CC BY
6Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского
Серия "Филология. Социальные коммуникации". Том 24 (63). 2011 г. №4. Часть 1. С.377-382.
УДК 007: 304: 070.11(477.52): 502/504
ПОРУШЕННЯ ПРОБЛЕМ ЕКОЛОГМ НА СТОР1НКАХ ГАЗЕТИ «СУМИ I СУМЧАНИ»
Сушкова О.М., Садовнкова О.П.
Сумський державний ун1верситет, м. Суми, Украна
Здшснено спробу виявити найбшьш значущi питання екоситуаци, з 'ясувати Чхне мкце i роль у регюнальних ЗМ1.
Ключовi слова: екологiя, навколишне середовище, екологiчна проблема, екологiчна журнал^тика.
Еколопя сьогодення - питання, яке потребуе не лише методолопчного вивчення, а й фшософсько-св^оглядного та етичного осмислення. Вщ того, як сучасне людство поставиться до ще! проблеми, залежить його майбутне. В умовах глобально! еколопчно! кризи основний еколопчний iмператив формуеться, концентруеться i фокусуеться навколо людини. Численнi катаклiзми змушують шукати шляхи удосконалення взаемоди в системi «людина - навколишне середовище». Проте, щоб почати змiни, необидно окреслити найважливiшi складовi загально! еколопчно! ситуаци. Цим займаються передусiм екологи, фахiвцi iнших галузей знань, i, зокрема, журналюти. Роль останнiх полягае у популяризаци цього питання та пошформуванш широкого загалу i, що не менш важливо, у формуваннi таким чином еколопчно! культури громадян.
Завдання сучасних засобiв масово! комунiкацi! полягае у виробленш структури свiтоглядних орiентирiв сприйняття навколишнього середовища. А це у свою чергу вимагае вдосконалення дiяльностi мас-медiа, зокрема методiв вщображення екологiчно! iнформацi!. Зазначимо, що еколопчна журналiстика почала вирiзнятися iз загально! лише недавно, але вже стала рушшною силою формування громадсько! думки.
У зв'язку iз тим, що роль засобiв масово! iнформацi! в умовах глобально! еколопчно! кризи набувае особливого значення, актуальною видаеться тема нашо! розвiдки.
Мета нашо! роботи передбачала з'ясувати, як екологiчнi проблеми порушуються на сторiнках газети «Суми i сумчани», визначити, удосконалення яких саме чинниюв уможливить пiдвищення загального рiвня якостi та ефективностi цього напряму дiяльностi укра!нських друкованих засобiв масово! iнформацi!, зокрема регiонально! преси. Об 'ект до^дження - еколопчна тематика в ЗМ1, предмет до^дження - матерiали екологiчного змiсту в газет «Суми i сумчани».
З метою отримання наукових результат, виявлення загальних та специфiчних рис оприлюднено! еколопчно! проблематики застосовано загальнонауковi методи аналiзу: тематико-типологiчний, порiвняльний, робота з офщшними джерелами.
Проблемою становлення та розвитку еколопчно! журналютики займалися дослiдники: О. Берлова, О. Беляков, А. Гетьман, Т. Гусева, С. Дайман, I. Дмитренко, В. Колесшкова, I. Кирильчук, А. Кочинева, А. Москаленко, Д. Олтаржевський, Т. Ровенська та шшь
В Укра!ш тривае становлення молодого напряму в робот засобiв масово! комушкацп - еколопчно! журналiстики. Оргашчне поеднання збереження навколишнього середовища та вщродження Укра!ни е однiею з важливих складових дiяльностi укра!нських ЗМК. Змютовий аналiз публiкацiй зазначено! тематики засвщчуе, що журналiсти, висвiтлюючи еколопчш питання в Укра!ш, не стшьки описують красу природи, скiльки повщомляють про !! кризовий стан. Розв'язання проблем, що викликали екологiчну катастрофу, е важливим завданням, проте пращвники ЗМ1 виконували його не завжди вдало. На думку О. Белякова, «...питання стану довкшля турбують громадян, оскiльки безперечною е залежнiсть громадян вiд стану навколишнього середовища. Разом з тим провладш видання намагаються уникати глибокого аналiзу ситуаци, висв^люючи лише позитивний бiк роботи природоохоронних служб» [1, с. 15].
Максимальну кшьюсть вiдомостей про стан навколишнього середовища людина отримуе саме завдяки ЗМ1. Перед журналiстом постае надскладна задача: подати важливу iнформацiю об'ективно, не перекручуючи та не викривляючи фактiв. Останнiм часом незадовiльний стан природи дае про себе знати. Приклади цього: землетрус, виверження вулкану та небезпека техногенно! катастрофи в Япони, надзвичайно висока сейсмiчна актившсть у багатьох частинах планети, значно! сили тайфуни в Америцi тощо. Цi та безлiч локальних факторiв змушують людину все частiше замислюватися над власними вчинками та ставленням до того, яким саме чином можна змшити ситуацiю. Саме тому на перше мюце виходить роль ЗМ1.
У цiлому мас-медiа не залишаються байдужими до екологiчних проблем, - як зауважують Г. Вичуб та Т. Фролова. - Бшьше того, традицшш друкованi видання, освоюючи мережеву шшу, придiляють екологiчнiй проблематищ значну увагу. З'явилася можливiсть штерактивно! взаемодп мiж комунiкатором i адресатом: електронна пошта, iнтерактивнi прес-конференци та багато шшого [3]. Якщо розглядати еколопчну проблематику з кшьюсно! точки зору, то можна з упевнешстю стверджувати, що в бшьшосп друкованих та електронних ЗМ1 вона присутня. На жаль, «загальнi» ЗМ1 обмежуються лише констатащею iснування названо! проблеми, не намагаючись аналiзувати !! причин, не шукають шляхiв !! розв'язання. Особливо це стосуеться тих матерiалiв, коли журналiсти ставлять за мету пошук i поширення сенсацi!. Непрофесшна робота з фактами, зайве прагнення до сенсацiйностi в подачi матерiалу можуть не тiльки заплутати читача, викликати пашку, але й дадуть привiд чиновникам, вiдповiдальним за виршення екологiчних проблем, зайвий раз шдкреслити некомпетентнiсть журналiстiв i громадськостi та ^норувати думку громадян у прийнятп екологiчно важливих рiшень. З шшого боку, грамотне й коректне висв^лення юнуючих проблем може вплинути на !х позитивне
розв'язання. Журналютищ цiлком иiд силу реально виливати на виршення важливиx екологiчниx иитань шляxом збурення громадськостi до активна дiй. Biдтак, иостае иитання иро визначення фyнкцiй екологiчноï жyрналiстики. На нашу думку, досить иовною е система функцш, заироионована Г. Вичубом та Т. Фроловою:
- iнформацiйна - иредставлення аyдиторiï об'eктивниx даниx иро реальний стан речей y сферi екологи як y иланетарному, так i в регюнальному масштабi;
- иросвпницька - доведення до вiдома аудитора наyковиx уявлень иро фyнкцiонyвання ириродного середовища та людського сyсиiльства шд кутом зору ïx оитимально1' взаемодп, тобто формування екологiчноï свiдомостi;
- виxовна - формування в аудитора морального, гуманного ставлення до ирироди, вмiння отримувати естетичну насолоду вщ сирийняття краси оточуючого свiтy;
- оргашзаторська - вилив на иоведшку людини, консолiдацiя ïx зусиль ири вирiшеннi тieï чи iншоï еколопчно1' ироблеми;
- контролююча - контроль за дiяльнiстю владниx структур, ирагнення добитися вiд ниx реалiзацiï прийнятиx рiшень та yxвалення новиx, rax, що сириятимуть иокращенню стану навколишнього середовища та його безиеки для людини;
- рекреативна (вщновлювальна) - надання аyдиторiï можливостi вiдиочити, ионовити сили. Фотоетюди, цiкавi iсторiï, незвичайнi явища ирироди, народнi ирикмети - таю иублшаци сирияють досягненню цieï мети.
Отже, реалiзацiя циx фyнкцiй на сторiнкаx друковано1' иреси иокликана сформувати y читача иочуття вiдиовiдальностi за стан довкшля, за власне здоров'я та здоров'я дтей, ïx добробут. На жyрналiста иокладена вiдиовiдальнiсть за те, аби якнайточшше вiдтворити y свщомост читача загальну ириродну картину, навчити його активно реагувати на иоточш ироблеми та залучати до дш якомога бiльше однодyмцiв. У той же час екоиублшаци мають бути сирямованi й на ировладш структури, якi, в иершу чергу, мають иерейматися цим иитанням, докладати зусиль до розв'язання нагальниx ироблем та ирогнозувати дiï не лише y разi ситyацiï, що склалася, а й для иередбачення виникнення кризовж обставин. Це е головною метою еколопчного журналюта.
Медiйник, який ирацюе з екологiчною iнформацieю, також иовинен досконало вивчити законодавчий асиект ^eï сфери. Еколопчне ираво закршлене численними законами та угодами на мiжнародномy рiвнi, а також на рiвнi окремиx держав. Термiн «еколопчш ирава» виерше в Украïнi на законодавчому рiвнi був закрiилений y Закош Украïни вiд 25 червня 1991 року «Про оxоронy навколишнього ириродного середовища». Право громадян на сириятливе навколишне середовище ироголошено в Деклараци иро державний сyверенiтет Украши. У иодальшому вони були зафшсоваш i в Конститyцiï Украïни (ст. 50): «Кожен мае ираво на безиечне життя i здоров'я, довкшля та на вщшкодування завданоï иорушенням цього ирава шкоди. Кожному гарантуеться ираво вiльного достуиу до шформаци иро стан довкiлля, иро яюсть xарчовиx иродyктiв i иредметiв иобуту, а також ираво на ïx иоширення. Така iнформацiя нiким не може бути засекречена». Сутшсть екологiчниx ирав громадян
полягае в юридичнш можливост задоволення потреб громадян у галузi використання природних ресуршв, охорони навколишнього середовища й еколопчно! безпеки. Цi права характеризуються властивими !м особливостями: вони являють собою комплексну правову категорiю; формування системи цих прав перебувае у сташ становлення та розвитку, причому !! пiдгрунтя - це корiннi, загальнолюдсью i природнi права людини. Обумовлешсть екологiчних прав, якi належать до конституцшних прав людини, визначаеться !х соцiальною цiннiстю. Вiдмова у наданш еколопчно! шформацп, фальсифiкацiя чи кривотлумачення даних про стан навколишнього середовища, яюсть продуктiв харчування, захворюванiсть населення, джерела забруднення е порушенням еколопчних прав людини.
Екологiчна ситуацiя мюта Суми знайшла свое вiдображення на сторшках щотижнево! газети сумсько! мюько! ради «Суми i сумчани». Видання насамперед мае створювати позитивний iмiдж влади, висвiтлювати всi сторони !! дiяльностi. Тому публшаци екологiчного характеру, яю час вiд часу з'являються на шпальтах газети, - здебшьшого зв^и про проведенi сесп, конференци, круглi столи, брифiнги. «Суми i сумчани» - единий мiсцевий ЗМ1, який видае бюлетень «Екологiчний орiентир», де друкуються матерiали екологiчного змюту у рiзних жанрових викладах: зам^ка, iнтерв'ю, стаття тощо.
Державне управлшня охорони навколишнього природного середовища зазначае, що хоча за бшьшютю еколопчних показниюв Сумщина належить до еколопчно стабшьних областей, iснуе низка проблем, яю потребують негайного розв'язання. Серед найважливших видiляють такi:
- забруднення водних об'екпв стiчними водами: «Швидка допомога прямуе до Псла» (2 квггня. - № 14 (595). Тут щеться про ди влади щодо порятунку рiчки Псел вщ замулення: «У вiдповiдь на схвильоваш запити громадян до влади вжити активних дiй, аби врятувати рiчку вiд загибелi, розпорядженням мiського голови була створена тимчасова група з питань обмеження еколопчного стану Псла у райош Луки».
- проблема з вщходами, якi накопичуються на територiях пiдприемств, у вiдвалах, рiзного роду звалищах: «Рекультивацiю «старого» пол^ону розпочнуть пiсля прийняття бюджету», «Чи буде збережено зелене намисто Сум?» (19 лютого. -№ 8 (589), «Суми - зелене мюто?» (26 лютого. - № 9 (590), «Вчимося прибирати», «Тшьки спшьними зусиллями» (19 березня. - № 12 (593), «Працюй так, як я!» (23 кв^ня. - № 17 (598), «За що штрафують бшя Чешки?», «Принципи стратегi! чистоти» (30 квiтня. - № 18 (599), «Лгго минулося, смiття залишилося» (17 вересня. - № 38 (619), «Смгтга пристрастi смiттевих пол^ошв» (15 жовтня. - № 42 (623) та ш. Всi публшаци у позитивному аспектi висвiтлюють дiяльнiсть мiсцево! влади, ретельно описуеться кожен захщ, присвячений цiй проблемi. На сторшках названого ЗМ1 цiй темi присвячена значна кiлькiсть матерiалiв, тсдо як iншi екологiчнi питання не висв^люються взагалi або !м присвячуються поодинокi публiкацi! у жанрi зам^ки, звiту, якi не здатнi задовольнити читацький iнтерес.
Щодо наступних пункпв: повiльне винесення меж об'ектiв та територш природно-заповiдного фонду в натуру через вщсутшсть фiнансування; вiдсутнiсть затверджено! методики формування нацiонально! екологiчно! мереж^ зокрема,
порядку включення територiй до спискiв територiй та об'екпв екомережi [2] - нами не було виявлено жодного матерiалу.
У проаналiзованому виданнi спостерiгаемо матерiали, якi висвiтлюють проблеми впливу електромагштних хвиль на людину: «Пам'ять про смертоносш рентгени» (16 квiтня. - № 16 (597) - довщкова шформащя про iсторiю створення та роботу музею Чорнобиля на базi Сумсько! спецiалiзовано! школи 1-111 ступешв № 3 iм. генерала-лейтенанта А. Морозова. Подiбнi матерiали - рщюсть на сторiнках сучасних ЗМ1. «Електромагштш хвилi та людина» (21 травня. - № 21 (602) - суто шформацшний матерiал, автор якого М. М. Торгачов, завщуючий вщдшенням гiгiени працi Сумсько! мiсько! санешдемстанцп, не порушуе жодно! екологiчно! проблеми, лише шформуе населення з просв^ницькою метою. «Правила безпечного користування мобшкою» (3 вересня. - № 36 (617) передае поради фiзикiв i медикiв щодо користування приладом, який для людини сьогодш е незамшним помiчником.
На сторiнках аналiзованого видання висвiтлюеться також питання загально! екологп та самопочуття людини: «Тема 2010 року: «Урбашзащя i здоров'я» (2 кв^ня. - № 14 (595). У публшацп розглядаються найтиповiшi проблеми, що виникають при урбанiзацi! мют (клiмат, сонячна радiацiя, будiвництво багатоповерхiвок, малорухливiсть мiсцевих жителiв, шум, забруднення повiтря промисловими вiдходами тощо). Жодна з цих проблем не розглянута детально, тож не зрозумiло, на основi яких даних автор робить таю висновки: «Загальний стан навколишнього середовища в мiстi Суми показуе, що, з одного боку, еколопчна ситуащя в мiстi загалом задовшьна, екологiчнi показники мiста кращi, шж у бiльшостi iнших регiонiв кра!ни...». У наступному абзацi ця думка спростовуеться: «З iншого боку, в мют Суми практично немае природних компонентiв екосистеми, якi б не зазнавали постiйного негативного антропогенного впливу.». У публшацп порушено логiчний ряд аргумеппв, тому вiн не задовольняе читацьких iнтересiв реципiента, а ще бiльше заплутуе його щодо ще! проблеми.
Висновки. Отже, тема екологп певним чином висвiтлюеться у районних газетах. Однак це здебiльшого однотипш публiкацi!, якi лише повiдомляють про проблему, не пропонуючи шляхiв !! розв'язання. У них здебiльшого йдеться про проблеми мiсцевого значення, зокрема смотя, а деякi важливi еколопчш питання не висвiтлюються цим засобом масово! комунiкацi! взагалi. Вiдбуваеться завалювання бiльш важливих питань (жодним словом не згадуеться забруднення повiтря, рiчок заводами, якi працюють на територп мiста, iнновацi! та !х вплив на навколишне середовище).
Список л1тератури
1. Беляков О. Роль А.З. Москаленка в становленш еколопчно! журналютики та !! перспективы напрями / О. Беляков // Науков1 читання 1нституту журиалiстнкн / [випуск другий]; за ред. проф. В. Пзуна. - К., 2005.
2. Державне управлшня охорони иавколншиього природного середовища у Сумсьюй областi [Електронний ресурс] // Eco.sumy.ua. - 2011. - Режим доступу: http://www.eco.sumy.ua/ecoproblems.html.
3. Проблематика периодической печати: [учеб. пособие] / под ред. Г. С. Вычуба и Т. И. Фроловой. - М.: ИМПЭ им. А. С. Грибоедова, 2008. - 112 с.
Сушкова Е.Н., Садовникова О.П. Проблемы экологии на страницах газеты «Суми i сумчани» // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2011.
- Т.24 (63). - №4. Часть 1. - С.377-382.
Выявлены наиболее значимые вопросы экоситуации, определены их место и роль в региональных СМИ.
Ключевые слова: экология, окружающая среда, экологическая проблема, экологическая журналистика.
Sushkova O.M., Sadovnikova O.P. The problem of ecology on pages of
newspaper «Sumy and sumchany» // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communicatios». - 2011.
- V.24 (63). -№4. Part 1. -P.377-382.
The article deals with essential problems of ecological situation in local massmedia. It focuses on their place and role on pages of the newspaper.
Key words: ecology, environment, ecology problem, ecological journalism.
Поступила до редакцп 29.06.2011 р.
