CC BY
31
УДК 616.43-06:577.161.22:612.015.31 ПАНЬК1В 1.В.
Буковинський державний медичний ун'терситет, м. 4epHiBц
ПОПУЛЯЦМЫ ЧИННИКИ РИЗИКУ В ГЕНЕЗ1 ПОРУШЕНЬ KiCTKOBOrO МЕТАБОЛiЗМУ У ХВОРИХ НА АВТОiМУННИЙ
ТИРЕО1ДИТ
Резюме. У робот встaновленi популяцiйнi чинники ризику, що беруть участь у reHe3i порушень кетового метаболизму у хворих на автоiмунний тиреощит (А1Т). Наведенi результати досл^ення мiнеральноï щльност кстковоÏ тканини у хворих на А1Т. Вивчено значення популя^йних чинниюв ризику (жiноча стать, менопауза у жнок, дефiцит маси тла, вк) у генезi розвитку остеопени та/або остеопорозу у хворих на А1Т. Ключовiслова: автоiмунний тиреощит, порушення мiнеральноïщльност кстковоÏтканини, денситоме-тр'!я, 10-р'чний ризик остеопоротичних переломiв (методика FRAX).
о Fl pi ® Оригинальные исследования
/Original Researches/
International journal of endocrinology
Патогенез зниження мшерально'1' щтьносл юстково1 тканини (МЩКТ) у хворих на автоiмунний тирео']дит (А1Т) мютить, окр1м загальнопопуляцшних, шволютив-них процеав (старшня, жшоча стать, менопауза, гшого-надизм та ш.), явища, пов'язанi з порушенням конверси' вiтамiну D3, що втбуваеться в печшщ i нирках, з подаль-шим зниженням абсорбци' кальцiю, магнш, фосфору в кишечнику i збтьшенням к екскреци' нирками. Гшо-кальцiемiя призводить до активаци' прищитоподабних залоз i вторинного гiперпаратиреозу, а на rai хрошчного запального процесу пщвищуеться активнiсть цитокшв, яким притаманна резорбтивна дая [1, 2].
Зниження маси кортикально!' кустки розпочинаеться у 35—40 роив, тод1 як трабекулярно!' тканини — набагато рашше. У подальшому маса кустки продовжуе знижува-тися, ïï втрата у жшок може досягати 45 % у хребта i 55 % у проксимальному вщдш стегна. У чоловшв втрата юст-ково1 маси вдв1ч1 менша, н1ж у жшок втповтних вшэвих груп [3, 4].
06м1н кютково1 тканини, що визначае структурно-функцюнальш характеристики к1стки, перебувае пд гормональним контролем, причому особливе мiсце на-лежить впливу статевих гормон1в, передушм естрогенiв. Пришвидшена втрата маси истки шсля настання мено-паузи на сьогодш визнаеться як один з основних чинник1в ризику розвитку остеопорозу i подальших переломiв [5, 6].
Вплив менопаузи настiльки значний, що тривалють перiоду п1сля ïï настання розглядаеться як предиктор зниження МЩКТ [7, 8].
Результати епщемюлопчних дослщжень вказують на те, що низька маса тта е предиктором низько'1' кютко-во1 маси i значущим чинником ризику переломiв [9, 10]. Протективний вплив на мiнеральну щтьнють кустки у
жшок мае маса тта понад 70 кг, що пояснюеться тим, що жирова тканина — основне периферичне джерело естро-гену, особливо за умов, коли припиняеться синтез цих гормошв в яечниках.
Дотепер залишаеться нез'ясованою частота зниження МЩКТ при авто!мунних захворюваннях щитопод16-но'1' залози (ЩЗ) у взаемозв'язку з кл1н1чними особли-востями хвороби та 1ншими чинниками ризику.
Мета достижения — встановлення популяц1йних чинниив ризику в генез! порушень кюткового метаболiз-му у хворих на автс^мунний тирео']дит.
Матерiали та методи
П1д спостереженням перебувало 140 хворих на А1Т у сташ еутиреозу, яи не отримували терапiю препаратами тирео']дних гормон1в. 1з числа обстежених жшок було 108 (77,1 %), чоловшв — 32 (22,9 %). В1к хворих перебував у межах вщ 32 до 70 роив (у середньому 49,2 ± 9,6 року). 1з 108 обстежених бтьше було жшок, яи перебували в ме-нопаузi, — 79 (73,1 %), а 29 (26,9 %) жшок мали збережену менструальну Функц1ю. Тривалiсть менопаузи станови-ла в!д 1 до 14 роив. Тривалють основного захворювання (А1Т) у 89 хворих (63,6 %) не перевищувала п'яти роив, у 51 хворого (36,4 %) становила понад 5 роив. При об-стеженш хворих враховували функцiональний стан ЩЗ, а також шдекс маси тта (1МТ). З уах обстежених хворих
Адреса для листування з автором:
Паньыв 1ван Володимирович E-mail: [email protected]
© Паньыв I B., 2015
© «М{жнародний ендокринолопчний журнал», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
Оригинальные исследования /Original Researches/
iE!
дефщит маси тла (1МТ < 18,5 кг/м2) вщзначався лише у 8 (5,7 %) хворих, бiльшiсть обстежених мали 1МТ у межах 25,0-29,9 кг/м2 (58,6 %).
З метою ощнки ступеня порушень МЩКТ усш хво-рим проведена рентгенiвська денситометр!« на апаратi Lunar Prodigy Primo фiрми General Electric (США) у дь лянцi поперекового вiддiлу хребта i проксимального вщ-длу стегново! кiстки.
Оцiнка стану МЩКТ проводилася i3 застосуванням двох критерйв залежно вiд вiку хворих i3 подальшим по-рiвнянням з референсними значеннями. Z-критерш використовувався у жiнок до настання менопаузи (29 хворих) i у чоловiкiв молодше 50 роив (15 хворих), а кри-терш Т — у жiнок в перiодi постменопаузи (79 хворих) i у чоловiкiв вiком 50 роив i старше (17 хворих). Для оцшки 10^чного ризику остеопоротичних переломiв була ви-користана методика FRAX, запропонована в 2008 рощ (Kanis J.A., 2008). Методика передбачае юльюсну оцiнку сумарного ризику на пiдставi математичного аналiзу вже наявних чинниюв ризику остеопорозу.
Для статистично! оцшки результат використовувався критерiй Стьюдента (межове значення — 0,05), коре-ляцiйний аналiз проводили згiдно з крш^ем Пiрсона. Використане програмне забезпечення — пакет програм Statistiса 8.0 StatSoft, Inc. 1984-2007.
Результати дослщження та Тх обговорення
У результaтi проведено! рентгенiвсько'i денситометр!! у 140 обстежених хворих втрата МЩКТ хоча б в однш iз дослщжуваних дiлянок скелета виявлена у 92 (65,7 %): на рiвнi остеопенй — у 63 (45 %), на рiвнi остеопорозу — у 29 (20,7 %). В шших 48 хворих (34,3 %) показники МЩКТ вiдповiдaли нормi.
Виходячи з отриманих даних, yci обстеженi були роз-подiленi на три групи. У першу i другу увшшли XBopi з встановленим остеопорозом або остеопешею, у третю групу — обстежеш без порушень МЩКТ
Остеопороз (значення Т- або Z-критерйВ вщповща-ють iнтервалу вiд —2,5 SD i нижче) виявлений у 29 хворих (20,7 %), середне значення критерш Z у дiлянцi попере-кових хребцiв становило —3,5 ± 0,1 SD, у дтянщ ший-
ки стегново! истки--2,8 ± 0,3 SD; середне значення
критерiю Т--3,5 ± 0,6 i —3,3 ± 0,5 вiдповiдно. Остео-
пенiя (Т- або Z-критерй' вiд —1,0 до —2,5 SD) встанов-лена у 63 ошб (45 %), середне значення критерй'в Z i Т у дтянщ поперекових хребцiв дорiвнювало —1,8 ± 0,4 SD i —1,9 ± 0,4 SD; у дтянщ шийки стегново'1 кiстки — -1,7 ± 0,4 SD i -1,9 ± 0,4 SD вiдповiдно. Значення Z- i Т-критерй'в поперекових хребщв i стегна вiрогiдно вiдрiз-нялися серед груп обстежених (р < 0,05).
КлЫчш характеристики хворих, включених до цих груп, наведенi в табл. 1.
Зниження МЩКТ у жшок траплялося у 72 (66,7 %) випадках, серед чоловiкiв — у 20 (62,5 %), при цьому вiро-пдно! рiзницi частоти остеопенй', пов'язано! з гендерни-ми особливостями, не було отримано (р = 0,3). Серед хворих жшочо! стаи часлше зниження МЩКТ вщзначалося у жiнок в перюд менопаузи — у 55 (69,6 %), але рiзниця мiж групою жiнок зi збереженою менструальною функщ-ею, в яких зниження МЩКТ траплялося у 58,6 % хворих, не була вiрогiдною (p = 0,8). У той же час наявнють менопаузи вiрогiдно впливала на частоту остеопорозу: вона була вiрогiдно вищою в менопаузальний перюд (26,6 % проти 10,3 %).
Середнш вш жiнок з остеопорозом становив 59,1 ± 9,7 року i вiрогiдно не вiдрiзнявся вщ вiку обстежених тiе'i ж стаи з остеопешею (57,3 ± 9,3). Однак цi показники пе-
Таблиця 1. Основн1 гендерш, демограф1чн1 i кл¡н1чн1 особливост хворих на авто1мунний тиреощит
залежно вд ступеня порушення МЩКТ
Knmi4m характеристики XBopi на остеопороз (Z або Т < -2,5) Xвopi на остеопешю (-1,0< Z або Т > -2,5) Xвopi з нормальною МЩКТ (Z або Т > -1,0)
Усього хворих (n = 140) N % N % N M ± m
29 20,7 63 45,0 48 34,3
Чоловки (n = 32) 3 9,4 17 53,1 12 37,5
ЖЫки (n = 108) 26 24,1 46 42,6 36 33,3
ЖЫки в MeHonay3i (n = 79) 21 26,6 34 43,0 24 30,4
ЖЫки без менопаузи (n = 29) 3 10,3 14 48,3 12 41,4
Середнм вк (роки): чоловки 51,2 ± 9,1 49,8 ± 8,6 47,2 ± 8,3
Середнм вк (роки): жшки 59,1 ± 9,7 57,3 ± 9,3 51,2 ± 8,7
1МТ (кг/м2): < 18,5 (n = 8) 1 12,5 2 25,0 5 62,5
18,5-25 (n = 29) 6 20,7 14 48,3 9 31,0
>25 (n = 103) 22 21,4 47 45,6 34 33,0
Тривалють AIT: до 5 роюв (n = 89) 11 12,4 35 39,3 41 46,1
Понад5 роюв (n = 51) 18 35,3 28 54,9 5 9,8
Серед. Zl1-l4 -3,5 ± 0,1 -1,8 ± 0,4 +0,6 ± 0,7
Серед. Tl1-l4 -3,5 ± 0,4 -1,9 ± 0,4 +0,5 ± 0,8
Серед. Zc -2,8 ± 0,3 -1,7 ± 0,4 +0,5 ± 0,8
Серед. Тс -3,3 ± 0,5 -1,9 ± 0,4 +0,4 ± 0,8
iE!
Оригинальные исследования /Original Researches/
ревищували в1к хворих 1з нормальними показниками МЩКТ (51,2 ± 8,7 року).
Середнш в1к чоловшв з остеопешею (49,8 ± 8,6 року) i остеопорозом (51,2 ± 9,1 року) в1рог1дно не в!др1знявся вщ групи обстежених з1 збереженою МЩКТ (47,2 ± 8,3 року) (р > 0,05). Не виявлено в1рогщно1 кореляцшно!' за-лежностi м!ж в1ком i крш^ем Т: г = —0,03; р = 0,8 (попе-рековий вщдт хребта), i г = 0,16; р = 0,4 (шийка стегна). Також не виявлено в1рогщно1 кореляцiйноï залежностi м!ж критерiем Z, що показуе середньостатистичну норму здорово!' людини того ж в1ку, що й хворого, i в1ком хворого на А1Т.
Серед обстежених нами хворих на АГГ лише у восьми ос16 виявлений дефщит маси тiла (1МТ < 18,5 кг/м2): в одному випадку показники МЩКТ вщповщали ос-теопорозу (12,5 %), у двох випадках — остеопенй' (25 %). Серед хворих 1з пщвищеною масою тала та ожир1нням (1МТ > 25,0 кг/м2) зниження МЩКТ виявлене у 69 (66,9 %).
М1ж величиною 1МТ i критерiем Т не виявлено в1ро-пдно1 кореляцiйноï залежностк г = —0,02; р = 0,46 (попе-рековий вщдт хребта), i г = 0,17; р = 0,72 (шийка стегна). М1ж крт^ем Z та 1МТ також не отримано в1рогщно1 кореляцiйноï залежноста
При аналiзi тривалостi А1Т встановлено, що у бтьшо1 частини хворих 1з тривалiстю хвороби понад 5 роив в1-рогщно частiше виявлялися зниженi показники МЩКТ (у 90,2 % випадив) пор1вняно з хворими, тривалгаь А1Т в яких становила менше п'яти роив (у 51,7 % випадив) (р < 0,05). При цьому в першому випадку в1рогщно час-тiше траплявся остеопороз (p = 0,02), а ильисть хворих з1 зниженою МЩКТ до р1вня остеопенй' в обох групах не вiдрiзнялася. В1дносний ризик розвитку остеопенй', пов'язаний 1з тривалiстю захворювання, становив 1,68 (95% дов1рчий штервал (Д1) 1,36—1,91).
Аналiз ризику виникнення остеопоротичних перело-м1в здшснювався за методикою FRAX, враховуючи в1к, стать, 1МТ, наявнiсть шидливих звичок (палшня, зло-вживання алкоголем), атравматичних переломiв в анам-незi. При цьому розрахунок спочатку проводили без ура-хування наявностi А1Т, а потам враховуючи патологш ЩЗ як чинник ризику вторинного остеопорозу.
Оск1льки шдрахунок ризику переломiв за цiею методикою здшснюеться розпочинаючи з 40-р1чного в1ку, нами були вiдiбранi по 35 хворих 1з п1дгруп жшок у ме-
нопаузi, жшок з1 збереженою менструальною функцiею i чоловшв з однаковою кiлькiсгю популяц1йних чинниив ризику. Частота чинник1в ризику, а також середнш ризик остеопоротичних переломiв наведеш в табл. 2.
Середщ значення 1МТ були нижчими в пщгруш жь нок з1 збереженою менструальною функщею пор1вняно з двома шшими пiдгрупами. Середнiй в1к обстежених був в1рог1дно вищим у жшок в менопаузi (56,2 ± 4,1 року) по-р1вняно з жшками з1 збереженою менструальною функщею (44,9 ± 2,7 року) i з чоловками (46,2 ± 3,1 року).
Ощнка 10-р1чного ризику остеопоротичних перело-м1в за методикою FRAX у вах трьох групах встановила, що середне значення ризику, ощненого з урахуванням А1Т, в1рог!дно перевищуе середнiй ризик, розрахований без А1Т (для жшок у менопаузi р = 0,04; для жшок з1 збереженою менструальною функщею р = 0,02 i для чоловшв р = 0,001). Збтьшення значень ризику переломiв у жшок в менопаузi пояснюеться в1рог1дно старшим вшэм пор1вняно з 1ншими пщгрупами, що враховуеться додат-ково при розрахунках за цiею методикою.
За даними лггератури, жшки мають бтьш високий ризик розвитку остеопенй'. Це пояснюеться особливостями гормонального статусу, а також меншими розмiрами исток i меншою загальною истковою масою [6]. Кр1м того, жшки втрачають исткову масу швидше i бтьше у зв'язку з менопаузою [7]. Частота остеопенй' серед обстежених нами жшок з1 збереженою менструальною функщею становила 48,3 % (95% Д1 41—63,8), серед жшок у менопау-з1 — 43,0 % (95% Д1 36,1-53,5), а серед чоловшв — 53,1 % (95% Д1 43,9-61). Отже, дов1рч1 штервали частоти остеопенй' перекривають один одного, що св1дчить про вщсут-шсть в1рог1дно1 р1зниц1 м1ж чоловiками i жшками в по-ширеностi зниження МЩКТ у хворих на А1Т.
В1дносний ризик розвитку остеопенй' у жшок з А1Т тсля настання менопаузи становив 1,2 (95% Д1 0,9-1,3), що свщчить про вщсутнють в1рог1дного зв'язку м1ж менопаузою та остеопенiею у жшок у проведеному нами досль дженщ Наявнiсть менопаузи в1рогщно впливала т1льки на частоту остеопорозу. Кр1м того, слщ враховувати, що наявшсть А1Т може збiльшувати ризик настання ранньо1 менопаузи у зв'язку з порушенням функцiонування жь ночо1 репродуктивно!' системи [3]. Так, у 14 (17,7 %) жь нок, включених в це дослщження, менопауза розвинула-ся у в1ц1 вщ 40 до 45 роив.
Таблиця 2. Чинники ризику остеопорозу (включен! у FRAX) i середнй 10-р1чний ризик остеопоротичних
перелом 'в у хворих на А1Т
Чинники ризику Жiнки в MeHonay3i (n = 35) Жiнки 3i збереженою менструальною функщею (n = 35) Чоловiки (n = 35)
Папшня (%) 10 (28,6) 11 (31,4) 15 (42,9)
Зловживання алкоголем (%) 3(8,6) 4 (11,4) 6 (17,1)
Попередн атравматичн переломи (%) 3(8,6) 2(5,7) 2(5,7)
1МТ (кг/м2) 26,9 ± 2,9 24,9 ± 2,8 25,3 ± 3,8
Середнм вк(роки) 56,2 ± 4,1 44,9 ± 2,7 46,2 ± 3,1
Середнм ризикостеопоротичних переломiв (%) 6,7 ± 1,1 4,17 ± 0,60 4,3 ± 0,9
Середнм ризик остеопоротичних перело-мiв i3 урахуванням А1Т (%) 8,9 ± 2,1 4,92 ± 1,2 5,26 ± 1,40
Оригинальные исследования /Original Researches/
При вивченш взаемозв'язку м1ж МЩКТ i вшом хво-рих вiроriдноl коредяцй' не виявлено. При оцiнцi МЩКТ за крш^ем Z (використовуеться у жшок до настан-ня менопаузи i у чодовiкiв мододше 50 роив) зниження МЩКТ спостерiгалося у 51,4 % випадив, а за крит^ем Т (у жшок в перю,щ постменопаузи i у чоловiкiв вшом 50 роив i старше) — у 57,8 % випадив, тобто вiрогiдних вщ-мiнностей частоти порушень не було отримано. Отже, вь рогщного впливу вiку на ризик розвитку остеопенй' у хво-рих на А1Т не вщзначалося. Це пщтверджуеться даними лiтератури [10], згщно з якими при захворюваннях ЩЗ зниження МЩКТ може вщбуватися у молодому вщ на етапi формування пiка истково! маси, що призводить до ютотшшого i бiльш раннього ll виснаження.
Нами не встановлено взаемозв'язку мiж частотою остеопенй' та 1МТ обстежених хворих. Оцшка 10-рiчного ризику виникнення остеопоротичних переломiв за методикою FRAX встановила, що середне значення ризику, оцшеного з урахуванням А1Т при нормальному або пщ-вищеному 1МТ, вiрогiдно вище за середнiй ризик, розра-хований без наявностi А1Т
Зниження впливу популяцшних чинниыв ризику нале-жить до головних причин для проведення подальшого до-слщження з метою визначення патогенетичних особливос-тей остеопенй' у хворих на А1Т i виявлення взаемозв'язку мiж кшшчним перебiгом захворювання та МЩКТ
Висновки
1. У хворих на автоiмунний тиреощит остеопенiя з однаковою частотою щагностуеться серед жшок у мено-паузi (43,0 %; 95% Д1 36,1—53,5), у жшок зi збереженою менструальною функцieю (48,3 %; 95% Д1 41—63,8) i у чо-ловiкiв (53,1 %; 95% Д1 43,9-61).
2. Менопауза у жшок з автоiмунним тиреощитом вь рогщно збiдьшуe частоту остеопорозу — з 10,3 до 26,6 % порiвняно з жшками зi збереженою менструальною функщею.
3. Тривадiсть автоiмунного тиреощиту понад 5 роив призводить до статистично значущого збiдьшення частоти остеопенй' та остеопорозу — з 51,7 до 90,2 %. Вш хворих та 1МТ вiрогiдно не впливають на показники МЩКТ i частоту остеопенй' у хворих на автоiмунний тиреощит.
Панькив И.В.
Буковинский государственный медицинский университет, г. Черновцы
ПОПУЛЯЦИОННЫЕ ФАКТОРЫ РИСКА В ГЕНЕЗЕ НАРУШЕНИЙ КОСТНОГО МЕТАБОЛИЗМА У БОЛЬНЫХ АУТОИММУННЫМ ТИРЕОИДИТОМ
Резюме. В работе установлены популяционные факторы риска, участвующие в генезе нарушений костного метаболизма у больных аутоиммунным тиреоидитом (АИТ). Приведены результаты исследования минеральной плотности костной ткани у больных АИТ. Изучено значение популяционных факторов риска (женский пол, менопауза у женщин, дефицит массы тела, возраст) в генезе развития остеопении и/или остеопороза у больных АИТ.
Ключевые слова: аутоиммунный тиреоидит, нарушение минеральной плотности костной ткани, денситометрия, 10-летний риск остеопоротических переломов (методика FRAX).
4. Наявнють aвтоiмунного тиреощиту збтьшуе вiро-гщщсть 10^чного ризику остеопоротичних переломiв (за методикою FRAX) незалежно вщ 1МТ. Середне значення ризику, оцшеного з урахуванням А1Т, вiрогiдно перевищуе середнш ризик, розрахований без А1Т (для жшок у менопaузi р = 0,04; для жшок зi збереженою менструальною функщею р = 0,02 i для чоловшв р = 0,001).
Список лператури
1. Vilarrasa N, Vendrell J., Maravall J. et al. Is plasma 25(OH)D related to adipokines, inflammatory cytokines and insulin resistance in both a healthy and morbidly obese population? // Endocrine. — 2010. — № 38(2). — Р. 235-42.
2. Dhanwal D.K., Kochupillai N, Gupta N. et al. Hypovita-minosis D and bone mineral metabolism and bone density in hy-perthyroidism // J. Clin. Densitom. — 2010. — № 13. — Р. 462-6.
3. Amashukeli M, Giorgadze E, Tsagareli M. et al. The impact of thyroid diseases on bone metabolism and fracture risk // Georgian Med. News. — 2010 Jul-Aug. — № 184-185. — P. 34-9.
4. Goswami R., Raman K, Nandita G. et al. Prevalence of vitamin D deficiency and its relationship with thyroid autoimmunity in Asian Indian: a community — based survey // British Journal of Nutrition. — 2009. — 102. — P. 382-386.
5. Поворознюк В.В. Захворювання шстково-м'язовог сис-теми в людей рiзного вку (вибрат лекцн, огляди, cmammi): У3т. — Т. 3. — К., 2009. — 664 с.
6. Vestergaard P., Mosekilde L. Fractures in patients with hyperthyroidism and hypothyroidism: a nationwide follow-up study in 16,249patients //Thyroid. — 2002. — Vol. 12(5). — P. 411-419.
7. Nagata M, Suzuki A., Sekiguchi S. et al. Subclinical hypothyroidism is related to lower heel QUS in postmenopausal women // Endocr. J. — 2007. — № 54. — Р. 625-30.
8. Grimnes G, Emaus N., Joakimsen R.M. et al. The relationship between serum TSH and bone mineral density in men and postmenopausal women: The Tromso study // Thyroid. — 2008. — № 18. — P. 1147-55.
9. Lips P. Vitamin D deficiency and secondary hyperparathyroidism in the elderly: consequences for bone loss and fractures and therapeutic implications//Endocr. Rev. — 2003. — № 22. — P. 477-501.
10. Qorbani M, Bazrafshan H.R., Aghaei M. et al. Diabetes mellitus, thyroid dysfunctions and osteoporosis: is there an associa-tion?//J. DiabetesMetabol. Disord. — 2013. — № 12. — P. 38. — Doi: 10.1186/2251-6581-12-38
Отримано 03.06.15 Ш
Pankiv I.V.
Bukovinian State Medical University, Chernivtsi, Ukraine POPULATION RISK FACTORS IN THE GENESIS OF BONE METABOLISM DIDORDERS IN PATIENTS WITH AUTOIMMUNE THYROIDITIS
Summary. The paper presents population risk factors involved in the genesis of bone metabolism disorders in patients with autoimmune thyroiditis (AIT). The results of the study ofbone mineral density in patients with AIT are provided. The importance of population risk factors (female sex, menopause in women, weight deficit, age) in the genesis of osteopenia and/or osteoporosis in patients with AIT has been studied.
Key words: autoimmune thyroiditis, bone mineral density disorders, densitometry, 10-year risk of osteoporotic fractures (FRAX method).
