CC BY
80
ВИПУСК 4(199)
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2018; 4(199): 6-11
УДК 338.43:504
JEL classification: Q53
УДК 331.1; 334
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2018/199-4Z1
А. Андрейченко, канд. екон. наук, доц.
ORCID iD 0000-0002-1854-9099 Одеський нацюнальний ушверситет iMern I. I. Мечникова, Одеса, Украша
ПОСИЛЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 СУБ'СКТ1В БЕЗВ1ДХОДНОГО АГРОПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА
Досл/'джено проблематику посилення конкурентоспроможност/' cy6'eKmie безвiдходного агропромислового виробництва. Визначено фактори гальмування пiдвищення конкурентоспроможност/' суб'eктiв безвiдходного виробництва в АПК Укра/ни. Розглянуто основн напрями посилення конкурентоспроможностi суб'eктiв безвiдходного агропромислового виробництва на вiтчизняному та свтовому ринках.
Ключовi слова: безвiдходнi технологи, безвiдходне агропромислове виробництво, АПК, конкурентоспроможнсть.
Постановка проблеми. Нагальним завданням поль тики нацюнальноТ безпеки УкраТни е створення конку-рентоспроможноТ, со^ально орiентованоТ ринковоТ еко-номки. Якнайширше впровадження безвщходних техно-логiй в агропромисловому виробниф^ е запорукою фу-нкцiонування конкурентоспроможного АПК. Тому пщви-щення конкурентоспроможностi суб'ектiв безвiдходного агропромислового виробництва набувае особливо прю-ритетного значення.
Актуальнють дослiдження проблеми посилення кон-курентоспроможностi суб'ектiв безвiдходного агропромислового виробництва зумовлена низкою чиннигав, до числа основних з яких слщ вщнести: необхiднiсть забез-печення продовольчоТ нацiональноТ та свiтовоТ безпеки; важливють збереження довклля в умовах пщвищення iнтенсивностi використання природних ресурав; об'екти-внiсть зростання антропогенного тиску на оточуюче се-редовище в силу прискорення науково-техшчного про-гресу та активного впровадження в практику господарю-вання його результа^в; нагальнють гармонiзацiТ еконо-мiчних, екологiчних, со^альних та iнституцiональних сфер життедiяльностi населення, яке безпосередньо чи опосередковано займаеться виробництвом та збутом продукци агропромислового комплексу; цивозацмна перспективнiсть збалансування Ытереав виробникiв, споживачiв, господарського комплексу та сусптьства в цiлому за рiвностi чинних органiзацiйно-правових форм господарювання, функцюнування яких вiдбуваеться на ринкових засадах.
Дослiдження органiзацiйно-економiчних умов дiяль-ностi суб'ектiв безвщходного агропромислового виробництва, що гарантуе рацюнальне використання всiх ко-рисних компонет1в сировини й енергiТ в замкнутому ци-клi, непорушення еколопчноТ рiвноваги, досягнення максимально високого рiвня соцiально-економiчноТ ефекти-вностi агропромислового виробництва, й як наслщок, е одним iз дiевих iнструментiв досягнення конкуренто-спроможностi АПК УкраТни, вимагае свого наукового-практичного обфунтування.
Мета статт полягае у висвiтленнi особливостей посилення конкурентоспроможност суб'ектiв безвщходного агропромислового виробництва на вп"чизняному та свтовому ринках.
Завдання роботи спрямован на:
• розкриття факторiв гальмування пiдвищення кон-курентоспроможностi суб'екпв безвiдходного виробництва в АПК УкраТни;
• вивчення основних напрямiв посилення конкурен-тоспроможностi суб'ектiв безвщходного агропромислового виробництва, що забезпечить економiчне зростання та нацюнальну безпеку краТни.
Об'ект дослiдження: функцюнування суб'ек^в без-вiдходного агропромислового виробництва.
Предмет дослщження :напрями пiдвищення конку-рентоспроможност суб'ектiв безвiдходного агропромислового виробництва.
Аналiз останнiх дослiджень i публкацш. Рiзнома-нiтнi аспекти проблематики конкурентоспроможностi в сферi АПК ставали предметом вивчення як зарубiж-ними, так i вiтчизняними дослiдниками.
Теоретичнi основи конкурентоспроможност були за-кладенi такими зарубiжними науковцями як Д. Дефо, А. См^, Д. Рiкардо, М. Портер та н Так, зокрема, впе-рше теорiя конкуренцiТ була узагальнена А. Смппм у прац "Дослщження про природу i причини багатства на-родiв" (1776 р.) [1].
Вп"чизняш дослiдники I. Г. Кириленко, В. В. Дем'ян-чук, Б. В. Андрющенко торкалися аспекпв державноТ аг-рарноТ полiтики в УкраТн в умовах свiтовоТ фЫансовоТ кризи [2]. Модернiзацiйним напрямам державного регу-лювання розвитку агропромислового виробництва УкраТни присвячена робота Н. С. УзуновоТ [3].
Питання економiчноТ ефективност iнновацiйних тех-нiко-технологiчних ршень в аграрному виробництвi було розглянуто Г. С. Мазневим [4]. Проблему ефективного управлЫня конкурентоспроможнiстю суб'ектiв господарювання в галузi свинарства вивчав О. В. Мазуренко, наголошуючи на багатогранност поняття конкуренто-спроможностi, що залежить вщ сукупностi ступеню Ыте-нсивностi конкуренцiТ, кон'юнктури товарного ринку, рек-ламноТ дiяльностi, рiвня менеджменту, техшчного обслу-говування [5, с. 72].
Проблеми конкурентоспроможност товару у розрiзi зовнiшньоекономiчноТ дiяльностi в АПК УкраТни розгля-дав А. М. Кандиба, вщзначаючи важливiсть забезпечити вмте поеднання результатiв господарювання пщпри-емств iз конкурентоспроможнiстю продукцiТ, що ними ви-пускаеться [6, с. 57].
Низка дисертацм в УкраТнi присвячена багатограннш проблематицi конкурентоспроможностi пiдприемств та продукци АПК (А. Л. Бидик [7], Н. П. Вандяк [8], В. Ф. Ва-щук [9]) тощо.
Водночас, в юнуючих працях не придтяеться окре-моТ уваги проблемi посилення конкурентоспроможностi суб'ектiв безвщходного агропромислового виробництва.
Методолопя дослiдження. Теоретичну i методоло-гiчну основу дослщження склали результати фундамен-тальних вп"чизняних i зарубiжних дослiджень iз проблем агропромислового виробництва. Дослщження базува-лося на використанн таких методiв: системного пщходу - для вивчення зв'язюв мiж явищами та процесами пщвищення конкурентоспроможност суб'ектiв безвщход-ного агропромислового виробництва та нацюнальноТ'
© Андрейченко А., 2018
безпеки держави; дiалектичного - для розгляду явищ у 'х взаемозв'язку i розвитку, зокрема при розглядi проце-сiв комбiнування, спецiалiзацií, концентраций кооперу-вання в оргашзацп безвiдходного агропромислового ви-робництва; теоретичного узагальнення i порiвняння -для розвитку понятмного апарату; використання при-чино-наслiдкового методу дозволило зробити висновок про те, що конкурентоспроможнють суб'екпв безвщход-ного агропромислового виробництва визначаеться ная-внiстю правових, економiчних, оргашзацмних, технiчних умов для створення безвщходного виробництва i збуту продукци високо' якостi.
Результати. Конкурентоспроможнiсть суб'ектiв безвщходного агропромислового виробництва можна ви-значити як сукупнють органiзацiйно-економiчних характеристик, що сприяють виробництву конкурентно'' агроп-ромислово' продукци на основi впровадження Ыновацм-но' технiки i технологи, що дае екологiчнi, со^альш та економiчнi ефекти. Незважаючи на велику ктькють фак-торiв, що впливають на конкурентоспроможнiсть суб'ек-^в безвiдходного агропромислового виробництва, все ж основним i визначальним з них залишаеться здатнiсть виробляти конкурентоспроможну продук^ю i створю-вати умови для и просування на ринок.
1снуе низка проблем, що гальмують пщвищення конку-рентоспроможностi суб'ектiв безвiдходного агропромислового виробництва Укра'ни, серед основних: незастосу-вання досягнень науково-технологiчного розвитку; вщсут-нiсть системного управлiння сферою безвщходного агропромислового виробництва з боку держави; дефщит фь нансового забезпечення безвщходно'' агропромислово' дiяльностi; невикористання сучасних досягнень НТР.
Посилення конкурентоспроможност суб'екпв безвщ-ходного агропромислового виробництва на втизня-ному та свппвому ринках е багатоплановим завданням i може бути досягнене шляхом системно'' реалiзацií суку-пностi напрямiв.
Перший напрям. Системне державне управлЫня сфери безвщходного агропромислового виробництва.
Наразi е пщстави стверджувати, що в Укра'ш вiдсутнi ефективнi економiчнi, полiтичнi, правовi та соцiальнi н струменти виршення проблеми утворення, накопи-чення, збер^ання, перероблення, утилiзацií та захоро-нення вiдходiв, в тому числi агропромислового виробництва, i характеризуеться подальшим розвитком еколоп-чних загроз [10, с. 6].
Як вщзначае О. В. Мазуренко, одшею з важливих характеристик конкурентоспроможностi е можливють впливати на не', тобто управляти процесом забезпечення и належного рiвня, що дае змогу значно знизити ступшь невизначеностi розвитку суб'екпв господарю-вання, пiдвищити 'хню ринкову стмкють, забезпечити по-тенцiал стабтьного розвитку. Основна мета управлiння досягненням конкурентоспроможност - створення кон-курентних переваг, 'х постiйне посилення при одночас-ному зниженнi негативного впливу слабких сторш на су-б'екти господарювання [5, с. 72].
I. Г. Кириленко, В. В. Дем'янчук, Б. В. Андрющенко особливо наголошують на тому, що головною метою за-ходiв державно' пiдтримки АПК мае стати пщвищення рь вня конкурентоспроможност вiтчизняного аграрного виробництва, що стане головним чинником посилення по-зици Украйни на свтових ринках продовольства в мовах 'х рецеси й поглиблення фiнансовоí кризи. Тому у коротко- та довгостроковм перспективi на перший план по-виннi вийти бюджетнi програми, як належать до "зелено' скриньки" за класифiкацiею СОТ, та як будуть спрямо-ванi на удосконалення системи управлшня агропромис-
ловим комплексом, формування повноцшно' Ыфрастру-ктури аграрного ринку, зокрема, фЫансового й товарного, оргашзацп сучасно' системи оцЫки якостi стьсько-господарсько'' продукци та продовольства на рiвнi евро-пейських вимог, мотиваци розвитку пiдприемництва у стьсьш мiсцевостi [2, с. 8].
Держава повинна створити сприятливi оргашзацшно-економiчнi умови функцiонування суб'ектiв безвщход-ного агропромислового виробництва шляхом:
• належного нормативно-правового регулювання функцюнування безвiдходних технологiчних систем АПК;
• своечасного перегляду стратеги розвитку безвщходного агропромислового виробництва залежно вщ змЫи конкурентно'' ситуаци на мiжнародному ринку;
• вирiшування питання цЫоутворення, регулювання цiни та здмснення контролю за 'х встановленням, так як одним iз головних факторiв формування конкуре-нтних переваг суб'ек^в безвiдходного агропромислового виробництва е цЫа реалiзацií продукци;
• сприятливо' податково' та фiнансово-кредитноí полiтики щодо безвщходного агропромислового виробництва;
• створення умов для успшного господарювання та розвитку малих та середшх фермерiв;
• проведення реформи державних пщприемств АПК, створюючи новi робочi мюця, притягаючи до вщпо-вiдальностi чиновникiв-корупцiонерiв.
Другий напрям. Впровадження передових ресур-созберiгаючих, екологiчно чистих технологiй безвщходного виробництва та досягнень НТР, пщвищення якост конструкторських розробок i модершза^я виро-бничих процесiв.
В умовах глобалiзацií технiко-технологiчна модерш-за^я, iнновацiйне оновлення технологiчних процесiв аграрного виробництва стають стратепчним фактором пщвищення конкурентоспроможност стьськогосподарсь-ко' продукци [4, с. 118]. Використання продуктивншо' те-хнiки i обладнання дасть можливють скоротити витрати виробництва, тобто з'являеться можливють зниження цЫ продажу при збтьшуваному прибутку. Суттево впливати на пiдвищення конкурентоспроможност товарiв може використання найновiших винаходiв та iнших досягнень науки i технiки. Адже в галузях АПК сьогодн вико-ристовуються головним чином малозначущi винаходи, а що ж стосуеться великих, за якими можливий високий економiчний ефект, то 'х опанування дуже повiльне, оскь льки пов'язане з докорiнною ламкою, хоча i застарiлих, але звичних технолопчних процесiв, з потребою нових комплектующих, втратою, хоча i тимчасово', частки прибутку. На впровадження великих винаходiв найчастiше йдуть ттьки тi господарники, якi керуються Ытересами пе-рспективи. У широких масштабах не впроваджуються ве-ликi винаходи через недосконалють системи фiнансу-вання, яка стала практично основною причиною звуження замЫи старо'' технiки i технологiй на нов^ морального ста-рiння багатьох перспективних винаходiв [6, с. 55].
Науково-техшчний розвиток багаторазово прискорюе процес виникнення нових безвщходних технологiй; при-зводить до появи товарiв з якюно новими споживчими властивостями, утворення рингав ново' продукци; безпе-рервно сприяе швидкому оновленню агропромислового виробництва.
Третiй напрям. Полтшення якостi агропромислово' продукци та '"' вiдповiднiсть мiжнародним та вiтчизняним стандартам.
Якiсть продукци е багатоаспектним поняттям, що мае соцiально-економiчний змiст i великою мiрою зумовлюе формування конкурентних переваг товаровиробнигав на
вiтчизняному та cbîtobomy ринках. Пiд якiстю стьського-сподарсько' продукцiï розумiють cyKynHicTb бюлопчних властивостей продукту, який здатен задовольняти за-пити споживачiв i вщповщати встановленим вимогам [5, с. 73]. Поняття конкyрентоспроможностi товару тiсно по-в'язано з поняттям "ягасть". У цьому випадку оцiнюeться споживацька ягасть товару, адже саме вiд поведшки поку-пця залежить yспiх товару. Тому можна сказати, що якють товару е виршальним чинником конкурентоспроможност продукци' пiдприемств АПК. При формуванш якостi проду-кцiï необхiдно, в першу чергу, придтити увагу тим власти-востям товару, що цкавлять покyпцiв [11, с. 33].
На якють продукци впливають ряд чиннигав, що зале-жать та що не залежать вщ впливу на них людини. Так, на якють продукци землеробства впливае велика ктькють фаюг^в, яга не пщдаються регулюванню (сонячна радiа-цiя, температура, опади тощо) i залежать вщ людей (со-рти, агротехнiка, система захисту рослин вщ хвороб i шга-дникiв, регулятори росту). Останнi фактори i повиннi бути об'ектом гнучкого регулювання якостi продукци' i пщвищення ïï конкyрентоспроможностi [6, с. 56].
Вiдповiднiсть агропромислово' продукци мiжнарод-ним та вiтчизняним стандартам стае стратепчним напря-мом економiко-еколого-соцiального розвитку агропромислового виробництва. Як вщзначае Т. П. Паламарчук, враховуючи наявний потен^ал Угоди про асо^ацю мiж Укра'ною та GC, держава шляхом розробки i впровадження стандартизацмно' програми, повинна здмсню-вати стандартизацю вiтчизняноï аграрно' продукци, що дозволить вимагати вщ GC вiдмiни квот i тарифiв на ввiз стьськогосподарсько' продyкцiï [12, с. 125].
Четвертий напрям. Розвиток процесiв комбшу-вання, спецiалiзацiï, концентрацiï, кооперування в орга-нiзацiï безвiдходного агропромислового виробництва.
Оргашза^я безвiдходного виробництва е новим са-мостiйним фактором розвитку i розмщення виробничих сил. Це зумовлюе необхщнють вiдмови вiд звичних сте-реотитв господарювання, вибору тактики i стратеги в си-ровинному забезпеченнi матерiального виробництва, реалiзацiï вiдповiдних форм його оргашзацп. Останне е одним iз найважливiших елементiв у комплексi заходiв, що забезпечують створення безвiдходних виробничих структур. Безвщходне виробництво буде ефективним тод^ коли процеси переробки сировини, утворення вщ-ходiв та yтилiзацiï поеднуються у едине цiле [13, с. 6263]. Всi форми оргашзацп безвщходного агропромислового виробництва тюно взаемопов'язаш мiж собою, вза-емодоповнюють та взаемозабезпечують одна одну.
Основною формою органiзацiï безвiдходного виробництва е комбЫування. Комплексне використання сировини i вiдходiв завжди передбачае рiзноманiтнi форми комбiнyвання виробництва. Стосовно природних ресур-сiв таке комбЫування спрямоване на Ух економне використання, глибоку переробку, з одше' сторони, i необхщнють захисту навколишнього середовища шляхом утиль заци вiдходiв - з Ышого [14, с. 134].
У сферi АПК широко реалiзyються принципи безвщходного виробництва на основi комбшування. Найбiльш сприятливi для цього умови в галузях переробно' проми-словосд в якiй склалися об'ективно необхщш переду-мови: великi масиви вiдходiв, високий рiвень концентра-ци виробництва, розвиток науки та техшки.
Ефективне використання зростаючо' маси вiдходiв АПК можливе не ттьки в результат процесiв комбшу-вання всерединi галузей, але й спецiалiзацiï. КомбЫу-вання не завжди е економiчно доцтьним внаслiдок не-сyмiсностi технологiчних процеав утворення та переробки вiдходiв виробництва. При незначних обсягах вщхо-
дiв виробництва Ух yтилiзацiя на мюц утворення, як правило неефективна навпъ за наявностi техшчних можли-востей. Однак вiдмова вщ yтилiзацiï малотоннажних вщ-ходiв виробництва означае втрату матерiальних ресур-ав, з одного боку, i забруднення навколишнього середовища з Ышого. У таких випадках економiчно вигщним е розвиток процесiв спецiалiзацiï [13, с. 73].
У становленш та розвитку безвщходно'' технологiï велику роль грае кооперування одних виробництв з ш-шими, нерiдко зовсiм шшого профiлю, з метою yтилiза-ци вiдходiв або напiвпродyктiв однiеï галyзi як вихiдноï сировини або допомiжного матерiалy в iншiй. Кооперування пщприемств рiзного профiлю, при якому вщходи одного пiдприемства (або галуз^ стають вихiдною або допомiжною сировиною шшого пщприемства (або га-луз^, утворюючи взаемно пов'язану систему матерiаль-них потокiв, е ефективним засобом перетворення вщ-ходiв в "незавершене виробництво", принаймнi в мас-штабi галyзi, або кра'ни, або ïï регюну [15, с. 56]. Най-бiльш придатнi можливостi для кооперування рiзних виробництв складаються в умовах територiально-вироб-ничих комплексiв.
П'ятий напрям. 1нвестування коштiв у науково-техш-чнi дослiдження, розробки безвiдходних технолопй, в персонал i устаткування з метою полтшення виробничих можливостей пiдприемств. Необхiдним е створення спри-ятливого клiматy для iноземних швестг^в.
До однiеï з основних проблем, з якими стикаеться су-б'ект господарсько' дiяльностi агропромислового комплексу, е нестача фшансових ресyрсiв. Державна пщт-римка не вирiшyе ^е' проблеми повнiстю. Саме залу-чення як вп"чизняних, так i шоземних iнвестицiй може ïï вирiшити [11, с. 30]. Зниження швестицмно' та шновацй ноТ активностi i науково-техшчного та технологiчного по-тенцiалy е одшею iз загроз нацiональнiй безпец Укра-ïни. Тому в Закон Укра'ни "Про основи нацiональноï безпеки Укра'ни" вщ 2003 р. [16] одним iз основних на-прямiв державно' полiтики з питань нацюнально' безпеки Укра'ни в економiчнiй сферi проголошено приско-рення прогресивних структурних та шституцюнальних змiн в економщ^ полiпшення iнвестицiйного клiматy, пщвищення ефективност iнвестицiйних процесiв; сти-мулювання випереджувального розвитку наукоемних високотехнолопчних виробництв.
В сучасних умовах економiчного розвитку активiзацiя iнвестицiйних процесiв е одшею з головних ознак стш-кого, поступового i якюного економiчного розвитку без-вiдходних виробництв в АПК.
Шостий напрям. Надбання та управлшня знаннями, що мае велике значення для проведення шновацш i за-безпечення стойкого зростання безвiдходних агропроми-слових виробництв. Як влучно вказуе Л. I. Михайлова, посилення глобалiзацiйних процеав у свiтi та формування Ыформацмно' економiки беззаперечно доводить, що основним фактором економiчного зростання сусптьс-тва, окремого регiонy чи галyзi виступають знання - люд-ський капiтал як 'х основний носм [17, с. 220].
Чималу роль при розробц та впровадженш безвщхо-дних технологiчних процесiв мае пщготовка та направ-ленiсть спе^алю^в-технолопв, так як тiльки висококва-лiфiкованi кадри можуть i повиннi створити еколопчно нешкiдливi, безвiдходнi технологiчнi процеси та виробництва. У зв'язку з цим особливо' актуальности набувае направленють еколопчно' пщготовки та перепщготовки випyскникiв технiчних спецiальностей. У Декларацп про маловiдходнy та безвiдходнy технологи' i використання вiдходiв" рекомендуеться "Включення концепцiï маловщ-ходно' та безвщходно'' технологи' та використання вщхо-дiв в програми навчання на вах рiвнях". Усi випускники
техжчних By3iB повинж бути усесторонне пiдготовленi, у тому числi психологiчно, до того, що поставлен перед ними задачi з виробництва тiеï чи ЫшоТ продукци повиннi вирiшyватися лише з урахуванням збереження здорового навколишнього середовища, що сучасне виробництво не може супроводжуватися шкщливими викидами у навколи-шне природне середовище, тобто воно мае бути безвщ-ходним [18, с. 29].
Праця стае бтьш творчою, вимагае високоТ квалiфiка-ци, прийняття швидких i нестандартних ршень. Тому так важливо навчати персонал, що е цЫним ресурсом. Знання можуть бути особистими, що набуваються кожним окремим спiвробiтником пщприемства при навчаннi, пщ-вищеннi квалiфiкацiï й т.д. та органiзацiйними, що форму-ються на основi накопичення особистих знань, аналiзy н формаци, отриманоТ вiд споживачiв, партнерiв тощо.
Дотримуючись сучасних тенденцiй розвитку сфери АПК, слщ змЫювати й стиль керiвництва. Система керь вництва е важливим елементом дiяльностi будь-якого пщприемства, адже саме вона визначае ефективнють виробництва. Кожне пщприемство вiдповiдно до ринко-вих умов фyнкцiонyе, використовуючи тi чи iншi Ыстру-менти керiвництва, якi дають змогу найкращим чином управляти процесом розвитку шновацшноТ дiяльностi, а оптимальне Ух поеднання принесе найбтьшу користь дь яльност будь-якого пiдприемства [19, с. 71].
Особливе значення професiоналiзацiï управлшсь-ко'1' дiяльностi надае Е. А. Кузнецов, розглядаючи ïï як необхiднy складову пошуку механiзмiв якiсноï сучасноТ пщготовки yправлiнських кадрiв yсiх рiвнiв структурного i функцюнального напрямку. Управлiнський ресурс у процес постiйноï iнновацiйноï трансформаци со^а-льно-економiчних систем, на думку Е. А. Кузнецова, е бтьш витратним i потребуе ефективних форм вщтво-рення. Ягасну професiйнy пщготовку yправлiнських ка-дрiв, котрi повинн забезпечувати соцiально-значимий результат ефективного розвитку украшського сусптьс-тва, слiд визначити як нацюнальний прiоритет державно!' полiтики [20, с. 4].
Сьомий напрям. Формування ефективних взаемо-вщносин у системi держава-бiзнес, цiлями яких мають бути як забезпечення продовольчоТ безпеки, нарощу-вання експортного потен^алу, наповнення державного бюджету краТни, збереження та створення нових робо-чих мюць, так i впровадження пщприемницьких н^а-тив аграрiïв [21].
Основними формами взаемоди держави та бiзнесy, якi тiею чи iншою мiрою використовуються сьогоднi в аграрий сферi УкраТни, й мають важливе значення для пщвищення конкурентоспроможност суб'егапв безвщхо-дного агропромислового виробництва, е:
1) державно-приватне партнерство.
Використання державно-приватного партнерства, що мае на yвазi пщ собою ствпрацю для реалiзацiï загальноТ мети при об'еднанш ресурав iз метою збiльшення випд вщ використання вiдповiдних компетенцiй i сильних сторЫ державного i приватного сеюгрв [22, с. 26].
У складнм системi "природа - держава - сусптьство (людина)", необхiдне удосконалення функцм yправлiння та засобiв реалiзацiï яга передбачали б наявнють не лише централiзованоï адмiнiстративноï ди держави, але i формування адекватних ринкових умов для виникнення, розвитку i пщтримки процеав саморегуляци i свщомоТ со^а-льно-екологiчноï вiдповiдальностi [23, с. 169]. Використання мехаызму державно-приватного партнерства су-проводжуеться гармоыза^ею iнтересiв держави, суспть-ства та бiзнесy; професiоналiзмом реалiзацiï проектiв; зниженням рiвня корyмпованостi [24, с. 46].
Свппва практика засвiдчyе, що в агропромисловому комплекс ефективно фyнкцiонyють рiзнi за розмiрами i формами власност види пiдприемств - малi, середн i великi, заснованi на повшй власностi на землю й оренд^ родиннi ферми, сiльськогосподарськi кооперативи i кор-пораци [25]. В УкраТы економiчна та соцiальна диферен-ца^я товаровиробникiв призвела до формування двопо-люсноТ структури аграрного сектору, де паралельно ствюнують потyжнi аграрно-промисловi формування та дрiбнi сiльгосппiдприемства i амейы господарства. За цих умов малi форми агробiзнесy не здатнi конкурувати з великими Ытегрованими агрокомплексами за рiвнем вироб-ничих витрат, фЫансовим, iнформацiйним та маркетинго-вим забезпеченням [22, с. 26]. Водночас досвщ розвитку безвщходного виробництва свщчить про ефективнють його впровадження у малих, середшх та амейних фер-мерських господарствах. Тому одним iз факторiв ефективного розвитку безвщходного виробництва в АПК е дiеве партнерство державних i мюцевих оргашв влади з пред-ставниками приватного сектора.
Мехаызм спiвробiтництва мiж органами державно!' влади, органами мюцевого самоврядування, приватним сектором у виглядi державно-приватного партнерства дозволяе забезпечувати узгодження та врахування взае-мних Ытереав держави i бiзнесy в реалiзацiï спiльних Ыновацмночнвестицмних проектiв, цiльових галузевих програм тощо. Для держави основними перевагами такого партнерства е активiзацiя iнвестицiйноï дiяльностi, ефективне yправлiння майном, пiдвищення ефективностi ринково'1' iнфрастрyктyри, стимулювання пiдприемницькоï дiяльностi. Для приватного бiзнесy переваги, насамперед, полягають у доступ до ресyрсiв, використання яких ра-нiше було неможливим, спрощеннi дозвiльних процедур, розширеннi можливосл отримання кредитiв на пiльгових умовах пщ державнi гаранти [21].
Вщповщно до Закону УкраТни "Про державно-прива-тне партнерство" [26] сферами застосування державно-приватного партнерства, яга стосуються АПК, можуть бути реалiзацiя проегапв щодо забезпечення функцюнування зрошувальних i осушувальних систем, а також з буфвництва та/або експлyатацiï морських i рiчкових пор-тiв та |'х iнфрастрyктyри.
Реалiзацiя проектiв державно-приватного партнерства в частинi забезпечення функцюнування та розвитку зрошувальних та осушувальних (мелюративних) систем мае ключове значення у розвитку стьського господарства для окремих регюыв краТни, де через несприятливi при-родно-клiматичнi умови ефективно функцюнукч мелю-ративнi системи е виршальною умовою стабiльного i га-рантованого виробництва сiльськогосподарськоï продукци. Загальна площа мелюративних систем в Укран ста-новить близько 5,75 млн. га (майже 14 % загальноТ площi сiльгоспyгiдь), з яких 2,45 млн. га побудовано на зрошува-них землях та 3,3 - на осушених землях. На жаль, проекти державно-приватного партнерства в частин забезпечення функцюнування та розвитку мелюративних систем поки що не е поширеними [21].
2) Сп/'впраця з розвитку аграрних кластер/'в i технопарке.
Одшею з перспективних форм взаемоди держави та бiзнесy в аграршй сферi е ствпраця з розвитку аграрних кпаст^в, за якоТ для пщприем^в на основi спецiалiзацiï та концентраци виробництва, залучення iнновацiйних розробок науково-дослщних установ, формування за-мкнених цишв виробництва забезпечуеться пщви-щення конкурентоспроможност i прибyтковостi продук-цiï, а на державному рiвнi за рахунок облаштування сть-ських територiй iз сучасною агросервiсною, агропромис-
ловою, житловою та культурними зонами (у виглядi аг-ромiстечок) досягаеться стабiльний соцiально-економiч-ний розвиток регiонy [27, с. 57].
У контекст розвитку безвщходного агропромислового виробництва перспективними напрямами розвитку класт^в в аграршй сферi е органiчне виробництво, ву-зькоспецiалiзоване виробництво певного виду продукци, шновацмна дiяльнiсть.
Одним iз напрямiв ствпрац держави та агробiзнесy е технопарки як органiзацiйно-економiчна форма держа-вно-приватноТ пiдтримки iнновацiйного бiзнесy. Переваги агротехнопаргав полягають у тому, що вони дозволяють здмснювати апробацiю й адаптацю наукових розробок вiдповiдно до зональних умов та вимог стьськогосподар-ського виробництва, осгальки до ТхньоТ дiяльностi можуть бути залyченi регiональнi науково-дослщш iнститyти, мю-цевi агроyнiверситети, консультативна наyково-виробничi структури, а також редакцп вiдповiдних галузевих журна-лiв, фермерсьга навчальнi пункти тощо.
Особливого значення розвиток агротехнопаргав мае для галyзi рослинництва, оскiльки постiйне оновлення сортового складу районованих стьгоспкультур та наявнють широко!' мережi селекцiйних станцм, де можна здмсню-вати |'х апробацiю, дозволять досягти стабiльно високих показникiв yрожайностi, тодi як галузь тваринництва не так вимоглива до природно-шматичних умов, тому наугад дослiдження та Ух апробацiю доцтьно здiйснювати в iснyючих наyково-дослiдних установах [21].
3) Взаемод/'я державних та м1сцевих органе влади ¡з саморегул/'вними орган1зацями.
Наявнють оргашзованих об'еднань в агропродоволь-чш сфер^ а також налагоджеш взаемовигiднi стабiльнi вiдносини мiж виробниками сiльськогосподарськоï сировини та ïï подальшими споживачами в масштабах галу-зей та агропродуктових пщсеюгрв пiдвищyе координо-ванiсть та устшнють фyнкцiонyвання АПК.
Саморегyлiвнi органiзацiï в агропродовольчм сферi мають виступати, з одного боку, як агенти стьгоспвиро-бнигав, що надають ïm послуги з представництва штере-сiв перед державою, а також шфраструктурш й маркети-нговi послуги з просування стьгосппродукцп на ринок, з шшого боку, як агенти держави, яким передаеться час-тина управлшських повноважень до реалiзацiï державно! аграрно! полiтики [28, с. 23].
Висновки та дискуая. Одним iз прюритетних напря-мiв розвитку агропромислово!' полiтики Украши е пщви-щення конкурентоспроможност як рyшiйноï сили розвитку господарюючих суб'екпв АПК. Конкyрентоспроможнiсть сyб'ектiв безвщходного виробництва в АПК та товарiв, отриманих в результат такого виробництва е складними багатоаспектними поняттями, що означають здатнють то-варовиробника та товару зайняти i утримати позицю на конкретному ринку (вiтчизняномy/мiжнародномy) у певний перюд при конкуренцп з шшими товарами аналогiчного призначення та Ух виробниками.
Посилити конкурентоспроможнють суб'екпв господарювання безвiдходного агропромислового виробництва можливо завдяки реалiзацiï сyкyпностi напрямiв: системного державного yправлiння сфери безвщходного агропромислового виробництва; впровадження передових ресурсозбер^аючих, еколопчно чистих технолопй безвщходного виробництва та досягнень НТР, пщвищення якост конструкторських розробок i модершзацп виробничих процеав; полшшення якостi агропромислово!' продукци' та ïï вiдповiдностi мiжнародним та вп"чизняним стандартам; розвитку процеав комбiнyвання, спецiалiзацiï, концентраций кооперування в оргашзацп безвiдходного агропромислового виробництва; швестування коштiв в нау-
ково-технiчнi дослiдження, розробки безвiдходних технолопй, в персонал i устаткування; створення сприятливого шмату для шоземних швестг^в; формування ефектив-них взаемовщносин у систем! держава-бiзнес; надбання та управлшня знаннями.
Досягнення мети змщнення iндyстрiальноï основи агропромислового комплексу, розвитку виробничого i науково-техшчного потенцiалy кра'ши, змiцнення мате-рiального становища i умов життя пра^внигав галyзi, збереження продовольчо! безпеки держави потребуе подальших наукових доробок, зокрема щодо системи чиннигав, що визначають конкурентоспроможнють безвщходного агропромислового виробництва: рентабельности характеру шновацмно! дiяльностi, рiвня проду-ктивностi працi, ефективностi стратегiчного плану-вання, здатностi до адаптацiï тощо.
Список використаних джерел:
1. Smith A. An Inquiry into the Nature and Causes of the Wealth of Nations / A. Smith. - Oxford: Clarendon Press, 1979.
2. Кириленко 1.Г. Деяк аспекти державно'1' аграрно'1' полггики в Ук-раТш в умовах свтэвоТ фшансовоТ кризи / 1.Г. Кириленко, В.В. Дем'янчук, Б.В. Андрющенко // Економка АПК. - К., 2008. - № 11. - С. 4-9.
3. Узунова Н.С.Модершзацшш напрями державного регулювання розвитку агропромислового виробництва Украши / Н.С. Узунова. // Ефе-ктивна економка. - 2013. - № 1. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2013_1_56.
4. Мазнев Г.6. Економ1чна ефективнють шновацшних техшко-тех-нолопчних ршень в аграрному виробництв! / Г.6. Мазнев // Економ1ка АПК. - 2011. - № 6. - С. 118-127.
5. Мазуренко О.В. Управлшня конкурентоспроможшстю суб'екпв господарювання в галyзi свинарства / О.В. Мазуренко // Економка АПК.
- 2017. - № 3. - С. 71-76.
6. Кандиба А.М. Зовшшньоекономiчна д!яльн!сть в агропромисло-вому комплекс / А.М. Кандиба. - К.: Урожай, 1984. - 208 с.
7. Бидик А.Г. Пщвищення конкуронтоспроможиост! виробництва в АПК: дис. канд. екон. наук: 08.07.02 / А.Г. Бидик. - Тернопль, 2004. - 236 с.
8. Вандяк Н.П. Конкурентоспроможнють продукци цукробуряко-вого виробництва i стратепя ÏÏ пщвищення: дис. канд. екон. наук: 08.07.02 / Н.П. Вандяк. - Х., 2004. - 201 с.
9. Ващук В.Ф. Мехашзм формування конкуронтоспроможност! га-лузей агропромислового комплексу на зовшшньому i внутршньому ринках: дис. канд. екон. наук: 08.07.02 / В.Ф. Ващук. - К., 2005. - 192 с.
10. Андрейченко А.В. Агропромислове виробництво та охорона навколишнього природного середовища: пошук балансу / А.В. Андрейченко // ^уков! записки Нацюнального ушверситету "Острозька академiя". Сер^ "Економка". - 2017. - № 7 (35). - С. 4-7. DOI: 10.25264/ 2311-5149-2017-7(35)-4-7.
11. Скрипниченко Ю.1. Система чинниюв конкурентоспроможностт пщп-риемства АПК / Ю. I. Скрипченко // Агро Свгт. - 2011. - № 4. - С. 28-33.
12. Паламарчук Т.П. Мехашзми розвитку державного управлшня аг-рарним сектором економки УкраТни в умовах впровадження европейсь-ких стандарт дис. канд. наук з держ. упр.: спец. 25.00.02 "Мехашзми держ. упр." / Т.П. Паламарчук. - Кшв, 2016. - 192 с.
13. Склянкин Ю.В. Экономика безотходного производства / Ю.В. Склянкин. - Киев: Техника, 1989. - 168 с.
14. Лебединский Ю. П. Ресурсосбережения и экология / Ю.П. Лебединский, Ю. Склянкин, П.И. Попов. - К.: Изд. Политической лит., 1990. - 223 с.
15. Громов Б.В. Охрана природы и воспроизводство природных ресурсов / Г.Б. Громов, В. А. Зайцев, Б. Н. Ласкорин и др. / Итоги науки и техники. Серия "Охрана природы и воспроизводство природных ресурсов". - Т. 11: Безотходное промышленное производство. Организация безотходных производств. - М.: ВИНИТИ, 1983. - 212 с.
16. Закон УкраТни "Про основи нацюнальноТ безпеки УкраТни" вщ 19.06.2003 № 964-IV [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/964-15.
17. Михайлова Л.1. Сучасш проблеми та перспективи кадрового за-безпечення ЗЕД в аграрному сектор1 економкирлектронний ресурс]. -Режим доступу: http://repo.sau.sumy.ua/handle/123456789/3019.
18. Громов Г.Б. Охрана природы и воспроизводство природных ресурсов / Г.Б. Громов, В.А. Зайцев, Б. Н. Ласкорин и др. / Итоги науки и техники. Серия "Охрана природы и воспроизводство природных ресурсов". - Т. 9: Безотходное промышленное производство: основные принципы безотходных производств. - М.: ВИНИТИ, 1981. - 217 с.
19. Кузьмш О. Методи впливу як ефективний ¡нструмент кер1вноТ шновац^ноТ д!яльност! / О. Кузьмш, Н. Колшко // Вюник Терноптьського нацюнального економ1чного ушверситету. - 2013. - Вип. 2. - С. 71-80.
20. Кузнецов Е. А. Методолопя професiоналiзацiï управлшськоТ д!-яльност в УкраТш: дис. д-р екон. наук: 08.00.03 / Е.А. Кузнецов. - Л., 2015.
- 412 с.
21. Форми взаемодп держави та б1знесу в аграршй сфер1 УкраТни: шституц^ний аспект. Аналгтична записка. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/artioles/1479/.
22. Гонта О.1. Особливост формування iнтеграцiйних пщприемни-цьких агропромислових структур в контекст вiдносин державно-приватного партнерства / О.1. Гонта, 1.А. Косач // Науковий вюник Полiсся. -2017. - Вип. 1(1). - С. 25-29.
23. Александров 1.О. Формування ринкових складових управлiння якiстю навколишнього середовища / 1.О. Александров // Економiка: реалп часу. -2012. - №2(3). - С. 169-173.
24. Губанова Е.Р. Диверсификация экономических инструментов управления отходами / Е.Р. Губанова // Отходы - вторичные ресурсы: управление, экономика, организация: коллективная монография: в 2 томах. - Сумы: Сумский государственный университет, 2013. -Том 1. - С. 39-62.
25. Аграрна реформа в УкраТш / П.1. Гайдуцький, П.Т. Саблук, Ю.О. Луценко [та Ы.]; за ред. П.1. Гайдуцького. - К.: ННЦ, 2005. - 424 с.
26. Закон УкраТни "Про державно-приватне партнерство" вщ 01.07.2010 № 2404-VI [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2404-17.
27. Кропивко М.Ф. Кластерний пщхщ до управлшня стьським роз-витком / М.Ф. Кропивко // Економка АПК. - 2008. - № 5. - С. 55-58.
28. Кропивко М.Ф. Розвиток самоврядних господарських об'еднань в агропродовольчм сфер1 / М.Ф. Кропивко // Економка АПК. - 2009. -№ 9. - С. 21-26.
Received: 20/02/2018 1st Revision: 28/05/18 Accepted: 07/07/2018
Author's declaration on the sources of funding of research presented in the scientific article or of the preparation of the scientific article: budget of university's scientific project
А. Андрейченко, канд. экон. наук, доц.
Одесский национальный университет имени И.И. Мечникова, Одесса, Украина
УСИЛЕНИЕ КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТИ СУБЪЕКТОВ БЕЗОТХОДНОГО АГРОПРОМЫШЛЕННОГО ПРОИЗВОДСТВА
Исследовано проблематику усиления конкурентоспособности субъектов безотходного агропромышленного производства. Определены факторы торможения повышения конкурентоспособности субъектов безотходного производства в АПК Украины. Рассмотрены основные направления усиления конкурентоспособности субъектов безотходного агропромышленного производства на отечественном и мировом рынках.
Ключевые слова: безотходные технологии, безотходное агропромышленное производство, АПК, конкурентоспособность.
A. Andreichenko, PhD in Economics, Аssociate professor Odessa I.I. Mechnikov National University, Odessa, Ukraine
STRENGTHENING THE COMPETITIVENESS OF NON-WASTE AGRICULTURAL PRODUCTION SUBJECTS
The problems of strengthening the competitiveness of non-waste agricultural production subjects have been examined. The factors of the inhibition of increase of non-waste production entities' competitiveness in the agro-industrial complex of Ukraine have been determined. The main directions of the strengthening the competitiveness of non-waste agricultural production subjects on the domestic and world markets have been considered.
Keywords: non-waste technologies, non-waste agricultural production, agro-industrial complex, competitiveness.
References (in Latin): Translation / Transliteration / Transcription
1. Smith, A., 1979. An Inquiry into the Nature and Causes of the Wealth of Nations. Oxford: Clarendon Press.
2. Kyrylenko, I.H., Demianchuk, V.V., Andriushchenko, B.V., 2008. Some Aspects of State Agrarian Policy in Ukraine in the Conditions of the World Financial Crisis, Ekonomika APK, 11, pp. 4-9 (in Ukr.).
3. Uzunova, N.S., 2013. The directions of modernization of the state regulation of the development of agro-industrial production in Ukraine. Efektyvna ekonomika, 1. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2013_1_56 (in Ukr.).
4. Mazniev, H.Ye., 2011. Economic efficiency of innovative technical and technological decisions in agrarian production, Ekonomika APK, 6, pp. 118-127 (in Ukr.).
5. Mazurenko, O.V., 2017. Management of competitiveness of business entities in the field of pig breeding, Ekonomika APK, 3, pp. 71-76 (in Ukr.).
6. Kandyba, A.M., 1984. Foreign economic activity in the agro-industrial complex. Kyiv: Harvest (in Ukr.).
7. Bydyk, A.H., 2004. "Rising of production competitiveness in agrarian-industrial complex", Dis. PhD in Economics: 08.07.02. Ternopil Academy of National Economy. Ternopil, 236 p. (in Ukr.).
8. Vandiak, N.P., 2004. "Competitiveness of products of sugarbeet production and strategy of its rise", Dis. PhD in Economics: 08.07.02. Kharkiv national agrarian university of V.V. Docouchaeva. Kharkiv, 201 p. (in Ukr.).
9. Vashchuk, V.F., 2005. "The mechanism of formation of competitive ability of agro-industrial branches on the foreign and domestic markets", Dis. PhD in Economics: 08.07.02. State organization "Institute for economics and forecasting, Ukrainian NAS". Kyiv, 192 p. (in Ukr.).
10. Andreichenko, A.V., 2017. Agricultural production and environment protection: finding a balance, Scientific Notes of Ostroh Academy National University, "Economics" series, 7 (35), pp. 4-7 (in Ukr.). DOI: 10.25264/2311-5149-2017-7(35)-4-7.
11. Skrypnychenko, Yu.I., 2011. The System of Competitiveness Factors of the Agro-industrial Complex, Ahro Svit, 4, pp. 28-33 (in Ukr.).
12. Palamarchuk, T.P., 2016. "Mechanisms of development of state management of agrarian sector of economy of Ukraine in conditions of implementation of European standards", Dis. PhD in Public Administration; 25.00.02. National Academy of Public Administration under the President of Ukraine, Kyiv, 192 p.
13. Skliankin, Iu.V., 1989. Economics of non-waste production. Kyiv: Technique (in Russ.).
14. Lebedinskii, Yu.P., 1990. Resource saving and ecology. Kyiv: Izd. Politicheskoi lit. (in Russ.).
15. Gromov, G.B., Zaitsev, V.A., Laskorin, B.N. et al., 1983. The results of science and technology. Series "Protection of nature and reproduction of natural resources." V. 11: Wasteless industrial production. Organization of non-waste production. Moscow: VlNlTI, 212 p. (in Russ.).
16. Verkhovna Rada Ukrainy, 2003. № 964-IV About fundamentals of national security of Ukraine. Retrieved from: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/287/2015 (in Ukr.).
17. Mikhailova, L.I., 2015. Modern problems and perspectives of personnel supply of foreign economic activity in the agrarian sector of the economy. Retrieved from http://repo.sau.sumy.ua/handle/123456789/3019 (in Ukr.).
18. Gromov, G.B., Zaitsev, V.A., Laskorin, B.N. et al., 1981. The results of science and technology. Series "Protection of nature and reproduction of natural resources." V. 9: Wasteless industrial production: the basic principles of non-waste production. Moscow: VINITI, 217 p. (in Russ.).
19. Kuzmin, O.Ye, Kolinko N.O., 2013. Methods of influence as an effective tool for managing innovative activity, Visnyk of Ternopil National Economic University, 2, pp. 71-80 (in Ukr.).
20. Kuznietsov, E.A., 2015. "Methodology of managerial activity's professionalization in Ukraine", Dis. for the Doctor Degree in Economics: 08.00.03. Lviv Academy of Commerce, Lviv, 412 p. (in Ukr.).
21. Forms of interaction between the state and business in the agrarian sector of Ukraine: the institutional aspect. Analytical note. Retrieved from: http://www.niss.gov.ua/articles/1479 (in Ukr.).
22. Honta, O.I., Kosach I.A., 2017. Peculiarities of the formation of integration of entrepreneurial agro-industrial structures in the context of public-private partnership relations. Naukovyi visnyk Polissia, 1 (1), pp. 25-29 (in Ukr.).
23. Aleksandrov, I.O., 2012. Formation of market components of environmental quality management, Economics: realities of time, 2 (3), pp. 169-173 (in Ukr.).
24. Gubanova, E.G., 2013. Diversification of Economic Tools for Waste Management. Waste - Secondary Resources: Management, Economics, Organization: Collective Monograph: in 2 volumes. Sumy: Sumy State University, Vol. 1, pp. 39-62 (in Ukr.).
25. Haidutskyi, P.I., Sabluk, P.T., Lutsenko, Yu.O. et al., 2005. In Haidutskoho, P.I. (Ed.). Agrarian Reform in Ukraine. Kyiv: NNTs (in Ukr.).
26. Verkhovna Rada Ukrainy, 2010. № 2404-VI. About public-private partnership. Retrieved from: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2404-17 (in Ukr.).
27. Kropyvko, M.F., 2008. Cluster approach to rural development management, Ekonomika APK, 5, pp. 55-58. (in Ukr.).
28. Kropyvko, M.F., 2009. Development of self-governing economic associations in the agro-food sector, Ekonomika APK, 9, pp. 21-26. (in Ukr.).
