Научная статья на тему 'Порівняльна характеристика рівня залишкового мономеру в базисах знімних протезів із акрилових пластмас, виготовлених за різними технологіями полімеризації'

Порівняльна характеристика рівня залишкового мономеру в базисах знімних протезів із акрилових пластмас, виготовлених за різними технологіями полімеризації Текст научной статьи по специальности «Медицинские технологии»

CC BY
599
68
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ОСТАТОЧНЫЙ МОНОМЕР / СЪЕМНЫЕ ПЛАСТИНОЧНЫЕ ПРОТЕЗЫ / АКРИЛОВАЯ ПЛАСТМАССА / ПОЛИМЕРИЗАЦИЯ

Аннотация научной статьи по медицинским технологиям, автор научной работы — Нідзельський М. Я., Давиденко В. Ю., Давиденко Г. М., Кузнецов В. В., Соколовська В. М.

Багаторічний досвід використання акрилових композицій виявив ряд недоліків цих матеріалів: присутність в базисі залишкового мономеру метилметакрилату; недостатньо високі міцностні властивості і, як наслідок цього, невисока довговічність акрилових протезів. Сам полімер є нешкідливим матеріалом, в той же час мономер, який завжди присутній у полімері, може спричиняти негативну та шкідливу дію на організм людини. В статті проведено порівняння показників рівня залишкового мономеру у базисах протезів із акрилових пластмас, виготовлених за різними технологіями полімеризації. Встановлено достовірні відмінності показників рівня залишкового мономеру між зразками, виготовленими за класичною методикою з полімеризацією на водяній бані та зразками, які виготовлені за технологією електромагнітної обробки і з використанням ультразвуку.Многолетний опыт использования акриловых композиций выявил ряд недостатков этих материалов: присутствие в базисе остаточного мономера метилметакрилата; недостаточно высокие прочностные свойства и, как следствие этого, невысокая долговечность акриловых протезов. Сам полимер является безвредным материалом, в то же время мономер, который всегда присутствует в полимере, может оказывать негативное и вредное действие на организм человека. В статье проведено сравнение показателей уровня остаточного мономера в базисах протезов из акриловых пластмасс, изготовленных по разным технологиям полимеризации. Установлены достоверные отличия показателей уровня остаточного мономера между образцами, изготовленными за классической методикой с полимеризацией на водяной бане и образцами, которые изготовлены по технологии электромагнитной обработки и с использованием ультразвука.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по медицинским технологиям , автор научной работы — Нідзельський М. Я., Давиденко В. Ю., Давиденко Г. М., Кузнецов В. В., Соколовська В. М.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Порівняльна характеристика рівня залишкового мономеру в базисах знімних протезів із акрилових пластмас, виготовлених за різними технологіями полімеризації»

© М. Я. Нщзельський, В. Ю. Давиденко, Г. М. Давиденко, В. В. Кузнецов, В. М. Соколовська

УДК 616. 314. -77-085. 462

М. Я. Ндзельський, В. Ю. Давиденко, Г. М. Давиденко, В. В. Кузнецов, В. М. Соколовська

ПОР1ВНЯЛЬНАХАРАКТЕРИСТИКА Р1ВНЯ ЗАЛИШК0В0Г0 МОНОМЕРУ

В БАЗИСАХ ЗН1МНИХ ПР0ТЕЗ1В 13 АКРИЛОВИХ ПЛАСТМАС,

ВИГОТОВЛЕНИХ ЗА Р13НИМИ ТЕХН0Л0Г1ЯМИ П0Л1МЕРИЗАЦИ

Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни «УкраГнська медична стоматолопчна академт» (м. Полтава)

Дана робота е фрагментом НДР «Нов\ технологи, сучасн i удосконален зуботехычы матер1али в ре-абтггаци хворих з патолопею зубощелепно! систе-ми», № держ. реестраци 011111006304

Вступ. Оптимальне вщновлення втрачених функцм зубощелепно! системи при повнм або част-ков\й вториннм адентп е одним з актуальних завдань ортопедично! стоматологи. Ефективнють ортопе-дичного л1кування багато в чому визначаеться влас-тивостями базисних матер1ал1в, як застосовуються при виготовленн зымних зубних протез1в.

Використання протягом 60 роюв акрилових по-л1мер-мономерних композицм для виготовлення зымних зубних протез1в показало, що ц\ матер1али мають естетичний вигляд, !х добре переносить бть-шють пащен^в, вони не вимагають складних техно-лог\й виготовлення, легко пол\руються.

Проте, багатор1чний досвщ використання акрилових композицм виявив ряд недолив цих матерг ал¡в: присутнють в базис залишкового мономеру - метилметакрилату; недостатньо висок м\цностн\ властивост ¡, як наслщок цього, - невисока довго-в\чн\сть акрилових протез\в.

Сам пол\мер е нешюдпивим матер\алом, в той же час мономер, який завжди присутн\й у пол\мер\, може спричиняти негативну та шюдливу д\ю на ор-ган\зм людини. Так, метилметакрилат (ММА), який часто використовуеться як вих\дний мономер в зубному протезуванн\, е досить небезпечним токсикантом. Гранично-допустим\ концентрацп його у вод\ складають 0,01 мг/л, у водних витяжках ¡з викорис-товуваних в медицин пластмас - 0,25 мг/л [8].

Потрапляючи з базис\в зубних протез\в у порож-нину рота, ММА може викликати р\зн\ алерг\чн\ за-хворювання. Тому пошук ефективних способ\в об-робки стоматолопчних пластмас, що дозволяють зменшити м\грац\ю ММА в порожнину рота, е дуже актуальним.

За даними багатьох досл\джень вм\ст залишкового мономера - ММА, в пол\мерних зубопро-тезних конструкц\ях е одним з основних критерпв якост\ матер\алу [2, 3, 5, 8]. Залишковий мономер у пол\мерному матер\ал\ може знаходитися в двох

формах - в\льн\й \ зв'язан\й, але т\льки в\льний мономер здатний м\грувати з пластмаси в контактуюч\ середовища. Тому при оц\нц\ якост\ стоматолопчних протез\в ¡з акрилових пластмас важлив\ше визна-чати не сумарну к\льк\сть залишкового мономеру, а т\льки т\ його к\лькост\, що м\грували в контактуюч\ середовища.

Зн\мн\ пластинков\ протези ¡з акрилат\в можуть бути виготовлен\ за р\зними технолопями пол\ме-ризаци: класичною за Гернером - пол\меризац\я на водян\й бан\ [5]; методом сухо! пол\меризац\!, пол\-меризацп п\д тиском; з використанням м\крохвиль. Ц\лий ряд дослщжень присвячен\ виготовленню зн\мних протез\в за даними методами. Однак, проблема залишкового мономеру залишилась.

Окрем\ автори стверджують, що при дотриманн\ режиму пол\меризац\! за класичним способом виготовлення протез\в, залишаеться в\льний мономер до 0,2 % [4]. В той же час за даними ¡нших автор\в - до 0,5%.

Необхщно вщзначити, що дан\ р\зних учених щодо р\вня залишкового мономеру суттево в\др\з-няються. У сво!х досл\дженнях р\вня залишкового мономеру у базисах протез\в, виготовлених в апара-т\ для литтевого пресування К\нд\й Д. Д. (1999) вста-новив, що в\н становить 0,23%, тод\ як за класичним способом 0,33% [3].

1нш\ автори за допомогою експрес-методу вста-новили, що в базисах протез\в п\сля пол\меризаци вм\ст незв'язаного мономеру становить до 0,5% [6].

В робот Згонника О. С. встановлено, що р\вень залиш кого мономеру у пластмас «Фторакс» через 1 м\сяць п\сля експозици складае 0,12%, а через 3 м\сяц\- 0,25% [2].

Як показуе анал\з лггературних джерел та де-тальне вивчення проблеми, дослщження р\вня залишкового мономеру базис\в зн\мних протез\в ¡з акрилових пластмас, виготовлених за рiзними способами полiмеризацi! е актуальним.

Для усунення недолив, що знижують функ-цюнальну повноцiннiсть i довговiчнiсть протезiв, виникла необхiднiсть у створеннi i вдосконален-н\ технологiй, що дозволяють досягти високо!

тoчнocтi вигoтoвлeння зyбниx пpoтe-зiв, зoкpeмa вдocкoнaлeння мeтoдiв пoлiмepизaцiÏ.

Cпiвpoбiтникaми нaшoÏ кaфeдpи вжe дaвнo пpидiляeтьcя вeликa yвaгa вдocкoнaлeнню тexнoлoгiÏ пoлiмepи-зaцiÏ бaзиcниx aкpилoвиx мaтepiaлiв. В peзyльтaтi нayкoвиx дocлiджeнь 6ули зaпpoпoнoвaнi тexнoлoгiÏ eлeк-тpoмaгнiтнoÏ oбpoбки aкpилoвиx плacтмac тa yльтpaзвyкoвa тexнoлo-гiя пoлiмepизaцiÏ.

Мeтoю дaнoгo дocлiджeн-ня cтaлo вивчeння пpoвeдeння пopiвняльнoÏ xapaктepиcтики piвня зaлишкoвoгo мoнoмepy в aкpилoвиx плacтмacax, вигoтoвлeниx зa piзними тexнoлoгiями пoлiмepизaцiÏ.

Об'ект i мeтoди дocлiджeння. Об^ктом дocлi-джeнь cлyгyвaли зpaзки бaзиcнoÏ aкpилoвoÏ плacт-мacи «Фтopaкc», вигoтoвлeнi зa piзними тexнoлoгi-ями пoлiмepизaцiÏ, нa вмicт зaлишкoвoгo мoнoмepy.

Bигoтoвлeння зpaзкiв пpoвoдили: зa кJlacичнoю тexнoлoгieю пoлiмepизaцiÏ нa вoдянiй бaнi зa rep-нepoм; зa вдocкoнaлeнoю клacичнoю тexнoлoгieю iз зacтocyвaнням eлeктpoмaгнiтнoÏ oбpoбки [1]; зa вдocкoнaлeнoю клacичнoю тexнoлoгieю iз викopиc-тaнням yльтpaзвyкy [7].

Для пpoвeдeння дocлiджeнь були вигoтoвлeнi 4 cepiÏ зpaзкiв з плacтмacи «Фтopaкc», якa нaйчac-тiшe зacтocoвyeтьcя в opтoпeдичнiй cтoмaтoлoгiÏ. Зpaзки гoтyвaлиcь вiдпoвiднo дo ГОСТу 17OO36-71 i мaли фopмy пpoпopцiйниx вiciмoк дoвжинoю 6O мм iз xвocтoвикaми 15 x 15 мм тa poбoчoю чacтинoю з вiльнoю дoвжинoю 2O мм тa пepepiзoм 5 x 4 мм. Óci змiни пepepiзy - paдiycoм 5 мм.

Плacтмacy гoтyвaли тpaдицiйнo. Пicля змiшyвaн-ня мoнoмepa з пoлiмepoм плacтмacoвy мacy poз-дiлили нa 4 чacтини, з якиx 2 чacтини пoмicтили в eлeктpoмaгнiтнe пoлe (cпeцiaльний пpиcтpiй, який пpизнaчeний для живлeння джepeл мaгнiтнoгo пoля (coлeнoÏдiв, eлeктpoмaгнiтiв) з piзним пoлeм нa-пpyжeнocтi - BO тa 12O Epcтeд, нa чac дoзpiвaння плacтмacи - 7xвилин, дo мoмeнтy пaкyвaння в кювe-ту; нacтyпнy чacтинy плacтмacoвoгo ^CTa пoмicтили в yльтpaзвyкoвий aпapaт з чacтoтoю кoливaнь 23,5 кГц нa 5-B xвилин, дo мoмeнтy пaкyвaння в кювeтy, a

Taблиця 1

Хapaктepиcтикa дocлiдниx зpaзкiв плacтмacи «^TOpa^»

^упи зpaзкiв Kiлькicть зpaзкiв, n Bara зpaзкiв (г) 4ac eкcпoзицiÏ мaтepiaлy (ceк)

Гpyпa 1 - нaпpyжeнicть eлeктpoмaгнiтнoгo пoля BO EpCT^ 1O O,2B3± O,O14 3OO-4BO-

Гpyпa 2 - нaпpyжeнicть eлeктpoмaгнiтнoгo пoля 12O Epcтeд 1O O,281± O,O15 3OO-4BO

Гpyпa 3 - чacтoтa кoливaнь yльтpaзвyкy 23,5 кГц 1O O,271± O,O12 3OO-4BO-

Гpyпa 4 - ¡сто^чний cпociб 1O O,2B2± O,O14 3OO-4BO

щe oднy (чeтвepтy) чacтинy зaлишили дoзpiвaти нa пoвiтpi.

Пicля пaкyвaння плacтмacи в кювeтy ocтaтoчнy пoлiмepизaцiю пpoвoдили нa вoдянiй бaнi y вoлoгo-му cepeдoвищi. Xapaктepиcтикa дocлiдниx зpaзкiв пpeдcтaвлeнa y тaблицi 1.

Для визнaчeння piвня (кoнцeнтpaцiÏ) зaлишкoвo-гo мoнoмepa зacтocyвaли мeтoдикy, яга бaзyeтьcя нa пoглинaннi чacтини бpoмy мoлeкyлaми мoнoмepy i йoдoмeтpичнoмy визнaчeннi нaдлишкy бpoмy мe-тoдoм зaмiщeння. Meтoдикa бyлa нaми вiдкopигoвa-нa з ypaxyвaнням нeвeликoгo вмicтy мoнoмepy. Bo-дoпoглинaння зpaзкiв poзpaxoвyвaлocя як вiднocнe збiльшeння мacи y вiдcoткax [4].

Пpинцип мeтoдy: дo пpoби вoднoгo cepeдoвищa, якe вмiщye нeнacичeний мoнoмep дoдaeмo бpoмaт-бpoмiдний poзчин, кoтpий пpи cтвopeннi киcлoтнoгo cepeдoвищa видiляe бpoм. Чacтинa бpoмy пoглинa-eтьcя мoнoмepoм, a нaдлишкoвий бpoм визнaчaeть-cя йoдoмeтpичним мeтoдoм зaмiщeння з кaлiй-йoд. Eкcпoзицiю зpaзкiв пpoвoдили 1 тa 3 мicяцi.

Peзyльтaти дocлiджeнь тa ïx oбгoвopeння. Дocлiджeння piвня зaлишкoвoгo мoнoмepy пoкaзa-ли, щo ocнoвнa чacткa мoнoмepy пepexoдить y вoдy зa пepший мюяць eкcпoзицiÏ. Peзyльтaти дocлiджeнь piвня зaлишкoвoгo мoнoмepy в плacтмaci «Фтopaкc», вигoтoвлeнiй зa piзними тexнoлoгiями пoлiмepизaцiÏ пpeдcтaвлeнi в тaблицi 2.

3a peзyльтaтaми cтaтиcтичнoÏ oбpoбки виxiд мo-нoмepy з пoлiмepниx зpaзкiв (y ммoль мoнoмepy нa 1 г мacи зpaзкa) знaчнo вiдpiзняeтьcя. Haйбiльший piвeнь вiльнoгo мoнoмepy мaли зpaзки, як виго-тoвлeнi зa клacичнoю тexнoлoгieю пoлiмepизaцiÏ нa

Taблиця 2

Peзyльтaти дocлiджeнь piвня зaлишкoвoгo мoнoмepy в плacтмaci «^TOparc»

Гpyпи зpaзкiв Cepeднiй вимд мoнoмepy (вiд мacи зpaзкy), eкcпoзицiя 1 мicяць Cepeднiй виxiд мoнoмepy (вiд мacи зpaзкy), eкcпoзицiя 3 мюящ

ммoль/г г/г % ммoль/г г/г %

Гpyпa 1 O,1OB±O,OO6 O,O1OB O,1 O,1O6±O,OO6 O,O1O6 O,1

Гpyпa 2 O,149±O,OO8 O,O149 O,15 O,11O±O,OO4 O,O11O O,11

Гpyпa 3 O,139±O,OO5 O,O139 O,14 O,112±O,OO4 O,O112 O,11

Гpyпa 4 O,2B4±O,OOB O,O2B4 O,2B O,214±O,OO6 O,O214 O,21

водянм бан - 0,28 %. Найнижчий р1вень виявили у зразках, як виготовлялись ¡з застосуванням елек-тромагытного поля напруженiстю 80 Ерстед - 0,1 %. ДостовiрноI рiзницi мiж рiвнем залишкового мономеру у зразках, виготовлених за технолопею елек-тромагнiтноI обробки з напруженiстю 120 Ерстед та з використанням ультразвуку не встановлено -0,15 % та 0,14% вщповщно.

Через 3 мюяц рiвень залишкового мономеру дещо зменшився, але рiзниця була недостовiрною, у порiвняннi з першим мiсяцем експозицiI, за винят-ком показникiв у 2 i 3 групах. Це ще раз пщкреслюе, що максимальна юлькють вiльного мономеру за-лишаеться у пластмас в перший перiод пюля II по-лiмеризацiI i вс заходи повиннi бути спрямованi на попередження ускладнень вiд його негативно! дм на тканини протезного поля та органiзм у цiлому.

Висновки. Таким чином, проведенi дослiдження рiвня залишкового мономеру у зразках ¡з базисно! пластмаси «Фторакс», якi полiмеризувались за рiз-ними технологiями встановлено достовiрнi вщмш-ностi показникiв рiвня залишкового мономеру мiж зразками, виготовленими за класичною методикою з полiмеризацieю на водянiй банi та зразками, як виготовленi за технологieю електромагытно! обробки i з використанням ультразвуку. Концентра^я залишкового мономеру у зразках, виготовлених ¡з застосуванням електромагнггно! обробки в 2 рази менша.

Перспективи подальших дослщжень. Отри-ман результати будуть використанi в подальших наукових доогмдженнях впливу знiмних пластинко-вих протезiв ¡з акрилових пластмас на смакову чут-ливiсть та стан смакових рецепторiв. Важливим е дослiдження реакцiI смакових рецепторiв на дт залишкового мономеру.

Л1тература

1. Декларацiйний патент УкраУни 45777А, МКВ 7 А61К6/00, А61С9/00. Cпосiб виготовлення базисного матерiалу для стоматолопчних протезiв: Декларацiйний пат. 45777А, Укра!на, МКВ 7 А61К6/00, А61С9/00 /В. В. Кузнецов, М. Я. Нщзельський, Г. М. Давиденко (иА). - Заявка № 2001074598; заявл. 03.07.2001; опубл. 15.04.2002; Бюл. № 4.

2. Згонник О. С. Сравнительная оценка физико-химических свойств некоторых стоматологических пластмасс / О. С. Згонник // Укра!нський стоматолопчний альманах. - 2004. - № 1-2. - С. 4-6.

3. Юндм Д. Д. Кшшчш та технолопчш аспекти рiзних методiв полiмеризацii' стоматологiчних базисних пластмас : ав-тореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. мед. наук : спец. 14. 01. 22 «Стоматолопя» / Д. Д. Юндм; Укр. мед. стомат. академiя. - Полтава, 1999. - 18 с.

4. Кузнецов В. В. Вплив електромагнп"но1 обробки на наявнють залишкового мономеру в акриловм пластмас «Фторакс» та 11 водопоглинання / В. В. Кузнецов, М. Я. Нщзельський, М. Я. Червщ // Галицький лкарський вюник. - 2002. - Т. 9, № 2. -С. 40-42.

5. Материаловедение в стоматологии / М. М. Гернер, М. А. Нападов, Д. М. Каральник ; под ред. А. И. Рыбакова. -М. : Медицина, 1984. - 424 с.

6. Палмчук I. В. Експрес-метод визначення мономеру в зшмних пластинчатих протезах / I. В. Палмчук, М. М. Рожко // Актуальш проблеми ортопедично! стоматологи: Мат. науково-практично!. конф. - 1вано-Франювськ, 1995. - С. 87.

7. Патент на корисну модель № 10807 иА, А61К6/00, А61С9/00. Cпосiб виготовлення базисного матерiалу за допомо-гою ультразвуково! дм /В. М. Соколовська, М. Я. Нщзельський. - Заявка № и 2005 06397; заявл. 29. 06. 2005; опубл. 15.11.2005, Бюл. № 11.

8. Поюровская И. Я. Стоматологическое материаловедение: учеб. пособ / И. Я. Поюровская. - М. : ГЭОТАР-Медиа, 2007. - 192 с.

УДК 616. 314. -77-085. 462

ПОР1ВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА Р1ВНЯ ЗАЛИШКОВОГО МОНОМЕРУ В БАЗИСАХ ЗН1МНИХ ПРО-ТЕ31В 13 АКРИЛОВИХ ПЛАСТМАС, ВИГОТОВЛЕНИХ ЗА Р1ЗНИМИ ТЕХНОЛОГ1ЯМИ ПОЛ1МЕРИЗАЦГГ

Н1дзельський М. Я., Давиденко В. Ю., Давиденко Г. М., Кузнецов В. В., Соколовська В. М.

Резюме. Багаторiчний досвщ використання акрилових композицiй виявив ряд недолшв цих матерiалiв: присутнють в базисi залишкового мономеру - метилметакрилату; недостатньо висою мiцностнi властивос^ i, як наслiдок цього, - невисока довговiчнiсть акрилових протезiв. Сам полiмер е нешкiдливим матерiалом, в той же час мономер, який завжди присутнм у полiмерi, може спричиняти негативну та шюдливу дю на органiзм людини.

В стагп проведено порiвняння показникiв рiвня залишкового мономеру у базисах протезiв ¡з акрилових пластмас, виготовлених за рiзними технологiями полiмеризацiI. Встановлено достовiрнi вщмЫнос^ показ-никiв рiвня залишкового мономеру мiж зразками, виготовленими за класичною методикою з полiмеризацi-ею на водянм банi та зразками, яю виготовленi за технологieю електромагнiтноI обробки i з використанням ультразвуку.

Ключов1 слова: залишковий мономер, знiмнi пластинковi протези, акрилова пластмаса, полiмеризацiя.

УДК 616. 314. -77-085. 462

СРАВНИТЕЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА УРОВНЯ ОСТАТОЧНОГО МОНОМЕРА В БАЗИСАХ СЪЕМНЫХ ПРОТЕЗОВ ИЗ АКРИЛОВЫХ ПЛАСТМАСС, ИЗГОТОВЛЕННЫХ ПО РАЗЛИЧНЫМ ТЕХНОЛОГИЯМ ПОЛИМЕРИЗАЦИИ

Нидзельский М. Я., Давыденко В. Ю., Давыденко Г. М., Кузнецов В. В., Соколовская В. М.

Резюме. Многолетний опыт использования акриловых композиций выявил ряд недостатков этих материалов: присутствие в базисе остаточного мономера - метилметакрилата; недостаточно высокие прочностные свойства и, как следствие этого, - невысокая долговечность акриловых протезов. Сам полимер является безвредным материалом, в то же время мономер, который всегда присутствует в полимере, может оказывать негативное и вредное действие на организм человека.

В статье проведено сравнение показателей уровня остаточного мономера в базисах протезов из акриловых пластмасс, изготовленных по разным технологиям полимеризации. Установлены достоверные отличия показателей уровня остаточного мономера между образцами, изготовленными за классической методикой с полимеризацией на водяной бане и образцами, которые изготовлены по технологии электромагнитной обработки и с использованием ультразвука.

Ключевые слова: остаточный мономер, съемные пластиночные протезы, акриловая пластмасса, полимеризация.

UDC 616. 314. -77-085. 462

Comparative Characteristics of Residual Monomer Content in Removable Dentures Bases Made from Acrylic Resins by Different Technologies of Polymerization

Nidzelskiy М. Ya., Davydenko V. Yu., Davydenko G. М., Kuznetsov V. V., Sokolovskaya V. М.

Abstract. Optimal recovery of lost functions of dentoalveolar system in full or partial secondary adentia is one of the important tasks of prosthetic dentistry. The effectiveness of orthopedic treatment is largely determined by the properties of the base materials used in the manufacturing of removable dentures.

Long-term experience of application of acrylic compositions has revealed a number of disadvantages of these materials: the presence of residual monomer methyl methacrylate in the denture base; not enough high strength properties and, consequently, low durability of acrylic dentures. The polymer itself is harmless material, but at the same time, the monomer, which is always presented in the polymer, can have negative and harmful effects on the human body.

Removable laminar dentures, made of acrylates, can be manufactured by different technologies of polymerization: conventional, according to Gerner, i. e., polymerization in water bath; the dry method of polymerization, polymerization under pressure; microwaves. A number of studies are dedicated to manufacturing of removable dentures by these methods. However, the problem of residual monomer has not been solved yet.

Some authors report that, when the conditions of polymerization in conventional method of dentures' manufacturing, free monomer remains up to 0.2 %. At the same time, according to other authors this index constitutes up to 0.5 %.

It should be noted that reports of many scientists as for the content of residual monomer differ significantly. In the investigations of residual monomer concentrations in dentures' bases, manufactured in the apparatus for cast pressing, Kindiy D. D. (1999) found that it constituted 0. 23 %, whereas by using the conventional method it constituted 0. 33 %.

To remove disadvantages that diminish functional usefulness and durability of dentures it is necessary to develop and improve the technologies which allow achieving high precision in the manufacturing of dental prostheses, improvement of polymerization, in particular.

The paper considers the comparison of indices of residual monomer content in acrylic denture bases, manufactured by different polymerization technologies. Studies have shown that the bulk of the monomer goes to water during the first month of exposure. The significant differences in indices of residual monomer content between samples, made by the conventional technique with polymerization in water bath, and the samples, made by technology of electromagnetic processing and ultrasound. The highest content of free monomer has been found in samples, made by conventional technology of polymerization, i. e., in water bath, which constituted 0.28%. The lowest content of 0. 1 % has been found in the samples that were produced with the use of electromagnetic field with intensity of 80 Oe. Residual monomer concentration in samples made with the use of electromagnetic processing is 2 times less.

In 3 months the content of residual monomer became a little low, but the difference was not significant as compared to the first month of the exposure, except the indices in the 2 and 3 groups. This indicates once again that the maximum content of free monomer remains in plastic material in the first period after its polymerization and all activities should be aimed at prevention of complications, caused by its negative effect on the tissues of prosthetic field and the body as a whole.

Key words: residual monomer, removable laminar dentures, acrylic resin, polymerization.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.