpевостaнaми, якi e piзновiковими i пеpевaжно мають декшька яpyсiв, що познaчaeться на пpоцесi появи сxодiв та фоpмyвaннi пiдpостy. Вapто вдана-чити, що лки ujeï вiковоï ^упи чеpез вaжкодостyпнiсть pозвивaються тальки шд впливом пpиpодниx фaктоpiв та зазнають господapського впливу.
Пiд наметом 61-70-piчниx бyковиx лiсостaнiв ДП "Свалявське ЛГ" пiдpiст спостеpiгaeться майже на половиш площ, xочa i в незначнш кiлькостi. Його на-явнiсть y лкостанак цього вiкy можна пояснити вищою зpiдженiстю лiсостaнiв пpоxiдними pyбкaми. У лiсостaнax ДП "Свалявське ЛГ" кшьккть пiдpостy до 100-piчного вжу e бiльшою, поpiвняно з ДП "Воловецьке ЛГ", а починаючи зi шостого класу вiкy - меншою. Бшьша частина бyковиx лiсостaнiв ДП "Воловецьке ЛГ" стapше 100 pокiв pостyть на стpiмкиx i дуже стpiмкиx сxилax, де ^о-цеси пpиpодного поновлення ввдбуваються менш iнтенсивно. Нaтомiсть лiси Ганьковицького лiсництвa ДП "Свалявське лiсове господapство" pозтaшовaнi пе-pевaжно на пологт i покaтиx сxилax.
До лкосташв, зaбезпечениx пiдpостом, зapaxовaно далянки з юлькктю пiдpостy 5,1 тис. штга-1 i бiльше. Тaкi дiлянки можуть бути поновлеш пpиpод-ним шляxом iз застосуванням постyповиx i вибipковиx pyбок. Загалом бyковi ль состани ДП "Воловецьке ЛГ" забезпечеш простом на 18 % ïx плошд, а бyковi лiсостaни ДП "Свалявське ЛГ" - на 38 %. У вшовж гpyпax спостеpiгaються ко-ливання зaбезпеченостi лiсостaнiв пiдpостом Так, у ^и^^аюч^ деpевостaнax ДП "Воловецьке ЛГ" забезпечеш простом 5,2 % ïx площ, а у ДП "Свалявське ЛГ" - 31 % ïx площ, у вшовш ^уш 81-90 pокiв забезпечеш простом вiдповiдно б та 48 % ïx площ, у 91-100 pокiв - 12,8 та 13 %, у 101-110 pокiв - 61,3 та 51 %, у 110-120 pокiв - 50 та 58 %, у 121-140 pокiв - 57,9 та 31 %, у 141 i бшьше pокiв -39,3 та 46 %. Хapaктеpним для ДП "Воловецьке ЛГ" e збшьшення кiлькостi шд-pостy з вжом деpевостaнiв. Зменшення кiлькостi тдуосту у вiковiй гpyпi 121140 pокiв ДП "Свалявське ЛГ" пов'язано з пpоведенням пеpшиx пpийомiв голов-ниx pyбок (пеpевaжно piвномipно-постyповиx).
Найбшьше пiдpостy фоpмyeться за yсеpедненоï' повноти 0,6: у ДП "Воловецьке ЛГ" - 6,9 тис. шт га-1, у ДП "Свалявське ЛГ" - 6,1 тис. шт га-1.
Склад тдуосту шд наметом лку не завжди вiдповiдae складу мaтеpинсь-кому деpевостaнy. За умови, що частка бука у склaдi пiдpостy e бшьшою за час-тку бука у склада мaтеpинського деpевостaнy, то така ценопопулящя нaзивaeться " пpоцвiтaючою", за однаково!' - "зpiвновaженою", а за меншо!' - "pегpесивною" (табл. 3).
Результати цього aнaлiзy свiдчaть, що у ДП "Воловецьке ЛГ" домiнy-ючим e зpiвновaжений тип ценопопyляцiï' пiдpостy бука (81 %), а частка pегpе-сивного та пpоцвiтaючого типiв ценопопyляцiï' становить 11 та 8 % ввдповщно. Регpесивний тип ценопопyляцiï' e пеpевaжaючим у низькоповнотниx буково-яли-цевиx деpевостaнax (тип лiсy D3-яцБк), у якик кpaше поновлюeться ялиця.
У ДП "Свалявське ЛГ" пеpевaжaючим e pегpесивний тип ценопопyляцiï' пiдpостy бука (39 %), а частка зpiвновaженого та пpоцвiтaючого становить 34 та 27 % вiдповiдно. Нaйчaстiше pегpесивний тип ценопопуляцц пpедстaвлений у лiсостaнax вком 81-90 pокiв, 120-140 pокiв та 140 pокiв i бшьше.
Як показують pезyльтaти пpоведениx дослiджень, до вшу головноï pyбки бiльше як на 50 % площ бyковиx деpевостaнiв тpaпляeться достатня кiлькiсть
пiдросту. Якщо врахувати те, що процес природного поновлення е керованим, то й на площах i3 недостатньою його кшькгстю можна створити сприятливi умови для сходiв i формування шдросту.
Табл. 3. Площа munie ценопопуляци бука
Групи BiKy, pOKiB Ввдносна повнота Тип ценопопуляци %
ДП "Воловецьке ЛГ" ДП "Свалявське ЛГ"
процвггаюча зршноважена регресивна процвггаюча зршноважена регресивна
61-70 0,6 - - - - 100 -
0,7 - - - 46 23 31
0,8 - - - 42 32 26
0,9 - - - - 100 -
Разом - - - 40 34 26
71-80 0,6 - 100 - - 94 6
0,7 - 100 - 18 29 53
0,8 - 100 - 47 48 5
0,9 - - - - 46 54
Разом - 100 - 29 41 30
81-90 0,5 - 100 - - - -
0,6 - 100 - - - 100
0,7 - 100 - 28 15 57
0,8 - 100 - 6 18 76
Разом - 100 - 19 16 65
91-100 0,4 - 100 - - - -
0,6 - 100 - - 100 -
0,7 - 100 - 37 63 -
0,8 - - 100 - - 100
Разом - 89 11 16 78 6
101110 0,3 - - 100 - - -
0,4 - - 100 - - -
0,5 52 3 45 - - -
0,6 27 73 100 -
0,7 - 71 29 87 - 13
0,8 - 100 100 - -
Разом 17 35 48 91 - 9
111120 0,3 100 - - - - -
0,4 73 27 - - - -
0,5 - 58 42 - 100 -
0,6 27 26 47 - 19 81
0,7 66 9 25 6 91 13
0,8 - 100 - - - 100
Разом 40 32 28 4 70 26
121140 0,4 - - 100 - - 100
0,5 24 76 - - 87 13
0,6 23 29 48 - 69 31
0,7 - 48 52 - 29 71
0,8 - 100 - - - -
Разом 16 47 37 - 49 51
141 i > 0,4 - 100 - - 100 -
0,5 - 100 - 36 38 26
0,6 7 90 3 24 32 44
0,7 - 100 - 26 21 53
0,8 - - - 100 - -
Разом 5 93 2 27 31 42
Для забезпечення природного поновлення букових лкосташв, на завер-шальних етапах проведения прохвдних рубок, повноту деревостанiв доцiльно знижувати до 0,6-0,7. Такий режим прохiдних рубок суперечить "Iнструкцií з проведення рубок формування i оздоровлення лiсiв", тому в цей нормативний документ необхщно внести корективи [1].
Варто ширше практикувати й активнi заходи сприяння природному по-новленню. Високу ix ефективнiсть доведено дослiджениям Я.О. Сабана [4]. При-родний споаб поновлення лiсiв переважае над штучним за екологiчними показ-никами та мае економiчнi переваги. Особливо необидно ввдзначити пiдвищеиу бiологiчиу стiйкiсть лк1в природного походження.
Лiтература
1. 1нструкцш з проведення рубок формування i оздоровлення лiсiв / Держком. лiсового гос-подарства Украши - К., 2010. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.google.com.ua/se-arch? q=1.
2. Молотков П.И. Естественное возобновление лесов / П.И. Молотков, Н.И. Мамонов, В.И. Гниденко, И.И. Молоткова. - Ужгород : Изд-во "Карпаты", 1971. - 124 с.
3. Поляков А.Ф. Водорегулирующая роль горных лесов Карпат и Крыма и пути оптимизации при антропогенном воздействии / А.Ф. Поляков. - Симферополь : Изд-во "Основы", 2003. -220 с.
4. Сабан Я.А. Продуктивность и возобновление леса в горных условиях / Я.А. Сабан. -Львов : Изд-во "Вища шк.", 1988. - 144 с.
5. Смаглюк К.К. Аборигенш листяш лiсоутворювачi / К.К. Смаглюк. - Ужгород : Вид-во "Карпати", 1974. - С. 34-64.
Тереля И.П., Шишканинец И.Ф., Мазепа В.Г. Естественное возобновление буковых лесов бассейна Латорицы
Изучено естественное возобновление буковых древостоев старше 61 года в ГП "Воловецкое ЛХ" и "Свалявское ЛХ". Установлено, что для Воловецкого лесхоза характерно увеличение количества подроста с возрастом древостоев. В древостоях Свалявско-го лесхоза количество подроста до 100-летнего возраста является больше, по сравнению с Воловецким лесхозом, а начиная с шестого класса возраста - меньше. Наибольше подроста формируется при усредненной полноте 0,6: в ГП "Воловецкое ЛХ" - 6,9 тыс. шт-га-1, ГП "Свалявское ЛХ" - 6,1 тыс. шт-га-1. В Воловецком лесхозе доминирующим является уравновешенный тип ценопопуляции бука, а в Свалявском - регрессивный.
Ключевые слова: буковые древостои, естественное возобновление, ценопопуляция, полнота древостоя.
Terela I.P., Shyshkanynets I.F., Mazepa V.G. Natural Regeneration of Beech Forests in the Latorytsiza Watershed
Natural regeneration of beech stands which age is older than 61 years have been studied in the state management units the "Volovets Forestry" and "Svalyava Forestry ". It has been determined The increasing of number of the young growth trees is determined to be distinctive along with the age growth. In the forest stands of the "Svalyava Forestry " the number of young growth trees of under 100-year-old age is greater than that in the "Volovets Forestry ". The greatest amount of young growth is formed at the relative density of 0,6: in the "Volovets Forestry " - 6,9 thousand pes/ha, in the "Svalyava Forestry " - 6,1 thousand pes/ha. In the "Volovets Forestry" the dominant type of beech coenopopulation is balanced, but in the "Svalyava Forestry" it is regressive.
Key words: beech stands, natural regeneration, coenopopulation, stand density.
