CC BY
11
intraperitoneal injections of 18 nm gold nanoparticles in hamsters. IntJNanomed. 2016;11:2505-13.
22. Villiers C, Freitas H, Couderc R. Analysis of the toxicity of gold nanoparticles on the immune system: effect on dendritic cell functions. Nanopart Res. 2010;12(1):55-60.
23. Arnida, Malugin A, Ghandehari. Cellular uptake and toxicity of gold nanoparticles in prostate cancer cells: a comparative study of rods and spheres. J Appl. Toxicol. 2010;30(3):212-7.
24. Reznikov AG, Salivonyk OA, Sotkis AG. Assessment of gold nanoparticle effect on prostate cancer LNCaP cells. Exp Oncol. 2015;37(2):100-4.
25. Dykman LA, Khlebtsov NG. Gold Nanoparticles in Biology and Medicine: Recent Advances and Prospects. ActaNaturae. 2011;3(2):34-55.
26. Zhou W, Gao X, Liu D. Gold Nanoparticles for In Vitro Diagnostics. Chem Rev. 2015;115(16):10575-636.
27. Roiter Y, Ornatska M, Rammohan AR. Interaction of lipid membrane with nanostructured surfaces. Langmuir. 2009;25(ll):6287-99.
28. Vandooren J, Berghmans N, Dillen C. Intradermal air pouch leukocytosis as an in vivo test for nanoparticles. IntJNanomed. 20l3;8(l):4745-56.
29. Li Y, Chen X, Gu N. Computational investigation of interaction between nanoparticles and membranes: hydrophobic/hydrophilic effect. J Phys Chem B. 2008;ll2(5l):l6647-53.
30. Boulaiz H, Alvarez PJ, Ramirez A. Nanome-dicine: Application Areas and Development Prospects. Int. J. Mol. Sci. 20ll;l2(5):3303-2l.
31. Giasuddin AM, Jhuma KA, Mujibul AM. Use of Gold Nanoparticles in Diagnostics, Surgery and Medicine: A Review. Bangladesh J Med Biochem. 20l2;5(2):56-60.
32. Zakhidov ST. Effect of gold nanoparticles on mouse spermatogenesis. Biologichnyiy Bull. 20l2;39:229-36.
Crarra Ha^iömna ^o pe^aKuiï l9.07.20l7
♦
УДК 615:217:577.112.382:615-07:616.858:616.839.1 https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2017.3.U1857
В.Й. Мамчур, ПОР1ВНЯЛЬНИЙ АНАЛ13
T.M. Криворучко, АНТИПАРК1НСОН1ЧНО1 Д11 ГЛ1ЦИНУ
О.К Макаренко СУМ1СНО 3 АМАНТАДИНОМ ЗА УМОВ ЗМ1Н
НЕЙРОСИНАПТИЧНО1 ПЕРЕДАЧ1
ДЗ «Днтропетровсъка медична академгя МОЗ Украти»
кафедра фармакологи' та клтгчног фармакологи
(в.о. зав. — к. мед. н., доц. С.М. Дронов)
вул. В. Вернадсъкого, 9, Днтро, 49044, Украта
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine»
Department of pharmacology and pharmacology
V.Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine
e-mail: olgamakarenko977@gmail.com
Ключов! слова: парктсотчний синдром, каталепая, тремор, глщин, амантадин Key words: Parkinson's syndrome, catalepsy, tremor, amantadine, glycine
Реферат. Сравнительный анализ антипаркинсонического действия глицина совместно с амантадином в условиях изменений нейросинаптической передачи. Мамчур В.И., Криворучко Т.Н., Макаренко О.В.
Болезнъ Паркинсона (БП) традиционно рассматривают как заболевание, которое поражает моторную сферу у человека. Но, помимо двигателъных проявлений, в клинической картине заболевания присутствуют и немоторные проявления, заболевания, среди которых чаще встречается деменция. Целъ работы - эксперимен-талъная оценка возможного антипаркинсонического действия глицина в условиях эксперименталъных
17/ Том XXII/ 3
11
эквивалентов паркинсонизма (акинетико-ригидная и треморная формы) на фоне антипаркинсонической коррекции амантадином. Методы исследования: модель каталепсии (угнетение дофаминергической передачи, эквиваленты состояния гипокинезии и ригидности) и модель ареколинового тремора (активация ацетил-холинергической передачи, которая соответствует паркинсоническому тремору) на фоне введения аман-тадина (50 мг/кг), глицина (100 мг/кг и 200 мг/кг) и их совместного использования. Результатами исследования установлена позитивная динамика совместного использования амантадина совместно с глицином в дозе 100мг/кг и 200 мг/кг, что определилось низким процентом животных с проявлениями каталепсии (50-70%) с оценочным критерием в 0,5-1,8 балла при максимально возможных 6 баллах. Похожие результаты получены в условиях активации холинергической системы (ареколиновый тремор): глицин в дозе 100мг/кг и 200мг/кг способствовал оптимизации антитреморного действия амантадина, что зарегистрировалось в увеличенном латентном периоде тремора, уменьшении его длительности и ослаблении интенсивности почти в 2,1 раза в сравнении с показателями группы контроля. Таким образом, исследуемые комбинации амантадина совместно с глицином в дозе 100 мг/кг и 200 мг/кг являются перспективными в плане изучения влияния на дементивные нарушения в условиях паркинсонического синдрома с учетом базовой антипаркинсонической терапии амантадином, что и станет дальнейшим научным направлением работы.
Abstract. The comparative analysis of antiparkinsonian activity of glycine combined with amantadine in conditions of changing neurosynaptic transmission. Mamchur V.I., Kryvoruchko T.N., Makarenko O.V.
Parkinson's disease is traditionally viewed as a disease which affects the human motor sphere. Besides motor manifestations in the clinical picture of the disease, non-motor manifestations with dementia as the most common are present. The purpose of the work - experimental evaluation of the possible antiparkinsonian action of glycine in terms of experimental models of Parkinson's disease equivalents (akinetic-rigid and tremor forms) on the background of antiparkinsonian correction by amantadine. Methods: catalepsy model (inhibition of dopaminergic transmission, equivalents of hypokinesia and rigidity states) and model of arekolyn tremor (activation of cholinergic transmission that corresponds to parkinsonian tremor) on the background of amantadine administration (50 mg/kg), glycine (100 mg/kg and 200 mg/kg) and their combined introduction. The research results show a positive dynamic in combined using of amantadine with glycine at a dose of 100 mg/kg and 200 mg/kg, which was is determined by the low percentage of animals with symptoms of catalepsy (50-70%) with evaluation criteria of 0.5-1.8 points with maximum possible 6 points. Similar results were obtained in terms of activation of the cholinergic system (arekolyn tremor). Glycine at a dose of 100 mg/kg and 200 mg/kg facilitated to optimization of antitremor action of amantadine, that is registered in increased latent period of tremor, reduction of its duration and intensity attenuation almost by 2,1 times in comparison with indicators of the control group. Thus, studied combinations of amantadine with glycine at a dose of 100 mg/kg and 200 mg/kg are promising in studying of their influence on dementia in Parkinson's syndrome, and this study will be continued.
Парк!нсон!зм - це нейродегенеративне за-хворювання, що супроводжуеться специф!чними кл!н!чними проявами рухових порушень (тремор, ак!нез!я та виражена риг!дн!сть м'яз!в). У патогенез! хвороби Парк!нсона (ХП) пров!дну роль в!д!грають порушення нейромед!аторних процесс у екстрап!рам!дтй систем! внасл!док про-гресуючо! дегенераци дофам!нерг!чних нейрон!в [6]. В!домо, що компенсацк загиблих н!гро-стр!альних нейротв може зд!йснюватися за рахунок перебудови дофам!нерг!чного метабо-л!зму та посилення активност! нейротв, що за-лишились, а також внасл!док стимуляци синтезу дофамшу [9]. Слад зазначити, що в арсенал! протипарк!нсон!чних препарат!в заслуговуе ува-ги амантадин (с!мметрел, м!дантан, ПК-Мерц), котрий сприяе вив!льненню дофам!ну з нейрон!в, що не зазнали впливу дегенеративного процесу дофам!нерг!чних терм!нал!в стр!атуму [1]. Проте в!домо, що окр!м класичних рухових порушень, ХП проявляеться широким спектром псих!чних розлад!в, з порушенням когн!тивних функц!й. Когн!тивн! розлади виявляють не менше н!ж у
90% пац!ент!в з ХП та посилюються по м!р! прогресування захворювання, а на п!зн!й стад!! у 80% пац!ент!в досягають ступеня деменци [7]. Деменц!я та пов'язан! з нею повед!нков! порушення на п!зн!й стад!! захворювання можуть утрудняти догляд за хворим, тому ранне виявлення та л!кування когн!тивних порушень при ХП мають велике значення [5].
Безпосередньо для корекци когн!тивних порушень на цей час використовують л!карськ! засоби, як! впливають на дофам!нерг!чну, но-радрененрг!чну, хол!нерг!чну та глутаматерг!чну передачу. В останн! роки була доведена роль гл!цину як гальм!вного нейротрансм!тера практично у вс!х в!дд!лах ЦНС. Було виявлено, що ГАМК ! гл!цин е р!вноц!нними нейротрас-м!терами, що забезпечують захисне гальмування в ЦНС, роль якого зростае в умовах п!двищеного викиду глутамату [8] через взаемод!ю з NMDA-рецепторами. Нейропротекторний ефект гл!цину пов'язаний, очевидно, з активац!ею ГАМК ! гл!цинових сигнальних мереж [10, 11]. На сьогодн! можливост! використання гл!цину за
12
МЕДИЧН1ПЕРСПЕКТИВИ / MEDICNIPERSPEKTIVI
умов ХП з урахуванням базово! терап!! аман-тадином ран!ше не вивчалось, також не визна-чений вплив глщину на рухов! порушення при парк!нсон!зм!.
Мета роботи - провести пор!вняльну оц!нку можливо! антипарк!нсон!чно! д!! гл!цину за умов експериментальних екв!валент!в парк!нсон!зму (ак!нетико-риг!дно! та треморно! форми) на тл! антипарк!нсон!чно! корекц!! амантадином.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Досл!ди проведен! на 60 б!лих безпородних щурах масою 180-230 г та на 60 бших мишах ма-сою 21-23 г, як! методом випадково! виб!рки роз-под!лен! на 6 груп (n=10): група контролю (0,9% р-н NaCl) (I) та 5 досл!дних. Нами вивчен! прояви каталепс!! (пригн!чення дофам!нерг!чно! передач!, екв!валентно! стану г!пок!нез!! та ри-г!дност!) та тремору (активацк ацетилхол!нер-г!чно! передач!, що в!дпов!дае парк!нсон!чному тремору) за умов використання амантадину 50 мг/кг (А) (II), гл!цину 100мг/кг (Г100) (III), гл!цину 200 мг/кг (Г200) (IV) та сум!сного використання А + Г100 (V) ! А+Г200 (VI) [4]. Ка-талепс!ю у щур!в викликали введенням триф-тазину (2 мг/кг). Препарати пор!вняння та до-сл!джуван! речовини вводять разом з гало-пер!долом. Антагон!зм з нейролептиком оц!-нюють за здатн!стю досл!джуваних речовин зменшувати час каталептогенного стану та к!льк!сть тварин з каталепс!ею в груп!. Три-вал!сть каталепс!! рееструють через 30, 60, 120 та 180 хвилин. Найб!льш тривалий ефект вира-жений на 120 хвилин!. Оц!нку антикаталепто-генного стану проводили за школою Morpurgo [3]. Тривал!сть каталепс!! виражають у секундах по часу завмирання тварин у незручн!й поз! на сходинках та оц!нюють у балах.
Тварин усаджують на задн! к!нц!вки, до-тримуючись таких вимог. Щур, спираючись на передню лапку, яка знаходиться на сходинц!, другу передню к!нц!вку повинен утримати без опори. Якщо щур збер!гае цю позу протягом 10 сек при висот! сходинки 3 см, зараховують 1бал, а при висот! сходинки 10 см - 2бали. Праву та л!ву лапки почергово пом!щають на нижню (3 см) та верхню (10 см) сходинки. Тому на п!ку розвитку каталепс!! одна тварина може отримати максимально 6 бал!в. Спроба усадити тварину у вимушену позу не повинна пере-вищувати 1 хвилини; при цьому ступ!нь каталепс!! оц!нюють у балах у вс!е! групи.
Хол!нерг!чна модель парк!нсон!чного тремору в!дтворюеться р!зними способами первинно! активац!! хол!нерг!чних нейрон!в хвостатого ядра (!нтракаудальне введення АХ з прозер!ном)
або ж системним введенням арекол!ну чи оксо-треморину. Антитреморну д!ю досл!джуваних засоб!в та !х комб!нац!й оц!нювали за бальною шкалою: 0 - в!дсутн!сть тремору, 1 - локальний др!бноампл!тудний тремор голови та к!нц!вок; 2 - локальний середньоампл!тудний тремор; 3 - ге-нерал!зований тремор. Тремор викликали в мишей - п!дшк!рним введенням арекол!ну (25 мг/кг), за п!вгодини вводили досл!джуван! засоби та !х комб!нац!! [3].
Вс! отриман! дан! оброблено загальноприй-нятими в медико - б!олог!чних досл!дженнях методами статистичного анал!зу з використан-ням стандартних пакет!в комп'ютерних програм. Математична обробка включала розрахунки середн!х арифметичних значень (М), !х похибок (±т). Встановлення достов!рност! м!жгрупових в!дм!нностей по значеннях показника порогу больового реагування проводилося за допомогою параметричного t-критерто Стьюдента, критер!ю рангових сум В!лкоксона (Wilcoxon Rank-Sum test), критер!ю Манна-У!тн! та методу однофак-торного дисперс!йного анал!зу (ANOVA). В!д-м!нност! вважали статистично достов!рними при р!вн! р<0,05. Перед застосуванням парамет-ричних критер!!в проводилася перев!рка г!потези про нормальний закон розпод!лу випадкових величин [2].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Анал!з зм!н показник!в каталептогенного стану у щур!в протягом 120 хв. експерименту, результати якого представлен! в таблиц! 1, св!дчить про те, що на фон! введення А, Г100 ! Г200 та !х комб!нац!й прояви каталепс!! збер!-гались у вс!х досл!джуваних групах. Заслуго-вують на увагу зм!ни прояв!в риг!дност! та стану каталепс!! п!д впливом гл!цину та його ком-б!нац!й з амантадином: так, п!д впливом А+Г100 та А+Г200 прояви каталепс!! через 30 хв. рееструвалися в 50-60% тварин з оц!ночним по-казником у 0,6 та 0,7 бала, та протягом 120 хв. спостер!галися показники зм!н рухово! актив-ност! у 80% тварин (90 хв.), причому характери-зувались низьким показником каталепс!! в межах 1,0-1,8 бала (при максимально можливих 6 балах). Зокрема, у щур!в з монотерап!ею А напри-к!нц! експерименту прояви ол!гок!нез!! спосте-р!галось також у 40% тварин, проте оц!ночний критер!й дор!внював 1,8 бала. Позитивна дина-м!ка рееструвалася на тл! використання Г100 та Г200: каталепск на 90 хв. експерименту спостер!-галась у 100% обох груп тварин з оц!ночним кри-тер!ем у 3,8 бала. Для пор!вняння: в груп! контролю на цей час каталепск ус!х щур!в оц!нювався 5 балами та спостер!галась також у 100% тварин.
17/ Том XXII/ 3
13
Таблиця 1
Показники стану каталепсн у щур1в на фон! ведения амантадину, глщину та !'х сум1сного застосування
Експериментальш групи Показники Час, хвилини
30 60 90 120
1 3 4 5 6 7
Контроль % тварин з 60 100 100 100
(каталепсия = трифтазин) каталепскю
бали 1,4 3,6 5,0 5,4
Каталепсия + А50 мг/кг % тварин з 30 40 70 40
каталепскю
бали 0,5 0,8 1,6 1,8
Каталепсия + Г-100 (100 мг/кг) % тварин з 60 90 100 100
каталепскю
бали 1,0 2,4 3,8 2,6
Каталепсия + Г-200 (200 мг/кг) % тварин з 60 90 100 100
каталепскю
бали 1,4 2,6 3,8 3,6
Каталепсия + А+Г100 (50:100) % тварин з 50 70 80 60
каталепскю
бали 0,6 1,4 1,8 1,6
Каталепсия А+Г200 (50:200) % тварин з 60 60 50 40
каталепскю
бали 0,7 1,0 1,1 0,5
Таким чином, нами встановлена позитивна антикаталептогенна д!я комб!нац!й амантадину з гл!цином у доз! 200 мг/кг за умов пригн!чення дофам!нерг!чно1 передач! трифтазином протягом 120 хв.
В!домо, що тремор спокою - тремтливий г!-перк!нез, виникае в той час, коли м'язи роз-слаблен! та не зд!йснюють активних рух!в, у стан! спокою м'язи зазнають впливу т!льки сили гравггаци. Тремор спокою посилюеться при збен-теженн! та розумов!й напруз!. Цей вид тремору
найтипов!ший для хвороби Парк!нсона. Тремор спокою генеруеться центральним пейсмекером тремору.
Показано, що у вс!х досл!дних групах за умов арекол!нового тремору на фон! введення амантадину та А сум!сно з гл!цином тремор спостер!гався у 100% тварин. При цьому дещо зм!нювалась тривал!сть латентного пер!оду тремору при вве-денн! амантадину та А сум!сно з Г100 та Г200: цей показник був майже у 2 рази тривал!шим пороняно з показниками контрольно! групи (табл. 2).
Таблиця 2
Показники антитреморно!' дн у мишей за умов введення амантадину,
глщину та !'хнього сум1сного застосування на модели активацп ацетилхолшерпчно!' системи ареколшом (М±т)
Дослщш групи Доза, мг/кг вн/шл Тривалкть латентного периоду, с Тривалкть продовження тремору, хв
Контроль (тремор = ареколш) 0,1 мл/100г 48,6±12,9 39,3±7,3
Тремор + А50 мг/кг 50 121,8*±7,6 18,7*±1,96
Тремор + Г-100 (100 мг/кг) 100 51,9±5,7 32,9±5,7
Тремор + Г-200 (500 мг/кг) 200 67,9±6,5 33,7±3,9
Тремор + А+Г100 (50:100) 50:100 84,8*±4,2 25,6*±5,3
Тремор А+Г200 (50:200) 50:200 105,0*±8,1 19,4*±2,2
Прим1тка: * - р<0,05 по вщношенню до показниюв групи контролю.
14
МЕДИЧН1ПЕРСПЕКТИВИ / МЕБТСМТ РЕЯБРЕКТШ
За результатами оцшювання феноменологи тремору встановлено, що в rpyni контролю його штенсивтсть була максимально вираженою -2,9 бала (рис.). Прояви його з оцшкою у 2,42,2 бала спостери-ались на фонi отримання Г в дозi 100 та 200 мг/кг вiдповiдно. Проте на фот введення комбiнацiй А+Г100 та А+Г200 штен-сивнiсть тремору була у 2,1 разу (р<0,05) та у 2,2 разу (р<0,05) нижче вщповщно поpiвняно з показниками групи контролю.
Отже, шляхом аналiзy змiн антитреморно! ди за умов активаци холшерпчно! системи на фонi терапй амантадином нами встановлено, що глщин у дозi 100 мг/кг та 200 мг/кг сприяе опти-мiзацii антитреморно! дй амантадину, що вира-жаеться у збiльшеннi латентного пеpiодy тремору, зменшент його тpивалостi та ослаблент iнтенсивностi майже у 2 рази.
бали
1нтенсивност1 тремору (у балах) за умов введения амантадину, глщину та 1'хнього сумшного застосування на модел! активацй' ацетилхолшерпчно! системи ареколшом
Прим1тка: * - р<0,05 по вщношенню до показниюв групи контролю.
П1ДСУМОК
На пiдставi одержаних даних щодо вивчення антипаpкiнсонiчноi' дй глщину в дозi 100 мг/кг та 200 мг/кг на тш базово! терапй' амантадином за умов пригтчення дофамiнеpгiчноi пеpедачi (каталепсiя) та активацй' холшерпчно! пеpедачi
(аpеколiновий тремор) можна зробити висновок, що сумкне використант амантадину та глiцинy е ефективним, а саме: спостершаеться зниження пpоявiв експериментального паpкiнсонiзмy.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. КарабаньИ.Н. Блокаторы глутаматных рецепторов (Неомидантан) в патогенетической терапии болезни Паркинсона и других неврологиченских заболеваний (метод. рекомендации) / И.Н. Карабань, Н.В. Карабань, Н.В. Карасевич. - Киев, 2004. - 24 с.
2. Лапач С.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием EXCEL / С.Н. Лапач, А.В.Чубенко, П.Н.Бабич. -Киев: Морион, 2001.- 408 с.
3. МакаренкоО.В. Сучасний погляд на докль шчне вивчення антипаркшсотчних засобiв / О.В. Макаренко, В.Й. Мамчур / Лiки. - 2007. - № 3-4. - С. 3-11.
4. Мамчур В.Й. Алгоритм доклшчно! ощнки (за-гальна фармаколопя, специфiчна активнiсть) анти-
паpкiнсонiчних засобiв: метод. рекомендац^ / В.Й. Мамчур, О.В. Макаренко, С.М. Дронов. - Ки!'в, 2009.-21 с.
5. Страчунская Е.Я. Паркинсонизм с позиций современных информационных концепций медицины / Е.Я. Страчунская. - Смоленск, 2008. - 208 с.
6. Эпидемиология болезни Паркинсона в Украине / Е.А. Труфанов, Ю.И. Головченко, Т.Н. Сло-бодин, О.Н. Суховерская // Междунар. неврол. журнал. - 2012. - № 7 (53). Электронный доступ [http://www.mif-ua.com/archive/article/34961].
7. Bailey М. Characterizing Cognitive Impairment in Parkinsons Disease / Bailey М., Goldman J.G. // Semin Neurol.-2017.-Vol. 37,N2.-P. 167-175.
17/ Том XXII/ 3
15
8. Cervetto C. GABAA and strychnine-sensitive glycine receptors modulate N-methyl-D-aspartate-evoked acetylcholine release from rat spinal motoneurons: a possible role in neuroprotection // C. Cervetto, G. Taccola /Neuroscience.-2008.-Vol. 154,N4.-P. 1517-1524.
9. Connolly B.S. Pharmacological treatment of Parkinson disease: a review / B.S. Connolly, A.E. Lang // JAMA.-2014.-Vol. 311,N 16.-P. 1670-1683.
10. Kvrivishvili G. Glycine and neuroprotective effect of hypothermia in hypoxic-ischemic brain damage / G. Kvrivishvili//Neuroreport. - 2002. -N 13,N 16. -P. 1995-2000.
11. Neuroprotective effect of taurine against focal cerebral ischemia in rats possibly mediated by activation of both GABAA and glycine receptors / G.H. Wang, Z.L. Jiang, X.J. Fan, L. Zhang [et al.] // Neuropharmacol. - 2007. - Vol. 52, N 5. -P. 1199-1209.
REFERENCES
1. Karaban YN, Karaban NV, Karasevych NV. [Blockers of glutamate receptors (Neomidantan) in the pathogenetic therapy of Parkinson's disease and other neurologic diseases (guidelines)]. Kyiv. 2004;24. Russian.
2. Lapach SN, Chubenko AV, Babych PN. [Statistical methods in biomedical research using EXCEL]. Kyiv. Moryon, 2001;408. Ukrainian.
3. Makarenko OV, Mamchur VI. [Modern view on preclinical study of antiparkinsonian drugs]. Liky. 2007;3-4:3-11. Ukrainian.
4. Mamchur VI, Makarenko OV, Dronov SM. [Algorithm of preclinical evaluation (general pharmacology, specific activity) of antiparkinsonian drugs. Guidelines]. Kyiv. 2009;21. Ukrainian.
5. Strachunskaia Ela. [Parkinsonism from the standpoint of modern information concepts of medicine]. Smolensk. 2008;208. Russian
6. Trufanov EA, Holovchenko YuY, Slobodyn TN, Sukhoverskaia ON. [Epidemiology of Parkinson's disease in Ukraine]. Mezhdunarodnii nevrolohycheskyi zhurnal. 2012;7(53). Russian.
7. Bailey M, Goldman JG. Characterizing Cognitive Impairment in Parkinsons Disease. Semin Neurol. 2017;37(2):167-75.
8. Cervetto C, Taccola G. GABAA and strychnine-sensitive glycine receptors modulate N-methyl-D-aspar-tate-evoked acetylcholine release from rat spinal motoneurons: a possible role in neuroprotection. Neuroscience. 2008;154(4):1517-24.
9. Connolly BS, Lang AE. Pharmacological treatment of Parkinson disease: a review. JAMA. 2014;311(16):1670-83.
10. Kvrivishvili G. Glycine and neuroprotective effect of hypothermia in hypoxic-ischemic brain damage. Neuroreport. 2002;13(16):1995-2000.
11. Wang GH, Jiang ZL, Fan XJ, Zhang L, Li X, Ke KF. Neuroprotective effect of taurine against focal cerebral ischemia in rats possibly mediated by activation of both GABAA and glycine receptors. Neuropharmacology. 2007;52(5):1199-209.
Стаття надшшла до редакци 17.05.2017
♦
16
МЕДИЧН1ПЕРСПЕКТИВИ / MEDICNIPERSPEKTIVI
