CC BY
16
ОРИГШАЛЬШ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
© Аветков Д.С.
УДК [616.716+617.52]-003.92
П0Р1ВНЯЛЬНА 1МУН0Г1СТ0Х1М1ЧНА 0Ц1НКА ВАСКУЛЯРИЗАЦП 1НТАКТН01 ШК1РИ ТА ПАТ0Л0Г1ЧНИХ РУБЦ1В Г0Л0ВИ ТА ШИ1
Аветшов Д.С.
ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Работа посвящена изучению микроциркуляторного русла интактной кожи, келоидных и гипертрофических рубцов. Для определения количественных и качественных показателей васкуляризации рубцов при исследовании нами использовался УЕОЕ - рост эндотелия сосудов (клоны У01, Бако Су1ошайоп). Установлено, что в областях между сосочковым и сетчатым слоем постоянно встречаются артериолы, в которых четко выражен эндотелиальный слой, клетки которого окрашены в темно-коричневый цвет. Венулы имеют больший просвет, ровные контуры эндотелиоцитов. Средний мышечный слой не четко выражен, однако в периваскулярных тканях встречаются одиночные клетки из сильно вираженною экспрессией к УЕОЕ. Как свидетельствуют проведенные нами исследования с иммунным маркером УЕОЕ, в артериях слоя дермы келоидных рубцов наблюдается плазморагия. В условиях прогресса келоидного рубца в его основе, рядом с явлениями фибриноидного набухания коллагеновых волокон, отмечается плазморагия из сосудов. Именно благодаря фибриноидному набуханию и плазморагии в центральной зоне келоидного рубца отмечается гиалиноз соединительной ткани. Плазморагия и накопление белкового депозита в периваскулярном пространстве обусловливают угнетение местной гемодинамики, которая объясняет уменьшение наполнения тканей кислородом. Само снижение оксигенации и повышение проницаемости сосудистой стенки вызывает местную гемоциркуляторную гипоксию. Таким образом, учитывая полученные данные относительно иммунологических и гистологических особенностей фиброархи-тектоники келоидных и гипертрофических рубцов нами был обоснован выбор препаратов, которые имеют выраженную антиоксидантное, антигипоксантное и капилляростабилизирующее действие.
Ключевые слова: патологический рубец, интактная кожа, антигипоксанты, маркер УБОР, антиоксиданты.
Робота е фрагментом теми «Розробка I удосконалення метод1в д1агностики, л1кування, реаб1л1тацп I профтактики вродже-них I набутих захворювань, дефект1в I деформацш щелепно-лицевоТ дтянки», яка виконуеться на кафедр1 пропедевтики х1рурп-чноТ стоматологи та щелепно-лицевоТ х1рургп з пластичною та реконструктивною х1рурпею голови I шиТ, номер державноТ реест-рацп 0105У004081.
Пповаскуляриза^я - характерна морфолопчна ознака келоТдних та гiпертрофiчних руб^в. Доведено, що каптяри рубцевоТ тканини регресують, а Тх ендо-телюцити трансформуються в фiбробласти та iншi кгмтинш диферони [1, 2, 6]. Дане штинне перетво-рення пояснюе збтьшення штинних елеменпв у тканин патолопчних руб^в [4, 7]. Внаслщок постмноТ ре-гресiТ капiлярiв зменшуеться трофiчне забезпечення тканин, що посилюе ппоксичний стан. У сполучнш тканинi патологiчних рубцiв визначаеться в 2-3 рази менша юлькють капiлярiв по вiдношенню з нормотро-фiчними рубцями. У субепiдермальному шарi келоТд-ного рубця мiстяться 3-5 капiлярiв у полi зору, а в ростковому шарi одна судина на 1-2 поля зору [3].
Слщ в^^тити, що гiповаскуляризацiя та змен-шення мiсцевоТ гемодинамiки е одними з основних етюлопчних чинниюв виникнення мiсцевих киснево-дефiцитних сташв [4, 5].
Метою дослiдження було вивчення мiкроциркуля-торного русла штактноТ шкiри та патологiчних рубцiв.
Матерiали та методи досл1дження
Матерiалом для дослщження слугували iнцизiйнi бюптати ЫтактноТ шкiри, загальною кiлькiстю 12 патент, якi забиралися пiсля мюцево-пластичних опера-тивних втручань з приводу Ыволютивного та грав^а-цiйного птозу. Бюптати патологiчних рубцiв висiкалися в па^ен^в, яким жоден iз вщомих способiв консервативного лiкування не проводився. Бюпта^в келоТдних рубцiв - 17 зразюв, гiпертрофiчних - 29.
Для реалiзацiТ iмуногiстохiмiчного дослiдження на-пiвтонкi зрiзи рубцевих тканин наносились на адгези-внi предметнi скельця «Superfrost plus», депарафЫь зувалися вщповщно до прийнятих лiмiтiв. У подаль-шому для вiдновлення порушеноТ антигенноТ структу-ри через попередню фксацю тканини в формалiн проводили теплову Ыдук^ю епiтопу. Останне поляга-ло в нагрiваннi скелець, що зануренн в цитратний буфер з рН 6.7, в автоклавi до температури +121 °С, протягом 8 хвилин. 1нкуба^я зрiзiв мiкропрепаратiв iз
Проблеми екологц та медицини
первинними антиттами проводилася у вологих камерах при температурi +23-25 °С протягом 30 хвилин.
Для визначення ктькюних та ягасних показникiв васкуляризацií рубцевозмЫених тканин при iмуноriс-тохiмiчному дослщжены нами використовувався VEGF - росту ендотелю судин (клон VGI, Dako Cytomation).
Результати та 1х обговорення
Згщно наукових тверджень наявнiсть артерювено-зних анастомозiв у шкiрi обумовлена можливютю реа-гування на температуры подразники [3]. Тобто, завдя-ки нервовш регуляцií у дiлянках анастомозiв регулю-еться кровонаповнення мiкросудин, що знаходяться безпосередньо пщ епiдермiсом. Артерювенозш анас-томози шкiри постiйно знаходяться в стаж фiзiологiч-но1' регенерацп. Про це свiдчать результати iмуногiс-тохiмiчного забарвлення VEGF.
Встановлено, що при iмуногiстохiмiчному забарв-леннi у дтянках мiж сосочковим та атчастим шаром постiйно зустрiчаються артерiоли, в яких ч^ко вира-жений ендотелiальний шар, клiтини якого забарвленi в темно-коричневий колiр. Венули мають бтьший просвiт, рiвнi контури ендотелiоцитiв. Середшй м'язовий шар не чiтко виражений, однак у периваску-лярних тканинах зустрiчаються поодинокi клiтини з сильно вираженою експресieю до VEGF (рис. 1).
Рис. 1. Артерiо-венозний комплекс у стчатому шар дерми. lмуногiстохiмiчне забарвлення з використанням
маркеру VEGF : Об.: х 40: Ок.: х 10: 1 - ендотелiй судин; 2 - артерола; 3 - венула; 4 - вихд клтинних елементiв iз судинного русла.
Саме наявнють велико' галькост судин та 'х по-стшна фiзiологiчна регенера^я забезпечуе збагачен-ня тканин киснем та пщтримуе гомеостаз не пошко-джено' шфи.
Як свщчать проведенi нами iмуногiстохiмiчнi до-слщження з iмунним маркером VEGF, в артерiях де-рмального шару кело'дних рубцiв спостерiгаeться плазморагiя.
Артерiоли мають внутршнш ендотелiальний шар забарвлений у коричневий колiр. Середнiй циркуляр-ний гладком'язовий шар не експресуе даний iмунний маркер. Зовнiшнiй шар артерюл мае слабку експресiю VEGF (рис. 2).
Рис. 2. Плазморагя з судин. lмуногiстохiмiчне забарвлення з використанням маркеру VEGF: Об.: х 100: Ок.: х 10: 1 - ендотелiальний (внутрiшнiй) шар артерол; 2 -середнiй шар артеролярноГ тнки; 3 - зовнiшнiй шар артерiолярноi' тнки; 4 - блковий депозит; 5 - ядра фiброцитiв.
МНж окремими артерiями та венулами розмь щуються свпгм гомогенн структури бшкового депозиту, серед якого знаходяться поодинога витягнут ядра фiбробластiв.
Отже, в умовах прогресування кело'дного рубця в його основу поряд iз явищами фiбриноíдного набу-хання колагенових волокон, вiдмiчаеться плазморапя з судин. Саме завдяки фiбриноíдному набуханню та плазмораги з судин у центральна зонi кело'дного рубця вiдмiчаеться гiалiноз сполучно' тканини.
Таким чином, плазморагiя та накопичення бокового депозиту в периваскулярному простгр обумовлю-ють пригшчення мiсцевоí гемодинамiки, що пояснюе зменшення постачання кисню до тканин. Саме зни-ження оксигенацií та пщвищення проникностi судинноí стiнки викликае мюцеву гемоциркуляторну гiпоксiю.
Не менш важливу роль у процес утворення ппер-трофiчного рубця мають особливостi його васкуляри-зацп (рис. 3).
Рис. 3. Особливост'1 васкуляризацИ' гiпертрофiчного рубця. lмуногiстохiмiчне забарвлення з використанням маркеру VEGF : Об.: х100: Ок.: х 10: 1 - венула; 2 - артерола; 3 -периваскулярне просочування;
4 - ендотелй; 5 - адвентиця, 6 - ядра фiброцитiв.
Встановлено, що при використанн iмуногiс-тохiмiчного маркеру VEGF у зонах септ спостер^аеть-ся виникнення судинних бруньок. Останн представлен моно або дихотомiчним роздтенням артерюл, яга мають ч^ко виражений експресований у коричневий га^р ендотелм, а також менш виражену стутнь екс-пресп адвентицií.
Отже, з огляду на те, що VEGF являе собою вас- Лггература
кулярний ендотелiальний фактор росту судин, можна 1. Авет1ков Д.С. Пстох1м1чн1 особливост1 будови та форму-
певною мiрою стверджувати, що трофiка гiпертрофiч- вання келоТдних рубц1в голови та шиТ людини / Д.С. Аве-
ного рубця здiйснюеться за рахунок пролiферацiТ су- тiков, СО. Ставицький // В1сник проблем б1олог!Т i меди-
динних компонентв. Саме постiйний рют мкросудин 2. А'в^ет.к'ов2°д1С. -П№ат1ом-оС<ф2о^1о"г2ч7н3£; обфунтування лкуван-
спPияе, на вдмшу вiд келоlду, в гiпертрофiчному руб- ня молодих келоТдних рубцiв препаратом «Флостерон» /
цi лiквiдацiТ процесв фiбриноТдного набухання та гiа- Д.С. Аветков, С.О. Ставицький // Актуальн проблеми су-
лiноЗу. часноТ медицини. - 2°°9. - Т.9 - № 3(27). - С. 59-61.
3. Озерская О.С. Рубцы кожи и их дерматологическая кор-
Висновок рекция / О.С. Озерская // СПб, Искусство России, 2°°7. -
... 224с.
^ 1аким чин°^ враховуючи отримаж данi щодо шу- 4. Hypertrophic scars and keloids: immunophenotypic features
ногiстохiMiчних особливостей фiброархiтектонiки ке- and silicone sheets to prevent recurrences / L. Borgognoni,
лоТдних та гiпертрофiчних рубцiв нами було обфунто- L. Martini, C. Chiarugi [et al] // Annals of Burns and Fire. -
вано вибiр препаратiв, що мають виражену антиокси- 2°°°. - Vo1. 8 (3). - Р 164-169.
дан^ антиппоксантл та кап я я ростаб!л1зуючу дю 5. БоовлахоМиНинпоаввалЛвА//КМлоМдендЬиецирнуае3цЬ977^-А1 3БГовити-
В подальших дослiдженнях плануеться дати ^у- 6. Келоидные рубцы у детей / В.В. Шафранов, Е.Н. Борху-ногiстологiчну характеристику для диференеiйованоТ нова, А.В.Таганов, [и др.] // Издательский Дом «Динас-
дiагностики патологiчних рубеiв, що локалiзованi в тия», Москва, 2°°6 - 112с.
дiЛЯHKаX голови та шиТ 7. Белоусов А.Е. Рубцы и их коррекция / А.Е. Белоусов //
СПб, Командор-SPB, 2°°5. - 128с.
Summary
COMPARATIVE IMMUNOHISTOCHEMICAL ESTIMATION OF VASCULARIZATION OF INTACT SKIN AND PATHOLOGICAL SCARS OF HEAD AND NECK D.S. Avetikov
Key words: pathological scar, intact skin, antihypoxants, marker of VEGF, antioxidants.
Work is sanctified to the study of microvasculature of intact skin, pathological scars. For determination of quantitative and high-quality indexes of vascularization of scars at research we were use VEGF is a height of endothelia of vessels (clonals of VGI, Dako Cytomation). It is set that in areas between a papillary and reticulated layer constantly there are arteries, an endothelial layer the mews of which are painted in an umber color is clearly shown in which. Veins have a greater road clearance, even contours of endotheliocytes. A middle muscular layer is not clearly expressed, however in tissues near vessels there are single mews from by the strongly expressed expression to VEGF. As the researches conducted by us testify with the immune marker of VEGF, there is plasmorogy in the arteries of layer of derma of pathological scars. In the conditions of progress of pathological scar in his basis, next to the phenomena of the fibrinoid swelling of collogen fibres, plasmorogy is marked from vessels. Exactly due to the fibrinoid swelling and plasmorogy the hyalinosis of connecting tissue registers in the central area of pathological scar. Plasmorogy and accumulation of albuminous deposit in space near vessels stipulate oppressing of local hemodynamics which explains diminishing of filling with of tissues oxygen. The self decline of оксигенации and increase of permeability of vascular wall cause a local hypoxia. Thus, taking into account finding in relation to the immunological and histological features of structure of pathological scars the choice of preparations which have expressed антиоксидантное action was reasonable by us. Higher State Educational Establishment of Ukraine "Ukrainian Medical Stomatological Academy", Poltava
Mamepiaл надшшов до редакцн 17.04.2012р.
