CC BY
20
39 %. Использование НИЛИ у больных с ГГМ в раннем послеоперационном периоде способствует повышению КЖ. Данные ППР коррелируют с показателями КЖ, и могут быть использованы в качестве объективного критерия при оценке КЖ у больных с ГГМ.
Принципы построения методик восстановительного лечения у больных с глиомами головного мозга Розуменко В. Д., Хорошун А. П.
Институт нейрохирургии им. акад.
А. П. Ромоданова АМН Украины.
04050, Украина, г. Киев, ул. Мануилъского, 32.
Тел./факс: 483-92-19, e-mail: [email protected].
Цель. Повышение качества жизни (КЖ) больных с глиомами головного мозга (ГГМ) с использованием послеоперационного восстановительного лечения (ВЛ).
Материалы и методы. Работа основана на материале 142 оперированных больных с глиомами супра-тенториальной локализации II, III, IV ст. зл.
Результаты и их обсуждения. Эффективность ВЛ возможна только в случае применения адекватных методов восстановительной терапии, включающих медикаментозные средства, физиотерапевтические методы, массаж, лечебную физкультуру, психологический подход, а также, правильного выбора необходимого раздражителя с учетом состояния больного, степени злокачественности опухоли, характера функциональных нарушений, сопутствующих заболеваний и т. д.
В связи с этим важное значение при построении методик ВЛ имеет использование принципов реабилитации: раннее начало применения методов ВЛ (физиотерапевтических, физических, медикаментозных); непрерывность и этапность процесса ВЛ; комплексного использования средств; предупреждения развития механизма спонтанного обучения; адекватности и динамической изменяемости, используемых средств. Также, необходим психологический подход, использующий принципы сознательности, активности, наглядности, доступности, индивидуального подхода к личности, ориентации на нормы и ценности больного, а не только на социально принятые правила и нормы.
Заключение. Как показали результаты проведенных нами исследований, после проведенных лечебных мероприятий, включающих хирургическое удаление опухоли, курс ВЛ, процент больных с дооперационным индексом по шкале Карнавского 60 баллов и ниже уменьшился с 52,7 % до 15,5 %; в то же время процент больных с дооперационным индексом по шкале Карнавского 70 баллов и выше увеличился с 43,3 % до 84,5 %. И если до операции преобладали больные тяжесть состояния которых по шкале социально-психологической адаптации соответствовала низкому уровню-51,3 %, то в результате проведенных лечебных мероприятий, включающих хирургическое удаление опухоли и курс ВЛ, процент таких больных при выписке уменьшился до 12,3 %; в то же время процент больных с высоким и средним уровнями возрос с 48,7 % до 87,7 %. Следование принципам реабилитации, при построении методик ВЛ для больных с ГГМ, является залогом успешного проведения восстановительных мероп-
риятий, обеспечивает возможность восстановления профессиональной деятельности, а следовательно способствует повышению KЖ.
Олігоастроцитома: чинники, що визначають якість життя хворого Ключка В. М., Poзyменкo В. Д.
Інститут нейрoхiрyрггї ім. акад.
А. П. Poмoдaнoвa АМН України,
04050, м. Київ, вул. Maнyїльcькoгo, 32.
Тел.: 80444839219, e-mail: [email protected]
Вступ. Oлiгоастроцитоми (OA) складають від 6 до 11 % усіх гліом півкуль великого мозку. Своєрідність топографо-анатомічних та гістобіологічних особливостей OA обмежує можливості їх хірургічного лікування і потребує аналітичного вивчення та оцінки факторів, що впливають на хірургічну тактику, оптимізують її вибір, знижують ризик операції і в решті-решт визначають якість життя хворих.
Метою роботи було вивчити патоморфологічні, клінічні та параклінічні особливості OA, які впливають на якість життя пацієнтів з даною патологією.
Матеріали та методи. До нашої вибірки потрапило 120 хворих на супратенторіальну OA, яку верифіковану гістологічним дослідженням. Bсiм проведено KT і/чи МРТ. У 22 пацієнтів проводилась сцинтіографія. Bei пацієнти пройшли оперативне лікування — тотальне або субтотальне видалення пухлини, критерієм радикальності служили результати KT чи/і МРТ, проведені в перші 24 години після операції. 60 % прооперованих пацієнтів пройшли курси променевої та хіміотерапії. Якість життя до і після операції оцінювалася за шкалою ^р^в^кого.
Результати та обговорення. Результати проведеного дослідження показали, що виживання та якість життя пацієнтів знаходилося в прямій залежності від клінічних проявів захворювання та отримуваного лікування. Середній період безреци-дивного виживання склав 2—3 роки. Середній період загального виживання — 5—6 років. У чоловіків ці періоди були довшими, ніж у жінок — відповідно З—4 та 6—8 років для чоловіків і 1—2 та 4—5 років для жінок. А ось вік хворих на виживання суттєво не впливав. Наявність судомних нападів була сприятливим прогностичним фактором — термін загального виживання при наявності судомного типу перебігу захворювання склав 6—7 років, а при гіпертензій-ному та судинному — 4—5 років. Простежувалася залежність між даними KT/МРТ та кінцевим результатом захворювання — виживання було довшим у пацієнтів, в яких накопичення контрасту було незначним — 7—8 років проти 4—5 при доброму контрастуванні. Biдсутнiсть ділянок некрозу, мітозу та судинної проліферації в патоморфологічних препаратах теж сприятливо корелювала з прогнозом захворювання. Юлькість хворих з доопераційним індексом Kарновського 60 балів і нище зменшилась з 35 % до 4 %, а з індексом Kарновського 70 балів і більше зросла з 65 % до 96 %.
Висновки. OA мають цілий ряд патоморфологічних ознак, клінічних проявів, даних нейровізуалізу-ючих методів обстеження, які в значній мірі визначають перебіг захворювання, тривалість загального виживання хворих з OA, тактику лікування та якість їх життя в цілому.
