CC BY
29
Як видно з рис. 2, за наслщками кризи вщбулось зниження обсяпв ви-пуску ВВП на одну особу за результатами 2009 р. у гривневому вираженш вiд 20495 грн до 19832 грн, проте у доларовому еквiвалентi через зниження курсу нацюнально! валюти щодо шоземно! таке явище вiдбулось дещо раш-ше - на початку 2009 р. виробництво ВВП на одну особу знизилось на 406,83 дол. США i становило 2661,69 дол. США на душу населення та про-довжувало знижуватись i в наступному роцi на 178,03 дол. США до 2483,66 дол. США на одну особу на початок 2010 р. I лише на початок 2011 р. вщбулося зростання на 513,57 дол. США (2007,22 дол. США), не досягнувши значення початку 2008 р. (3068,51 дол. США).
Сьогодш Укра1на стикаеться iз складним завданням - поеднати двi протилежш цш - зменшення податкового навантаження та гарантування достойного рiвня сощального забезпечення. Вирiшальний вплив на характер податково! системи, 11 ефективнють мае рiвень розвитку продуктивних сил, величина доходiв суб'ектiв господарювання, рiвень добробуту населення. Водночас податкова система мае зворотнш вплив на виробництво - вона мо-же сприяти його розвитку, а може й гальмувати. Завдання влади полягае у формуванш тако! податково! системи, яка сприяла б розвитку виробництва, оскшьки це е виршальною умовою збшьшення надходжень в доходну части-ну бюджету. Отже, головна увага мае бути зосереджена на виробництв^ його розширенш та вiдродженнi на основi використання ново! технiки, прогресив-них технологш. Зростання ВВП дасть змогу i без пiдвищення податкових ставок збшьшити податковi надходження в бюджет, цiльовi фонди, пiдвищаться i доходи платникiв податкiв.
Проаналiзувавши рiвень податкового навантаження, можна стверджу-вати, що поняття оптимального оподаткування змшюеться вiдповiдно до пев-них економiчних умов та пов'язане з рiвнем розвитку конкретно! економiки. В умовах ринково! економжи, механiзм оптимiзацп оподаткування полягае в:
• оптимальному спшвщношенш м1ж оподаткуванням доход1в [ витрат;
• оптим1зацп в межах систем оподаткування доходш [ витрат.
Висновки та перспективи подальших розв1док у цьому мапрямг Таким чином, вiтчизняна податкова система характеризуеться значним рiв-нем податкового навантаження. Але таке податкове навантаження зумовлене об'ективними причинами. Суть проблеми полягае в тому, що в умовах еконо-мiчноl кризи: зниження виробництва, безробггтя, зубожiння населення - бюджет залишаеться основним джерелом фiнансування не тшьки витрат, пов'язаних з оргашзащею оборони кра!ни, забезпечення правопорядку в сус-пiльствi, а також сощального захисту населення, утримання сощально-куль-турно! сфери, адже характерною рисою сучасного етапу розвитку цивЫзацп е соцiалiзацiя економiчноl системи та пiдпорядкування економiчних функцiй держави соцiальним. Домiнування сощальних прiоритетiв законодавчо зак-рiплено в нормативно-правовш базi всiх розвинених кра!н, що зобов'язуе ш-шi кра!ни до соцiального розвитку, зокрема й Укра!ну, де реформування еко-номжи пiдпорядковуеться створенню соцiального суспiльства, включаючи реформування податково! системи.
В умовах жорстко! свгтово! конкуренцп оптимiзацiя податкового на-вантаження не тiльки запоб^атиме вiдпливу катталу за кордон, а й сприяти-ме залученню шоземних швестицш, адже обсяг iнвестицiй безпосередньо за-лежить вiд таких фaкторiв, як податкове навантаження, ставка банювського процента, рiвень шфляцп тощо. Подaльшi дослiдження варто зосередити на пошуку шляхiв оптимiзaцil податкового навантаження за базою оподаткуван-ня та резервiв пiдвищення ефективностi податкового aдмiнiстрyвaння.
Л1тература
1. Василик О. Д. Податкова система Укра!ни : навч. поабн. / О. Д. Василик. - К. : Вид-во "Псшграфкнига", 2004. - 478 с.
2. 1саншина Г.Ю. Податковий менеджмент : навч. поабн. / Г.Ю. 1саншина. - К. : Вид-во ЦУЛ, 2003. - 260 с.
3. Ком1тет Верховно! Ради з питань бюджету // Офщшний сайт Комитету Верховно! Ради з питань бюджету. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.budget.rada.gov.ua/ kombjudjet/uk/doccatalog/list? currDir-45096
4. Крисоватий А.1. Податковий менеджмент : навч. поабн. / А.1. Крисоватий, А.Я. Юзи-ма - Тернотль : Вид-во "Карт-бланш", 2004. - 304 с.
5. Куценко Т.Ф. Бюджетно-податкова политика : навч.-метод. поабн. [для самост. вивч. дисц.] / Т.Ф. Куценко. - К. : Вид-во КНЕУ, 2002. - 256 с.
6. Майбуров И.А. Теория и история налогообложения : учебник [для студ. ВУЗов] / И. А. Майбуров. - М. : Изд-во ЮНИТИ-ДАНА, 2007. - 495 с.
7. Мишустин М.В. Информационно-технологические основы администрирования имущественных налогов : монография / Михаил Владимирович Мишустин. - М. : Изд-во ЮНИ-ТИ-ДАНА, 2007. - 360 с.
8. Перов А.В. Налоги и налогообложение : учебн. пособ. / А.В. Перов, А.В. Толкушкин. - М. : Изд-во "Юрайт-М", 2002. - 555 с.
9. Статистичний щор1чник Укра!ни за 2010 рж / Держкомстат Укра!ни / за ред. Олексан-дра Григоровича Осауленка. - К. : ТОВ "Август Трейд", 2011 - 560 с.
10. Ушак Н.В. Теория и история налогообложения : учебн. пособ. / Н.В. Ушак. - М. : Изд-во "Конрус", 2009. - 336 с.
11. Фшансово-монетарш важел1 економ!чного розвитку. - В 3-ох т. / за ред. чл.-кор. НАН Укра!ни А.1. Даниленка. - Т. 1: Фшансова пол^ика та податково-бюджетш важел1 !! ре-ал!заци. - К. : Вид-во "Фешкс", 2008. - 468 с.
12. Doing business (Measuring business regulation). [Electronic resource]. - Mode of access http://www.doingbusiness.org/reports/global-reports/doing-business-2012
Лазур С.П. Налоговая нагрузка как критерий оценивания качества налоговой политики Украины
Охарактеризованы теории распределения налогового бремени. Проанализированы методические подходы к оценке налоговой нагрузки и выбран наиболее методологически целесообразен подход в отечественных реалиях. Проведена оценка динамики налоговой нагрузки на экономику Украины. Освещены мировые тенденции изменения уровня налоговой нагрузки. Предложены механизмы оптимизации налогообложения во взаимосвязи с потребностью повышения уровня социального обеспечения.
Ключевые слова: уровень налоговой нагрузки, налоги, сборы, взносы, платы, неналоговые поступления налогового характера, уровень социального развития, оптимизация налогообложения.
Lazur S.P. The tax burden as evaluation criterion of quality the tax policy of Ukraine
The tax burden distribution theories were characterized. Some methodological approaches to the tax burden evaluation were analyzed and the most methodologically correct appropriate to domestic realities was selected. The estimation of the dynamics of the tax
burden on the economy of Ukraine was made. The world trends in the level of tax burden were outlined. The mechanisms of tax optimization were proposed in conjunction with the need to improve social welfare.
Keywords: the level of the tax burden, taxes, fees, contributions, dues, tax revenues, the level of social development, tax optimization.
УДК251.746.1:338.2 Доц. О.М. Мартин, канд. екон. наук -
Львiвський ДУ безпеки життедшльностг
ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА - СКЛАДОВА НАЦ1ОНАЛЬНО1 БЕЗПЕКИ: II СУТЬ ТА ЗВ'ЯЗОК З ЕКОНОМ1ЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ
Проанатзовано сучасш тдходи до визначення категори "пожежна безпека", обгрунтовано доцшьшсть використання у теоретичних дослщженнях i практичнш яльностi термiна "нацiональна пожежна безпека". Проаналiзовано та обгрунтовано взаемозв'язок економiчноi та пожежно! безпеки, внаслщок проведеного дослiдження сформульовано основнi закономiрностi з використанням кореляцiйного аналiзу. Кон-кретизовано найбiльш вагомi загрози, що зумовлюють ризик виникнення пожеж через призму економiчноi безпеки.
Ключовг слова: пожежна безпека, забезпечення пожежно! безпеки, нащональна безпека, економiчна безпека.
Постановка проблеми. Забезпечення пожежно! безпеки людини, суб'екпв господарювання, суспшьства е одним 1з головних чинниюв, що впливають на економ1чний розвиток держави, пожежний ризик е негативним чинником впливу на економ1чну, а вщповщно i нацюнальну безпеку в сус-пшьств^ Зпдно 1з статистичними даними Асощацп пожежного захисту Вели-кобританп внаслщок пожеж у середньому за рж втрачаеться 0,12 % ВВП, цей показник у Норвегп становить 0,4 %>, в Дани - 0,25 %, Швецп - 0,23 %, Hi-меччиш - 0,22 %, Канад1 - 0,19 %. Загальна сума втрат вщ пожеж i затрат на ix попередження становить 1 % вщ ВВП кра!н €С, що дор1внюе сукупному бюджету €С [9, с. 3].
В останне десятилптя прям1 збитки вщ пожеж в Украш постшно зростають. В Украш у 2011 р., пор1вняно з 2010 р., внаслщок пожеж прям1 збитки зросли на 20,6 %, а поб1чш - на 12,9 % [7]. Тому питання безпеки та захисту населення, об'екпв господарювання та нацюнального багатства вщ пожеж i !х наслщюв е надзвичайно актуальними i мають розглядатися як не-вщ'емна частина державно! полггаки у сфер1 нацюнально! безпеки в Украш.
AHaii3 останшх наукових досл1джень i публжацш. Дослщження питань забезпечення пожежно! безпеки у впчизнянш л1тератур1 широко представлено поглядами багатьох науковщв, як дослщжують цю проблематику. Дослщження таких кардинальних питань, як роль держави у забезпе-ченш пожежно! безпеки, правового забезпечення функщонування ща систе-ми, вплив стану пожежно! безпеки населених пункпв i об'еклв на сощально-економ1чний розвиток держави, довкшля та добробут населення тощо пред-ставленi у наукових публiкацiяx В.А. Доманського, С.С. Засунька, М.М. Ко-зяра, 1.Г. Куца, В. Д. Люблша, В.В. Нехаева, К.М. Пасинчука, А.Г. Томшенка, О.О. Труша, М.В. Удода, Т.О. Щерби. Активiзацiя наукових дослщжень з
проблем забезпечення пожежно! безпеки зумовила формування самостшного наукового напряму.
Разом i3 тим у науковш лiтературi iснують рiзноманiтнi точки зору стосовно пожежно! безпеки як складово! нацюнально! безпеки. Зауважимо, що ступiнь чи мiра опрацювання цього напряму доволi незначш, не юнуе чгт-кого тлумачення цього поняття, вщсутне чiтке розумiння пожежно! безпеки у складi нацюнально! безпеки тощо. У вiтчизнянiй лiтературi також немае дос-лiджень взаемозв'язку пожежно! i економiчно! безпеки як складових нащ-онально! безпеки. Це обумовило вибiр теми дослiдження.
Мета дослщження - конкретизацiя визначення "пожежна безпека", з'ясу-вання зв'язку мiж пожежною та економiчною безпекою та встановлення певних закономiрностей мiж економiчними показниками стану нацюнально! економiки та показниками, що вщображають стан пожежно! небезпеки у суспiльствi.
Виклад основного матер1алу. Необхiднiсть забезпечення безпеки е вихщною соцiальною потребою суспiльства загалом i людини зокрема, будь-якi природш чи соцiальнi явища людина розглядае через призму можливо! загрози i можливостi забезпечення власно! безпеки. Безпека е своерщною характеристикою i необхiдною передумовою життедiяльностi, прогресивного розвитку й нормального функцiонування об'ектiв реального свпу. Потреба в нацiональнiй безпещ - це потреба в безпещ кра!ни, суспiльства та громадяни-на. "Нащональна безпека, - зауважуе Д.П. Доманчук, - е здатшстю суспшь-ства своечасно розпiзнати й ощнити всi класи загроз i вжити необхвдних за-ходiв до оптимального !х зниження або вiддзеркалення з урахуванням поточ-них можливостей кра!ни i довготривалих iнтересiв !! розвитку, а також ств-працi в цих щлях з iншими кра!нами i народами" [6, с. 208].
Оскшьки життя держави i суспшьства розгортаеться в часi й просторi в рiзних сферах, нацiональна безпека е складною структурованою системою i багатоплановим явищем, що мае полггачш, военнi, економiчнi, соцiальнi, екологiчнi та iншi характеристики. Тому структурними елементами нащ-онально! безпеки е економiчна безпека, екологiчна безпека, iнформацiйна безпека, полггачна безпека, вiйськова безпека, духовно-моральна безпека, по-жежна безпека та техногенна безпека.
Пожежна безпека е складовою нацюнально! безпеки. Слушною з цього приводу е точка зору К.М. Пасинчука та Т.О. Щерби, яю стверджують, що необхiднiсть виокремлення пожежно! безпеки як окремо! складово! нащ-онально! безпеки знаходить тдтвердження в тому, що "пожежi як загрози е самостшними складовими значно! частини можливих небезпек. Пожежi суп-роводжують терористичнi акти, вибухи, дорожньо-транспортш пригоди, ава-рi! на транспорт^ виробничi процеси, природнi небезпеки, протиправну дi-яльнiсть людини тощо. З огляду на це, розглядати пожежну безпеку в складi державно!, техногенно!, екологiчно! чи яко!сь iншо! безпеки е не доцшьним" [10, с. 120]. На наш погляд, недоцшьно трактувати пожежну безпеку як опо-середкований елемент нацiонально! безпеки. Таку точку зору висловлю-ють О.В. Сидорчук, Р.Т. Ратушний та О.Б. Гада у статп "Пожежна безпека як елемент нацюнально! безпеки держави", яю констатують, що "поняття пожежно! безпеки як складово! частини (напрямку, виду) забезпечення нащ-
онально! безпеки у науковш лiтературi не розглядалось, наслiдком чого е не вщнесення пожеж та !х наслiдкiв до реальних i потенцiйних загроз нащональ-нiй безпецi Укра!ни" [13, с. 143-144]. Вщповщно цi автори пожежну безпеку трактують через взаемозв'язок: "нащональна безпека - екологiчна безпека -техногенна безпека - пожежна безпека", у якому еколопчна безпека е основною складовою нащонально! безпеки.
Вщповщно до державного стандарту, пожежна безпека - це вщсут-нють недопустимого ризику виникнення та розвитку пожежi, пов'язано! з нею можливост завдання шкоди живим iстотам, матерiальним цiнностям i довкш-лю [11]. Акцент на допустимий рiвень ризику виникнення пожеж ро-бить М.В. Удод, стверджуючи, що "пожежна безпека - це стан iз заданим рiв-нем ризику виникнення пожеж i спричинення ними шкщливих наслщюв, який характеризуеться тим, що частина вщомих загроз об'екта безпеки вщсутня, а вiд наявних загроз створено вщповщний захист [19, с. 11]. Близьке розумшня пожежно! безпеки дае А. Д. Кузик, на думку якого пожежна безпека об'екта -стан об'екта, за якого ймовiрнiсть виникнення i розвитку пожежi та ймовiр-нють впливу небезпечних чинникiв пожежi не перевищують нормативних до-пустимих значень. Пожежна небезпека об'екта - сукупшсть чинникiв, якi зу-мовлюють можливiсть виникнення та (або) розвитку пожежi на об'ектi [8, с. 101]. В. А. Доманський пiд пожежною безпекою, яку вiн вiдносить до складо-вих нащонально! безпеки держави, розумiе "стан захищеностi людини, мате-рiальних цiнностей, об'ектiв, суспiльства i держави вiд пожеж" [5, с. 116].
Найповшше визначення пожежно! безпеки як виду нащонально! безпеки, на нашу думку, пропонують О.В. Сидорчук, Р.Т. Ратушний, О.Б. Гада: пожежна безпека "як вид (напрямок) нащонально! безпеки полягае у захище-носп життя та здоров'я людей, майна та шших щнностей фiзичних та юри-дичних осiб, нащонального багатства i навколишнього природного середови-ща, за яко! забезпечуються своечасне попередження, виявлення, припинення i нейтралiзацiя пожеж та !х наслiдкiв" [13, с. 143]. У такому пiдходi до сутi пожежно! безпеки акцентуеться на досягненнi головно! !! мети -захищеносп життя та здоров'я людей, !х майна, нащонального багатства i навколишнього природного середовища.
На нашу думку, розумшня пожежно! безпеки повинно поеднувати як мету, так i вс основнi складовi цього поняття. Вiдповiдно, пiд пожежною безпекою ми розумiемо складну багатофакторну категорiю, яка характеризуе стан захищеност людини, суспшьства, нацiонального багатства та довкiлля вщ пожеж, що, по-перше, вiдображае здатнють протистояти дестабiлiзуючiй дп рiзноманiтних чинниюв, що створюють реальну загрозу виникнення пожеж, а по-друге, гарантуеться мехашзмом забезпечення пожежно! безпеки як об'ективною потребою запоб^ання реально! та потенцшно! загрози пожеж, зниження ймовiрностi !х виникнення та мiнiмiзацil втрат i збиткiв вiд реальних пожеж. 1накшими словами, пожежна безпека у суспшьст вiдображае та-ке реальне становище, за якого на об'ект пожежно! безпеки (людину, суспшь-ство, нащональне багатство, довкiлля) не можуть впливати чинники загрози пожежi з причин !х вiдсутностi.
Пожежна безпека - це широке поняття, яке включае в себе комплекс заходiв щодо захисту Bcix ланок i суб'екпв господарювання економiчноï сис-теми, починаючи вiд громадянина, пiдприемств i закшчуючи державою. У процесi дослщження стану пожежноï безпеки необхiдно враховувати iерар-хiчну декомпозицiю, яка обгрунтовуе взаемозалежнiсть окремих ïï рiвнiв. В основу формування iерархiï рiвнiв пожежноï безпеки покладено ступiнь щен-тичност та протилежностi iнтересiв на кожному рiвнi й необхiднiсть мехашз-мiв ïx вирiшення найбiльш прийнятним шляхом. Тому пожежну безпеку кра-ши потрiбно розглядати на таких рiвняx: мегарiвень (мiжнародна пожежна безпека), макрорiвень (нацiональна пожежна безпека), мезорiвень (регюналь-на пожежна безпека), мiкрорiвень (пожежна безпека тдприемства), нанорi-вень (безпека особи).
Сьогоднi особливого значення набувае питання пожежноï безпеки особи. Ще сто рокiв тому росшський економiст Л. Шеришев звертав увагу на те, що в основi концепцiï безпеки, ïï структури та меxанiзмiв повинно бути нове ноосферне свггобачення, нове уявлення про ланки i життево важливi ш-тереси та базовi цiнностi краши, ïï роль i мiсце у свгговому суспiльствi [18, с. 12]. При цьому ключовим елементом ноосферного укладу життя виступае людина. Вщповщно необxiднiсть забезпечення безпеки, зокрема пожежноï безпеки, е основною соцiальною потребою людини, "формування я^ вщбу-лося на межi ïï iнстинкту та свщомосп: будь-якi природнi та сощальш явища людина розглядае насамперед через призму можливоï загрози, а отже, й мож-ливостi забезпечення власноï безпеки" [1, с. 26].
На макрорiвнi пожежна безпека е одним iз вимiрiв нацiональноï безпе-ки i важливою ïï складовою. На наш погляд, повнота всього комплексу пи-тань забезпечення пожежноï безпеки на макрорiвнi потребуе конкретизацiï термiнологiï - у цьому випадку доцiльно i коректно використовувати катего-рiю "нацiональна пожежна безпека", а не категорт "пожежна безпека держави", оскшьки саме нащональна пожежна безпека е складовою загального поняття "нащональна безпека". Така точка зору е очевидною, оскшьки катего-рiя "нащональна пожежна безпека" е бшьш загальною i значно ширшою вщ категорп "пожежна безпека держави".
Разом iз тим юнування таких двох категорiй можна обгрунтувати об'ективним iснуванням на рiзниx етапах суспiльного розвитку так званих "ножиць" мiж iнтересами нацiï, тдгрунтя яких повинно становити життево важливi iнтереси особистостi та суспiльства (наприклад, забезпечення по-жежноï безпеки), й штересами держави, тобто iнституцiональними штереса-ми полiтичноï влади суспiльства [2]. З цього приводу В.П. Горбулш та А.Б. Качинський зауважують, що актуальнють "розв'язання цiеï науковоï i практичноï проблеми особливо ускладнюеться для Украши, що як держава-нащя досi не змогла створити полиичш умови для врегулювання дiï держави та громадянського суспiльства" [3, с. 15].
Розглядаючи пожежну безпеку як один iз вимiрiв нацiональноï безпеки i важливу ïï складову, варто зауважити, що в сучасних умовах поступаль-ний розвиток держави, ïï могутшсть, рiвень життя, а отже - нащональна без-
пека, визначаеться насамперед станом розвитку нащонально1 економжи. До-цiльно зауважити, що на такий важливий аспект економiчноl безпеки вщнос-но нащонально1 безпеки у вичизнянш економiчнiй лiтературi звертаеться увага. Зокрема, А.В. Степаненко наголошуе, що економiчна безпека е одним iз базисних напрямiв державно1 полiтики гарантування нацюнально! безпеки [16, с. 79]. Економiчна безпека, на думку О.О. Беляева, М.1. Диби, В.1. Кири-ленка, е не тiльки центральним структурним компонентом у системi нащ-онально1 безпеки, але й одшею з ключових характеристик економiчноl сфери держави [14, с. 156].
Економiчна безпека - це такий стан економiчного мехашзму, якому вiдповiдае певний стан економiчноl системи та держави, що забезпечуе зов-нiшню незалежшсть, внутрiшню стабiльнiсть та динамiчний розвиток еконо-мiки, захист економiчних i життевих iнтересiв кра1ни та сощальний захист громадян. Внаслiдок того формуеться достатнiй економiчний i оборонний по-тенцiал, висока конкурентоспроможнiсть нащонально1 економжи у свiтовому економiчному просторi, здатшсть протистояти i протидiяги дестабiлiзуючим чинникам, що зумовлюе пщвищення рiвня та якосп життя населення кра1ни.
Для ощнювання економiчноl безпеки використовуеться система пара-метрiв i показникiв, як визначають критичнi значення функцiонування еко-номiчноl системи. Головними з них е: обсяг i темпи зростання ВВП, рiвень та якiсть життя населення, обсяг i динамiка швестищй, темпи шфляцн конку-рентоспроможнiсть економжи на внутрiшньому та зовнiшньому ринках, де-фiцит бюджету та розмiр державного боргу, енергетична залежнiсть, природ-но-ресурсний, виробничий i науково-технiчний потенщали кра1ни, ефектив-нiсть використання ресуршв.
Наше дослiдження базуеться на використанш макроекономiчних по-казникiв: ВВП (у фактичних щнах), ВВП у розрахунку на одну особу, се-редньомюячна номiнальна заробiтна плата, iнвестицil в основний каштал (у фактичних щнах) - табл. 1.
Табл. 1. Динамжа основных макроекономiчних показнишв
в Укр аНш за 2000-2011 рр.
ВВП (у фак- ВВП у розра- Середньомюячна 1ндекси спо- 1нвестицй в основний
Роки тичних Ц1- хунку на од- номшальна заро- живчих Ц1И, каштал (у фактичних
нах), млн грн ну особу, грн б1тна плата, грн % щнах), млн грн
2000 170070 3436 230 125,8 23656
2001 204190 4195 311 106,1 32686
2002 225810 4685 376 99,4 37178
2003 267344 5591 462 108,2 51011
2004 345113 7273 590 112,3 75714
2005 441452 9372 806 110,3 93096
2006 544153 11630 1041 111,6 125254
2007 720731 15496 1351 116,6 188486
2008 948056 20495 1806 122,3 233081
2009 913345 19832 1906 112,3 151777
2010 1082569 23600 2239 109,1 150667
2011 1316600 28806 2633 104,6 209130
Джерело: http://www.ukrstat.gov.ua.
Щоб показати взаемозв'язок мiж економiчною та пожежною безпе-кою, використаемо коефiцiенти парноï кореляцiï для виявлення лiнiйного взаемозв'язку мiж двома показниками. Стан iз пожежами в Украïнi за 20002011 рр. охарактеризуемо показниками: кшьюсть пожеж, прямi збитки вiд них, кшьюсть ошб, травмованих пiд час пожеж та загиблих унаслщок пожеж (табл. 2).
Табл. 2. Динамжа основных статистичних показнитв стану
з пожежами в Украгш за 2000-2011 рр.
Роки Пожеж^ од. Прям1 збитки, тис. грн Кшьюсть загиблих унаслщок пожеж^ оаб Кшьюсть травмованих тд час пожеж^ омб
2000 58156 58016 3199 1528
2001 57925 77832 3523 1824
2002 59679 88956 3798 1766
2003 61286 89546 3914 1849
2004 47698 90493 3784 1828
2005 49944 130383 4187 1895
2006 48084 201930 4031 1900
2007 50583 479362 4001 1867
2008 46476 431956 3876 1775
2009 44015 483098 3209 1634
2010 62207 665396 2819 1537
2011 60790 802846 2869 1525
Джерело: http://www.mns.gov.ua.
В Украш протягом 2000-2011 рр. в середньому щорiчно виникало 53900 пожеж, тд час яких у розрахунку на 1000 пожеж загинуло 67 i отрима-ли травми 32 людини. Пожежi завдають великих матерiальниx збиткiв. За-гальш матерiальнi збитки вiд пожеж у 2011 р. порiвняно з 2000 р., збшьшили-ся у 13,8 раза, а в розрахунку на одну пожежу - у 13,2 раза.
Кореляцшний аналiз дае змогу виявити закономiрностi мiж економiч-ними факторами та динашкою основних статистичних показниюв стану з пожежами в Украш. Коефiцiенти парноï кореляцп мiж двома показниками наведено в табл. 3. Аналiз отриманих коефщенлв парноï кореляцiï свiдчить про те, що зростання рiвня життя в Украш за останнi 20 роюв (зростання ВВП, а також ВВП у розрахунку на одну особу), зниження шфляцп не змен-шуе кiлькостi пожеж та прямих збитюв вiд них. Тiльки зростання швестицш в основний капiтал дещо зменшуе кiлькiсть пожеж, проте збшьшуються пря-мi збитки вiд них.
Отже, показник юлькосп пожеж i прямих збитюв вщ них не корелюе з основними макроекономiчними показниками, коефщенти кореляцiï е статис-тично незначущими. Це можна пояснити тим, що кшьюсть пожеж та прямi збитки вщ них агрегують у собi пожежi на рiзниx об'ектах, яю характеризу-ються рiзною динашкою та рiзними причинами виникнення. Так, кшьюсть пожеж на тдприемствах, в оргашзащях i закладах у 2010 р., порiвняно з 2009 р., збшьшилася на 10,4 %. За аналiзований перiод спостерiгаеться збiль-шення прямих збиткiв (+37,7 °%), причому головною причиною е порушення правил пожежноï безпеки пiд час влаштування та експлуатацiï електроуста-
новок, втаслщок чого пря]ш збитки зросли та +38,4 % y 2010 р., порiвняно з 2009 р. [15]. У 2011 р. та об'eктax сyб'eктiв господaрювaння внaслiдок пожеж прямш збитки збiльшилися нa 31 %, причому iз 2162 пожеж 992 пожежi (45,9 %) 6ули спричиненi порyшенням прaвил пожежноï безпеки тд чaс влaштyвaння тa експлyaтaцiï електроyстaновок [7].
Табл. 3. Коефшшнти парно1' кореляци
Пaрa покaзникiв Коефiцieнт кореляци
ВВП (у фaктичниx цiнax), млн грн пожеж^ од. -0, 09
прямi збитки, тис. грн 0,45
кшьюсть зaгиблиx yнaслiдок пожежi, оиб -0,51
кiлькiсть трaвмовaниx пiд чaс пожеж^ осiб -0,47
ВВП в розрaxyнкy na одну особу, грн пожежi, од. -0,10
прямi збитки, тис. грн 0,45
кшьюсть зaгиблиx утслщок пожежi, осiб -0.51
кiлькiсть трaвмовaниx тд чaс пожежi, осiб -0,47
Середньомiсячнa номiнaльнa зaробiтнa плaтa, грн пожежi, од. -0,09
прямi збитки, тис. грн 0,38
кшьюсть зaгиблиx yнaслiдок пожежi, осiб -0,53
кшьюсть трaвмовaниx пiд чaс пожежi, оиб -0,49
1ндекси споживчиx ц1н, % пожежi, од. -0,18
прямi збитки, тис. грн 0,05
кшьюсть зaгиблиx yнaслiдок пожеж^ осiб 0,06
кiлькiсть трaвмовaниx пiд чaс пожежi, осiб -0,12
Iнвестицiï в основний кaпiтaл (у фaктичниx цiнax), млн грн пожежi, од. -0,30
прямi збитки, тис. грн 0,48
кiлькiсть зaгиблиx yнaслiдок пожежi, осiб -0,15
кiлькiсть трaвмовaниx пiд чaс пожежi, осiб -0,16
В y^arni прс хгягом aнaлiзовaного перiодy простежyeтьс я негативта
зaкономiрнiсть - зросгання економiчного розвитку, рiвня життя i обсягу ш-вестицiй сyпроводжyeться зростaнням прямиx мaтерiaльниx збиткiв вiд пожеж. Tasy ситyaцiю, нa таш погляд, можнa пояснити, по-перше, тим, що та-явний основний кaпiтaл у нaцiонaльнiй економiцi e фiзично зношеним, що пiдвищye ризик виникнення пожеж; по-друге, обсяги швестицш e недосгатш-ми i не вщповдають потребaм економiки; по-третe, не зaвжди iнвестицiï спрямовуються у нaйновiшi теxнологiï; по-четверте, нa об'eктax господaрю-вaння видiляeться недостaтньо коштiв нa пожежно-профiлaктичнi зaxоди.
Дослiдимо взaeмозв'язок основниx мaкроекономiчниx покaзникiв iз кiлькiстю зaгиблиx i трaвмовaниx людей внaслiдок пожеж. Кореляцшний aнaлiз свiдчить, що мiж змтою циx соцiaльниx покaзникiв i змтою рiвня життя i рiвня та^он^ьного виробництвa спостерiгaeться оберненa звлеж-тсть. Про це свiдчaть вiд'eмнi погазники пaрноï кореляцiï. Проте соцiaльнi погазники стaнy з пожежaми в y^ami зa 2003-2011 рр. не корелюють з ш-дексaми споживчиx щн тa обсягом iнвестицiй в основний кaпiтaл, коефь цieнти не e сгатистично знaчyщими. Отже, внaслiдок проведеного дослщжен-ня виявлено тaкi зaкономiрностi:
1) змша прямих збиткiв вiд пожеж е в прямiй залежностi вiд ВВП, ВВП у розрахунку на одну особу, 3apo6rraoï плати та швестицш в основний каштал;
2) кшьюсть загиблих та травмованих людей внаслщок пожеж обернено за-лежна вщ обсягу ВВП, ВВП у розрахунку на особу та середньомiсячноï зaробiтноï плати.
Проведене нами дослщження свщчить про реальний взаемозв'язок м1ж економ1чною та пожежною безпекою у суспшьствь Серед р1зноман1тних чин-ниюв, яю обумовлюють ризик виникнення пожеж, насамперед необхщно ак-центувати увагу на економ1чних чинниках. Вщповщно загрози нацюнальним штересам i нацюнальнш безпещ Украши в економ1чн1й сфер^ яю сформульо-ваш в Зaконi Украши "Про основи нaцiонaльноï безпеки Украши" [12] е, на наш погляд, основними загрозами у сферi пожежноï безпеки. На наш погляд, найбшьш вагомими загрозами, що обумовлюють ризик виникнення пожеж через призму економiчноï безпеки е: по-перше, ослаблення системи державного регулювання i контролю у сферi економiки; по-друге, нестабшьшсть у правовому регулювaннi вiдносин у сферi економiки, зокрема фiнaнсовоï поль тики держави, зростання кредитних ризиюв; по-трете, критичний стан основ-них виробничих фондiв у провiдних галузях промисловостi, агропромислово-му комплексi, системах життезабезпечення; по-четверте, критична залеж-нють нaцiонaльноï економiки вiд кон'юнктури зовшшшх ринкiв, низькi темпи розширення внутршнього ринку; по-п'яте, нерaцiонaльнa структура експорту з переважно сировинним характером; по-шосте, велика боргова залежшсть держави, критичш обсяги державних зовнiшнього i внутршнього боргiв; по-сьоме, "тiнiзaцiя" нaцiонaльноï економiки; по-восьме, переважання в дiяль-ностi упрaвлiнських структур особистих, корпоративних, регюнальних ште-ресiв над загальнонацюнальними.
Висновки. Пожежна безпека як складова нaцiонaльноï безпеки харак-теризуе стан захищеносп людини, суспiльствa, нaцiонaльного багатства та довкшля вiд пожеж i гарантуеться мехашзмом забезпечення пожежноï безпеки як об'ективною потребою запобшання реaльноï та потенцiйноï загрози пожеж, зниження ймовiрностi ïх виникнення та мiнiмiзaцiï втрат i збитюв вiд пожеж. Забезпечення пожежноï безпеки в Украш не вiдповiдaе вимогам сьогодення. У таких умовах об'ективно зростае роль держави в нaпрямi забезпечення як економiчноï, так i пожежноï безпеки, як важливих складових нащ-онaльноï безпеки. З щею метою необхiдно: по-перше, ютотне збiльшення фь нансування та впровадження новггшх технологiй i технiки у сферi забезпечення пожежноï безпеки; по-друге, збшьшення державних iнвестицiй у новi досконaлi та безпечнi технологи; по-трете, розроблення та впровадження но-воï технiки i безпечних технологш у побутi; по-четверте, посилення контролю за дотриманням вимог пожежноï безпеки на виробнищга та в побутц по-п'яте, пропагування культури безпеки у суспiльствi.
Подальше дослщження пожежноï безпеки, як склaдовоï нaцiонaльноï безпеки та ïï взаемозв'язку з економiчною безпекою, розроблення зaходiв i методiв забезпечення пожежноï безпеки представляе не тшьки теоретичний, але i реальний практичний штерес, оскiльки "створити i, головне, реaлiзувaти
