CC BY
11
COMPARATIVE ASSESSMENT CONDENSATE BACTERIA AND BIOFILM IN SPLIT-SYSTEMS
Kozulya S.V., Akimenko V.Y., Kuznetcov V.G., Seitova R.S., Moskvina G.N.
ПОР1ВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА БАКТЕР1Й, ЯК1ВИД1ЛЕН1 13 КОНДЕНСАТУ I Б1ОПЛ1ВКИ СПЛ1Т-СИСТЕМ КОНДИЦ1ОНЕР1В
КОЗУЛЯ C.B., АК1МЕНКО В.Я.,
Кузнецов в.г.,
СЕ1ТОВА P.C., МОСКВ1НА Г.М.
ДУ "Кримський держaвний медичний yнiверситет iм. C.I. Георгieвського", м. Омферополь; ДУ "1НСТИТУТ гiгieни тa медично!' екологiï iм. О.М. Мaрзeeвa НАМН Укрaïни", м. Киïв;
ДУ "Джaнкойськa лiнiйнa CEC нa Приднiпровськiй зaлiзничнiй дорозi", м. Джaнкой УДК: 613.14/.15:62:579
умовах урбанiзацií, фактори якоТ безпосередньо впливають на рушiйнi сили епiдемiчного процесу, вiдбуваeться еволю-цiя мiкрофлори, яка змушена адаптуватися до нових умов [1]. У зв'язку з пщвищенням попиту широкого кола спожи-вачiв на рiзнi види побутовоТ технiки виникае потреба роз-глядати ТТ як об'ект можливого бактерiологiчного забруднення внаслiдок колонiзацií мкроор-ганiзмами. При цьому пщви-щену увагу слiд придiляти системам вентиляцп та кондици ювання пов^ря [2], оскiльки для усiх захворювань, що вд несенi до Ыфекцм дихальних шляхiв, повiтряно-крапельний (пиловий) шлях поширення збудника е основним, а для бтьшост — единим [3].
Ключовi слова: гiгieна громадських споруд, бактерiальне забруднення повiтря примiщень, спл^-системи кондицiювання повiтря.
СРАВНИТЕЛЬНАЯ
ХАРАКТЕРИСТИКА БАКТЕРИЙ, ВЫДЕЛЕННЫХ ИЗ КОНДЕНСАТА И БИОПЛЕНКИ СПЛИТ-СИСТЕМ КОНДИЦИОНЕРОВ Козуля С.В., Акименко В.Я., Кузнецов В.Г., Сеитова Р.С., Москвина Г.Н.
В 62% проб конденсата и в 71% биопленок обнаружена условно-патогенная и патогенная микрофлора семейств Enterobacteriaceae и Pseudomonadaceae, а также Staphylococcus aureus. Смешанная флора (2-3 вида) выделялась в 12% и 18% проб соответственно. Микрофлора конденсата и биопленки существенно различалась, совпадая только в 37% случаев, что объясняется различной природой их происхождения.
Полученные данные свидетельствуют о необходимости дальнейших исследований в направлении изучения связи микроорганизмов, заселяющих системы кондиционирования воздуха, с заболеваниями людей, проживающих или работающих в помещениях с установленными сплит-системами.
Ключевые слова: гигиена общественных зданий, бактериальное загрязнение воздуха помещений, сплит-системы кондиционирования воздуха.
© Козуля С.В., Аюменко В.Я., Кузнецов В.Г., Сетова Р.С., Москвна Г.М. СТАТТЯ, 2012.
Нацюнальний 1нститут профе-айноТ' безпеки та здоров'я США (National Institute for Occupational Safety and Health (NIOSH) виявив, що 5% скарг пра^вни-KiB на поган умови пращ припа-дають на мкробне забруднення пов^ря примщень [4].
Через поширення в УкраТ'ш та особливост конструкци Ытерес викпикають сптт-системи. Зо-крема, на вщмЫу вщ Ыших систем кондицювання, через сптт-системи не вщбуваеться пов^рообмЫу з зовншшм се-редовищем. 1нша особливють — утворення конденсату з пови тря примщень через зниження його температури на радiаторi внутршнього блоку нижче за точку роси. Враховуючи сказа-не вище та той факт, що не увесь пил, який надходить до внутршнього блоку, затриму-еться у фiльтрi i може мютити мiкроорганiзми та субстрати, придатнi Тм для живлення, система видалення конденсату е зручним мюцем юнування "фк сованоТ" форми бактерiй, вщо-моТ як "бюптвка" [5].
Метою нашоТ роботи було вивчення бактерiапьного обси менiння конденсату, а також бю-плiвок з системи видалення конденсату спл^-систем, встано-влених у громадських спорудах.
Матерiали та методи. Дослiдження проведено у м. Джанкой, АР Крим. В^бра-но 68 проб (34 — конденсату та 34 — бiоплiвки) з 34 спл^-систем, що встановлеш в аптеках, банках i магазинах (пере-важно продовольчих).
В^дфр проб конденсату про-водився самопливом у сте-рильну тару. Зняття бiоплiвки з внутрiшньоТ поверхнi системи видалення конденсату викону-валося стерильним ватним тампоном на дрот^ вмонтова-ному у пробку пробiрки, що ми стить 1 мл м'ясо-пептонного бульйону. Строк доставки до лаборатори — до 2-х годин з
43 Environment & Health № 2 2012
застосуванням сумки-холодильника [6].
nociB 0,1 мл конденсату або суспензи бiоплiвки проведено на густ живильнi середовища (жовтково-сольовий агар, 5% кров'яний агар, середовище Ендо) за допомогою стерильно! мiрноí пiпетки. Пiсля цього чашки Петрi встановлювались у термостат на 24 години, за температури 37оС (чашки з жовтково-сольовим агаром додатково витримувалися добу при юмнатнм температурi на свiтлi) [7]. Далi за загально-прийнятими методиками про-водилося видшення чистих культур та подальша ix щенти-фiкацiя [8-11].
Результати та Тх об го во-рення. У вах 34 пробах конденсату закономiрно виявляли сапрофiтнi бактерií роду Micrococcus, Staphylococcus (sa-prophyticus) тощо. У 13 випад-ках (38,3%) умовно-патогенш бактерií не видiлено. Але у 21-му зразку (61,7%) було вия-влено представникiв родин En-terobacteriaceae (8 знахщок, або 23,5% вщ числа проб) i Pseudomonadaceae (6, або 17,6%), а також Staphylococcus aureus (3, або 8,8%). З чо-тирьох зразюв було видшено
асоцiацií бактерм (11,8%). При цьому у трьох випадках одно-часно були присутшми два ви-ди бактерiй (Serratia marces-cens та Citrobacter freundii; Esherichia coli та Pseudomonas putida; Esherichia coli та Pseudomonas aeruginosa), а в одному — три (Enterobacter aero-genes, Pseudomonas putida та Staphylococcus aureus).
Умовно-патогенш та патогены бактери не виявлено у 10 пробах бiоплiвки (29,5%). Представники родин Entero-bacteriaceae були видшеш з 8 проб (23,5%), Pseudomonadaceae — з 7 (20,6%), а Staphylococcus aureus — з 3 (8,8%). Асощаци бактерм видшялися i3 6 зразюв (17,6%). Одноча-сно були присутнiми два Mi-кроорганiзми (Esherichia coli та Pseudomonas putida у двох ви-падках; Klebsiella pneumonia та Pseudomonas stutzeri — в одному. Staphylococcus aureus утворював асо^аци з Entero-bacter cloacae та Pseudomonas aeruginosa). Незважаючи на близьке вщсоткове стввщно-шення мiкробне обсiменiння конденсату та бiоплiвки сутте-во вiдрiзнялося, збiгаючись лише у 37,5% випадюв. Збiг бактерiальних асоцiацiй роди-ни Enterobacteriaceae в обох пробах, отриманих з одше)' сплiт-системи, рееструвався лише у 30%. В iнших пробах той чи шший вид видiлявся не парно, а лише у конденсат або лише у бiоплiвцi.
Родину Enterobacteriaceae у конденсатi було представлено Esherichia coli — 5 знахщок (14,7% вщ кiлькостi проб конденсату); Citrobacter freundii та Hafnia alvei — по 2 знахщки (по 5,9%); Citrobacter diversus, Ser-
ratia marcescens, Klebsiella pneumonia та Enterobacter aero-genes — по 1 знахщщ (по 2,9%).
1з бiоплiвки також було види лено Esherichia coli — 6 знахи док (17,7% вщ кiлькостi проб бiоплiвок), Klebsiella pneumonia — 2 (5,9%). Citrobacter diversus, Citrobacter freundii, Serratia marcescens, Proteus incon-stans, Hafnia alvei та Enterobacter cloacae виавалися кожна по
1 разу (по 2,9%).
Серед представниюв роду Pseudomonas та виду Staphylococcus зб™ рееструвались у 66,7% та 12,5% вщповщно.
З бактерм роду Pseudomonas у конденсат систем конди-цювання пов^ря зустрiчалися такi види, як P. putida — 3 (8,8% вщ загально)' кiлькостi проб), P. aeruginosa — 4 (11,8%) та P. cepacia — 2 (5,9%), а у бю-плiвцi — P. fluorescens — 1 (2,9% вщ загально)' кiлькостi проб), P. putida — 4 (11,8%), P. alcaligenes — 1 (2,9%), P. aeruginosa — 3 (8,8%), P. cepacia —
2 (5,9%) та P. stutzeri — 1 (2,9%).
Незб™ бактерiального оба-меншня конденсату та бiоплiв-ки можна пояснити рiзними умовами виживання та роз-множення бактерш. До конденсату потрапляють бактери
3 поверхш охолоджувача та частково т, що змиваються з бiоплiвки дренажноí системи. Пюля вимкнення кондицiонера у лотку дренажно)' системи,, особливо у разi часткового ii забруднення, створюються бiльш сприятливi умови для утворення плiвки та розмно-ження у нiй бактерм.
Оскiльки конденсат утворю-еться з пов^ря примiщення, на-явнiсть у ньому бактерм роди-
Рисунок
Сшввщношення видiв бактерш, видiлених i3 конденсату i бiоплiвки сплiт-систем
Мкрофлора конденсату
Мкрофлора б1ошпвки
38,3% ЧЧЧЧЧЧЧЧЧФ^Ч^Л&ЧЧЧЧЧЧЧ' 8Ш
29,5% .ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ', Di '■v^isi о--:-■-■:■■-■;
0%
20%
40%
60%
80%
100%
□ Тшьки сапроф1ти □ Ентеро6актер11
□ Staphylococus aureus S Зм1шана флора
□ р1д Pseudomonas
№ 2 2012 Environment & Health 44
COMPARATIVE ASSESSMENT CONDENSATE BACTERIA AND BIOFILM IN SPLIT-SYSTEMS Kozulya S.V., Akimenko V. Y., Kuznetcov V.G., Seitova R.S., Moskvina G.N.
In 62% samples of condensate and in 71% of biofilms found out the conditional-pathogenic and pathogenic microflora of Enterobacteriaceae and Pseudomonadaceae families, and also Staphylococcus aureus. The mixed flora (2-3 kinds) was selected correspondingly in 12% and 18% samples. The microflora of condensate and
biofilm differentiated substantially, coinciding only in 37% cases, that is explained different nature of their origin.
Findings testify to the necessity of further researches in the direction of study of connection of microorganisms, populating the systems of climatization, with the diseases of people, resident or workings in apartments with the set split-systems.
Keywords: hygiene, micro flora of room's air, air-conditioning.
ни Enterobacteriaceae мае ве-лике саытарно-етдемюлопчне значення та е свщченням на-самперед неяюсного обслуго-вування кондицiонерiв (несвое-часнють очищення та дезшфек-цп) та опосередковано — про незадовтьну яюсть прибиран-ня та недостатню вентиляцю примщень (останне пщтвер-джуе опитування пра^вниюв: вл^ку примщення 3i вста-новленими спл^-системами практично не пров^рюються).
Проведет дослщження та-кож вказують, що у середовищi бiоплiвки, що утворюеться у внутрiшньому блоцi, створю-ються сприятливi умови для зберiгання та розмноження умовно-патогенних та патоген-них бактерй Слiд враховувати, що у сплiт-системi повiтря, охолоджене на теплообмшнику внутрiшнього блоку, проходить над пщдоном для збору конденсату i лише потiм виводить-ся до примщення. Не виключе-но, що Ц турбулентнi потоки повiтря можуть призводити до ресуспендування аерозольних забруднень з бiоплiвки системи видалення конденсату та викиду бактерм у пов^ряне се-редовище примiщень, особливо у момент увiмкнення сплт системи. Безумовно, таке при-пущення потребуе експери-ментального пiдтвердження. На жаль, не дивлячись на наяв-нють кондицiонерiв з системою дiагностики стану забруднення фiльтрiв бшьшють про-стих кондицiонерiв, що експлу-атуються, позбавленi таких ш-дикаторних систем. Споживач сам зобов'язаний слщкувати за Ух обслуговуванням.
Викликае занепокоення вия-влення у конденсатi та у бю-плiвцi золотистого стафтоко-ку, Serratia marcescens, Klebsiella pneumonia та синьо-гшйноУ палички у зв'язку з Ухньою здатнiстю викликати захворю-вання дихальноУ та шших си-
45 Environment & Health № 2 2012
стем в оаб з ослабленим iму-штетом [12, 13].
Все вищесказане свщчить про те, що працiвники закладiв пiсля встановлення спл^-си-стем припиняють придшяти належну увагу не лише своеча-сному обслуговуванню конди-цiонерiв у вiдповiдностi з ш-струкцiею з Ух експлуатацп, але й провiтрюванню примiщень, що сприяе надходженню умов-но-патогенних та патогенних бактерм у повiтря примщень та створюе небезпеку для здо-
ров я пра^вниюв i вiдвiдувачiв об'ектiв громадського призна-чення.
Результати проведеноУ робо-ти також свiдчать про необхд нiсть подальших дослiджень у напрямку вивчення зв'язку мiкроорганiзмiв, що формують бiоплiвку, з захворюваннями людей, як мешкають та працю-ють у примщеннях зi встано-вленими спл^-системами. СпецiальноУ уваги заслугову-ють питання обамешння спл^-систем грибками [14]. Окрiм
Таблиця 1
БактерГГ родини Enterobacteriaceae у конденсат! та б1опл1вц1 спл1т-систем (34 сплiт-системи)
с Ф Ф со с ®
о о
05
о ф
® сл О 3
со сл °>
.±5 тз
О
Конденсат 13 5 1 2 1 0 2 1 0 1
Б1опл1вка 14 6 1 1 1 1 1 2 1 0
К1льк1сть заселених спл1т-систем 20 9 1 2 1 1 2 3 1 1
Зб1г1в 6 2 1 1 1 0 1 0 0 0
НезбИв 15 7 0 1 0 1 1 3 1 1
% зб1г1в 30 22,2 100 50 100 0 50 0 0 0
ф
Й с
CD ф
ч—
О
сл с СО ф
СО СЛ t ф ф о W Я
с
о о
с сл ■— с
СЛ СО
з ^
Ф <л
о
CL
ф >
со
05 'с
ч—
со X
„1 я
:Ш'Е
Ф о % Е
ф ф
Ф
О ф
со со
о СО о
ф
£ сл
о ®
i§ §
2 I?
Ü2 CD
q со
Таблиця 2
БактерГГ роду Pseudomonas i виду Staphylococcus aureus у конденсат! i бюпл1вц1 спл1т-систем (34 сплiт-системи)
со р
О со 3 со
Ф СО сл
сл
с
ф
о сл
£ о
3
со
TD
3
а.
Конденсат 9 0 3 0 4 2 0 4
Бюпл1вка 1 1 4 1 3 2 1 5
Ктькють заселених спл1т-систем 12 1 4 1 3 2 1 8
ЗбИв 8 0 3 0 3 2 0 1
НезбИв 5 1 1 1 1 0 1 7
% збИв 66,7 0% 75 0 75 100 0 12,5
ф
с
ф
та
"со _о
со
со сл о с 'та
3
ф
со
со 'о
со
а.
ф
о
ф N
СЛ 3
о о
о <л
о з
° 2
> з
-С со
а.
со
того, необхщна розробка ефективних дезшфекцмних за-xодiв,, спрямованих на знищен-ня мiкрофлори, що колонiзуe внутрiшнiй блок сплiт-систем. Ниш створеш кондицiонери, що мають обладнання для зне-зараження оброблюваного по-вiтря рiзними способами, але вони поки не отримали широкого розповсюдження. Не див-лячись на те, що в Укра'(ш вже зареестровано препарати з дезЫфекци кондицiонерiв [15], |'х застосування обмежене менталiтетом нашого втизня-ного споживача кондицiонерiв. Якщо у рядi заxiдниx краш (Швецií, ФЫлянди) законодав-чо введено вимоги до чистоти та безпеки систем кондицю-вання, то в Укра'(ш це питання у зв'язку з необмiркованою ре-органiзацieю саштарно-епще-мiологiчноí служби нав^ь не розглядаеться. У Мос^ (Ро-сiйська Федерацiя) з 2004 року введено у дю нормативний документ з оргашзацп контролю над очищенням та дезшфекци ею систем вентиляцií та конди-цювання [16], що потребуе обов'язкового виконання.
Висновки
1. У 62% проб конденсату i у 71% бiоплiвок виявлено умов-но-патогеннi та патогены бактери родин Enterobacteriaceae та Pseudomonadaceae, а також Staphylococcus aureus. Асощацп бактерiй (2-3 види) видтялись у 12% та 18% проб вщповщно.
2. Бактерiальне обсiменiння конденсату та бiоплiвки обсте-жених спл^-систем суттево вiдрiзнялося, збiгаючись лише у 37% випадюв, що пояснюеть-ся рiзними меxанiзмами íx утворення, створенням рiзниx умов для збереження та роз-множення бактерiй.
3. Наявнють бактерiй родини Enterobacteriaceae у конденсат опосередковано свщчить про бактерiальне забруднення внутрiшнix поверхонь охо-
лоджувача сплiт-системи, не-задовiльну якiсть прибирання та недостатню вентиляцiю при-мщень, у той час як бакте-рiальне забруднення бiоплiвки саме створюе загрозу контами нацií повiтря примщення.
4. Оскiльки аерогенний меха-шзм передачi характерний для широкого спектру патогенно)' мiкрофлори, необxiдно поси-лити контроль над якютю об-слуговування спл^-систем, встановлених в об'ектах гро-мадського призначення (магазинах, банках, аптеках тощо).
5. Отриманi даш свiдчать про необxiднiсть подальших до-слiджень у напрямку вивчення зв'язку мiкроорганiзмiв, що формують бiоплiвку, з захво-рюваннями людей, якi мешка-ють (працюють) у примiщенняx з встановленими спл^-систе-мами, а також розробки ефек-тивних дезiнфекцiйниx заxодiв, спрямованих на знищення мкрофлори, що колошзуе внутрiшнi блоки сплiт-систем.
Л1ТЕРАТУРА
1. Особливостi епщемюлопч-ного обфунтування проведен-ня дезiнфекцiйниx заxодiв у су-часних умовах: матер. конф. "Актуальш питання дезшфек-цiйноí справи" / Таран В. В. — Львiв, 2008. — С. 19-23.
2. Физические методы дезинфекции воздуха: матер. конф. "Актуальш питання здм-снення комплексу роб^ з де-зЫфекцп, дезiнсекцií, дерати-зацií на об'ектах транспорту " / Несвижская И.И., Грицай И.М. — Харюв, 2010. — С. 13-14.
3. Hospital medicine essential / R.M. Wachter. — Philadelphia: Williams & Wilkins, 2002. — 400 p.
4. Техническое руководство OSHA. Директива № TED 0100-015. Действ. с 01.20.1999.
5. Коптева Ж.П. Мiкробнi бю-плiвки на захисних покриттях пщземних металевих споруд / Ж.П. Коптева, В.В. Занина // Мiкробiол. журн. — 2008. — 70, № 1. — С. 71-85.
6. Про оргашзацю профшак-тики внутршньо-лкарняних ш-фекцм в акушерських стацiо-нарах. — К., 2007. — 84 с. — (Норм. док. МОЗ Украши. Нак.).
7. Методы культивирования микроорганизмов: ГОСТ 26670-91. — Действ. с 199301-01. — М.: Комитет стандартизации и метрологии СССР, 1991. — 13 с. — (гос. стандарт СССР).
8. Биохимическая активность родов Klebsiella, Enterobacter, Serratia, Hafnia. — Офиц. изд. — Харьков: Харьковская медицинская академия последипломного образования, 2002. — 5 с. — (Норм. док. Харьк. мед. академии последипломного образования. Метод. рек.).
9. Методы выявления и определения количества Staphylococcus aureus: ГОСТ 104444.294. — Действ. с 1998-01-01. — Минск: Межгос. совет по стандартизации, метрологии и сертификации, 1997. — 14 с. — (межгос. стандарт СНГ).
10. Микробиологическая диагностика заболеваний, вызываемых псевдомонадами и другими неферментирующими грам-отрицательными бактериями. — К.: Киевский гос. институт усовершенствования врачей МЗ СССР, 1988. — (Норм. док. МЗ УССР. Метод. рек.).
11. Определение грам-отрица-тельных потенциально патогенных бактерий — возбудителей внутрибольничных инфекций. — М.: Мос. обл. науч.-исслед. клинический ин-т им. М.Ф. Владимирского, 1987. — 35 с. — (Норм. док. МОНИКИ им. М.Ф. Владимирского. Метод. рек.).
12. Лазоришинець В.В. Анти-бютикорезистентнють нозоко-мiальниx штамiв Pseudomonas aeruginosa у xiрургiчниx стацю-нарах Украши у 2009 роц / Р.С. Козлов, А.А. Мартинович, А.В. Дехнич // Харювська xiрур-пчна школа. — 2010. — № 6. — С. 71-75.
13. Мiкробiологiчна характеристика бактерм роду Staphylococcus, вегетуючих у бронхо-легеневм системi людей з хро-шчними захворюваннями орга-шв дихання / Н.Ю. Лебедева // Теоретична i експерименталь-на медицина. — 2009. — № 1. — С. 52-55.
14. Brian Flannigan. Биологическое загрязнение. Документ из ИПС "Кодекс". 1нтернетдо-ступ http://base.safework.ru/ilo-enc?print&nd=857100202&spac k=110Lo.
15. Обслуживание. 1нтернет-доступ http://e-conditioner. com.ua/index.php/chistka/.
16. Приказ Центра гос. сан.-эпид. надзора г. Москвы № 107 от 12.08.2004 г. "Об организации контроля над очисткой и дезинфекцией систем вентиляции и кондиционирования".
Надiйшла до редакцИ28.11.2011.
№ 2 2012 Environment & Health 46
