CC BY
146
В.С. Уланчук
академк АЕН Украши,
Г.Ю. Анщенко
м. Умань
СПОЖИВЧИЙ РИНОК ПЛОДОЯПДНО1 ПРОДУКЦП: СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
Актуальнють теми. З метою формування нацюналь-ного продовольчого комплексу та безпеки держави особ-ливе значення выводиться галузям аграрного виробниц-тва, що задовольняють потреби населення у продуктах харчування. Важливе мiсце в такш системi належить
садiвництву. Свiжi фрукти — це незамiнний продукт харчування та щнна сировина для плодопереробно! га-лузi. За перюд реформування аграрного сектору еконо-мши значно скоротилось споживання плодiв та япд населенням. Причинами цього е слабкi конкурентнi
позиц!! впчизняних виробникiв. Через це продовольчий ринок активно заповнюеться iмпортною продукцieю садiвництва. Лише за останне десятилiття iмпорт плодiв до Укра!ни зрiс в три рази, а по ягодах — у десятки разiв. Навпъ ушкальш природно-клiматичнi умови для розвит-ку садiвництва не забезпечують укра!нському плодояг-iдному комплексу належного мюця на власному ринку. Причинами такого стану е недосконалють митного ме-ханiзму, змiна ставок ввiзного мита та слабюсть фшан-сового забезпечення суспшьного сектору в подоланнi ринкових трудностей, а тому вичизняний виробник поступово втрачае сво! позици на ринку. Порiвняно з iншими галузями аграрного сектору економши, якi пройшли етап встановлення ринкових вiдносин, ринок продукци садiвництва перебувае на етат формування.
Постановка проблеми. Без комплексного виршен-ня виробничих, збутових проблем важко вести мову про повноцшну участь садiвницьких пiдприeмств на спец-iалiзованому ринку та побудову конкурентного середо-вища на споживчому ринку плодоягщно! продукци. З метою виршення цих завдань першочерговим е розви-ток економiчно ефективного садiвництва в сшьськогос-подарських пiдприeмствах, яке забезпечувало б вироб-ництво конкурентоздатно! продукци для задоволення потреб споживачiв на внутршшх та зовнiшнiх ринках. При цьому варто зважити на те, що взаемозв'язки ус!х елементiв системи ринкового плодоягщного пщкомплек-су АПК проходять у послщовностк фiзiологiчна потреба людини у продукци садiвництва та формування потреб споживання фрукпв всього населення; платоспро-можний попит; необхщшсть забезпечення населення плодами i ягодами; пропозицiя вiдповiдних товарiв; обiг; споживання.
Аналiз останн1х дослщжень. Економiчним аспектам функцiонування плодоягщного комплексу АПК Укра!ни, питаниям економiчно! ефективностi виробництва у садш-ництвi пщприемств рiзних органiзацiйно-правових форм, галузевому маркетингу присвячено пращ вщомих вчених-економiстiв О. Ю. брмакова [1], А. М. Кандиби, Л. В. Рома-ново!, В. А. Рульева [2, 3], О. М. Шестопаля [4], А. I. Шумей-ка [5], В. В. Юрчишина. Значний внесок у розробку даних проблем зробили Л. О. Барабаш, Л. А. Костюк, В. С. Куш-нiрук. Серед проблем функцюнування ринку плодоягщно! продукц!! безмовно першочерговою е необхiднiсть пщви-щення конкурентоспроможиостi галузi у сшьськогоспо-дарських пщприемствах, проте не менш важливими, проте маловивченим е питання споживчого аспекту встановлен-ня садiвництва та його подальшого розвитку
Мета дослщжень полягае в опрацюванш засад щодо функцюнування споживчого ринку продукци садiвниц-тва та розробки практичних пропозицш для ефективного та конкурентоспроможного ведення садiвництва в рин-кових умовах.
Основнi результати. Черкаськш областi належить одне з провщних мiсць у розвитку садiвництва Центрально! частини Укра!ни, де зосереджено багатий досвiд та традици. Завдяки садiвникам Черкащини щороку валовi збори плодiв та ягiд Лiсостепового репону поповнюють-ся на 4—10 % на зосереджених тут 10 % площ садiв. За перiод реформування аграрного сектору вщбулось ряд структурних зрушень у розвитку галузi на користь дрiбного садiвництва та втрату позицiй пщприемств
суспiльного сектору. Цей процес супроводжувався ката-строфiчним скорочення обсягiв виробництва продукци галуз^ площ закладки тд багаторiчними насадженнями, старiнням iснуючих садiв, зменшенням продуктивностi та ефективностi !х використання. Незважаючи на прий-нят державнi програми розвитку галузi, яю покликанi подолати спад виробництва [6—8], передбачають бюд-жетну фiнансову пщтримку [9—10] та створюють пере-думови для пщвищення конкурентоспроможностi ви-роблено! продукцГ! [11—13], для бiльшостi цшних поло-жень вони залишились задекларованими на паперi. Обсяги видiлених коштав за рахунок одновiдсоткового збору недостатш порiвняно з реальною потребою в них [3, С. 5]. В окремих випадках використання бюджетних кошпв за галузевими програмами створення садiв не-ефективне (насадження закладались без проектно! до-кументацГ!, з недотриманням технологи, вщсутшстю документального пiдтвердження здшснених витрат).
Нинi найбiльшi площi насаджень залишились у небагатьох пiдприeмствах: ДП «ДГ 1нститут помолог!! iм. Л. П. Симиренка УААН» (201га), Яснозiрська фiлiя ТОВ iм. Шевченка Черкаського району (58га), СТОВ «Дншро» Чорноба!вського району (19 га ягiдникiв). При цьому суспшьний сектор садiвництва характеризуеться низьким рiвнем продуктивностi садiв. Садiвництво об-ластi спецiалiзуeться на вирощуванш зерняткових культур, на яю припадае 49 % валових зборiв та 65 % площ ус!х плодоягiдних насаджень. На другому мющ — кiсточ-ковi, якi займають 19 % садiв та 32 % зiбрано1 продукц!!. Зовсiм мало насаджень гор!хопл!дних культур.
Аналiз динамши виробництва плодоягiдно! продукц!! та рiвня забезпеченостi нею населення (рис. 1) свщчить, що споживання плодiв i ягiд на Черкащинi за перюд з 1990 р. досягло найнижчого значення у 1995, 1998—1999 та 2001 роках, коли виробництво в розрахун-ку на 1 особу було найменшим (8—16 кг) i скоротилось вдвiчi вщ максимально досягнутого рiвня. Лише з 2003 р. поступово вщбулось вщновлення втрачених позицш за споживанням продукц!! садiвництва (40 кг на особу за останш два роки), проте обсяг виробництва залишився на низькому рiвнi (20 кг за аналопчний перiод).
При цьому рiвень фактичного споживання за 1995— 2006 рр. не досягав навпъ половини рекомендовано! потреби в них (22—40 %). За 2007—2009 рр. фактичне споживанш 1 особою на рк: 40 кг забезпечено власним виробництвом на 51—54 %. Крiм того, в харчовому рац-юш жителiв обласп фрукпв на 15,9 % менше, н!ж у перешчного громадянина Укра!ни.
Рис. 1. Динамжа виробництва та споживання плодiв i ягiд
населенням Черкащини [Розраховано авторами за даними Державного комтету статистики Украти]
Недостатня потужшсть плодояпдного комплексу Черкащини стала гостро вщчутною, починаючи з 2003 р., коли встановилася стабшьна тенденцiя вщставання влас-ного виробництва вiд фактичного споживання в серед-ньому за останне п'ятирiччя на 13,4 кг. Задоволення потреби жителiв у плодоягщнш продукци забезпечуе не лише внутршне обласне виробництво, а й м1жрепональ-на торгiвля вiтчизняними та iмпортними фруктами. При чому втрата позицш власного садiвничого комплексу на ринку репону е загрозливою, адже рiзниця рiвнiв споживання та виробництва в розрахунку на одну особу щороку значно зростае: за вщносно короткий пром1жок часу з 12,5 % у 2003 р. до 48,2 % у 2009 р. Саме тому перед галуззю садiвництва постае завдання — забезпечити населення плодояпдною продукщею в достатнш кшькость
Вiдзначимо, що недостатнiй рiвень виробництва плодояпдно! продукци в сiльськогосподарських пщприе-мствах став основною причиною зростання його в гос-подарствах населення. Адже головна орiентацiя ще1 категорий господарюючих суб'ектiв — самозабезпечення.
Дослщження забезпеченостi населення фруктами за видовим складом продукци садiвництва показало, що най-повнiше задовольняються потреби населення в ягодах, горках, плодах вишень та абрикосу — на 74,2—83,9 %. Така висока частка забезпечення фруктами власного виробниц-тва обумовлюеться вирощуванням вщповщних культур в особистих пiдсобних господарствах с1льських жителiв та на присадибних дщянках а також у садово-огородшх кооперативах мюьких жителiв. Щорiчно дефiцит яблук власного виробництва становить 83,1 %, сливи— 71,6 % та че-решш — 64,3 %. Якщо потреба в останнк задовольняеться плодами, завезеними з Швденних областей Украши, то нша ринку для продажу юсточкових культур (черешня, персик) е практично вшьною. Для подолання нестачi у фруктах вiтчизняного виробництва найкращi перспекти-ви мае вирощування зерняткових (яблук, грушi) та юсточ-кових (сливи) порщ плодових насаджень.
Промислове садiвництво Черкащини представлено виробництвом зерняткових, ысточкових, горкоплщних та ягiдних всього за 10-ма видами плодоягiдних культур. Виробництво продукци в межах репону зосереджено вщповщно до спецiалiзацil садiвничих пiдприемств. У рiзних адмiнiстративних районах по^зному забезпе-чуеться товарний асортимент за плодояпдною групою стьськогосподарсько1 продукци. В останш роки найкращi позици в рейтингу районiв за асортиментним складом належать Городищенському, Черкаському районам, з яких вирощуеться по 7 видiв плодоягiдних культур, Корсунь-Шевченювському та Чорноба!вському районах — 9 та 10 видiв вiдповiдно. Решта садiвничих пщприемств мають вужчу спецiалiзацiю виробництва. Оскiльки галузь плодояпдного виробництва е досить ризикованою залежно вщ впливу абiотичних факгорiв (природно! ди), тому 80 % стьськогосподарських пщприемств з вирощування плодiв i ягiд намагаються достатньо диверсифiкувати власне виробництво. Свiдченням цього е високе значення в них коефщента товарно! диверсифшаци виробництва. Лише в Золотонюькому та Лисянському районах характерне ви-рощування трьох породних груп, представлених 6 видами садових культур: яблуня, слива, черешня та смородина та додатково для першого iз зазначених райошв — аб-
рикос i суниця, а другого — груша, вишня. Крiм того, диверсифшацш виробництва в межах кожного породного складу дозволяе сформувати достатнш товарний асортимент. Таким чином, досконалою за вама показниками е товарна спрямовашсть виробництва 6-ти райошв (Чер-каський, Городищенксий, Корсунь-Шевченювський, Чорноба!вський, Золотонiський та Лисянський), якi е найбшьшими товаровиробниками садiвничоl продукци в регюш. В 1х асортиментi передушм переважае вирощування яблунi та смородини, в середньому валовий збiр за якими у 2005—2008 р. становив 83,5 i 11,0 % вщповщно.
Для стьськогосподарських пщприемств актуальним також е питання розширення пропозици плодояпдно! продукци не лише за кiлькiстю, а й представленням ширшо! номенклатури фруклв на ринку та найкращого забезпечення населення у продукци садiвництва особливо плодами грушi, вишш, малини та аГрусу.
Саме потреба у повноцшному харчуваннi та незамш-них елементах життезабезпечення формуе бажання люди-ни (споживача) придбати певнi товари з плодояпдного асортименту, тобто попит. Рiвень життя населення визна-чае його кутвельну спроможнiсть, мiсткiсть ринку про-дукцй' садiвництва. Зб1льшення цього рiвня певною мiрою впливае на обсяги реатзаци та И споживання. На вщмшу в!д потреби попит можна стимулювати рядом економiч-них чинниюв: рiвнем роздрiбних цiн, рiвнем життя населення та його доходiв, рекламою та iншим детермшанта-ми. Кожен споживач iндивiдуально визначае суму видатыв з власного бюджету на придбання продукпв харчування та !х видову структуру (в тому чи^ фруктiв).
Вивчення джерел забезпеченоста при споживаннi фрукгiв у домогосподарствах Черкащини показало, що при вщноснш стабтьноста споживання плодiв i ягщ всiма до-могосподарствами даний показник значно вiдрiзняеться за ознаками: адмЫстративно-теритс^альнох приналежностi, наявностi власного виробництва (особистих пщсобних господарств), складу сiм'l, и доходiв. Пересiчно за 2000— 2008рр. бiльший рiвень споживання фрукгiв характерний мiським домогосподарствам (3,6 кг на одну особу проти 2,3 кг у стьськш мюцевоста), у шм'ях з однiею дитиною (3,2 кг проти 1,7 кг у багатодгтних родинах) та середньоду-шовими доходами за мюяць понад 1740 грн.
При врахуваннi споживчого аспекту розвиток ринку плодiв i ягщ мае орiентуватись на споживачiв мют, оскiльки рiвень !х самозабезпеченостi е низьким, а тому решту фруклв необхщно !м купувати. При чому, протя-гом 2000—2008рр. саме за рахунок купiвлi фруктiв вiдбу-лось розширення споживання у мюьких i сшьських домогосподарствах на 16,0 та 18,4 кг вщповщно (рис. 2). Вщносно останньо1 групи споживачiв зазначимо, що !м характерне краще забезпечення продукщею садiвницт-ва через наявшсть власного виробництва, але в середньому у 1,5 рази менший рiвень вживання плодiв i ягiд порiвняно з мiськими домогосподарствам. Вщображеш тенденцil джерел споживання фруклв дають пхдстави для розвитку торгiвлi даними видами товарiв на ринку.
Значно змшюються обсяги споживання фруклв i ягiд залежно вiд складу ам'1, оскiльки наявнiсть власного виробництва та його переважання протягом 2000— 2004рр. були притаманнi багатодлним сiм'ям. За останнi два роки ситуация кардинально змiнилась, позначившись на суттевому превалюванш купiвлi продукцх^' садiвниц-
Рис. 2. Ргвень споживання плодояггдног продукци населениям Черкаськог областг за напрямами надходження, кг на 1 особу в рк [Розраховано за даними Головного управлтня статистики в Черкаськш областг]
тва над власним виробництвом для забезпечення себе i члешв свое! сГм'! вГтамшною продукщею.
Стримуючим фактором споживання фруклв в Черкаськш област е низью доходи населення та, вщповщно, розмiр витрат, яю вони здатш здГйснити на придбання товарiв продуктово! групи. Продукция садiвництва сприй-маеться не як першочерговий продукт харчування, а як продукт лГкувально-профтактично! дн. Стимулювати обсяги продажу фруклв Г ягГд важко без забезпеченост населення життево необхГдними групами товарГв, таких як хлГб та хлГбобулочнГ вироби, крупи, картопля й овочГ, молоко, м'ясо, яйця, риба, олГя, цукор. ДосвГд перекон-ливо свГдчить, що полшшення благополуччя позитивно впливае на збтьшення споживання, адже сума середнь-одушових сукупних витрат та значення дослщжуваного показника добре корелюють мГж собою (за 2003—2008рр. R2 змГнюеться за роками вГд 0,73 до 0,90).
АналГз змГни вартостГ рекомендовано! норми фруклв для споживання населенням та и частки у струк-турГ витрат на придбання товарГв, робГт Г послуг за 2001— 2008рр. вказуе, що, незважаючи на подорожчання рГчно! потреби у фруктах у три рази, збтьшення середшх витрат, яю здГйснюе одна особа на придбання товарГв (робГт, послуг), в шють разГв, створюе передумови для зростан-ня споживання продукци садГвництва саме вГтчизняно-го виробництва та свГдчить про зростання платоспро-можного попиту населення.
Вплив ринково! цши на плоди Г ягоди, грн. за 1 т (х1), частки господарств населення у виробництвГ продукци садГвництва, % (х2), рГвня доходГв жителГв Черкащини, грн. за рГк (х3) на обсяги споживання фруклв, кг на одну особу (у) виражено кореляцшно-регресшною моделлю (1).
у(х) = 41,6315-0,0044х1 -0,2352х2 + 0,0027х3, Я = 0,909, (1)
Розрахунки показали, що рГвень доходГв населення мае стимулюючу дш на збГльшення обсяпв споживання, тодГ як цша на фрукти, що встановлена на ринку, стримуе зростання результативно! ознаки. Негативною також виявилась дГя фактору частки господарств населення у валовому зборГ плодоягГдно! продукци, що до-датковий раз пГдтверджуе вичерпшсть можливостей дано! категори виробниюв у забезпеченнГ населення фруктами в достатнш ктькость
ДослГджуючи мехашзм забезпечення населення в регГонГ плодояпдною продукщею (рис. 3), встановлено, що споживання фруклв населенням е широко диверси-фГкованим. При чому основна частка формування фонду споживання належить оргашзаци власного виробництва
Рис. 3. Рух плодоягiдноï продукци в cucmeMi забезпечення населення фруктами на Черкащит*
(особисте присадибне, пщсобне, садово-городне), що дозволяе на 61,5 % гарантувати плодоягщш ресурси десертного спрямування. ^îm того, при само забезпечую-чому характерi виробництва досить значними е обсяги продукцй' про запас, яю складають 7,3 тис. т або 12,0 % у структурi вшх надходжень плодоягщно! продукцй'.
Очевидно, що стьськогосподарсьи пщприемства на сьогодш неспроможнi повнiстю покрити потребу населення у плодах i ягодах, а тому це створюе передумови для розвитку торгiвлi iмпортними фруктами. Порiвнюючи обсяги придбання продукцй' садiвництва населенням та il реалiзацiï стьськогосподарськими виробниками за балансами руху плодоягщно! продукцй' протягом 2005—2009рр., нами встановлено, що завезення до репону плодiв i ягщ (враховуючи iмпортну продукцiю) перевищуе власне виробництво у 14 раз. Це вказуе на необхщшсть активiзацiï власного виробництва в област з максимальним покрит-тям потреб населення у споживанш.
У формуваннi загального обсягу пропозицй' фруктiв значне мiсце посiдае частка iмпорту. У 2008 р. внутршнш ринок Черкащини поповнився за даним каналом на 156,8 т вартастю 65,4 тис. дол. США. При чому вщсутшсть розвитку вггчизняного виробництва продукцй' садiвниц-тва лише сприяе збiльшенню обсягiв завезення шозем-но! продукцй', тодi як експортнi операцй' розвиваються повiльно та носять нетривалий характер (виключно за рахунок поставок горшв очищених та у шкаралуш). Ос-новними iмпортерами фруктiв е краши бвропи: Польща, Нiмеччина та Нщерланди, а серед кра!н СНД — Грузiя. Для формування пропозицй' в регюш завозяться яблука, яю становлять основу споживання плодово! продукцй' Черкащини, на яю припадае 87,6 % в структурi придба-них фруклв за зовнiшнiми операцiями та свщчать про вiдтiк валютно! виручки за кордон. Розширення асорти-ментного складу номенклатурно! групи продукцй' садiв-ництва у складi iмпорту фруклв i ягщ до Черкасько! об-ластi вщбуваеться зi зростанням у структурi частки сухо-фруктiв (сумшей плодiв та горiхiв, цукатiв), а також фруклв у замороженому чи консервованому вигляд1
Цiновi спiввiдношення, як! складаються на свiтовому та внутршньому ринках продукцй' садiвництва, суттево перешкоджають розвитку галузi в регiонi. Вщкрипсть на-цiональноï економiки кра!ни, з одного боку, сприяе напов-ненню ринку фруктами для полшшення споживання !х населенням, з шшого — вказуе на неспроможнють вггчиз-
няних виробниыв конкурувати навiть на власному ринку. Це стосуеться рiвня цiнових показниюв, якi створюють загрози для розвитку плодiвництва та виробництва яблук зокрема. Динамка вартост виробництва 1 т зерняткових, вирощених с1льськогосподарськими пiдприемствами Чер-кащини, вказуе на низьку конкурентоспроможнють !х продукци. Цiна iмпортних яблук протягом 2005—2006рр. та 2008 р. була менша навиь за собiвартiсть вирощених с1льськогосподарськими пщприемствами плодiв на 40,5 та 11,1 % вщповщно. Щоб досягти цiнових переваг даним суб-'ектам господарювання необхщно здiйснювати комплекс заходiв щодо пiдвищення продуктивност багаторiчних насаджень та, вiдповiдно, зниження рiвня собiвартостi продукци. Тривала вiдсутнiсть окупного виробництва ставить пщ загрозу iснування галузi садiвництва.
На основi вивчення думки споживачiв фруктiв у Черкаськш областi встановлено, що при купiвлi продукци садiвництва ключовими факторами при виборi даного товару е цшовий фактор, товарний вигляд, попереднш досвiд щодо обрання конкретних сорпв (рис. 4).
Встановлено, що найбшьша привабливiсть тих чи iнших показниюв продукци садiвництва залежить вiд цтьово! групи споживачiв: при свщомому виборi перше мiсце займае критерiй сортового складу представлених фрукпв, враховуючи !х зовнiшнiй вигляд та категорiю виробника; на iмпульсивну купiвлю фруктiв найбшьше впливае зовнiшнiй вигляд та цшовий фактор, а спожи-вачi пошуково! групи здiйснюють свiй вибiр, спираючись не лише на зовнiшнi, а й цiновi параметри. Виходячи з цього, в торгових точках збуту продукци садiвництва першочерговим заходом е забезпечення продукщею з найкращим товарним виглядом, широко! сортово! номен-клатури та вартюно! пропозиц!!, що дозволить максимально врахувати потреби покупщв та реалiзувати !х платос-проможний попит. Крiм того, на долю таких критерив якостi як безпека продукци, вщповщшсть стандартам, iнформацiйне забезпечення про продукт припала наймен-ша частка серед оцiнок споживачiв.
З метою сприяння розвитку вичизняного споживчо-го ринку плодоягщно! продукци необидно здшснити комплекс органiзацiйно-економiчних заходiв, покликаних:
1) пiдвищити продуктивнiсть багаторiчних насаджень та створити виробничу базу на промисловш основi штенсивного типу для максимального забезпечення населення фруктами власного виробництва з поетапним доведенням площi садiв у 2020 р. до 4,4 тис. га насаджень штенсивного типу зi структурою площ пщ плодовi
Рис. 4. Значимкть критерйв зовншньоЧ оцтки HKOcmi плодоягiдноi продукци при г'х придбант, % [Розраховано за даними проведеного опитування]
сади (86,6 %), насадження гор!хоплщних культур (4,5 %) та ягщники (8,9 %);
2) удосконалити юнуючий порядок стандартизацп плодоягщно! продукци за принципами побудови систе-ми сертифшац!! плодоягiдного виробництва, а не готово! продукци, а також безпосереднього залучення виробника до процесу шспектування вирощування фруктiв та формування високо! якостi;
3) розвивати збутову сферу с!льськогосподарських виробникiв через !х спiвпрацю та !х об'еднання на основi виробничо-торгово! iнтеграц!l', що сприятиме на взаемо-вигiднiй основi м!ж учасниками такого об'еднання еко-номити кошти на досл!дження ринку, розвитку об'еклв iнфраструктури ринку, формувати та просувати товар на ринку, у тому числ! й за зовншшми поставками.
Висновки. Низький рiвень виробництва та самозабез-печення плодоягщно! продукци в розрахунку на одного жителя област сприяе збiльшенню обсягу iмпорту Вiдкритiсть нацiонально'! економiки кра!ни, з одного боку, створюе умови наповненню ринку плодовою продукцiею для збшьшення обсягiв споживання фруктiв населенням, але з шшого — вказуе на неспроможшсть вiтчизняних с!льськогосподарських пщприемств конкурувати навiть на власному ринку. Для встановлення економiчно стаб!ль-ного садiвництва для в!тчизняних аграрй'в, досягнення цшових переваг необх!дно здiйснювати комплекс заходiв щодо пiдвищення продуктивност! багатор!чних насаджень та, в!дпов!дно, зниження р!вня собiвартостi продукцй'. Серед прiоритетних напрям!в ефективного функцюнуван-ня споживчого плодоягщного ринку та д!яльност! вироб-ниив е розширення асортименту продукцй' садiвництва та забезпечення високо! !! якоста.
Лiтература
1. брмаков О. Розвиток агропромислового комбшу-вання садiвницьких пщприемств регюну / О. брмаков, В. Кушшрук, I. брмаков // Бухгалтерия в с!льському господарствi. — 2009. — № 15-16. — С. 42-48.
2. Рульев В. А. Економ!чш проблеми розвитку сад!в-ництва Укра!ни / В. А. Рульев — К.: ННЦ 1АЕ, 2004. — 360 с.
3. Рульев В. А. Якою мае бути стратег!я розвитку га-луз!? / В. А. Рульев // Сад, виноград i вино Укра!ни. — 2007. — № 3. — С. 4-6.
4. Шестопаль О. М. Нарощування виробництва плод!в i яг!д: економiчний та соцiальний аспекти / О. М. Шестопаль // Економка АПК. — 2006. — № 2. — С. 22-25.
5. Шумейко А. Ринок фрукпв i винограду: поточна кон'-юнктура i прогноз / А. Шумейко, С. Кондратенко, А. Гри-горенко // Пропозиц!я. — 2006. — № 11. — С. 42-47.
6. Програма розвитку садiвництва Укра!ни на перюд до 2025 року [Електронний ресурс]: наказ Мшютерства аграрно! пол!тики Укра!ни в!д 21.07.2008 р. № 444/74. — Режим доступу: http://www. minagro. gov. ua/page/?7528.
7. Про державну пщтримку розвитку садiвництва, виноградарства, розсадництва та виноробно! промисло-вост! на перюд до 2005 року [Електронний ресурс]: постанова Кабшету Мшютр!в Укра!ни в!д 04.04.1994 р. № 220. — Режим доступу: http://www. uazakon. com/ document/tpart05/isx05298. htm.
8. Про заходи щодо подальшого розвитку сад!вницт-ва та городництва [Електронний ресурс]: Указ Президен-
та Украши вiд 23.09.1999 р. № 1204/99 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon. nau. ua/doc/ ?uid=1082.4361.0.
9. Про затвердження нормативiв витрат на проведен-ня вiдповiдних робiт, в межах яких проводиться компен-сащя суб'ектам господарювання у виноградарствi, сад-iвництвi i хмелярствi [Електронний ресурс]: наказ Мшстерства аграрно'' полiтики Украши вiд 04.03.2008 р. № 117. — Режим доступу: http://zakon. nau. ua/doc/ ?code=v0117555—08.
10. Про збiр на розвиток виноградарства, садiвницт-ва i хмелярства [Електронний ресурс]: закон Укршни вщ 09.04.1999 р. № 587—XIV ^i змiнами i доповненнями вщ
05.03.2009 р. № 1067-VI). — Режим доступу: http://zakon. rada. gov. ua/cgi—bin/laws/main. cgi? nreg=587—14.
11. Про безпечшсть та якiсть харчових продукпв [Електронний ресурс]: закон Украши вщ 23.12.1997 р. № 771 ^i змiнами i доповненнями вщ 06.07.2010 р. № 2436-VI). — Режим доступу: http://zakon. rada. gov. ua/cgi-bin/ laws/main. cgi? page=1&nreg=771 %2F97-%E2 %F0.
12. Про заходи щодо пщвищення якостi вiтчизняноï продукцй': Указ Президента Украши вщ 23.02.2001 р. № 113/2001 // Урядовий кур'ер. — 2001. — 6 берез. — С. 10.
13. Про заходи щодо розвитку аграрного ринку: Указ Президента Украши вщ 30 серпня 2004 р. № 1021/2004 // Урядовий кур'ер. — 2004. — 3 верес. — С. 5.
