CC BY
19
УДК 330.3:336.7
ПРИНЦИПИ ТА КРИТЕРИ 1ННОВАЦ1ЙНОГО РОЗВИТКУ БАНК1ВСЬКОГО СЕКТОРА ЕКОНОМ1КИ
© 2014
ЮХИМЕНКО Т. В.
УДК 330.3:336.7
Юхименко Т. В. Принципи та критери iнновацiйного розвитку 6aHKiBCbKoro сектора економши
Метою досл'дження е вид'шення основних критерив шновацюного розвитку банювсько! системи, а також детерм/нац/я принцитв i чиннитв такого розвитку. Проблема розроблення критерив шновацшного розвитку потребуе особливоi уваги в умовах кризи, адже вони передбачають упро-вадження сучасних iнструментiв, призначених для запобгання проведенню банками високоризиковоi дiяльностi. Автором дотджено основнi тд-ходи до визначення критерив i принцитв шновацшного розвитку, на основi чого було запропоновано провести аналогю мiж ф'шансовими та еко-логчними системами. Численш стльшриси дозволяють стверджувати, щозастосування широ^домихзакошв iпринципiв екологиу ф'шансовш сферi дозволить швелювати негативш натдки в'д кризовихпорушень р'вноваги, а такожздатнезабезпечити сталий iнновацiйний розвитокяк фшансовоi системи, так i економки в цлому. Застосування регуляторами такого тдходу та дотримання наведених принцитв мае стати одним з прюритет'в Ыд часрозробки нових норматив'¡в, оскльки вш дозволяеробити довгостроковi прогнози та визначати слабкмсця. Ключов'! слова: критери шновацшного розвитку, банювський сектор, сталий iнновацiйний розвиток, закони екологи. Рис.: 2. Вбл.: 12.
Юхименко Тетяна Васил'тна - астрантка, кафедра ф'шанс'в i кредиту, Утверситет банювськоi справи Нацонального банку Украши (вул. Андрi-¡вська, 1, Ки(в, 04070, Украша) E-mail: tania.iukhymenko@gmail.com
УДК 330.3:336.7
Юхименко Т. В. Принципы и критерии инновационного развития банковского сектора экономики
Целью исследования является выделение основных критериев инновационного развития банковской системы, а также детерминация принципов и факторов такого развития. Проблема разработки критериев инновационного развития требует особого внимания в условиях кризиса, ведь они предусматривают внедрение современных инструментов, предназначенных для предотвращения проведения банками высокорисковой деятельности. Автором исследованы основные подходы к определению критериев и принципов инновационного развития, на основе чего было предложено провести аналогию между финансовыми и экологическими системами. Многочисленные общие черты позволяют утверждать, что применение широкоизвестных законов и принципов экологии в финансовой сфере позволит нивелировать негативные последствия кризисных нарушений равновесия, а также способно обеспечить устойчивое инновационное развитие как финансовой системы, так и экономики в целом. Применение регуляторами такого подхода и соблюдение приведенных принципов должно стать одним из приоритетов при разработке новых нормативов, поскольку он позволяет делать долгосрочные прогнозы и определять слабые места.
Ключевые слова: критерии инновационного развития, банковский сектор, устойчивое инновационное развитие, законы экологии. Рис.: 2. Библ.: 12.
Юхименко Татьяна Васильевна - аспирантка, кафедра финансов и кредита, Университет банковского дела Национального банка Украины (ул. Андреевская, 1, Киев, 04070, Украина) E-mail: tania.iukhymenko@gmail.com
UDC 330.3:336.7
Yukhymenko T. V. Principles and Criteria for the Innovative Development of Banking Sector of the Economy
The aim of the study is allocation of the main criteria of innovative development of the banking system, as well as determination of the principles and factors of the development. The problem of developing criteria for innovative development requires special attention in terms of crisis, because they provide for the introduction of modern tools intended to prevent banks from high-risk activities. The author explored the main approaches to the definition of criteria and the principles of innovative development, on the basis of which it was proposed to draw an analogy between financial and environmental systems. Relating to the numerous common features, it can be asserted that use of well-known laws and principles of ecology in the financial sector will reverse the negative effects of the crisis disturbances of balance, and will be able to ensure sustainable innovative development of both the financial system and the economy as a whole. Use of this approach by regulators as well as observance of the principles should become one of the priorities in the development of new standards, because it allows to make the long term predictions and to identify weaknesses.
Key words: criteria for innovative development, banking sector, sustainable innovative development, ecological laws. Pic.: 2. Bibl.: 12.
Yukhymenko Tetiana V. - Postgraduate Student, Department of Finance and Credit, University of Banking of the National Bank of Ukraine (vul. Andriyivska, 1, Kyiv, 04070, Ukraine) E-mail: tania.iukhymenko@gmail.com
Банювський сектор в УкраМ та свт дуже постраж-дав шд час глобально! фшансово! кризи. Процес в1д-новлення зайняв набагато бкьше часу, шж можна було сподшатися. У таких умовах гостро постала проблема шновацшного розвитку банювсько! системи, осккьки в минулому саме деяк фiнансовi шновацп спричинили негативш кризовi насидки. Для того, щоб уникнути схожих помилок, варто розробити та дотримуватися певних кри-терпв шновацшного розвитку банювсько! системи.
Проблеми шновацшного розвитку та !х критери достатньо дослцжеш на державному або загальногалу-зевому рiвнi. Украшсью науковщ Полшкевич О., Геець В., Жарова Л. погоджуються, що таю критери мають забез-печувати результати економiчного розвитку, що вцпо-
вцають потребам людей та фундаментальнш це! прю-ритету прав i безпечно! життед1яльност людини.
Проте банювський сектор мае певш особливосй, а це вимагае деталiзацi! та виокремлення характерних саме для не! критерив. Дослцження критерив i принцитв шновацшного розвитку банювсько! системи защкавили науковщв не так давно. Саме в контекст особливостей банювсько! системи доцкьно видкити дотдження бгоричево! С., Карчево! Г., Лютого I., Пан-телеево! Н., Юрчука О., яю зазначають, що стабкьний розвиток банювсько! системи Укра!ни повинен базува-тися на стратепчних цкях, що включае шдвищення Г! фшансово! стшкост та надшноси, посилення позитивного впливу на реальний сектор економжи та здатност
ефективно штегруватися до мiжнародних фiнансових ринюв. Серед зарубiжних дослiдникiв варто видкити Шиллера Р., Бека Т., Левайна Р. та Хелдейна Е., яю спе-цiалiзуються на дослiдженнi впливу шновацш в банюв-ськiй системi на економiку в цкому.
Проблема розроблення критерив i принципiв шно-вацiйного розвитку потребуе особливо! уваги в умовах кризи, адже вони передбачають упровадження сучасних iнструментiв, призначених для запобтання проведенню банками високоризиково! дiяльностi.
На жаль, критери та принципи шновацшного розвитку дослцжеш недостатньо, а iнструментарiй для !х використання не розроблений. До того ж, практично не-дослiдженими залишаються наслiдки !х застосування та взаемозв'язок стратепчних завдань iнновацiйного розвитку банювського сектора з операцiйними цкями.
Метою статтi е видкення основних критерив ш-новацiйного розвитку банювського сектора, а також де-термiнацiя принципiв i чинникiв такого розвитку.
Розробка критерив iнновацiйного розвитку банювського сектора е надзвичайно важливим i вод-ночас складним завданням. Складшсть розробки критерив iнновацiйного розвитку в банювсьюй сферi аналогiчна тш проблемi, що шноваци в цьому секторi економiки практично не шдлягають патентуванню. Вони взаемодiють з економжою в цкому i можуть виклика-ти наслiдки, якi стають очевидними лише через роки, до того ж, заявник на отримання фшансового патенту не може довести ефектившсть винаходу в такий самий спойб, як це може зробити винахцник пристрою, пред-ставленого для отримання техшчного патенту [1]. В1д-повцно критери для фiнансових i банкiвських iнновацiй е досить загальними, а також часто не мають шдгрунтя у виглядi економiчного аналiзу глобальних наслiдкiв.
Дiяльнiсть банкiвських i фшансових установ тiсно взаемопов'язана з економiчним зростанням, хоча часто навiть у суперечливш формi, а тому стае можливим видкити форми впливу та взаемозв'язюв мiж ними: 1) фь нансовий розвиток е фактором економiчного зростан-ня; 2) прогрес у банювському секторi е наслдком еконо-мiчного зростання; 3) кнуе двонаправлений причинно-наслiдковий зв'язок розвитку банювництва та фiнансiв з економiчним зростанням [2]. Беззаперечно, усi три форми зв'язюв мають мiсце в глобальних економiчних процесах, що ще раз пiдкреслюе необхiднiсть досл-дження шновацшного розвитку банювського сектора як елемента зростання економжи в цкому.
Для усвцомлення ролi iнновацiйного розвитку банювського сектора варто видкити певш характеристики та особливосп, що мають мксце в економiцi.
По-перше, банкшський сектор е ключовим фактором розвитку здорового суспкьства. Насл1дки нещодав-ньо! кризи зробили фшансову i банкшську системи сектором, якому сьогодш довiряють найменше. Це виглядае парадоксально, враховуючи, що в кшцевому рахунку бан-кiвськi операци обов'язково Грунтуються на фундаментi довiри. Проте фшансова система е одним з найважливь ших соцiальних шститутш, необхiдних для управлiння ризиками, який дозволяе суспкьству перетворити творчi
iмпульси в життево важливi продукти та послуги. Звксно, за певних несприятливих умов вона може руйнуватися та призвести до катастрофiчних наслiдкiв.
По-друге, банювський сектор, вiдповiдним чином адаптований пiд майбутнi потреби, може бути най-кращим важелем для зростання добробуту i створення бкьш сильного i успiшного суспкьства. Незважаючи на швидку появу та реалiзацiю банювських iнновацiй, !х де-мократизацш часто тривае занадто повкьно, iнодi про-тягом столiть, а тому постае важливе завдання шдви-щення темшв засвоення таких iнновацiй суспкьством.
^м того, варто вiдзначити, що банювський сектор все ще переживае серйозну кризу, а тому потребуе безперервного впровадження шновацш. Серед наслцюв кризи варто вцзначити ефект перешкоджання прогресу в банкiвськiй сферi та фiнансах. Полiтичний клiмат при-душуе шноваци та запобiгае шновацшному прогресу. Проте, як не дивно, для зменшення ймовiрностi фшан-сових криз у майбутньому необхiдно застосовувати вдо-сконаленi фiнансовi iнструменти.
Варто зазначити, що у контекст особливостей банювського сектора цеяйого трансформацп мае здш-снюватись з метою забезпечення стiйкого розвитку. В окремих працях вчених-економiстiв, що присвячеш саме ц1й проблематицi, зазначено, що трансформащею е якiснi та ккьюсш перетворення в економiчнiй системi, !! вихiд за межi стабкьного функцiонування i перехiд у стан нерiвноваги з метою приведення параметрiв системи до стану, який зможе сприяти цим перетворенням [3, с. 98]. Тобто, основною метою трансформаци в банювських установах е отримання максимального економiчного та сощального результатувнасл1док забезпечення оптимально! структури активних i пасивних операцiй.
Вiдповiдно, iнновацiйний розвиток банювського сектора мае виршувати певш завдання, що постають перед сучасною економжою. Серед таких завдань варто видкити:
+ забезпечення конкурентоспроможностi в ди-
намiчних умовах; + в1дпов1дшсть законодавчим вимогам та управ-
лшня ризиками; + оптимiзацiя рiвня витрат; + пiдвищення якостi обслуговування клiентiв; + пiдтримання якостi активiв; + розвиток нових ринкiв; + розбудова технологiчно! архiтектури; + задоволення потреб персоналу [4]. Мельниченко О. вважае, що впровадження шновацш вимагае вц уси пращвниюв банкiвсько! установи забезпечення координаци зусиль за основними напря-мами. Серед цих напрямюв можливо видкити:
+ управлiння труднощами, що передбачае вза-емодiю людей iз рiзним досвiдом, осккьки ш-новацiйнi завдання потребують рiзно! техшчно! компетентностi й тимчасового iндивiдуального навантаження на пращвниюв; + забезпечення економiчно! ефективностi; + креативнiсть i шдвищення якостi прийнятих рiшень;
+
+
гнучюсть, що передбачае здатшсть працiвникiв банку адаптуватися до рiзних i мiнливих умов ринку;
задшшсть працiвникiв у процесi, використання персоналом професшних знань i досвiду для виршення проблем [5].
ДГ! банкГв для досягнення стгйкого iнновацiйного розвитку можна роздглити на чотири етапи (рис. 1). Хоча вй усшшш банки, як правило, проходять через уй цi ста-дГ!, деякi банки, ймовiрно, нiколи не досягають цiлiсного заключного етапу, який буде продовжувати розвиватися разом зi змгною очiкувань зацiкавлених сторiн [6]. КрГм того, деякi банки, в основному нiшевi гравцi, зможуть пропустити перший i другий етап. Кожен наступний етап включае попереднiй. 1ншими словами, етап стшко-го розвитку мктитиме характеристики як превентивного, так i наступального банкiнгу.
Етап сталого шновацшного розвитку
Наступальний етап
Превентивний етап
Оборонний етап
Рис. 1. Етапи переходу до спйкого шновацшного розвитку банку
Перший етап носить оборонний характер. На цьо-му еташ банк не е активним i може навiть спробувати затримати прийняття нового законодавства, тому що це може завдати шкоди штересам банку прямо або опосеред-ковано. Основною метою управлгння виступае зниження вартост змгн, що вiдбуваються у зовнгшньому середовищi дiяльностi банювсько! установи. На жаль, бгльшксть укра-!нських банкiв знаходяться саме на цьому еташ.
Другий етап - превентивний банкгнг. Цей етап вГд-рiзняеться вiд попереднього тим, що банки активно про-водять полiтику економГ! потенцiйних внутрiшнiх витрат. Превентивний етап е неминучим, оскгльки регулятори все одно будуть встановлювати обмеження на дшльшсть банкiв, а тому економгя вiд оборонного пiдходу буде шве-льована. Проте, банки на даному еташ будуть розглядати ткьки сво! внутрiшнi процеси, такi як оптимiзацiя про-цесiв управлiння та оцшки кредитного ризику.
На третьому, наступальному, етат банки розгля-дають свою зовшшню дiяльнiсть як доповнення до вну-тршньо!. 1ншими словами, вони займаються розробкою i впровадженням безпечних для фiнансового середо-вища продукйв i послуг. Важливим завданням банив на даному еташ е публiчне представлення результайв свое! дiяльностi. Наступальний етап вГдповГдае таким принципам, як шщатившсть, творчiсть та новаторство, а банки знаходяться у процей пошуку безпрограшних тактичних рiшень. Проблема цього етапу в тому, що до тих шр, поки значш витрати на пошук таких рiшень не повшстю iнтегрованi в систему цш, !хне впровадження не приводить до стшкого iнновацiйного розвитку.
Метою четвертого етапу е забезпечення сталого шновацшного розвитку банку в результата впровадження безпрограшних стратепчних ршень та реалГзацГ! корпо-
ративно! фкософи, що сприяе вибору проектiв з бкьш високим ризиком, нижчою нормою прибутку i бкьш тривалим перiодом окупностi задля довгостроково! пер-спективи. На жаль, сучасний стан i попит на проекти, що забезпечують сталий розвиток, у суспiльствi недостатнiй, щоб зробити такий розвиток метою для великих банкш, адже подiбна полiтика призведе до втрати поточного прибутку. У наш час сталий шновацшний розвиток банкгнгу ставлять за мету в основному окремi нiшевi гравщ.
На всГх етапах критерГ! шновацшного розвитку потребують певного оцшювання, а тому до-цкьно використовувати ккьюсш та якГснГ по-казники. Проведен узагальнення дозволяють видкити декiлька груп показниюв iнновацiйного розвитку, що характеризують [7]:
+ системность шновацшного розвитку (наявнiсть постгйно дГючих структурних шдроздшв, що спецiалiзуються на iнновацiйнiй дшльностц на-явнГсть програм iнновацiйного розвитку; участь комерцшного банку у формуванш венчурних ФОНДГВ);
+ активтсть креативно1 дiяльностi (ккьюсть впроваджених iнновацiй; частка iнновацiйних ргшень у загальнш ккькост реалiзованих управ-лГнських ршень; частка революцшних iнновацiй у загальнш сукупносй реалiзованих; частка ево-люцшних iнновацiй у загальнiй сукупностГ реа-лiзованих тощо); + результативность креативно-тновацшногорозвитку (прибуток вГд впровадження шновацш, залучення нових клiентiв, зростання частки ринку тощо).
Недолжом такого оцiнювання е складшсть прогно-зування та неможливкть передбачити навiть коротко-строковий вплив iнновацiй на банкiвський сектор. Проте таю показники дозволяють оцшити поточний стан шновацшно! роботи банку та реалiзацiю стратегiчних завдань. Тому постае завдання розробки таких критерь !в г принципГв iнновацiйного розвитку, що здатш забез-печити не ткьки вГдбГр позитивних ГнновацГйних Гдей, а й ефективне прогнозування !х впливу в довгостроко-вГй перспективЬ До того ж, свГтова фшансова криза вия-вила необхГднГсть розробки заходГв управлГння ризиком на системному рГвш, а не лише на рГвш окремих банкГв.
СвГтова наукова думка останшм часом звертаеть-ся до порГвняння фГнансових та еколопчних систем, пГд час аналГзу яких виявлено досить багато спГльних рис. Американська Нацюнальна академгя / Нацюналь-на дослГдницька рада Г Федеральний резервний банк Нью-Йорка з метою стимулювання нового осмислення системних ризиюв спГльно провели дослГдження щодо фшансово! екологГ! [8], результатом якого стала можли-вГсть знаходження загальних принципГв Г використання досвГду, накопиченого за роки дослГджень в обох сферах [9, с. 893 - 895]. Одшею з основ тако! аналоги е по-няття «загально! рГвноваги», що Гснуе як в екологГ!, так Г в економщЬ До того ж, характерною спгльною рисою обох систем е нестабкьшсть, яка спричинена зростан-ням рГвня складностГ.
Тому на основi такого порiвняння доцкьно вио-кремити деккька критерив шновацшного розвитку бан-кiвського сектора, що властивi екологiчним системам:
1) прозоркть мае важливе значення в банювськш справi та фiнансах для справедливого розподку еконо-мiчних ресурсiв i пiдтримання стабiльностi системи;
2) вдповШкть масштабу i вiдстанi до реальних активiв i клiентiв, що необхцна для забезпечення зво-ротного зв'язку;
3) узгодження штересш фiнансових шститупв iз суспкьними - на мксцевому, регiональному та нацю-нальному рiвнях;
4) стабыьтсть передбачае врахування ринкових циклiв дiяльностi;
5) справедливость, конкуренцш iреальна варткть мають важливе значення для довгострокового сощаль-ного та еколоичного благополуччя держави.
На основi таких критерив банкiвська система буде працювати як продуктивна екосистема, що характери-зуеться рiзноманiтнiстю i здатшстю пiдтримувати адап-тацiю до зовншнк потрясiнь.
Впровадження критерив iнновацiйного розвитку
банкшсько! системи, розроблених на основi дослi-
дження екосистем, покликане забезпечити ста-бiльнiсть як окремого банку, так i всього сектора або держави. Дотримання наведених вище принципiв i критерив дозволить уникнути значних помилок i катастрофiчних наслцкш при реалшаци шновацшно! полiтики банив.
Враховуючи наявнiсть багатьох спкьних рис, варто провести бкьш глибоке поршняння фiнансових i бюло-гiчних систем (рис. 2), що дозволить виявити тенденцп та принципи iснування та розвитку, що, у свою чергу, стане основою для прогнозування. Бюлопчна екосистема скла-даеться з двох основних частин: органiзмiв (органiчна природа) i навколишнього середовища. Органiзми в бю-логiчнiй екосистемi можна роздкити на три категори: ви-робники, споживачi i бiоредуктори. Виробники в основ-
Оргашчна природа
Виробники
15
Споживач1
У.
Бюредуктори
Ту
Нежива природа О Антропогенш фактори
Некероване Кероване
Навколишне середовище
ному складаються з рослин, використовують енергю в1д сонця або вк, окислення неорганiчних субстратiв для виробництва оргатчних молекул. Рослини е 1жею для траво'1дних, первинних споживачiв, а потiм траво'1дних по'1дають хижаки, вторинш споживачi. У цьому процеа бiоредуктори вiдiгрaють роль очищувача - вцбуваеться розкладання неживих оргaнiчних мaтерiaлiв. Найбкьш важливими у процесi розкладання е бактери та гриби. Навколишне середовище загалом визначае долю оргашз-мiв пiсля '1х народження. Середовище складаеться з двох частин: природш елементи та aнтропогеннi елементи.
Так само, як 1 бюлопчна, фшансова система складаеться з двох основних частин: фiнaнсовi шститути i зовнiшне середовище [10].
Фiнaнсовi установи можна роздкити на два типи: депозитарш та недепозитарш фiнaнсовi шститути. Ко-мерцiйнi банки, ощaднi установи та кредитш спкки належать до депозитарних фiнaнсових установ, у той час як стрaховi компани, пaйовi фонди, iнвестицiйнi банки, фiнaнсовi компани та брокери цiнних пaперiв е недепо-зитарними фiнaнсовими шститутами.
Зовнiшне середовище фшансово'1 системи також складаеться з двох частин: кероваш та некероваш елементи. Держава володiе основними керованими еле-ментами i регулюе фiнaнсову системи через три вкдки: центральний банк, казначейство i упрaвлiння фондовим ринком. Некерованими елементами е економжа, культура та юторш, тощо.
Звичайно, певш вiдмiнностi мiж екосистемами та фшансовими системами iснують. З одного боку, сучасш екосистеми е результатом тривалих еволюцiйних проце-сiв, у той час як еволюцш фiнaнсових систем е вк,носно новим явищем. I водночас, екосистеми практично не за-знають селективного тиску, який присутнш у фшансових системах у формi нормативного регулювання та учaстi уряду у формуванш фiнaнсових структур, особливо таких, яю вважаються «занадто великими, щоб збанкру-тувати». Ще однiею характерною вiдмiннiстю е те, що у
Финансов! шститути
Депозитары установи
Недепозитары установи
Економта, культура, ¡сторт а-к vi/ Держава
Некероване Кероване
Зовн'шне середовище
Бюлопчна екосистема Фшансова система
Рис. 2. Порiвняння бiологiчних i фiнансових систем
процей еволюцп на фiнансових ринках, як правило, ви-живають найбiльшi установи, а не найкраще пристосова-ш, саме в результатi втручання регуляторiв.
Важливим засобом сучасного мiжнародного нормативного регулювання е встановлення бкьш висо-
ких вимог до кашталу банкiв i лжв1дних актив1в. Традицшне обгрунтування таких вимог полягае в тому, що вони зменшують певш ризики на балансах окремих банив. Альтернативною i бкьш далекосяжною штер-претацiею виступае те, що вони е засобом змщнення финансово! системи в цкому, обмежуючи потенцiал для мережевих зовншшх ефектiв. За щею ширшою метою, пруденцiйне регулювання наслцуе принципи екологи, яка спираеться на загальносистемну точку зору в процей стимулювання та управлiння стiйкiстю екосистем [11].
Завдання екологи, серед яких вивчення взаемовц-носин органiзмiв iз довкклям, дослiдження структурно-функцюнально! оргашзаци надорганiзмових систем, ви-явлення механiзмiв пiдтримання !х стiйкостi у просторi й часi, можна використати шд час аналiзу впливу шновацшного розвитку на банкiвську систему. Як вцомо, еколот розглядае певнi закони, за якими вцбуваеться розвиток бюсфери. Враховуючи виявлену схожiсть мiж властивостями еколопчних i фiнансових систем, стае можливим провести аналогш мiж законами екологи та економжи. Тобто можна стверджувати, що щ закони по-виннi д1яти i в банивсьий системi.
Закони екологи подкяються на три групи: структуры, функцюнальш та еволюцiйно-iсторичнi. Струк-турнi закони здатш описати явища конкуренци, створен-ня нових продуктiв, нагляду та регулювання, що мають мiсце в банк1всьий системi. Структура екосистем визна-чаеться на основi певних закономiрностей. Такi законо-мiрностi можуть ефективно д1яти в банкiвськiй системi.
Наступною групою закошв екологи, аналогiю на яи можливо провести у сферi банкiвництва, е функцю-нальнi закони. Ця група описуе розвиток екосистем на основi виконання певних функцш. Нещодавня фшан-сова криза найбкьш повно показала дiю цих закошв у банивському секторi, коли найслабшi ланки призвели до деструкци системи. Проекц1я функцiональних зако-нiв екологи на баннвську систему показуе, що розвиток значним чином залежить в1д вмiння використовува-ти ресурси та умови зовшшнього середовища, а також взаемозв'язку мiж усiма частинами системи.
Остання група екологiчних законiв - еволюцшно-iсторичнi - мае найбкьш явний взаемозв'язок з шнова-цшним розвитком банивсько! системи у свт. Еволюц1я та розвиток банкiвських систем свпу мае характеристики, що притаманш живим екосистемам. Тому при розробщ рекомендацiй для забезпечення шновацшного розвитку варто враховувати дiю еволюцшно-кторичних законiв, осккьки вони досить повно характеризують на-слiдки впливу зовшшнк та внутрiшнiх факторiв.
У результат аналiзу екологiчних законiв можна стверджувати, що тополот балансу фiнансового сектора мае фундаментальний вплив на стан i динамiку системного ризику. З точки зору державно! полижи клю-човими можна назвати два тополопчш принципи успиу
розвитку. По-перше, рiзноманiтнiсть вйе! фшансово! системи. Напередодш кризи i в гоншга за диверсифь кацiю баланси банив i системи управлiння ризиками стали все бкьш однорiдними. Наприклад, банки стали бкьш залежними вiд оптового фшансування в пасивi балансу, у структурованих кредитних iнструментах в ак-тивi балансу, а управлiння здшснювалось за тими ж самими моделями УЛИ. Це бажання диверсифжаци було рацiональним iндивiдуально з точки зору ризику. Але здшснювалась така диверсифжащя за рахунок нижчо'1 рiзноманiтностi в рамках системи в цкому, тим самим збкьшуючи системний ризик. Однорцшсть породжуе уразливiсть [12].
На жаль, у регулюванш фшансово! системи недо-статньо зусиль поки що було спрямовано на оцш-ку загальносистемних характеристик мережi, таких як рiзноманiтнiсть сукупного балансу та моделей управлшня ризиками. Ще менше зусиль було покладено на забезпечення нормативних стимулiв для !х рiзнома-штностЬ У процесi вiдновлення i шдтримки фшансово! системи цьому завданню системно! рiзноманiтностi слiд придкяти набагато бкьше уваги з боку регуляторiв.
По-друге, модульшсть усерединi фiнансово! системи. Структура багатьох нефiнансових систем явно i нав-мисно модульна. Модульш конфiгурацi! запобiгають за-раженню вае! системи в рaзi вузлово! недостатностЬ Обмежуючи можливостi для кaскaдiв, модульнiсть захищае системну стiйкiсть природних i штучних оргaнiзaцiй.
Варто вцзначити, що знадобилося поколiння для адаптаци екологiчних моделей. Те ж саме, ймовiрно, буде справедливо i для банивсько! справи та фiнaнсiв [11].
На основi проведених aнaлогiй можливо стверджувати, що успи шновацшного розвитку мае базува-тись на таких основних блоках:
1) розвиток фiзичноi тфраструктури, яка вклю-чае в себе яисть передaчi шформаци, транспортування i електроенерги;
2) розробка тфаструктури (швидкий доступ до фь нансових послуг; п1двищення впливу ^енпв на ресурси, продукти та ринки в будь-який час i в будь-якому мкщ; розширення асортименту продукйв i послуг, а також доступ у реальному чаа до шформаци про цши i продукт;
3) розвиток штелектуального капталу - вцсут-шсть фiнaнсово! грaмотностi та навичок ведення бiз-несу е одним з ключових фaкторiв, що перешкоджають економiчному розвитку;
4) тдтримка шститутами (юридичними, еконо-мiчними та сощальними) сталого розвитку фiнaнсового сектора;
5) забезпечення цшснот та комплекснот системи управлшня, а також !! модульности
6) ствпраця учасниив фшансово! системи з шши-ми сферами економжи;
7) стимулювання надання доступу до фшансування малого бiзнесу та венчурного кашталу.
ВИСНОВКИ
Банивський бiзнес стикаеться з численними проблемами, виршення яких дозволить вивкьнити значний
потенщал розвитку. Враховуючи проблеми фiнансового та банювського ceKTopiB, що виникли шд час кризи, вар-то звернути увагу на критери iнновацiйного розвитку, що можуть бути використаш у процей оцiнювання на-слiдкiв шновацшно'1 дiяльностi. Таке оцiнювання може проводитися як на макрорiвнi, так i на рiвнi галузi або окремого банку. Такий шдхц дозволить стабшзувати дiяльнiсть банку та стан ринку в майбутньому. На осно-вi запропонованих у статтi принципiв на рiвнi окремого банку стае можливим розробити стратепчш та опера-цшш цiлi, досягнення яких забезпечуе стабкьний шно-вацiйний розвиток банку.
Розроблення критерив i принципiв iнновацiйного
розвитку банювсько'1 системи е досить складним
завданням у зв'язку з непередбачувашстю пове-дiнки ринку та можливими ризиками. Тому досить про-дуктивним методом наукового дослцження стало про-ведення аналоги мiж фiнансовими та еколопчними системами. Осккьки вони мають багато спкьного, можли-во використовувати вже дослцжеш закони, принципи та методики вцновлення рiвноваги еколопчних систем у банкiвськiй сферi. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Shiller R. J. Finance and the Good Society / R. J. Shiller // Princet on University Press. - 2012. - 304 p.
2. Furqani H. Islamic Banking and Economic Growth: Empirical Evidence from Malaysia / H. Furqani, R. Mulyany // Journal of Economic Cooperation and Development, 2009. - No. 30 (2). -P. 59 - 74.
3. Грицишен Д. О. Глобалiзацiйнi процеси як фактор впливу на економлчну безпеку: необхщысть трансформацп економ^чних систем в напрямн стшкого розвитку / Д. О. Грицишен, О. А. Лаговська // Проблеми теорп та методологи бухгалтерского облку, контролю i аналiзу : мiжнародний збiрник на-укових праць. - 2012. - Випуск 1 (22). - С. 95 - 101.
4. Innovation in Retail Banking. Asia Pacific // Innovation report. - The Asian Banker and Infosys Technologies Ltd. - September 2010. - 82 p.
5. Мельниченко О. Аналiз використання альтернатив-них каналiв продажiв та новггых технологш у дiяльностi банш / О. Мельниченко // Вкник Нацюнального банку Украши. -2013. - № 11 (213). - С. 37 - 41.
6. Jeucken M. The Changing Environment of Banks / M. Jeucken, J. Bouma // Greener Management International. - Vol. 27, 1999. - Р. 21 - 35.
7. Князь С. Характеристики шновацшного розвитку ко-мерцшних банш з позицп системного пщходу / С. Князь, Т. Неклюдова, В. Бодаковський // Ефективна економка. - 20.10.2010 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.economy. nayka.com.ua/?op=1&z=360
8. Nissan S. The Ecology of Finance / S. Nissan, S. Spratt // The New Economics Foundation. - November 12, 2009 [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.neweconomics.org/pub-lications/entry/the-ecology-of-finance
9. May R. Ecology for bankers / R. May, S. Levin, G. Sugihara // Nature. - Nature Publishing Group, 2008. - Vol. 451/21. - P. 893 - 895.
10. Tingchun H. Interactions among Financial Institutions - From a Biological Ecosystem to a Financial Ecosystem / H. Tingchun, W. Yu // International Journal of Humanities and Social Science. - Vol. 2, No. 6. - March 2012, P. 213 - 225.
11. Haldane Andrew G. Systemic risk in banking ecosystems / G. Andrew Haldane, Robert M. May // Nature. - 20 January 2011. Vol. 469. - Macmillan Publishers Limited. - P. 351 - 355.
12. Battiston A. Liaisons dangereuses: increasing connectivity, risk sharing and systemic risk / A. Battiston, D. Gatti, M.Gallegati, B. Greenwald, J. Stiglitz // National Bureau of Economic Research: Working Paper 15611. - 2009.
Науковий керiвник - Лапко О. О., доктор економ1чних наук, професор, завщувачка кафедри фшанав i кредиту Ушверситету баншсько! справи Нацюнального банку УкраТни (КиТв)
REFERENCES
Battiston, A. et al. "Liaisons dangereuses: increasing connectivity, risk sharing and systemic risk". National Bureau of Economic Research: Working Paper 15611 (2009).
Furqani, H., and Mulyany, R. "Islamic Banking and Economic Growth: Empirical Evidence from Malaysia". Journal of Economic Cooperation and Development, no. 30 (2) (2009): 59-74.
Hrytsyshen, D. O., and Lahovska, O. A. "Hlobalizatsiini protse-sy iak faktor vplyvu na ekonomichnu bezpeku: neobkhidnist trans-formatsii ekonomichnykh system v napriami stiikoho rozvytku" [Globalization processes as a factor of influence on economic security: the need for transformation of economies towards sustainable development]. Problemy teorii ta metodolohii bukhhalterskoho obliku, kontroliu ianalizu, no. 1 (22) (2012): 95-101.
Haldane, G. A., and May, R. M. "Systemic risk in banking ecosystems". Nature, vol. 469 (2011): 351-355.
Innovation in Retail Banking. Asia Pacific Innovation report : The Asian Banker and Infosys Technologies Ltd., 2010.
Jeucken, M., and Bouma, J. "The Changing Environment of Banks". Greener Management International, vol. 27 (1999): 21-35.
Kniaz, S., Nekliudova, T., and Bodakovskyi, V. "Kharaktery-styky innovatsiinoho rozvytku komertsiinykh bankiv z pozytsii systemnoho pidkhodu" [Features innovative development of commercial banks from the standpoint of a systematic approach]. http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=360
May, R., Levin, S., and Sugihara, G. "Ecology for bankers". Nature, vol. 451/21 (2008): 893-895.
Melnychenko, O. "Analiz vykorystannia alternatyvnykh ka-naliv prodazhiv ta novitnikh tekhnolohii u diialnosti bankiv" [Analysis of alternative sales channels and new technologies in banking activities]. VisnykNatsionalnohobanku Ukrainy, no. 11 (213) (2013): 37-41.
Nissan, S., and Spratt, S. "The Ecology of Finance". http:// www.neweconomics.org/publications/entry/the-ecology-of-fi-nance
Shiller, R. J. Finance and the Good Society: Princet on University Press., 2012.
Tingchun, H., and Yu, W. "Interactions among Financial Institutions - From a Biological Ecosystem to a Financial Ecosystem". International Journal of Humanities and Social Science, vol. 2, no. 6 (2012): 213-225.
CL
LQ
О
OQ О
о
Q_
О =П
<C
<
О ш
