CC BY
5
УДК 614.1(477.54-25):[616.98:578.834COVID-19]-036.86 DOI: 10.26565/2313-6693-2021-43-07
ПОШИРЕН1СТЬ ПОСТКОВ1ДНОГО СИНДРОМУ СЕРЕД
ЖИТЕЛ1В М. ХАРКОВА
Нжоленко С. Я., Адамович I. В., Вовк К. В.
Вступ. На сьогодшшнш день пандемш KopoHaBipycHoi' шфекцп займае одне з найважливших мiсць та обговорюеться щодня, становлячи серйозну загрозу для свиово! cпiльнoти. Незважаючи на те, що бiльшicть людей видужують пicля кopoнaвipycнo! шфекци, значна частина страждае вщ пpoявiв так званого постковвдного синдрому (ПКС), що е суттевою сощальною проблемою, осшльки порушуеться звичний режим життя та щоденне фyнкцioнyвaння, знижуеться як1сть життя. Проблемою е той факт, що мехашзми розвитку ПКС ще недостатньо вивченi, тож зусилля медично! cпiльнoти мають бути направлен в тому чиcлi на aнaлiз цих мехaнiзмiв.
Метою даного дослвдження була oцiнкa пoшиpенocтi cимптoмiв ПКС серед жител1в мicтa Харкова та надання pекoмендaцiй щодо тактики ведения таких пащенпв. Мaтеpiaли та методи. У дослвдженш брали участь 60 респонденпв, з них 43 жшочо! cтaтi i 17 чoлoвiчo! стап, вci учасники були cтapшi 20 рошв. За допомогою caмocтiйнo створеного опитувальника в документах Google було оцшено частоту виникнення cимптoмiв ПКС серед уах pеcпoндентiв, а також окремо серед представнишв чoлoвiчol та жшочо! cтaтi, та в залежносп вiд часу з моменту захворювання, з'ясовано чи залишилася на тому ж piвнi фiзичнa aктивнicть, а також чи звертаються так1 пащенти за медичною допомогою.
Результати. В результат досл1дження виявлено, що нaйпoшиpенiшi симптоми серед опитуваних -слабшсть та швидка втомлюванють, И ввдмиили 37 pеcпoндентiв (61,7 %), зниження концентрацй' уваги та пaм'ятi (так званий «туманний мозок») - 35 учаснишв (58,3 %), утруднення виконання фiзичних навантажень, як1 paнiше вважалися нормою - 34 респондента (56,7 %), бшь в м'язах - 27 опитуваних (45 %), порушення сну та бшь в суглобах на одному piвнi - 26 респонденпв (43,3 %). Були пpoaнaлiзoвaнi гендерш ocoбливocтi скарг, як1 дещо вiдpiзнялиcя в пpедcтaвникiв жшочо! та чoлoвiчol cтaтi. З'ясовано, що фiзичнa aктивнicть у 35 pеcпoндентiв (58,3 %) знизилася, що призводить до гшодинами, яка призводить до попршення якocтi життя.
Висновки. Приймаючи до уваги вищенаведене, автори вважають за необхшне створення комплексного плану реабштацп за yчacтi фiзичнoгo терапевта та шших cпецiaлicтiв, з використанням рекомендацш авторитетних установ, таких, як Нацюнальний iнcтитyт здоров'я i дocкoнaлocтi допомоги (англ. National Institute for Health and Care Excellence, NICE) та Центри з контролю та профшактикн захворювань в США (ЦКЗ, англ. Centers for Disease Control and Prevention, CDC).
КЛЮЧОВ1 СЛОВА: постковшний синдром, covid-19, post-covid 19, long-covid
ШФОРМАЦШ ПРО АВТОР1В
Нжоленко бвгенш Якович, д. мед. н., професор, зав^вач кафедри загально! практики - имейно! медицини, медичний факультет, Харювський нацiональний унгверситет iменi В. Н. Каразша, майдан Свободи, 6, Харюв, Укра!на, 61022, e-mail: e.nikolenko@karazin.ua, ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7653-0644 Адамович 1рина Валерйвна, aсистент кафедри загально! практики-сiмейноi медицини, медичний факультет, Харювський нацiональний унгверситет iменi В. Н. Каразiна, майдан Свободи, 6, Харюв, Укра!на, 61022, e-mail: i.adamovich@karazin.ua, ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8934-7291
Вовк Kipa В1талйвна, к.мед.н., доцент кафедри загально! практики-имейно! медицини, медичний факультет, Харювський нацюнальний ушверситет iменi В. Н. Каразiна, майдан Свободи, 6, Харюв, Украша, 61022, e-mail: vovkkira1970@gmail.com, ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2971-0842
Для цитування:
Нжоленко еЯ, Адамович 1В, Вовк КВ. ПОШИРЕШСТЬ ПОСТКОВ1ДНОГО СИНДРОМУ СЕРЕД ЖИТЕЛ1В М.ХАРКОВА. Вiсник Харювського нацiонального унiверситету iменi В. Н. Каразша. Серш «Медицина». 2021:43; С. 62-72. DOI: 10.26565/2313-6693-2021-43-07
ВСТУП
Пандем1я кopoнaвipycнoi шфекци е одшею з найбшьш актуальних проблем сьогодення, займаючи це мюце вже досить довгий час i становлячи серйозну загрозу
для св1тово! спшьноти. Показано, що клшчний спектр шфекци SARS-CoV-2 коливаеться вщ безcимптoмнoi шфекци до критично! хвороби. Хоча бшьшють людей, як хворши на коронав1русну шфекщю, мають покращення стану здоров'я
© Школенко С. Я., Адамович I. В., Вовк К. В.,
протягом декшькох тижшв пiсля хвороби, у деяких людей спостертаеться так званий «постковщний синдром» (англ. post-COVID 19 syndrome, post-COVID conditions, Long COVID, long-haul COVID, post-acute COVID-19, long-term effects of COVID, or chronic COVID) [1, 2]. Постковщний синдром (ПКС) - це широкий спектр порушень у сташ здоров'я, як можуть виникнути у людей через чотири або бшьше тижшв тсля першого зараження вiрусом, що викликае COVID-19. Навiть люди, яю не мали симптомiв COVID-19 протягом кшькох днiв або тижшв тсля зараження, можуть мати ПКС [3]. Цей стан може проявлятися у виглядi рiзних видiв та комбшацш проблем зi здоров'ям протягом рiзного перiоду часу. До симптомiв ПКС вiдносять наступнi скарги (як були вiдсутнi до захворю-вання): утруднене дихання або задишка, слабюсть, кашель, зниження концентрацп уваги, бшь у грудях, головний бiль, серцебиття, бiль у суглобах або м'язах, дiарея, проблеми зi сном, шдвищення температури, запаморочення, висип на шкiрi, змiни настрою, змiни запаху або смаку, порушення менструального циклу у жшок.
ВООЗ розробила визначення клшчного випадку пост-COVID-19, що було опублшовано 6 жовтня 2021 року [4]. Зпдно цього документа, стан тсля COVID-19 виникае у оаб, що хворши вiрогiдно чи з тдтвердженням наявностi SARSCoV-2 шфекцп, зазвичай через 3 мюящ вiд початку COVID-19 iз симптомами, якi тривають протягом щонайменше 2 мiсяцiв та не можуть бути пояснен альтернативним дiагнозом. Поширенi симптоми включають швидку втомлюванiсть, задишку, когнiтивнi порушення та шш^ i, як правило, впливають на повсякденне життя. Симптоми можуть виникнути тсля одужання вiд коронавiрусноl хвороби чи зберiгатися вiд початку захворювання. Симптоми також можуть коливатися або рецидивувати з часом.
ПКС е важливою соцiальною проблемою, адже багато хворих у зв'язку з порушенням нервово! системи, психши та шшими скаргами не в змозi виконувати звичну роботу, що призводить до фшансово! кризи в !хшх родинах, то ж в
рiзних крашах створюються реабiлiтацiйнi центри для пащенпв з даним синдромом
[5, 6].
Центри з контролю та профшактики захворювань в США (CDC) та експерти у всьому свт працюють над тим, щоб дiзнатися бiльше про короткостроковi та довгостроковi наслiдки для здоров'я, пов'язанi з COVID-19, як категорiï населення найбшьш вразливi та чому.
Згiдно даних, якi отримали Androula Pavli [7] та ш. у своему дослщженш, розповсюдженiсть пост-COVID-синдрому оцiнюеться як 10-35 %, тодi як для госпiталiзованих пацiентiв вона може досягати 85 %. Втомлювашсть була найпоширенiшим симптомом, про який повщомлялося у 17,5-72 % випадюв пiсля COVID, наступним симптомом була залишкова задишка, частота я^' становила 10-40 %.
Maxime Taquet та ш. [8] провели ретроспективне дослщження, проаналiзу-вавши частоту виникнення симптомiв на протязi 3-6 мiсяцiв пiсля постановки дiагнозу COVID-19, та порiвняли з когортою пащенпв, у яких було дiагностовано грип, за той же перюд часу. За результатами, 57 % пащенпв мали принаймш одну ознаку ПКС, зареестровану протягом 180 дшв пiсля зараження, а 37 % - через 90-180 дшв тсля встановлення дiагнозу, з них 40 % не мали його протягом перших 3 мюящв. Також було встановлено, що щ ознаки часпше зус^чаються пiсля COVID-19, шж пiсля грипу.
Всесвiтня оргашзащя охорони здоров'я запрошуе лiкарiв та пащенпв систематично збирати iнформацiю про COVID-19 та надсилати клiнiчнi даш до Клiнiчноï платформи ВООЗ, щоб розширити нашi знання про стан тсля COVID-19, а також тдтримати догляд за пащентами та заходи з охорони здоров'я [9]. Форма звггу ВООЗ про пост-COVID-випадок (англ. case report form CRF) була розроблена для надання стандартизованих ктшчних даних вщ ошб пiсля виписки з лiкарнi або тсля гостроï хвороби для вивчення середньо- та довгострокових наслщюв COVID-19.
Метою даного дослiдження була ощнка поширеностi симптомiв ПКС серед жите-лiв мiста Харкова та надання рекомендацш щодо тактики ведення таких пацiентiв.
МАТЕР1АЛИ Й МЕТОДИ
Дослщження проводилося серед жителiв мюта Харкова, яю хворши на коронавiрусну iнфекцiю (за наявноси позитивного ПЛР на коронавiрус SARS-Cov-2 або високих титрiв IgM та/або IgG та характерних клiнiчних та ешдемюло-гiчних ознак хвороби). Ус респонденти висловили усвщомлену згоду на участь в опитуванш.
У дослiдження було включено 60 суб'екпв, вiдповiдi 17 респондентiв чоловiчоï статi (28,3 %) та 43 жшочо1 статi (71,7 %) було проаналiзовано. Усi учасники опитування були старшi 20 рокiв, та були розподшеш згiдно вiку.
У сервю Google Документи було створено самоспйно винайдену анкету. За допомогою анкети серед респондент було з'ясовано анамнестичш данi щодо тривалостi перiоду з моменту захворю-вання, тяжкiсть переб^у хвороби, наявнiсть/вiдсутнiсть супутнiх захворю-вань та характер постковщних симптомiв, що турбували пацieнтiв.
Перелiк запитань щодо симптомiв ПКС базувався на перелшу симптомiв, що найчастiше зустрiчаються у людей тсля перенесеного захворювання, та вказаш на сайтi Центру з контролю та профшактики захворювань у США (CDC) та визначеш ВООЗ. Перелш включав у себе наступш скарги: неможливiсть виконання фiзичних навантажень, що рашше не викликали труднощiв, загальну слабкiсть, швидку стомлюванiсть, утруднення дихання, задишку, перебоï в робой серця, бiль у м'язах та суглобах, попршення апетиту, порушення сну, головний бшь, запаморо-чення, попршення пам'ян та концентрацiï уваги («так званий туманний мозок»), пiдвищення темпе -ратури, кашель, дiарея, бiль в живоп. змiни сприйняття нюху та смаку, вщчуття болi чи поколювання у тiлi, бiль у грудях, порушення менструального циклу у жшок, рiзкi змiни настрою, попршення цих симптомiв пiсля активного розумового чи фiзичного навантаження. Також до анкети були включеш симптоми, яю виникають пiсля перенесеноï коронавiрусноï хвороби зпдно власних спостережень, такi, як шдвищення артерiального тиску,
випадiння волосся, виникнення цукрового дiабету чи шсулшорезистентноси. Анке-тування продемонструвало, що виявлеш симптоми ранiше не спостерiгалися серед опитуваних респонденпв. Анкетування проводилося аношмно, тому отриманi результати е об'ективними та неупе-редженими.
Аналiз даних. Для ощнки вiдповiдей, отриманих вiд пащенпв, був використаний метод описово1' статистики.
РЕЗУЛЬТАТИ
Результати анкетування були ретельно проаналiзованi за основними показниками та систематизоваш для подальшого вивчення.
Серед ушх опитуваних респондентiв найчаспше зустрiчалися такi симптоми (Рис. 1.): слабюсть та швидка втомлювашсть у 37 (61,7 %), зниження концентрацп уваги та пам'ятi (так званий «туманний мозок») у 35 (58,3 %), утруднення виконання фiзичних навантажень, яю рашше вважалися нормою - у 34 (56,7 %), бшь в м'язах - у 27 (45 %), порушення сну - у 43,3 %, бшь у суглобах - у 43,3 % респонденпв (26 опитуваних).
Якщо порiвнювати поширешсть вищезгаданих симптомiв окремо серед чоловшв i серед жшок, то можна помпити, що серед чоловшв найчастiше зустрiчаються наступнi скарги: слабюсть та швидка втомлюванiсть - у 14 респонденпв (82,4 %), утруднення виконання фiзичних навантажень, що рашше вважалися нормою, у 12 чоловшв (70,6 %), попршення пам'ян, концентрацп уваги у 11 (64,7 %), перебо1' в робой серця у 9 (52,9 %), бшь у м'язах - у 7 респонденпв (41,2 %).
Скарги, що були виявлеш у жшок були наступними, а саме: попршення пам'ян та концентрацп уваги у 24 жшок (55,8 %), слабюсть та швидка втомлювашсть у 23 респонденпв (53,4 %), головний бшь та утруднення виконання фiзичних навантажень, що рашше вважалися нормою - у 22 (51,2 %), бшь у м'язах та суглобах також вщзначили у себе однакова кшьюсть респонденпв жшочо1" стан - 20 (46,5 %).
Порiвняння поширеносп окремих симптомiв серед представниюв жшочо1' та чоловiчоï стан представлено на рисунку 2.
Поширешсть окремих ^MnTOMÍB серед ycix респонденпв, %
70 S? 60 ¡¡f 50
Назва симптому
Рис. 1. Поширешсть окремих симптом1в серед ycix респондентов Fig. 1. Prevalence of different symptoms among all respondents
Порiвняння поширеност окремих симптомiв серед чоловшв та жiнок
90 -
80 S? 70 £ 60
Назва симптому
■ Частота виникнення серед чоловМв, % ■ Частота виникнення серед жшок, %
Рис. 2. Пор1вняння поширеност окремих симптом1в серед чолов1к1в та жшок Fig. 2. Comparison of the different symptoms' prevalence among men and women
Також, щкавим виявився той факт, що поширешсть симптом1в в залежност вщ тривалосп з моменту захворювання також мае деяк вщмшносп (Рис. 3). Серед респонденпв, у яких тривалють постковщного синдрому складала бшьше 9 мюящв (n = 34), найпоширешшими симптомами були бшь у суглобах - 19 ос1б (55,9 %), утруднення виконання ф1зичних навантажень, яю рашше вважалися за норму, тобто зниження толерантност до ф1зичних навантажень - у 18 (52,9 %), такий саме вщсоток респонденпв турбували попршення пам'яп та
концентраци уваги, бшь у м'язах та головний бшь спостериалися з однаковою частотою серед групи спостереження у 50 % (17 пащеннв). Респонденти, тривалють постковщного синдрому складала менше 9 мюящв (n = 26), найбшьше скаржилися на слабкють та швидку втомлюванють - 18 ос1б (69,2 %), попршення пам'яп та концентраци уваги - 17 респонденпв (65,4 %), зниження толерантносн до ф1зичних навантажень -у 16 (61,5 %), порушення сну - у 12 ос1б (46,2) та перебо! в робот серця - у 11 ос1б (42,3 %).
X
OJ Q. S
Э
о
Порiвняння поширеностi симптомiв в залежностi вщ часу з моменту захворювання
80 70 60 50 40 30 20 10 0
м || II LIuJ 111 Li
«Га* ^ о° «
у/ *
с/
✓ <р
/
✓
ч/
Назва симптому
I Захворювання менше 9 мк.тому
I Захворювання бшьше 9 мк.тому
Рис. 3. Поршиииии поширеност1 симптом1в в залежносп в1д часу з моменту
захворювання
Fig. 3. Prevalence rates of symptoms depending on the since the disease
В ход1 дослщження були з'ясоваш змши р1вня активност пюля перенесено! хвороби (Рис. 4). Встановлено, що 26 респонденпв (43,3 %) вважають, що р1вень !х активност знизився незначним чином, 9 ос1б (15 %) вщзначили значне зниження активност та у 25 респонденпв (41,7 %) р1вень активносп не змшився.
Був проведений анал1з звернення респонденпв за медичною допомогою та призначення лшування (Рис. 5). За результатами 25 респонденпв (41,7 %) не зверталися у зв'язку з вщсутнютю симптом1в, 13 респонденпв (21,7 %) не зверталися при наявносп симптом1в, 21 людина (35 %) зверталися за медичною
допомогою, призначено лшування, медичною допомогою, лшування не
1 респондент (1,6 %) - звертався за призначено.
PiBeHb фiзичноï активност до COVID-19 та пiсля хвороби
Hi, на колишньому piBHi Так, значно знизився Так, незначно знизився
Рис. 4. Пор1вмяммя р1вмя фiзичноl активностi до та шсля хвороби Fig. 4. Comparison of the level of physical activity before and after the disease
A
Рис. 5. Потреба у медичнш допомозi серед пащенпв Fig. 5. The need for medical care among patients
ВИСНОВКИ
1. Дослщження показало прева-лювання таких симптомiв ПКС, як, слабюсть та швидка втомлювашсть у 14
респонденпв (82,4 %), утруднення виконання фiзичних навантажень, що рашше вважалися нормою у 12 (70,6 %), попршення пам'яп, концентрацп уваги у 11 анкетованих оаб (64,7 %), перебо!' в
робой серця у 9 (52,9 %), бшь у м'язах у 7 осiб (41,2 %). Розподш окремих скарг мають гендерш вщмшносп, з превалюванням у чоловшв таких скарг, як слабкiсть та швидка втомлювашсть, утруднення виконання фiзичних навантажень, що рашше вважалися нормою, попршення пам'ян, концентрацп уваги. Серед жшок найчаспше зустрiчалися попршення пам'ян та концентрацп уваги, слабюсть та швидка втомлювашсть, з однаковою частотою виявлялися головний бшь та утруднення виконання фiзичних навантажень.
2. Бшьше половини респонденпв вщзначали зниження фiзичноï активносп в тiй чи шшш мiрi пiсля перенесення COVID-19, що, з огляду на зростання в Укра1'ш кiлькостi смертей вiд серцево-судинних захворювань, викликае стурбовашсть. Таким чином, цей фактор буде також впливати несприятливим чином на показники захворюваност та смертност в Украïнi.
3. Постковщний синдром характери-зуеться наявнiстю окремих симптомiв навiть через 9 мюящв пiсля одужання, а саме: бшь у суглобах, попршення пам'ян та концентрацп уваги.
4. Незалежно вщ перебшу хвороби звернення до терапевта або шмейного лiкаря е необхщним для отримання рекомендацiй щодо покращення якостi життя та запобiгання в подальшому повторного ураження.
Дуже важливим е створення та впровадження в практику тактики ведення таких пащенпв. Центри з контролю та профшактики захворювань в США (ЦКЗ, англ. Centers for Disease Control and Prevention, CDC) створили низку ктшчних рекомендацш щодо лшування симптомiв тсля COVID [10]. Хоча настанови досить обширш, проте, фактичнi клiнiчнi рекомендацп все ще невизначенi та жодного засобу для лшування пост-COVID синдрому з доказовою базою ще не винайдено. Для бшьшосп пацiентiв метою лшувально1' тактики ПКС е оптимiзацiя та вiдновлення функцiонування та якосп життя. В iдеалi, медичнi пращвники пiсля консультацп з вiдповiдними спещалютами, повиннi розробити комплексний план ведення пацiентiв, грунтуючись на наявних
симптомах, попередньому станi здоров'я та псиичному статусi. Сiмейнi лiкарi повинш попередити пацiентiв про те, що шсляковщний стан ще недостатньо зрозумший, i запевнити 1'х, що тдтримка буде надаватись iз появою ново1' iнформацiï. Згiдно рекомендацiй Нацiонального шституту здоров'я i досконалостi допомоги (англ. National Institute for Health and Care Excellence, NICE) щодо клшчних дослщжень пащенпв з вперше виявленими або триваючими симптомами через 4 тижш або пiзнiше пiсля гостро1' iнфекцiï обстеження повинно складатися з повного аналiзу кровi, визначення показниюв функцп нирок i печiнки, С-реактивного бшку, також проведення тесту на толерантнють до фiзичних навантажень (рееструеться рiвень задишки, частота серцевих скорочень та насичення О2) [11]. Якщо у пащента тривають респiраторнi симптоми, рекомендовано проведення рентгенографп оргашв грудно1' клiтини через 12 тижшв тсля гостро1' iнфекцiï.
Таким чином, важливим е розумiння того, що шсляковщний стан ще недостатньо зрозумший, але дуже пiдступний щодо наслщюв та його подолання. Тiльки своечасне дiагносту-вання та iндивiдуальний тдхщ до кожного пацiента зможуть запобэти розвитку ПКС та сприяти своечасному початку лiкування.
Значну частину постковiдних станiв можна полiпшити за допомогою вже юнуючих пiдходiв до лшування окремих симптомiв (наприклад, дихальш вправи для полiпшення симптомiв задишки) [12]. Створення комплексного плану реабш-тацй' може бути корисним для деяких пащенпв i може включати фiзичну та професшну терапiю, мовну тератю, а також неврологiчну реабштащю з приводу когнiтивних симптомiв. Дуже важливим е участь фiзичного терапевта у подоланш таких симптомiв, як зниження толерантносп до фiзичних навантажень, тривожшсть, когнiтивна дисфункцiя. Можуть бути використаш аеробнi тренування, вправи на змщнення м'язiв, технiка дiафрагмального дихання. Посту-пове повернення до фiзичних навантажень у мiру переносимостi може бути корисним для бшьшосп пащенпв [13]. Оптимiзацiя
лшування основних захворювань може включати консультування щодо таких компоненнв способу життя, як харчу-вання, сон i зниження стресу.
Той факт, що бракуе бiльш конкретних рекомендацiй, викликаний недостатшм
розумiнням цього стану на даний момент. Оскшьки проводиться все бшьше дослiджень та отримуеться бiльше знань, очшуються новiтнi бiльш конкретнi протоколи i рекомендаци.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Iwu CJ, Iwu CD, Wiysonge CS. The occurrence of long COVID: a rapid review. Pan Afr Med J. 2021 Jan 20; 38: 65. Doi: https://doi.org/10.11604/pamj.2021.38.65.27366. PMID: 33889231; PMCID: PMC8028365.
2. Al-Jahdhami I, Al-Naamani K, Al-Mawali A. The Post-acute COVID-19 Syndrome (Long COVID). Oman Med J. 2021 Jan 26; 36 (1): e220. Doi: https://doi.org/10.5001/omj.2021.91. PMID: 33537155; PMCID: PMC7838343.
3. Центри з контролю та профшактики захворювань в США (ЦКЗ, англ. Centers for Disease Control and Prevention, CDC) [1нтернет]. Доступно на сайп: https://www.cdc.gov/coronavirus/2019-ncov/hcp/clinical-care/post-covid-conditions.html. Обновлено в июле 9, 2021
4. Глобальний веб-сайт Всесвггаьо! оргашзацп охорони здоров'я. Визначення клшчного випадку пост-COVID-19 консенсусом Дельфi, 6 жовтня 2021 року [1нтернет] Доступно на сайп: WH0/2019-nCoV/Post_COVID 19_condition/Clinical_case_definition/2021. 1
5. Kuehn BM. Post-COVID-19 Symptoms Were Worse Than Cancer's Effects. JAMA. 2021; 326 (8): 692. Doi: https://doi.org/10.1001/jama.2021.12353
6. Nalbandian A, Sehgal, K., Gupta, A. et al. Post-acute COVID-19 syndrome. Nat Med 27, 601-615 (2021). Doi: https://doi.org/10.1038/s41591-021-01283-z
7. Pavlia А, Theodoridoub M, Maltezou H. Post-COVID Syndrome: Incidence, Clinical Spectrum, and Challenges for Primary Healthcare Professionals. Archives of Medical Research. 2021; 52 (6): 575-581. Doi: https://doi.org/10.1016/j.arcmed.2021.03.010
8. Taquet M, Dercon Q, Luciano S, Geddes J, Husain M, Harrison P. Incidence, co-occurrence, and evolution of long-COVID features: A 6-month retrospective cohort study of 273,618 survivors of COVID-19. PLoS Med 18(9):e1003773. Doi: https://doi.org/10.1371/journal.pmed.100377
9. Глобальний веб-сайт Всесвиньо! оргашзацп охорони здоров'я. Global covid-19 clinical platform case report form (CRF) for post covid condition (Post COVID-19 CRF). [1нтернет]. Доступно за посиланням: https://www.who.int/publications/i/item/global-covid-19-clinical-platform-case-report-form-(crf)-for-post-covid-conditions-(post-covid-19-crf-) 9 Feb 2021.
10. Центри з контролю та профшактики захворювань в США (ЦКЗ, англ. Centers for Disease Control and Prevention, CDC) [1нтернет]. Доступно за посланням: https://www.cdc.gov/coronavirus/2019-ncov/hcp/clinical-care/post-covid-management.html
11. Venkatesan P. NICE guideline on long COVID. Lancet Respir Med. 2021 Feb; 9 (2): 129. Doi: https://doi.org/10.1016/S2213-2600(21)00031-X. Epub 2021 Jan 13. PMID: 33453162; PMCID: PMC7832375.
12. Mayer KP, Steele AK, Soper MK, Branton JD, Lusby ML, Kalema AG, Dupont-Versteegden EE, Montgomery-Yates AA. Physical Therapy Management of an Individual With Post-COVID Syndrome: A Case Report. Phys Ther. 2021 Jun 1; 101 (6): pzab098. Doi: https://doi.org/10.1093/ptj/pzab098. PMID: 33735380; PMCID: PMC7989151.
13. Daynes E, Gerlis C, Chaplin E, Gardiner N, Singh SJ. Early experiences of rehabilitation for individuals post-COVID to improve fatigue, breathlessness exercise capacity and cognition - A cohort study. Chron Respir Dis. 2021 Jan-Dec; 18: 14799731211015691. Doi: https://doi.org/10.1177/14799731211015691. PMID: 33957805; PMCID: PMC8114752.
REFERENCES
1. Iwu CJ, Iwu CD, Wiysonge CS. The occurrence of long COVID: a rapid review. Pan Afr Med J. 2021 Jan 20; 38: 65. Doi: https://doi.org/10.11604/pamj.2021.38.65.27366. PMID: 33889231; PMCID: PMC8028365.
2. Al-Jahdhami I, Al-Naamani K, Al-Mawali A. The Post-acute COVID-19 Syndrome (Long COVID). Oman Med J. 2021 Jan 26; 36 (1):e220. Doi: https://doi.org/10.5001/omj.2021.91. PMID: 33537155; PMCID: PMC7838343.
3. Centers for Disease Control and Prevention (Internet). Updated July 9, 2021. https://www.cdc.gov/coronavirus/2019-ncov/hcp/clinical-care/post-covid-conditions.html
4. Global World Health Organization. [Internet]. WHO/2019-nCoV/Post_COVID-19_condition/Clinical_case_definition/2021. 1
5. Kuehn BM. Post-COVID-19 Symptoms Were Worse Than Cancer's Effects. JAMA. 2021; 326 (8): 692. Doi: https://doi.org/10.1001/jama.2021.12353
6. Nalbandian A, Sehgal K, Gupta A, Madhavan MV, McGroder C, Stevens JS, et al. Post-acute COVID-19 syndrome. Nat Med. 2021; 27: 601-15. pmid:33753937
7. Pavlia A, Theodoridoub M, Maltezou H. Post-COVID Syndrome: Incidence, Clinical Spectrum, and Challenges for Primary Healthcare Professionals. Archives of Medical Research. 2021; 52 (6): 575-581. Doi: https://doi.org/10.1016/j.arcmed.2021.03.010
8. Taquet M, Dercon Q, Luciano S, Geddes J, Husain M, Harrison P. Incidence, co-occurrence, and evolution of long-COVID features: A 6-month retrospective cohort study of 273,618 survivors of COVID-19. PLoS Med 18(9): e1003773. Doi: https://doi.org/10.1371/journal.pmed.100377
9. World Health Organization. Global covid-19 clinical platform case report form (CRF) for post covid condition (Post COVID-19 CRF). [Internet]. 9 Feb 2021. https://www.who.int/publicationsMtem/global-covid-19-clinical-platform-case-report-form-(crf)-for-post-covid-conditions-(post-covid-19-crf-)
10. 10. Centers for Disease Control and Prevention [Internet]. https://www.cdc.gov/coronavirus/2019-ncov/hcp/clinical-care/post-covid-management.html
11. Venkatesan P. NICE guideline on long COVID. Lancet Respir Med. 2021 Feb; 9 (2): 129. Doi: https://doi.org/10.1016/S2213-2600(21)00031-X. Epub 2021 Jan 13. PMID: 33453162; PMCID: PMC7832375.
12. Mayer KP, Steele AK, Soper MK, Branton JD, Lusby ML, Kalema AG, Dupont-Versteegden EE, Montgomery-Yates AA. Physical Therapy Management of an Individual With Post-COVID Syndrome: A Case Report. Phys Ther. 2021 Jun 1; 101 (6): pzab098. Doi: https://doi.org/10.1093/ptj/pzab098. PMID: 33735380; PMCID: PMC7989151.
13. Daynes E, Gerlis C, Chaplin E, Gardiner N, Singh SJ. Early experiences of rehabilitation for individuals post-COVID to improve fatigue, breathlessness exercise capacity and cognition - A cohort study. Chron Respir Dis. 2021 Jan-Dec; 18: 14799731211015691. Doi: https://doi.org/10.1177/14799731211015691. PMID: 33957805; PMCID: PMC8114752.
PREVALENCE OF POST-COVID SYNDROME AMONG INHABITANTS OF KHARKIV
Nikolenko E. Ya., Adamovych I. V., Vovk K. V.
Introduction. Currently, the coronavirus pandemic remains high on the world community, and it is discussed on a daily basis, posing a serious threat. Despite the fact, that most people recover from coronavirus infection, many suffer from the manifestations of the post-COVID syndrome that became a significant social problem due to disruption the normal lifestyle and daily functioning, reduced quality of life. The fact, that the development of the mechanism of post-COVID conditions has not been studied much is a challenge for medical community, so its efforts should be aimed at the analysis of these mechanisms.
Objective: to assess the prevalence of post-COVID symptoms among residents of Kharkiv and to provide recommendations regarding the management of such patients.
Materials and methods. The study involved 60 respondents, including 43 females and 17 males, all participants were older than 20 years. Using a self-designed questionnaire applying in Google Docs, the incidence of symptoms due to post-COVID syndrome was assessed among all respondents, as well as separately among males and females, and depending on the time since the disease, whether physical activity remained at the same level, and, also whether such patients seek medical help.
Results. The study has shown the primary role of tiredness and fatigue, it was noted by 37 respondents (61.7 %), difficulty thinking and concentrating (so-called «foggy brain») - 35 participants (58.3 %), decrease the exercise tolerance - 34 respondents (56.7 %), muscle pain - 27 respondents (45 %), sleep disorders and joint pain at the same level - 26 respondents (43.3 %). The gender-specific was analyzed, so there were some differences. It was found that physical activity in 35 respondents (58.3 %) was decreased that leads to hypodynamy resulting in a reduced quality of life.
Conclusion. Bearing this in mind, the authors consider it necessary to create a comprehensive rehabilitation plan with the participation of a physical therapist and other professionals, using the recommendations of reputable institutions such as the National Institute for Health and Care Excellence (NICE) and the Centers for Disease Control and Prevention (CDC).
KEY WORDS: post-COVID-19 conditions, COVID-19, post-COVID-19 syndrome, Long-COVID INFORMATION ABOUT AUTHORS
Nikolenko Evgene, MD, PhD, Full Professor. Head of the Department of General Practice-Family Medicine, School of Medicine, V. N. Karazin Kharkiv National University, 6, Svobody sq. Kharkiv, Ukraine, 61022; е-mail: e.nikolenko@karazin.ua, ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7653-0644
Adamovych Iryna, аssistant Professor of the Department, V. N. Karazin Kharkiv National University, School of Medicine, 6, Svobody sq., Kharkiv, Ukraine, 61022; е-mail: I.adamovich@karazin.ua, ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8934-7291
Vovk Kira, MD, PhD, Associate Professor of the Department of General Practice-Family Medicine, School of Medicine, V. N. Karazin Kharkiv National University, 6, Svobody sq., Kharkiv, Ukraine, 61022; e-mail: vovkkira1970@gmail.com, ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2971-0842
For citation:
Nikolenko E, Adamovych I, Vovk K. PREVALENCE OF POST-COVID SYNDROME AMONG INHABITANTS OF KHARKIV. The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series «Medicine». 2021:43; S. 62-72. DOI: 10.26565/2313-6693-2021-43-07
РАСПРОСТРАНЕННОСТЬ ПОСТКОВИДНОГО СИНДРОМА СРЕДИ ЖИТЕЛЕЙ Г. ХАРЬКОВА
Николенко Е. Я., Адамович И. В., Вовк К. В.
Вступление. На сегодняшний день пандемия коронавирусной инфекции занимает одно из важнейших мест и обсуждаема ежедневно, составляя серьезную угрозу для мирового сообщества. Несмотря на то, что большинство людей выздоравливают после коронавирусной инфекции, значительная часть страдает от проявлений так называемого постковидного синдрома (ПКС), что является существенной социальной проблемой, поскольку нарушается привычный режим жизни и ежедневное функционирование, снижается качество жизни. Проблемой является тот факт, что механизмы развития ПКС еще недостаточно изучены, поэтому усилия медицинского сообщества должны быть направлены, в том числе, на анализ этих механизмов.
Целью данного исследования была оценка распространенности симптомов ПКС среди жителей города Харькова и предоставление рекомендаций по тактике ведения таких пациентов.
Материалы и методы. В исследовании принимали участие 60 респондентов, из них 43 женского пола и 17 мужского пола, все участники были старше 20 лет. С помощью самостоятельно созданного опросника в документах Google оценивалась частота возникновения симптомов ПКС среди всех респондентов, а также отдельно среди представителей мужского и женского пола, в зависимости от времени с момента заболевания, определялось, осталась ли на том же уровне физическая активность, а также обращаются ли такие пациенты за медицинской помощью.
Результаты. В результате исследования выявлено, что наиболее распространенными симптомами среди опрошенных была слабость и быстрая утомляемость, её отметили 37 респондентов (61,7 %), снижение концентрации внимания и памяти (так называемый «туманный мозг») - 35 участников (58,3 %), затруднение выполнения физических нагрузок, которые ранее считались нормой -
34 респондента (56,7 %), боль в мышцах - 27 опрошенных (45 %), нарушения сна и боль в суставах на одном уровне - 26 респондентов (43,3 %). Были проанализированы гендерные особенности жалоб, выявлены некоторые отличия. Также выяснено, что физическая активность снизилась у
35 респондентов (58,3 %), что приводит к гиподинамии, а затем и к ухудшению качества жизни. Вывод. Принимая во внимание вышесказанное, авторы считают необходимым создание
комплексного плана реабилитации с участием терапевта и других специалистов, с использованием рекомендаций авторитетных учреждений, таких как Национальный институт здоровья и совершенства помощи (англ. National Institute for Health and Care Excellence, NICE ) и Центры по контролю и профилактике заболеваний в США (ЦКЗ, англ. Centers for Disease Control and Prevention, CDC).
КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: постковидный синдром, COVID-19, post-COVID-19 Long-COVID 1НФОРМАЦИЯ ОБ АВТОРАХ
Николенко Евгений Яковлевич, д.мед.н., профессор, заведующий кафедрой общей практики - семейной медицины, Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина, пл. Свободы, 6, Харьков, Украина, 61022; е-mail: e.nikolenko@karazin.ua, ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7653-0644
Адамович Ирина Валерьевна, ассистент кафедры общей практики семейной медицины, Харьковский
национальный университет имени В. Н. Каразина, пл. Свободы, 6, Харьков, Украина, 61022; e-mail: i.adamovich@karazin.ua, ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8934-7291
Вовк Кира Витальевна, к.мед.н., доцент кафедры общей практики-семейной медицины, Харьковский
национальный университет имени В. Н. Каразина, пл. Свободы, 6, Харьков, Украина, 61022; е-mail: vovkkira1970@gmail.com, ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2971-0842
Conflicts of interest: author has no conflict of interest to declare. Конфлжт mmepecie: eidcymniu. Конфликт интересов: отсутствует.
Отримано Прийнято до друку Received Accepted
: 18.09.2021 : 19.11.2021 : 18.09.2021 : 19.11.2021
