CC BY
105
УДК 1:316.7:355.1
П. В. Квіткін, кандидат філософських наук, професор,
І. В. Дятлова, кандидат філософських наук,
І. М. Ребрій
ПРАВОВА КУЛЬТУРА ВІЙСЬКОВОГО КЕРІВНИКА: СУТНІСТЬ І НЕОБХІДНІСТЬ ФОРМУВАННЯ
Розглянуто сутність правової культури особи сучасного військового керівника, необхідність і детермінанти формування в сучасних умовах життєдіяльності українського суспільства, реформування та розвитку Збройних Сил України. Доведено, що формування правової культури особи військового керівника є динамічним і суперечливим процесом, основу якого становить формування соціальної відповідальності.
Ключові слова: особа військового керівника, правова культура, формування правової культури, соціальна відповідальність військовослужбовців.
Актуальність проблеми. Актуальною наукової проблемою, що має теоретичне і практичне значення, є формування правової культури особи сучасного військового керівника. У теоретичному плані це осмислення сутності і змісту правової культури, системи її детермінант; у практичному плані - усвідомлення змісту діяльності щодо формування правової культури особи сучасного військового керівника. Актуальності проблеми у сучасних умовах надають професіоналізація військової діяльності, активна миротворча діяльність Збройних Сил України, реалізація гуманітарної і соціальної політики держави у Збройних Силах України.
Аналіз останніх джерел; публікацій. Проблема правової культури особи військового керівника є складовою загальної проблеми правової культури, яка була і залишається предметом досліджень науковців різних галузей наукового знання. Заслуговують на увагу дослідження сутності правової культури (О. Анненко, В. Батайкін, О. Братусєва, Ю. Бугаєнко,
В. Гуляіхін, М. Гурьянов, В. Медвєдєв, Т. Муслумова, І. Новічкова,
Н. Русанова, Г. Рябцев, О. Сазанов, Л. Степанов, П. Шашин, А. Шегало,
О. Шубина, М. Требін, С. Максимов), проблем формування правової культури (О. Альошина, Я. Зубова, О. Мінко, В. Міщенко, М. Соловьов,
О. Г анзенко), проблем детермінант правової культури (Є. Пахомов,
К. Лазарєва, А. Цвєтков, О. Дзьобань, Н. Осипова, Л. Перевалова,
М. Окладна), функцій правової культури (М. Баумова, М. Смоленський,
М. Гур’янов, В. Зубицький, О. Нікулін, Г. Васін, С. Бондаренко, О. Іванов,
М. Панов).
У багатогранній палітрі досліджень проблем правової культури окремо виділяються роботи, присвячені дослідженню проблем формування правової культури (В. Бондуровський, М. Будазв, Х. Галієва, М. Гірська, М. Данічев, Ю. Дутов, А. Іванов, М. Пуганов, О. Спірін), правової свідомості (Д. Безносов), правового виховання (В. Глоба, Б. Мірзоєв) і правовій підготовці (Т. Слівін) військовослужбовців.
Науковцями накопичено достатній досвід соціально-філософської рефлексії сутності і змісту правової культури, шляхів її формування. Разом з тим поза увагою залишилися проблеми правової культури особи військового керівника, особливості її детермінації в умовах реформування збройних сил і соціальної трансформації українського суспільства.
Метою статті є аналіз сутності правової культури особи сучасного військового керівника, системи детермінант і необхідності формування.
Виклад основного матеріалу. Загальною методологічною настановою дослідження правової культури особи сучасного військового керівника є усвідомлення правової культури як складової загальної культури соціуму та особистості; розгляд правової культури як динамічної і суперечливої системи; розуміння правової культури як системного утворення, що здатне до самоорганізації.
Аналіз сутності і змісту правової культури особи військового керівника вимагає, по-перше, з’ясування сутності культури як феномена буття соціуму.
В сучасній літературі зустрічається понад 250 визначень культури. Відомі спеціалісти з теорії культури А. Кребер і К. Клаксон на основі аналізу понад 100 найбільш поширених визначень культури зробили висновок про можливість їхнього зведення до дев’яти основних груп: описові визначення; історичні визначення; нормативні визначення; ціннісні визначення; психологічні визначення; визначення на базі теорій навчання; структурні визначення; ідеологічні визначення; символічні визначення.
Кожна група визначень культури охоплює і відображає певні важливі риси культури, однак у цілому як складний суспільний феномен вона не отримує цілісного визначення. Дійсно, культура є результатом поведінки людей та діяльності суспільства, вона - історична, містить ідеї, моделі та цінності, вибіркова, заснована на принципах. І все ж таки цей перелік властивостей не дає досить повного розуміння тих складних явищ, що мають місце, коли йдеться про культуру різних народів та історичних епох. Повну відповідь на питання можливо знайти лише за умов з’ясування основ історичного процесу, історії в цілому.
Такою основою життєдіяльності суспільства та його історичного розвитку, історії в цілому є доцільна діяльність людей. Саме діяльнісний підхід і дозволяє у найширшому сенсі визначити, що являє собою культура. Культура - це рівень ставлення до світу, спосіб взаємостосунків у суспільстві, сукупність усіх видів перетворюючої діяльності людини і суспільства, а також результатів цієї діяльності, що втілилися в матеріальних і духовних цінностях [1, с. 78-80]. Відповідно до цього не зовсім правомірно розглядати правову культуру як систему духовних і матеріальних цінностей у сфері функціонування права, що охоплює всю сукупність найважливіших ціннісних компонентів правової реальності в її розвитку [4, с. 5]. Правова культура - це характер ставлення до права і ступінь реалізації норм права в взаємостосунках у різних сферах суспільної життєдіяльності.
Аналіз сутності і змісту правової культури особи військового керівника вимагає, по-друге, з’ясування сутності особи сучасного військового керівника.
«Військовий керівник - це військовослужбовець, який у процесі опанування системою суспільних і військово-професійних цінностей, набуття соціального, військово-професійного та управлінського досвіду, формування власної системи цінностей і ціннісних орієнтацій набув соціально-типологічних якостей соціуму, військовослужбовців і відповідної ментальності, усвідомлює свою належність до них і є активним суб’єктом військово-політичних відносин, військово-професійного управління та творчості» [3, с. 104].
Виходячи із запропонованого розуміння правової культури, а також розуміння сутності особи військового керівника, можна зробити висновок щодо сутності правової культури особи військового керівника. Правова культура особи військового керівника - це характер ставлення до права і системи нормативно-правового регулювання діяльності збройних сил, взаємовідносин суспільства і збройних сил, ступінь реалізації правових норм у виконанні військово-професійних обов’язків і повсякденній життєдіяльності.
Необхідність формування правової культури особи військового керівника у сучасних умовах має загальнолюдську, суспільну (загальнодержавну), військово-професійну та особисту зумовленість.
У загальнолюдському плані необхідність формування правової культури особи військового керівника зумовлена потребами забезпечення неухильного дотримання норм міжнародного гуманітарного права у війнах і збройних конфліктах, проведенні міжнародних миротворчих і гуманітарних операцій, підготовленні Збройних Сил України до виконання завдань функціонального призначення, повсякденної життєдіяльності збройних сил та військовослужбовців.
У загальнодержавному плані формування правової культури особи військового керівника детерміновано необхідністю забезпечення національної безпеки держави у воєнній сфері, реалізації гуманітарної і соціальної політики у Збройних Силах України, виховання військовослужбовців як громадян і патріотів.
У військово-професійному плані формування правової культури особи військового керівника визначається необхідністю забезпечення готовності та здатності Збройних Сил України і військовослужбовців до виконання завдань функціонального призначення, створення умов для самореалізації особистості в умовах військової діяльності.
В індивідуально-особистісному плані формування правової культури особи військового керівника детерміновано необхідністю реалізації
особистісних духовних і фізичних потенцій, саморозвитку та самореалізації особистості.
Формування правової культури особи військового керівника є складовою загального процесу формування особи військового керівника і може розглядатися у функціональному, змістовному і структурному планах [3, с. 104-105]. Відповідно до цього формування правової культури особи військового керівника постає цілеспрямованим процесом оволодіння
системою правових норм і формування навичок їхнього застосування у різних сферах суспільної життєдіяльності, життєдіяльності збройних сил. Таке розуміння процесу формування правової культури розкриває його сутність, однак залишає поза увагою основу, вихідний пункт процесу формування правової культури особи військового керівника. Такою основою, а фактично глибинною сутністю процесу формування правової культури особи
військового керівника є формування соціальної відповідальності.
У загальному плані соціальна відповідальність військового керівника є різновидом соціальної відповідальності військовослужбовців. «Соціальна відповідальність військовослужбовців - це ставлення до виконання громадянського і військового обов’язку, що зумовлено місцем та роллю військовослужбовців у житті суспільства, функціональним призначенням збройних сил і реалізується у виборі способів дії та поведінки» [5, с. 139-140]. Визначальна роль формування соціальної відповідальності у процесі формування правової культури військового керівника стає зрозумілою за умов звернення до рівнів сформованості соціальної відповідальності. Серед рівнів
сформованості соціальної відповідальності військовослужбовців доцільно виділяти відповідальність як необхідність, відповідальність як норму і відповідальність як потребу [5, с. 142].
Органічною складовою аналізу проблеми правової культури військового керівника є з’ясування системи детермінант її формування. Детермінанти процесу формування правової культури відображають як загальну систему детермінації формування особи військового керівника, так і формування окремих якостей особистості, серед яких виділяються природні, соціокультурні, етно-та професійно-ментальні, індивідуально-особистісні чинники [3; 6]. У системі детермінант процесу формування правової культури військового керівника провідна роль належить соціокультурним чинникам, які відображають економічні, соціальні, політичні та духовні процеси буття людства в цілому (світового співтовариства), процеси життєдіяльності українського суспільства, процеси життєдіяльності Збройних Сил України, процеси безпосередньої життєдіяльності військовослужбовців.
Метарівень соціокультурних чинників - це економічні, соціальні, політичні та духовні процеси, що відбуваються у житті світового співтовариства. Суперечливість впливу цього рівня чинників виявляться у тому, що існують, з одного боку, загальновизнані норми міжнародного гуманітарного права, а з другого - наявність подвійних стандартів щодо їхнього застосування, ігнорування міжнародних угод і конвенцій.
Мегарівень соціокультурних чинників - це економічні, соціальні, політичні та духовні процеси життєдіяльності українського суспільства. Аналізуючи вплив цього рівня, насамперед слід підкреслити загальний рівень правової культури українського суспільства, вияви правового нігілізму, неефективність функціонування і корумпованість правоохоронної системи [7]. Особливо негативний вплив на процес формування правової культури особистості військового керівника справляє сучасний стан соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей [2, с. 33-49].
Макрорівень соціокультурних чинників - це стан і тенденції розвитку армії, процеси, що відбуваються у військово-професійній, соціальній, військово-політичній та духовній сферах життєдіяльності Збройних Сил України. Слід зазначити, що у процесі будівництва, реформування та розвитку Збройних Сил України не вдалося створити сучасну модель збройних сил і розв’язати проблеми в усіх сферах життєдіяльності армії. Сучасні проблеми Збройних Сил України сталі наслідком обраних підходів до реформування та розвитку Збройних Сил, запропонованої моделі взаємозв’язку суспільства і збройних сил, недосконалості і мінливості законодавства з воєнних та військових питань, ставлення влади до Збройних Сил України і забезпечення національної безпеки у воєнній сфері [2, с. 33-49].
Мікрорівень-це безпосередні умови життєдіяльності
військовослужбовців, стан та особливості військово-професійних, соціальних та духовних процесів життя військових колективів.
Висновки. Правова культура військового керівника - це характер ставлення до права і системи нормативно-правового регулювання діяльності збройних сил, взаємовідносин суспільства і збройних сил, ступінь реалізації правових норм у виконанні військово-професійних обов’язків і повсякденній життєдіяльності.
Необхідність формування правової культури особи військового керівника в сучасних умовах має загальнолюдську, суспільну (загальнодержавну), військово-професійну та особисту зумовленість.
Основою процесу формування правової культури особи військового керівника є формування соціальної відповідальності.
ЛІТЕРАТУРА
1. Квіткін, П. В. Духовна культура військовослужбовців Збройних Сил України в умовах глобалізації // XIX Харківські політологічні читання (19 червня 2007 р. ) «Проблеми глобалізації та геополітичний вектор розвитку України» (збірник тез). - Х. : НЮАУ ім. Ярослава Мудрого, НДІ держ. буд. та місц. самовряд. АПрН України, 2007. - С. 78-80.
2. Квіткін, П. В. Правові засади військової служби і соціального захисту військовослужбовців і членів їхніх сімей // Вісн. Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. Сер. : Філософія, філософія права, політологія, соціологія / редкол. : А. П. Гетьман та ін. - Х. : Право, 2012. - Вип. 1 (11). - С. 33-49.
3. Квіткін, П. В. Особистість сучасного військового керівника: формування у навчально-виховному процесі вищих військових навчальних закладів // Актуальні проблеми становлення особистості професіонала в ризиконебезпечних професіях : матер. Третьої Всеарм. наук. -практ. конф. [«Актуальні проблеми становлення особистості професіонала в ризиконебезпечних професіях»], (Київ, 26 трав. 2011 р. ) / Мін-во оборони України, Нац. ун-т оборони України. - К. : НУОУ, 2011. С. 104-106.
4. Панов, М. І. Політична і правова культури як фундаментальні чинники державотворення в Україні // Політична культура суспільства: джерела, впливи, стереотипи: збір. ст. і тез за матер. Всеукр. наук. -теорет. конф. - XX Харківські політологічні читання. - Х. : НЮАУ ім. Ярослава Мудрого, НДІ держ. буд. та місц. самовряд. АПрН України, 2008. - С. 3-6.
5. Ребрій, І. М. Сутність і зміст соціальної відповідальності військовослужбовців Збройних Сил України // Вісн. Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. Сер. : Філософія, філософія права, політологія, соціологія / редкол. : А. П. Гетьман та ін. - Х. : Право, 2011. - Вип. 9. - С. 133-144.
6. Ребрій, І. М. Чинники формування соціальної відповідальності військовослужбовців // Гуманітарний часопис: збір. наук. праць. - Х. : ХАІ, 2008. - № 1. С. 88 - 94.
7. Требін, М. П. Деформація правосвідомості та правової культури сучасного українського суспільства // Політична культура суспільства: джерела, впливи, стереотипи: збір. ст. і тез за матер. Всеукр. наук. -теорет. конф. - XX Харківські політологічні читання. - Х. : НЮАУ ім. Ярослава Мудрого, НДІ держ. буд. та місц. самовряд. АПрН України, 2008. -С. 10-13.
ПРАВОВАЯ КУЛЬТУРА ВОЕННОГО РУКОВОДИТЕЛЯ: СУЩНОСЬ И НЕОБХОДИМОСТЬ ФОРМИРОВАНИЯ КвШкт П. В., Дятлова ! В., Ребрш ! М.
Рассмотрены сущность правовой культуры личности современного военного руководителя, необходимость и детерминанты формирования личности в современных условиях жизнедеятельности украинского общества, реформирования и развития
Вооруженных Сил Украины.
Доказано, что формирование правовой культуры личности военного руководителя является динамичным и противоречивым процессом, основу которого составляет формирование социальной ответственности.
Ключевые слова: личность военного руководителя, правовая культура, формирование правовой культуры, социальная ответственность военнослужащих.
LEGAL CULTURE OF A MILITARY LEADER:
ESSENCE AND NECESSITY OF FORMATION Kvitkin P. V., Dyatlova I. V., Rebrii I. M.
The article is dedicated to the essence of legal culture of a modern military leader personality, the necessity and determinants of forming personality under modern conditions of Ukrainian society functioning, reforming and developing Ukraine’s military forces.
It is proved that the formation of legal culture of a modern military leader personality is a dynamic and contradictory process, in the foundation of which lies the formation of social responsibility.
Key words: military leader personality, legal culture, formation of legal culture, servicemen social responsibility.
