Пріоритети реформування державної політики розвитку внутрішнього ринку в Україні Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)

УДК 339.13(477) Article info

Received 20.02.2017 р.

Т. Г. Василъщв, 1.-М. О. Ткачук, С. А. Рудик

Львiвський mорговельно-економiчний ушверситет, м. Львiв, Украша

ПР1ОРИТЕТИ РЕФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНО1 ПОЛ1ТИКИ РОЗВИТКУ

ВНУТР1ШНЬОГО РИНКУ В УКРА1Н1

Дослвджено сучасний стан i тенденцй розвитку внутрiшнього ринку в УкраТш. Вiйськовий конфл^ на Сходi УкраТни став потужним зовшшшм чинником, що позначився на розвитку внутршнього ринку УкраТни. Негативного впливу зазнали практично ва регiони краТни, що спричинило низку негативних тенденцш: наявнiсть суперечливого iнституцiйного базису, який створюе основу для активiзацiТ тшьово'Т дiловоТ активностi на внугрiшньому ринку; попршення iнвестицiйного та iнновацiйного кшмату; iстотне збшьшення обсягiв контрабанди; активiзацiя нелегальних мiграцiйних процесiв, що призводить до загос-трення економiчноТ ситуацй у краТнi. Воцночас, це дало зможу обгрунтувати прiоритетнi напрями рефор-мування державноТ полiтики розвитку внутршнього ринку, а саме застосування шституцшного, еконо-мiчного та сощально-громадського механiзмiв, ключовими аспектами яких мае бути: законодавча ввдмь на статусу вшьно'Т економiчноТ зони АР Крим; посилення економiчних санкцiй проти РФ; посилення ак-тивних консультацiй зi стратепчними партерами УкраТни; застосування захоцiв у межах сусшльно-гро-мадського механiзму детшзацп внутршнього ринку, спрямованi на л^вдацш корупцiйних проявiв i фактiв сприяння конграбанIцi та зокрема низки дiевих механiзмiв щодо врiвноваження цисбалансiв внут-рiшнього ринку УкраТни на його сучасному еташ.

Клю^ое^ слова: дестабшзацшш чинники; тонiзацiя; iнвестицiйно-iнновацiйний клiмат; економiчний механiзм; iнституцiйний механiзм; суспiльно-громацський мехашзм.

Вступ. Воeннi дц на Донбас стали потужним зовнш-н1м чинником, що позначився на обсягах i динамiцi, структурних характеристиках розвитку внутршнього ринку Укра!ни та !! регюшв. Насамперед значного негативного впливу зазнав внутршнш ринок територiй, що ниш нешдконтрольш укра!нськш владi, а також прилег-лих до них райотв Донецько! та Лугансько! обл., що негативно позначилося на функщонуванш внутрiшнього ринку бiльшостi швденно-схщних областей, а також к-тотно вплинуло на центральнi та захщш регiони держави.

Однieю з найскладшших ситуацiй функцiонування внутрiшнього ринку Укра!ни, спричинених вшськови-ми дiями на Донбаа, е тiнiзацiя i попршення ^ести-цiйно-iнновацiйного клiмату як на нешдконтрольних територiях Донецько! i Лугансько! обл., так i загалом у кра!ш. Вiдтак потрiбно виокремити низку прюритетних напрям1в реформування державно! полиики розвитку внутрiшнього ринку та впровадити дiевi заходи проти-дi! посиленню негативних наслiдкiв (Ministerstvo екопо-шюЬпоЬо rozvytku i torhivli Ukrainy, п.ё.).

Матерiали та методи. Дослiдження ще! проблематики вiдображено у наукових працях вiтчизняних на-уковц1в, серед яких, зокрема: В. Базилевич, О. Бара-новський, В. Бородюк, А. Базилюк, З. Варналiй,

A. Гальчинський, В. Геець, П. бщенко, Я. Жалшо,

B. Засанський, Т. Ковальчук, I. Мазур, В. М. Геець, Л. М. Борщ, Т. Й. Товт, О. €. Кузьмш, Г. I. Климкова, М. В. Гаман, Л. I. Федулова, Б. А. Малицький, А. С. Попович, проте актуальшсть теми зумовлена потребою в по-дальшому поглибленнi дослвджень у цьому напрямi та виокремлення прiоритетних напрям1в реформування державно! полиики розвитку внутрiшнього ринку. Зокрема, прюритетш напрями реформування державно! по-лiтики розвитку внутрiшнього ринку полягають у забез-печеннi комплексностi, високо! ефективностi та синер-

пзму державно1 пол1тики, ор1ентирами яко1 мае стати, по-перше, подолання системних вад i головних перешкод розвитку та державного регулювання внутрiшнього ринку на сучасному еташ, по-друге, швелювання негативно! дп впливу на функщонування внутрiшнього ринку вiйськових дш на Сходi Укра!ни.

Результата дослвдження та обговорення. Упро-довж останшх рок1в в Укра!нi посилилися негативш тенденцй зумовленi значною мiрою вшськовими дiями на Сходi кра!ни, зокрема таю.

• Загальне погiршення твестицтного клтату - внаслщок вшськового конфлжту посилилася полiтико-економiчна нестабiльнiсть, що стала ктотною перешкодою для за-лучення зовнiшнiх i внутрiшнiх iнвестицiй, попршення функщонування такого сегмента внутрiшнього ринку, як ринок капталу. Вiйськова штервенщя РФ у Донець-кiй та Луганськш обл. призвела до розбалансування м1ж-господарських вiдносин в уих сферах нацiональноT еко-номiки. Це спричинилося до катастрофiчного зростання збитковост суб'eктiв господарювання, що вiдображаe втрату платоспроможного попиту з боку бiзнес-середо-вища та зниження економiчноT активност й скорочення кiлькостi тдприемств як суб'еклв формування пропози-Ц11 та попиту на внутршньому ринку.

• Зниження шноващйнот активностi та пропозици на внутрiшньому ринку шноващйно'Т продукци - частка ш-новацшно активних промислових пiдприeмств зменши-лася загалом по державi та у бшьшост TT регiонiв. Ранi-ше виняток становили Донецька та Луганська, а також Днiпропетровська обл., яю завжди були промисловими центрами залучення iнвестицiй, так само як i Волинська, 1вано-Франк1вська, Сумська та Херсонська обл. Нато-мiсть, в абсолютному вимiрi юльюсть пiдприeмств До-нецькот обл., що займались шноващями за останнi роки, скоротилася майже вдвiчi - вiд 85 до 48. У 2015 р. ви-робництва металургiйноT, машинобудiвноT, хiмiчноT про-

Цитування за ДСТУ: Васильев Т. Г. Прюритети реформування державноТ политики розвитку внутрiшнього ринку в УкраТш / Т. Г.

Васильев, l.-М. О. Ткачук, С. А. Рудик // Науковий вюник НЛТУ УкраТни. Серiя еконо1^чна. - 2017. - Вип. 27(2). - С. 126-129. Citation APA: Vasyltsiv Т. G., Tkachuk I.-M. О., & Rudyk S. A. (2017). SOME PRIORITIES OF STATE REFORM POLICY OF THE INTERNAL MARKET DEVELOPMENT IN UKRAINE. Scientific Bulletin of UNFU. Economic Series, 27(2), 126-129. Retrieved from: http://nv.nltu.edu.ua/index.php/journal/article/view/268

мисловостi, що забезпечують значну частину внут-рiшнього виробництва шновацшно!' продукцл, зазнали величезних втрат й частина припинили свою дою внасль док вiйськових дiй, та загострено!' ситуацл на прифронтовых територiях.

• Посилення негативних тенденций, пов'язаних iз тшза-цieю внутрiшнього ринку:

■ ктотно збiльшилися обсяги контрабанди як з тимчасо-во окупованих територш Донецько!' та Лугансько! обл. в Украшу, так i у зворотному напрямку, часто з неле-гальним перемiщенням вiдповiдних товарiв терито-рieю РФ;

■ з украшських територш штенсивно нелегально виво-зять товари сировинного характеру, натомкть на територш Украши завозять контрафактну неяюсну про-дукцiю, що виготовляеться у межах т. зв. ДНР та ЛНР;

■ загострення ескалацй' конфлiкту мiж Украшою та РФ не тшьки призвело до контрабанди товарiв та послуг, а й активiзувало нелегальнi мiграцiйнi процеси;

■ загальний обсяг та рiвень тшьово! економ^ в Украш iстотно зрiс.

Наявшсть перерахованих вище негативних тенденцiй дае змогу сформувати прiоритетнi напрямки реформу-вання аспект1в внутрiшнього ринку, на яш повинна бути зосереджена державна политика розвитку внутрiшнього ринку Укра!ни, як ключових сегмент1в, що потребують реформування та перегляду концептуальних тдход1в щодо !х врегулювання, що, водночас, зумовлено двома групами чинник1в. Першi пов'язанi з вiдсутнiстю дiевих структурних реформ та iнституцiональних зм1н в еконо-мiцi, недолiками системи державного регулювання i його сегменгiв. Друп - iз зовнiшньою вiйськовою агреаею на Донбасi, яка призвела до посилення полiтико-економiч-но! нестабiльностi, макроекономiчних кризових явищ, загострення проблем у фшансовш системi держави (Kulytskyj, 2016; Doing Business, 2017).

Зокрема, чинниками, як призводять до посилення дисбалансов у контекстi тшзаци внутрiшнього ринку Укра!ни, а також перешкоджають ефективному вико-ристанню його потенцiалу, е:

• наявшсть суперечливого шституцшного базису, що створюе основу для активiзацi! тшьово! дшово! актив-ностi, зокрема надання АР Крим статусу вшьно! еконо-м!чно! зони, двосторонтх домовленостей мiж Украиною та РФ щодо поставок з тимчасово окупованих територш, як! фактично е контрабандними;

• недостаттсть запроваджених економiчних санкций про-ти РФ, яю формують шдстави для активiзацi! "ирого" !мпорту з ll територи;

• iснування широкомасштабной корупцй' як з боку окре-мих представниюв оргатв влади та вшськових Украши, так i з боку тимчасово окупованих територш та РФ. Це формуе базис для налагодження потужних органiзова-них злочинних угруповань;

• 1стотт дисбаланси м1ж ионами на товари в Украш, РФ та на тимчасово окупованих територiях, як1 створюють значну мотивацiю для контрабандних потоюв;

• загострення економiчно! кризи, що стае передумовою для вщходу суб'еклв господарювання на внутршньому ринку Украши у тшьовий сектор;

• здшснення популктськнх заходов вггчизняними полгги-ками в умовах проведення ви6ор!в до мкцевих органiв влади, яю шдживлюють суспiльно-iнформацiйне середо-вище дисбалансування стану функцюнування внут-ршнього ринку держави.

Потрiбно наголосити на тому, що подолання ба-гатьох проблемних аспекпв державно! полiтики розвитку внутршнього ринку та структурно! незбалансова-носп внутрiшнього ринку Укра!ни, яка особливо поси-лилася останнiми роками через зовшшню вiйськову аг-рес1ю на Сходi держави, безпосередньо залежить ввд критично! змiни ставлення, пiдтримки i сприяння зрос-танню ^естицшно-шновацшно! активносп суб'eктiв внутрiшнього ринку (Ие^, 2010; 2ИаШа, 2011).

На цей час для внутршнього ринку Укра!ни характерною е наявнiсть таких дестабШзацшних чинниюв функцiонування iнвестицiйно-iнновацiйного ринку в умовах вшськових дш на Донбаа, як:

• недостатнi обсяги залучення iнвестицiйних ресурсiв в iнновацiйнi процеси, зокрема не сформовано умови для розвитку шституцш венчурного фiнансування, яю в еко-номiчно розвинених кранах вважаються одним iз найефективтших шструменлв залучення iнвестицiй в iнновацiйну сферу.

• обмежений обсяг фiнансування (шдтримки) науково! до-яльностi з державного бюджету. Рiвень витрат на вико-нання наукових та науково-технiчних робгт за рахунок держбюджету в Украш е одним iз найнижчих порiвняно з розвиненими кра!нами свiту;

• низький рiвень попиту на шновацшну та науково-техно-логiчну продукцию, що пов'язано зi зниженням реального рiвня доходов населення та зниженням його кушвель-но! спроможностi, який призводить до подальшого наро-щування технологiчного вiдставання Укра!ни вiд розвинених кра!н та збереження технолопчного дисбалансу внутрiшнього ринку кра!ни.

В Укра!ш основним джерелом фiнансування шнова-цiйних витрат залишаються власнi кошти пiдприемств. Це зумовлено дiею наслщюв вiйськових дiй на Донбасi, побоюваннями iнвесторiв щодо порушення стабiльностi у фшансовш сфер^ зумовленими посиленням ризиюв, якi пов'язанi iз подальшими девальвацшними очжуван-нями та скороченням основних показниюв функцюну-вання реального сектору, подорожчанням кредитних ресурсов, а також вщсутшстю дiевих iнституцiйних та фккальних стимулiв залучення коштгв вiтчизняних та шоземних iнвесторiв в iнновацiйнi процеси. Такими чином, з метою усунення перешкод та проблем, пропо-нуемо передусш реалiзувати iнституцiйний мехашзм, зорiентований на змiну суперечливого шституцшного базису, який створюе основу для активiзацi! тшьово! дь лово! активносп стосовно АР Крим та тимчасово окупованих територш Лугансько!' i Донецько!' обл.

Прiоритетами реформування державно! полггики розвитку внутрiшнього ринку Укра!ни мають стати:

• законодавча вщмша статусу вшьно'! економiчно'! зони АР Крим;

• посилення активних консультацш зi стратегiчними партерами Украши (насамперед США та кра!нами СС) щодо можливостi подальшо! вшськово! пiдтримки та введения миротворчих батальйонiв ООН на територiю Украши, стратепчним орiентиром чого е вщновлення контролю на уих делянках кордону мiж Укра!ною та РФ, а також подальше блокування кордону мiж Укра!ною та тимчасово окупованою АР Крим.

Економiчний механ1зм у ц1й сферi потрiбно спрямува-ти на посилення економiчних санкций проти РФ, зокрема:

• припинення поставок товарiв i послуг з Украши в РФ та тимчасово окуповано! АР Крим, Донецько! та Лугансько! обл., зокрема електроенергп та води;

• припинення поставок товарiв i послуг з РФ в Украшу;

• вирiвнювання цшових дисбалансiв м!ж вартiстю товарiв в Украш та на тимчасово окупованих територiях шляхом додаткового оподаткування товарiв, яю спрямову-ються у АР Крим та РФ, також припинення сощальних виплат на тимчасово окуповат територп.

Не менш важливими е заходи у межах сусшльно-громадського мехашзму детМзацн внутрiшнього ринку, спрямоваш на лiквiдацiю корупцiйних прояв1в i факт1в сприяння контрабандi на блокпостах серед окре-мих вiйськових i добровольцiв, а також представникiв оргатв державно! влади, у компетенцiю яких входить регулювання ситуацп на лшп розмежування (Zhalila, 2011; Spodina, 2013).

Досвщ економiчно розвинених держав, а також результата вдентифшацн недолш1в, причин i перешкод як1сного посилення iнновацiйно! активностi суб'ект1в вiтчизняного внутршнього ринку дають тдстави до висновку, що найб1льш дiевим за сучасних умов для розвитку внутрiшнього ринку шновацш та високих технологш i посилення його позитивного випливу на пара-метри внутрiшнього ринку Укра!ни е провадження чи-ко зоргашзованого механiзму державно! полiтики розвитку внутршнього ринку Укра!ни щодо вже вище пе-релiчених чгтко окреслених прiоритетних напрямкiв, як1 потребують врегулювання за допомогою впрова-дження iнституцiйного механiзму, зокрема його шсти-туцiйно-правового, iнституцiйно-економiчного та ш-фраструктурного складникiв.

По-перше, потрiбно реформувати шституцшно-пра-вовий базис державно! полiтики розвитку внутршнього ринку шновацш та високих технологш. Для цього варто розробити комплексну стратегiю iнновацiйного розвитку Укра!ни з визначенням стратегiчних прюритепв формування та реалiзацi! збалансовано! державно! поль тики з питань забезпечення розвитку нацiонально! шно-вацiйно! системи; створити державну шститущю управ-лшня розвитком iнновацiйно! сфери з делегуванням !й функцн координацн дiй у«х органiв виконавчо! влади щодо здшснення державно! iнновацiйно! полiтики, а також визначенням завдань, вщповвдальносп та повнова-жень органiв державного управлшня щодо шновацшно-го розвитку економши на всiх рiвнях системи управлшня; здшснювати постiйний монiторинг шновацшно! ак-тивностi галузей, виробництв, регюшв, тдприемств, реалiзацi! прiоритетiв та програм, оцiнювання ефектив-ностi використання державних кошт1в учасниками ш-новацiйних процес1в; внести змiни до Податкового кодексу Укра!ни щодо податкового стимулювання тд-приемств, якi реалiзовують шновацшш проекти; забез-печити взаемозв'язок мiж державною iнновацiйною по-лiтикою та вшськовою доктриною у спосiб розроблення стратеги реформування i розвитку ОПК, яка б врахову-вала передовi науково-технологiчнi досягнення з метою зменшення iмпортозалежностi в тих сферах виробниц-тва, що е стратегiчно важливими для забезпечення нащ-онально! безпеки та оборони.

По-друге, назрша актуальшсть реформування системи iнституцiйно-економiчного забезпечення розвитку внутршнього ринку шновацш та високих технологш. Для цього потрiбно стимулювати залучення швести-цшних ресурс1в в iнновацiйнi процеси у споиб створен-ня окремого вiдомства в межах Мшстерства економiч-ного розвитку та торгiвлi Укра!ни, яке б займалося за-

лученням внутрiшнiх та зовншшх iнвестицiй у високо-технолопчш виробництва, надання державних гарантiй швесторам щодо вкладених iнвестицiй, а також забезпечення доступу ^естор1в до отримання кредитних ре-сурсiв через удосконалення механiзмiв п1льгового кре-дитування iнвестицiйних проект1в; сформувати умови для розвитку шституцш венчурного фiнансування у споиб страхування ризикiв венчурних фонд1в, пiдви-щення р1вня iнформацiйного забезпечення дiяльностi венчурних компанiй; запровадити пакет фккальних стимулiв завдяки застосовуванню податкових знижок до пiдприемств, що здшснюють НДДКР, запроваджен-ня iнвестицiйно-iнновацiйного податкового кредиту щодо сплати податку на прибуток, отриманого вiд ре-алiзацi! iнновацiйно! продукцi!'; ввести пришвидшену амортизацию основних фонд1в для виробникiв високо-технологiчно!' продукцi!'; розробити й забезпечити ре-алiзацiю державно! програми з розвитку банювського кредитування iнновацiйно! дiяльностi промислових пiд-приемств, у якш передбачити преференцi! та гарантiйнi механзми, на зразок державного страхування кредипв для банкiв, як1 вкладають кошти в iнновацiйну дiяль-нiсть промислового сектору, зокрема високотехнологiч-них виробництв.

По-трете, йдеться про формування шституцшно! iн-фраструктури iнтеграцi! науково-дослiдно! та шновацшно! дiяльностi на внутршньому ринку держави. Для цього потрiбно: створити умови для змiцнення зв'язюв мiж учасниками iнновацiйного процесу з метою розвитку ствпращ щодо створення та використання наукових дослвджень i розробок у виробничих процесах промис-ловостi, зокрема у споиб створення на базi освiтнiх та науково-дослщних iнституцiй iнновацiйно-посеред-ницьких структур, що надаватимуть оргашзацшну до-помогу вичизняним розробникам у пошуку замовниюв iнновацiйних розробок, а також завдяки проведенню конференцiй, презентацiй, ярмаркiв з метою ознайом-лення представник1в промислового сектору з наявними науково-технiчними розробками; стимулювати розши-рення мережi та шдвищення ефективностi вже наявних об'екпв iнновацiйно! iнфраструктури у спосiб звшьнен-ня учасникiв iнновацiйного процесу, яю функцiонують у межах цих об'екпв вiд податку на прибуток, а облад-нання, що ввозиться, вщ податку на додану вартiсть та ввiзного мита за умови наявносп програми створення нового або модершзацн наявного виробництва; забезпечити дотримання зобов'язань орган1в державно! та мк-цево! влад щодо фiнансування облаштування iннова-цiйно!' iнфраструктури на землях мунщипально! i державно! форм власносп з, вiдповiдно, державного та мк-цевих бюджет1в iнiцiаторiв створення таких структур (Броёта, 2013).

Висновки i перспективи подальших дослiджень у цьому напрям^ Внутрiшнiй ринок не виконуе на сьогоднi свою важливу роль i базовi функцi! в забезпе-ченнi життедiяльностi соцiально-економiчно! системи держави, економiчного зростання та шдвищення якосп життя населення.

Проблема актуалiзуеться й тим, що негативного впливу военних дш на Донбасi зазнали практично в« сегменти внутрiшнього ринку держави: ринки товар1в та послуг, працi та зайнятосп, капiталу та iнвестицiй, шновацш i високих технологiй. Ситуацiя негативно

позначаеться на дшовому середовищi та розвитку приватного бiзнесу, якосп життя населения на всiй терито-ри держави.

При цьому зовшшня вiйськова агресiя е не единим джерелом проблем та перешкодою розвитку внут-ршнього ринку. Сюди варто вщнести i слабкiсть струк-турних реформ та iнституцiональних змiн, недостатньо ефективну державну полiтику в умовах посилення зов-нiшнiх та внутршшх ризик1в i загроз.

Усунення цих негативних тенденций та забезпечення сталого i структурно збалансованого розвитку внут-ршнього ринку Укра!ни та 11' регютв об'ективно потребуе нових, б1льш дiевих i адаптованих до сучасно! ситуаци со-щально-еконотчного розвитку держави ршень. У проце-сi удосконалення державно! полггики розвитку внут-ршнього ринку потребуе особливого врахування чинник зовшшньо! агреси на Донбасi та його вплив на зв'язки i па-раметри системи внутрiшнього ринку держави.

nepe^iK BHKopHCTaHHX g^epe.n

Doing Business 2017: Equal Opportunity for All. Retrived from: http://www.doingbusiness.org/~/media/WBG/DoingBusiness/Do-cuments/Annual-Reports/English/DB 17-Report.pdf Heits, V. M. (Ed.). (2010). Novyj kurs: Reformy v Ukraini 2010-2015. Kyiv: NVTs NBUV. Retrived from: http://ief org.ua/docs/nr/2.pdf [in Ukrainian] Kulytskyj, S. P. (2016). Pro perspektyvy rozvytku ukrainskoi ekono-

miky u 2016 r. Rezonans, 3, 3-17. [in Ukrainian] Ministerstvo ekonomichnoho rozvytku i torhivli Ukrainy (n.d.). Ten-dentsii tinovoi ekonomiky v Ukraini I kvartal 2015 roku. Retrived from: http://www.me.gov.ua/Documents/Download?id=da243606-8d4b-49f5-9fa4-34994d5db4d2. [in Ukrainian] Spodina, V. O. (2013). Problemy efektyvnoi realizatsii innovatsijnoi diialnosti v Ukraini (Vol. 1, pp. 90-93). In Reformuvannia finanso-vo-ekonomichnoi systemy: pohliad u majbutnie. Lviv: LEF. [in Ukrainian]

Zhalila, Ya. A. (Ed.). (2011). Tinova ekonomika v Ukraini: masshtaby ta napriamy podolannia: analit. dop. Kyiv: NISD, 96 p. [in Ukrainian]

T. r. BacuAb^e, H.-M. A. TKanyK, C. A. PydbiK

ПРИОРИТЕТЫ РЕФОРМИРОВАНИЯ ГОСУДАРСТВЕННОЙ ПОЛИТИКИ

РАЗВИТИЯ ВНУТРЕННЕГО РЫНКА В УКРАИНЕ

Исследовано современное состояние и тенденции развития внутреннего рынка в Украине. Военный конфликт на востоке Украины стал мощным внешним фактором, отразившимся на развитии внутреннего рынка Украины. Негативному влиянию подверглись практически все регионы страны, что повлекло ряд негативных тенденций: наличие противоречивого институционального базиса, который создает основу для активизации теневой деловой активности на внутреннем рынке; ухудшение инвестиционного и инновационного климата; существенное увеличение объемов контрабанды; активизация нелегальных миграционных процессов, что приводит к обострению экономической ситуации в стране. В свою очередь, это позволило обосновать приоритетные направления реформирования государственной политики развития внутреннего рынка, а именно применение институционального, экономического и социально-общественного механизмов, ключевыми аспектами которых должны быть: законодательная отмена статуса свободной экономической зоны АР Крым; усиление экономических санкций против РФ; усиление активных консультаций со стратегическими партнерами Украины; применение мер в рамках социально-общественного механизма детенизации внутреннего рынка, направленные на ликвидацию коррупционных проявлений и фактов содействия контрабанде и в частности ряда действенных механизмов по уравновешиванию дисбалансов внутреннего рынка Украины на его современном этапе.

Ключевые слова: дестабилизирующие факторы; тонизация; инвестиционно-инновационный климат; экономический механизм; институционный механизм; социально-общественный механизм.

Т. G. Vasyltsiv, I.-M. О. Tkachuk, S. A. Rudyk

SOME PRIORITIES OF STATE REFORM POLICY OF THE INTERNAL

MARKET DEVELOPMENT IN UKRAINE

Military actions in Donbas became a powerful external factor that affected the scope and dynamics, and also structural characteristics of the domestic market of Ukraine and its regions. Therefore, the authors aim at researching the current state and trends of the domestic market in Ukraine, influence of negative factors that lead to greater imbalances of all segments of the economy, such as overall deterioration of the investment climate, reducing innovation activity and demand in the domestic market of innovative products, and strengthening negative trends related to shadow the internal market. The results of the research are as follows. We proposed priority areas of reform of state policy of the internal market through the implementation of institutional mechanism, the mechanism of economic, social and public mechanisms. First, it is necessary to reform the institutional and legal basis of public policy development of the internal market innovation and high technology. Secondly, there is the urgency of reforming the system of institutional and economic support of the internal market in innovation and high technology. Thirdly, we consider forming institutional infrastructure integration of research and innovation in the domestic market state. Elimination of these negative trends and promote sustainable and structurally balanced development of the internal market of Ukraine and its regions objectively requires new, more effective and adapted to the current situation of social and economic development decisions. Thus, the external military aggression is not the only source of problems and obstacles of the internal market. This attributs to the weakness of structural reforms and institutional changes not effective public policy in terms of enhancing internal and external risks and threats.

Keywords: destabilizing factors; toning; investment - innovative climate; economic mechanism; institutional mechanism; social and public mechanism.

1нформащя про aBTopiB:

Васильев Тарас Григорович, д-р екон. наук, професор, Львiвський торговельно-еконо1^чний ушверситет, м. Львiв, Укра'ша. Email: tgvas@mail.ru

Ткачук lрена-Марiя Олексац^вна, астрант, Львiвський торговельно-економiчний ушверситет, м. Львiв, Укра'ша,

Email: irenmariasp@gmail.com Рудик Серий Андршович, астрант, Львiвський торговельно-економiчний ушверситет, м. Львiв, Укра'ша