CC BY
79
АДМ1Н1СТРАТИВНЕ ТА 1НФОРМАЦ1ЙНЕ ПРАВО
УДК 343.98.343.23 О. Барабаш
Нацiональний унiверситет '^bBÍBCbKa полiтехнiка",
канд. юрид. наук, асист. кафедри адмiнiстративного та iнформацiйного права
ПОНЯТТЯ, МЕЖ1 ТА ВИДИ ПОСТКРИМ1НАЛЬНО1 ПОВЕД1НКИ
© Барабаш О., 2016
Проаналiзовано п1дходи до розумiння поняття "посткримшальна поведшка", визначено ii меж-i. Здшснено класифжащю посткримшально! поведшки за декiлькома п1дставами.
К'лючов1 слова: поведшка, злочинна поведшка, посткримшальна поведшка, види, злочин.
О. Барабаш
ПОНЯТИЕ, ГРАНИЦЫ И ВИДЫ ПОСТКРИМИНАЛЬНОГО ПОВЕДЕНИЯ
Проанализированы подходы к пониманию понятия "посткриминальное поведение", определены его границы. Осуществлена классификация посткриминального поведения по нескольким основаниям.
Ключевые слова: поведение, преступное поведение, посткриминальное поведение, виды, преступление.
O. Barabash
THE CONCEPT, SCOPE AND TYPES OF BEHAVIOR POSTCRIMINAL
In the article the approaches to understanding the concept of "postcriminal behavior" defined its limits. Classification of post criminal behavior for several reasons.
Key words: behavior, criminal behavior, postcriminal behavior, types offense.
Постановка проблеми. Вивчення етапу посткримшально!' поведшки доволi важливе, оскшьки саме на цьому етат злочинець аналiзуе дмння, яке вчинив, наслвдки, що настали, ощнюеться "вигода" ввд скоеного злочину, а також часто задумуються i плануються новi злочини. Вважаемо, що дослвдження поняття "посткримшальна поведшки", и меж та видiв допоможе запобтати вчиненню нових злочинiв, необхiдне для дослвдження поведшки людини загалом.
Аналiз дослщження проблеми. Поведiнку людини загалом та посткримшальну поведiнку зокрема дослвджували такi науковцi: I. Е. Звечаровський, А. В. Яшин, Т. В. Коллева, О. О. Миронова, О. М. Крепишев та iн.
Метою стати е визначення поняття "посткримшальна поведiнка", окреслення 11 меж та здшснення класифiкацii тако! поведiнки за ввдповвдними пiдставами.
Виклад основного матерiалу. Перш нiж визначити поняття "посткримшально! поведiнки", варто зауважити, що для позначення аналiзованого явища в лiтературi вживають рiзнi термiни, зокрема таю як "посткримшальна", "постзлочинна" поведiнка. Тому вважаемо за необхвдне визначитися з термшолопею.
I. Е. Звечаровський стверджуе, що в науковий обiг слвд ввести саме термiн "посткрим1нальна поведшка". Науковець вважае, що, по-перше, цей термш за наявностi пiдстав е економiчнiшим в словесному вираженнi однакового за обсягом змюту. По-друге, це поняття бшьшою мiрою вiдповiдае термшологи, прийнят1й у науковiй лiтературi, що робить близью за тематикою дослвдження взаемодоступними для розумiння. По-трете, i це головне, предикат "посткримiнальна" е одтею з ключових, загальних за значенням категорiй, необхiдних для проведення системних дослвджень постзлочинних правових i соцiально-психологiчних явищ i процесiв. Визначення "посткримшальна" е категорiею, що ввдображае не окремi ознаки елементiв розглянуто! системи, а ознаки, що характеризуюсь систему в цшому [1, с. 25].
А. В. Яшин ввжае, що термш "посткримшальна поведшка" не зовсiм вдалий, оскшьки юнуе загальноприйняте поняття "злочинна поведiнка", i поняття "кримшальна поведiнка" не вживаеться. Злочинна поведшка пов'язана з поняттям "злочин" i являе собою процес, який розгортаеться в просторi та чаш i включае конкретнi дii суб'екта, що утворюють об'ективну сторону злочину (але не дii, що ввдбуваються до та пiсля вчинення злочину). Поняття ж "кримшал" - лггературне, воно не завжди збiгаеться з поняттям "злочин", тому лопчшше вживати термши "постзлочинна поведiнка" або "тслязлочинна поведiнка". Проте, дослiдивши етимологiчну сутшсть понять "кримiнальний" та "злочинний", А. В. Яшин дшшов висновку, що щ термiни тотожнi й позначають одне ^е ж явище i висловився за збереження термiна "посткримшальна поведшка" для позначення аналiзованого явища [2, с. 90-91].
Враховуючи наведет вище думки, в нашому дослвджент вживатимемо термiн "посткримiнальна поведiнка".
Почнемо з найпростших визначень, що найменш ускладненi додатковими ознаками. На думку Т. В. Коллево!, посткримiнальна поведшка - це поведшка особи, що йде за актом вчинення певного злочину i якимось чином пов'язана з ним [3, с. 84]. О. О. Миронова визначае посткримшальну поведшку як дй злочинця, яю кримшально не е карним злочином, але безпосередньо пов'язаш так чи шакше зi скоеним злочином[4, с. 124].
0. М. Крепишев зазначае, що пвд посткримiнальною поведiнкою юристи розумтоть передбачений кримiнальним законом суспшьно корисний або соцiально небезпечний, сввдомий, вольовий прояв активностi або безд1яльносл особою пiсля вчинення нею злочину, та таке, що тягне за собою кримiнально-правовi наслвдки [5, с. 60].
Р. А. Сабггов визначае посткримшальну поведшку як таку, що передбачена кримшальним законом i спричиняе зазначет в ньому юридичнi наслвдки; незлочинне, сввдоме, вольове, суспшьно корисне або суспшьно небезпечне (шквдливе) дмння (дiю, бездiяльнiсть) суб'екта пiсля вчинення ним злочину або дiяння, яке мютить ознаки злочину [6, с. 19].
1. Е. Звечаровський вказуе, що "лшгвютичне тлумачення термiна "посткримшальна поведшка" означае, що йдеться про поведшку, вчинки особи тсля скоення нею злочину. Констатуючи посткримiнальну поведшку, лопчно припустити, що такiй поведшщ в часi передувала кримiнально-протиправна поведшка, що виражалося в порушенш кримшально-правово! заборони, а до тако! поведшки - докримiнальна правомiрна поведшка. Особа, яка не е суб'ектом правомiрноi кримшально-правово! поведiнки, не може, згвдно з чинним законодавством, бути суб'ектом кримшально-протиправно! поведiнки, а отже, i суб'ектом посткримiнальноi поведiнки" [1, с. 33-34].
П. Л. Фрю, розглядаючи поведшку особи тсля вчинення (заюнчення) злочину, пвдкреслюе, що постзлочинна (посткримшальна) поведшка - це особливий вид поведшки, яка належить до
сфери (або примикае до не!) кримшально-правового регулювання в питаннях визначення умов та пвдстав притягнення до кримшально! вiдповiдальностi, звшьнення вiд кримiнальноi ввдповь дальностi та покарання, виконання покарання, можливостей повно! реалiзацii особою комплексу передбачених законом прав, а також при здшсненш заходiв загально! та спещально! профилактики злочинiв [7, с. 106].
Перш шж висловити свою думку щодо розумiння поняття "посткримшальна поведiнка", вважаемо за необхiдне встановити й межi.
Р. А. Сабгтов стверджуе, що "кiнцевою межею посткримшально! поведiнки е зняття або погашення судимостi, коли припиняються кримiнально-правовi ввдносини, i в подальше регулювання посткримшально! поведiнки кримiнальне право вже не втручаеться. Поняттям "посткримiнальна поведiнка" охоплюеться дiяльнiсть особи пiсля вчинення злочину аж до того моменту, коли припиняються кримiнально-правовi ввдносини, породжет цим злочином" [6, с. 18]. Висловлюючи аналогiчну думку, Х. Д. Алшперов додатково зазначае, що "посткримiнальною слвд визнати, наприклад, поведiнку особи, яка ввдбула покарання у виглядi позбавлення волг але до моменту погашення судимосп вчинила адмiнiстративне правопорушення або недобросовюно виконуе сво! трудовi обов'язки. Така поведiнка, на перший погляд, нмк не впливае на динамшу iснуючих охоронюваних кримiнальних правовiдносин. У той же час, наявшсть подiбних обставин може бути перешкодою для дострокового зняття судимости, а отже, i для дострокового припинення охоронюваних кримшальних правовiдносин" [8, с. 39]. I. Е. Звечаровський додатково як юнцеву межу посткримшально! поведiнки визначае таю фактори: смерть особи, яка вчинила злочин; змiна кримiнального законодавства; звшьнення вiд кримiнальноi вiдповiдальностi; заюнчення строкiв давностi виконання обвинувального вироку; застосування актiв амнiстii або помилування [1, с. 37].
Погоджуемося з висновками Т. В. Коллево!, що поняттям "посткримшальна поведшка" охоплюеться дмльшсть особи пiсля вчинення злочину аж до того моменту, коли припиняються кримiнально-правовi ввдносини, породжет цим злочином [3, с. 85] та А. В. Яшина -посткримшальна поведшка повинна бути пов'язана з реальним злочином. Якщо злочину в дшсносп не було, i вш Гснував лише в уявi особи, то !! подальша поведiнка не може розглядатися як посткримшальна [2, с. 94].
Тому, враховуючи наведене вище, пвдтримуемо думку А. В. Яшина, який вважае, що посткримшальна поведшка - це незлочинна поведшка суб'екта, що являе собою послвдовшсть його дш тсля закшчення етапу виконання ршення про вчинення злочину до моменту виникнення мехашзму нового злочину, або до моменту його викриття або добровшьно! вiдмови вiд злочину, або ж до того моменту, коли суб'ект перестане боятися наслвдюв вчиненого ним дмння i перестане замислюватися про його наслвдки, або до закшчення строив давносп притягнення до кримшально! ввдповвдальносп [2, с. 112].
Дослвджуючи посткримiнальну поведiнку, В. К. Грищук не наводить теоретично! конструкцй й визначення, проте називае види (позитивна посткримшальна поведшка, яка мае кримшально-правове значення; нейтральна посткримшальна поведшка, яка не мае кримшально-правового значення, та негативна посткримшальна поведшка, яка мае кримшально-правове значення), а також вказуе на й наслвдки. Наслвдком позитивно! посткримшально! поведшки може бути: а) звшьнення суб'екта ввд кримшально! ввдповвдальносл; б) пом'якшення покарання; в) замша неввдбуто! частини покарання м'якшим; г) зняття судимосл; д) звшьнення ввд покарання або його ввдбування. Наслвдком негативно! посткримшально! поведшки може бути: а) притягнення суб'екта до кримшально! ввдповвдальносп; б) покарання суб'екта згвдно з чинним законом Укра!ни про кримшальну ввдповвдальшсть [9, с. 126-127]. Р. А. Сабггов подшяе посткримшальну поведiнку, яка мае кримшально-правове значення, на таку, що е: або 1) суспшьно корисною, або 2) суспшьно шквдливою [6, с. 8].
Т. В. Колева видшяе таю критерй подшу посткримiнальноi поведiнки:
- залежно ввд юмГру суб'екта посткримiнальноi поведiнки;
- залежно ввд ступеня очевидностi виявлення спосо6Гв приховування;
- залежно ввд форми поведшки суб'екта;
- залежно ввд характеру г форми прояву спосо6Гв приховування злочину [3, с. 85-87].
З урахуванням характеру намiру суб'екта посткримшальну поведiнку злочинця за ознакою тривалосп дii на хiд i результати розслвдування можна подшити на:
а) постшне, розраховане на те, що ввдомосл про злочин або окремi його обставини, якi приховуе суб'ект, не будуть встановленi розслiдуванням впродовж тривалого часу, тсля закiнчення якого винний у злочит не може бути згвдно iз законом притягнутий до кримiнальноi вiдповiдальностi (наприклад, через закшчення термiнiв давностi притягнення до кримшально! вiдповiдальностi, втрату особою або злочином суспшьно! небезпеки або у зв'язку з набранням законно! сили актом амшстй);
б) тимчасове, припускаючи отримання тшьки виграшу в чаш (наприклад, для приховування слiдiв, розкрадання у перюд проведення iнвентаризацii товарно-матерiальних цiнностей, ревiзii, яко!-небудь слiдчоiдii) [3, с. 86].
За ступенем очевидной виявлення способiв приховування розслiдуванням посткримшальну поведшку можна класифiкувати на:
а) приховану (неочевидну), здшснення яко! не вказуе на застосування конкретного способу приховування;
б) явну (очевидну), здшснення яко! вказуе на застосування конкретного способу приховування [3, с. 86].
Залежно ввд форми поведшки суб'екта посткримшальна поведшка подшяеться на:
а) здшснювану в активнiй форм^
б) що реалiзуеться в пасивнш формi [3, с. 87].
Залежно ввд характеру i форми прояву способiв приховування злочину чинне кримшальне законодавство визначае окремi дii (бездмльшсть), здiйснюванi для приховування злочину у виглядi самостiйних злочинiв. У зв'язку з цим посткримшальну поведшку можна роздшити на таку, що:
а) виявляеться в кримшальнш формi й створюе самостшний стосовно приховуваного злочину склад злочину (наприклад, посадову фальсифшащю, давання хабара);
б) виявляеться в некримшальнш формi (наприклад, свiдомо неправдивi свiдчення пвдозрю-ваного, обвинуваченого, здшснет шляхом фальсифiкацii вiдомостей про окремi обставини зло-чину, що розслвдуеться) [3, с. 87].
Висновки. Мотиви i напрям посткримiнальноi поведiнки людини зумовленш вчиненням злочину. Межею виникнення посткримшально! поведiнки е момент закшчення вчинення злочину, межа припинення посткримшально! поведшки залежить ввд !! виду та шших обставин, що зазначет вище. Характеристика видiв посткримiнальноi поведшки дае можливють детально розглянути мотиви вибору напрямку тако! поведiнки.
1. Звечаровский И. Э. Посткриминальное поведение личности: ответственность и стимулирование: автореф. дис. на соискание ученой степени д-ра юрид. наук: спец. 12.00.08 "Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право" / И. Э. Звечаровский. - СПб., 1993. - 36 с. 2. Яшин А. В. Постпреступное поведение: дис. канд. юрид. наук. 12.00.08 / Андрей Владимирович Яшин. - Саратов, 2005. - 197 с. 3. Коллева Т. В. Поняття, значення i класифжащя посткримтальног поведтки: кримталктичний аспект / Т. В. Коллева // Актуальт проблеми держави i права. - 2007. - С. 83-90. 4. Миронова Е. А. Постпреступное поведение субъекта как источник криминалистической информации при расследовании тяжких преступлений / Е. А. Миронова // Вопросы укрепления законности и правопорядка: сб. науч. тр. - М., 1992. -С. 124-127. 5. Крепышев А. М. Деятельное раскаяние как основание освобождения от уголовной ответственности: дис. канд. юрид. наук / Александр Михайлович Крепышев. - Н. Новгород, 2000. -199 с. 6. Сабитов Р. А. Посткриминальное поведение: понятие, регулирование, последствия: монография / Р. А. Сабитов. - Томск: изд-во Томского ун-та, 1985. - 192 с. 7. Фрк П. Л. Постзлочинна поведтка як об 'ект правового регулювання та гг врахування в правозастосувальнш та профшактичнт дiяльностi / П. Л. Фрк // Актуальш проблеми вдосконалення чинного законодавства Укрални: зб. наук. статей викладачiв юрид. фак-ту. - 1вано-Франювськ, 2000. -
Вип. IV. - С. 105-119. 8. Аликперов Х. Д. Проблемы допустимого компромисса в борьбе с преступностью: дис.... д-ра юрид. наук: 12.00.08 "Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право " / Х. Д. Аликперов. - М., 1992. - 300 с. 9. Грищук В. К. Кримтальне право Укрални: Загальна частина/В. К. Грищук. - К.: Видавничий д\м "1н Юре", 2006. - 568 с.
REFERENCES
1. Zvecharovskij I. JE. Postkriminal'noe povedenie lichnosti: otvetstvennost' i stimulirovanie: avtoref. dis. na soiskanie uchenoj stepeni d-ra jurid. nauk: spec. 12.00.08 "Ugolovnoe pravo i kriminologija; ugolovno-ispolnitel'noe pravo" [Of post-individual behavior: responsibilities and stimulating] - SPb,1993, 36 s. 2. JAshin A.V. Postprestupnoe povedenie: dis. ... kand. jurid. nauk.12.00.08 [Postcriminal behavior]. - Saratov, 2005, 197 s. 3. Kolleva T. V. Ponjattja, znachennja i klasifikacija postkriminal'noi povedinki: kriminalistichnij aspect [Ponyattya, the value of i kvalifikatsiya postkriminalno'ipovedinki: kriminalistichny aspect], Aktual'ni problemi derzhavi i prava, 2007, S. 83-90. 4. Mironova E. A. Postprestupnoe povedenie subekta kak istochnik kriminalisticheskoj informacii pri rassledovanii tjazhkih prestuplenij [Postcriminal behavior of the subject as a source of forensic information in the investigation of serious crimes], Voprosy ukreplenija zakonnosti i pravoporjadka -Moskva, 1992, S. 124-127. 5. Krepyshev A. M. Dejatel'noe raskajanie kak osnovanie osvobozhdenija ot ugolovnoj otvetstvennosti: Dis. kand. jurid. Nauk [Active repentance as the basis of exemption from criminal liability]. - Novgorod, 2000, 199 s. 6. Sabitov R. A. Postkriminal'noe povedenie: ponjatie, regulirovanie, posledstvija: monografija [Of post-behavior: the concept, regulation, consequences: a monograph]. - Tomsk,1985, 192 s. 7. Fris P. L. Postzlochinna povedinka jak ob'ekt pravovogo reguljuvannja ta ii vrahuvannja v pravozastosuval'ni ta profilaktichnij dijal'nosti [Post-criminal behavior as an object of regulation and its consideration in enforcement and prevention activities], Aktual'ni problemi vdoskonalennja chinnogo zakonodavstva Ukraini. - Ivano-Frankivs'k, Vol. 4, S.105-119. 8. Alikperov H. D. Problemy dopustimogo kompromissa v bor'be s prestupnost'ju: diss.... d-ra jurid. nauk: 12.00.08 "Ugolovnoe pravo i kriminologija; ugolovno-ispolnitel'noe pravo" [Problems acceptable compromise in the fight against crime]. - Moskva, 1992, 300 s. 9. Grishhuk V. K. Kriminal'ne pravo Ukraini: Zagal'na chastina [Ukraine Criminal Law: General Part]. - Kyiv, 2006, 568 s.
