CC BY
16
УДК: 616.516:612.017.1-036 Т.В. Святенко
ПОПЕРЕДН1 ДАН1 ЩОДО ВИВЧЕННЯ РОЛ1 СИСТЕМИ КОМПЛЕМЕНТУ У МЕХАН1ЗМАХ РОЗВИТКУ Р1ЗНИХ КЛ1Н1ЧНИХ ФОРМ ЧЕРВОНОГО ПЛОСКОГО ЛИШАЮ
Дтпропетровська державна медична академiя кафедра шюрних та венеричних хвороб (зав. - д. мед. н., проф. В.П.Федотов)
Ключовi слова: червоний плоский лишай, система комплементу Key words: lichen ruber planus, system of complement
Резюме. Красный плоский лишай (КПЛ) - хроническое мультифак-торное воспалительное заболевание кожи, клинически проявляющееся большой вариабельностью форм и тяжести течения. Многие аспекты иммунологических механизмов развития КПЛ изучены недостаточно. Статья посвящена вопросам изучения количественных уровней компонентов С3 и С4 системы комплемента и титра комплементарной активности в сыворотке больных разными формами КПЛ. Полученные данные об изменении уровней фрагментов С3, С4 системы комплемента и его гемолитической активности, различной выраженности и направленности при разных формах дерматоза, свидетельствуют о заинтересованности системы комплемента в механизмах развития КПЛ. Summary. Lichen ruber planus (LRP) is a chronic multifactorial inflammatory disease of skin clinically manifested by a great variability of forms and severity of course. Many aspects of immunologic mechanisms of LRP development are investigated imperfectly. The article is devoted to study of quantitative levels of С3 and С4 components of a complement system and a titre of complement activity in the serum of patients with different forms of LRP. The received data on change of levels of C3, C4 fragments of complement systems and its hemolytic activity, various expressiveness and an orientation at different dermatosis forms, testify to the interest of complement system in the mechanisms of LRP development.
Червоний плоский лишай (ЧПЛ), як вщомо, е хрошчною мультифакторною запальною хворобою шюри, що мае велику клшчну варiабель-нють форм та тяжкост переб^у. Незважаючи на усшхи клшчно! та теоретично! iмунолоril i знач-ну кшьюсть публшаций, присвячених ролi iмуно-патологи у розвитку ЧПЛ, багато аспекпв його механизмiв розвитку (наприклад, стушнь iмун-них порушень) при рiзних варiантах ЧПЛ, дина-мша цих змш дослщжеш недостатньо [5]. У той самий час залищаеться невиршеним питання: чи е щ змши первинними або вторинними, дискуту-еться питання про те, як порушення домiнують -в мюцевому iмунному статус^ в iмуннiй вщпо-вщ усього оргашзму або при ЧПЛ включаються як т1, так i Ш1Ш захисш мехашзми? На сьогод-нiшнiй день доведено, що у хворих на ЧПЛ пору-шуються механiзми загальних компонентiв iмун-но! вiдповiдi: вшзнавання, активаци, пролiфе-раци та диференщювання iмунокомпетентних клiтин, якi знаходяться тд постiйним контролем регуляторних реакцiй организму (Слесаренко, 1995). Безумовно, велике значення мають дос-лiдження клiтинного iмунитету: спiввiдношення популяцiй та субпопуляцiй лимфоципв, макрофагов, клiтин Лангерганса, продукщя та експре-сiя лiмфокiнiв, антигешв головного комплексу
пстосумюност II класу HLA-DR. У лiтературi е досить багато робщ присвячених вивченню ще! ланки iмyнитетy. yci щ доcлiдження мають вщ-ношення, перш за все, до кшьюсного визначення iмyнокомпетентних клiтин у кровi та ураженш шкiрi хворих на ЧПЛ.
Комплескна сучасна оцшка iмyнного статусу при ЧПЛ довела перевагу реакци гиперчутли-воcтi в yповiльненого типу (ГУТ) в iмyнной вщ-повда, а також його незавершенicть та участь цих порушень у патогенезi захворювання. Як вiдомо, у якост антигенно! ваги на початку та розвитку ЧПЛ можуть бути деяю мiкроорганiзми (пневмококи, стрептококи, паразити, грибки, ге-льмiнти), вiрycи, чyжерiднi бiлковi субстанцп (вакцини та iншi), а також гаптени (ткарсью за-соби, хiмiчнi проcтi сполуки, роcлиннi засоби). Сенсибшзоваш Т-лiмфоцити (Т-кiлери), що при цьому з'являються, взаемодiють iз кл^инами-мь шенями, що призводить до появи та вившьнення лiмфокiнiв, активаци калшреш-кшшово! системи з приеднанням до алерпчно! реакци макрофагiв, гранyлоцитiв, лiмфоцитiв. yci щ процеси призво-дять у кшцевому пiдcyмкy до утворення клггин-но1' (лейкоцитарно!) шфшьтрацп тканин дерми
[4].
У той же час у лiтератyрi практично немае ро-
бгт, присвячених участ процесiв фагоцитозу та системи комплементу у мехашзмах iмунно! вщ-повiдi при ЧПЛ, яю, на наш погляд, можливо, е одним iз важливих аспектiв патогенезу. Як вщо-мо, фактори неспецифiчно! системи захисту су-мiсно з мехашзмами специфiчно! iмунно! вщпо-вщ беруть участь у пiдтриманнi цшсносп орга-нiзму, але вiдрiзняються вщ специфiчних iмун-них реакцiй тим, що неспецифiчнi не потребують розтзнавання чужерiдного агента i цiлком формуються до момента народження. Лише при збалансованш ди неспецифiчно! ефекторно! системи захисту (НЕСЗ) та механiзмiв специ-фiчного захисту можлива нормальна життедiяль-нiсть. Дефекти НЕСЗ призводять до чисельних захворювань, порушуючи, у першу чергу, проти-шфекцшний захист органiзму [1,3]. Серед факто-рiв НЕСЗ фагоцитарна функщя та система комплементу займають особливе мiсце. Фагоцит та комплемент, здшснюючи неспецифiчнi (антиген-незалежш) реакци у рамках НЕСЗ, одночасно буреть участь у специфiчних антигензалежних реакцiях iмунно! системи. Порушення фагоцитозу можуть виникати внаслiдок багатьох причин, таких, наприклад, як недостатнють компо-нентiв системи комплементу. Фагоцитоз може бути також пригшчений лшарськими засобами, наприклад, кортикостерощами [2,7,8].
Система комплементу (система так званих си-роваткових бiлкiв) входить у групу 4 актива-торних каскадних систем плазми. О^м системи комплементу, до ще! групи також належать система кшшв, система згортання кровi i система фiбринолiзу. Активацiя системи комплементу здшснюеться за допомогою фермента та при участi IgG та ^М. Компоненти системи комплементу С 3а i С 5а викликають видiлення пста-мiну, тдвищують проникнiсть судинно1 стiнки, а також мають опсонизуючу дiю [3,6]. Система комплементу складаеться з дев'яти компонента, що послщовно активуються, та трьох стриму-вальникiв. Ця система вщграе важливу роль, особливо при запальному процес та у розвитку стшкосп органiзму до iнфекцiйних агентiв. Для того, щоб здiйснився лiзис бактерiальноl чи ш-шо! живо! клгтини, необхiдна активацiя вiд С3 до С9 компонента системи комплементу класичним або альтернативним шляхом. Система комплементу мае велике значення не тшьки у процесах фагоцитозу, а також у нейтралiзацi! вiрусiв, у iмуннiй адгезп, за рахунок чого до деяких клiтин, включаючи i В-лiмфоцити, прикрiплюються ком-плекси антиген-антитшо. Деякi компоненти комплементу е хемотаксичними агентами щодо поль морфно-нуклеарних лейкоцитiв [9,11]. Здшсню-
еться прямий функщональний зв'язок мiж системою комплементу та фагоцитарною системою, оскшьки пряме чи опосередковане (за допомогою антитш) зв'язування компонентiв комплементу з бактерiями е необхщною умовою фагоцитозу. Сумiсно з антитшами комплемент зв'язу-еться з антигеном, утворюючи комплекс, що бере участь у руйнуванш, знищуваннi чужерщних кл> тин, а також в активуванш фактично усiх видiв iмунокомпетентних клiтин. Дефекти у системi комплементу супроводжуються зниженням анти-шфекцшно! резистентностi органiзму [10,12].
Метою нашого дослiдження було вивчення кiлькiсних рiвнiв компонентiв С3 та С4 у OT^^i комплементу та титру комплементарно! актив-ностi у сироватцi хворих на рiзнi форми черво-ного плоского лишаю з метою визначення та ана-лiзу участi комплементу у механiзмах розвитку рiзних форм ЧПЛ, а також подальшо! розробки комплексного диференцiйованого лшування з урахуванням виявлених змiн.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Пiд спостереженням знаходилось 36 хворих iз рiзними формами червоного плоского лишаю (I група). З них 7 хворих знаходились на стащонар-ному лшуванш у перюд з 2003 по 2004 роки, iншi хворi лшувались амбулаторно. Як в умовах стащонару, так i амбулаторно всiх спостере-жуваних комплексно обстежили за допомогою загальноприйнятих клiнiчних та лабораторних методик. Вивчались у кожного пащента даш анамнезу: стать, вiк, давнiсть та чинники, що сприяють, на наш погляд, розвитку захворюван-ня, включаючи причини загострення та характер !х перебiгу. У порiвняльному аспектi у хворих, що мали загострення ЧПЛ в анамнезу вивчались попередне лiкування, його результати та трива-лiсть ремюп. Ретельний послiдовний аналiз усiх даних, що стосувалися розвитку хвороби, дозволив конкретизувати особливост перебiгу та деяю ланки патогенезу, iснуючi при виникненш ЧПЛ. Групу порiвняння (II група) складали 20 здоро-вих ошб, якi були рандомiзованi за вшом, статтю та соцiальними даними.
Визначення компонентiв С3 та С4 комплементу здiйснювалось iмунотурбiдиметричним методом з довжиною хвилi - 340 нм на фото-метрi Мшролаб-200, за допомогою реактивiв: на-борiв 1Т-С4 1х5, 1Т-С3 1х5, MSH 3х1 (Lachema, Чехiя). Контроль за яюстю проведених досл> джень здшснювався з використанням контрольно! сироватки за Bio-Rad Liguichek Immunology Control методом контрольних карт. Зазначений метод заснований на реакци цих проте!шв зi спе-цифiчними антитiлами. Поява iмунокомплексiв
05/ Том X / 2
85
та !х прециштащя прискорюються оптимальним складом реакцшно! сумiшi. Поява прециштату проявляеться зростанням мутностi системи, яка пропорцшна концентраци комплементiв С3 та С4.
Визначення гемол^ично! активносп комплементу за 50% гемолiзом здiйснювалась фотомет-ричним методом на фотометрi Мiкролаб-200 з довжиною хвилi - 540 нм, з використанням гемо-л^ично! сироватки, еритроцитiв барану та 0,85% розчину натрiю хлориду. Принцип метода базу-еться на феномеш лiзису еритроцитiв у присут-ностi гомологiчних антитiл (гемолiзинiв) та комплементу. 1нтенсившсть гемолiзу рееструеться фотометрично. За 505-у гемол^ичну одиницю активносп комплементу (СН 50) приймають таку кшьюсть, у присутностi яко! йде лiзис 50% ери-троцинв у зависi протягом 45 хвилин при тем-пературi 37°С.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Серед спостережуваних нами хворих на ЧПЛ було 19 чоловшв i 17 жiнок вшом вiд 19 до 54 роюв. При аналiзi перебiгу ЧПЛ нами було вид> лено 3 типи: гострий та шдгострий - 16, хрошч-ний - 12 та рецидивний - 8. Гострий перебк- вщ-значався термiном до 1 мюяця, пiдгострий - до 6 мюящв, хронiчний та рецидивний - понад 6 мюя-цiв. При тдгострому перебiгу були можливi ко-роткi неповнi ремюи, при яких не вiдмiчалось повного регресу висипань. Хрошчний перебiг вiдрiзнявся торпiднiстю та резистентнютю до проведено! терапi!. Отримаш нами данi стосовно перебiгу дерматозу свщчать про велику питому вагу у структурi ЧПЛ хронiчних та рецидивних форм.
Локалiзацiя висипань у хворих була рiзною. Ураження шюри дiагностовано переважно у д> лянцi внутршньо! та передньо! поверхнi стегна -9, передньо! та боково! поверхш грудно! клiтки -11, згинально! поверхнi предплiччя, плiч, зап'яст-ка - 16, живота - 1, поперека - 2, спини - 4. Руцкими локалiзацiями були висипи на обличчi - 1, вщносно рщкими на статевих органах - 2, доло-нях - 2 , у дшянщ паху та пахви - 4.
Ураження слизово! оболонки помiчено у 21 хворого, причому у 16 ошб були ураження слизово! оболонки ротово! порожнини (внутрiшня по-верхня щiк, ясна, язик) та сумюш ураження, як СОПР, так i зовнiшнiх статевих органiв - у 1 хворого. На СОПР вогнища часнше розташо-вувалися на язику - 12, слизових ясен - 10, губiв - 1, впродовж лши змикання зубiв - 9.
1зольований ЧПЛ слизових оболонок порожнини рота ми спостер^али у 5 хворих. Цих хворих направляли до нас лшар>стоматологи, яю виявляли ЧПЛ випадково при санацi! або по
зверненню особисто хворих. Клшчна картина уражень слизово! оболонки порожнини рота й губ вщзначалася рiзноманiтнiстю симптомiв. Нам вдалося дiагностувати 6 клiнiчних варiантiв: типовий -у 12 хворих, ексудативно-гiперемiчний - у 1, ерозивно-виразковий - у 1, бульозний - у 1, гшеркератотичний - у 1 та атрофiчний - у 1. Як бачимо, серед клшчних варiантiв частiше спостер^ався типовий ЧПЛ.
При детальному аналiзi отриманих клiнiчних даних нами було виявлено рiзнi клiнiчнi варiанти переб^у ЧПЛ у 36 обстежених хворих. За формами ЧПЛ пащенти розподшялись таким чином: типова форма - 20, розповсюджена - 9, бородав-часта - 1, шгментна - 2, анулярна - 2, унiкальний синдром червоного плоского лишая (УЧПЛ) - 1, псорiазiформний ЧПЛ - 1.
При обстеженш хворих на ЧПЛ лшарями ш-ших спецiальностей вогнища хронiчно! iнфекцi! у мигдалинах, носоглотцi виявленi у 21 хворого, карюзш зуби - у 13. 1з перенесених захворювань практично вс хворi, що спостерiгалися, хворши на дитячi iнфекцi! та гострi респiраторно-вiруснi захворювання. Частi ангiни в анамнезi вiдмiтили 7 осiб, пневмони - 4, iнфекцiйний вiрусний гепатит А або В - 3 (13,6%), з них 1 був ноаем HBs-антигену.
Виникнення чи загострення дерматозу з при-йомом лтв пов'язали 5 хворих на ЧПЛ, з пере-несеними ангiнами, ОРВ1 чи катарами верхнiх дихальнiх шляхiв - 11, з санацiею порожнини рота чи протезуванням зубiв - 4.
При дослiдженнi системи комплементу у 36 хворих на рiзнi форми ЧПЛ нами були отримаш даш, що свщчать про зниження рiвнiв С3 до 0,55±0,1 (норма 0,9-1,8 г/л) при хрошчних формах ЧПЛ, яке було бшьш виражене при дисе-мшованому ЧПЛ. Треба зауважити, що у хворих на гострий ЧПЛ було вiдмiчено, у протилежшсть цьому, зростання рiвнiв С3 у 1,5-2 рази. З боку рiвнiв гемолiтично! активносп вiдмiчалось виро-гiдне зниження рiвня до 30,3±0,7 (норма 40-80ГЕ), та шдвищення рiвня фрагменту С4 до 0,85±0,12 (норма 0,1-0,4 г/л), як при хрошчних, так i при гострих формах ЧПЛ. Рiвень вивчених фрагментiв комплементу у груш порiвняння ви-рогiдно не вiдрiзнявся вiд нормальних показ-никiв. Таким чином, нами отримано даш про защкавлешсть системи комплементу у патогенезi ЧПЛ. Нам здаеться перспективним продовження вивчення факторiв системи комплементу у бшь-шо! кiлькостi хворих на ЧПЛ, а також вивчення можливосп присутносп цих факторiв у розвитку патолопчного шкiрного процесу у ешдермю та дермi при червоному плоскому лишаю з метою подальшого вивчення юнування цих змiн.
ВИСНОВКИ
1. При дослщженш системи комплементу у хворих на ЧПЛ були отримаш данi про досто-BipHe вiрогiдне зниження рiвня С3 при хрошчних формах дерматозу, яке було бшьш вираженим при дисeмiнованих його формах, та вipогiднe зростання piвнiв С3 у хворих на гострий ЧПЛ у сшвставленш з групою поpiвняння.
2. Як при хрошчному, так i при гострому ЧПЛ
вiдмiчалось вipогiднe зниження piвня гемо-лiтичноï активнiстi комплементу та шдвищення piвня фрагменту С4 у поpiвняннi з контрольною групою.
3. Отpиманi даш щодо змiн piвнiв системи комплементу фрагменпв С3, С4 та його гемол> тичноï активнiстi свiдчать про ïï зацiкавлeнiсть у мeханiзмах розвитку ЧПЛ.
СПИСОК ЛИТЕРАТУРИ
1. Клиническая иммунология: (Руководство для врачей) / Под ред. Е.И.Соколова. - М.: Медицина, 1998. - 272с.
2. Клиническая оценка результатов лабораторных исследований. - 2-е изд. / Г.И.Назаренко, А.А.Ки-шкун. - М:Медицина, 2002. - 308с.
3. Патофизиология: Курс лекций: Учеб. пособие для студ. мед.вузов. - 2-е изд., испр. и доп. - М.: Медицина, 1997. - 752с.
4. Сапин М.Р., Этинген Л.Е. Иммунная система человека. - М.: Медицина, 1996. - 272с.
5. Слесаренко Н.А. Красный плоский лишай (современные иммунологические и биохимические аспекты) и методы патогенетической терапии.: Авто-реф.дис. ... д-ра мед.наук.- К., 1995. - 36с.
6. Якобисяк М. 1мунолопя / Пер. с пол. тд ред. В.В.Чоп'як. - [Вшниця]: Нова кн., 2004. - 660с.
7. Frank M.M. Complement deficiencies // Pediatr.
Clin. North. Am. - 2000. - Vol.47, N6. - P.1339-1354.
8. Kathleen E. Sullivan M.D., PhD. Complement deficiency and autoimmunity // Current Opinion Pediatrics. - 1998. - N10. - P. 600-606.
9. Ross S.C., Densen P. Complement deficiency states and infection: epidemiology, pathogenesis and consequences of neisserial and other infections in an immune deficiency // Medicine. Baltimore. - 1984. - Vol.63, N5. - P. 243-273.
10. Walport M.J. Complement. Second of two parts // New Engl. J. Med. - 2001. - Vol.344, N15. - P.1140-1144.
11. Walport M.J., Ph.D., F.R.C.P. Complement. First of Two Parts // New Engl. J. Med. - 2001. - Vol.344, N14. -P.1058-1065.
12. Walport M.J., Ph.D., F.R.C.P. Complement. Second of Two Parts // New Engl. J. Med. - 2001. -Vol.344, N5. - P.1140-1144.
УДК:616.831-009.11:615.825:615.849.19-036.76-053.5/.7
В.В.Абрамов, Н.Ю.Гришутна
ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДИКИ КШЕЗ1ОТЕРАПП У КОМПЛЕКС З ЛАЗЕРОТЕРАПИЮ В РЕАБ1Л1ТАЦП Д1ТЕЙ, ХВОРИХ НА ЦЕРЕБРАЛЬНИЙ ПАРАЛ1Ч
Днтропетровська державна медична академiя
кафедра спортивно'1 медицини, л^вальног фгзкультури та валеологи (зав. - д. мед. н., проф. В.В.Абрамов)
Ключовi слова: дитячий церебральний паралгч, спорт 1нвал1д1в, ф1зкультура, дти Kew words: children cerebral palsy, sport of disabled, physical culture, psychology, children
Резюме. Нами было проведено обследование 110 детей с церебральным параличом. Была поставлена цель - показать эффективность применения адаптивной физкультуры у этой группы детей. Был изучен неврологический, соматический статус, данные психологического тестирования, оценки вегетативного тонуса и вегетативной реактивности методом кардиоинтервалографии, периферического кровообращения методом реовазографии и центрального кровообращения методом реоэнцефалографии. Было выделено три группы лечения:1-я - 30 чел., которым применялись восстановительные средства адаптивной физкультуры и спорта в комплексе с лазеротерапией, во 2-й группе - 34
05/ Том X / 2
87
