CC BY
12
Украшський державний лшотехшчний унiверситет
плексний розвиток райошв, стан навколишнього середовища, крапп умови будш-ництва нових шдприемств тощо).
Наоснов1 оптимального BapiaHTa розробляються територ1альш баланси ви-робництва i розподгпу найважливших вид1в продукцп, розраховуеться потреба галуз1 в трудових, паливно-енергетичних, сировинних, водних та ¡нших ресурсах, капггальних вкладенкях, формуються вимоги до сулпжних галузей, а також про-блеми, ям ш'длягають подалышй розробць
УДК 502:330.15(07) О.М. Яворська - УкрДЛТУ;
H.I. Колом1СЦЬ - Комерцшний банк "Фшанси та Кредит"
ПРЮРИТЕТИ ФОРМУВАННЯ РЕГИОНАЛЬНО! ЕК0Л0Г1ЧН01
ПОЛ1ТИКИ
Розглядаються ociiorhi прюритети еколопчпоГ nojiiniKii Льшвшнни Наводиться еколопчний стаи periony на ланий час та його ckoiiomimhhii мехаипм забезпечення.
О. Yavorskya, N. Kolomiyets- USUFWT Forming priorities regional ecological policy
Consider basic priorities of ecological Lvivsky policy. Directs an ecological region state for a given while and his economic mechanism of guaranteeing.
Метою еколопчноТ пол1тики у Льв1вськж облает! е сповшьнення темшв попршення стану природного середовища i забезпечення передумов для активпа-uii природоохоронноУ д4яльност1,.спрямовано1 на стабЫзащю i поступове покра-щання еколопчноУ ситуаци. Основною п ¡деею е те, що протягом пертду еконо-м1чно1 кризи в держав1 i поступовоУ стабитащУ ситуаци в облает^ здшснюються практична заходи для недопущения подапьшого загострення еколопчноУ ситуацп i парапельно формуються системи i мехашзмн еколопчноУ безпеки, ям необхщш для активюацп природоохоронних дж в умовах ринковоУ економкн.
Тенденщю до зменшення валових гюказнимв забруднення природного середовища, що спостер1гаеться протягом останшх 3-4 рок1в, не можна вважати результатом щлеспрямованоУ еколопчноТ политики. Це - наелiдок масовоУзупинки i простоУв виробництва, пожвавлення якого неминуче викличе picT шкцщивих ви-kiuub у природу. 3 Tiei ж причини сьогодш зросла загроза виникнення техноген-них аварш i катастроф, особливо на екологонебезпечних об'ектах, яких в обласп десятки. Не треба також забувати i про Ti значш збитки, ям завдаш природ! в по-передш роки i викликаш ними негативш процеси в екосистемах, що можуть вщ-значитись на здоров'У людей через деякий час.
Тактика природоохоронних дЬ1 в обл. повинна базуватись на об'ективнш ¡нформащУ, що е не ткпьки сошально необхщно, а й економ1чно вип'дно. 3 враху-ванням усталеноУ практики, внесения постшних змж у законодавство, еколопчна полтша мюцевих opraHie влади i репональних державних природоохоронних структур часто здшснюеться у невизначеному правовому пол1, що таУть у co6i можлив1сть виникнення конфл1ктних ситуацж. Законодавч! акти, що регулюють економ^чш вщносини, переважно не мають серйозного еколопчного обгрунтуван-ня, а в таких важливих напрямках, як приватизащя, конверая оборонннх галузей,
22 8 36ipHiiK науково-техшчних праць
Науковий внпик. 2001, вип. 11.4
земельна реформа еколопчш регламенти IX здшснення взагал! не передЬачеш. В обласп склапося критичне становище з фшансуванням еколопчних програм. Ко-шти вщ платеж1в за забруднення навколишнього середовища розпорошеш у чис-ленних фондах, ставки платеж1в шсля шдексувань на декшька порядюв нижч1, мж у краТнах близького заруб1жжя.
В обласп розробляеться Програма охорони навколишнього природного середовища Льв1вщини на 2003-2007 рр. та План Д1Й ОНПС на 2002 р. Цими про-грамними документами основними прюритетами еколопчноУ пол1тики Льв1вщини визначено:
• покращення еколопчного стану басейшв транскордонних р!к Дшстер, Захщний Ьуг та Сан;
• еколопчна реабшггашя прничо-видобувних районе Лынвськсн облает!;
• вирииення нитання утилгзацп нромислових \ побугових шдхедав на територп облает!;
• решнзашя "ЗагалыюнацюналыюУ программ формування нацюналыюТ еколопчноУ мереж1 Укра'ши";
• розвиток природно-заповщного фонду на територп обласп;
• оргашзашя системи еколопчного мошторингу та шформацшного забезпечення нриродоохоронноУ д1яльносп.
Основною еколопчною проблемою Льв1вщини е попршення еколопчного стану басейшв прикордонних р1к Дшстер, З.Буг та Сан. УкраУна ратиф1кувала ряд м1жнародних конвенщй з питань транскордонного забруднення вод, тому не питания е прюритетом № 1 в облает! з огляду на витоки з територп' облает 1 транскордонних ррюк басейшв Балтшськогота Чорного мор1в.
Стан поверхневих вод у Лынвськш обл. в цкпому залишаеться незадовшь-ним. Результати здшснення заход1в державного контролю за станом водних ре-сурсж евщчать про те, що, незважаючи на спад виробництва та зупинку багатьох шдприемств, не спостер1гаеться суттевого покращення якосп поверхневих вод та зменшення скиду не очищених або недостатньо очищених сгпчних вод. Через це виникають таю еколопчш проблеми: скид неочищених 1 недостатньо очищених комунальних 1 промислових стоюв; потенцшна небезпека для населених пункте та промислових об'ектш при проходженш великих паводмв; - порушення водо-охоронного режиму, забруднення малих р1чок.
Протягом останшх трьох роюв з державного та обласного фонд1в ОНПС профшансовано створення проектноУ документацп для тдтримки еколопчноУ р1в-новаги в зош д1яльносп Явортського ДГХП "С1рка", розробку КомплексноУ про-грами еколопчноУ стабшзацм у Явор1вському ДГХП "Сфка" на загальну суму 650 тис. грн.
Видобування ЫрчаноУ руди вщкритим методом призвело до утворення ка-р'сру розм1ром 5x2,5 км (1250 га) та глибиною 90 м. При розробщ кар'сру порушено р1чкову систему репону. Основними об'ектами, що в даний час загрожують еколопчною небезпекою Явор1вському репону та басейну р. Вюла, е рудник вщ-критих прничих роб1т 1 створена примусова система вщводу р!чок з територп ро-довища (р. Шкло, р. Гноенецьта Ух притоки).
Прничими роботами порушено та виведено з користування понад 7 тис.га земель, побудовано 3 хвостосховища, де складуеться понад 20 млн. м3 в!дход1в прничо-х1м1чного виробництва. Щороку у вироблений прост1р (кар'ер) рудника припкае 25,5 млн. м3 арководневих внеокомшерагнзованих дренажних вод. Вм1ст
' кппим|ка> плануваннн I управлппш в лковнробпнчому комплекс! 229
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
арководню у вих1дшй дренажшй вод! становить 50 мг/л, солей - 3,5 г/л. Ц1 води перекачуються у транскордонш р1ки Шкло та Вишня, як1 течуть у Польщу (басейн Сяну).
На утримання вказаннх об'ект!в в еколопчно безпечному стан! необх1дно щор!чно витрачати 10,5 млн. грн., починаючи з 1993 р. витрачено 35 млн. грн. (або 9 млн. долар1в США за цшами 2000 року).
Протягом останшх трьох роюв з державного та обласного фондш ОНПС профшансовано створення проектноУ документами для пщтримкн еколопчноУ р1вно-ваги в зош д!яльносгп Роздшьського ДГХП "Орка" на загальну суму 200 тис. фн.
До основних джерсл забруднення поверхневих, шдземних вод, земл1 Роз-дйпьського рудника належать склади фосфоппив, вщходи виробництва фосфорноУ кислоти. Накопичення цих вщходш IV класу небезнеки досягло критичних меж 1 становить бшя 4 млн. т. Питания утшизашУ даних вщход!в не вир!шено.
Заф!ксовано переливи з обвщноУ канави складу фосфоппсу в залишкову емнють Центрального кар'еру, яка е неузаконеною пдротехшчною спорудою з об'емом рщини 1,5 млн. м3. Ф1ксуеться штенснвна фьльтращя з1 складу фосфопп-су в шдземн! води.
Багатор1чна розробка кам'яновупльних шахт Льв1вщини призвела до над-звичайноУ еколопчноУ ситуацн в Червоноградському промисловому райош - басейн! р. Захщний Буг. Це, в першу чергу, забруднення земель, поверхневих та шдземних вод ароматичними, полщиюпчними та галогешзованими вуглеводнями, солями важких метал1в. Причиною цього е прориви трубопровод1в шахтних вод при Ух перекачуванш в накопичувачк
Для вир1шення питания утил!зац11 промислових I побутових вщход!в на територп обласп було створено Корпорашю "Репонапьний центр поводження з выходами". Основними напрямками д1яльност1 Корпорацп с:
• сшвпраця з органами державно! влади та управлшня в сфер1 розробки 1 виконання державних програм поводження зтоксичними в1дходами;
• сприяння розробщ нового еколопчно-безпечного технолопчного обладнання;
• шдготовка кадр1в виробничого та науково-техшчного персоналу:
• прсдставництво штерест Засновниюв 1 асощйованих члешв Корпорацп у зовшш-ньоеконом1Ч11их вщносинах, а також у сшвпращ з органами державиоУ влади та управлшня;
• проведения науково-практичних конференцш, "круглих столт", сем1нар1в та ¡н.
В обласп заф1ксовано 247 промислових пщприемств 1 об'еючв господа-рювання, виробнича д1яльшсть яких пов'язана з утворенням промислових токсич-них вщходж. За 2000 р. в облает! утворилось бьпя 1 млн. тонн промислових вщхо-д1в. У м1сцях видалення промислових вщходш на пщприемствах облает! не забез-печуються вимоги щодо дотримання норм еколопчноУ безпеки. Насамперед, це стосуеться умов складування фосфоппс1в на Роздьпьському ДГХП "Орка" (4 млн.т), рщкоУ 1 твердоУ фракцш розсол1в Стебницького ДГХП "Пол!мшерал" (13 млн. м3), вщходт вуглевидобутку та вуглезбагачення в холдинговш ком пан ¡У "Укр-захщвуплля", кислих гудрон ¡в Льв1вського дослщного нафтомаслозаводу (понад 200 тис. т), вщход!в гальвашки (200 т), нафтових шлам1в на Львшськш зашзниш та Дро-гобицькому нафтопереробному завод! (44 тис. т), збер!гання вщпрацьованих свинце-во-кислотних акумулятор!в на ВАТ "Вторкольормет," непридатних ! заборонених до використання пестицщцв на складах АТ "Афосерв!с" (540 т).
230 Збфник науково-техшчннх праць
Науковий liicinik, 2001, вип. 11.4
Практично вс1 53 санкцюноваш смптезвапища области експлуатуються з порушеннями норм еколопчноУ безпеки (експлуатащя здшснюеться без належних проекпв, не проводиться достатне перешарування в1дход1в ¡нертним матер1алом, немае очисних споруд, достатньоУ млькосл пращвнимв, засоб1в мехашзацГУ, да-них про вплив на довмлля тощо).
Одним ¡з д1евих засоб1в державного регулювання у сфер1 охорони довкшля е економ1чний механ|'зм забезпечення охорони навколишнього природного сере-довища.
Табл. /. Еконо.шчний мехштм забезпечення охорони навколишнього природного
середовища за 6 лисяцт 2001 р.
Фонд ОН ПС Поступления, млн. грн. Використання, млн.грн.
Державний 1,454 0,800
Обласиий (¡з залишком 2000 р.) 1,975 0,424
Micueei (шформащя за 5 мюяшв) 0,315
Незважаючи на спад промислового виробництва, еколоп'чна ситуащя у Львов1 та Льв!вськш области залишаеться напруженою, що створюе низку проблем як для мешканщв мюта, так ! для репону загапом. Причинами такого стану е застарип й недосконал1 ресурсомютм технологи виробництва; зношена система водопостачання 1 водовщведення, накопичення значних обсяпв В1дход1в, вщсут-шсть ефективних способш Ух збирання, збер1гання та видалення, прояв небезпеч-них геолопчних процеав, недосконашсть транспортних розв'язок, висока ицль-нють забудови сел1тебних територш, низька еколопчна свщомють населения, вщ-сутшсть низки правових норм тощо. Проте варто вщзначити, що, поршняно з ¡н-шими великими мктами УкраУни, Льв1в в еколопчному аспект! е вщносно благо-получним м1стом.
УДК630*79 Acnip. А.В. leanyca' - УкрДЛТУ
Л1СОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС ЛЬВ1ВСЬК01 ОБЛАСТ1: OCHOBHI ТЕНДЕНЦП ТА РЕАЛИ СЬОГОДЕННЯ
Подаеться детальна характеристика люопромнслоиого комплексу Львтськчм области у poipni основних його тдкомплекав: Л1согосподарського, целюлозно-паперового та де-ревообробного.
A. Ivanussa — USUFIVT
Lviv region forest industrial complex: the main tendencies and nowadays reality
The detail characteristics of Lviv region forest industrial complex within it's main subcomplexes: forestry, wood-working and cellulose-paper, is given in this work.
Серед територ1ально-галузевих виробничих комплексш Льв1вськоУ области одне ¡з центральних мюць посщае люопромисловий комплекс (ЛПК). Його одно-рщнють як виробничо-економ1чноУсистеми базуеться на тому, що складов! галуз1, тдгалуз1 та виробництва ЛПК використовують один i той же вид сировини (деревину) i виробляють хоч i pi3HOMaHiTny, апе часто взаемозамшну продукшю |1). Л!-сопромисловий комплекс Львтщини складасться ¡з трьох складових шдкомплек-
_"аук кер|вник: дои С О Козло»ський. к с н - УкрДЛТУ__
Ькином^а, плануваннм i унравлшни и лковнрошшчиму KuMllJlCKci 3 1
