Научная статья на тему 'ПРАВОВА ПРИРОДА АДВОКАТУРИ В СИСТЕМІ ЗАХИСТУ ПРАВ ТА СВОБОД ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА'

ПРАВОВА ПРИРОДА АДВОКАТУРИ В СИСТЕМІ ЗАХИСТУ ПРАВ ТА СВОБОД ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА Текст научной статьи по специальности «Право»

CC BY
102
9
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
професійність / діяльність. об’єкт / суб’єкт / права / потреби / адвокат / адвокатура тощо / professionalism / activity. object / subject / rights / needs / lawyer / lawyer / etc / профессионализм / деятельность. объект / субъект / права / потребности / адвокат / адвокатура и тому подобное

Аннотация научной статьи по праву, автор научной работы — В.М. Бараняк, О.Д. Несімко

У цивілізованих демократичних державах невід’ємним фактором правової системи й основним недержавним інститутом захисту особистості, її прав і свобод є адвокатура. Адвокатура, в повному розумінні слова, визначає собою правозаступництво чи правову допомогу, яку правознавці надають особам, які мають в цьому потребу. Адвокатура − надзвичайно важливий інструмент демократії, бо за своєю суттю вона є організацією професійних адвокатів та виконує таку суспільну функцію, як захист основних прав особи. Захист прав людини є головним призначенням адвокатури.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

LEGAL NATURE OF THE OFFICE IN THE SYSTEM OF PROTECTION OF HUMAN RIGHTS AND FREEDOMS AND THE CITIZEN

In civilized democratic states, an advocate is an integral factor in the legal system and the main non-state institution for the protection of the individual, his rights and freedoms. Thus, the lawyer, in the fullest sense of the word, defines the right to legal protection or legal assistance provided by lawyers to those in need. Advocacy is an extremely important instrument of democracy, because in essence it is the organization of professional advocates and performs such a public function as protecting the fundamental rights of the individual. The protection of human rights is the main purpose of the advocacy.

Текст научной работы на тему «ПРАВОВА ПРИРОДА АДВОКАТУРИ В СИСТЕМІ ЗАХИСТУ ПРАВ ТА СВОБОД ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА»

ТЕОР1Я ТА Ф1ЛОСОФ1Я ПРАВА

УДК 347.965 В. М. Бараняк

Навчально-науковий шститут права та психологи Нацiонального ушверситету «Львiвська полтехшка», кандидат хiмiчних наук, доцент доцент кафедри кримшального права i процесу

О. Д. Неамко

Навчально-науковий iнститут права та психологи Нащонального унiверситету «Львiвська полтехшка», кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримшального права i процесу

ПРАВОВА ПРИРОДА АДВОКАТУРИ В СИСТЕМ1 ЗАХИСТУ ПРАВ ТА СВОБОД ЛЮДИНИ I ГРОМАДЯНИНА

© Бараняк В. М., Неамко О. Д., 2019

У цивьшзованих демократичних державах невщ'емним фактором правовоТ системи й основним недержавним шститутом захисту особистостi, Тт прав i свобод е адвокатура. Адвокатура, в повному розумшш слова, визначае собою правозаступництво чи правову допомогу, яку правознавщ надають особам, яю мають в цьому потребу. Адвокатура — надзвичайно важливий шструмент демократы, бо за своею суттю вона е оргашзащею професшних адвокатiв та виконуе таку суспiльну функцiю, як захист основних прав особи. Захист прав людини е головним призначенням адвокатури.

Ключовi слова: професшшсть; дiяльнiсть. об'ект; суб'ект; права; потреби; адвокат; адвокатура тощо.

В. М. Бараняк, О. Д. Несимко

ПРАВОВАЯ ПРИРОДА АДВОКАТУРЫ В СИСТЕМЕ ЗАЩИТЫ ПРАВ И СВОБОД ЧЕЛОВЕКА И ГРАЖДАНИНА

В цивилизованных демократических государствах неотъемлемым фактором правовой системы и основным негосударственным институтом защиты личности, ее прав и свобод является адвокатура. Таким образом, адвокатура, в полном смысле слова, определяет собой правозаступничество или правовой помощи, предоставляемой правоведами лицам, нуждающимся. Адвокатура - чрезвычайно важный инструмент демократии, потому что по своей сути она является организацией профессиональных адвокатов и выполняет такую общественную функцию, как защита основных прав человека. Защита прав человека является главным назначением адвокатуры.

Ключевые слова: профессионализм; деятельность. объект; субъект; права; потребности; адвокат; адвокатура и тому подобное.

V. M. Baranyak

Lviv Polytechnic National University, Department of Criminal Law and Procedure,

Ph. D., Assoc. Prof.

O. D. Nesimko

Lviv Polytechnic National University, Department of Civil Law and Procedure, Ph. D., Assoc. Prof.

LEGAL NATURE OF THE OFFICE IN THE SYSTEM OF PROTECTION OF HUMAN RIGHTS AND FREEDOMS AND THE CITIZEN

In civilized democratic states, an advocate is an integral factor in the legal system and the main non-state institution for the protection of the individual, his rights and freedoms. Thus, the lawyer, in the fullest sense of the word, defines the right to legal protection or legal assistance provided by lawyers to those in need. Advocacy is an extremely important instrument of democracy, because in essence it is the organization of professional advocates and performs such a public function as protecting the fundamental rights of the individual. The protection of human rights is the main purpose of the advocacy.

Key words: professionalism; activity. object; subject; rights; needs; lawyer; lawyer; etc.

Постановка проблеми. В pi3Hi роки окремим проблем адвокатсько! дiяльностi та алвокатури придшяли увагу B^OMi вчеш. Проте, незважаючи на велику кшьюсть наукових дослщжень у цш сфер^ дослщники, аналiзуючи правову природу адвокатури, все бiльше розумдать глибиннiсть тих процесiв, якi вщбуваються всерединi цього явища. Особливу увагу привертае дiяльнiсть адвоката у цих процесах.

Мета дослщження: здiйснити аналiз правово! природи адвокатури.

Аналiз дослщження проблеми. Вагомий внесок у дослщження проблеми внесли М. Баглай, М. Барщевський, Ю. Баскакова, О. Берладин, €. Бова, Н. Бондар, С. Братусь, О. Бугаренко, А. Вишневський, Н. Вирук, Л. Воеводин, С. Гончаренко, В. Жуйков, Б. Ебзеев, С. Калашников, Л. Лазарев, М. Лоджук, В. Лучш, М. Мiхеенко, Т. Морщакова, I. Рафальська, Ф. Рудинський, О. Святоцький, Р. Стасюк, С. Фшоненко, Д. Фiолевський, С. Шаталюк, С. Шахрай та ш.

Виклад основного матерiалу. Значення правових iнститутiв, котрi покликанi захищати права людини, значно зростае в сучасних умовах. 1хню дiевiсть та суспшьну вартiсть треба розглядати через призму 1хньо1 здатностi гарантувати задекларованi та визнаш права i свободи кожно! людини. Без створення гарантiй юридичного захисту побудувати демократичне правове суспшьство неможливо. Дуже важливо задля виконання поставлено! мети забезпечити мехашзм дiяльностi адвокатури як спецiального правозахисного шституту. Вiд 11 розвитку у чималш мiрi залежить рiвень захисту людини. Ус завдання та функцп, котрi покладенi на адвокатуру, вимагають вщ не!, щоб вона була самостшною та високопрофесiйною. Для 11 усшшно! дiяльностi та забезпечення громадян фаховою юридичною допомогою, а у встановлених законом окремих випадках навiть безоплатною, держава зобов'язуеться створити вс вщповщш умови.

У кожнiй демократичнiй правовш кра1ш адвокатовi вiдведено особливу роль. Вш повинен дiяти в штересах свого клiента, а також в штересах дотримання основних прав громадянина. Про це говорять Положення про роль адвокапв, якi були затверджеш VIII Конгресом ООН, котрий вщбувся в 1990 роцi. Адвокатську дiяльнiсть мае поважати та гарантувати уряд, розробляючи

законодавчi акти та iншi нормативнi документи для !х застосування адвокатами та суддями, прокурорами, представниками законодавчо! та виконавчо! влади та суспiльства загалом. Разом з цим, адвокат бере зобов'язання суворо дотримуватися всiх вимог професшно! етики, якi визнанi ушм свiтовим спiвтовариством та державою Укра!ною, а також «Загального кодексу правил для адвокаив Свропейського ствтовариства» та Правил адвокатсько! етики [1].

У статп 59 Конституцiя Укра!ни закршлюе право кожного громадянина на фахову юридичну допомогу. Ця стаття Конституци декларуе iснування такого надзвичайно важливого правового iнституту, як адвокатура. Основним завданням адвокатсько! дiяльностi е цшковите гарантування права на захист та надання юридично! допомоги при виршенш спорiв чи справ в судi i других державних органах.

Адвокатура - не правоохоронний орган, але дiяльнiсть цього шституту пов'язана безпосередньо з правоохоронною дiяльнiстю.

Згiдно з Конституци та закошв Укра!ни, основним завданням адвокатури е повне сприяння захисту прав та свобод а також штерешв юридичних та фiзичних осiб. Адвокатура визначаеться загальними завданнями, якi ставляться Конститущею Укра!ни, Законом та мiжнародними актами.

Згiдно зi статтею 3 Конституци Укра!ни, права та свободи визначають змiст i напрям дiяльностi нашо! держави. Забезпечення та утвердження прав i свобод особи виступае провщним обов'язком держави [2].

Для забезпечення права на захист вщ звинувачення i надання юридично! допомоги у судах чи будь-яких шших органах влади в Укра!ш, адвокати виконують роботу, пов'язану з такими видами дiяльностi: консультують та дають роз'яснення з ушх правових питань, надають довщки з питань законодавства i сфери його застосування; складають вщповщш позовнi заяви, пишуть скарги, клопотання та iншi акти юридичного плану; засвщчують копi! матерiалiв справ; представляють у судах та урядових установах штереси конкретних ошб; здшснюють правовий супровiд для пiдприемств та установ; надають юридичне забезпечення тдприемницько! i зовнiшньоекономiчно! дiяльностi фiзичних та юридичних ошб; виступають захисником, зпдно з кримiнально-процесуальним законодавством у процес дiзнання, а також судового розгляду справи та досудового слщства.

Забезпечення права на захист е сукупшстю окремих процесуальних прав, задля повного забезпечення обвинуваченому чи пiдозрюваному охорони його законних штерешв, задля того, щоб унеможливити безпiдставне притягнення звинувачено! особи до вiдповiдальностi. Захист скерований на виявлення таких обставин, яю дозволяють виправдати обвинуваченого, виключають чи пом'якшують його вiдповiдальнiсть та здшснюють охорону його основних прав.

Адвокат виступае захисником ушх основних прав громадян, а також застерiгае ус органи досудового слiдства i суд вщ недотримання конституцiйних прав тдзахисного. Виходячи зi свого процесуального статусу, захисник сприяе змiцненню законностi, заохочуе охорону звинувачення для прийняття нею належного процесуального рiшення у вщповщносп до вимог чинного законодавства.

Кодекс правил для адвока^в усiх кра!н Свропейського Спiвтовариства, що був прийнятий делегацiею кра!н-учасниць у м. Страсбурз^ в 1988 р. визначае мюце адвоката в суспiльному життi. У кодекс говориться, що у будь-якому демократичному правовому суспшьсга для адвоката вщведена особлива роль, а його обов'язки не обмежуються лише належним здшсненням свого обов'язку в рамках закону. Вш мусить вчиняти в штересах права, загалом, подiбно, як в штересах осiб, чи! права i свободи йому довiрено захищати. Вiн повинен не лише виступати в судах вщ iменi свого ктента, але й надавати йому правову пiдтримку в виглядi порад та консультацiй. На пiдставi цього, адвокатовi довiрено весь спектр зобов'язань юридичного та морального плану, яю нерщко суперечать один одному [3].

Конгрес ООН прийняв вiдповiдний документ, який визначив основш положення ролi адвокатiв та став важливим мiжнародним юридичним актом, котрий регулюе адвокатську

дiяльнiсть, та свщченням на користь того, що адвокатура займае важливе мюце помiж правових засобiв захисту прав людини.

У демократичнiй, правовiй державi людина виступае найвищою соцiальною цшшстю. Вона вiдiграе вирiшальну роль у вшх сферах життедiяльностi: полiтичнiй, сощальнш, культурнiй та iн. Разом з цим, кожна особа е шдивщуальною, своерiдною, неповторною та унiкальною.

Участь людини у робот правово! держави залежна вiд речових та духовних перспектив i використання свого суб'ективного права та добровшьного виконання сво!х правових зобов'язань. Юридичний статус людини визначаеться у забезпеченнi законодавством И основних прав, свобод, обов'язюв, яю виступають можливостями, що трансформуються на реальшсть, згiдно з !хньою практичною реалiзацiею [4].

На нашу думку, конституцшний обов'язок держави - забезпечувати права та свободи сво!х громадян е таким собi визначником державного демократичного розвитку. Цей державний функцюнальний обов'язок виявляеться через дiяльнiсть структур усiх гiлок влади.

На думку А. Воронова, захист державою головних конституцшних прав та свобод особи вщ порушень та протиправних дiянь е додатковою фазою у процес !х реалiзацн та виникае у зв'язку з конкретними юридичними фактами. Подiбний захист науковщ пов'язують iз певною дiяльнiстю держави. Держава отримуе справжнш та серйозний розвиток й сподiваний результат у задоволенш правозахисних претензiй громадян лише у випадку окремого системно-дiяльнiсного пiдходу [4].

Очевидно, що акцентом цшносп конституцшних прав людини е не лише !х декларування, але i спроможшсть кра!ни забезпечити та гарантувати !х. Це важливий аспект, котрий визначае вагу основних прав i вказуе на рiвень розвитку правово! держави. Держава утворюе рiзнi органи, правоохоронш та судовi установи з метою забезпечення основних прав людини.

У положеннях про правовий статус людини, що закршлеш у Декларацi! незалежност США та Декларацi! прав людини та громадянина вiд XVIII ст., права та свободи е основними у конституцшному правi та ядром конституцшного устрою. Може виникнути питання, для чого займатися правами громадян, коли в нас перемогла демокрапя, адже демократiю прирiвнюють до влади бшьшосп. Однак, як пiдказуе iсторiя, влада переважно! бiльшостi деколи виявляеться дошкульною вiдносно окремих осiб чи меншин. Бо вiдомо, що, власне, бшьшють висунула смертний вирок Сократовi й, очевидно, що не можна стверджувати, що це було добрим прикладом пол^ичного укладу Афш.

Дослщження аспектiв прав i свобод особи е дуже складним завданням. Вщомий виств, що «людина - мiрило всiх речей» в iсторичному розвитку знайшов свое теперiшне звучання -«людський вимiр». Саме так учасники НБСС (ОБСС) охарактеризували цiлий комплекс питань у галузi стосункiв, що пов'язаш з правами людини [5].

Визнання людини «критерiем» зумовлене виявом ланок, котрi покликанi забезпечити захист цього статусу. Всебiчне рiшення поставленого завдання, на нашу думку, пов'язане з аналiзом конституцшно! системи захисту прав та свобод людини в незалежному формата Потрiбно вiдзначити, що теорiя прав i свобод людини глибше та послiдовнiше напрацьована в конституцшнш науцi. Висновки, котрi зробили вчеш у цiй галузi, класифшащя наукового пiдходу до !хньо! природи, принципи формулювання правового статусу в системi прав людини, створюють поштовх для вдосконалення правозахисних механiзмiв здшснення таких прав, пошуку вiдповiдних та доступних процедур, застосовуючи котрi, людина, ймовiрно, може вiдчути себе найбшьшою суспiльною вартiстю.

Адвокат, що забезпечуе захист прав людини, робить добру i необхщну справу, котра мае значення i для людини, i для суспiльства. Тим самим вш сприяе дотриманню законностi та унеможливлюе !! порушення. Притягнення невинуватого чи вщхилення доказового позову несе шкоду не лише засудженому чи тш сторош, котра програла справу. Насправд^ заподiюеться шкода цiлому суспiльству, яке хоче законносп та правопорядку, а не помилкових ршень суду.

Захист прав особистосп немае жодних шдстав зiставляти з iнтересами i завданнями держави та !! органiв. Адвокатська дiяльнiсть не мае подвiйного характеру. За висловом А. Воронова, вона е

двоединою. Тобто, захищаючи права та законш штереси громадянина, адвокат так само дiе i в iнтересах суспшьства, держави, бо змiцнюе законнiсть. Надаючи пiдсудному юридичну допомогу в реалiзацi! його процесуальних прав, захисник сприяе також вiрному розглядовi справи та винесенню законного i справедливого ршення [4, с. 373].

У рамках фахового обов'язку в захисп прав i iнтересiв сво!х довiрителiв адвокати грають важливу роль у справедливому здшсненш правосуддя. Виступаючи активним учасником правозастосування та займаючи незалежне мюце в механiзмi судочинства, адвокатура повинна виконувати свою найважлившу функцiю - сощального контролю в цiй галузь

Це положення пiдкрiплюеться також мiжнародними документами, котрi регулюють сферу дiяльностi адвокатури. Хартiя фундаментальних принципiв дiяльностi адвокатiв ССВЕ вiдводить роль адвокатовi як незамiнному учасниковi справедливого судового провадження, який не лише ревно служить штересам та захисту прав свого довiрителя, але й здшснюе функцi! у суспiльствi, що виявляються у вщвертанш конфлiкту, вирiшеннi конфлш^в у майбутньому розвитку закону та у забезпеченш верховенства права [6].

Кожен адвокат сприяе тдвищенню законносп та справедливостi при наданш ним будь-яко! юридично! допомоги. Публiчно-правовi критерi! визначають ставлення адвокатури до виявлених правопорушень, регламентування спiлкування адвока^в зi сво!м пiдзахисним, вирiшення шших процесуальних запитань.

Одними iз передумов устшно! дiяльностi адвоката е принцип демократа, законностi, дотримання прав особи, повага до свободи особистосп, до !! честi та гiдностi. Авторитетшсть адвоката та ефективнiсть його роботи прямо залежать вiд становища людини в державi та соцiумi, вщ ставлення до основоположних принципiв демократа i законностi. При тому, правовою вважають таку державу, котра дiе в громадянському суспiльствi i у якш забезпечений захист головних прав та свобод особи юридичними способами. Вона базуеться на принципах, найголовшшим з котрих е верховенство права. А також подш влади, конкретш права та свободи людини та забезпечення законностi та наявностi у громадян належно! правово! культури.

Отже, захист прав та свобод особи, гарант1я !х визнання та дотримання е основним обов'язком держави. Конституцшш принципи зведення правово! та демократично! кра!ни переслщують чiтко сформульовану мету - не допущення свавiлля чи незаконносп вiдносно громадянина з боку держави також.

Основна функщя права - бути носем та гарантом свободи особистосп в розумних формах. З основно! функцi! права беруть початок ус принципи. Справедливе право, котре засноване на неухильному виконанш усх законiв, що здатне висловлювати, закршлювати, запевняти та забезпечувати реальшсть iндивiдуально! свободи права кожно! людини в житп суспiльства, вiдповiдно до вимог цившзаци.

Однi з перших мюць серед таких iдеалiв та цшностей займають мiрила законностi та справедливость А, вщповщно до них, на сучаснш стадi! розвою цившзаци права та свободи людини е шком юридично! реальност й входять до позитивного права. Вони залишаються загальними критерiями, визначальними та основними орiентирами для iснуючого права та покликаш виступати основою правово! пол^ики держави, скеровувати правотворчу дiяльнiсть, докладати всiх зусиль вiдносно втiлення права особи в цшому комплексi правових норм та процедур. А також мають велике значення як критерш роз'яснення права в побудовi правосвщомосп, ставлення до права зi сторони усх суб'ектiв, перш за все, усх людей, конкретних посадових осб та держави.

Здiйснення прав людини i громадянина неможливе без створення, справдi ефективно! систематичностi !х захисту. Така характеристика iменована конституцiйним термшом «гаранту-вання». 1снуе кiлька способiв захисту прав i свобод. Передуем, це самозахист, тод^ коли людина всма доступними для не! законними способами захищае сво! права. Щоправда, цей спосiб дуже хиткий та часто характеризуеться правоохоронними та судовими органами як самоуправш та iншi позазаконнi дi!, а в певних випадках навiть забороненi законом. Другим способом захисту чи

пpоxaнням ^о зaxист e деpжaвний зaxист пpaв людини. З 6оку деpжaви y тaкомy випaдкy дiють piзнi оpгaни, a тaкож i пpaвооxоpоннi.

Докоpiннi змiни соцiaльно-економiчниx, a тaкож полiтико-пpaвовиx умов фyнкцiонyвaння пpaвооxоpонноï системи тa кypс нaшого сyспiльствa та eвpоiнтегpaцiю детеpмiнyють необxiднiсть y pефоpмyвaннi системи пpaвооxоpонниx оpгaнiв тa aдaптyвaннi ïï до соцiaльниx потpеб тa можливостей кpaïни. Адвокaтypa - невщдшьта чaстинa деpжaвного меxaнiзмy здiйснення пpaво-суддя життeво необxiднa для пpодyктивного фyнкцiонyвaння судово1' влaди. Головне ^из^чения aдвокaтypи - нaдaти фaxовy пpaвовy допомогу нaселенню.

У paмкax свого ^офе^йного обов'язку, яким e зaxист пpaв тa iнтеpесiв сво!^ клieнтiв, aдвокaти мусять теж вiдiгpaвaти велику pоль у спpaведливомy здiйсненнi пpaвосyддя. Вистyпaючи aктивним yчaсником меxaнiзмy зaстосyвaння пpaвa, зaймaючи незaлежне мiсце в меxaнiзмi сyдочинствa, aдвокaтypa змyшенa виконyвaти вкpaй вaгомy дiяльнiсть гpомaдського контpолю у цiй гaлyзi [7, с. 3]. Ц тa iншi тези дослщнищ пiдтвеpджyються тaкож мiжнapодними ноpмaтивними докyментaми, котpi вpегyльовyють сфеpy дiяльностi iнститyтy aдвокaтypи. У вже згaдyвaнiй Хapтiï основоположниx пpинципiв дiяльностi eвpопейськиx aдвокaтiв ССВЕ aдвокaтовi вiдведено pоль одного iз основниx yчaсникiв спpaведливого судового пpоцесy. Вiн опiкyeться iнтеpесaми свого клieнтa i зaxищae його пpaвa. Водночaс вiн тaкож виконye тaкi вaжливi сyспiльнi фyнкцiï, яю зaпобiгaють piзним конфлiктaм, тa зaбезпечye можливiсть виpiшення конфлiктy шляxом зaстосyвaння зaконy [б].

Адвокaт не вщ зaконy зaxищae гpомaдян, a вщ поpyшень зaконy вiдносно ниx тa сво1'ми дiяннями спpияe змщненню зaконностi, a тaкож пiдняттю piвня довipи людини до зaконy, зaконностi тa деpжaви зaгaлом. Отже, незaлежнa тa пpинциповa пpaвовa позицiя певного aдвокaтa у його конкpетнiй спpaвi стae бaзовою для eдиноï тa незaлежноï позицiï yсieï aдвокaтськоï оpгaнiзaцiï нa iснyючий pежим зaконностi [S].

Hеобxiдно тaк сaмо зaзнaчити, що aдвокaтypi, як пpофесiйно-пpaвовомy пpaвозaxисномy iнститyтy, вiдведено дуже вaжливy pоль не лише в меxaнiзмi гapaнтyвaння судового зaxистy пpaв тa свобод i ствоpення вiдповiдниx умов нaстyпноï pеaлiзaцiï основниx зaвдaнь пpaвосyддя, a тaкож у конститyцiйно-пpaвовомy меxaнiзмi pеaлiзaцiï основниx пpaв людини у вж гaлyзяx життя.

У сyчaсномy суспшьсга сyдовa влaдa, будучи iнтегpовaною у деpжaвний меxaнiзм, виконye pоль посеpедникa у виpiшеннi сyпеpечок мiж у^сни^ми соцiaльного життя i e ^оду^^ним зaсобом пpимиpения i pозв'язaния iснyючиx сyспiльниx конфлiктiв. В цьому полягae основнa соцiaльнa вapтiсть пpaвосyддя i вaжливa пpичинa, згiдно з якою сyб'eкти гpомaдського життя конституюють влaдy.

В. Гоpодовенко спpaведливо вiдзнaчae, що сyдовa влaдa мae потpебy у: 1) соцiaльномy контpолi з боку ^ед^^ни^ сyспiльствa спpaведливого зaстосyвaння зaконy тa моpaльниx ноpм з ypaxyвaнням звичaeвостi тa мiсцевиx тpaдицiй ; 2) зaбезпеченнi пpедстaвникaми сyспiльствa умов, яю могли б гapaнтyвaти суддям цшковиту незaлежиiсть вiд незaконного впливу ypядовиx стpyктyp тa повну незaлежнiсть у фоpмyвaннi х^нього особистого пеpеконaння щодо конкpетноï судово1' спpaви [9].

3a дiяльнiстю суду здiйснюють зовшшнш контpоль, певною мipою, зaцiкaвленi особи, сощум чи зaсоби мaсовоï iнфоpмaцiï, aле О. Бойков зayвaжye, що цей конфоль, paдше, випaдковий, неpегyляpний i не зaвжди пеpеконливий.

Haсaмпеpед, як зaзнaчено вище, нaс ц^вить, головно, пpоблемa пpодyктивного пpaвового зaxистy людини i гpомaдянинa, що e нaйгостpiшою пpоблемою столiття сьогоднi. Зaклик зaxистy пpaв людини мae мaти глибинне нaповнення. Вaжливе не лише пpоголошення пpaв особи, a ствоpення нaлежниx пiдстaв для ïx здшснення. У цьому випaдкy, юpидичниx raparnrn. Зaгaльнa деклapaцiя пpaв людини вистyпae основним оpieнтиpом для pозвинyтого зaконодaвствa кpaïн свiтовоï спiвдpyжностi. ïï основш твеpджения зводяться до того, що визшння гiдностi, якa влaстивa для вж членiв людського сyспiльствa тa piвниx пpaв, вистyпae як основa свободи, iстини i зaгaльного м^у. Всi гpомaдяни нapоджyються piвними в свох^ пpaвax тa гiдностi. Кожен гpомaдянин мae мaти yсi свободи тa пpaвa, якi пpоголошye ця Деклapaцiя [10].

Важливим правом людини, що визначае та контролюе весь поступ !! життя, е !! право на фахову правову допомогу. Це е гарантоване законом право особи отримати всю необхщну !й допомогу вщ фахiвцiв, якi мають спецiальнi юридичнi знання, вмшня та навички та допомагають людиш у захистi та вщстоюванш сво!х прав та законних штересв.

Держава Укра!на пробуе iти в своему розвитку паралельно з кра!нами Заходу та здшснюе багато реформ i змiн у законодавствi для полшшення захисту прав людини. Розгляньмо Закон Укра!ни «Про адвокатуру», який висв^люе коло питань, що е навколо адвокатури i адвокатсько! дiяльностi.

У законi згадано про необхщнють зменшення будь-якого впливу на адвоката, поважати адвокатську таемницю, оскiльки адвокат в цьому сене виступае шби священником у церкв^ до котрого щуть довiрити всi сво! сокровенш таемницi та проблеми, цiлковито розраховуючи на збереження ще! таемницi. Але до адвоката, перш за все, щуть за квалiфiкованою фаховою правовою допомогою. Однозначно позитивно, що законотворець подбав також про те, що такому неймовiрно потужному утворенню, як адвокатура, необхщш органи самоуправлшня, котрi могли б виршувати вс важливi проблеми, сприяли адвокатовi у питанш адвокатських функцiй, тому що iнодi !х стае надзвичайно багато i неможливо !х усiх швидко виршити.

Як бачимо, iнститут адвокатури у механiзмi захисту прав та свобод людини виступае одним iз засобiв обмеження державно! влади шляхом утворення та функцiонування самостiйного правозахисного шституту, котрий е активним гравцем процесу здшснення головно! конституцiйно! функцi!, якою е захист прав особи. Конституцшно-правовий статус адвокатсько! дiяльностi надае !й можливiсть повнiстю забезпечувати права конкретного громадянина та цiлого громадянського суспшьства. А також дiево реалiзувати правозахисну функцiю держави через забезпечення вщпо-вiдно! взаемодi! мiж органами державно! влади i усiм громадянським суспшьством.

Характерними ознаками адвокатури, якi визначають !! суть у механiзмi надання юридично! допомоги, е:

1) адвокатура - це самостшний правозахисний iнститут;

2) адвокатура реалiзовуе дiяльну взаемодiю iз органами державно! влади та шститущями громадянського суспшьства на правах рiвноправного партнера в механiзмi по захисту прав i свобод громадянина;

3) в рамках свого професюнального обов'язку, а саме захисту прав та штереев сво!х дов> рителiв адвокати вiдiграють велику роль у справедливому веденш судочинства.

Адвокатура виконуе та повинна виконувати надзвичайно важливу роль суспшьного контролю, оскшьки виступае активним учасником мехашзму правозастосування та займае самостiйне мюце в механiзмi правосуддя.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Протокол «Правила адвокатсько! етики» вiд 1-2 жовтня 1999 р. № 6/У1. Схвалений Вищо! квалiфiкацiйно! комiсi! адвокатури при Кабшет Мiнiстрiв Укра!ни 1 жовтня 1999 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.2. Конституцiя Укра!ни [Електронний ресурс]: Закон Укра!ни вiд 28.06.1996 № 254к/96-ВР // Верховна Рада Укра!ни. -Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.uaЛaws/show/254к/96-вр. 3. Загальний кодекс правил для адвокаив кра!н Свропейського Спiвтовариства (прийнятий делегацiею дванадцяти кра!н-учасниць на пленарному засщанш в Страсбурзi у жовтш 1988 р.) [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon. rada.gov.ua. 4. Воронов А. А. Роль адвокатуры в реализации конституционного права на квалифицированную юридическую помощь : дис. д-ра юрид. наук : спец. 12.00.11 «Судебная власть, прокурорський надзор, организация правоохранительной деятельности, адвокатура» / А. А. Воронов. - М., 2008 - 490 с. 5. Документ Копенгагенсько! наради Конференцп щодо людського вимiру НБСС (ОБСС) : Мiжнародний документ вщ 29.06.1990 [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/994_082. 6. Харпя основоположних принцитв дiяльностi европейських адвока^в (прийнята на пленарнiй сесi! ССВЕ 24.11.2006 р.) [Електронний

ресурс]. - Режим доступу : http://www.cay.org.ua/ua/104/index.html. 7. Вшьчик Т. Конституцшно-правовий статус адвокатури / Т. Вшьчик //TeopÎH i практика правознавства. - Вип. 2(8). - 2015. - С. 1-13.

8. Прилуцький С. В. Судова влада в умовах формування громадянського суспшьства та правово! держави в Украïнi : автореф. дис. д-ра юрид. наук : спец. 12.00.10 / С. В. Прилуцький. - К., 2013. - 35 с.

9. Городовенко В. В. Проблеми становлення незалежноï судовоï влади в Украïнi : [монографiя] / В. В. Городовенко. - К. : Фешкс, 2007. - С. 172-173. 10. Загальна декларащя прав людини : ООН; Декларащя, Мiжнародний документ вiд 10.12.1948 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon5.rada.gov. ua/laws/show/995_015.

REFERENCES

1. Protokol «Pravyla advokat-s'koyi etyky» vid 1-2zhovtnya 1999 r. N6/VI.Skhvalenyy Vyshchoyi kvalifikatsiynoyi komisiyi advokatury pry Kabineti Ministriv Ukrayiny 1 zhovtnya 1999 roku. [Protocol «Rules of Attorneys Ethics» of 1-2 October 1999 N 6/VI. Approved by the High Qualifications Commission of the Bar Association under the Cabinet of Ministers of Ukraine on October 1, 1999] [Elektronnyy resurs]. - Rezhym dostupu: http://zakon.rada.gov.ua. 2. Konstytutsiya Ukrayiny: Ukrayiny [Elektronnyy resurs]: Zakon Ukrayiny vid 28.06.1996 # 254k/96-VR//Verkhovna Rada Ukrayiny//-Rezhym dostupu: http://zakon2.rada.gov.uaLaws/show/254k/96-vr [The Constitution of Ukraine [Electronic resource]: Law of Ukraine dated June 28, 1996 No. 254к/96-ВР // The Verkhovna Rada of Ukraine]. 3. Zahal'nyy kodeks pravyl dlya advokativ krayin Yevropeys'koho Spivtovarystva (pryynyatyy delehatsiyeyu dvanadtsyaty krayin-uchasnyts' na plenarnomu zasidanni v Strasburzi u zhovtni 1988 r.) [General Code of Conduct for Lawyers of the European Communities (adopted by the delegation of the twelve participating States at the plenary meeting in Strasbourg in October 1988)] [Elektronnyy resurs]. - Rezhym dostupu: http://zakon.rada.gov.ua. 4. Voronov A. A. Rol' advokatury v realizacij konstitucionnogo prava na kvalificirovannuju juridicheskuju pomoshh' [Voronov A. A. The role of the legal profession in the implementation of the constitutional right to qualified legal assistance]: dis. dokt. jurid. nauk : spec. 12.00.11 «Sudebnaja vlast', prokurors'kij nadzor, organizacija pravoohranitel'noj dejatel'nosti, advokatura» / A. A. Voronov. - M., 2008 - 490 s. 5. Dokument Kopenhahens'koyi narady Konferentsiyi shchodo lyuds'koho vymiru NBSYe (OBSYe) : Mizhnarodnyy dokument vid 29.06.1990 [Document of the Copenhagen Meeting of the Conference on the Human Dimension of the CSCE (OSCE): International Document dated June 29, 1990] [Elektronnyy resurs]. - Rezhym dostupu : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/994_082. 6. Khartiya osnovopolozhnykh pryntsypiv diyal'nosti yevropeys'kykh advokativ (pryynyata na plenarniy sesiyi SSVE 24.11.2006 r.) [Charter of Fundamental Principles of the Activity of European Attorneys (Adopted at the plenary session of the SSWE on November 24, 2006)] [Elektronnyy resurs]. - Rezhym dostupu : http://www.cay.org.ua/ua/104/index.html. 7. Vil'chyk T. Konstytutsiyno-pravovyy status advokatury / T. Vil'chyk // Teoriya i praktyka pravoznavstva. [Vilchik T. Constitutional and legal status of advocacy / T. Wilczek // Theory and practice of jurisprudence.]- Vyp. 2(8). - 2015.- S. 1-13. 8. Pryluts'kyy S. V. Sudova vlada v umovakh formuvannya hromadyans'koho suspil'stva ta pravovoyi derzhavy v Ukrayini [Pryluky SV Judiciary in the formation of civil society and the rule of law in Ukraine] : avtoref. dys. d-ra yuryd. nauk : spets. 12.00.10 / S. V. Pryluts'kyy. - K., 2013. - 35 s. 9. Horodovenko V. V. Problemy stanovlennya nezalezhnoyi sudovoyi vlady v Ukrayini : [monohrafiya] [Goryovenko V.V. Problems of the establishment of an independent judiciary in Ukraine: [monograph]]. / V. V. Horodovenko. -K. : Feniks, 2007. - S. 172-173. 10. Zahal'na deklaratsiya prav lyudyny : OON; Deklaratsiya, Mizhnarodnyy dokument vid 10.12.1948 [Universal Declaration of Human Rights: UN; Declaration, International Document dated 10.12.1948] [Elektronnyy resurs]. - Rezhym dostupu : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_015.

Дата надходження: 18.01.2019р.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.