CC BY
17Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 25 (64). 2012. № 2. С. 74-79.
УДК 340.1
ПРАВОВА АРГУМЕНТАЦ1Я У СФЕР1 ПРАВОТВОРЧОСТ1
Ляшенко Р. Д.
Житомирський нацюнальний агроекололчний утверситет
У статл пропонуеться визначення правово! аргументацп. Аналiзуються особливост здшснення правово! аргументацп на стадшх правотворчого процесу. Зроблено висновок, що у правотворчостi мо-же застосовуватись як рацiональна, так i нерацюнальна правова аргументацш.
Ключовi слова: правова аргументащя, правотворчiсть, лобтавання, обгрунтування.
Формування права - це складне багатоаспектне сощальне явище, визначене взаемод!ею об'ективних умов { суб'ективних чинниюв, що визначають { забезпечу-ють утворення нових норм права. Це явище включае науковий анатз, оцшку правово! дшсносп, вироблення погляд1в та концепцш про майбутне правове регулюван-ня, передбачае максимальне врахування громадсько! думки, пропозицш { зауважень партш, громадських об'еднань, окремих громадян, фах!вщв-практиюв { учених, що сформульоваш у науковш л1тератур1, публ1чних виступах, доповщних записках, листах, заявах та зверненнях тощо [1, с. 310].
Вщомо, що правотворчий процес характеризуется певною послщовшстю, що знаходить свш вираз у його стад1ях. Кожна стад1я правотворчого процесу пов'язана з аргументащею, що передбачае обгрунтування певного положення. Причому аргументащя супроводжуеться не лише поясненням, а й переконанням з метою необхщ-ност прийняття нормативно-правового акта. Для тдвищення якост правових р> шень, зниження до мшмуму кшькост неефективних нормативних акпв необхщно щоб аргументащя на користь !х прийняття була переконливою, щоб ршення таю приймалися у результат! ращонально! дискусп. Оскшьки за результатами правотво-рчо! роботи - роблять висновки про державу в цшому, про р1вень розвитку демократ, цившзованосп, культури. Людське суспшьство завжди потребуе точних { до-сконалих правових ршень. Не можна допускати прийняття посшшних, непродума-них, необгрунтованих правових ршень, адже будь-яка помилка законодавця спри-чиняе невиправдаш матер!альш витрати та порушення штереив громадян.
В!тчизняш та заруб!жш вчеш-правознавщ, зокрема: С.С. Алексеев, О.В. Бога-чова, Н.Ю. Задирака, О.В. Зайчук, В.С. Ковальський, 1.П. Козшцев, В.С. Нерсесянц, Н.М. Онщенко, А.С. Шголкш, О.Ф. Скакун та ш., переважно дослщжували окрем! аспекти правотворчосп: поняття, види, стадп тощо. Проте, поза увагою вчених за-лишаеться дослщження правово! аргументацп у процес правотворчосп.
Головна мета дослщження - виявлення особливостей та здшснення анал1зу правово! аргументацп у процес! правотворчосп.
74
Правова аргументащя - це рацюнальний спошб переконання суб'eктiв право-вiдносин за допомогою усного або письмового впливу на них, що здшснюеться шляхом висунення, обгрунтування i критично! оцiнки тверджень, гiпотез, пропози-цiй iз застосуванням юридично! термшологи з метою змiни !х поглядiв чи переко-нань.
Важливим елементом правово! аргументацп е наявнiсть суб'екпв, якi реалiзо-вують свою правосуб'ектшсть у процесi правотворчостi. Залежно вщ суб'ектiв роз-рiзняють такi види правотворчостi: правотворчiсть народу, парламенту, уповнова-жених органiв державно! влади (делеговану), оргашв мiсцевого самоврядування, громадських оргашзацш, пiдприемств, установ, органiзацiй (локальну) [1, с. 340]. О Ф. Скакун видшяе ще й судову правотворчiсть, суб'ектами яко! е Конституцiйний Суд Укра!ни та Верховний Суд Укра!ни [3, с. 306-307]. Перелiченi суб'екти можуть застосовувати у процесi правотворчостi рiзнi аргументи для переконання, починаю-чи вщ правових принципiв, науково тдтверджених фактiв, статистичних даних до полггично! пропаганди, критики тощо. Кiнцева мета суб'екта полягае у тому, щоб досягти згоди чи прийняття шшою стороною не лише запропонованих тверджень, тез чи ршень, але й тих аргумешгв, що й !х пiдтверджують [4, с. 69].
Заслуговуе на увагу питання про особливосп застосування правово! аргументацп на кожному еташ правотворчого процесу.
Як правило видшяють два етапи правотворчого процесу: допроектний (шдго-товка проекту) i проектний етап (безпосередне прийняття нормативно-правового акта вщповщним суб'ектом правотворчо! дiяльностi).
Допроектний етап полягае в тому, що у суспiльствi назрiвае потреба у врегу-люваннi нормами права певно! сощально! проблеми. Оцшюють цю потребу як пра-вотворчi органи, так i саме суспшьство, яке через сво!х лiдерiв, засоби масово! ш-формацi!, може впливати на суб'екпв правотворчостi.
Важливим засобом правово! аргументацп на цьому еташ е внесення правот-ворчог гнщгативи, тобто обгрунтування юридично! значущосп видання нормативно-правового акта. Правотворча шщатива може належати громадянину, партi!, гро-мадському об'еднанню, депутату, Президенту тощо. Тобто, кожен може звернутися у будь-який правотворчий орган з пропозищею прийняти той чи iнший нормативно-правовий акт, як фiзична, так i юридична особа. Ця пропозищя може бути оформлена у виглядi проекту закону, постанови, указу i т.д. Вона може бути також вислов-лена у виглядi пропозицi!. Внесенi пропозицi! розглядаються в порядку, визначено-му Законами Укра!ни «Про звернення громадян» або «Про засади державно! регуля-торно! пол^ики в сферi господарсько! дiяльностi». Як стверджуе Н.М, Мужикова, що хоча й участь громадян на початковш стади правотворчого процесу е одним iз проявiв принципу демократизму правотворчосп, проте, громадяни та суб'екти гос-подарювання досить рiдко вносять пропозици стосовно перспектив роботи органiв влади, частше надають беззмiстовнi, необгрунтованi пропозици, спрямоваш на ло-бiювання виключно власних iнтересiв [5, с. 133].
В рамках даного дослщження варто звернути увагу на таке явище як лобгю-вання у процеш правотворчосп. Наприклад, профспiлки можуть здшснювати вплив на членiв Уряду, народних депута^в щоб домогтися прийняття чи скасування нормативно-правового акта, що регулюе трудовi правовiдносини. Як зазначае В.Ф. Не-стерович, у чинному законодавсга Укра!ни е низка нормативно-правових актiв, якi
75
створюють можливосп для здшснення лобдавання у правотворчому процесс однак в умовах вщсутност спещального закону про лобдавання, а також нерозвиненост шститут!в громадянського суспшьства, високого р1вня синкретичносп б1знесу та влади, домшування негативних стереотипних уявлень щодо лобдавання, мшм!зу-еться !х правореатзацшна ефектившсть. Основною метою лобдавання е легальний вплив на процес прийняття органами державно! влади чи мюцевого самоврядування нормативно-правових акпв, для закр!плення у них штереив зац!кавлених ос!б. До основних метод!в лоб!ювання автор в!дносить прям! та непрям!. Прям! методи поля-гають у здшсненш безпосереднього впливу шляхом: встановлення прямих контакт!в та проведення зустр!чей з посадовими особами оргашв державно! влади та м!сцевого самоврядування; шдготовки проект!в нормативно-правових акпв та винесення !х на обго-ворення в!дпов!дного органу; п!дготовки р!зномаштних досл!джень, !нших шформацш-но-анал!тичних матер!ашв та розповсюдження !х серед посадових ос!б; участ! у робот! засщань парламентських ! урядових ком!тет!в, комюш, робочих груп, консультативно-дорадчих установ, створених при органах влади; консультування посадових ос!б щодо положень проекпв нормативно-правових акт!в, якi обговорюеться у вщповщному орган! влади. До непрямих метод!в належать публ!чн! заходи, як! спрямоваш на шдтрим-ку певного нормативно-правового акта або для протистояння йому: вщправка заяв, скарг, пропозицш поштою, телеграфних або факсимшьних пов!домлень чи !ншо! кореспонденц!! посадовим особам; проведення семшар!в, конференц!й, слухань то-що !з залученням до !х роботи посадових ос!б; проведення публ!чних з!брань грома-дян - м!тинпв, поход!в, демонстрац!й чи шкет!в; розм!щення у ЗМ1 р!зноман!тних аналггичних матер!ал!в [6, с. 5,9-10, 16]. Отже, лобдавання е елементом правово! аргументацп, оск!льки спрямоване на переконання орган!в державно! влади чи мю-цевого самоврядування щодо необх!дност! прийняття нормативно-правових акпв для захисту штерешв ф!зичних чи юридичних ос!б.
Варто зазначити, що праву внесення правотворчо! !н!ц!ативи завжди кореспо-ндуе юридичний обов'язок вщповщного органу влади розглянути !!, прийняти або в!дхилити.
Пщ час проектного етапу правотворчого процесу ухвалюеться р!шення про п!дготовку проекту нормативно-правового акта, розробляеться його концепщя, здшснюеться попередн!й розгляд, в!дбуваеться обговорення проекту нормативно-правового акта та його прийняття.
Законопроекти, розроблен! за дорученням або на замовлення Верховно! Ради, а також т!, що вносяться Президентом Укра!ни або Кабшетом Мшютр!в Укра!ни, повинн! подаватися з супровгдною запискою, в якш визначаються: мета, завдання та анотац!я майбутнього закону; аргументащя на користь його прийняття; мюце закону в систем! чинного законодавства; прогнозш показники його застосування. Законопрое-кти, п!дготовлен! для внесення на розгляд Верховно! Ради Укра!ни за шщативою Президента Укра!ни, супроводжуються пояснювальною запискою, яка повинна мютити обгрунтування необх!дност! !х прийняття, вказ!вку на !х м!сце у систем! чинного законодавства, а також на очшуваш сощально-економ!чш та шш! результати !х застосування. У раз! внесення проекпв нормативно-правових акпв, реал!защя яких пот-ребуе фшансових та !нших витрат за рахунок державного чи мюцевих бюджет!в (чи зменшення надходжень до бюджету), додаються !х фтансово-економ!чне обгрунтування та пропозици щодо покриття цих витрат [7, с. 118].
76
Закон Укра!ни «Про засади державно! регуляторно! пол^ики у сферi госпо-дарсько! дiяльностi» [8] мiстить вимоги, яких повинш дотримуватись розробники при шдготовщ проектiв регуляторних актiв. Серед цих вимог, варто видшити тi, що вщносяться до правово! аргументаци у процес делеговано! правотворчостi, а саме: необхщшсть обгрунтування, чому визначена проблема потребуе державного регу-лювання; обгрунтування, чому дана проблема не може бути розв'язана за допомо-гою ддачих регуляторних акпв; визначення очшуваних результатiв прийняття за-пропонованого регуляторного акта, у тому чи^ здшснення розрахунку очiкуваних витрат та вигод суб'екпв господарювання, громадян та держави внаслщок ди регуляторного акта; визначення цшей державного регулювання; аргументування переваг обраного способу досягнення встановлених цшей; опис механiзмiв i заходiв, якi за-безпечать розв'язання визначено! проблеми шляхом прийняття регуляторного акта; обгрунтування можливосп досягнення встановлених цшей у разi прийняття запро-понованого регуляторного акта; доведення, що досягнення запропонованим регуля-торним актом встановлених цшей е можливим з найменшими витратами для суб'екпв господарювання, громадян та держави; доведення, що вигоди, як виника-тимуть внаслщок дп запропонованого регуляторного акта, виправдають вщповщш витрати у випадку, якщо витрати та/або вигоди не можуть бути кшьюсно визначенi; оцшка ризику впливу зовнiшнiх чинникiв на дда запропонованого регуляторного акта; обгрунтування запропонованого строку чинност регуляторного акта; визначення показниюв його результативность
Отож, на стади пiдготовки проектов нормативно-правових актiв, правова ар-гументащя е необхiдною передумовою !х попереднього розгляду, обговорення та прийняття. Саме вщ достовiрностi та переконливостi аргумешгв, заявлених на ко-ристь проекту нормативно-правового акту, залежить його прийняття для подальшо-го розгляду або вщхилення.
На стадi! попереднього розгляду проекту нормативно-правового акта та його обговорення залучаються защкавлеш органи, оргашзаци, громадськiсть. Форми обговорення рiзнi: парламентськi слухання, наради за участю науково! громадськостi i защкавлених мiнiстерств тощо. Найважливiшi законопроекти можуть бути винесеш на всенародне обговорення. Пюля урахування пропозицiй i зауважень проект оста-точно вiдпрацьовуеться i редагуеться.
Як зазначае П. Сандевуар, правова аргументащя члена парламенту, який на-магаеться переконати у необхщносп iснування тих чи iнших нормативних поло-жень, як правило, пов'язана iз застосуванням чуттевих та емоцшних факторiв. При-чому такi аргументи не завжди пов'язанi з лопкою, а спрямованi на захист певних цшностей: полiтичних, соцiальних, iнодi навггь особистих. Прикладiв тако! аргуме-нтаци бiльш нiж достатньо. У цьому випадку суб'ект правотворчостi може вдавати-ся до психологiчних аргументiв: звертатися до справедливости до добро! чи зло! вол^ его!зму, альтру!зму, до правосуддя, солщарносп, великодушностi або жалю. Вш використовуе усю гаму сощальних стереотипiв: нещасний орендар, безправний споживач, его!стичний власник, вимогливий начальник, нещасний безробггний тощо. Цi приклади показують, що правова аргументацiя не завжди е рацюнальною, а й може залежати вiд почуттiв чи емоцш [9, с. 218].
Так, на одному iз парламентських слухань «Освгга в сiльськiй мiсцевостi», що вщбулись 14 березня 2012 року, народний депутат К. Самойлик на тдтримку
77
проекту Закону № 8622 «Про внесення змш до деяких законодавчих акпв Укра!ни з питань осв^и (щодо вдосконалення державно! полiтики в галузi осв^и)» наводила наступнi аргументи: «сьогодш освiта в сiльськiй мiсцевостi сто!ть на межi знищен-ня»; «ви що слiпi, не бачите руйнацп освiти? Чому не пiдтримуете законопроект про пенсшне забезпечення освггян?»; «Батько-засновник Першо! французько! республь ки Жорж Дантон свого часу сказав: "Пюля хлiба найважливiше для народу - школа". I дай Боже, щоб це гасло було для кожного, хто працюе в Кабшет Мшс^в, в Адмшютрацп Президента i у Верховнiй Радi Укра!ни» .
Таким чином, вищенаведеш аргументи базуються на емощях, почуттях, пе-реживаннях автора законопроекту за сiльську освггу. Тому аргументацiя на користь даного проекту була психолопчною, а не рацюнальною. Зауважимо, що на тдтри-мку даного законопроекту були наведет й iншi аргументи: статистичнi дат, фшан-совi показники, iсторичнi довщки, обговорювались програми пiдтримки освiти у сшьськш мiсцевостi, дiючi нормативно-правовi акти, юридичш колiзи.
На наступнiй стадп - прийняття проекту нормативно-правового акта, вщбу-ваеться його обговорення та офщшне прийняття простою бiльшiстю голошв. Важ-ливе значення на цш стадп надаеться висновкам Головного науково-експертного управлшня, зауваженням i пропозицiям, що висловлеш Президентом, народними депутатами, профшьними мiнiстерствами, комiтетами тощо. Причому щ зауваження стосуються самого тексту нормативно-правового акта. За правилами правотворчо! технiки, до проектiв нормативно-правових актiв висуваються наступнi вимоги: точ-нiсть i визначенiсть юридично! форми: формулювань, речень, словосполучень i окремих термшв нормативно-правового акта; яснiсть i доступнiсть мови для адресата акта; спецiалiзацiя та повнота правового регулювання технiки; конкретнiсть правового регулювання; використання юридичних термiнiв, що е апробованими у правотворчiй дiяльностi; компактнють нормопроектних формул; системнiсть та зба-лансованiсть нормотворчостi; унiфiкацiя форми i структури проектiв нормативних актiв. Точне i неухильне додержання всiх наведених вимог щодо нормопроектуван-ня в !х сукупностi може характеризувати проект нормативно-правового акта як дос-коналий з технiчно! точки зору i свiдчити про належну юридичну культуру з його шдготовки i оформлення [7, с. 35-40].
Отже, правова аргументащя на рiзних стадiях правотворчого процесу може бути як рацюнальною, тобто вщповщати законам розуму, лопки, методологiчним нормам i правилам, так i нерацiональною - базуватись на емощях, почуттях, переживаннях тощо. На наше переконання, перевагу слiд надавати саме рацюнальнш правовiй ар-гументацп, яка е найбiльш переконливою. Наукове обгрунтування концепцiй, прое-ктiв нормативно-правових акпв забезпечить !х якiсть та ефективнють у процесi правового регулювання ними правових вiдносин.
Список використаних джерел та лггература:
1. Проблемы общей теории права и государства: учебник для вузов / [Варламова Н. В., Лазарев В. В., Лаптева В. В. и др.]: под общ. ред. академика РАН, д.ю.н., проф. В. С. Нерсесянца. — М.: Норма, 2004. — 832 с.
2. Теорш держави [ права. Академ1чний курс: Шдручник / [Зайчук О. В., Заець А. П., Журавсь-кий В. С. та ш.]: О.В. Зайчук (ред.), Н.М. Онщенко (ред.). — 2-ге вид., переробл. [ доп. — К. : Юршком 1нтер, 2008. — 688 с.
78
3. Скакун О. Ф. Теорiя держави i права: тдручник / Скакун О. Ф.; пер. з рос. — [2-е вид.] — Харюв: Консум, 2006. — 656 с.
4. Рузавин Г.И. Методологические проблемы аргументации / Рузавин Г.И. — М., 1997. — 204 с.
5. Мужикова Н.М. Окремi аспекти до проектно! та проектно! стадiй правотворчостi облдержад-мiнiстрацi! у процес прийняття управлшських рiшень / Н.М. Мужикова // Держава та регю-ни. Серiя: Державне управлшня. — 2011. — № 3. — С.131—139.
6. Нестерович В.Ф. Конституцiйно-правовi аспекти лобтавання у правотворчому процесi Укра-ши: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.02 / В.Ф. Несторович. — К., 2008. — 20 с.
7. Ковальський В. С. Правотворчють: теоретичш та лопчш засади / В.С. Ковальський, 1.П. Козь нцев. — К. : Юршком 1нтер, 2005. — 192с.
8. Закон Укра!ни «Про засади державно! регуляторно! политики у сферi господарсько! дшльно-сп» вiд 11 вересня 2003 року № 1160-1У // Ввдомосп Верховно! Ради Украши. — 2004. — № 9. — Ст. 79.
9. Сандевуар П. Введение в право / Сандевуар П. — М.: Интратэк-Р, 1994. — 324 с.
Ляшенко Р.Д. Правовая аргументация в сфере правотворчества / Р.Д. Ляшенко // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия: Юридические науки. - 2012. - Т. 25 (64). № 2. 2012. - С. 74-79.
В статье предлагается определение правовой аргументации. Анализируются особенности осуществления правовой аргументации на стадиях правотворческого процесса. Сделан вывод, что в правотворчестве может использоваться как рациональная, так и нерациональная правовая аргументация.
Ключевые слова: правовая аргументация, правотворчество, лоббирование, обоснование.
Lyashenko R.D. Legal argumentation in the law-making / R.D. Lyashenko // Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. - Series : Juridical sciences. - 2012. - Vol. 25 (64). № 2. 2012. - Р. 74-79.
In article definition of the legal argumentation is offered. Features of realisation of the legal argumentation at stages of law-making process are analyzed. The conclusion is drawn, that in law-making the legal argumentation can be used as a rational and irrational.
Key words: the legal argumentation, law-making, lobbying, foundation.
79
