CC BY
18
4. Putti J.M. Management: a Functional Approach. - New York : McGraw-Hill Education, 1988. - 420 p.
5. Porth S.J. Strategic Management: A Cross-Functional Approach. - Denver: Prentice Hall, 2002. - 266 p.
6. Тьетар Р.А. Менеджмент / Р. А. Тьетар : пер. с франц. - С.-Пб. : Изд. Дом "Нева", 2003. - 96 с.
7. Gampton D.R. Modern Management: Issues and Ideas. - Encino, California, USA: Dickenson Pub. Co., 1969. - 493 p.
8. Немцев А.Д. Стратегия формирования конкурентоспособности машиностроительной продукции / А. Д. Немцев. - Саратов : Изд-во Сарат. ун-та, 2001. - 96 с.
9. Котлер Ф. Основы маркетинга / Ф. Котлер. - М. : Изд-во "Вильямс", 2005. - 1200 с.
УДК330.567.28:330.322(477) Проф. I.О. Тивончук, д-р екон. наук;
acnip. В.Я. Карковська - НУ "Льв1вська пол1техмка"
ПОТЕНЦ1АЛ ЗАОЩАДЖЕНЬ ЯК ОСНОВНЕ ДЖЕРЕЛО ТРАНСФОРМАЦП ЗАОЩАДЖЕНЬ В ШВЕСТИЦП
Визначено сутшсть потенщалу заощаджень. Виокремлено етапи ощнювання потенщалу заощаджень та здшснено його аналiз. Запропоновано певш заходи для формування потенщалу заощаджень як основних джерел швестицш нащонально'1 економши Укра1ни. Встановлено, що для захисту штереав власниюв заощаджень потрiбно вжити певних заходiв щодо: розвитку шфраструктури фшансового ринку, яю акумулюють i розмщують заощадження, способи вкладення заощаджень i умов 1х привабливостi; виробничо1 орiентащi швестування заощаджень iз гарантieю отри-мання сощально'1 та економiчноi вигоди; реального сектору, у якому повинен юнува-ти iстотний попит на додатковi фiнансовi ресурси.
Ключов1 слова: заощадження, швестицп, потенцiал заощаджень, складовi потенщалу заощаджень.
Prof. I.O. Tyvonchuk;post-graduate V. Ya. Karkovska-
NU "L'vivs'kaPolitekhnika"
Saving potential as basic transformation source of saving in investment
In the article certainly essence potential of saving. The stages of evaluation of potential of economies are selected and his analysis is carried out. Certain measures are offered for forming of potential of economies as basic sources of investments of national economy of Ukraine. It is set that for defence of interests of proprietors of economies it is needed to accept certain measures in relation to: to development infrastructures of financial market, which accumulates and places economies, methods of investment of economies and terms of their attractiveness; production orientation of investing of economies with the guarantee of receipt of social and economic benefit; real a sector in which substantial demand must be on additional financial resources.
Keywords: saving, investments, potential of saving, constituents of potential of saving.
Постановка проблеми. Стабшьний розвиток нацюнально! економжи Укра1ни розглядаеться у зв'язку 1з зростанням швестицш та пошуком швести-цшних ресуршв. Важливим чинником у зростанш швестицш е визначення на-явно1 кшькост1 заощаджень, яю можна ефективно надаш трансформувати в швестици. Тому постае завдання сформувати та оцшити потенщал заощаджень нацюнально! економжи. Прюритетшсть розроблення ще1 проблеми зу-мовлена, насамперед, ii багатограншстю та комплексним характером.
Аналiз дослвджень та публiкацiй. Вiтчизнянi та зарубiжнi вчеш О. Ареф'ева, О. Коренков [1], Т.В. Баулша [2], О.З. Ватаманюк [12], Н.А. Иванов, Ю.Г. Одегов, К.Л. Андреев [3], Д.М. Черваньов [4], А.И. Само-укин [5], Л. Д. Ревуцький [6], В.1. Щелкунов [7], дослщжуючи проблематику економiчного потенцiалу зосереджують увагу в основному на загальний по-тенцiал шдприемства, виробничий, невиробничий, кадровий, iнновацiйний, швестицшний, маркетинговий, фiнансовий. Проте, жоден i3 дослiдникiв не розробив пiдходу щодо визначення потенцiалу заощаджень.
Мета дослвдження - введення поняття мпотенцiал заощаджень", виз-начити методологiчнi пiдходи до його ощнки.
Основш результати дослвдження. Потенцiал заощаджень - це базова основа широкого розвитку швестицшно! д1яльно!. Потенцiал заощаджень - це потенцшна, не використана величина наявних заощаджень секторiв загально-го державного управлшня, домашнiх господарств, некомерцiйних органiзацiй, що обслуговують домашнi господарства, фiнансових i не фiнансових корпора-цiй, враховуючи заощадження iноземних суб'екпв у нащональнш економiцi, яка формуеться на основi розподiлу валового нацiонального доходу.
Ощнювання потенцiалу заощаджень передбачае використання комплексного шдходу, спрямованого на поетапну реалiзацiю конкретних етапiв:
1. Визначення мети ощнювання потенщалу заощаджень за допомогою виявлення чинникiв впливу. Для глибшого дослiдження потенцiалу заощаджень систематизуемо чинники, як мають на нього вплив: Сощально-економЬчш чинники:
• доходи. Залежтсть заощаджень ввд доходiв мае велике практичне значения тд час здiйсиеиия фшансово1 полiтики. З одного боку, досягнення високого рiвня життя населення дае для економiки великий потенциал заощаджень i можлившть трансформаций' !х в швестици. З шшого боку, потрiбио придiляти особливу увагу високозабезпеченим верствам населення, як джерела значно1 частки заощаджень. С ще один аспект отримання доходiв, тобто доходи, от-римаиi незаконним шляхом (тiиьовi доходи), як створюють проблеми 1'хньо-го використання. Виникае проблема легалiзацil таких доходiв, а поки що iз них формуються иемобiлiзоваиi заощадження, а також виведення !х за кордон. Тому, чим бiльше тшьових доходiв, тим б^ший об'ем иемобiлiзоваиих заощаджень. Стимулювання таких заощаджень недощльне, тут важливо зо-середити увагу на швестищйне використання вже iсиуючих таких заощаджень i мобiлiзувати !х;
• доходи фтансового ринку. Цей чинник мае важливе значення, особливо для заощаджень, як спрямовуються на отримання доходу. Чим вища дохвдтсть фшансових iнструментiв, тим бiльший стимул для потенщалу заощаджень. Недосконалють фiнансових риншв, а також !х незначний розвиток е негатив-ним для потенщалу заощаджень;
• тфлящя. Складний i неоднозначний чинник, який мае вплив на потенщал заощаджень. З одного боку, рiвень дохвдност на фшансовому ринку включае iнфляцiйиу складову. Висока iнфляцiя дае змогу отримати високий номшаль-ний дохвд ввд вкладень. Проте це свiдчить про нестабшьний розвиток еконо-мiки i високий рiвень ризику. За сталого розвитку економiки i нормального рiвня шфляци (5-7 % рiчних) вагомий дохiд буде приносити тiльки значт су-ми заощаджень, що доступно кожному. Тому цей аспект буде вщгравати в основному другорядну роль. Проте, з iншого боку, шфлящя, знижуе рiвень
доходiв, зокрема доходи вщ iнвестицiй. А це, своею чергою, послаблюе фор-мування потенцiалу заощаджень. KpiM цього, шфлящя знещнюе вже юну-ючий потенщал заощаджень. Вихщ з тако1 ситуацп - формування заощаджень в шоземнш валют! тощо. Таким чином, шфлящя мае двоштий вплив на формування потенщалу заощаджень;
• податки. Мае значний вплив на формування потенщалу заощаджень, а саме, чим вишд ставки податку, тим нижча частка заощаджень у дохода Зростання податкiв спричинить зростання тшьових доходiв, вивiз капiталy закордон. Застосування податкових пiльг призводить до зростання потенщалу заощаджень;
• споживання та його особливост1. Один iз важливших чиннишв, який впли-вае на потенщал заощадження. Вплив проявляеться через рiвень доходiв. Чим вищий рiвень доходiв, тим бiльшими будуть заощадження. Якщо ранiше нагромадженi матерiальнi i нематерiальнi активи е великими, то зменшуеться потреба в них, а заощадження збшьшуються. Проте, значна частки активiв придбана давно, i фiзично, i морально вже зношена, i якщо виникае потреба в 1хнш замiнi, то заощадження зменшуються;
• соц1алъно-економ1чна ситуац1я в краш. Розвиток нащонально1 економiки ак-тивiзyе формування потенщалу заощаджень. Проте, cоцiально-економiчна нестабшьтсть призводить до зниження рiвня потенщалу заощаджень;
Полтичм чинники: потенщал заощаджень залежить вщ пол1тично1 ситуаци, насамперед, через спрямовашсть ïï для розвитку нащонально1 еко-номжи. Негативна полггична ситуащя призводить до нестабшьност i зниження потенщалу заощаджень;
Психологiчнi чинники. можливост управлшня психолопчними чин-никами обмежеш i реал1зуються в основному в довготривалому перюд1 (шд-вищення штелектуального та культурного р1вня, чи шдвищення р1вня довь ри). Значення описаних чинниюв мае важливе практичне значення, тобто дае змогу регулювати потенщал заощаджень, зокрема стимулювати трансформа-щю заощаджень в швестици. Потенщал заощаджень передбачае потребу мак-cимальноï реалiзацiï штереЫв уЫх учасниюв процесу заощадження, що слу-гуватиме шдвищенню ефективного використання цього потенщалу.
Беручи до уваги перший етап, можна видшити, що для реального ощнювання потенщалу заощаджень потр1бно визначити основш причини, як мають на нього вплив:
• тимчасов1 змти. У разi тимчасового зниження (зб^шення) отримуваного доходу cпоcтерiгаетьcя зниження (зростання) споживання. Внаслщок цього вщбуваеться зниження (зростання) заощаджень. Оскшьки йдеться про тимча-cовi коливання доходу, то вщповвдно вiдбyваетьcя змiна заощаджень за раху-нок зниження (зб^шення) найбiльш лiквiдноï його частини - заощаджень у грошовш формi, цим самим iншi cкладовi заощаджень можуть залишатись практично без змiн;
• постшш змти. У разi поспйного зниження доходiв, кшцеве споживання буде постшно зменшуватись на величину зниження доходу, а заощадження до певного моменту залишаться незмшними.
• очтування майбутшх змт. 3i змшою (зростанням) доходу заощадження мо-жуть зростати.
Важливими прюритетами потенщалу заощаджень повинш бути:
• консотдащя ÏHTepecÏB учасниюв процесу заощаджень;
• акумулювання заощаджень для реалiзацiï проектов в прiоритетнi галуз1 национально! економ1ки;
• нормативно-правова зaхищенiсть тд час формування потенцiaлy заощаджень.
2. Ощнювання потенщалу заощаджень на основ! складових, як можна записати в структурнш залежност вщ таких змшних:
P = Р{ДЗ + ЗН + ЗНО + ЗФК + ЗНФК +13}, (1)
де: ДЗ - заощадження сектора держаного управлшня; ЗН - заощадження домашшх господарств; ЗНО - заощадження некомерцшних оргашзацш, що обслуговують домашш господарства; ЗФК - заощадження фшансових кор-порацш; ЗНФК - заощадження нефшансових корпорацш; 1З - шоземш за-ощадження;
Така структурна залежшсть виражена в абсолютнш величиш. Оскшь-ки потенщал заощаджень залежить вщ валових заощаджень нащонально! економжи та шоземних заощаджень, як трансформуються в швестицп нащ-онально! економжи. Тому, для подальшого дослщження потр1бно дослщити вплив кожно! з1 складових потенщалу заощаджень.
3. Ощнювання потенщалу заощаджень за основними його складови-ми. Продовжуючи розвиток другого етапу, практично застосуемо ощнювання потенщалу заощаджень за складовими. У табл. 1 наведено дат по секторах економжи за 2003-2007 рр. i подано значення використання скоригованого наявного доходу та нагромадження кашталу в Украши, що дасть змогу про-aнaлiзyвaти потенщал заощаджень.
Валовий дохiд подiляють на: фонд споживання, який у формi особис-тих доходiв надходить у домашш господарства власникам виробничих ресур-Ыв, а також непрацездатним; фонд нагромадження у формi iнвестицiй вико-ристовуеться для простого i розширеного вiдтворення виробничо! сфери та сощально! iнфрaстрyктyри. На основi цих фондiв формуються вaловi та чистi заощадження. Вaловi заощадження спрямовуються на розширене вiдтворення (нове бyдiвництво, реконстрyкцiю i розширення, технiчне переоснащення).
На основi чистих заощаджень формуються новi виробничi фонди. Чистi заощадження меншi вщ валових на величину, яка спрямовуються у фонд амортизацшних вiдрaхyвaнь [9].
Вaловi заощадження охоплюють виробництво вЫх iнвестицiйних то-вaрiв, як признaченнi для зaмiни машин, обладнання i споруд, верста^в, спо-житих упродовж процесу виробництва плюс будь-як чист прибавки до обся-гу кашталу в економщг Тобто, вaловi заощадження враховують як суму вщ-шкодувань, так i суму приросту швестицш [10,11].
Частка валових заощаджень у валовому доходi сектора загального державного управлшня у 2003 р. становила 41,6 %, 2004 р. - 32 %, 2005 р. -13,9 %, у 2006 р. - 24,6 %, у 2007 р. - 32,8 %. Коливання валових заощаджен-нях у визначеному перюд^ пов'язаш з коливанням валового доходу i споживання у секторi загального державного управлшня.
Табл. 1. Використання скоригованого наявного доходу в Укршт _за 2003-2006 рр. [8]_
Показник/р1к Валовий дохвд, млн грн Споживання, млн грн Валов1 заощадження, млн грн Чист1 заощадження, млн грн
Сектор загального державного управл1ння 2003 р. 35755 20894 14861 8231
2004 р. 35059 23843 11216 2958
2005 р. 93487 80528 12959 4592
2006 р. 52016 39225 12791 3815
2007 р. 73042 49048 23994 14092
Домашш господарства 2003 р. 197485 180730 16755 16277
2004 р. 253897 222270 31627 31077
2005 р. 298838 252624 46214 45651
2006 р. 430350 385681 44669 44203
2007 р. 558030 509533 48497 47779
Некомерцшш оргашзацп, що обслуговують домашш господарства, фшансов1 i нефшансов1 корпораци 2003 р. 42714 - 42714 10937
2004 р. 66408 - 66408 28640
2005 р. 58916 4727 54189 12302
2006 р. 69520 - 69520 20697
2007 р. 104726 - 104726 42275
Вся економ1ка 2003 р. 275954 201624 74330 35445
2004 р. 355364 246113 109251 62675
2005 р. 451241 337879 113362 62817
2006 р. 551886 424906 126980 68715
2007 р. 735798 558581 177217 104146
Частка валових заощаджень домашшх господарств у валовому доходi за 2003-2007 рр. вщповщно становила у 2003 р. - 8,48 %, у 2004 р. - 12,46 %, у 2005 р. - 15,46 %, у 2006 р. -10,38 %, а у 2007 р. - 8,7 %. Починаючи з 2005 р., часта валових заощаджень скорочуеться.
Чист заощадження вЫе! економши зросли майже в три рази: частка загального державного управлшня збшьшилась в 1,7 раза, домашшх господарств - 2,9 раза, а некомерцшш оргашзацп, що обслуговують домашш господарства, фiнaнсовi i нефiнaнсовi корпораци - 3,9 раза. Зростання чистих заощаджень обумовлюе зростання джерел швестицш.
На основi aнaлiзy тенденцш розвитку валових та чистих заощаджень у розподш на сектори економжи можна виокремити таю особливостг
• некомерцшш оргашзацп, що обслуговують домашш господарства, не витра-чають валовий дохщ на споживання, при цьому вс1 кошти використовуються на заощадження, що характеризуеться необхщтстю зростання валового доходу як джерела оновлення основного кашталу та розширеного ввдтворення;
• валов1 та чист! заощадження сектора державного управлшня зменшились, що характеризуе зниження рол цього сектора у нагромадженш актив1в нащ-онально! економ1ки;
• валов1 та чист! заощадження сектора домашшх господарств за досл1джува-ний перюд зросли, що е позитивним, оск1льки саме домашн господарства повинш бути найб1льшим кредитором нацюнально! економ1ки;
Наступним кроком потрiбно здiйснити ощнювання використаного потенщалу заощаджень нащонально! економжи Украши.
Табл. 2. Оцшювання використаного потенщалу заощаджень нацюнально'1 _економши Украгни за 2002-2008 pp.*_
^газники
BHД, млн грн BЗ, млн 1рн А млн 1рн S, млн грн PSb, %
Рoки 2002 222585 62632 29364 91996 41
2003 264247 74330 36617 110947 42
2004 341686 109251 45946 155197 45
2005 436411 113362 90063 203425 47
2006 535459 126980 116523 243503 45
2007 717406 177217 196478 373695 52
2008 - - - - -
PSb - потенщал заощаджень, % PS в = S / BHД *100%
BЗ - валовi заощадження BЗ = ДЗ + ЗH + ЗHО + ЗФК + ЗHФK
S - заощаджень S = BЗ + 1З
1З - тоземш заощадження; BHД- валовий нащональний доxiд
*poзpaхoвaнo ßa Aan^M тaбл. 1.
Здiйснене oцiнювaння викopистaнoгo пoтенцiaлу зaoщaджень свiдчить npo пpoблему зэлучення зaoщaджень тa тpaнсфopмaцiï ïx в iнвестицiï. Ситу-aцiя 2003-2005 pp. свiдчилa npo викopистaння 40 % штенщгл зaoщaджень, щo спpичинилo пpoблему тpaнсфopмaцiï зaoщaджень в швестици, пpoте у 2007 poку ситуaцiя дещo пoкpaщилaсь.
Щoб дoслiдити з^лежн^ть викopистaнoгo пoтенцiaлу зaoщaджень вiд того склaдoвиx пoтpiбнo детaльнo зупинитись та ïx oцiнювaннi.
Хapaктеp зaлежнoстi зa знaкoм пеpшoï пoxiднoï свiдчить npo шявшсть зpoстaючoгo пpoцесу poзвитку тотенщ^у зaoщaджень, тoбтo у' > 0.
Xapa^ep зaлежнoстi зa знaкoм дpугoï пoxiднoï свiдчить npo нaявнiсть спoвiльненoгo пpoцесу poзвитку пoтенцiaлу зaoщaджень, тобто у < 0.
У paзi змiни (зpoстaння) зaoщaджень сектopa деpжaвнoгo упpaвлiння нa oдиницю, пoтенцiaл зaoщaджень збiльшувaтиметься нa 0,19 %.
У paзi змiни (зpoстaння) зaoщaджень дoмaшнix гoспoдapств нa oдини-цю, штенщгл зaoщaджень збiльшувaтиметься нa 0,14 %.
У paзi змiни (зpoстaння) зaoщaджень некoмеpцiйнi opгaнiзaцiï, щo o6-слуговують дoмaшнi гoспoдapствa, фiнaнсoвi i нефiнaнсoвi кopпopaцiï нa oдиницю, пoтенцiaл зaoщaджень збiльшувaтиметься нa 0,20 %.
У paзi змiни (зpoстaння) зaoщaджень iнoземниx суб'екпв нa oдиницю, пoтенцiaл зaoщaджень збiльшувaтиметься нa 0,10 %.
4. Фopмувaння iнтегpaльнoï бaгaтoфaктopнoï мoделi шляxoм oб,eднaн-ня склaдoвиx пoтенцiaлу зaoщaджень. Усi склaдoвi пoтенцiaлу зaoщaджень мaють piвне вaгoме знaчення. Оцiнювaння ште^^нь^го пoкaзникa невига-pистaнoгo пoтенцiaлу зaoщaджень пpoпoнуeмo зa фopмулoю:
BЗ = ДЗ + ЗН + ЗНО + ЗФК + ЗНФК,
PS
S = BЗ + 1З, звщси PSm = (1--—) • 100% (2)
100% V 7
де: PSHe - невикopистaний пoтенцiaл зaoщaджень; PSe - викopистaний no-тенцiaл зaoщaджень; ВЗ - вaлoвi зaoщaдження;
Табл. 3. Залeжнiсmь викоpисmаного поmeнцiалу заощаджeнь
eid його складових*
Склaдoвi пoтенцiaлy зaoщa-джень Функщя Встaнoвлення xa-paктеpy зa знaкoм п еpшoï п oxiднoï Встaнoвлення xapa^epy змь ни пpoцесy зa знaкoм дpyгoï пoxiднoï Взaeмoзв'язoк м.ж зaлежними i незaлежними змшними
Деpжaвнi у = 7,3466х0-194 у' = (у)' = = 1,425 х0,806 у = (у' )' = = -U48 * х dx у dx x L425 7^3466x0194 x0806 = 0 19
Дoмaшнiх tooto-дapств у = 10,877х0-138 У' = (У)' = 1,5 х0,862 у'' = (у' )' = = -1,293 х1,862 х dx у dx x L5 10,877x0138 x0862 = 0,14
« £ S § I 2 £ « t § =-о £ О л 1= S ТЧ ^ с Х ^ Я К г S О О ^ С д. ю t о, с щ о а 9 ь 5 а я о g и cö X S О 5 И у = 4,7174х0-206 у = (у)' = = 0,97 ¿0,794 у'' = (у' )' = = -0,77 х1,794 х dx у dx x 0,97 4,7174x0206 x0794 = 0, 20
Iнoземних сyб'eктiв у = 14,923х0-099 у = (у)' = = 1 48 х0'901 у'' = (у' )' = = 1,33 х1,901 х dx у dx x L48 14,923x0099 x0 901 = 0 10
Пpимimка: * влaснi poзpaхyнки
Табл. 4. Розpахунок нeвикоpисmаного nоmeнцiалу заощаджeнь нацiональноï _e^HOMmu У^ати за 2002-2007pp._
porh ^газники
S, млн грн PSe, % PSHe, %
2002 91996 41 59
2003 110947 42 58
2004 155197 45 55
2005 203425 47 53
2006 243503 45 55
2007 373695 52 48
Оцiнювання потенщалу заощаджень дае змогу визначити масштаб можливостей трансформацй заощаджень в швестици на нацiональному рiвнi.
5. Визначення невикористаного потенщалу заощаджень та аналiз ефективност використання його.
Для встановлення загального вигляду моделi невикористаного потенщалу заощаджень з урахуванням ушх складових виконаемо такi розрахунки:
<ц 70
к 60
<и
§ 50
ч Я
се X
И Я 40
о ¡г) Н О
С! £ Си 30
£ § 5! 20
СО
о н 10
о
С 0
(74330;58) (109251;55)
>80; 55)
;113362; 53) *
(177217; 48)
О 50000 100000 150000 200000
Значения складових потенщалу заощаджень
Рис. 1. Залежшсть невикористаного потенщалу заощаджень на основi об'еднання складових потенщалу заощаджень
Формування штегрально! багатофакторно! моделi невикористаного потенщалу заощаджень шляхом об'еднання складових потенщалу заощаджень, яка виражаеться степеневою моделлю
у = 601,42х "°'207
• встановимо характер залежноси за знаком першо! похвдно!:
1
(3)
у = (у)' = (601,42х -°'20 7)' = (601,42 • (-0,207))х
-0,207-1 _
= -124,49-
х
1,207
(4)
Характер залежностi за знаком першо! похщно! свiдчить про наявнiсть спадного процесу потенщалу заощаджень невикористаного, тобто у' < 0.
• встановимо зв'язок мш залежними 1 незалежними змшними з використанням коеф1щента еластичност1:
-124.49 1 х -124.49
х
Е = х ёх = = у ёх = 601.42х"0-207
х
1.207
1
601.42
х
-1.207
-124.49
,0.843
х
601.42 х"0-207 -124.49
х
-1.207
(5)
-0.20
х-™ 601.42
У разi змши (зростання) усiх складових потенщалу заощаджень на одиницю, невикористаний потенщал заощаджень зменшуватиметься на 0,20 %.
Для формування потенцiалу заощаджень як основних джерел швести-цiй нащонально! економiки Укра!ни потрiбно щодо кожного учасника процесу трансформаций тобто шдприемств, населення, держави, iноземних суб'еклв, розробити певнi заходи:
1. Заощадження пiдприeмств. Розроблення заходiв iз сприяння зрос-танню обсягiв виробництва нащональних пiдприемств, зниженню рiвня вит-рат виробництва та шдвищенню його ефективност, передбачае орiентацiю на активiзацiю швестицш на пiдприемствах. Прiоритет для стимулювання швес-
тицш мae нaдaвaтиcя iннoвaцiям, якi дoпoмoжyть дocягнyти швидкoгo poзвит-ку виpoбництвa, cфopмyвaти фiнaнcoвi pecypcи, poзвитoк якиx мaтимe муль-типлiкaцiйний eфeкт для шшж виpoбництв тa гaлyзeй нapoднoгo гocпoдap-cтвa■ Тpeбa cтимyлювaти pecтpyктypизaцiю гад^иемого, якa зaбeзпeчить no-лiпшeння yпpaвлiння aктивaми, впpoвaджeння eфeктивнoгo фiнaнcoвoгo пга-нyвaння, вiднoвлeння дoвгoтepмiнoвoï iнвecтицiйнoï дiяльнocтi пiдпpиeмcтвa■
2. Зaoщaджeння нaceлeння■ Рoзpoблeння зaxoдiв щoдo пiдвищeння piвня дoxoдiв нaceлeння, кopигyвaння ïx вiдпoвiднo дo piвня iнфляцiï згiднo з чинним зaкoнoдaвcтвoм, тa opieнтaцiя нa зaxoди щoдo збiльшeння зaoщa-джeнь тa aкyмyляцiï тимчacoвo вiльниx гpoшoвиx ^штв нaceлeння в irnec-тицiï■ Пoтpiбнe вiднoвлeння дoвipи нaceлeння дo вичизнянта кpeдитнo-фi-нaнcoвиx ycтaнoв тa щннж пaпepiв, a тaкoж cтимyлювaти зaoщaджeння rn-ceлeння нa пoтpeби зaбeзпeчeння пiдпpиeмницькoï дiяльнocтi, yтвopeння мa-лж пiдпpиeмcтв■
3. Дeржaвнi зaoщaджeння ^ рiзниця мiж нaдхoджeннями i видят-кями дeржaвнoгo бюджeтy, тoбтo нaдлишoк у дeржaвнoмy бюджeтi.
Оcoбливy yвaгy пoтpiбнo пpидiлити зaxoдaм iз зaбeзпeчeння дocтaтньoгo ш-пoвнeння дepжaвнoгo бюджeтy, бaлaнcyвaнню йoгo витpaтнoï чacтини тa opieнтaцiя нa пiдвищeння eфeктивнocтi викopиcтaння дepжaвниx зaoщa-джeнь■ Пepeвaги у вибopi нaпpямiв дepжaвниx iнвecтицiï мae нaдaвaтиcя га-лузям, якi нeoбxiднi для зaбeзпeчeння poзвиткy eкoнoмiки i е нeдocтaтньo пpивaбливими для npmararn iнвecтopiв■ Дepжaвнi iнвecтицiï вapтo викopиc-тoвyвaти тaкoж як зaciб cтвopeння пepeдyмoв для зaлyчeння пpивaтниx тa iнoзeмниx iнвecтицiй у пpiopитeтнi гaлyзi■
4. Зaoщaджeння iнoзeмних cyб'eктiв. Пoтpiбнo зaбeзпeчити для rno-зeмниx iнвecтopiв cпpиятливi yмoви щoдo вклaдeння i^eci^m в eкoнoмiкy Укpaïни нapiвнi з yкpaïнcькими iнвecтopaми, opieнтyвaтиcя нa нaдaння вивa-жeниx пiльг дoвгocтpoкoвим iнвecтицiйним пpoeктaм, якi poзpaxoвaнi нa no-дaльшe peiнвecтyвaння чacтини oдepжaнoгo ^ибутку у пpiopитeтнi cфepи eкoнoмiки■ Однoчacнo пoтpiбнe cпpияння пiдвищeнню eфeктивнocтi викopиc-тaння iнoзeмниx iнвecтицiй, кoнтpoлю зa дoтpимaнням зoбoв,язaнь, poзpoб-лeннi iнвecтицiйнoï пoлiтики з ypaxyвaнням iнтepeciв пoтeнцiйниx iнвecтopiв■ Пoтpiбнo cтвopити yмoви для poзpoбки тa peaлiзaцiï cпiльниx iнвecтицiйниx пpoeктiв нa бaзi peгioнaльнoгo cпiвpoбiтництвa■
Ефeктивнicть викopиcтaння пoтeнцiaлy зaoщaджeнь шлягае в шяв-нocтi peaлiзaцiï тaкиx yмoв:
• дocтaтиiй i cтaбiльний piвeиь дoxoдiв, зa дoпoмoгoю ятого мoжиa зaбeзпeчи-ти peaлiзaцiю пoтeицiaлy зaoщaджeиь;
• aктивiзaцiя iивecтицiйиoï cпpямoвaнocтi зaoщaджeиь зa yмoви oтpимaиия товтого дoxoдy вщ iивecтицiй, зaxиcтy ввд иeдoбpocoвicииx фiиaиcoвo-кpe-дитииx opгaиiзaцiя !a иeгaтивииx иacлiдкiв пoлiтикo-eкoиoмiчииx пoдiй в Rpaïm.
Bhchoekh. Видiлeнo пoняття "пoтeнщaл зaoщaджeньм, який пepeдбa-чae oцiнювaння йoгo cклaдoвиx■ Оцiнювaння нeвикopиcтaнoгo пoтeнцiaлy зa-oщaджeнь cвiдчить npo !e, щo йoгo чacткa в нaцioнaльнiй eкoнoмiцi Укpaïни
з кожним роком знижуеться. Така ситуацiя дае змогу активiзувати трансфор-маци заощаджень в швестици.
Оцiнювання потенцiалу заощаджень в Укра1ш свiдчить, що для акти-вiзацii цього процесу потрiбно створити належнi умови для формування та використання як нацюнальних, так i iноземних заощаджень.
Потрiбно вжити певних заходiв для захисту штереЫв власникiв заощаджень:
• розвиток шфраструктури фiнансового ринку, який пропонуе великий вибiр форм, як акумулюють i розмiшують заощадження, способи вкладення заощаджень i умов ix привабливостi;
• виробничу орiентацiю ^естування заощаджень iз гаранпею отримання со-цiальноi та економiчноi вигоди, разом з тим в реальному секторi повинен ю-нувати iстотний попит на додатковi фiнансовi ресурси.
Лггература
1. Ареф'ева О. Методичний тдхщ до визначення резерв1в загального потенщалу роз-витку пщприемств та управлшня ним / О. Ареф'ева, О. Коренков // Економют. - 2003. - № 9. -С. 45-47.
2. Баулша Т.В. 1нтелектуальний потенщал як головний фактор управлшня змшами на пщприемсга / Т.В. Баулша // Економша i управлшня. - 2002. - № 1. - С. 67-77.
3. Иванов Н.А. Трудовой потенциал промышленного предприятия / Иванов Н.А., Оде-гов Ю.Г., Андреев К.Л. - Саратов : Изд-во Саратовского ун-та, 1988. - 215 с.
4. Щелкунов В.1. Виробничий потенщал Украши. Стратегия формування та використання / В.1. Щелкунов. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1999. - 238 с.
5. Самоукин А.И. Потенциал нематериального производства / А.И. Самоукин - М. : Изд-во "Знание", 1991. - 214 с.
6. Ревуцький Л.Д. Потенциал стоимость предприятия / Л.Д. Ревуцький. - М. : Изд-во "Перспектива", 1997. - 274 с.
7. Черваньов Д.М. Менеджмент шновацшно-швестицшного розвитку пщприемств Украши / Д.М. Черваньов, Л.1. Нейкова. - К. : Т-во "Знання", КОО, 1999. - 514 с.
8. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua.
9. Проблеми розвитку швестицшно'Т д1яльносп : монограф1я / В.М. Гроньова, В О. Ко-юда, Т.1. Лепейко, О.П. Коюда / за заг. ред. В.М. Гроньова. - Харюв : Вид-во ХДЕУ, 2002. -464 с.
10. Стратепчш виклики ХХ1 сташття суспшьству та економщ Украши / за ред. акад. НАН Украши В.М. Гейця, акад. НАН Украши В.П. Семиноженка, чл.-кор. НАН Украши Б.е. Кваскюка. - К. : Вид-во "Фенкс", 2007. - Т. 3. - 2007. - 556 с.; Т. 2. - 2007. - 564 с.
11. Бардиш Г.О. Проблеми трансформаци i реструктуризаци украшсько! економки в напрям1 сощально! спрямованост : монограф1я / Г.О. Бардиш. - Льв1в : Вид-во ЛБ1 НБУ, 2006. - 479 с.
12. Ватаманюк О.З. Заощадження в економщ Украши : макроеконом1чний анал1з : мо-нограф1я / О.З. Ватаманюк. - Льв1в : Вид. центр Льв1вського НУ 1м. 1вана Франка, 2007. -536 с.
УДК338.46.001.76:338.124.4 (477) Ст. викл. В.В. Турко;
студ. О.Р. Кацедан - НУ "Львiвська полiтехнiка"
ТРАНСФОРМАЦ1Я КОНСАЛТИНГОВИХ ПОСЛУГ В УМОВАХ ЕКОНОМ1ЧНО1 КРИЗИ
Розглянуто основш питання щодо розвитку консалтингових послуг в умовах економ1чно! кризи. Визначено чинники негативного впливу на суб'екпв господарю-
