CC BY
117
андерайтингу мае i те, що багато тдприемств в УкраАт перебувають у скрут-ному фiнансовому становищi i е iнвестицiйно непривабливими. Однак незва-жаючи на це, андерайтинг е перспективним напрямом дiяльностi банкiв i вони все бiльше надають йому перевагу у сво!й дiяльностi.
Лiтература
1. www.ssmsc.gov.ua - 1нтернет-сайт Державно! комюп з цшних папер1в 1 фондового ринку Укра!ни.
2. Пшик Б. Напрями д1яльносп украшських банюв у сфер1 корпоративного фшансуван-ня// Вюник НБУ. - 2005, № 7. - С. 40-44.
3. Сшгурська С. Операцп банюв з андерайтингу та 1х обл1к// Вюник НБУ. - 2005, № 4. - С. 43-46.
4. Краев А.О. и др. Рынок долговых ценных бумаг: Учебное пособие для вузов. - М.: Изд-во "Экзамен", 2002. - 512 с._
УДК 330.356.214 О.1. Бiдник - RbeiecbKa комерцшна академш
ПОНЯТТЯ КАП1ТАЛУ П1ДПРИСМСТВА ТА ЙОГО ЕВОЛЮЦ1Я
Розглянуто та проаналiзовано широкий спектр визначень поняття "каттал тд-приемства", дослiджено його еволюцiю. Запропоновано власний тдхщ до визначен-ня катталу пiдприемства.
Ключов1 слова: капiтал, визначення, еволющя, пiдприемство, активи, пасиви
O.I. Bidnyk - L 'viv commercial academy Concept of enterprise capital and his evolution
The wide range of the definitions of the notion "capital of an enterprise" has been considered and analyzed, and its evolution has been researched. A personal approach to the definition of "capital of an enterprise" has been proposed.
У сучаснш украшськш економ1чнш теорп юнуе дуже багато визначень катталу тдприемства. Таке розмаггтя погляд1в вщображае деяку вщр-ватсть украшсько! економ1чно! науки вщ тих процеЫв, як сьогодт вщбува-ються в нашш перехщнш економщь Також це свщчить про певне нерозумш-ня закотв функцюнування ринково! економжи, як поступово приходять на змшу командно-адмшстративнш систем^ або ж про не дуже вдалу спробу поеднати особливост цих двох систем в одне цше. Безперечно, це ускладнюе розгляд теоретичних аспект1в кругооб^у катталу та практики його форму-вання в умовах адаптаци економжи Укра!ни до ринкового середовища.
Розмаггтя погляд1в стосовно визначення катталу тдприемства зумов-лене, перш за все, неоднозначним трактуванням сут катталу у в^чизнянш та заруб1жн1й лгтератург Розглянемо деяк з визначень поняття катталу, як були сформульоват в економ1чн1й л1тератур1 як заруб1жними, так i укра!нсь-кими та росiйськими авторами, щоб детально ознайомитись з еволюцiею та багатогрантстю цього поняття i визначити шдходи, якi складуть основу для з'ясування сутi капiталу пiдприемства.
Критичне дослщження дефшщи та генезису катталу дае змогу кон-статувати, що для визначення сут капiталу характерними е два протилежних погляди: з одного боку економюти трактують каттал як сукуптсть матерiаль-
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
них цшностей, а з другого - як вартють, яка авансуеться на придбання факто-piB виробництва.
З метою бшьш глибинного ретроспективного аналiзу сут капiталу згрупуемо погляди цих економю™ у групи. Наприклад, значна частина еко-номiстiв визначали капiтал як сукупшсть речових цiнностей. Так, на думку фiзiокpата Франсуа Кене, "каттал - це не грош^ а тi засоби виробництва, як можна придбати за гpошi" [1, с. 66]. Адам Смт визначае каштал, як "головну pушiйну силу економiчного прогресу. Це запас продукци, що приносить при-буток, або за допомогою якого працею створюються новi блага" [1, с. 78]. З точки зору Давида Ржардо, "каштал - це нагромаджена праця або все те, що бере участь у виробництв^' [1, с. 82].
Каштал у Нассау Вшъяма Сенюра - "це пожертва кашталюта, котрий вщмовляе ^6í в радощах споживання й перетворюе частину свого особисто-го доходу на каттал" [1, с. 108]. Джон Стюарт Мтлъ у сво!х працях писав: "Каштал - це рашше нагромаджений матеpiалiзований продукт пращ, який авансуеться на придбання засобiв виробництва та робочо! сили" [2, с. 240].
На думку Жана Батиста Сея, "каштал е одним iз фактоpiв виробництва, який утворюеться в процес нагромадження, тобто через залучення до виробництва бшьшо! кшькост створених продукпв, нiж було спожито в про-цесi !х виробництва... i е могутшм двигуном, призначеним для використання людиною, i не юнуе межi капiталу, який можна акумулювати з допомогою часу, виробництва та ощадливостГ [1, с. 125].
Французький економiст, родоначальник економiчного романтизму Жан Шарль Леонар амон де Сiсмондi визначае каттал, як "виpобничi запаси, пере-важно засоби виробництва" [1, с. 142]. На противагу даним поглядам, досить часто в економiчнiй лiтеpатуpi капiтал трактуеться як певна сума грошей, вар-тiсть. Щодо погляду П'ера Жозефа Прудона, то у нього "каттал - це грош^ при-чому пpовiдною його формою е тшьки капiтал позичковий" [1, с. 146]. З точки зору Карла Генрiха Маркса, "каттал - це вартють, що самозростае" [1, с. 186].
Вщомий англшський економiст початку ХХ ст. Алъфред Маршалл визначав каштал, як "суму кош^в, яка вкладаеться у шдприемство переважно з метою "перспективи вигоди", яка приваблюе вкладникiв до цього починан-ня. Це pечi, що створюють передумови для виробництва" [3, с. 208]. Тако! ж думки, як i А. Маршалл, дотримуються П. Самюелъсон, К. Макконнелл, С. Брю, визначаючи каштал як виробниче устаткування великих фабрик, складiв готово! продукци, нашвфабрика^в [4, с. 37; 5, с. 40]
Американський економют того ж перюду професор Джон Бейтс Кларк розглядав каштал, на вщмшу вщ Ж.-Б. Сея, не як один фактор, а як два - грошовий каштал i каштальш блага [1, с. 257]. Шведський економют Кнут Вксселъ запропонував "речове" трактування кашталу як сукупност вЫх одиниць заощаджено! пpацi та зекономлено! землi, помножених на три-валiсть пеpiоду заощаджень [1, с. 273].
Загалом захiднi економiсти у тлумаченш капiталу единi в тому, що розглядають його як певну цшшсть, благо, що приносить його власнику до-хщ впродовж тривалого часу.
На думку представника eKOHOMi4HOi думки Роси середини Х1Х ст. М. Чернишевського, "каттал - Bi4Ha категорiя, це продукт працi, який служить виробництву" [1, с. 303].
Серед економю^в Х1Х ст. термш "капiтал" належав тiльки до того сегмента багатства, який був продуктом минулого виробництва. Багатство, яке не було виробленим, таке, як земля або родовища корисних копалин, бу-ло вилучене з визначення кашталу. Дохщ вщ капiталу (визначений у такий спошб) називався прибутком або процентом, тодi як дохiд вщ природних ре-сурсiв називався рентою. Сучасш економiсти, для яких каштал означае просто сукупнiсть товарiв i грошей, що використовуеться для створення ще бшь-шо! кшькосп товарiв i грошей, уже не вдаються до такого подiлу [6, с. 101].
Зазначеш вище визначення шдтверджують той факт, що каштал мае багато тлумачень i може трактуватися як матерiальнi ресурси, сума грошей та нематерiальнi ресурси. Але бшьшють поглядiв на дане поняття е схожi в тому, що каштал являе собою здатшсть приносити дохщ. Сучаснi трактування кашталу шдприемства е ще детальнiшими, ще глибшими.
Сучасний економiст I.A. Бланк визначае каштал, як "накопичений шляхом заощаджень запас економiчних благ у формi грошових засобiв i ре-альних капiтальних товарiв, що притягуеться його власниками в економiчний процес як швестицшний ресурс i фактор виробництва з метою отримання доходу, функщонування яких в економiчнiй системi базуеться на ринкових принципах i пов'язане з факторами часу, ризику та лжвщностГ' [7, с. 251].
Трактування Свхена Бр^хема стосовно поняття кашталу наступне: "каштал - необхщний фактор виробництва i як будь-який шший фактор вш мае вартють" [8, с. 354]. В.М. Родюнова тдходить до визначення поняття "каттал" так: "Каштал шдприемства - це грошовi доходи i надходження, якi перебувають у розпорядженнi суб'екта господарювання i призначенi для ви-конання фiнансових зобов'язань, здiйснення затрат iз розширеного вщтворен-ня економiчного стимулювання працiвникiв" [9, с. 125].
На думку О.Г. Бто1 "каштал шдприемства - сукупш грошовi ресурси, що використовуються на пiдприемствi. Або це авансований у господарську дiяльнiсть каштал власний, позичений i залучений у сукупностi" [10, с. 299]. В.П. Кудряшов вважае, що "каштал шдприемства - це вартють матерiальних цшностей, фшансових вкладень i грошових кош^в, необхiдних для забезпе-чення господарсько! дiяльностi пiдприемства" [11, с. 46]. В.М. Шелудько роз-глядае каштал шдприемства як "суму власного та боргового кашталу i визна-чаеться вш тiею частиною фшансових ресурЫв, яка спецiально сформована й призначена для використання у фшансово-господарськш дiяльностi з метою отримання прибутку" [12, с. 25].
Фактично наводить узагальнений пiдсумок усiх визначень кашталу шдприемства I.B. Зятковський: "Як св^ить ретроспективний аналiз визначень фь нансових ресурсiв (капiталу пiдприемства), дослщники квалiфiкують !х як сукуп-шсть фондов грошових коштiв, доходiв, в^ахувань або надходжень, що перебувають у розпорядженш пiдприемств" [13, с. 25]. С.Г. Рясних зазначае, що "каттал - це частина фшансових ресуршв, це вартють, яка дае додаткову вартють"
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
[14, с. 59]. С.В. Мочерний визначае каттал "як виробниче вiдношення, за якого знаряддя працi, певт матерiальнi блага, mïhobï вартостi е засобом експлуатаци, привласнення частини чужо'' неоплачено' пращ" [15, с. 254]. На думку М.С. До-POHÎHOÏ, тд катталом необхщно розумiти штучно створене знаряддя працюючо-го людства, завдяки чому воно (людство) пiдкоряе та перетворюе елементи при-роди для задоволення сво'х поточних потреб та розширеного вщтворення пере-думов для задоволення майбутшх. Каттал - це частина наявного багатства i вод-ночас джерело багатства майбутнього [16, с. 148]. Одне з найпростiших визначень катталу сформулював В.М. Опарт: "Фiнансовi ресурси (капiтал) - це сума кошт^в, спрямованих в основш засоби та обiговi кошти тдприемства" [17, с. 11].
1з наведених вище визначень можна зробити висновок, що бшьшють авторiв розумiе тд капiталом певнi грошовi накопичення, доходи i надхо-дження або фонди грошових ресурЫв.
Сучасна економiчна теорiя мiстить концепцш катталу, яку знаходимо у захiднiй лiтературi i можемо узагальнити наступним чином: каттал - це сукупний термiн для товарiв i грошей, вiд використання яких може бути отриманий дохщ.
Загальноприйнято вважати, що споживчi товари i грошi для теперш-нiх потреб i особистого задоволення не входять до складу катталу. Таким чином, бiзнес розглядае свою землю, будiвлi, споруди, обладнання, устатку-вання i сировину поряд з акщями, обл^ащями i банювськими рахунками як каттал. Будинки, мебл^ автомобiлi й iншi товари, якi споживаються для особистого задоволення (або грош^ обмшяш на цi товари), не вважаються кат-талом у традицiйному розумшт [6, с. 100-101].
На практищ (наприклад, з метою бухгалтерського облжу) капiтал виз-начаеться як властсть, що належить фiзичним або юридичним особам у да-ний момент i ч^ко вiдокремлена вiд доходу, отриманого вiд цiеï власностi протягом певного перюду.
У процесi виробництва та на стадiях обiгу постшно виявляеться дво'с-та сутнiсть катталу, що визначае його як джерело для створення продуктивного активного катталу та як причину виникнення зобов'язань тдприемства. Лише правильне розумшня сут катталу в уЫх його багатогранних проявах призведе до максимально ефективного функцюнування кожного окремо взятого тдприемства та економжи загалом.
Отже, на нашу думку, каттал тдприемства - це економiчна категорiя, для яко'' е характерною дво'ста суттсть: з одного боку каттал вщображае ус наявнi грошовi, матерiальнi та нематерiальнi ресурси пiдприемства (що зоб-ражаеться в активi балансу), з другого - е джерелом покриття зобов'язань да-ного тдприемства (вщображаеться в пасивi балансу).
Таким чином, уточнюючи вищезазначене, пiд катталом тдприемства ми розумiемо фiнансовi ресурси тдприемства, авансоват ним на формуван-ня активiв, необхiдних для забезпечення безперервно'' його дiяльностi з метою максимiзацiï прибутку.
Наведене авторське визначення катталу тдприемства на основi критичного ретроспективного аналiзу поглядiв економiстiв на дану категорiю е кроком до встановлення единого загальноприйнятого трактування катталу. Запропоноват узагальнення можуть бути використанi при обгрунтувант по-
лiтики управлiння катталом шдприемства, що е перспективним напрямом подальших дослiджень у данш галузь
Лiтература
1. Корншчук Л.Я. 1стор1я економ1чних вчень. - К.: КНЕУ, 1999. - 564 с.
2. Основи економ1чно*1 теорп: пол1теконом1чний аспект: Пщручник/ За ред. Г.Н. Клим-ка, В.П. Нестеренка. - К.: Вища шк. Знання, 1997. - 743 с.
3. Маршалл А. Принципы экономической науки/ Пер. с англ. В 5 т. - М.: Издат. группа "Прогресс", 1993, т. 1. - 416 с.
4. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика. В 2 т./ Пер. с англ. 11-го изд. - М.: Республика. - 1992, т. 2. - 400 с.
5. Самуэльсон П. Экономика, т. 1. - М.: НПО "АЛГОН", ВНИСИ, 1992. - 332 с.
6. Пойда-Носик Н.Н., Грабарчук С.С. Фшансов1 ресурси шдприемства// Фшанси Ук-раши. - 2003, № 1. - С. 96-103.
7. Бланк И.А. Финансовый менеджмент: Учебный курс. - К.: Ника-Центр, 2001. - 528 с.
8. Бр1гхем С.Ф. Основи фшансового менеджменту: Пщручник/ Пер. з англ. - К.: Молодь, 1997. - 1000 с.
9. Финансы/ Под ред. В.М. Родионовой. - М.: Финансы и статистика. - 1995. - С. 125.
10. Бша О.Г. Фшансове планування i прогнозування: Навч. поабник. - Льв1в: Компакт-ЛВ, 2005. -312 с.
11. Кудряшов В.П. Фшанси: Навч. поабник. - Херсон: Олдьплюс, 2002. - 352 с.
12. Шелудько В.М. Фшансовий менеджмент: Пщручник. - К.: Знання, 2006. - 439 с. -(Вища освта ХХ1 сташття).
13. Зятковський 1.В. Теоретичш засади фшанав пщприемств// Фшанси Украши. -2000, № 4. - С. 25.
14. Рясних С.Г. Основи фшансового менеджменту: Навч. поабник. - К.: Скарби, 2003. - 238 с.
15. Мочерний С.В. Економiчнa теорiя: Поабник для студенпв вищих зaклaдiв осв^и. -К.: Вид. центр "Акaдемiя", 1999. - 592 с. (Гаудеамус).
16. Дорон1на М.С. Управлшня економiчними i соцiaльними процесами шдприемства: Моногрaфiя. - Хaркiв: Вид. ХДЕУ, 2002. - 432 с.
17. Опарш В.М. Фiнaнсовi ресурси: проблеми визначення та розмщення// Вiсник НБУ. - 2000, № 5. - С. 11.
УДК 332.025.12:330.342 Проф. Г.1. Башнянин, д-р екон. наук - ЛКА;
доц. Г. С. Третяк, канд. екон. наук - ЛР1ДУ НАДУ; доц. О.М. Мартин, канд. екон. наук - ЛДУ БЖД
РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ I ЙОГО ТИПИ
Дослщжуеться регулювання економiчних систем. Здшснена типолопзащя еко-номiчних систем за ступенем ix регулювання та виокремленi типи регулювання еко-номiчних систем.
Ключов1 слова: економiчна система, регулювання економiчних систем, типи регулювання економiчних систем.
Prof. H.I. Bashnjanyn - Commercial Academy of L 'viv; assist. prof. H.S. Tretjak - LRIPA NAPAO; assist. prof. О.М. Martyn - LSU VAS
The regulation of economic systems and its types
The article investigates regulation of economic systems. The authors realizes typolo-gization of economic systems for the degree of the regulation and separate types regulation of economic systems.
Keywords: economic system, regulation of economic systems, types regulation of economic systems.
