CC BY
10
Науковий в1сник Львiвського нацiонального унiверситету ветеринарно'1 медицини та бютехнологш iMeHi С.З. 1жицького. Серiя: Ветеринарнi науки
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.32718/nvlvet9628 http://nvlvet.com.ua
UDC 664.65.05:579.22:57.06.38
Comparison of enzymatic properties of production strains of microorganisms used in the bakery industry with those of reference strains
O.V. Volosjanko1, M.V. Patyka1, S.A. Tereshchenko1, R.A. Peleno2, V.Yu. Kassich3
1National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
2Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
3Sumy National Agrarian University, Sumy, Ukraine
Article info
Received 04.11.2019 Received in revised form
09.12.2019 Accepted 10.12.2019
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Heroiv Oborony Str., 15, Kyiv, 03041, Ukraine.
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine. Tel.: +38-097-440-98-37 E-mail: andriyovich30@ukr.net
Sumy National Agrarian University, G. Kondrat'eva Str., 160, Sumy, 40000, Ukraine.
Volosjanko, O.V., Patyka, M.V., Tereshchenko, S.A., Peleno, R.A., & Kassich, V.Yu. (2019). Comparison of enzymatic properties of production strains of microorganisms used in the bakery industry with those of reference strains. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences, 21(96), 158-163. doi: 10.32718/nvlvet9628
The article deals with the results of the comparative analysis of the enzymatic properties of the production strains of Saccharomyces cerevisiae, Candida milleri and Lactobacillus plantarum,which were isolated from the ferment used in the production facilities of the Kiev region with the properties of the reference strains purchased in the Russian Federation. There were investigated the properties of two production strains of Saccharomyces cerevisiae and Candida milleri and one strain of Lactobacillus plantarum. The isolation of the production strains was carried out by generally accepted methods in microbiology, and their identification was carried out on the basis of the results of the investigation of morphological features and cultural and enzymatic properties according to the determinant of bacteria Burge (1997). The biochemical properties of the bacteria were studied by the indicators of their relation to oxygen, the ability to break down carbohydrates with the accumulation of certain products of metabolism. To determine the ability to ferment carbohydrates and alcohols used short and long "colored" series of Giss. The short series included environments with glucose, lactose, sucrose, maltose and mannitol, and in the long - additionally introduced environments with arabinose, xylose, rhamnose, galactose, as well as inulin, starch, dextrin and glycerol, dulcite and inositol. The incubation was carried out in a thermostat at a temperature of 30 ± 1 °C, and the results were evaluated in 2-4 days, taking into account the change whether there is no change in the color of the indicator and the environment, the appearance or absence of gas in the float, etc. Proteolytic activity was investigated for the ability of microorganisms to dilute gelatin and peptone milk, catalase - by interaction with a 10% solution of hydrogen peroxide, the ability to synthesize indole - Morel method, and ammonia and hydrogen by changing the color of the strip of litmus paper impregnated with the Andrade reagent and lead acetate solution, respectively. It is installed, that the Saccharomyces cerevisiae production strains used at the production facilities of the Kyiv region, as well as the reference strain purchased from the Russian Federation, they fermented glucose, galactose, sucrose, maltose, trehalose, melibiosis, raffi-nose, melecitosis and ethanol and did not ferment cellobiose, rhamnose, lactose and insulin. However, unlike the reference strains, the production strains did not have the ability to ferment xylose. Candida milleri strains, unlike Saccharomyces cerevisiae strains, do not have the ability to ferment maltose and, unlike reference strains, their production strains do not ferment xylose. The searches have found no differences in the enzymatic properties of the reference and production strain of Lactobacillus plantarum. Both microorganisms fermented glucose, galactose, sucrose, maltose, lactose, raffinose, mannitol and did not ferment rhamnose, arabinose and xylose. Based on the results of microbiological searches of production strains of Lactobacillus plantarum, Lactobacillus fermenti, Saccharomyces cerevisiae and Candida milleri, in particular the search of their enzymatic properties by means of the standardized colorimetric identification system KB009 TM HiCarburgate Kit, at the Ukrainian Laboratory of Quality and Product Safety at the AIC of the National University of Bioresources and nature management of Ukraine were certified the following strains: Lactobacillus plantarum LPR-2018/5; Lactobacillus fermenti LLF-2018/5, Saccharomyces cerevisiae SLC-2017/5, Candida milleri CLM-2017/7.
Key words: microorganisms, bread, bakery products, enzymatic properties, carbohydrates, L. plantarum, L. fermenti, Saccharomyces cerevisiae, Candida milleri.
nopiBMHM ферментативних властивостей виробничих штамiв MiKpoopraHi3MiB, що використовуються у хлiбoпекарськiй галузi, i3 властивостями референтних штамiв
О.В. Волосянко1, М.В. Патика1, С.А. Терещенко1, Р.А. Пеленьо2, В.Ю. Касс1ч3
'Нацюнальний унгверситет бюресурс1в i природокористування Украти, м. Кигв, Украта
2Льв1вський нацюнальний утверситет ветеринарной медицини та бютехнологш iMeHi С.З. Гжицького, м. Львiв, Украша
3Сумський нацiональний аграрний унiвeрситeт, м. Суми, Украша
У статтi наведено результаты nорiвняльного анализу ферментативних властивостей виробничих штамав Saccharomyces cerevisiae, Candida milleri i Lactobacillus plantarum, ят були iзольованi i3 заквасок, що використовуються на виробничих потужно-стях Кигвськог областi i3 властивостями референтних штамав, закуплених у Ростськт Федерацп. Всього було до^джено влас-тивостi двох виробничих штамiв Saccharomyces cerevisiae i Candida milleri та одного штаму Lactobacillus plantarum. 1золяцю виробничих штамiв проводили загально прийнятими у мтробюлогИметодами, а гх iдeнтифiкацiю здтснювали на пiдставi резуль-татiв до^дження морфологiчних ознаки та культуральних i ферментативнихих властивостей за визначнико бактерт Бeрджi (1997). Бiохiмiчнi властивостi бактерш вивчали за показниками гх ставлення до кисню, здатностi розщеплювати вуглеводи з накопиченням певних продуктiв мeтаболiзму. Для визначення здатностi ферментувати вуглеводи i спирти використовували короткий i довгий "кольоровi" ряди Псса. Короткий ряд включав середовища з глюкозою, лактозою, сахарозою, мальтозою i мат-том, а у довгий - додатково вводили середовища з арабтозою, ксилозой, рамнозою, галактозою, а також тулт, крохмаль, декстрин i глщерин, дульцит та тозит. 1нкубацю проводили у тeрмостатi за температури 30 ± 1 °С, арезультати оцнювали через 2-4 доби, при цьому враховували змту чи вiдсутнiсть змни кольору тдикатора i середовища, появу або вiдсутнiсть газу в поплавку тощо. Протеолтичну активтсть до^джували за здаттстю мiкроорганiзмiв розрiджувати желатин та пептотзували молоко, каталазну - за взаeмодieю iз 10% розчином пероксиду водню, здаттсть синтезувати тдол - методом Мореля, а амiак i сiрководeнь - за змтою забарвлення смужки лакмусового патрця, просоченог вiдповiдно реактивом Андраде i розчином ацетату свинцю. Встановлено, що виробничi штами Saccharomyces cerevisiae, як використовуються на виробничих потужностях Кигвськог области як i референтний штам закуплений у Ростськт Федерацп ферментували глюкозу, галактозу, сахарозу, мальтозу, трегалозу, мeлiбiозу, рафтозу, мелецитозу та етанол i не ферментували целлобюзу, рамнозу, лактозу i тсулт. Проте, на вiдмiну вiд референтного, виробничi штами не володти здаттстю ферментувати ксилозу. Штами Candida milleri, на вiдмiну вiд шта-мамiв Saccharomyces cerevisiae, не володють здаттстю ферментувати мальтозу i, на вiдмiну вiд референтних штамiв, гх вироб-ничi штами не ферментують ксилозу. Проведеними до^дженнями не встановлено вiдмiнностeй у ферментативних властивос-тях референтного та виробничого штаму Lactobacillus plantarum. Обидва мтрооргатзми ферментували глюкозу, галактозу, сахарозу, мальтозу, лактозу, рафтозу, мант i не ферментували рамнозу, арабтозу i ксилозу. На niдставi рeзультатiв мтробюло-гiчних до^джень виробничих штамiв Lactobacillus plantarum, Lactobacilluss fermenti, Saccharomyces cerevisiae i Candida milleri, зокрема до^дження гх ферментативних властивостей проведених за допомогою стандартизованог колориметричног системи iдeнтифiкацiг KB009 TMHiCarburgate Kit, в Украгнськт лабораторгг якостi та безпеки продукцгг АПК Нащонального утверсите-ту бюресурЫв та природокористування Украгни були паспортизован наступш штами: Lactobacillus plantarum LPR-2018/5; Lactobacillus fermenti LLF-2018/5, Saccharomyces cerevisiae SLC-2017/5, Candida milleri CLM-2017/7.
Ключовi слова: мтрооргатзми, хлiб, хлiбо-булочнi вироби, ферментативш властивостi, вуглеводт, L. plantarum, L. fermenti, Saccharomyces cerevisiae i Candida milleri.
Вступ
Важливе значення у сощальному захисп населен-ня кра!ни i одшею з провщних галузей харчово! про-мисловосп Укра!ни е хлiбопекарська. Н виробничу базу складають близько 50 заводiв з виробництва хлiба i понад 500 мшьпекарень, як сукупно за рш виробляють 1122,6 тис. т продукцп на загальну суму 14,9 млрд грн (Makarenko, 2007; Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy).
Одшею з особливостей ще! галузi е необхвдшсть використовувати для приготування заквасок др1ждж1 та мжрооргашзми, ввд яких, безпосередньо, залежить безпечшсть та яшсть хлiбобулочноl продукцп. Одер-жати ефективш виробничi закваски е можливим за умови, коли кожний виробник буде мати свш "банк" референтних штамiв мiкроорганiзмiв, яш необхщно зберпати у активному сташ та не допускати !х конта-
кту з шшими башнями (Eleckij, 1978; Drobot & Teslia, 2009).
Ниш на ринку хлiбо-булочних виробiв рiзко зрос-тае частка непромислово! продукцп мшьпекарень, мереж ритейлу, швидко! вишчки (Zavertanyi, 2015). Необхвдшсть регулярних закупок штамiв мшрооргаш-змiв, через ввдсутшсть нацюнально! колекцш, ство-рюе залежшсть таких тдприемств ввд шших кра!н, зокрема Росшсько! Федерацп, тдвищуе собiвартостi продукцп, а ввдтак i шнцеву шну товару (Polishchuk & Yashchyshena, 2016; Lishhynska, 2016).
Суттевою проблемою для виробнишв, зокрема iм-портерiв хлiбо-булочноl виробiв, е розбiжностi дю-чих вичизняних норм i правил iз мiжнародними. Це ставить укра!нських виробник1в у менш вигiднi умови, порiвняно iз виробниками кра!нах, в яш ввдбува-еться експорт, а також з iмпортерами даного виду продукцп (Fedorova, 2014).
Саме тому, проведения наукових дослвджень спрямованих на вивчення бюлопчних властивостей юнуючих референтних штам1в, як1 використовуоться у хл1бопекарськш галуз^ з метою ввдкриття нових бшьш ефективних м1крорган1зм1в е актуальними, а 1х паспортизащя за морфолопчними, б1ох1м1чними та генетичними показниками дасть змогу створити наць ональну колекцш штам1в й забезпечить виконання вимог Свропейського союзу, яш передбачають вико-ристання офщшно зареестрованих штам1в.
Мета i завдання дослгдження. Метою роботи було провести пор1вняльну оцшку бюх1м1чних властивостей референтних штам1в i виробничих мшрооргашз-м1в, якi використовуються у хлiбопекарськiй галузi та паспортизацш останнiх.
Для досягнення поставлено! мети необхвдно було вирiшити наступнi завдання:
• провести вiдбiр проб заквасок на виробничих потужностях, видiлити та вдентифшувати з них Saccharomyces cerevisiae, Candida milleri i Lactobacillus plantarum;
• дослщити ферментативш властивостi iзольо-ваних та референтних штамiв мiкроорганiзмiв станда-ртними мiкробiологiчними методами та за допомогою тест-системи KB009 TM HiCarburgate Kit;
• провести порiвняльну оцiнку бiохiмiчних властивостей референтних штамiв та мiкроорганiзмiв, якi використовуються на виробничих потужностях та !х паспортизацiю.
Матерiал i методи досл1джень
Вiдбiр проб заквасок для здiйснювали на виробничих потужностях Кшвсько! областi. Мiкробiологiчнi дослiдження проведенi в Украшськш лаборатори якостi та безпечностi продукци АПК Нацiонального унiверситету бiоресурсiв i природокористування Ук-ра1ни. Всього було дослвджено по 3 штами (1 референтний i 2 виробничi) Saccharomyces cerevisiae i Candida milleri та 2 штами (1 референтний i 1 виробничий) Lactobacillus plantarum.
1золяцш виробничих штамiв проводили загально прийнятими у мшробюлогп методами, а 1х вдентифь кацiю - згiдно визначника бактерш Берджi (1997) на пiдставi результатiв дослiдження морфологiчних ознаки та культуральних i ферментативнихi властивосл (Holt et al., 1997). Досладжуючи культуральнi влас-тивостi звертали увагу на особливостi росту мжроор-ганiзмiв у рiдких i на щшьних поживних середови-щах. При оцшщ профiлю колонiй, який дослiджували за допомогою лупи або мшроскопа зi збiльшенням х8, вiдмiчали форму, колiр, розмiщення вiдносно середо-вища, контур кра1в, оптичнi властивостi, структуру тощо. Культуральнi властивостi характеризували за штенсивнютю росту, особливiстю штриха, оптичними властивостями поверхш, кольором i консистенцiею. З метою дослвдження характеру росту бактерш в рвдких середовищах посiви культур робили в м'ясо-пептонний бульйон. Для опису культуральних влас-
тивостей використовували 4-7-добовi культури, ви-рощеш в стацiонарних умовах.
Бiохiмiчнi властивосл бактерiй вивчали за показниками 1х ставлення до кисню, здатносп розщеплю-вати вуглеводи з накопиченням певних продуктiв метаболiзму. Здатнiсть мiкроорганiзмiв ферментувати вуглеводи i спирти визначали шляхом поаву 0,10,2 см3 суспензи дослiджуваних культур в пробiрки з рiдким або напiврiдким середовищем, що мiстило вуглевод i шдикатор ("кольоровий" ряд Гiсса). Короткий ряд включав середовища з глюкозою, лактозою, сахарозою, мальтозою i манiтом, а у довгий - додат-ково вводили середовища з арабiнозою, ксилозой, рамнозою, галактозою, а також полiсахариди (шулш, крохмаль, декстрин) i спирти (глщерин, дульцит, iнозит). Засiянi пробiрки витримували в термостатi за температурi 30 ± 1 °С. Оцiнку результапв, яку робили через 2-4 доби, проводили iз врахуванням змiни чи вщсутносп змiни кольору iндикатора i середовища, появою або вiдсутнiстю газу в поплавку. На пiдставi отриманих даних робили вiдповiднi висновки.
Протеолггичну активнiсть дослiджували за здатнi-стю мiкроорганiзмiв розрiджувати желатин та пепто-нiзували молоко, каталазну - за взаемодiею iз 10% розчином пероксиду водню, здатнiсть синтезувати iндол - методом Мореля, а амiак i сiрководень - за змiною забарвлення смужки лакмусового папiрця, просочено! ввдповвдно реактивом Андраде i розчином ацетату свинцю.
Результати та Тх обговорення
У табл. 1 представлено результати дослщження ферментативних властивостей двох виробничих вичизняних i референтного, закупленого у Росшськш Федерацil, штамiв Saccharomyces cerevisiae.
Таблиця 1
Ферментативш властивосл штамiв Saccharomyces cerevisiae
Штами
№ з/п Оргашчна сполука Виробиичi № 1 № 2 Референтнии
1. Глюкоза + + +
2. Галактоза + + +
3. Сахароза + + +
4. Мальтоза + + +
5. Целлобюза - - -
6. Трегалоза + + +
7. Рамноза - - -
8. Лактоза - - -
9. М^бюза + + +
10. Рафiноза + + +
11. Мелецитоза + + +
12. Ксилоза - - +
13. Етанол + + +
14. Iиулiи - - -
Примтка: "+" - ферментуе, "-" - не ферментуе
Встановлено, що виробнич1 штами Saccharomyces cerevisiae, як використовуються на виробничих потужностях Кшвсько! обласп, як i референтний штам закуплений у Росiйськiй Федерацп ферментували глюкозу, галактозу, сахарозу, мальтозу, трегалозу, мелiбiозу, рафiнозу, мелецитозу та етанол i не ферментували целлобiозу, рамнозу, лактозу i iнсулiн. Проте, на ввдмшу ввд референтного, виробничi штами не володiли здатнiстю ферментувати ксилозу.
Результати дослщженнями ферментативних влас-тивостей виробничих i референтного штаму Candida milleri представлено у табл. 2.
Таблиця 2
Ферментативш властивосл шташв Candida milleri
Штами
№ з/п Оргашчна сполука Виробничi Референтнии
№ 1 № 2
1. Глюкоза + + +
2. Галактоза + + +
3. Сахароза + + +
4. Мальтоза - - -
5. Целлобюза - - -
6. Трегалоза + + +
7. Рамноза - - -
8. Лактоза - - -
9. Мелiбiоза + + +
10. Рафшоза + + +
11. Мелецитоза + + +
12. Ксилоза - - +
13. Етанол + + +
14. !нулш - - -
Примтка: "+" - ферментуе, "-" - не ферментуе
Аналiзуючи одержанi данi видно, що штами Candida milleri на ввдмшу ввд штамамiв Saccharomyces cerevisiae, не володшть здатнiстю ферментувати мальтозу i, на вiдмiну вiд референтних штамiв, штами Candida milleri iзольованi iз заквасок, вiдiбраних на виробнищга, не ферментують ксилозу.
У рiзних галузях харчово! промисловостi, у тому чи^ i хлiбопекарськiй, широко використовують Lactobacillus spp. Лактобацили, як один з основних компоненпв пристшно1 мшрофлори кишечнику, здат-нi в органiзмi людини iнiцiювати метаболiзм вуглево-дiв, бiлкiв, лiпiдiв, нукле!нових кислот, водно-сольовий обмiн, пвдтримувати рН i регулювати анае-робiозу у кишечнику, забезпечувати енергiею ештель альнi клггини шлунково-кишкового тракту, сприяти рециркуляци жовчних кислот, стерощв, продукувати бiологiчно активш сполуки, впивати на iмуногенну дш та брати участь у формуванш iмунологiчноl толе-
рантностi до харчових i мiкробних антигенiв, забезпе-чують колонiзацiйную резистентнiсть тощо..
Однак, саме бактерп роду Lactobacillus, внаслiдок свое! кислотостшкосп i здатностi продукувати велику шльшсть молочно! кислоти, досить часто е причиною псування харчових продуклв, як на етапi виробництва, так i зберiгання (Solov'eva et al., 2014).
У табл. 3 наведено даш ферментативних властивостей Lactobacillus plantarum. Аналiзуючи одержанi данi нами не встановлено ввдмшностей у ферментативних властивостях референтного та виробничого штаму Lactobacillus plantarum. Обидва мiкроорганiзми ферментували глюкозу, галактозу, сахарозу, мальтозу, лактозу, рафшозу, машт i не ферментували рамнозу, арабшозу i ксилозу.
Таблиця 3
Ферментативш властивосп штамiв Lactobacillus plantarum
№ з/п Оргатчна сполука Lactobacillus plantarum
виробниий референтний
1. Глюкоза + +
2. Галактоза + +
3. Сахароза + +
4. Мальтоза + +
5. Рамноза - -
6. Лактоза + +
7. Арабiноза - -
8. Рафшоза + +
9. Мантт + +
10. Ксилоза - -
Примтка: "+" - ферментуе, "-" - не ферментуе
З метою паспортизацil штамiв Lactobacillus plantarum, Lactobacillus fermenti, Saccharomyces cerevisiae i Candida milleri, за допомогою стандартизовано1 колориметрично1 системи вдентифшаци KB009 TM HiCarburgate Kit було дослщжено (табл. 4) !х здатнiсть ферментувати 35 вуглеводнiв.
На пiдставi результатiв мiкробiологiчних дослiджень, зокрема ферментативних властивостей визначених за допомогою стандартизовано1 колориметрично1 системи iдентифiкацil KB009 TM HiCarburgate Kit, в Украшськш лабораторil якостi та безпеки продукци АПК Нацiонального унiверситету бiоресурсiв та природокористування Укра1ни були паспортизованi наступш штами: Lactobacillus plantarum LPR - 2018/5; Lactobacillus fermenti LLF-2018/5, Saccharomyces cerevisiae SLC-2017/5, Candida milleri CLM-2017/7.
Таблиця 4
Результати дослщжень ферментацп вуглеводшв штамами м1кроорган1зм1в за допомогою тест-системи KB009 TM HiCarburgate Kit
№ Carbohydrates Lactobacillus plantarum Saccharomyces cerevisiae Lactobacillus fermenti Candida
LPR SLC LLF CL
1. Lactose + - +- -
2. Xylose - - - -
3. Maltose + + + -
4. Fructose + - - -
5. Dextrose + + - -
6. Galactose + + + +
7. Raffinose + + +- +
8. Trehalose + + - +
9. Melibiose - + - -
10. Sucrose + + +- +-
11. L-Arabinose, - - - -
12. Mannose + - - -
13. Inulin + - - -
14. Sodium gluconate - - - -
15. a-Methyl-D-glucoside - - - -
16. Glycerol - - - +
17. Salicin - - - -
18. Dulcitol - - - -
19. Inositol - - - -
20. Sorbitol - - - -
21. Mannitol - - - -
22. Adonitol - - - -
23. Arabitol - - - -
24. Erythritol - - - -
25. Rhamnose - - +- -
26. Cellobiose - - - -
27. Melezitose + - - -
28. a-Methyl-D-Mannoside - - - -
29. Xylitol - - +- -
30. ONPG - - - -
31. Esculin + - - -
32. D-Arabinose - - +- -
33. Citrate - - - -
34. Malonate - - - -
35. Sorbose - - - -
36. Control - - - -
Ehchobkh
1. ^OCflig^eHHHMH ^epMeHTaTHBHHX B^aCTHBoC-tch MiKpoopraHi3MiB, aKi BHKopHcroByoTbca Ha BHpo6-hhhhx noTy^HOCTax KniBCbKoi o6^acTi BCTaHOB^eHO, ^o i3O^HTH Saccharomyces cerevisiae i Candida milleri, Ha BigMiHy Big pe^epemHHx mTaMiB, He ^epMeHTyooTb Ma^bTO3y, a Lactobacillus plantarum - 3OBciM He Bigpi3-HaBca Big pe^epemHoro mTaMy 3a ^epMemaTHBHUMH B^acTHBOCTaMH.
2. Ha nigcraBi npoBegeHHx gocmg^eHb nacnopTH-3OBaHO mTaM Lactobacillus plantarum LPR-2018/5, mTaM Lactobacillus fermenti LLF-2018/5, mTaM Saccharomyces cerevisiae SLC-2017/5 i mTaM Candida milleri CLM-2017/7.
Перспективи подальших до^джень. В подаль-шому плануеться провести досл1дження бюлопчних властивостей м1кроорган1зм1в i др1ждж1в, як1 викорис-товуються на виробничих потужностях хлiбопекарсь-ко! галузi у iнших регiонах Укра!ни, !х паспортизацш для створення власних референтних штамiв та гармо-шзаци дшчих вiтчизняних норм i правил i3 мiжнаро-дними.
References
Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy: Ofitsiinyi sait [Elektronnyi resurs]. Rezhym dostupu: http://www.ukrstat.gov.ua (in Ukrainian). Drobot, V.I., & Teslia, O.D. (2009). Yakist vitchyznian-ykh khlibopekarskykh drizhdzhiv. Naukovi pratsi
Odeskoi natsionalnoi akademii kharchovykh tekhnolohii, 36(1), 111-114. http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Np_2009_36%281%29_33 (in Ukrainian).
Eleckij, I.K. (1978). Vlijanie skorosti gazoobrazovanija drozhzhej na rasstojku zagotovok i kachestvo hleba. HKP, 11, 15-17 (in Russian).
Fedorova, T.V. (2014). Stratehichne upravlinnia konku-rentospromozhnistiu khlibopekarskykh pidpryiemstv. Khersonskyi derzhavnyi ahrarnyi universytet "Mo-lodyi vchenyi", 8(11), 53-56. http://nbuv.gov.ua/ UJRN/molv_2014_8(2)_14 (in Ukrainian).
Holt, Dzh., Krig, N., & Snit, P. (1997). Opredelitel' bak-terij Berdzhi v 2-h t. T.1. Moskva: Mir (in Russian).
Holt, Dzh., Krig, N., & Snit, P. (1997). Opredelitel' bak-terij Berdzhi v 2-h t. T. 2. Moskva: Mir (in Russian).
Lishhynska, V.V. (2016). Konkurentne seredovyshhe pidpryyemstv xlibopekarskoyi promyslovosti Ukrayiny. Strategichni imperatyvy suchasnogo menedzhmentu: zb. materialiv III Mizhnar. nauk.-prakt. konf. Kyiv: KNEU, 49-55 (in Ukrainian).
Makarenko, V. (2007). Vsia pravda pro khlib. Ahro Per-spektyva, 6(7), 24-27 (in Ukrainian).
Polishchuk, I.I., & Yashchyshena, Ya.O. (2016). Prob-lemy ta perspektyvy rozvytku khlibopekarskoi haluzi v Ukraini. Molodyi vchenyi, 5(32), 131-133. http://molodyvcheny.in.Ua/files/journal/2016/5/34.pdf (in Ukrainian).
Solov'eva, I.V., Tomilina, A.G., Belova, I.V., Novikova, N.A., & Ivanova, T.P. (2014). Biologicheskie svojstva laktobacill. perspektivy ispol''zovanija v laboratorijah rospotrebnadzora jekspress-metodov amplifikacii nukleinovyh kislot (MANK) pri kontrole kachestva pishhevyh produktov, bad k pishhe, lekarstvennyh form, soderzhashhih laktobacilly. Magazine Medial, Analytical Reviews, 2(12), 29-44. https://cyberleninka.ru/article/n/biologicheskie-svoystva-laktobatsill-perspektivy-ispolzovaniya-v-laboratoriyah-rospotrebnadzora-ekspress-metodov-amplifikatsii/viewer (in Russian).
Zavertanyi, D.V. (2015). Suchasnyi stan ta perspektyvy rozvytku khlibopekarskoi haluzi Ukrainy. Rynkova ekonomika: suchasna teoriia i praktyka upravlinnia, 14(2), 194-203. doi: 10.18524/24139998.2015.2.61705 (in Ukrainian).
