CC BY
49
УДК 004.056.
О. О. МАТУСЕВИЧ (ДПТ)
П1ДВИЩЕННЯ 1НТЕГРАЛЬНО1 В1РОГ1ДНОСТ1 1НФОРМАЦП 1УТК АСУ
ТЯГОВОГО ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ЗАЛ1ЗНИЦЬ
Для зменшення iмовiрностi перекручування шформацп в сучасних системах телемехашки АСУ тягового електропостачання необх!дно розглядати основнi параметри - надшнють, перешкодозахищенiсть , швидко-дiя i вiрогiднiсть у !хньому взаемозв'язку. Запропоновано системне рiшення оргашзаци обмiну iнформацieю мiж ПУ i КП 1УТК для пiдвищення швидкодп передачi i вiрогiдностi.
Для yменьшения вероятности искажения информации в современных системах телемеханики АСУ тягового электроснабжения необходимо рассматривать основные параметры - надежность, помехозащищенность , быстродействие и достоверность в их взаимосвязи. Предложено системное решение организации обмена информацией между ПУ и КП ИУТК для повышения быстродействия передачи и достоверности.
For reduction of probability of distortion of the information in modern systems of telemechanics of the MANAGEMENT INFORMATION SYSTEM of traction electrosupply it is necessary to consider(examine) key parameters - reliability, noise immunity, speed and reliability in their interrelation. The system decision of the organization of information interchange between item(point) of management and controllable item(point) of a complex, for increase of speed of transfer and reliability is offered.
При побудов! сучасно! системи телемехашки АСУ тягового електропостачання за основу оц!нки якост! компонент!в ! пристро!в прийма-ють критер!й досягнення максимально! «!нтег-рально!» в!рог!дност! канал!в уведення, оброб-ки, передач!, в!дображення даних [1...4].
Поняття !нтегрально!' в!рог!дност! вводиться для визначення !мов!рност! виводу !нформац!!' з невиявленими перекручуваннями не т!льки через д!ю перешкод у каналах зв'язку, але ! через перешкоди, в!дмовлень ! несправностей по вс!й трас! доставки шформащ! в!д джерела до при-ймача - ланцюга зв'язку з датчиками (л!чиль-никами) ! виконавчими мехашзмами, модул! введення - виводу обробки шформацп, канали зв'язку, модул! прийому ! в!дображення шформащ!', програми введення, обробки, в!добра-ження даних. Якщо не вести контроль за передачею шформаци з ус!е! траси доставки то джерела перешкод, що д!ють у «простор!» в!д дат-чик!в до модуля, залишаються поза контролем i не можуть бути виявлен!. У таких умовах реальна в!рог!дн!сть тдсистеми, обумовлена по !мов!рност! перекручування, що не виявлясться, не краще 10-7 [3; 7].
На рис. 1 наведена траса сигнал!в стану устаткування в!д датчик!в до приймача - еле-менту або приладу вщображення прийнятого сигналу.
В!рог!дн!сть спотворення дискретних сигна-л!в Рсп , що не виявлясться, з урахуванням па-
paметpiв вciel пpиведенol на малюнку траси введення - виводу, вважаючи незалежними по-дiями кожну з складових cyмapнoï вipoгiднocтi, дopiвнюe
Pm = P„r
P + P„
кодер
-P„
декодер :
де Pввед - вipoгiднicть спотворення дискретних cигнaлiв, що не виявляеться, при введенш ш-фopмaцiï вiд датчиюв, PKS - вipoгiднicть спотворення коду, що не виявляеться, iз-зa перешкод в кaнaлi ЖЯ^ -^кодер (Pдекoдеp)- вфог№
шсть спотворення коду, що не виявляеться, в кoдеpi (декoдеpi).
Пiдcyмoвyючи всю вipoгiднicть спотворення дискретних cигнaлiв, що не виявляеться, що становить, отримаемо (виведення кшцево! фо-рмули опущене) [5]:
Í
Pcпдc = nPP0/i
Т
2
стр
Т
у ц.опр у
+nP P
Тс
Т
у ц.опр у
с4
Розрахунки показують, що при чи^ сигна-лiв в одному мoдyлi n = 32 Pcn » 10-13, тобто
параметри каналу задовольняють найжорстю-шим вимогам cтaндapтiв.
дс
Рис. 1. Траса сигнув стану устаткування ввд датчиков до приймача
Для одержання високого р1вня захищеносп повщомлень вщ перекручувань шформацшний код повинний синтезуватися з декiлькох компонента, причому структура коду окремих компонента може не зб1гатися. Прим1ром, у 1УТК «Грашт-Мкро» формуеться умовно кореляцш-ний бпмпульсний код, обрамлений цикшчним кодом, причому при двуетапном кодуванш вико-ристовуються т сам1 вузли модул1в, тобто вико-нуеться умова перев1рки працездатносп елемен-та «у динамщ», { мш1м1зуеться 1мов1рнють неви-явленого перекручування коду через несправ-тсть будь-якого елемента, розмщеного в траш доставки сигналу вщ датчика приймачев1.
Захистити шформащю вщ перекручувань перешкодами в канал1 зв'язку { шдвищити ште-гральну в1рогщшсть можна, включивши в лан-цюг динам1чного контролю практично ус вузли, починаючи вщ ланцюга зв'язку модуля з датчиком { закшчуючи вузлами приймача (декодера). Однак використання нового тдходу до побудови системи одночасно приводить до зб1-льшення вдв1ч1 часу зшмання шформацп вщ датчиюв { довжини шформацшного повщом-лення. Тому методолопя досягнення високо! в1рогщносп повинна сполучитися з методами
скорочення часу на шдготовку { передачу шфо-рмацшних повщомлень.
Уведений единий показник штегрально! в> рогщносп характеризуе таю найважливш1 вла-стивост 1ТУК - надiйнiсть, перешкодозахи-щенiсть , швидкод1я, вiрогiднiсть (цшкшсть, точнiсть) прийому шформацп, що звичайно представляються окремими параметрами.
Експлуатоваш в даний час на зашзницях Укра!ни системи телемехашки мають достатнш стушнь надшносп. Однак анал1зов1 стану систем телемехашки прцщляеться недостатня уважнють. На дшсний час не розроблена система ощнки вщмовлень телемехашчних пристро!в { в результат цього утруднене визначення ступеня впливу вщмовлень телемехашки на надштсть { безвщ-мовшсть роботи пристро!в електропостачання.
З анал1зу великого обсягу публшацш предме-тну область пщвищення надiйностi { захисту шформацп 1УТК можна розглядати на основ1 р1зних пщход1в. Найбшьш розповсюдженими е системи { мережi масового обслуговування (СМО). Останшм часом видний рют штересу до таких моделей { метод1в, як стохастичш автомата, мережi Мерлша, стохастичш мережi Петри, семантичш схеми. Семантичш схеми дуже на-
очш i дозволяють розгляд пiдвищення надшнос-т i захисту шформацп 1УТК i3 позицiй структурно! iepapxii', функщонально! iepapxil, причинно - слщчо! iepapxil. За допомогою побудови таких схем можна розглядати проблеми пщвищення нaдiйностi апаратури i захисти шформацп з ура-хуванням поpiвняльно! ощнки вiдмовлень у ро-ботi апаратури телемехашки пристро'в електро-постачання, виявлення нaйбiльш уразливих вуз-лiв апаратури, визначення ступеня впливу кана-лiв зв'язку на роботу телемеxaнiчниx пристро'в i виявлення основних нaпpямкiв удосконалюван-ня телемеxaнiчниx систем. Розpобленi семантичш схеми й алгоритм проведення зaxодiв щодо пiдвищення нaдiйностi апаратури i захисти ш-формацп 1УТК вiд внутpiшнix i зовнiшнix впли-вiв пpедстaвленi автором у статп [6].
Перешкодозахищенiсть по «стандартнш» методологи визначаеться iмовipнiстю виявлення перекручувань прийнято! шформацп перешкодами, що дiють у кaнaлi зв'язку мiж КП i ЦППС. По «стандарта» для пiдвищення пере-шкодозахищеносп 1УТК досить використову-вати для пеpедaчi бiльш могутнi перешкодоза-хисш коди. Однак дiя перешкод, що заважае, вщчуваеться не тiльки в кaнaлi зв'язку КП-ЦППС, але й в iншиx компонентах траси дат-чик-приймач шформацп. У перспективних мк-ропроцесорних системах зашзнично! автоматики i телемеxaнiки для виявлення несправностей в окремих платах i вузлах використовуеться так на-зиваний сигнатурний aнaлiз [7], заснований на принцип декодування циклiчниx кодiв i полягае в тм, що тестова послщовтсть, що надходить з виходу контрольовано! плати або вузла, подшяеть-ся в сxемi pозподiлу на деякий виробляючий бага-точлен g (x). Залишок вiд розпод^ е ознакою неспpaвностi. У застосовуваних на зaлiзничному тpaнспоpтi цифрових системах зв'язку i пеpедaчi даних найбшьше поширення одержали циклiчнi коди для виявлення помилок piзно! кратносп, нази-вaнi кодами циктчно! пеpевipки надмрносп (CRC — Cyclic Redundancy Check). Ефектившсть CRC для виявлення помилок на багато порядюв вище простого контролю парности В даний час стандартизовано кшька типiв утворюючих полшо-мiв. Розрахунок показуе, що використовуваний циктчний код для повщомлення максимально! довжини в 256 байт забезпечуе d > 4 . Уве-дення перешкодозахисних кодiв дозволяе одержат piвень iмовipностi не виявленого пере-кручування, piвний 10_14...10~16.
Фipмa MOTOROLA застосовуе в 1УК MOSCAD (вщповщно до протоколу MDLC) 32-х розрядний контрольний циклiчний код (за-
мiсть стандартного 16-ти розрядного), на !хню думку це ютотно збiльшуе перешкодозахище-нiсть 1УК. Однак в шформацшних мaтеpiaлax фipми не обмовляються заходи для пiдвищення компоненпв, включених у трасу доставки ш-фоpмaцi! вiд датчика пpиймaчевi, i не приво-дяться цифpовi характеристики перешкодоза-xищеностi iншиx трас доставки сигнатв при-ймaчевi. Очевидно, що мipи, пpийнятi для тд-вищення пеpешкодозaxищеностi - велике зб> льшення «потужностi» кодiв, уведення загоро-джувальних фiльтpiв i т.п., можуть збшьшити iмовipнiсть затримки прийому даних до вели-чини, що перевищуе встановлений пори, тобто переводять пpийнятi даш в розряд недостовip-них - реальш процеси, що спотворюють, (особливо аваршш) на об'ектi. Тому показники пе-pешкодозaxищеностi необxiдно розглядати в контекст реально! вipогiдностi.
Як уже вказувався, «стандартний» показник швидкодп являе собою добуток номiнaльно! швидкосп комутaцi! сигнaлiв у кaнaлi зв'язку (у бгах у секунду) на довжину (у бiтax) пере-даного шформацшного повiдомлення.
У дiйсностi отриманий показник не врахо-вуе реальну швидкодiю, що е вipогiдностною характеристикою i як правило визначаеться: часом пеpедaчi iнфоpмaцiйного повiдомлення по прямому каналу зв'язку КП-ЦППС, iмовip-нютю неспотвореного прийому переданого повщомлення приймачем, часом pеaкцi! приймача на отримане повщомлення, часом пеpедaчi вщ приймача (ЦППС) повiдомлення про виявлеш (невиявленi) пеpекpучувaннi, затримкою початку повторно! пеpедaчi iнфоpмaцiйного повщ-омлення при виявленш перекручування, часом повторно! пеpедaчi повiдомлення й iнш.
Очевидно, що реальну швидкодда необхщ-но визначати по тимчасовому зрушенню мiж моментом появи «поди для передача» до неспотвореного представлення одеpжувaчевi шфор-мaцi! при зaдaнiй величин iмовipностi предста-вленого параметра.
Велика частина ^-SPIDER RTU, SMART I \ O, Micro PLC and Real-Time Computer, Micro PC, DATAGYR C2000, Тектот SCADA systems TTC - OM, PLC \ Loop controller, Teleperm, Merlin Gerin, Telemecanique, Square D, Modicon, SMART- RTU, МТК-20, ТК-113, ТК-125, 1УК «DECONT», АУРА, АСДУ MicroSCADA, 1УК «Спрут», МСКУ, структурно оpiентовaний на використання тiльки рад> альних лшш зв'язку (РЛЗ), що створюються видшенням пари пpоводiв або робочо! смуги частот в ущшьненому кaнaлi зв'язку.
РЛЗ добре адаптуються для застосування в АСУ для об'ект!в електроенергетики ! промис-лових п!дприемств. Забезпечуючи найб!льшу «живуч!сть» ! пропускну здатн!сть, вони вима-гають максимальних витрат на !хню орган!за-ц!ю. Природно, що структура 1УК для РЛЗ спрощуеться, тому що в!дпадае необхвдн!сть передач! по ЛЗ код!в адрес джерела ! приймача !н-формац!!, створюються умови для цикл!чно! (пе-р!одично!) передач! пов!домлень, що по пере-шкодозахищеност!(захисту в!д впливу перешкоду ЛЗ) екв!валентна використанню перешкодо-захисних код!в з багаторазовим повторенням !н-формац!йних пов!домлень. Блоки кодування ! декодування 1УК з цикл!чною передачею пов!д-омлень спрощуються. Можна констатувати, що в 1УК, ор!ентованих на використання т!льки
РЛЗ, досягаеться максимальна швидкод!я, ефек-тивн!сть передач! даних ! над!йн!сть роботи. Але, у 1ТУК для АСУ тягового електропостачання виникае необх!дн!сть доповнення РЛЗ ма-г!стральними ! транзитними ЛЗ. Очевидно, що 1УК яки ор!ентован! т!льки на РЛЗ, при вс!х !х-н!х позитивних властивостях не можуть застосо-вуватися для АСУ тягового електропостачання.
З огляду на зазначен! досто!нства РЛЗ ! тех-н!чн! можливост! сучасних 1УТК, автор пропо-нуе наступне системне р!шення орган!зац!! об-м!ну !нформац!ею м!ж ПУ ! КП 1УТК, що дозволить максимально використовувати реальну пропускну здатн!сть л!н!! зв'язку ! п!двищити «реальну швидкод!ю». Функц!ональна схема пропонованого р!шення, на основ! ФМ 1УТК «Гран!т-М!кро», в!дображена на рис. 2.
Рис. 2. Функцюнальна схема передач! !нформац!!' через опорний КП-4
У данш структур! оперативна шформащя передаеться по РЛЗ !з КП-1, КП-2, КП-3, КП-4 на М4А (модифкащя КАМ) опорного КП-4. В м!ру змши стану контрольованих об'екпв КП-1...4, шформащя передаеться на ПУ через КАМ (контроллер-аддаптер-модем) КП-4 по РЛЗ. Аналопчно можна оргашзувати шформа-цшний обмш м!ж ПУ й шшими опорними КПп. У зв'язку з цим проведемо анал!з передач! даних по маг!стральних л!н!ях зв'язку (МЛЗ) ! РКЗ. Функц!я «ведучого» у 1УТК може бути передана як пристроев! ПУ, так ! пристроев! КП. У традиц!йних пристроях телемехашки об-сяг шформаци, передано! вщ КП у ПУ, значно перевищуе обсяг шформаци, передано! вщ ПУ в КП. Тому найчаспше функц!я «ведучого» передаеться пристроев! КП. У такому вар!анп дан! в!д КП будуть передаватися нав!ть при вщ-сутност! або непрацездатност! ТЛЗ у напрямку вщ ПУ до КП. Принцип передач! шформаци в режим! «Ведучий»-«В!домий» м!ж КП ! ПУ 1УТК показано нижче на рис. 3.
«Ведучий»
омлення в межах установленого часу. Якщо ав-томатичне в!дновлення даних не зафшсовано, в!д ПУ в КП подаеться команда примусового виклику вщповщного виду шформаци.
Проведемо розрахунок циклу передач! ус!е! шформаци 1УТК «Гран!т-М!кро», до приклада в!д 10 КП як! включен! в один мапстральний канал зв'язку, у кожшм КП встановлений один модуль передач! дискретних телесигнал!в (ТС) ! один модуль передач! телевим!рювань поточ-них значень параметр!в (ТТ). Приймемо швид-к!сть передач! даних - 200 бгг/с.
Повний цикл (Т ) передач! ус!е! шформаци
в!д 10 КП включае 20 цикл!в - по двох шфор-мац!йних циктв (1Ц) для кожного КП (передача ТС ! ТТ), 20 командних цикл!в (КЦ) передач! виклиюв (ПВ) ! 40 пауз (П) м!ж ПВ ! КЦ.
При швидкосп передач! даних 200 б!т/с у 1УТК «Гран!т-М!кро»,тривал!сть: одного ПВ -0,8 с, одного КЦ - 0,2 с, одше! П - 0,2 с.
Тод! повний цикл передач! ус!е! шформаци мапстрального каналу зв'язку
Меандр__пауза__шформащя меандр - Тпв +Ла,узА Тп ~ меандр__пауза
Пауза
меандр
пауза
пауза
шформацщ 00
■0
4Ш
0
*ндр
—28 с.
«Вщомий»
Рис. 3
Меандр призначений для синхрон!зац!! ге-нератор!в тактових !мпульс!в ПУ ! КП. Пауза забезпечуе нап!вдуплексний режим обм!ну ш-формац!ею. «Ведучий» пристрш передае еанд-ри з заданим числом сигнал!в «1» ! «0» цикл!ч-
но, причому п!сля завершення одного циклу встановлюеться пауза, тривалють яко! дор!внюе часу передач! меандру. Пщ час паузи «ведучого» пристрою, «вщоме» формуе ! передае меандр у ТЛЗ. Таким чином, «ведучий» пристрш передае меандр незалежно вщ передач! меандру вщ «вщомого», а передача меандру «вщомим» пристроем ставиться в залежн!сть вщ прийому меандру в!д «ведучого». Передача меандру автоматично зам!няеться передачею шформацш-ного пов!домлення, якщо до моменту початку чергового циклу передач! меандру в пристро! (ПУ або КП) зафшсований запит на передачу повщомлення. Передача шформацшного пов!д-омлення починаеться в момент, коли пристрое-в! дозволена передача меандру. Якщо запит на передачу шформаци зафшсований з будь-яким тимчасовим зрушенням щодо моменту початку передач! меандру цим пристроем, передача ш-формаци затримуеться до початку чергового циклу передач! меандру даним пристроем. У ПУ 1УТК автоматично контролюеться надхо-дження вщ КП нового шформацшного повщ-
З огляду на те, що в запропонованому системному р!шенн!, оргашзащя обм!ну шформащею м!ж ПУ ! КП - 1...п ИУТК здшснюеться по РЛЗ через опорний КП-4, а шформащя з КП у М4А маеться постшно, то такий обм!н приведе до зна-чного зменшення кiлькостi меандр!в ! пауз.
Отже, при вщновленш !нформац!! (у м!ру зм!ни стану контрольованих об'екпв) ! передач! !! на ПУ, Тзменшиться на в!дпов!дну кшь-
к!сть меандр!в ! пауз у пор!внянш з передачею !нформац!! з мапстральних канал!в зв'язку. Отже, у нашому випадку Тц зменшиться на
Тп =40 • 0,2 с.
! швидкод!я передач! !нформац!! збшьшиться.
При робот! 1УТК у режим! АСКОЕ, для зб> льшення швидкосп передач! !нформац!!, пови-нне передбачатися здшснення максимального стиску вид!лено! оперативно! складово! шфор-мац!! з загального потоку даних АСКОЕ. В од-не пов!домлення з «оперативною шформащею» АСКОЕ можна ввести дан! вщ 8... 32 л!чильни-к!в, у той час як розм!р кодового повщомлення в!д одного л!чильника найчаст!ше перевищуе гранично припустиму довжину пов!домлення, переданого реальними наданими каналами зв'язку КП-ПУ. Завдяки в!дд!ленню оперативно! складово! шформаци АСКОЕ вщ неоперативно!
шформацшне навантаження на канал зв'язку КП-ПУ рiзко зменшуеться, стае можливим без деградаци динамiчних характеристик оперативного контуру передавати оперативну складо-во1 шформаци АСКОЕ з циклiчнiстю в одну ... три хвилини при швидкост передачi шформаци не вище 100.600 бод.
З метою тдвищення вiрогiдностi (цiлiсностi, точносп) передачi шформаци в першу чергу, ду же важливо переглянути принципи телесигналiза-цл i телекерування яки використовувались у системах телемехашки «ЭСТ-62», «ЛИСНА». Для пiдвищення надiйностi керування тягового елект-ропостачання залзниць, виключення аварiйних ситуацiй, забезпечення безпеки обслуговуючого персоналу автором запропонованi методи штатного пiдвищення безпомилковостi телекерування i вiрогiдностi телесигналiзацil сучасних систем телемехашки яю представленi в статп [8].
У системах телемехашки «ЭСТ-62», «ЛИСНА» застосований принцип «темного щита сигнашзацл» з можливiстю «квгтування» сигна-лiзацil «об'ектiв». Недолiком застосовуваного «темного щита» е те, що диспетчеровi представля-еться «нормальним» положення об'екта сигналiза-ци й у тих випадках, коли це положення е результатом ряду можливих несправностей, наприклад, наслщком: виходу з ладу вдикатора, обриву лан-цюга живлення iндикатора, несправностi блоюв живлення щита, вiдсутностi цих блокiв, обриву ланцюга датчика зворотного зв'язку i т. д. Це вщ-буваеться тому, що закладена в названих системах телесигнашзащя об'екта при розiмкнутому сташ датчика зворотного зв'язку фактично з об'-ектом не зв'язана. Автори [9] вважають, що сту-тнь вiрогiдностi застосовувано! сигналiзацil, що задовольняла вимогам часу створення систем, навряд чи сьогодш може бути визнана задовшьно! i необхiдно використовувати кожне зi станiв дат-
чика з застосуванням у залежностi вщ включеного або вiдключеного станiв апарата рiзного кольору пiдсвiчування. При такш побудовi сигналiзацil кожна з приведених вище несправностей буде замiчена диспетчером.
Подiбна задача в даний час виршена в сучасних 1УТК i в частост «Гранiт-Мiкро» де за-стосовуеться диспетчерський щит вщображен-ня стану контрольованих об'екпв за схемою «нашвсв^лого» i «свiтлого» щита [4; 10].
Що стосуеться телекерування, то з ураху-ванням вiдповiдального призначення систем переключення високовольтно! апаратури i спо-стереження за И станом, ш в якому разi не по-винний пройти жоден помилковий сигнал теле-керування як через можливi збо! апаратури, так i через можливi помилки диспетчера, i не повинно бути помилково! iндикацil фактичного стану високовольтного апарата на щит сигналiза-ци диспетчерського пункту. Для ршення ще! проблеми автором запропоновано застосування дублювання формування команди телеуправ-лiння ТУ або «мажоритарний» принцип вибору «правильного» сигналу [8].
Автором статп запропонована модель ство-рення системи шформащйно! безпеки 1УТК елек-тропостачання залiзниць [11]. Дана модель мае можливють оцiнки ефективностi прийнятих рь шень i вибору рацiонального варiанта техшчно! реалiзацil системи захисту шформаци 1УТК. Складовою частиною ще! моделi е «Ощнка шд-вищення штегрально! вiрогiдностi шформаци 1УТК, яка дозволяе провести оцшку проведених органiзацiйних, техшчних заходiв, програмного забезпечення у вщповщносп зi стандартами i нормами з метою тдвищення надшносп, перешко-дозахищеностi, швидкодп, вiрогiдностi прийому шформаци. Дана частина моделi представлена в табл. 1 та рис. 4-6.
Таблиця 1
№ этапа Перечень показателей Номер емента матрицы Профиль безопасности требемый Профшь безопасности достигнута Оценка выполнения Степень выполнения требований Степень выполнения требований всех этапов Количественная оценка
1 111 1 0,8 0
1 2 3 112 113 1 1 0,7 0,9 0 0 0,79
4 114 1 0,75 0 0,78 0,18
5 211 1 0,75 0
2 6 7 8 212 213 214 1 1 1 1 0,75 0,7 1 0 0 0,80
Заынчення табл.
№ этапа Перечень показателей Номер емента матрицы Профиль безопасности требемый Профшь безопасности достигнута Оценка выполнения Степень выполнения требований Степень выполнения требований всех этапов Количественная оценка
9 311 1 1 1
3 10 11 12 312 313 314 1 1 1 0,78 0,6 0,65 0 0 0 0,76
13 411 1 1 1
4 14 15 16 412 413 414 1 1 1 0,85 0,8 0,77 0 0 0 0,86
17 511 1 1 1
5 18 19 20 512 513 514 1 1 1 0,9 0,6 0,4 0 0 0 0,73 0,78 0,18
21 611 1 0,9 0
6 22 23 24 612 613 614 1 1 1 0,8 0,65 0,5 0 0 0 0,71
25 711 1 1 1
7 26 27 28 712 713 714 1 1 1 0,65 0,8 0,88 0 0 0 0,83
Сравнение профилей ЗИ
и н
е
я ®
Л 3
Св
*
Я 1
я 08
а 0.6
§ 0.4
2 0.2 ^ 0
1 3 5 7 9 11 13 15 17 19 21 23 25 27 Перечень требований
Рис. 4
Оценка полного выполнения требований ЗИ
§ 10
1 3 5 7 9 11 13 15 17 19 21 23 25 27 Перечень требований
Рис. 5
£ £
<в £ СО 0.50
0 3
а 5
Оценка этапов 1.00 т 0.79 0.80 0.76 0 86 0.73 0.71 0 83
п
0.00
11 ■ I ■ ■ ■
I 2 3 4 5 6 7
Блок показателей "этапы"
Рис. 6 Висновки
Вщповщно до критерда штегрально! в1ропд-носп для зменшення 1мов1рносп перекручування шформацп необхiдно розглядати основш параме-три - надштсть, перешкодозахищенють, швид-код1я 1 в1ропдшсть у !хньому взаемозв'язку.
Використання зазначеного критерда оцшки якост штегрованих систем управлшня визна-чае структуру й алгоритми роботи модул1в 1УТК, а також процедури проведення шформа-цшних обмш1в як м1ж модулями одного при-
строю i концентратором, так i по Tpaci доставки iнформацiï вiд передавача приймачевь
Для забезпечення iнтегральноï вiрогiдностi iнформацiï необхiдно проводити наступнi тех-нiчнi заходи:
- безперервна дiагностика працездатностi ФМ 1УТК i тдвищення ïï якостi;
- обрамлення шформаци режимiв АСДУ, АСКОЕ, РА1, спещальними кодами яки забез-печують зниження iмовiрностi перекручувань, що не виявляються, iнформацiï до...10-16;
- методологiя досягнення високо1' вiроriдно-стi повинна сполучитися з методами скорочен-ня часу на подготовку i передачу шформацшних повiдомлень;
- виключення несанкцiонованого впливу на кодове шформацшне повщомлення;
- забезпечення передачi iнформацiï з канашв зв'язку, з вiрогiднiстю вiдповiдним установлении критерiям, у рiзних режимах роботи 1УТК. Тому для пiдвищення вiрогiдностi переданих даних по-трiбно шдвищувати ступiнь перешкодозахище-ностi лiнiï, знижувати рiвень перехресних наве-день у кабел^ а також використовувати бшьш ль нй' зв'язку з широкою смугою;
- використання для побудови 1УТК станда-ртних (загальноприйнятих) операцшних систем, драйверiв введення-виведення шформаци, структур баз даних;
- резервування каналiв зв'язку i незалеж-нiсть формування баз даних у кожнш частинi обробного центра ЦППС;
- застосування схем дублювання команди ТУ для пiдвищення безпомилковостi телекерування;
- застосування диспетчерського щита вщо-браження стану контрольованих об'eктiв за схемою «нашвсв^лого» i «св^лого» щита з метою тдвищення вiрогiдностi ТС;
- при використанш для передачi даних у ЦППС найбшьш незахищених каналiв мобшь-ного зв'язку в ланцюг формування шформацш-ного повщомлення необхщно вводити додатко-вий вузол шифрування переданих даних;
- забезпечення проведення тестового контролю справност пристро1в.
Б1БЛ1ОГРАФИЧНИЙ СПИСОК
1. Сапожников В. В. Надежность систем железнодорожной автоматики телемеханики и связи. / В. В. Сапожников, Вл. В. Сапожников Вл. В., В. И. Шаманов. - М.: «Маршрут», 2003. - 261 с.
2. Локазюк В. М. Надшшсть, контроль, д1агности-ка 1 модершзащя ПК. / В. М. Локазюк, Ю. Г. Савченко - К.: Академ!я, 2004. - 375 с.
3. Портнов Е. М. Анализ состояния производства, принципов построения и тенденций развития информационно -управляющих комплексов для АСУ распределенных энергообъектов и производств. - М., МИЭТ, 2002. - 78 с.
4. Информационный материал по проектированию применению информационно- управляющего телемеханического комплекса «Гранит-микро» (товарный знак МИКРОГРАНИТ). Редакция 5, 2004 г. Научн ру-ковод. СНПП «Промэкс» Портнов М. Л. - 93 с.
5. Портнов Е. М. Системотехника интегрированных информационно - управляющих комплексов «Гранит-микро». / Е. М. Портнов, А.А. Ко-чеихин, В. З. Голько, А. С. Ищенко, Е. А. Ост-ринский. - М., МИЭТ, 2002. - 7 с.
6. Матусевич А. А. Методы защиты аппаратуры автоматики и телемеханики железных дорог от внутренних и внешних воздействий. // Сборник научных трудов, выпуск 48 (131), УрГУПС, Екатиренбург, 2006.
7. Горелов Г. В. Теория передачи сигналов на железнодорожном транспорте. / Г. В Горелов., А. А Фомин., А. А. Волков и др. - М., Транспорт, 2001. - 415 с.
8. Матусевич А. А. Некоторые подходы к развитию телемеханики. // Зал!зничний транспорт Украши. - 2007. № 2 - С. 77-80.
9. Портнов Е. М. Состояние производства, системотехника и тенденции развития информационно-управляющих комплексов для АСУ промышленности и непромышленной сферы. - М., МИЭТ, 2001. - 24 с.
10. Васильев Ю. П. Предложения по построению систем телемеханики электроснабжения железных дорог / Ю. П. Васильев, Н. С. Ерлыков, П. Н. Ер-лыков - СПб, ПГУПС, 2005. - 10 с.
11. Матусевич А. А. Модель системы защиты информации информационно-управляющих телемеханических комплексов электроснабжения железных дорог. Доклад, 66 Международная конференция ДНУЗТ, 11.05 - 12.05.2006.
Надшшла до редколеги 15.05.2007.
