CC BY
157
Електричнi станцп, мережi i системи
УДК 621.311
В.1. Васильченко, О.Г. Гриб, О.В. Лелека, Д.А. Гапон, Т.С. Ieрусалiмова ЦИФРОВА ШДСТАНЦШ СКЛАДОВА СИСТЕМИ "SMART GRID"
Hoei технологи виробництва сучасних систем управлння перейшли 3i стади наукових дослiджень i експериментгв у стадЮ практичного використання. Розроблен та впроваджуються сучасш комуншацшт стандарты обмту тфор-мащею. Широко застосовуються цифровi пристроТ захисту та автоматики. Вiдбувся ктотний розвиток апаратних i програмних засобiв систем управтння.
Новые технологии производства современных систем управления перешли из стадии научных исследований и экспериментов в стадию практического использования. Разработаны и внедряются современные коммуникационные стандарты обмена информацией. Широко применяются цифровые устройства защиты и автоматики. Произошло существенное развитие аппаратных и программных средств систем управления.
ВСТУП
Поява нових м1жнародних стандарта 1 розвиток сучасних шформацшних технологш ввдкривае мож-ливосп шновацшних шдход1в до виршення задач автоматизацп 1 управлшня енергооб'ектами, дозволя-ючи створити шдстанцш нового типу - Цифрову тд-станцш (ЦПС). Термш "Цифрова пвдстанщя" доа трактуеться по-р1зному р1зними фах1вцями в обласл систем автоматизацп 1 управлшня. Для того, щоб ро-з1братися, яш технологи 1 стандарти ввдносяться до Цифрово! пвдстанцп, простежимо юторш розвитку систем АСУТП 1 РЗА.
1. 1СТОР1Я РОЗВИТКУ СИСТЕМ АСУТП I РЗА
Вщмшними характеристиками ЦПС е: наявшсть вбудованих в первинне обладнання штелектуальних мшропроцесорних пристро!в, застосування локальних обчислювальних мереж для комуткацш, цифровий спо-аб доступу до шформаци, и передач 1 обробщ, автома-тизащя роботи шдстанцп 1 процесш управлшня нею.
Впровадження систем автоматизацп почалося з появи систем телемехашки. Пристро! телемехашки дозволяли збирати аналогов! 1 дискретш сигнали з використанням модул1в зв'язку з об'ектами 1 вим1рю-вальних перетворювач1в. На баз1 систем телемехашки розвивалися перш1 АСУТП електричних пвдстанцш 1 електростанцш. АСУТП дозволяли не тшьки збирати шформацш, а й виконувати И обробку, представляти И в зручному для користувача вигляд1. З появою перших мшропроцесорних релейних захиспв шформац1я ввд цих пристро!в також стала штегруватися в системи АСУТП. Поступово шльшсть пристро!в з цифро-вими штерфейсами збшьшувалося (протиаваршне автоматика, системи мониторингу силового обладнання, системи мониторингу щита постшного струму 1 власних потреб 1 т.п.). Вся ця шформащя в1д пристро-!в нижнього р1вня шгегрувалася в АСУТП по цифро-вим шгерфейсам. Однак 1 сьогодш не дивлячись на широке використання цифрових технологш для побу-дови систем автоматизацп, тдстанци не е в повнш м1р1 цифровими, так як вся первинна шформащя, включаючи стан блок-контакпв, напруга та струм, передаеться у вигляд1 аналогових сигнал1в в1д розпо-дшьного пристрою в оперативний пункт управлшня, де оцифровуеться окремо кожним пристроем нижньо-го р1вня. Наприклад, одна 1 таж напруга паралельно
подаеться на Bci пристро! нижнього рiвня, якi пере-творюють И в цифровий вигляд i передають в АСУТП. На традицшних пiдстанцiях рiзнi пвдсистеми використовують рiзнi комунiкацiйнi стандарти (про-токоли) та iнформацiйнi модели Для функцiй захисту, вимiрювання, облшу, контролю якостi виконуються iндивiдуальнi системи вимiрiв та шформацшно! взае-модп, що значно збiльшуе як складнiсть реал1зацп системи автоматизацп на тдстанци, так i li вартiсть.
Наступним кроком е побудова системи "SMART GRID" яка базуеться на використанш цифрових ПС на яких впроваджуються цифровi технологiй на рiвнi вимiрювання i збору шформацп режимiв роботи тдстанци' i мереж1.
2. АНАЛ1З ПРОЕКТ1В ЦИФРОВИХ П1ДСТАНЦ1Й
Аналiз реалiзованих проектiв цифрових тдстан-цш [1-4] показуе, що до передових технологш автоматизацп цього рiвня можна вiднести:
• використання оптичних вимiрювальних транс-форматорiв (струму, напруги, комбiнованих);
• оснащення силового обладнання набором цифрових датчишв, що надають iнформацiю про техшч-ний стан, положення комутацшного обладнання, токах та напруг;
• використання на вах рiвнях iнтерфейсiв передачi цифрових даних.
Впровадження цифрових пiдстанцiй дозволяе отримати цiлий ряд переваг в порiвняннi з традицш-ними пiдстанцiями. Для виконання рiзних функцiй на цифровий шдстанцп використовуються однi й п ж джерела шформаци, що призводить до зменшення загально! кiлькостi обладнання на нш.
Доступ до вае! шформацп на цифровий шдстанцп здшснюеться за допомогою унiфiкованих типiв даних i методiв доступу, зведених у единий комушка-цiйний стандарт. Шдсистеми захисту, вимiрювання, управлiння, мониторингу стану обладнання, облiку та контролю якосп електроенергп - всi вони при вико-наннi сво1х функцш використовують одну i ту ж ко-мушкацшну мережу, за якою отримують данi про значеннях струмiв, напруг, положення комутацiйних апаратiв, приймають або передають керуючi команди. Немае необхвдносл в наявностi iндивiдуальних при-стро1в вимiрювання, комушкацп та обробки шформаци для кожно1 з перерахованих подсистем.
© В.И. Васильченко, О.Г. Гриб, О.В. Лелека, Д.А. Гапон, Т.С. Иерусалимова
Ключовими, найбшьш вiдповiдальними i, як на-слвдок, найбiльш TexHi4HO складними i дорогими еле-ментами вимiрювального каналу для високовольтних вимiрювань е масштабш перетворювачi струму i на-пруги - вимiрювальнi трансформатори. У ролi таких перетворювачiв найчастiше виступають електромаг-нiтнi трансформатори струму i напруги.
Данi пристро! давно використовуються в енерге-тицi, зазнавши безлiч конструктивних змш, вони не позбулися ряду недолЫв, що випливають i3 само! природи електромагнiтних трансформаторiв:
• явища резонансу;
• гiстерезису;
• насичення;
• залишкового намагнiчування.
Конструктивнi особливостi даних пристро!в при-
зводять до того, що вони самi можуть бути джерелами вибухiв i пожеж, що завдають ютотно! шкоди енерго-об'ектам. В процес експлуатацп трансформаторiв необхiдно також суворо дотримуватись вимог регламента щодо забезпечення постiйного контролю стану наповнювача (масла або елегазу).
Ва цi давно вiдомi недолiки традицшних вимь рювальних трансформаторiв неодноразово спонукали розробник1в шукати новi пiдходи до побудови високовольтних трансформаторiв, яш були б заснованi на шших принципах роботи.
Найбiльш цiкавим, перспективним i революцш-ним пiдходом е використання ряду електро-i магшто-оптичних ефектiв для вимiрювання струмiв i напруг великих номiнальних значень.
Роботи по створенню оптичних трансформаторiв струму i напруги для високовольтних вимiрювань були розпочатi на початку 70-х рошв минулого сто-рiччя. Першi промисловi екземпляри з прийнятними класами точносп почали з'являтися в шнщ 80-х - початку 90-х рошв.
В основi дп волоконно-оптичного вимiрювально-го трансформатора струму лежить ефект Фарадея, який складаеться в поворот площини поляризацп свiтла, що поширюеться в оптичному волокнi шд впливом магнiтного поля вимiрюваного електричного струму. Для вимiрювання напруги використовуеться ефект Поккельса - виникнення в дiелектриках по-двiйного променезаломлення поляризованого свiтла пвд дiею електричного поля. Подвшне променезаломлення при цьому пропорцiйно напруженостi поля.
В даний час оптичнi вимiрювальнi трансформатори випускаються для роботи пiд напругою вiд 100 до 800 кВ. Номiнальний струм трансформаторiв струму - ввд 40 до 4000 А.
Оптичш трансформатори струму i напруги за-безпечують високу точшсть вимiрювань та !х стабшь-шсть у часi i широкому дiапазонi параметрiв зовшш-нього середовища. Трансформатори вщповвдають ви-могам IEC Class 0.2s i IEEE 0.3 для вимiрiв, IEC 3P або 5P i IEEE 10% для захислв. Динамiчний дiапазон оптичних перетворювачiв дуже широкий. Так, трансформатори струму вщповвдають класу точностi для вимiрiв вже при струмi 1А i продовжують вiдповiдати класу точностi для захиспв при струмi 170 кА. Така комбiнацiя точностi i динамiчного дiапазону дозволяе застосовувати один i той же перетворювач струму i для вимiрiв, i для захисту обладнання.
Оптичш трансформатори мають меншi масога-баритш показники, шж традицiйнi з масляною або елегазово! iзоляцiею. Крiм того, один пбридний трансформатор може замiнювати до трьох трансформато-рiв в традицiйному виконаннi - трансформатор струму для захиспв, трансформатор струму для вимiрю-вань i трансформатор напруги.
Зовнiшнi iнтерфейси вимiрювальних трансфор-маторiв формуються зовнiшнiми електронними модулями, як1 можуть бути ввддалеш вiд оптичного датчика на значш вiдстанi i зв'язаш з ним по оптоволоконному кабелю. Для передачi даних про вимiри викори-стовують три види iнтерфейсiв:
• аналоговий iнтерфейс велико! потужностц
• аналоговий iнтерфейс мало! потужносл;
• цифровий iнтерфейс.
Аналоговий штерфейс велико1 потужностi засто-совують для забезпечення сумсносп нових датчиков з традицiйними пристроями вимiрювання. Аналоговi модул1 iнтерфейсу велико! потужностi являють собою прецизiйнi пiдсилювачi, на вхвд яких надходить сигнал ввд модул1в аналогового iнтерфейсу мало! потужностi. Характеристики аналогового штерфейсу мало! потуж-носп визначаються стандартами IEC 60044-7 (1нстру-ментальнi трансформатори - Частина 7: Електронш трансформатори напруги) i IEC 60044-8 (1нструмента-льнi трансформатори - Частина 8: Електронш трансформатори струму). 1нтерфейс мало! потужносп засто-совуеться як для вимiрiв, так i для релейного захисту. Аналоговi iнтерфейси в1дпов1дають вимогам до точно-стi IEC Class 0.2 для ланцюпв вимiрювання струму i напруги, IEC Class 5P20 для ланцюпв струму захислв, IEC Class 3P для ланцюпв напруги захиспв.
Характеристики цифрових штерфейав для ланцюпв вимiрювання та захистiв (та шших цшей) визначаються стандартами IEC 60044-7. Аналопчне призначення мають стандарти IEC 61850-9-1 - "Опис специфiчного сервiсу зв'язку (SCSM) - Вибiрковi зна-чення по послвдовному ненаправленому багатоточко-вому каналу передачi даних типу точка-точка" та IEC 61850-9-2 - "Опис специфiчного сервюу зв'язку Mapping (SCSM) - Вибiрковi значення по IEEE 802-3". Обидва стандарти дають можливiсть застосовувати як фiзичного слою Ethernet зi структурами даних, визна-ченими стандартом IEC 60044.
На шдстаы досвщу роботи оптичних вимiрюва-льних трансформаторiв, накопиченого в останнi калька рошв у рiзних кра!нах, вже можна зробити певнi висновки. Повшстю оптична технологiя вимiру електричного струму i напруги володiе рядом ютотних технiчних, експлуатацiйних та комерцшних переваг:
• повна гальванiчна розв'язка вщ к1л з високою напругою;
• перешкодозахищешсть в1д зовшшшх електрома-гнiтних збурень;
• ввдсутшсть явищ резонансу i насичення;
• висока швидкодiя;
• малi значення ваги i габаритiв;
• пвдвищена електробезпека;
• вибухопожежобезпека;
• пасившсть чутливого елемента;
• широкий амплггудно-частотний дiапазон вимiру струму;
• малии дщметр i гнучк1сть чутливого елемента, якi дозволяють розмiщувати Иого у важкодоступних мiсцях;
• ттмальт вимоги на експлуатацiИне обслугову-вання.
Важливо, що при порiвняннiИ вартостi придбан-ня нових датчикiв порiвняно з традицшними масля-ним або елегазовими вимiрювальними трансформаторами, 1х пвдсумкова вартiсть володiння становить не бшьше 50 % вiд вартостi володшня традицiИних ана-логiв за рахунок того, що вони практично не потре-бують обслуговування.
Таким чином для усшшно! реалiзацil проектiв впровадження цифрових пiдстанцiИ необх1дно розро-бити загальну концепцш побудови програмно-апаратного комплексу цифрово! шдстанцп. У концеп-ц]11 необхвдно визначити основнi вимоги, яким пови-ннi задовольняти новостворюваш шдстанцп нового поколiння, i яш повиннi враховуватися при реконст-рукци iснуючих пiдстанцiИ.
3. ЗАВДАННЯ, СТРУКТУРА ТА ФУНКЦП
СУЧАСНИХ АВТОМАТИЗОВАНИХ СИСТЕМ
КОМЕРЦ1ЙНОГО ОБЛ1КУ ЕЛЕКТРОЕНЕРГП
Вирiшення проблеми оптимшци виробництва, постачання та споживання електрично! енергп мож-ливе тшьки при удосконаленнi системи облiку [5].
Щлями впровадження автоматизовано1 системи комерцшного облiку електроенергп (АСКОЕ) е:
• перехщ до тарифiв реального часу;
• отримання достовiрного балансу виробництва i розподiлу i споживання електрично1 потужностi або енергп;
• оцшка показник1в якостi електрично1 енергп.
У программному документi "Автоматизоваш системи контролю та обл^ електроенергп та потужнос-тi. Основнi нормованi метролопчш характеристики. Загальнi вимоги." РД-34.11.114-98 [6]. Основш за-вдання, якi повинна вирiшувати АСКОЕ, сформульо-ванi наступним чином:
1.1. АСКОЕ, що встановлюються на енергетич-них об'ектах для автоматизованого контролю та обль ку електроенергп i потужностi, в тому чи^ з метою вимiрювань активно1 та реактивно1 електроенергп та потужностi, ввдносяться до вимiрювальних систем, в загальному випадку представляе собою сукупнiсть функцюнально об'еднаних масштабних вимiрюваль-них перетворювачiв (вимiрювальнi трансформатори струму i напруги), iнтегруючих приладiв (лiчильники електроенергп з iмпульсним та/або цифровим штер-феИсом), концентраторiв або пристро1в збору даних (ПЗД), пристро1в збору та передачi даних (ПЗПД), центральних обчислювальних пристро1в та iнших те-хнiчних засобiв, розмiщених у рiзних точках контро-льованого енергооб'екту i з'еднаних м1ж собою каналами та/або лш1ями зв'язку.
1.2. Метрологiчнi характеристики АСКОЕ ви-значаються метрологiчними характеристиками засо-бiв вимiрiв i параметрами техшчних засобiв, що вхо-дять до складу АСКОЕ i впливають на результати i похибки вимiрювань електроенергп та потужносп.
1.3. АСКОЕ по сшвввдношенню впливу випадко-вих i систематичних похибок вiдносяться до засобiв
вимiрювань, випадковi похибки яких ютотно впливають на погрiшнiсть вимiрювань.
1.4. Зпдно РД 34.09.101-94 при визначенш меж1 допустимо1 вщносно1 похибки вимiрювального комплексу (далi вимiрювальний канал АСКОЕ) усi И складовi приИмаються випадковими.
Як характеристик використовують середш квад-ратичнi ввдхилення взаемно некорельованих випадко-вих складових похибки вимiрювань з невiдомими законами розпод^, умовно приИнятими рiвномiрними.
1.5. У експлуатацшно1 документаци на АСКОЕ мають бути зазначенi рекомендованi методи розраху-нку (з прикладами розрахунку) сумарно1 похибки ви-мiрювального каналу АСКОЕ в робочих умовах за-стосування.
1.6. Доцшьшсть регламентованих для АСКОЕ метролопчних характеристик та !х обгрунтованють перевiряють при проведеннi випробувань АСКОЕ. Ця перевiрка повинна бути включена в програму випробувань АСКОЕ.
Вщповвдно до цих вимог пропонуеться структурна схема багаторiвневоl системи облшу, яка представлена на рис. 1.
Пдсистеми:
... Вимрювальна схема N
- Основна лня зв'язку, наприклад /мпупьсний або послдовний код ■ Ддапксеа лмя зв'язку
Рис. 1. Структурна схема багаторiвневоl системи облжу: ТС - трансформатори струму; ТН - трансформатори напруги; ВПЯ - вимiрювач параметрш якосп електроенергп; МН -маневрене навантаження; ЛЧо - лiчильник електроенергп
(основниИ лiчильник); ЛЧд - лiчильник електроенергп (дублюючиИ лiчильник); ПО - прилад облжу - вимiрювальниИ комплект ЛУЗ; ЛУЗД - локальне устаткування збору даних;
РУЗД - репональне устаткування збору даних;
ЦУЗД - центральне устаткування збору даних
На нижньому рiвнi розташовуються прилади пе-рвинного облiку, до яких вщносяться лiчильники еле-ктрично1 енергп або датчики електроенергп. У деяких випадках на цьому рiвнi працюють контролери, що управляють навантаженням.
На середньому рiвнi працюють контролери, як здiйснюють зв'язок мiж нижньою i верхньою рiвнями системи, а також проводять попередню обробку да-них. На верхньому рiвнi працюють персональш комп'ютери, якi за допомогою спецiалiзованого про-грамного забезпечення реалiзують функцп накопи-чення, обробки, аналiзу шформацп та формування звiтних документiв у вигляд^ придатному для прийн-яття керуючих ршень.
Основним напрямком модифжацп представлено! на рис. 1 структури е перенесения деяких функцiй обробки шформацп та управлшня на рiвень приладiв облiку, що призводить до суттево! децентралiзацп системи облiку.
Досввд створення та експлуатаци сучасних систем облiку дозволяе розширити перелк вимог до АСКОЕ [7]:
• фгксацт ввдхилень контрольованих величин енер-гооблiку та !х оцiнка в абсолютних i ввдносних одини-цях з метою полегшення аналiзу енергоспоживання;
• сигналiзацiя (квiтами, звуком, печаткою) вщхи-лень контрольованих величин понад допустимого дiапазону значень з метою прийняття оперативних рiшень;
• прогнозування (коротко-, середньо- i довгостро-кове) значень величин енергооблшу з метою плану-вання енергоспоживання;
• автоматичне керування енергоспоживанням на основi заданих критерив i прiоритетних схем включен-ня/в1дключення споживачiв-регуляторiв з метою еко-номи ручно! роботи та забезпечення якостi управлшня;
• забезпечення внутршнього госпрозрахунку з енергоресурав мiж цехами та пвдроздшами тдприем-ства з метою !х економп та рацiональних витрат на робочих мюцях;
• точний розрахунок субабонентами пiдприемства по енергоспоживанню з метою правильного розпод^ енерговитрат.
Для виршення зазначених завдань i досягнення ввдповвдних цiлей енергооблiку, програмно - апаратш засоби децентралiзовано! АСКОЕ повиннi забезпечу-вати виконання ряду функцiй, як на середньому, так i на верхньому рiвнi. Функцп систем середнього рiвня, як правило, жорстко запрограмоваш в заводських умовах i не шдлягають змiнi в процесi експлуатаци. Цi функци виражаються в перел^ штатних парамет-рiв енергооблiку, яш при всiй !х обумовленостi даю-чими правилами енергооблiку все-таки специфiчнi для системи кожного типу i залежать вiд досвiду, знань i системних уявлень розробника i виробника систем. Тому вибiр того чи шшого типу систем енер-гообл^ для конкретного пiдприемства, необхвдно проводити не тiльки за структурними, а й за функцю-нальними характеристиками систем.
Всю сукупшсть функцiй систем середнього та верхнього рiвня АСКОЕ можна класифiкувати за такими групами функцiй:
• формування нормативно-довщково! бази енерго-облiку пiдприемства за кожним мюцем i структурi облiку, тарифам, зонам, змшах, апаратних i програм-них засобах АСКОЕ;
• збiр в автоматичному (по заданих перюдах часу) i ручному (на вимогу оператора) режимах штатних параметрiв кожно! системи децентралiзоваио! АСКОЕ по кожному мющ та/або структурi облiку;
• накопичення даних енергооблiку в бази даних АСКОЕ в персональному комп'ютерi по кожнш точцi облiку iз заданою тимчасово! дискретнiстю на необ-хвдну ретроспективу;
• обробка накопичених значень енергооблшу вщ-поввдно до дшчих тарифiв, схемою енергопостачання i структурою облшу щдприемства;
• ввдображення вимiрювальноl та розрахунково! iнформацil енергооблiку у виглядi комплексу графi-к1в, таблиць i вiдомостей на монiторi комп'ютера;
• документування вимiрювальноl та розрахунково! шформацп енергооблшу у виглядi графЫв, таблиць i вiдомостей на принтерц
• сигнали про позаштатних ситуащях;
• прогнозування навантаження;
• автодiагностика АСКОЕ з аналiзом iнформацi!, що надходить в1д первинних приладiв обл^ нижньо-го рiвня АСКОЕ, сигналiв про перебо! i вiдмовах систем i каналiв зв'язку.
Вчеш та практики вже давно обговорюють переваги i недолiки iерархiчних i децентралiзоваиих АСУ. Очевидно, що державш iнтереси найбiльш повною мiрою можуть бути забезпеченi впровадженням зага-льнодержавно! АСКОЕ. Проте в даний час в Укра!ш немае достатньо потужних економiчно i технiчно компанш, якi б вирiшили цю задачу. Залучення до цього проекту шоземних компаиiй, наприклад Landis&Gyr або Ельстер Метрошка, може привести до руйнування численних вiтчизияних виробник1в при-ладiв облiку та АСКОЕ, а також до втрати, певною мiрою, контролю над шформацшними потоками. По-будова локальних АСКОЕ цiлком п1д силу укра!нсь-ким пiдприемствам. У цьому процесi слiд вiдзначити три групи виробникiв. До першо! групи належать тд-приемства, як1 вже давно займаються виробництвом приладiв облiку. Вони будують АСКОЕ з обладнаиия власного виробництва. До друго! групи належать тд-приемства, як1 уклали лщензшш договори iз закор-донними фiрмами або/i е спiльними компаиiями. Тре-тя група, найчисленнiша, складаеться з фiрм, якi ви-користовують обладнання iнших фiрм для комплекта-цп АСКОЕ. Основним самостiйним продуктом таких фiрм е прикладне програмне забезпечення АСКОЕ. Саме представники цих фiрм виступають за побудову децентралiзоваиих АСКОЕ, яш найбiльшою мiрою вiдповiдають особливостям облшу електроенергi! на пiдприемствах. У зв'язку з цим юнуе побоювання, що в недалекому майбутньому при побудовi загальноде-ржавно! АСКОЕ щ п1дприемства не зможуть бути шгегроваш в загальну систему облiку. Як критерш ефективностi АСКОЕ для генеруючих i енергопоста-чальних п1дприемств можна прийняти отримання до-стовiрного балансу виробництва, розпод^ та спожи-вання електрично! потужиостi.
ВИСНОВОК Робота енергетично! галузi в умовах функцiону-вання енергоринку висувае пiдвищенi вимоги до системи обл^, а саме, до рiвня !! автоматизацi!, точности надiйностi i цiлiсностi. Точшсть i достовiрнiсть системи облiку, в першу чергу, визначаеться засобами застосовувано! iнформацiйно-вимiрювально! технiки, а також принципами и використання.
Основними показниками, яш характеризують ефек-тившсть використання шформацшно-вщшрювально1 технши в систем! облшу, е [7]:
• точнють представлення вщшрювально!' шформаци;
• достов1ршсть представлення вим1рювалъно1 шформаци;
• одночасшсть представлення вим1рювалъно! шформаци.
Зазначеш показники визначаються в систем1 об-л1ку принципами оргашзаци вим1рюванъ, як1стю систем обл1ку i зв'язку. Система облшу, яка задовольняе цим вимогам, дозволяе вирiшувати головнi завдання:
• забезпечення точно!, достовiрноl та надшною iнформацiею комерцiйних розрахунк1в на ринку елек-троенерги;
• постiйний контроль виконання договiрних зо-бов'язань мiж суб'ектами ринку електроенерги;
• аналiз та контроль внутрiшнъого балансу суб'екпв енергоринку.
Слiд зазначити, що в даний час е велика кшьшсть АСКОЕ рiзного масштабу, накопичений значний до-свiд 1х експлуатаци, тому для виявлення переваг та недолЫв АСКОЕ, а також тенденцiй 1х розвитку, до-цiлъно розглянути найбшьш типовi з них[8].
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Holbach J., Rodriguez J., Wester C., Baigent D., Frisk L., Kunsman S., Hossenlopp L. Status on the first IEC61850 based protection and control, multi-vendor project in the United States. Power systems conference: advanced metering, protection, control, communication, and distributed resources. Clemson, South Carolina, USA, 13-16 March 2007, pp. 254-277. Available at: https://www.gedigitalenergy.com/smartgrid/Aug07/EIC61850.p df (accessed 11 September 2009).
2. Dogger G., Tennese G., Kakoske D., MacDonald E. Designing a new IEC 61850 substation architecture. Available at: http://www.cooperindustries.com/content/dam/public/powersys-tems/products/grid automation/resources/Designing a new IE C61850 substation architecture.pdf (accessed 20 May 2010).
3. Caetano C., Pernes M. Introducing IEC61850 in distribution substations. Substation automation systems. Power-Grid Europe, transmission and distribution industry conference and exhibition. Madrid, Spain, 26-28 June 2007. Available at: http://www05.abb.com/ global/scot/scot221.nsf/veritydisplay/db 4609c7176fbf05c12573b7004a7833/$file/paper%20iec61850%2 0in%20portugal.pdf (accessed 20 July 2008).
4. Bautista Flores J., Garcia-Colon V.R., Melendez Roman C.G., Robles Ramirez E., Rasgado Casique J.P. First multiven-dor 400 kV transmission line protection scheme using an IEC 61850-9-2 digital network for optical CT's and protection relays. CIGRE Session. Paris, France, 26-31 August, 2012. Available at: http://www.cigre.org/content/download/16982/680406/ ver-sion/2/file/B3 111 2012.pdf (accessed 20 March 2013).
5. Орнатский П.П. Автоматические измерения и приборы (Аналоговые и цифровые). Изд. пятое. - Киев: Высшая школа, 1986. - 504 с.
6. РД-34.11.114-98. Автоматизированные системы контроля и учёта электроэнергии и мощности. Основные нормируемые метрологические характеристики. Общие требования. Москва, ОАО АО ВНИИЭ, 1997. - 15 с.
7. Черемисин М.М., Зубко В.М. Автоматизация объектов управления электроснабжения. - Харьков: "Факт", 2005. -192 с.
8. Гриб О.Г, Праховник А.В., Тесик Ю.Ф., Жаркш А.Ф., Новський В.О., Калшчик В.П., Карасшський О.Л., Довга-люк О.М., Лазуренко О.П., Ходаювський А.М., Васильчен-ко В.1., Светелж О.Д. Автоматизоваш системи облжу та
якост електрично! енерги / тд ред. Гриба О.Г. - Харкв: ПП "Ранок-НТ", 2012. - 516 с.
REFERENCES: 1. Holbach J., Rodriguez J., Wester C., Baigent D., Frisk L., Kunsman S., Hossenlopp L. Status on the first IEC61850 based protection and control, multi-vendor project in the United States. Power systems conference: advanced metering, protection, control, communication, and distributed resources. Clemson, South Carolina, USA, 13-16 March 2007, pp. 254-277. Available at: https ://www. gedigitalenergy.com/ smart-grid/Aug07/ EIC61850.pdf (accessed 11 September 2009). 2. Dogger G., Tennese G., Kakoske D., MacDonald E. Designing a new IEC 61850 substation architecture. Available at: http://www.cooperindustries.com/ content/dam/public/powersystems/products/grid_automation/resources/ Designing a new IEC61850 substation architecture.pdf (accessed 20 May 2010). 3. Caetano C., Pernes M. Introducing IEC61850 in distribution substations. Substation automation systems. Power-Grid Europe, transmission and distribution industry conference and exhibition. Madrid, Spain, 26-28 June 2007. Available at: http://www05.abb.com/global/scot/ scot221.nsf/veritydisplay/db4609c7176fbf05c12573b7004a7833/$file/ paper%20iec61850%20in%20portugal.pdf (accessed 20 July 2008). 4. Bautista Flores J., Garcia-Colon V.R., Melendez Roman C.G., Robles Ramirez E., Rasgado Casique J.P. First multivendor 400 kV transmission line protection scheme using an IEC 61850-9-2 digital network for optical CT's and protection relays. CIGRE Session. Paris, France, 26-31 August, 2012. Available at: http://www.dgre. org/content/download/16982/680406/ version/2/file/B3_111_2012.pdf (accessed 20 March 2013). 5. Ornatskii P.P. Avtomaticheskie izmereniia i pribory (Analogovye i tsifrovye). Izd. piatoe. [Automatic measurements and devices (Analog and digital. Fifth edition]. Kiev, Vysshaia shkola Publ., 1986. 504 p. 6. RD-34.11.114-98. Avtomatizirovannye sistemy kontrolia i ucheta elektroenergii i moshchnosti. Osnovnye normiruemye metrologicheskie kharakteristiki. Obshchie trebovaniia [RD-34.11.114-98. The automated monitoring systems and the accounting of the electric power and power. The main normalized metrological characteristics. General requirements]. Moscow, JSC VNIIE Publ., 1997. 15 р. 7. Cheremisin M.M., Zubko V.M. Avtomatizat-siia ob"ektov upravleniia elektrosnabzheniia [Automation of objects of management of power supply]. Kharkov, Fact Publ., 2005. 192 p. 8. Gryb O.G, Prahovnik A.V., Tesik Y.F., Zharkin A.F., Novskiy V.O., Kalinchik V.P., Karasinskiy O.L., Dovgalyuk O.M., Lazurenko O.P., Hodakivskiy A.M., Vasilchenko V.I., Svetelik O.D. Avtomatyzovani systemy obliku ta jakosti elektrychnoi' energii' [The automated systems of the account and quality of electric energy. Under edit. by Gryb O.G.]. Kharkiv, Ranok-NT Publ., 2012. 516 p.
Надшшла (received) 11.11.2014
Васильченко Володимир 1ванович1, начальник Управлтня
техтчних 3aco6ie керування,
Гриб Олег Герасимович2, д.т.н., проф.,
Лелека Олексш Bi-кторович1, провiдний тженер сектору
розвитку автоматизованих систем,
Гапон Дмитро Анатолшович2, к.т.н.,
1ерусал1мова Тетяна Сергнвна2, асистент,
1 ДП "НЕК "Укренерго", 01032, Кшв, вул. С. Петлюри, 25,
тел/phone +38 044 2383015, е-mail: [email protected]
2 Нацюнальний техшчний ушверситет "Харкшський полгтехшчний шститут", 61002, Харюв, вул. Фрунзе, 21, e-mail: [email protected]
V.I. Vasilchenko1, O.G. Gryb2, O.V. Leleka', D.A. Gapon2, T.S. Ierusalimova2
1 NPC "Ukrenergo"
25, Symona Petliury Str, Kyiv, 01032, Ukraine
2 National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute" 21, Frunze Str., Kharkiv, 61002, Ukraine
Digital substation component system "Smart Grid". New production technologies of modern control systems have moved from the stage of research and experimentation into the stage of practical use. Modern communication standards for the exchange of information are developed and introduced. Digital devices, protectors and automation are widely used. There has been substantial development of hardware and software of control systems. Key words - digital substation system, electricity, Smart Grid, automation.
