CC BY
27Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 24 (63). 2011 г. № 4. Часть 2. С.56-60.
УДК 811.161.2'367.332
ПРЕДИКАТИ ЯКОСТ1 В СЕМАНТИКО-СИНТАКСИЧН1Й СТРУКТУР1
ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ
Межов О. Г.
Волинський нащональний ушверситет ш. Лес Укратки, м. Луцьк
У статп проведено системне дослщження предика™ якост в семантично елементарних та неелементарних простих реченнях сучасно! укра!нсько! л^ературно! мови. Видшено семантичнi рiзновиди предикатiв якосп. Описано морфологiчнi засоби вираження предика™ якосп.
Ключовi слова: предикат якосп, синтаксема, семантико-синтаксична валентшсть, семантично елементарне просте речення, суб'ект, об'ект.
Постановка проблемы. Семантико-синтаксичний анал1з предикапв е одним з актуальних завдань сучасно! граматично! науки. У цьому плат потребують грунтовного вивчення предикати якост як визначальний р1зновид ознакових сл1в мовно! системи. Предикати якост е важливими компонентами семантико-синтаксично! структури простого речення. Вони разом ¿з суб'ектом та в деяких випадках об'ектом формують семантично елементарш конструкцп мовно! системи, тому без усеб1чного дослщження ще! мшмально! одинищ не можна глибоко шзнати природу речення як основно! синтаксично! одинищ, а без цього неможлива побудова виюнчено! синтаксично! теорп.
Огляд науковоТ л1тератури. Проблеми предикапв якост дослщжували в укра!нському мовознавств! I. Р. Вихованець, К. Г. Городенська, А. П. Загштко, Н. М. Костусяк, М. В. М1рченко, I. А. Паучник, М. Я. Плющ [1-7], однак не розроблено класифшацп цих одиниць, недостатньо вивчено !хш семантичш та морфолопчш вар1анти. Метою пропоновано! статп е видшення { детальний опис семантичних вар1ант1в предикапв якост в елементарних простих реченнях сучасно! укра!нсько! л1тературно! мови; з'ясування впливу семантичних { валентних титв предикапв на семантичне вардавання суб'ектних { об'ектних синтаксем, !х лексичне наповнення; анатз морфолопчних вар!анпв цих одиниць. Дослщження побудовано на реченневих конструкщях, д1браних з р1зностильових текспв сучасно! укра!нсько! л1тературно! мови.
У граматичнш структур! мови якост! як статичн! ознаки протиставляють д!ям ! процесам як суто динам!чним ознакам. Багато дослщниюв не вид!ляють предикати якост! в окремий семантичний тип, а розглядають !х у межах предикат!в стану. Звичайно, станам, як ! якостям, властив! ознаки статичност! та ор!ентацп на пасивн!сть суб'екта, однак на вщмшу в!д предикат!в стану, як! пов'язаш з непост!йною, тимчасовою характеристикою суб'екта, предикати якост! позначають постшну, внутр!шню, у певному розум!нн! невщ'емну щодо предмета ознаку. Як!сть
не виявляе фазовостi юнування, характеризуеться цiлiснiстю перемiщення на часовш осi. Якiсна ознака надае предметовi своерiдностi, вирiзняе його з-помiж шших предметiв довкiлля. Значення якостi, на думку Л. В. Щерби, передають зв'язки у поеднант з повним прикметником [8, с. 85]. Предикати якосп вираженi особливою групою прикметниюв, якi I. Р. Вихованець називае предикативними прикметниками [1, с. 102]. Вони вказують на власне-ознаку (ознаку реальну, а не граматичну на противагу прикметникам, утвореним вiд iменникiв конкретного значення) i набувають валентност внаслiдок перемiщення у первинну для дiеслiв предикативну позицiю. Функцiю дiеслiвних зв'язок звичайно виконують слова бути i ставати (стати). Здебiльшого предикати якосп являють собою одновалентнi одинищ, якi вiдкривають семантико-синтаксичну позицiю суб'екта якюно! ознаки. Рiдше натрапляемо на двовалентш предикати якостi, якi вимагають двох облiгаторних iменникових синтаксем - суб'ектно! у функци суб'екта якосп -вiдношення (порiвняння) i об'ектно! у функци об'екта порiвняння [6, с. 21-25]. Залежно вщ валентних спроможностей i семантично! специфiки предикати якосп можна подiлити на: 1) предикати власне-якюно! ознаки; 2) предикати якость вiдношення (порiвняння); 3) предикати якюно-модального вiдношення.
Мета статтi - описати предикати якосп в семантико-синтаксичнш структурi простого речення.
Семантика предикатiв якостi досить широка i багатогранна. Вони здебiльшого виражають такi ознаки предметiв: а) особливосп характеру i психiчного складу ютот: веселий, вгдважний, гордий, добрий, злий, лаггдний, чесний, смыивий, радгсний, щедрий, сумний, сердитий, хитрий та ш., напр.: А тепер ус таю здоров^ бадьор^ весел^ привтт (В. Винниченко); Хлопц вiдважнi (П.Мах); В1н [Шевченко] був незламний, безкомпромшний, чесний перед сов1стю своею (Д.Павличко); У житт1, як 7 в творчост1, Гжицький був тжний, людяний (Р. 1ваничук); Шнъ баский, гарячий (З. Тулуб); Лис був хитрий (М. Трублаш); б) штелектуальш властивост ютот, !хш здiбностi, талант: дурний, кмтливий, мудрий, розумний, талановитий та ш., напр.: Ви всг розумт... (В. Симоненко); Вони [друз1] були талановитi («Сучаснють»); О. Довженко був талановитим... («Диво слово»); Скромний Симоненко був дуже ерудованим у кол1 свогх сучасниюв («Iсторiя украшсько! лтератури»); в) фiзичнi та фiзiологiчнi якосп ютот: здоровий, мщний, сильний, товстий, хворий, худий, слгпий, глухий, тмий, кривий, кволий i под., напр.: Ти хворий, Д1м1 (М. Хвильовий); Ворог мщний... (Ю. Яновський); I шведи не таю-то вже сильт... (Б. Лепкий); I серце мщне, 7 леген здоровi (Л. Костенко); Гриць сильний (В. Барка); В1н [тмець] був товстий (А. Дiмаров); г) загальну ощнку: вродливий, гарний, красивий, привабливий, прекрасний, симпатичний, чар1вний, напр.: Лаврт - вельми вродливий (Ю. Мушкетик); Люди цг красивi ф1зично й духовно (Б.Олшник); Воронець була надзвичайно приваблива сцемчно (З газети); г) вiковi ознаки: дорослий, молодий, старий, юний, лгтнгй та ш., напр.: Тато був зовс1м юний (В. Симоненко); Стала чиясь донечка доросла (I. Жиленко); I сам в1н молоденький, як молодий яв\р (Р. Федорiв); Ми - молодi (В. Коротич); Дгди були../ старг (П. Загребельний); д) ознаки предмепв чи ютот щодо кольору або мастк бший, зелений, сишй, калиновий, фюлетовий, червоний, чорний, буланий, вороний,
гтдий, сизий, рябий, сивий, смаглявий, напр.: Паркам - аж чорний (I. Жиленко); Лев був великий / жовтий (В. Шевчук); Небо... було сине (О. Гончар); Шнь вороний (Б. Харчук); Вони [гуцули] здебыьшого смагляв1 (В. Явор1вський); е) параметричш ознаки предмеив (за розм1ром, формою, об'емом, вагою тощо): вузький, великий, глибокий, круглий, мглкий, малий, мгсткий, об'емний, широкий, важкий, легкий та ш.:...тут колодязь глибокий - страшно глянути! (В. Барка); Весь д1м в1д того стае великий, просторий... (В.Шевчук); ПрагтмЫова юмната була вузька, довга (В. Дрозд); Груша буларозлога... (О. Колом1ець); Вестьт калач1 були круглими або подовгастими («Укра!нське народознавство»); е) ознаки, що сприймаються органами чутпв (смаков1, нюхов1, температурш, на дотик, на слух тощо): смачний, солодкий, солоний, ггркий, кислий, запашний, смердючий, холодний, гарячий, колючий, гладкий, м'який, твердий, голосний, дзвткий, тихий та ш., напр.: А шж гострий же, як бритва! (I. Багряний); Шсля дощу цей тсок ставав липким / вогким (В. Винниченко); А дощ був тихий / теплий (ГЖиленко); Одне аркувате, друге цукрувате, може, разом добр1 будуть (В.Барка); Дим з люльок смердючий, чорний... (Р. Федор1в); Порох гарячий... (В.Явор1вський); ж) ознаки за тривалютю: довгий, короткий, тривалий, несюнченний, напр.: День сьогодт довгий (О. Колом1ець); №ч коротка... (Р.Федор1в); Переговори були досить тривал1 (З газети);... вс ми - тимчасов1 («Л1тературна Укра!на»); з) шш1 ознаки: Дмитро Гнатюк справд1 популярний... (Д. Павличко); Територ1я Украгни в межах ¡снуючого кордону е щл1сною... («Конститущя Укра!ни»); Судд/ е незалежними... («Вщомост Верховно! Ради Укра!ни»).
Нерщко яюсну ознаку виражають абстрактш !менники у поеднанш з прикметниками властивий, притаманний, характерний, типовий, як! мають послаблене лексичне значення ! функцюнують як нашвзв'язки, напр.: Максимов/ Рильському завжди були притаманш любов до людини, природи,...почуття краси життя («!стор!я укра!нсько! л!тератури»); Високий дар властивий не лише гй сам1й [Леы Украгнщ], а й уст творчост1 поетеси (З газети); Подразлив1сть характерна для вах живих ¡стот («Бюлопя»). Деяю предикати якост виражеш абстрактними !менниками в поеднанш з допом!жними д!есловами-нашвзв'язками типу в1дзначаеться, в1др1зняе, в1др1зняеться, характеризуе, характеризуется та ш. Простежуемо також трансформацшний зв'язок таких конструкцш з реченнями, у яких присудкову позищю займають предикативш прикметники з д!есл!вними зв'язками бути, ставати та ш., напр.: Поетика «Кобзаря» в1дзначаеться простотою... (О. Гончар) — Поетика «Кобзаря» проста; Прське пов1тря в1др1зняеться чистотою (З газети) ® Прське пов1тря чисте; Стебло характеризуешься [високою мехатчною] мщтстю («Бюлопя») — Стебло мщне. Розглянут! вище предикати якосп е одновалентними: вони вщкривають едину л!воб!чну валентну позиц!ю для суб'екта яюсно! ознаки.
Другу групу становлять предикати якосп-вщношення (пор!вняння), як! збер!гають значення якост! ! набувають семантики зютавлення, пор!вняння, що впливае безпосередньо на збшьшення валентних позиц!й предикапв. Предикати якост!-в!дношення, кр!м суб'екта якост!--вщношення (пор!вняння), вимагають у правоб!чнш валентн!й позиц!! об'екта пор!вняння. Конструкци з предикатами
якосп-вщношення, вираженi формами компаратива або суперлатива, «дають кiлькiсну характеристику ознаки предмета шляхом зютавлення 11 з такою ж ознакою в шшому предметi» [4, с. 45], напр.: В1н здоровший, в1н дужчий за нас уах (В. Винниченко); Катря молодша в1д мене на три зими (В. Яворiвський); Поступово креслення ставали досконалiшими (З газети); Поховальний обряд слов'янського населення в ранньому середньов1чч1 одноматттший за житла («Старожитност Рус>Укра!ни»); Я серед вас найстарiша («Слово i час»). Предикати якост>вщношення (порiвняння) типу подгбний, схожий, близький, споргднений i под. вживаються для виявлення подiбних ознак суб'екта i об'екта. Вони мають властивост як предикаив якосп, так i предикаив стану, а в правобiчнiй валентнiй позици вимагають iменниковоl синтаксеми у функцп об'екта порiвняння, напр.: В1н був... подiбний зовмшньо до професора чи академ1ка (З газети); На карт1 Украгни Донеччина схожа на розкриту долоню трударя (З газети); Мова дечим спорiднена з музикою (I. Вихованець).
1з предикатами яюсно-модального вщношення потргбний, необхгдний, яким також властивi як ознаки предикапв якосп, так i предикатiв стану, пов'язаш суб'ектний та об'ектний компоненти в нетипових вщмшкових формах - вщповщно в непрямому вiдмiнку i називному, напр.: Одночасно ж птах з його м'ясцем був до краю потрiбен зголодшлому тдлтков1 (В. Барка); Потрiбна гм не лють 7 ненависть, а висота розуму (О. Довженко); Х1ба комусь nотрiбна вища освта? (О. Довженко); Д1дьков1 вона необхiдна, - засм1явся Левко (В. Пщмогильний).
Висновки. Отже, до основних характеристик предикапв якост належать:
1) наявшсть пасивного суб'екта, що зумовлена невщ'емнютю вщ його буття та незалежшстю вiд його волевиявлення певно! характеризацшно1 ознаки;
2) обов'язкова заповнешсть принаймнi одше1 семантично! валентносп - лiвобiчноl суб'ектно!; 3) внутршнш, iндивiдуалiзований характер ознаки, що не вимагае И зовшшнього (актуального) вияву; 4) постiйнiсть, вiдносна незмiннiсть ознаки. Перспективним е дослщження облiгаторних i факультативних валентностей цих одиниць.
Список л^ератури
1. Вихованець I. Р. Нариси з функцюнального синтаксису украшсько1 мови: [монограф1я] / I. Р. Вихованець. - К.: Наук. думка, 1992. - 222 с.
2. Городенська К. Г. Дериващя синтаксичних одиниць: [монограф1я] / К. Г. Городенська. - К.: Наук. думка, 1991. - 192 с.
3. Загштко А. П. Теоретична граматика украшсько1 мови. Синтаксис: [монограф1я] / А. П. Загштко.
- Донецьк: Вид-во ДонНУ, 2001. - 662 с.
4. Костусяк Н. М. Категор1я ступешв пор1вняння прикметниюв 1 присл1вниюв: [монограф1я] /
H. М. Костусяк. - Луцьк: РВВ „Вежа" Волин. держ. ун-ту ¡м. ЛеЫ Украшки, 2001. - 197 с.
5. М1рченко М. В. Структура синтаксичних категорш: [монограф1я] / М. В. М1рченко. - Вид. 2-ге, переробл. - Луцьк: РВВ „Вежа" Волин. держ. ун-ту ¡м. ЛеЫ Украшки, 2004. - 393 с.
6. 6. ПаЫчник I. А. Категор1я валентносп предикативних прикметниюв: [монограф1я] /
I. А. ПаЫчник. - Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. держ. ун-ту ¡м. ЛеЫ Украшки, 2006. - 184 с.
7. Плющ М. Я. Категори суб'екта 1 об'екта в структур1 простого речення / М. Я. Плющ.
- К.: Вища шк., 1986. - 175 с.
8. Щерба Л. В. Языковая система и речевая деятельность /Л. В. Щерба. - Л.: Наука, 1974. - 428 с.
Межов А. Г. Предикаты качества в семантико-синтаксической структуре простого предложения // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2011. - Т. 24 (63). - № 4. Часть 2. - С.56-60.
В статье проведено системное исследование предикатов качества в семантически элементарных и неэлементарных простых предложениях современного украинского литературного языка. Выделены семантические разновидности предикатов качества, описаны морфологические средства выражения предикатов качества.
Ключевые слова: предикат качества, синтаксема, семантико-синтаксическая валентность, семантически элементарное простое предложение, субъект, объект.
Mezhov A. Predicates of quality in semantic-syntactic structure of a simple sentence // Scientific Notes of Taurida National V.I. Vernadsky University. Series «Filology. Social communicatios». - 2011. - V. 24 (63). - № 4. Part 2. - P.56-60.
In the article system research of predicates of quality is conducted in semantic elementary and unelementary simple sentences of modern literary Ukrainian. The semantic varieties of predicates of quality are selected. Morphological facilities of expression of predicates of quality are described.
Key words: predicate of quality, sintaxema, semantic-syntactic valency, semantic elementary simple sentence, subject, object.
Поступила до редакцп 13.09.2011 р.
