CC BY
31
УДК 342.922
Вiкторiя Бша
Унiверситет Державно! фюкально! служби Украши, кандидат юридичних наук, доцент, заступник начальника кафедри адмшютративного права i процесу та митно! безпеки vicing21 @ukr.net
ПРАВОВА ФОРМА ЯК КАТЕГОР1Я НАУКИ АДМ1Н1СТРАТИВНОГО ПРАВА
© Бша В., 2017
Висвгтлено основн1 результати дослiдження правово'' форми як KaTeropi'i науки aдмiнiстрaтивного права, з'ясовано ii' aксiологiчне та онтолопчне значення. Визначено сп1вв1дношення поняття "правова форма" i3 такими поняттями, як "правова форма дiяльностi", "правова форма реaлiзaщl функцiй держави", "форма права". Наголошено, що нaявнiсть юридично'1 процедури - обов'язкова ознака правово'1 форми.
Ключовi слова: правова форма; адмшктративне право; форма права; правова форма дiяльностi; органи публiчноl адмшктращь
Виктория Белая
ПРАВОВАЯ ФОРМА КАК КАТЕГОРИЯ НАУКИ АДМИНИСТРАТИВНОГО ПРАВА
Представлены основные результаты исследования правовой формы как категории науки административного права, определено ее аксиологическое и онтологическое значение. Установлено соотношение понятия "правовая форма" с такими понятиями, как "правовая форма деятельности", "правовая форма реализации функций государства", "форма права". Отмечено, что наличие юридической процедуры -обязательный признак правовой формы.
Ключевые слова: правовая форма, административное право, форма права, правовая форма деятельности, органы публичной администрации.
Victoria Bila
University of the State fiscal service of Ukraine Department of Administrative Law and Process and Customs Safety
Ph. D., Assoc. Prof.
LEGAL FORM AS A CATEGORY OF ADMINISTRATIVE LAW' SCIENCE
The main results of the study of the legal form as a category of the science of administrative law are highlighted in the article, clarified its axiological and ontological significance. The relation between the concept of "legal form" and the concepts such as "legal form of activity", "legal form of realization of state functions", "the form of law" are determined. It is stressed that the presence of a legal procedure is a mandatory feature of the legal form.
Key words: legal form; administrative law; form of law; legal form of activity; bodies of
public administration.
Постановка проблеми. HayKOBi категори як найзагальшш^ фундаментальш поняття юридично1 науки вщграють велику роль у ni3HaHHi правових феномешв. На ïx ochobî утворюються HOBi нayковi поняття, теоретично осмислюються, екстраполюються дaнi досвiдy, з'еднуються результати тзнання, досягнyтi в рiзний час, рiзними способами [1, с. 327].
AHanÏ3 дослiдження проблеми. Правова форма е однieю i3 кaтегорiй науки, що максимально узагальнюе особливостi регулювання сyспiльниx вiдносин, yнaслiдок чого набула значного поширення у дослiдженнi державно-правових явищ. Водночас, зважаючи на наявнють лише поодиноких наукових дослiджень, що стосуються прaвовоï форми в системi понять теорiï права (Ю. Б. Батурина) [2], правових форм дiяльностi держави в регулюванш сyспiльниx вщносин (Г. М. Бистрик) [3], варто вказати на скорш iнтyïтивне використання у галузевих юридичних науках категори "правова форма" як зовнiшнього вираження дiяльностi певного суб'екта права з реaлiзaцiï його фyнкцiй. Вживають таю термши, як "прaвовi форми реaлiзaцiï фyнкцiй держави", "прaвовi форми дiяльностi держави", "прaвовi форми aдмiнiстрaтивноï дiяльностi", "прaвовi форми управлшня", "прaвовi форми пyблiчного aдмiнiстрyвaння" тощо. Анaлiз названих понять пщтверджуе, що вiдсyтнiсть едносп серед учених щодо розyмiння поняття правово1' форми призводить до лопчних суперечностей у взаемозв'язку положень теори права та галузевих наук. Так, у теори права до правових форм дiяльностi держави зараховують правовстановлювальну, правозастосовну, правоохоронну, установчу, контрольно-наглядову [4, с. 85], в теори адмшстративного права до правових форм дiяльностi оргашв виконавчо1' влади, що е частиною апарату держави, створеш й функщонують з метою реaлiзaцiï ïï фyнкцiй, зараховують: нормaтивнi та шдивщуальш акти yпрaвлiння, aдмiнiстрaтивнi договори, юридично знaчyщi дiï. Крiм того, одш дослiдники пiдкреслюють мaтерiaльний аспект правово1' форми (правовою формою е шдивщуальний акт yпрaвлiння), iншi - процесуальний (правовою формою е прийняття шдивщуального акту yпрaвлiння).
Наведений приклад свщчить про необxiднiсть дослiджень правово1' форми як науково1' кaтегорiï, враховуючи здатнють останньо1' усувати хаос i невизначенють фaктiв сyспiльного життя [5, с. 355], систематизувати та описувати минулий досвщ наукових дослщжень, визначати напрями подальших розробок [6].
Отже, метою цього дослщження е визначення кaтегорiaльного значення правово1' форми для науки адмшстративного права, ïï галузевих ознак, сшввщношення iз сyмiжними поняттями.
Виклад основного матерiалу. Необхщно вказати, що не будь-яке поняття здатне здобути кaтегорiaльний статус. В. О. Тененбаум зауважуе, що до системи категорш юридичноï' науки належать лише и поняття, що максимально узагальнюють особливе, спецiaльне в ïï об'екп [7, с. 57].
Саме таким потенщалом володiе поняття прaвовоï форми. За справедливим твердженням Ю. Б. Батуриной у прaвовiй формi здшснюеться опосередкування рiзниx неправових сyспiльниx вщносин, що потребують юридичноï реглaментaцiï [2, с. 20]. Правова форма являе собою певне вщношення права до явищ зовнiшньоï' реальносп та критерш в1дмежування права в1д неправа [8, с. 116].
Вщповщно aксiологiчне значення прaвовоï форми як нayковоï категори полягае у ïï здатносп утворювати зв'язок прaвовоï мaтерiï iз явищами суспшьного життя, якi держава визнае як таю, що потребують правового регулювання, можливосп ï^ узагальнення та систематизации Як зазначае Ю. Ю. Ветютнев, правова форма е зовшшшм образом комyнiкaцiï, що надае ш юридично значущого характеру [8, с. 116].
Правова форма е кaтегорiею комплексною, враховуючи виконання нею ще однiеï функци -утворення каркасу всередиш самого права, об'еднання рiзниx елементiв, що входять у право [2, с. 34]
Назваш функци можна розглядати як самостшш лише на рiвнi теорiï права, на рiвнi ж галузевих наук вони нерозривно зв'язаш. Встановлення стiйкого та об'ективно необхщного зв'язку
мiж складовими елементами i е пею властивiстю, що дае змогу правовш формi забезпечити вплив елементiв права на суспшьш вiдносини, надати юридичного значення результатам дiяльностi ïx учасниюв, забезпечити розвиток таких вiдносин, а в разi необxiдностi й охорону за допомогою засобiв державного примусу. Наведеш мiркування дають змогу визначати правову форму як категорда штегральну. Правова форма в адмiнiстративному правi легiтимуе дiяльнiсть органiв публiчноï адмшютраци у конкретних публiчниx вiдносинаx, виражае ïï зовнi, що допомагае шшим суб'ектам створити уявлення про таку дiяльнiсть та ïï результати.
Варто вказати, що поняття може набути категорiального статусу лише тодi, коли воно береться не iзольовано, а вводиться в систему наукових понять i сшввщноситься так чи шакше з ними [9, с. 19]. Така вимога пов'язана з тим, що категорiальне узагальнення не може бути представлене лише як формально-лопчний прийом, оскiльки потребуе дiалектичного опрацювання матерiалу, шд час якого з'ясовуються внутрiшньо необxiднi та iстотнi властивосп правових явищ i процесiв, загальне розкриваеться в особливому, окремому, рiзноманiтнiсть окремого включаеться в загальне [10, с. 83].
Вщповщно, шд час дослщження правовоï' форми як науковоï' категорiï необxiдно встановити ïï сшввщношення та взаемозв'язок iз поняттям "правова форма дiяльностi", а враховуючи те, що одшею зi складових дiяльностi органш публiчноï адмiнiстрацiï е реалiзацiя державних функцiй, необxiдна систематизацiя напрацювань теорiï' держави i права щодо правовоï' форми реалiзацiï' функцiй держави.
Поняття "правова форма дiяльностi" е окремим випадком правовоï форми. Як штегральна категорiя правова форма утворюе системш зв'язки у правовiй матери та забезпечуе зв'язок права iз неправовими явищами, а правова форма дiяльностi виконуе лише останню функщю. Водночас застосування пiдxоду вiд конкретного до абстрактного дае змогу використовувати ознаки правовоï форми дiяльностi, яю запропонував В. Горшеньов, для формування уявлення про правову форму. На думку вченого, правовою може стати будь-яка оргашзацшна форма за умов, якщо вона набувае таких визначальних властивостей: здшснюеться на основi виконання вимог закону та шших нормативно-правових акпв; ïï результати завжди зумовлюють певш юридично значущi наслiдки або пов'язаш з ï^ настанням [11, с. 9].
Вужчим за обсягом, однак шформатившшим за змютом е поняття "правова форма реалiзацiï функцш держави", пiд час дослiдження я^' варто звернути увагу на недоцшьнють включення у ïï дефiнiенс як правового регулювання, так i правового впливу уповноважених суб'екпв на суспшьш вщносини [4, с. 85]. Саме в цш площиш закладено тдгрунтя для розмежування правових та оргашзацшних форм дiяльностi суб'ектiв права, класичним критерiем якого е наявнiсть (вщсутшсть) правових наслiдкiв у результатi ï^ застосування. Названий критерiй дае змогу вщмежувати форми дiяльностi органiв публiчноï адмiнiстрацiï за зовнiшнiми ознаками, однак не дозволяе встановити тдстави для застосування правовоï або органiзацiйноï форми.
Розмежування понять "правове регулювання" та "правовий вплив" вдало здiйснила О. Ф. Скакун [12, с. 377]. Серед положень, яю, на думку вчено^ характеризують сшввщношення правового регулювання i правового впливу, ключовими варто визнати таю: правове регулювання i правовий вплив мають власш мехашзми - мехашзм правового регулювання здшснюеться через систему юридичних засобiв i форм, а мехашзм правового впливу функщонуе через систему юридичних i неюридичних (щеолопчних, психолопчних, шформацшних) засобiв; правовий вплив не завжди мае точну юридичну мiру: о^м норм права, застосовуються й iншi сощальш засоби i форми впливу на поведшку людей; не обов'язково здшснюеться через правовщносини; правове регулювання е специфiчно юридичним, обов'язковим, пов'язане з установленням прав i обов'язюв суб'екпв, iз прямими приписами про можливу i належну поведшку. Своею чергою, правовий вплив не мае виключно юридичноï специфши, е загальним, в якому дiе не лише право як сукупнють норм, виявляеться прояв дп права на правову свщомють i культуру особи, що сприяе виробленню стандарту законослуxняноï поведшки [12, с. 377].
У юнцевому рахунку i правове регулювання, i правовий вплив можуть спричиняти настання юридичних наслщюв, в^м, у результат правового регулювання таю наслщки настають безпосередньо, а в разi правового впливу, як правило, потребуватимуть додаткового застосування акпв реалiзацiï прав i обов'язюв суб'ектiв.
Отже, у правовiй формi дiяльностi держави знаходить зовнiшне вираження правове регулювання, а в оргашзацшнш (неправовш) - правовий вплив.
Ознакою правово1 форми реалiзацiï функцiй держави варто визнати наявнють у ïï crpyKTypi юридичноï процедури. Так, В. В. Лазарев вказуе, що правовi форми дiяльностi держави являють собою дiяльнiсть, що пов'язана 3i здшсненням юридично значущих дiй у строго визначеному законом порядку [13, с. 342]. О. Ф. Скакун зазначае, що таю форми позначають управлшську форму дiяльностi уповноважених на те суб'екпв, яка завжди пов'язана зi здiйсненням юридично значущих дш (розглядом юридичних справ) у порядку, визначеному законом [14, с. 548]. На думку Г. М. Бистрик, правовi форми дiяльностi держави являють собою систему реалiзованих уповноваженими органами державноï влади у встановленому законом порядку юридично значущих дш та ршень - оргашзацшно-розпорядчих i управлшських щодо забезпечення фyнкцiй держави в контекст державно-владного впливу на суспшьш вiдносини [3, с. 4].
Наведеш визначення мiстять вказiвкy на внутршню процедурну правову форму дiяльностi суб'екпв адмiнiстративного права та зовнiшню - матерiально-правовy форму дiяльностi сyб'ектiв адмшютративного права, яку утворюють здiйснюванi органами пyблiчноï адмiнiстрацiï державно-владнi ди та рiшення.
Онтологiчний аспект розумшня правовоï форми як стiйкого та об'ективно необхiдного зв'язку м1ж елементами системи права вимагае вивчення ïï сшввщношення iз такою категорiею, як "форма права", що розушють як сукупнють визнаних конкретною державою офщшно-документальних способiв зовнiшнього вираження та закршлення правових норм [15, с. 178]. Поняття "форма права" тюно взаемопов'язане iз поняттям "джерело права", однак не тотожне з ним. Якщо "форма права" показуе, як змют права органiзовано i виражено зовш, то "джерела права" - це витоки формування права, система чинниюв, що зумовлюють його змiст i форми вираження [16, с. 499].
С. I. Суслова, аналiзyючи пщходи вчених Д. А. Керимова, М. М. Марченка, О. С. 1оффе, М. Д. Шаргородського, вказуе, що вщмшнють мiж формою права i правовою формою полягае в оргашзаци ними рiзного змiстy - правового i неправового, вщповщно [17, с. 39]. Аналопчних висновкiв доходить i Ю. Б. Батурина [2, с. 31]. Цшавим е висновки i М.1. Матузова та А. В. Малька щодо розумшня форми права як одного з компонента "юридичноï форми", вужчого самостшного явища, що являе собою певний спошб зовшшнього вираження права. Призначення цiеï форми -упорядкувати змют, надати йому властивост державно-владного характеру [16, с. 557].
Вщповщно, правова форма та форма права позначають рiзнi явища правовоï дшсносп. Якщо форма права е способом вираження загальнообов'язкових правил поведшки, то правова форма е способом вираження та лептимаци певноï дiяльностi, яка може, однак не обов'язково, полягати у виробленш та виданш таких правил. Бiльшy частку вщносин, опосередкованих правовою формою, становить власне практичне застосування нормативних припиав шляхом видання iндивiдyальних актiв управлшня, вчинення юридично значущих дiй, укладення та виконання адмiнiстративних договорiв.
Правова форма не лише фшсуе активнють суб'екта права, надае ïï результатам юридичного значення, однак i гарантуе дотримання правил ïï здшснення, забезпечуе засобами державного примусу. Набуваючи правовоï форми, дiяльнiсть стае "гарантованою" державою. Кодекс Украши про адмiнiстративнi правопорушення (далi - КупАП) встановлюе вщповщальнють не лише за порушення правил поведшки, однак i за невиконання законних вимог уповноважених суб'екпв пyблiчноï адмшютраци та окремих iнститyтiв громадянського суспшьства (наприклад, статтею 185 КупАП встановлено вщповщальнють за злюну непокору законному розпорядженню або вимозi члена громадського формування з охорони громадського порядку i державного кордону) [18].
Фшософська наука визнае наявнють у будь-якого явища внyтрiшньоï та зовнiшньоï форм. Внутршня форма - це внутршня оргашзащя змiстy, його структура, спошб зв'язкiв елементiв цiлого. Зовшшня форма являе собою зовнiшнiй образ явища, об'екта, предмета, визначае ï^ межi та забезпечуе зв'язок з шшими явищами об'ектами i предметами [19, с. 10-12]. Наведеш фшософсью положення створюють пщгрунтя для виокремлення зовнiшньоï та внyтрiшньоï правовоï форми i зовнiшньоï та внyтрiшньоï форм права.
На думку Ю. Б. Батурино].', правова форма мае двi складовi: внyтрiшня правова форма, що може бути визначена як об'ективний зв'язок мiж рiзними складовими елементами права, та зовшшня правова форма - зв'язок права з неправовими явищами, що потребують правовоï регламентаци [2, с. 82]. Своею чергою, розрiзняють i внутршню та зовшшню форми права - пiд внутршньою розyмiють структуру права, систему елеменив (нормативнi приписи, iнститyти,
галуз^. Пщ зовнiшньою - об'ективований комплекс юридичних джерел, що формально закршлюють правовi явища i дають змогу адресатам правових установлень ознайомитися з ïx реальним змютом i користуватися ними [16, с. 558].
Внутршня форма адмшютративного права може бути подана принципами оргашзаци певноï дiяльностi (наприклад, принципи державноï служби), структурою правового шституту (наприклад, структура норми адмшютративного права, адмшютративних правовiдносин), джерелами адмiнiстративного права. Зовнiшня форма адмшютративного права являе собою формалiзованi у нормах правила поведшки, в яких знаходять вiдображення названi джерела адмшютративного права, закршлюються як юридично значущi певнi дiï та подiï (юридичш факти), права й обов'язки учасниюв адмшютративних правовщносин, принципи тощо. А внутршня правова форма збагачуе поняття "зовшшня форма права" процедурним моментом, визначаючи порядок прийняття, реалiзацiï та втрати чинностi конкретною формою права. Зовшшня правова форма може бути представлена у виглядi акпв (акпв-документа та актiв-дiй) дiяльностi суб'ектiв адмшютративного права, що визнають юридичними фактами для виникнення, змiни та припинення правовщносин, прав та обов'язкiв ïx учасникiв.
Форма права позбавлена такоï якiсноï характеристики правовоï форми, як наявнють нормативно встановленого порядку реалiзацiï прав i обов'язкiв учасникiв правовщносин. Отримаш висновки знаходять пiдтвердження i у напрацюваннях дослщниюв як проблем теори права, так i адмшютративного права.
Процедурну складову як один iз аспектiв розумiння правовоï форми виокремлюе Ю. Ю. Ветютнев. На думку дослщника, юридична процедура мае характер ритму, що оргашзуе i впорядковуе, й функцюнально вiдповiдае арха1чному ритуалу [8, с. 117]. Специфша процедури полягае у тому, що вона, на вщмшу вiд шших видiв юридичноï форми, розташована не лише у простора однак i у час^ охоплюе не лише вербальш, однак i тiлеснi ди. Йдеться про утворення особливих хронолопчних структур, що дисциплiнують соцiальний оргашзм, а також мають легiтимацiйний ефект [20, с. 59-60]. Варто зауважити, що дослщник процедурну форму виокремив як окремий вид правовоï форми, що може привести до розумшня правовоï форми як беззмiстовноï, яка вщображае лише формальнi вимоги до порядку та строюв вчинення певних дш. Враховуючи викладене, послiдовнiшим видаеться пщхщ Д. В. Приймаченка [21, с. 251-252] та I. П. Яковлева [22, с. 100-103], яю розглядають процедурну форму як внутршню форму публiчного адмшютрування у державнш митнiй справi. За твердженням Д. В. Приймаченка, внутршшм способом устрою адмiнiстративноï дiяльностi е процесуальна (процедурно-процесуальна та процедурно-органiзацiйна) форма, яка закладае програму, алгоритм дiяльностi, забезпечуе порядок, цшеспрямований рух суб'ектiв (митнi органи, ïx посадовi особи) та учасниюв (громадяни та суб'екти господарювання) цiеï дiяльностi до певного, заздалегiдь визначеного, бажаного результату [21, с. 251-252]. I. П. Яковлев доповнив названий пщхщ у частиш замши термша "процесуальна форма" на "процедурна форма" [22, с. 102], враховуючи сприйняття юридичного процесу як форми правосуддя i використання у науковш лiтературi поняття "процедура" для позначення порядку дiяльностi оргашв публiчноï адмшютраци пщ час реалiзацiï як регулятивних, так i охоронних функцш [23, с. 19, 32-34].
Отже, наявнють юридичноï процедури - те, що вiдрiзняе форму права вщ правовоï форми, даючи змогу останнш виконувати функщю опосередкування та оргашзаци суспшьних вщносин, якi визнанi державою як таю, що потребують правового регулювання.
Висновки. Пщводячи пщсумки дослiдження правовоï форми як категори науки адмiнiстративного права, можемо стверджувати таке. Правова форма е комплексною категорiею юридичноï науки, значення якоï полягае у здатносп систематизувати та узагальнювати, утворювати зв'язки як мiж елементами правовоï матери, так i мiж правовими та неправовими явищами, надаючи останшм юридичного значення та правового захисту. На галузевому рiвнi правова форма набувае штегративних якостей, що проявляеться у здатносп встановлювати стшю зв'язки мiж нормами та iнститутами адмiнiстративного права, виражати ззовш, формалiзувати дiяльнiсть оргашв публiчноï адмiнiстрацiï та завдяки цьому забезпечити ïx вплив на суспшьш вщносини в сферi публiчного управлшня, що потребують правового регулювання, надати юридичного значення результатам дiяльностi учасниюв адмшютративно-правових вiдносин.
Аксюлопчне значення правовоï форми як наyковоï категорiï полягае у ïï здатност утворювати зв'язок правовоï матерiï iз явищами сyспiльного життя, що визнаш державою як такi, що потребують правового регулювання, онтолопчне - у забезпеченш стiйкого та об'ективно необхщного зв'язку мiж елементами системи права.
Правова форма, правова форма дiяльностi та правова форма дiяльностi пyблiчноï адмiнiстрацiï перебувають у дiалектичномy взаемозв'язку загального, особливого та одиничного. Особливють останнього поняття полягае у наявност обов'язковоï процедyрноï складовоï, спецiальний характер правовоï форми дiяльностi зумовлений опосередкуванням нею саме правового регулювання, що дае змогу визначити, яю iз суспшьних явищ у сферi пyблiчного yправлiння потребують встановлення правовоï форми.
Правова форма та форма права - термши, що позначають рiзнi правовi феномени, водночас фiлософська концепщя внyтрiшньоï та зовнiшньоï форм, екстрапольована теоретиками права на зазначеш поняття, дае тдстави стверджувати, що внутршня форма права та внyтрiшня правова форма позначають спошб органiзацiï елементв системи права, тодi як внутршня правова форма охоплюе юридичну процедуру, яка визначае порядок утворення, змши та припинення таких елементiв, як норми адмшютративного права та адмшютративш правовщносини. Щодо зовнiшнiх форм права та правових форм - щ термши позначають близью, однак не тотожш явища. Якщо зовшшня форма права формалiзyе нормативш приписи, надае 1м обов'язковостi, то правова форма в адмiнiстративномy правi формалiзyе управлшську дiяльнiсть органiв пyблiчноï адмiнiстрацiï.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Копнин П. В. Гносеологические и логические основы науки /П. В. Копнин. -М. : Мысль, 1974. -568 с. 2. Батурина Ю. Б. Правовая форма и правовое средство в системе понятий теории права : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 /Батурина Юлия Борисовна. - М., 2001. - 149 с. 3. Бистрик Г. М. Правов1 форми д1ялъност1 держави врегулювант суспшьних в1дносин : автореф. дис. ... канд.. юрид. наук за спец. 12.00.01 - теор1я та ¡стор1я держави i права; ¡стор1я полтичних i правових ученъ / Ганна Миколагвна Бистрик. - Острог : Нацюналъний утверситет "Острозъка академiя", 2012. -22 с. 4. Тарахонич Т. I. Правовi форми дiялъносmi держави як зааб функцюнування мехатзму правового регулювання / Т. I. Тарахонич // Правова держава. - 2015. - № 26. - С. 83-93. 5. Бержелъ Ж.-Л. Общая теория права / под общ. ред. В. И. Даниленко; пер. с фр. - М. : NOTA BENE, 2000. - 576 с. 6. Стукаленко О. В. Науковi поняття, науковi категорп: спiввiдношення понятъ / О. В. Стукаленко [Електронний ресурс]. - Режим доступу: [http://nauka.kushnir.mk.ua/?p=46435J. 7. Тененбаум В. О. Государство: система категорий / В. О. Тененбаум. - Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1971. - 212 с. 8. Ветютнев Ю. Ю. Морфологические аспекты правовой коммуникации / Ю. Ю. Ветютнев // Правоведение. - 2014. - № 6 (317). - С. 110-117. 9. Каган М. С. Избранные труды в VII т. / М. С. Каган. - Том 1. Проблемы методологии. - СПб. : ИД "Петролис", 2006. - 356 с. 10. Василъев А. М. Правовые категории: Методологические аспекты разработки системы категорий теории права. -М. : Юридическая литература, 1976. - 264 с. 11. Правовые формы деятелъности в общенародном государстве : учеб. пособ. / [под ред. В. М. Горшенева]. - Харъков : Харъковский юрид. ин-т, 1985. -84 с. 12. Скакун О. Ф. Теорiя держави i права [Текст] : тдручник для студ. вищ. навч. закл. / О. Ф. Скакун. - Вид. стер. - Х. : Консум, 2009. - 655 с. 13. Общая теория права и государства : учебник / [под ред. В. В. Лазарева]. - [2-е изд., перераб. и доп.]. - М. : Юристъ, 1996. - 472 с. 14. Скакун О. Ф. Теория государства и права : [учебник] / О. Ф. Скакун. - Харъков : Консум; Ун-т внутренних дел, 2000. - 704 с. 15. Загалъна mеорiя держави i права: [тдручник для студ. юрид. вищих навч. закл.] / М. В. Цвт, О. В. Петришин, Л. В. Авраменко та т.; за ред. д-ра юрид. наук, проф., акад. АПрН Украгни М. В. Цвта, д-ра юрид. наук, проф., акад. АПрН Украгни О. В. Петришина. - Харюв: Право, 2009. - 584 с. 16. Матузов Н. И. Теория государства и права: курс лекцт / Н. И. Матузов, А. В. Малъко. - [2-е изд., перераб. и доп.]. - М. : Юристъ, 2001. - 776 с. 17. Суслова С. И. Правовые формы жилищных отношений: дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.03 /Светлана Игоревна Суслова. -М., 2015. - 479 с. 18. Кодекс Украти про адмтстративт правопорушення: Закон Украти вiд 07.12.1984 р. № 8073-X // Вiдомосmi Верховноï Ради Украгнсъког РСР (ВВР). - 1984. - № 51. - Ст. 1122. 19. Канунникова Н. Г. Теоретические аспекты форм государственного управления / Н. Г. Канунникова // Административное право и процесс. - 2013. - № 5. - С. 10-12. 20. Денисенко В. В. Легитимностъ как
характеристика сущности права. Введение в теорию: монография / В. В. Денисенко. - М. : Юрлитинформ, 2014. - 184 с. 21. Приймаченко Д. В. Административна д1ялътстъ митних оргатв у сфер1 реал!заци митног полтики держави: дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.07 / Дмитро Володимирович Приймаченко. - Днтропетровсък, 2007. - 469 с. 22. Яковлев I. П. Форми i методи публ1чного адмтстрування у державшй митнт сnравi: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 / 1ван Петрович Яковлев. - Одеса, 2016. - 224 с. 23. Картузова I. О. АдмМстративно-процедурне право : навч.-метод. поаб. /1. О. Картузова, А. Ю. Осадчий. - Одеса : Юридичналтература, 2008. - 287 с.
REFERENCES
1. Kopnin P. V. Gnoseologicheskie i logicheskie osnovy nauki [Epistemological and logical foundations of science]. Moscow, Thought Publ, 1974, 568 р. 2. Baturina Ju. B. Pravovaja forma i pravovoe sredstvo v sistemeponjatij teori iprava, diss. kand. yury d. nauk [Legal form and legal means in the system of concepts of the theory of law. Cand. legal. sci. diss.]. Moscow, 2001. 149 р. 3. Bystryk G. M. Pravoviformyл diyaVnosti derzhavyл v regulyuvanni suspiVny^x vidnosy^n, diss. kand.yury d. nauk [Legal forms of state activity in the regulation of social relations. Cand. legal. sci. diss.]. Ostroh, 2012. 22 р. 4. Taraxonych T. I. Pravovi formyл diyaVnosti derzhavyл yak zasib funkcionuvannya mexanizmu pravovogo regulyuvannya [Legal forms of state activity as a means of functioning of the legal regulation mechanism]. Constitutional state, 2015, Vol. 26, 83-93 рр. 5. Berzhel Zh.-L. Obshhaya teory^ya prava [The general theory of law]. Moscow, NOTA BENE Publ, 2000, 576 р. 6. Stukalenko O. V. Naukovi ponyattya, naukovi kategoriyi: spivvidnoshennya ponyaf [Scientific concepts, scientific categories: the ratio of concepts]. Available at: http://nauka.kushnir.mk.ua/?p=46435. 7. Tenenbaum V. O. Gosudarstvo: sistema kategorij [State: system of categories]. Saratov: Izot Sarat. Un-that. 1971, 212 с. 8. Vetjutnev Ju. Ju. Morfologicheskie aspekty pravovoj kommunikacii [Morphological aspects of legal communication]. Jurisprudence, 2014, Vol. 6 (317), 110-117 р. 9. Kagan M. S. Izbrannye trudy v VII tomah (Selected works in VII vol.). St. Petersburg: Petrolis ID Publ, 2006, 356 р. 10. Vasil'ev A. M. Pravovye kategorii: Metodologicheskie aspekty razrabotki sistemy kategorij teorii prava [Legal categories: Methodological aspects of the development of a system of categories of the theory of law]. Moscow, Legal literature Publ, 1976, 264 р. 11. Gorsheneva V. M. Pravovye formy dejatel'nosti v obshhenarodnom gosudarstve [Legal forms of activity in a nationwide state]. Kharkiv: Kharkiv Institute of Law Publ, 1985, 84 р. 12. Skakun O. F. Teoriya derzhavyл iprava [Theory of state and law]. Kharkiv, Consum Publ, 2009, 655 р. 13. Obshhaja teorija prava i gosudarstva Pod red. V. V. Lazareva [The general theory of law and state]. Moscow, Lawyer Publ, 1996, 472 р. 14. Skakun O. F. Teorija gosudarstva i prava [State and Law Theory]. Kharkiv, Consum Publ, 2000, 704 р. 15. ZagaVna teoriya derzhavyл iprava [General theory of state and law]. Kharkiv, Right Publ, 2009, 584 р. 16. Matuzov N. I. Teorija gosudarstva iprava [State and Law Theory]. Moscow, Lawyer Publ, 2001, 776 р. 17. Suslova S. I. Pravovye formy zhilishhnyh otnoshenij. Dokt. diss. [Legal forms of housing relations Dokt. diss.]. Moscow, 2015, 479 р. 18. Kodeks Ukrayinyл pro administraty^vnipravoporushennya [Code of Ukraine on Administrative Offenses]. Law of Ukraine on December 07, 1984. 19. Kanunnikova N. G. Teoreticheskie aspekty form gosudarstvennogo upravlenija [Theoretical Aspects of Public Administration]. 2013, Vol. 5, 10-12 рр. 20. Denisenko V. V. Legitimnost' kak harakteristika sushhnosti prava. Vvedenie v teoriju (Legitimacy as a characteristic of the essence of law. Introduction to the theory). Moscow, Yurlitinform Publ, 2014, 184 р. 21. Prijmachenko D. V. Administrativna dijal'nist' mitnih organiv u sferi realizaciï mitnoïpolitiki derzhavi. Dokt. diss. [Administrative activity of customs bodies in the sphere of realization of the customs policy of the state Dokt. diss.]. Dnipropetrovsk, 2007, 469 р. 22. Yakovlev I. P. Formyл i metodyл publichnogo administruvannya u derzhavnij my^tnij spravi. Diss. kand.yuryd. nauk [Forms and methods of public administration in the state customs. Cand. legal. sci. diss.]. Odessa, 2016. 224 р. 23. Kartuzova I. O. Administraty^vno-procedurnepravo [Administrative and procedural law]. Odessa, Legal literature Publ, 2008, 287 р.
Дата надходження: 11.06.2017 р.
