CC BY
13
Л1тература
1. Податковий кодекс Укра!ни (вiд 02.12.10 р., № 2755-VI): чинне законодавство i3 зм> нами i допов. на 16.02.2011 року: (Вщповщае офщ. TeKCTOBi). - К. : Вид-во "Алерта"; ЦУЛ, 2011. - 480 с.
2. Закон УкраИни "Про вщпустки" вщ 15.11.96 р., № 504/96-ВР.
3. Закон Украши "Про збiр та облiк единого внеску на загальнообов'язкове державне соцiальнe страхування" вiд 08.07.10 р., № 2464-VI.
5. Порядок обчислення середньо! заробггно! плати, затверджений постановою КМУ вщ 08.02.95 р., № 100.
6. Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платниюв податку, i сум утриманого з них податку, затверджений наказом ДПАУ вщ 24.12.10 р., № 1020.
7. 1нструкщя зi статистики заробггно! плати, затверджена наказом Мiнстату вщ 13.01.04 р., № 5.
8. 1нструкцш про порядок нарахування i сплати единого внеску на загальнообов'язкове державне сощальне страхування, затверджена постановою правлiння ПФУ в1д 27.09.10 р., № 21-5.
Дутчак И.Б. Расчет, налогообложение и отражение в учете отпускных выплат
Рассмотрен порядок расчета и налогообложения суммы отпускных, приведены главные подходы к определению продолжительности расчетного периода и расчета средней зарплаты, а также изложен учет начисления и выплаты отпускных.
Ключевые слова: отпускные выплаты, продолжительность отпуска, среднедневная зарплата, налогообложение отпускных, учет отпускных выплат.
Dytchak I.B. The calculation, taxation and accounting of leave payments
In the article the calculation and taxation of the sum of leave payments are researched, the main ways to leave term determination and average day salary calculation are explored and leave payment accounting is demonstrated.
Keywords: leave payment, leave term, average day salary, leave payment taxation, accounting of leave payments.
УДК 336.225.2 Викл. Р.Р. Енверов - 3anopiibKuu т-т економти тдприемства
та мжнародног економти; маг^трант С.Я. Мазурок - Львiвська КА
ПОТЕНЦ1ЙН1 ПЕРЕВАГИ ТА РИЗИКИ СТАБ1Л1ЗАЦ1ЙНО1 ПОЛ1ТИКИ АДМ1Н1СТРАЩ1 СПОЛУЧЕНИХ ШТАТ1В
АМЕРИКИ
Грунтовно проаналiзовано можливi позитивш та негативш наслщки впрова-дження антикризово! пол^ики уряду Барака Обами. Здшснено емшричний аналiз впливу збшьшення урядових видатгав на динамжу показнигав номшального обмш-ного курсу, сукупного споживання та ВВП кра!ни. На осжга отриманих результапв надано рекомендаци щодо подальшого використання експансшно! фюкально! та мо-нетарно! полiтики.
Ключовг слова: обмшний курс, ВВП, eкспансiйна фiскальна полггика, експан-сiйна монетарна полiтика, споживання, урядовi видатки.
Вступ. Доцшьшсть впровадження стабЫзацшного плану уряду Барака Обами, що передбачав значне збшьшення дефщиту бюджету з метою за-поб1гання стр1мкому зменшенню доходу, а вщповщно - обсяпв приватного споживання та швестицш, як слугують основним "двигуном" економжи США, е одним з тих питань, як активно дискутують економюти з1 св1товим
iMeHeM, але тим не менше належать до тих питань, на KOTpi однозначно! вщ-повiдi не може дати шхто. Дieвiсть експансшно! фюкально! полггаки (або фiскальних стимулiв) як найважлившого елемента антикризово! полiтики е одшею з найактуальнiших тем в академiчнiй науцi та практицi економiчноl полггаки. Оскiльки США i надалi е головним центром свиово! економжи, ди-намiка американського ВВП продовжуе визначати ситуащю як у двох шших "центрах" — Захiднiй Сврот та Кита!, так i рештi кра!н свиово! "периферп". Нова економiчна полиика такого плану використовуеться вперше за тсля-военну iсторiю США. Попередньо у 1930-х роках практикувалася експан-сiйна фiскальна полiтика в поеднанш з рестрикцiйною монетарною полии-кою ("новий курс" президента Ф. Рузвельта). Саме тому дослщження майбутнього розвитку подiй е надзвичайно слушним на сьогодш.
Д1ев1сть ф1скальних стимул1в. Необхщнють стабiлiзацiйних заходiв наразi дослiджують багато вчених (Пауль Крюгман, Джозеф Олглщ, Дейвщ Акелофф, Лоуренс Котлжофф, Крютша Ромер), а також сучаснi та колишш посадовi особи найвищого рiвня, як Бен Бернанке, Алан Гршспен, Генрi Пол-сон чи Ларрi Саммерс. Примiром, колишнiй мiнiстр фшаншв Г. Полсон наго-лошуе, що iснуе три основних стратеги подальших дш, а саме: 1) змщнення фшансово! системи США; 2) надання якомога бшьшо! пiдтримки фондовому ринку; 3) нейтралiзацiя наслiдкiв фшансово! кризи [4]. Джеремi Сiдел з Уш-верситету Пенсшьванп для аналiзу причин формування фшансово! кризи су-часного етапу порiвнюе монетарний та кейншанський пiдходи i стверджуе, що поеднання обох теорш дае нам змогу зрозумiти причини виникнення само! кризи (кейншанська теорiя), а також врахувати заходи, необхщш для за-побiгання переходу рецесп в депрешю (монетарний пiдхiд): "Хоча кейнсiанцi мали ращю щодо причин кризи, проте Мштон Фрiдман i монетаристи знайшли правильнi шляхи виходу з не!. Голова ФРС Бен Бернанке, який вив-чав "Монетарну iсторiю" Фрщмана, зробив усе, аби Федеральний резерв не повторив помилок 1930-х роюв" [5]. Палким прихильником експансшно! фю-кально! полiтики США е лауреат Нобелiвськоl премп у сферi економжи Пауль Крюгман [2].
Аналiзуючи поди 2008-2009 рр., Алан Гршспен зазначае, що варто здшснити переощнку ставлення держави до великих фшансових компанiй, якi тривалий час розглядалися необхiдним елементом глобалiзованоl фшан-сово! структури. Сьогоднi колишнiй голова ФРС США вважае, що доцшьним було б компанп, що зазнали чималих втрат, роздiлити на декшька частин, як це було зроблено 1911 р. з компашею Standard Oil. Окремi частини стали бшьш вартiсними для фондового ринку, шж компанiя Standard Oil перед роз-дiлом [1]. Поряд з тим ефективнють пакету антикризових рiшень викликае критику економiстiв-консерваторiв, якi переконанi, що в тдсумку розширен-ня внутршнього попиту виявиться незначним, а супутнш рiст державних ви-даткiв призведе лише до збшьшення державного боргу, котрий перевищить 100 % вщ ВВП. Лiберали ж сподiваються, що пакет фюкальних стимулiв дасть змогу збшьшити асигнування на соцiальнi потреби [7].
Професор П. Кругман вважае, що фюкальний план мае бути зосере-дженим на державних видатках, оскшьки зменшення податкiв навряд чи при-
веде до тдвищення попиту, як це можна побачити на ochobî npocroï моделi Манюва-Саммерса. Проте Hapa3i професор Гарвардського ушверситету Г. Манюв, який в 1990-х роках перебував серед економiчних радниюв Адмь нiстрацiï президента Д. Буша-молодшого, заявляе, що "юнуе чимало причин для сумнiвiв" вщносно того, чи потребуе економiка значного збшьшення дер-жавних видаткiв. Перевагу отримують заходи щодо скорочення податюв. На-вiть економiсти, що цшком прихильно оцiнюють "план Обами", наприклад дослiдник з 1нституту Брукiнгса Е. Рiвлiн, стверджують, що деякi швестицп, наприклад у розвиток професiйно-технiчноï освгга та iнфраструктурнi проек-ти, "не вщносяться до пакету заходiв проти рецесп" [8].
Багатьох економiстiв та анаттиюв непокоïть державний борг краши, що безперервно зростае [9]. На сьогодш США позичили майже 14 трлн дол. Проте головний економют мiжнародноï фiнансовоï групи ING Роб Карнелл стверджуе, що "на даний час стан американсь^ економiки не е катастрофiч-ним", адже державний борг не перевищуе 100 % вщ ВВП. У той же час Девщ Уейс, провiдний економют мiжнародного рейтингового агентства Standard & Poor's, переконаний, що "якщо полггака США не змiниться, то державний борг США до 2050 р. досягне 350 %> вщ ВВП" [6]. Таким чином, можемо ви-окремити декшька факторiв, що не найкращим чином характеризують обрану полиику антикризових заходiв, а саме:
• значне збшьшення дефщиту бюджету може призвести до зростання державного боргу понад 100 % вщ ВВП, що стане "яскраво-червоним сигналом" про небезпеку дефолту держави;
• послаблення позицш долара як осиовно! резервно! валюти свпу, або при-иаймш иестабшьнють обмшного курсу американсько! грошово! одинищ до основних свггових валют внаслвдок безперервно! емюи грошей може приз-вести до втрати доларом статусу резервно! валюти;
• не виключено, що "юнуе ризик подвшного спаду економжи, або Ш-под1бно! рецеси в наприкшщ 2011 р.", як це стверджуе вщомий економют Нур1ель Руби на тдстав1 зростання трьох найважливших показниюв — цши на нафту, державного боргу i реально! вщсотково! ставки [3].
Емшричне тестування основних функц1ональних зв'язюв. Для ем-
пiричноï верифiкацiï засадничих теоретичних гшотез спочатку дослiджено регресшну залежнiсть обсягiв ВВП США вщ обсягiв урядових видаткiв за да-ними 1957Q1—2010Q2. Переважну бiльшiсть показниюв отримано з бази да-них IFS, а саме: Y — валовий внутршнш продукт США, G — урядовi видатки (млрд дол. США).
Для ощнки взаемозалежностi цих показниюв використовувалась така регресiйна модель:
Y = С(1) + C(2) • Y (-1) + C(3) • G + C(4) • G(-1), (1 )
що враховуе лаговi ефекти незалежних змiнних.
Пiсля ощнювання рiвняння (2.1) методом 2SLS з шструментальними змiнними було отримано наступш результати:
Y = 0.078799 + 0.966299Y(i-1) + 0.179183G( - 0.146239G(i-1) (1а)
(4.038*) (83.509***) (3.276***) (-2.605***) R2=0.899928; DW=1,957620.
Cкоригований коефщент детермiнацiï R2 свiдчить про досить сильний зв'язок мiж факторами та результатом, а показник DW не засвщчуе автокоре-ляцiï залишкiв, а отже, отримана залежнють е абсолютно коректною. Вплив збiльшення урядових видатюв (G) протягом поточного перiоду е прямим, але з лагом у квартал вщбуваеться негативна корекщя. Враховуючи данi резуль-тати емпiричного дослщження, можемо зробити висновок, що експансшна фiскальна полiтика, яка виражаеться у збшьшенш урядових видаткiв, мае досить короткочасний позитивний вплив на динашку ВВП краши. Попереднi обсяги урядових виплат доволi негативно вщображаються на нацiональному доходi краïни.
Наступним кроком емтричних дослiджень перспектив i недолтв ек-спансiйноï фiскальноï та монетарноï полiтики в США буде дослщження взаемозалежностей мiж сукупним споживанням та урядовими видатками. Для нашого дослiдження використовувались також квартальнi дат 1957Q1-2010Q2. Показники отримано з бази даних IFS. Сукупне споживання умовно позначено надалi як CONS, урядовi видатки вiдповiдно - G, показники вимь рюються у млрд дол. США.
Для дослщження використовуемо таку регресiйну модель:
CONS = C(1) + C(2) • CONS(-1) + C(3) • G + C(4) • G(-1), (2)
що враховуе лаговi ефекти незалежних змiнних.
Для оцiнки регресiйноï залежностi вказаних показникiв моделi (2) бу-ло використано метод 2SLS з шструментальними змiнними. Результати дос-лiдження такi:
CONS = 0.061557 + 0.960959CONS(t -1) + 0.138192Gt + 0.098084G(t -1) (2а) (7.600*) (128.532***) (3.231**) (-2.216**) R2=0.979960; DW=1,626752.
Значення показникiв R2 та DW св^ать про достовiрнiсть результатiв дослiдження. Вплив урядових видатюв на сукупне споживання за поточний перюд е прямим, але з лагом у квартал вщбуваеться негативна корекщя, як у наведенш вище залежносп для ВВП. Проте сумарний вплив за тдсумком двох кварталiв е додатним i вiдчутнiшим, шж для ВВП (рiвняння 2 а). Такий результат можна пояснити негативним впливом на приватш швестищй, як слугують iншою вагомою компонентою ВВП.
Необхщним також е дослiдження впливу антикризових заходiв на обмшний курс нацiональноï грошовоï одиницi США. Номшальний обмiнний курс позначений в регресп Е, а державнi видатки G. У розрахунках застосова-но номшальний обмшний курс долара США до валюти SDR. Показники урядових видатюв (G) подано у млрд дол. США.
Для ощнки взаемозалежносп цих показниюв використовувалось така регресшна модель:
E = C(1) + C(2) • E(-1) + C(3) • G + C(4) • G(-1), (3)
що враховуе лаговi ефекти незалежних змшних.
В емпiричному дослiдженнi регресiйноï моделi (2.3) було використано метод 2SLS i отримано таю результати:
Е = -0.0397 - 0.934459Е(Г -1) + 0.0562330Г - 0.0476480(Г -1) (3 а)
(-2.225***) (38.422*) (4,675***) (-4,312**) Я2=0.973; БШ=1.840.
Статистична значущiсть бшьшосп коефiцieнтiв та прийнятш статис-тичш характеристики регресiйного рiвняння (3 а) дають змогу здiйснити предметний аналiз отриманих результатiв. Отже, у поточному перiодi вплив урядових видаткiв на обмшний курс е прямим. 1з оберненою залежнiстю вщ-буваеться вплив державних видатюв за попереднiй перюд.
Проаналiзувавши результати емпiричних дослiджень впливу урядових видатюв поточного i минулого перiодiв на нацiональний дохiд, номшальний обмiнний курс та сукупне споживання, можемо зауважити, що ця залежнють дае позитивний результат. Проте сумарний вплив за два квартали дещо попр-шуе результати експансшно! фюкально! полiтики. Адже збiльшення урядових видатюв негативно впливае на вс дослщжуваш макроекономiчнi показники з лагом в один квартал. Такий результат е певною мiрою позитивним для по-казника номiнального обмiнного курсу долара, адже тсля девальвацп за по-точний перiод, позитивно вплинувши (стимулювання нацiонального вироб-ництва та експорту), вже у наступний перюд буде спостершатися ревальващя нацюнально! грошово1 одинищ.
Використання експансшно! фюкально! та монетарно! полiтики е важе-лем, що може дiяти в рiзних напрямах. Передбачити точний розвиток подш дуже важко, тому нiхто i не наважуеться зробити цього. I це зрозумшо, адже використання експансiйних методiв впливу на економiчну ситуацiю може дозволити лише кра!на з великим економiчним потенцiалом, а саме США.
Питання основного недол^ експансшно! фюкально! та монетарно! политики (збiльшення вщсотка зовнiшнiх запозичень залежно вiд ВВП), е ос-новним на цьому етапi. За довготермiнового знецiнення долара, у тривалш перспективi iснуе загроза зниження довiри до ще! грошово! одиницi. Еконо-мiсти прогнозують, що на тлi знецiнення американсько! валюти на панiвнi позицп може вийти евро. Передумовами таких подiй може стати i дедолари-зацiя залежних економiк. У такому випадку в США може вщбутись значний приплив катталу, а точнiше повернення випущених ранiше в обiг купюр. Наслщки таких подiй невтiшнi: 1) зростання шфляцп всерединi кра!ни; 2) спад виробництва; 3) втрата лщируючих позицш; 4) спад дшово! активностi у фшансовш сферц 5) зниження котирувань акцш американських компанiй на свиових бiржах.
Такi наслiдки безперечно е доволi невтiшними, проте ризик настання таких подш юнуе. Також варто зазначити, що у разi ефективного замщення в довготермiновiй перспективi експансшних заходiв на рестрикцiйнi, економiч-не зростання матиме вигляд V-подiбноl траекторп. Адже ВВП повернеться до значення рiвноважного тренду економiчного зростання. Також варто не забу-вати i про незаперечнi переваги США щонайменше у п'яти аспектах: 1) наяв-нiсть квалiфiкованоl робочо! сили; 2) велика частка перспективних для швес-тування та катталовкладення галузей; 3) ращональнють населення; 4) швид-юсть та ефективнiсть прийняття необхiдних ршень владою; 5) сильна вико-навча вертикаль.
Цi аспекти е не останнiми чинниками, що стимулюють eKOHOMi4He зростання у кратг Також вщомо, що США - це кра1на-споживач. Цей аспект виступае додатковим аргументом на користь оптимютичного варiанта роз-витку подiй. З постшно зростаючими потребами американцiв сукупне споживання буде збшьшуватись у майбутньому. Такий сценарiй наслiдкiв експан-сшно1 полiтики виправдовуе запровадженi заходи стабЫзацп економiки.
Висновки. На пiдставi зробленого дослiдження можемо зробити що-найменше три висновки. По-перше, наслщком експансшно1 фюкально1 поль тики прогнозовано мае стати активiзацiя виробництва в краш, що в еконо-мiчнiй теорп веде до збiльшення ВВП кра1ни. На сьогодт, виробництво де-яких товарiв переноситься на територто США, для прикладу виробництво Li-Ion акумуляторiв; компанiя Yamaha переносить бшьшу частину виробництва ATV; General Electric - виробництво нових енерговипдних водонагрiвачiв, виробляти у США сво1 товари почали також NCR та Caterpillar (CAT). Проведет емтричт дослщження характеру впливу державних видатюв на дохвд показали позитивт результати, що тдтверджуе данi прогнози.
По-друге, антикризовi заходи США покликанi "оживити" нацiонального споживача. Збiльшення видаткiв бюджету позитивно впливае на попит усере-динi кра1ни. Це пiдтверджуеться результатами емтричного дослiдження (2 а).
По-трете, певна девальвацiя долара в короткотривалому перiодi спри-ятиме налагодженню зовтшньо! торгiвлi кра1ни, а також стимулюватиме попит на внутрiшньому ринку. На цьому етапi за юнуючих валютних вiйн, слаб-кий долар е основним важелем конкурентних протистоянь США-Китай. Тому полиика експансiйних монетарних впроваджень е абсолютно виправданою.
Таким чином, ризики використання запровадженого пакету антикри-зових заходiв iснують, але реалiзованi фюкальш заходи все-таки матимуть позитивний результат.
Л1тература
1. Greenspan A. The Global Financial Crisis: Causes and Consequences A. Greenspan, C. Peter McColough // Series on International Economics. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.cfr.org/publication/20417
2. Krugman P. When should the Fed raise rates? (even more wonkish). [Electronic resource]. - Mode of access http://www.krugman.blogs.nytimes.com/2009/10/11/when-should-the-fed-raise-ra-tes-even-more-wonkish/#comments
3. McDermid В. Эксперт, предсказавший кризис, не исключает нового спада экономики США / В. McDermid // РИА Новости. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. ri-an.ru/crisis/20090 528/172578676.html
4. Paulson H. Remarks by Secretary Henry M. Paulson, Jr. on Financial Rescue Package and Economic Update. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.ustreas.gov/press/releases/ hp12 65.htm
5. Siegel J. The Crisis: Keynesians vs. Monetarists. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.finance.yahoo.com/expert/article/futureinvest/195907.
6. Матюшенко И. Если экономика США рухнет, то потянет за собой весь мир?. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.newsland.ru/News/Detail/id/328135/cat/44/
7. Рогов С.М. Перспективы политики администрации Обамы / С.М. Рогов // США Канада. - 2009. - № 3. - С. 23-28.
8. Смирнов В.Е. О планах администрации Б. Обамы по выходу из кризиса / В.Е. Смирнов // Бюллетень иностранной коммерческой информации. - 2009. - № 21. - С. 121-124.
9. Шевчук В.О. Симптоми фшансово! кризи / В.О. Шевчук // Вюг! ДВ. - 2008. - № 8.
Энверов Р.Р., Мазурок С.Я. Потенциальные преимущества и риски стабилизационного плана администрации Соединенных Штатов Америки
Проанализированы возможные позитивные и негативные экономические последствия использования антикризисной политики правительства Барака Обамы. Сделан эмпирический анализ влияния увеличения государственных издержек на динамику показателей номинального обменного курса, совокупного потребления и ВВП страны. На основе полученных результатов предоставлены рекомендации относительно дальнейшего использования экспансивной фискальной и денежной политики.
Ключевые слова: обменный курс, ВВП, экспансивная фискальная политика, экспансивная денежная политика, потребление, государственные издержки.
Enverov R.R., Mazurok S. Ya. Potentional advantages and risks of stabilizing plan of administration of the United States of America
All possible positive and negative consequences of the introduction of anti-crisis policy of Barak Obama's government were analyzed. An empirical analysis of the impact of increased government spending on the dynamic performance of the nominal exchange rate, aggregate consumption and GDP was conducted. Based on the results provided further guidance on the use of expansionary fiscal and monetary policy.
Keywords: exchange rate, GDP, expansionary fiscal policy, expansionary monetary policy, consumption, government spending.
УДК 332.1 Викл. Р.Р. Енверов - ЗапорЬький тститут економжи
пгдприемства та мжнародно1 економжи; магктрант О. О. Стегура - Львiвська КА
ТЕНДЕНЦП ШНОВАЦШНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 У ЛЬВ1ВСЬК1Й ОБЛАСТ1
Дослщжено тенденци в процес шновацшно! д1яльност в Льв1всьгай област з метою виявлення проблем, яга перешкоджають розвитку сфери шновацш. Проана-л1зовано тенденци шновацшно-швестицшного процесу Льв1всько! обласп за останш дегалька рогав, визначеш основш проблеми, яга його затримують i запроновано спо-соби !х виршення.
Ключовг слова: шновацшна д1яльшсть, швестици, фшансування.
Актуальшсть теми. 1нновацшна дiяльнiсть в сучасному свт вдаграе дуже важливу роль для забезпечення конкурентоспроможносп тдприемства, обласп та кра!ни загалом.
Розвиток шновацшно-активних тдприемств вщбуваеться набагато швидше шж шших, та приносить набагато бшьший прибуток. Вщ !х дiяльнос-тi залежать темпи зростання економiки загалом, прибутку на душу населения, соцiального стану регюну тощо. Але iнновацiйний процес потребуе швести-цiй, як е надто малими не лише у Львiвськiй областi, але i в Укра!ш загалом.
Iнновацiйна дiяльнiсть в регюш е одним з найважливших чинникiв економiчного зростання, пiдвищення конкурентоспроможност та покращен-ня соцiально-економiчного стану. У Львiвськiй областi зосереджено великий науковий потенщал, який недостатньо реалiзуеться у процесi вiдтворення господарсько! дiяльностi.
Мета дослiдження: аналiз процесiв шновацшнш дiяльностi у Львiвсь-кiй обласп.
