CC BY
38
I
Орипнальы досл1дження
Original Researches
Травма
УДК 616.728.4+616.718.5/.6]-001.5-089-74 ГОЛОВАХА МЛ, КОЖЕМ'ЯКА М.О., КРИВОРУЧКО G.A.
Запор'зький державний медичний ун'терситет, кафедра травматологи та ортопедн
ВИКОРИСТАННЯ НАПРУЖЕНО! nETAi ПРИ Х|РУРПЧНОМУ AiKYBAHHi ПEРEAОМiВ KiCT040K i3 ПОШКОДЖЕННЯМ МiЖГ0МiAK0B0Г0 СИНДЕСМОЗУ
Резюме. У роботi розглянутi переваги i недол1ки снуючих метод1в л/кування перелом/в ксточок ¡з пошко-дженням м/жгомлкового синдесмозу. Обгрунтована можливють використання напружено! петлi i розро-бленоi накстково! пластини в х/рурпчному лкуванн переломiв ксточок ¡з пошкодженням м/жгомлкового синдесмозу. Наведен данi клн/чних спостережень, аналiз яких свдчить про високу ефективнють запропо-нованого методу лкування.
Ключом слова: переломи ксточок, м/жгомлковий синдесмоз, юрурпчне лiкування, напружена петля.
Вступ
Лкування переломiв длянки гомтковостопного су-глоба е актуальною проблемою травматологи, що обу-мовлено тяжистю травми, можливими наслщками i до-статньою частотою виникнення. Кльисть травм дано! локашацй збтьшуеться, й у значно! кшькосп випадив вони зустрiчаються в ошб працездатного вiку. Одними з найбтьш тяжких травм гомтковостопного суглоба е переломи источок типу В i С (за класифiкацiею АО), коли вщбуваеться пошкодження елементiв м1жгомткового синдесмозу.
Частка цих пошкоджень у структурi вс1х пошкоджень гомтковостопного суглоба становить вщ от 10 до 31,3 % [5]. Вони е одними з основних причин швалщизуючих i несприятливих результатiв лiкування пошкоджень дтянки гомтковостопного суглоба. Незважаючи на велику к1льк1сть iснуючих способiв консервативного i мрурпч-ного лiкування цих пошкоджень, частка незадовтьних результатiв становить, за даними рiзних авторiв, вщ 5 до 30 %, при цьому iнвалiднiсть досягае 24—28 %.
1снукш методи хiрургiчного лiкування переломiв к1сточок iз внутрiшньою чи зовшшньою фiксацiею к1сткових вiдламкiв дозволяють утримувати кiстковi фрагменти до консолщаци. Остеосинтез переломiв ла-терально! к1сточки за допомогою наюстково! 1/3 труб-часто! пластини i позицiйного гвинта, утримуючого латеральну к1сточку у вирiзцi великогомтково! к1стки, е на сьогоднi одним iз найбiльш поширених методiв оперативного лiкування при переломах к1сточок з по-шкодженням мiжгомiлкового синдесмозу [2, 13]. Однак даний спосiб лiкування не позбавлений недолiкiв [5, 11]. У рядi випадк1в при використанш такого типу мрур-гiчного лiкування розвиваються ускладнення у вигляд переломiв фксуючих конструкцш, мираци фiксаторiв,
розвитку синостозу, тзнього диастазу пiсля видалення позицiйного гвинта тощо (рис. 1).
Використання позицшного гвинта потребуе додатко-вого хiрургiчного лiкування з його видалення в призна-ченi термши. Нерщко виникають контрактури i болi при рухах у гомiлковостопному суглоб^ яи спричинюе довга неопорнiсть кшщвки, що рекомендуеться для захисту позицшного гвинта. Тому юнуе необхiднiсть подальшого пошуку оптимального методу лiкування даного типу пошкоджень.
Рашше були запропоноваш iншi способи з вико-ристанням глибоко! фксаци з першими результатами, що подавали надш: S.D. Miller, R.J. Carls використо-вували одну мiцну нитку, проведену через 2 сумiжних просвердлених отвори, хоча це може спровокувати прорiзування м'яко! кiстки. Zeiss та iн. використовува-ли порiвняно великi полiетиленовi кнопки, що рутинно видалялися. Обидва щ методи потребували вщкрит-тя медiальноl сторони, що е суттевим недолiком при високоенергетичнiй травмi.
P.M. Сабiров i спiвавт. (2002) запропонували первин-ну пластику мiжгомiлкового синдесмозу кютково-сухо-жилковим авто- чи алотрансплантатом, що видтявся iз власно! зв'язки наколiнка i частини горбистостi великогомшково! истки i надколiнка. Недолгом ще1 методики, на наш погляд, е необхщшсть фксаци мiжгомiлкового синдесмозу позицшним гвинтом i застосування гшсово! iммобiлiзацil у пiсляоперацiйному перiодi до 12 тижшв. Початок вiдновлення опорно1 функцй' оперовано1 юнщв-ки починали з 12-го тижня.
© Головаха М.Л., Кожем'яка М.О., Криворучко 6.А., 2014 © «Травма», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
«г..
Рисунок 1. Ускладнення п1сля використання позицйного гвинта для ф'/ксацн синдесмозу: а) м!грац!я гвинта; б) перелом гвинта; в) п!зн!й д!астаз п!сля видалення гвинта
Для стабшзаци м1жгомткового синдесмозу М.С. Ку-вш (2002) застосовував лавсанов1 нитки № 5, сплетет косичкою. Свердлом в обох гомткових кисточках фор-мували 3 канали, по яких проводили лавсанову косичку, яку ф1ксували б1опол1мерними шпильками [18]. Усунен-ня м]жгомткового дастазу зд1йснювали за допомогою авторського репонуючого пристрою, проведеного над зоною м1жгомткового синдесмозу. Недол1ком запро-понованого методу, на наш погляд, е травматичнють, пов'язана з необх1дн1стю рев1зи синдесмозу, 1 можливють мюцево! реакци на лавсан.
Особливу увагу слщ придтяти точному з1ставленню синдесмозу. Ефект ф1ксацй напруженою петлею за-безпечуе дуже маленьке стиснення, кр1м того, сприяе правильному позицюнуванню малогомшково! кустки у вир1зщ великогомшково! кустки. Тильне згинання стопи не було обмежене в жодного пащента ш на опе-рац1йному стол1, н1 п1д час реабштаци, що свщчить про те, що синдесмоз не було перетягнуто. ТИогпе8 1 сшвавт. у дослщженш на трупному матер1ал1 з використанням стягуючого гвинта для компреси спростували думку, що компрес1я синдесмозу зменшуе рухи в гомшковостоп-ному суглоб1 [14]. Кр1м того, положення стопи шд час ф1ксаци не мае значення тсля усунення зм1щення малогомшково! кустки.
За нашими уявленнями, щеальний 1мплантат для ос-теосинтезу перелому юсточки 1 ф1ксацН синдесмозу повинен бути достатньо мщним для того, щоб протистояти д1астазу 1 в той же час дозволяти ранню мобшзацш, при цьому збертаючи ф1з1олог1чн1 м1крорухи в синдесмоза Видалення 1мплантатату не е обов'язковим, але в1н мае легко видалятися при необххдноста. Ф1ксатор повинен за-лишатися 1нтактним до повного загоення зв'язок для за-поб1гання шзньому д1астазу, його встановлення мае бути простим, швидким 1 без додатково! травми.
З огляду на вищезазначене таким iмплантатом може стати преформована пластина з кутовою стабiльнiстю гвинтав для остеосинтезу перелому латерально! юсточки i напружена петля як позицюнуючий елемент при по-шкодженнi мiжгомiлкового синдесмозу. Дослщження на трупному матерiалi показали високу ефективнiсть i надш-нiсть фшсац!! синдесмозу напруженою петлею порiвняно з 3-кортикальним 4,5 мм позицшним гвинтом. Середнi значення дiастазу пiсля ротацiйного навантаження були однаковi в обох групах. Проте стандартш вщхилення були вищi в груш фксаци гвинтом, вщображуючи бiльш стшку утримуючу здатнiсть напружено! петлi в трупнш кiстцi.
Таким чином, перевагами даного методу е висока ста-бiльнiсть фшсаци, збереження мiкрорухомостi в суглоб^ вiдсутнiсть необхiдностi в додаткових етапних втручан-нях, можлив1сть проведення ранньо! реабштаци з метою раннього вщновлення функци гом1лковостопного сугло-ба i профiлактики контрактур, скорочення термЫв тим-часово! непрацездатностi.
Матер1али та методи
Нами були вивченi найближч! результати х1рург1чного лiкування переломiв кюточок 1з пошкодженням мгжго-м1лкового синдесмозу у 36 хворих (тип В i С за класифша-щею АО). Тип пошкодження визначали, використову-ючи загальноприйнятi клiнiко-рентгенологiчнi методи дослщження Chissell — Jones [6] та Boden et al. [5], а також улырасонографш i магнiтно-резонансну томографш го-м1лковостопного суглоба [16].
У першш груп1 18 хворим проводилося хiрургiчне лiкування переломiв к1сточок 1з пошкодженням мгжго-м1лкового синдесмозу за методикою АО. Здшснювали вщкриту репозицш перелому зовшшньо! к1сточки з по-дальшою фiксацiею 1/3 трубчастою накютковою кон-венцiйною пластиною i 3,5 мм гвинтами. Шсля цього
за допомогою внутр1шньо1 ротаци стопи вправляли ма-логомткову истку у вир1зку великогомшково! На р1вн1
2 см над м!жгомтковим синдесмозом через отвори в 1/3 трубчастш пластиш вводили позиц1йний 4,5 мм гвинт через три кортикальних шари в напрямку ззаду наперед п1д кутом 25—30° паралельно дистальн1й суглобов1й по-верхн1 великогомтково'1 к1стки. При перелом! медально!" кисточки проводили в!дкриту репозицш 1 ф1ксац1ю на-пруженою дротяною петлею за Вебером чи остеосинтез гвинтами, вщновлювали пошкоджен1 зв'язков1 структури мед1ального вщдту. Рани промивали антисептичними розчинами, проводили ретельний гемостаз, активне дре-нування.
У другш груп1 18 пащентам при аналопчному характер! перелому була проведена вщкрита репозищя перелому зовшшньо'1 кисточки з подальшою фшсаць ею преформованою фкурною нак1стковою пластиною
3 пол1акс1альною стаб1льн1стю гвинт1в орипнально'1 конструкци 1 3,5 мм блокованими гвинтами (рис. 2б). Основними в!дм!гаими особливостями ориг1нально'1 пластини, що використовуеться, е: 1) анатом1чна форма л1во'1 1 право'1 пластин; 2) невелика товщина пластинки — 1,5 мм, завдяки чому вона не займае багато мюця в м'яких тканинах; 3) у дистальнш 11 частин1 роз-ташован1 3 отвори, що забезпечують введення гвинпв
i3 полiаксiальною кутовою стабiльнiстю, що дае мож-ливiсть ввести три чи чотири гвинти нижче в1д перелому; 4) навколо отворiв для проведення елементав напружено! петш е ложе для кругло! металево! пластинки, що дозволяе чггко позицiонувати Г! на пластинi i запобiгти контакту нитки з краями пластини (рис. 2а). Конструктивно ця пластина займае мшмальний об'ем у м'яких тканинах i дозволяе мщно зафшсувати истко-вi вiдламки.
Вправляли малогомткову кустку у вирiзку велико-гомтково! на рiвнi 2 см над дистальною суглобовою поверхнею великогомтково! к!стки, через спецiальнi отвори в пластиш формували истковий канал ^зь усi кортикальнi шари малогомтково! i великогомтково! кусток у напрямку ззаду наперед пщ кутом 30° паралельно дистальнш суглобовш поверхнi великогомтково! истки. Плетену синтетичну нитку, що не розсмоктуеться, № 5 (Fiber Wire® Arthrex) проводили .n^i через отвори в овальнш металевiй пластинщ. Нитку протягували через один iз зовнiшнiх отворiв овально! металево! пластинки i через довгий голковий проводник.
Пров!дник проводили через отвiр у пластиш по про-свердленому каналу з латерального боку i вводили ме-дiально через iнтактну ширу. Використовуючи нитку, що затягуеться, овальну металеву пластинку проводили
Рисунок 2: а) схема орипнальноi пластини; б) остеосинтез перелому латерально/ к!сточки за допомогою пластини
Рисунок 3. Проведення i ф!ксац!я напруженоi петлi: а) схема; б) фото; в) ¡нтраоперац/йний контроль фксацИ'
горизонтально по просвердленому отвору, доки не виво-дили на зовнiшню поверхню медиального кортикального шару великогомшково! истки. Вимiрюючи кут тракцй нитки, овальну металеву пластинку перевертали i закрь плювали на медиальному кортикальному шарi великогомшково! кютки. Нитку, що протягуеться, видаляли. Круглу металеву пластинку встановлювали в ложе на поверхш пластини малогомтково! к!сгки для подальшо! ручно! тракц!! нитки. Нитка натягувалася м1ж овальною i круглою пластинками i фiксувалася подвiйним вуз-лом. Проводився iнтраоперацiйний рентгеноскопiчний контроль фшсаци (рис. 3в).
Усiм хворим в обох групах у пiсляоперацiйному перь одi проводили локальну компресiйну гшотермш оперо-ваного сегмента протягом першо! доби. Iнтраоперацiйна антибiотикопрофiлактика 2,0 г цефазолшу внутршньо-венно крапельно i надалi 1,0 г цефазолiну 3 рази на добу внутршньовенно крапельно впродовж 72 годин шсля операцй [19]. В усiх випадках проводили iммобiлiзацiю оперованого суглоба пiсля операцй брейсом чи задньою гiпсовою шиною з подальшим курсом ф!зюреабштацй. Пащентам першо! групи проводили фiксацiю задньо! гш-сово! шини до 2 тижшв, осьове навантаження дозволяли тльки пiсля видалення позицiйного гвинта через 8 тижшв з моменту операцй. Пащентам друго! групи дозволяли осьове навантаження на оперовану юнщвку в ортезi до 50 % вщ нормально! через 3 тижш шсля операцй, повне навантаження через 8 тижшв з моменту операцй.
Оцшку результат проводили через 3, 6 i 12 мю. з моменту операцй. Використовували шкалу AOFAS и макси-мальним значениям 100 [18]. Суб'ективнi критерй оцшю-вали методом iндивiдуального анонiмного анкетування, куди включали так! параметри, як час, необхщний для повернення до роботи, загальна задоволенiсть пацiента. Через 12 мю. пацiентам пропонували суб'ективно ощнити результат як вщмшний, добрий, задовтьний або поганий. У двох випадках проведено КТ для ощнки цшсносп кон-струкцй i для вимiрювання диастазу пор!вняно з контрала-теральною стороною. Вимiрювання диастазу проводили на стандартнш вiдсганi (2 см) вище в!д обох юсточок [6].
Статистичну та графiчну обробку отриманих резуль-татiв проводили на комп'ютерi AMD FX-8350 за допомо-гою пакета програм Microsoft Office Excel 2013 i Statistica 8.0© StatSoft Inc. При обробщ отриманих результат використовували методи описово! статистики: обчислення середшх величин i стандартного вщхилення. Перевiрку ряд!в даних на нормальнють проводили за допомогою критерйв Колмогорова — Смирнова i Вальда — Вольфо-вiца. Для пор!вняльного аналiзу незалежних груп засто-совували непараметричний U-критерiй Манна — У!тш [17]. Вщмшносл м!ж середнiми величинами вважали вь рогщними при значенш р!вня значимосл p < 0,05.
Результати та обговорення
Демограф!чш показники були пор!внянш в обох групах, включаючи стать, в!к, класиф!кацш перелом!в i ме-хашзм пошкодження.
Через 3 мю. шсля операцй середш значення за шкалою AOFAS у пащенттв !з групи з фшсащею синдесмозу
напруженою петлею були кращими, шж у пащенпв, яким виконувалася фшсац1я синдесмозу гвинтом (89 i 78 в!дпо-в!дно). Середн! значення залишалися в!рог!дно кращими в груп! з фшсащею напруженою петлею (р < 0,05) i в по-дальших вим!рюваннях у 6 i 12 мю., хоча з дещо меншою р!зницею середнгх значень (91 до 83 i 93 до 86 вщповщно).
Середне значення часу повернення до роботи було в!ропдно менше (р < 0,05) в груп! фшсацй напруженою петлею (3,1 i 4,2 мю. вщповщно). Жодному пащенту з фшсащею напруженою петлею не знадобилася етапна операця для видалення !мплантату пор!вняно з пащен-тами контрольно! групи, яким у плановому порядку про-водилася операц1я видалення позицшного гвинта через 8 тижшв з моменту першо! операцй.
Рейтинг задоволеносп пащеплв через 1 рш шсля операцй виявився кращим у першш груп! (фшсацш гвинтом: вщмшно — 27,8 %, добре — 38,9 %, задовтьно — 22,20 %, погано — 11,10 %; фксащя напруженою петлею: вщмш-но — 38,9 %, добре — 50 %, задовтьно — 11,10 %).
Раново! шфекцй в тсляоперацшному перющ не було в!дм!чено в жоднш груп!. У першш груп! в двох випадках в!дм!чалася мйрац1я гвинттв длянки латерально! кюточ-ки. В одного пащента, що не з'явився на етапне видалення позицшного гвинта, в строк 3 мюящ шсля операцй трапився перелом позицшного гвинта. В одному випадку спостериалася втрата репозицй шсля видалення позицшного гвинта. У другш груп! втрати репозицй i мйрацй фш-сатор!в у тсляоперацшному перюд1 не спостерйалося.
У нашому досщджент при застосуванш напружено! петл! в комбшацй з пластиною з кутовою стабтьнютю гвинттв для лiкуванпя перелом!в латерально! ктсточки та пошкодженням м1жгомткового синдесмозу доведено !! простоту, безпечшсть i ефектившсть. Жоден пащент не потребував етапного мрурпчного втручання з видалення штанта™ до повно! консолщацй перелому, в жодному випадку не виникли ускладнення, пов'язаш з викорис-танням дано! конструкцй. 1мплантати залишились непо-шкодженими. Через 12 мю. шсля операцй результати лку-вання i загальна задоволенють пащенпв були вищими при використанш фшсацй напруженою петлею. Запобйання шзньому дгастазу забезпечувалося мщною нерезорбтив-ною плетеною синтетичною ниткою аж до вщновлення синдесмозу i консолщацй перелому. Фжсацтя напруженою петлею в комбшацй з оригшальною пластиною може бути методом вибору у лини хворих, пащенпв !з ожиршням або пащенпв !з супутшми пошкодженнями верхн1х ктн-щвок, яким важко буде справитися з ходьбою без опори на оперовану юнщвку. Також фшсацтя напруженою петлею може бути прюритетною в остеопоротичнш ктстщ, де утримання гвинта може бути ослаблене.
бдиним недотком дано! техшки можна вважати ме-д!альний точковий шктрний розр!з, необхщний для монтажу !мплантата — проведення голки i нитки.
З урахуванням того, що немае необхщносп у прове-денн! додаткового х1рург!чного втручання з видалення фшсуючого синдесмозу !мплантату, suture-button фшса-цгя мае переваги у вартосп. Також важливими е бтьш рання реаб!л!тацгя хворих i скорочення строив непраце-здатност!.
Висновки
Запропонований метод застосування напружено! rorai в комбiнацi! з оригiнальною пластиною з куто-вою стабiльнiстю гвинтав для лiкування переломiв ла-терально! к!сточки при пошкодженнi мiжгомiлкового синдесмозу дозволяе проводити анатомiчну репозицiю i стабiльну фiксацiю пошкоджених структур, забезпечуе можливють раннього вiдновного лiкування, мiнiмiзуе можливiсть втрати репозицй', мiграцi! i перелому фк-саторiв, не потребуе проведення додаткового етапного хiрургiчного лiкування, е бiльш економiчно ефективним у зв'язку зi скороченням строкiв непрацездатность
Список л1тератури
1. Brian Thornes, FRCSI, and Damien McCartan, MB. Ankle Syndesmosis Injuries Treated with the Tightrope Suture-Button Kit // Techniques in Foot and Ankle Surgery. - 2006. - 5(1). - 45-53.
2. Beris A.E., Kabbani K.T., Xenakis T.A. et al. Surgical treatment of malleolar fractures: A review of144patients// Clin. Orthop. - 1997. - 341. - 90-98.
3. Beumer A, Valstar E.R., Garling E.H. et al. Kinematics of the distal tibiofibular syndesmosis: Radiosterometry in 11 normal ankles //Acta Orthop. Scand. - 2003. - 74. - 337-343.
4. Beumer A, Campo M.M., Niesing R., Day J., Kleinren-sink G.J., Swierstra B.A. Screw fixation of the syndesmo-sis: a cadaver model comparing stainless steel and titanium screws and three and four cortical fixation // Injury Int. J. Care Injured. - 2005. - 36. - 60-4.
5. Boden S.D., Labropoulos P.A., McCowin P., Lestini W.F., Hurwitz S.R. Mechanical considerations for the syndesmosis screw: A cadaver study // J. Bone Joint. Surg. — 1989. - 71A. - 1548-1555.
6. Chissell H.R., Jones J. The influence of a diastasis screw on outcome in Weber Type-C ankle fractures // J. Bone Joint. Surg. - 1995. - 77B. - 435-438.
7. Dale W., Bratzler, E. Patchen Dellinger, Keith M. Olsen et al. Clinical practice guidelines for antimicrobial prophylaxis in surgery // Am. J. Health-Syst. Pharm. — 2013. — 70. - 195-283.
8. Jensen S.L., Andresen B.K., Mencke S., Nielsen P.T. Epidemiology of ankle fractures: A prospective population-based study of 212 cases in Aalborg, Denmark // Acta Orthop. Scand. - 1998. - 69. - 48-50.
Головаха М.Л., Кожемяка М.О., Криворучко Е.А. Запорожский государственный медицинский университет, кафедра травматологии и ортопедии
ПРИМЕНЕНИЕ НАПРЯЖЕННОЙ ПЕТЛИ В ХИРУРГИЧЕСКОМ ЛЕЧЕНИИ ПЕРЕЛОМОВ ЛОДЫЖЕК С ПОВРЕЖДЕНИЕМ МЕЖБЕРЦОВОГО СИНДЕСМОЗА
Резюме. В работе рассмотрены преимущества и недостатки существующих методов лечения переломов лодыжек с повреждением межберцового синдесмоза. Обоснована возможность применения напряженной петли и разработанной накостной пластины в хирургическом лечении переломов лодыжек с повреждением межберцового синдесмоза. Приведены данные клинических наблюдений, анализ которых свидетельствует о высокой эффективности предложенного метода лечения.
Ключевые слова: переломы лодыжек, межберцовый синдесмоз, хирургическое лечение, остеосинтез, напряженная петля.
9. Kennedy J.G., Johnson S.M., Collins A.L. et al. An evaluation of the Weber classification of ankle fractures // Injury. — 1998. — 29. — 577-580.
10. Kitaoka H.B., Alexander I.J., Adelaar R.S. et al. Clinical rating systems for the ankle-hindfoot, midfoot, hallux, and lesser toes // Foot Ankle Int. — 1994. — 15. — 349-353.
11. McBryde A., Chiasson B., Wilhelm A., Donovan F., Ray T., Bacilla P. Syndesmotic screw placement: A biomechanical analysis//Foot Ankle Int. — 1997. — 18. — 262-6.
12. Miller S.D., Carls R.J. The bioresorbable syndesmotic screw: application ofpolymer technology in ankle fractures //Am. J. Orthop. — 2002. — Vol. — 31(1 Suppl). — P. 18-21.
13. Muller M., Allgower M, Schneider R. et al. Manual of Internal Fixation, 3rd ed. — Berlin: Springer-Verlag, 1991.
14. Thornes B., Walsh A., Hislop M., Murray P., O'Brien M. Suture-endobutton fixation of ankle tibio-fibular diastasis: A cadaver study // Foot Ankle Int. — 2003. — 24. — 142-146.
15. Бур 'янов О.А. Анализ причин незадовыьних результа-mie лтування переломiв в дыянщ гомыковоступнево-го суглоба / Бур'янов О.А., Лябах А.П., Волошин О.1. [та т.] // Лтопис травматологи та ортопеда. — 2006. — № 1-2. — С. 93-96.
16. Васильев А.Ю., Витько Н.К., Буковская Ю.В. Спиральная компьютерная томография в диагностике травматических повреждений голеностопного сустава и стопы // Вестник рентгенологии и радиологии. — 2002. — № 2. — С. 34-38
17. Канюков В.Н. Математический анализ в офтальмологии /В.Н. Канюков, А.К. Екимов, В.В. Щербанов. — Оренбург: ОАО «ИПК«Южный Урал», 2005. — 240 с.
18. Кувин М.С. Пронационно-абдукционные повреждения голеностопного сустава: автореф. дис. канд. мед. наук. — Иркутск, 2002. — 17с.
19. Ломтатидзе Е.Ш. Функциональные результаты консервативного и оперативного лечения переломов лодыжек // Всероссийская юбилейная научно-практическая конференция «Лечение сочетанных травм и заболеваний конечностей». — М., 2003. — С. 204-205.
20. Пат. 2187269 Российская Федерации. Способ лечения разрыва дистального межберцового синдесмоза / Сабиров Р.М., Никитин В.В., Еникеев Р.И., Конев А. В. — Бюл. «Изобретения. Полезные модели». — 2002. — № 16.
Отримано 25.03.14■
Golovakhа M.L., Kozhemyaka M.O., Kryvoruchko Ye.A. Zaporizhya State Medical University, Traumatology and Orthopedics Department, Zaporizhya, Ukraine
APPLICATION OF TENSION BAND WIRING IN SURGICAL TREATMENT OF ANKLE FRACTURES WITH DAMAGED TIBIOFIBULAR SYNDESMOSIS
Summary. The article discusses the advantages and disadvantages of the existing treatments of ankle fractures with tibiofibular syndesmosis injury. The possibility of using tension band wiring and developed external plate in the surgical treatment of fractures of the ankle with tibiofibular syndesmosis injury. Clinical observations data are given, their analysis demonstrates the high efficiency of the proposed method of treatment.
Key words: ankle fractures, tibiofibular syndesmosis, surgical treatment, osteosynthesis, tension band wiring.
