CC BY
21Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 25 (64) № 1. Часть 1.С.188-192.
УДК 81'373
Пол^ичний дискурс як контекст вербалiзацм концепту «Тероризм»
Шепель Ю. О.
Днiпродзержинський державний технiчний унверситет, м. Дн'!продзержинськ, Украна
У статт1 розглянуто засоби реал^зацИ концепту 'тероризм 'у текстах сучасного англомовного пол1тичного дискурсу. Представлено мовн засоби вираження концепту «тероризм».
Ключовi слова: концепт, мгжкультурш комуткацп, полгтичний дискурс, соцго-культурний контекст, понят1йна складова, метафора.
Необхщшсть у лшгвютичному дослщженш концепту «тероризм» зумовлена по-силенням впливу гумаштарних факторiв на розвиток людини i суспшьства. Вщ вирь шення проблеми мiжкультурноl комушкаци залежить не тшьки оптимiзацiя взаемин мiж окремими людьми, але й успiшний дiалог мiж представниками всiх соцiальних прошарюв i суспiльних угрупувань, державних i полiтичних iнституцiй.
Отже, актуальшсть теми дано! статп зумовлена, по-перше, прюритетним мiсцем концепту 'тероризм' у пол^ичному дискурсi з огляду на сучасну сощально-пол^ич-ну ситуацiю, по-друге, застосуванням когнiтивно-дискурсивного пiдходу як стриж-невого в сучасному мовознавствь Об'ектом аналiзу у статтi обрано засоби реал1зацл концепту 'тероризм' у текстах сучасного англомовного пол^ичного дискурсу. Предмет дослщження становлять мовнi засоби вираження концепту 'тероризм', вибраш методом суцшьно! добiрки з англомовних лексикографiчних джерел, текспв пол^ич-них промов, а також зi ЗМ1. Мета статп полягае у виявленнi мiсця та ролi концепту 'тероризм' у сучасному пол^ичному дискурсi.
Виходячи з розумшня дискурсу в когнiтивно-дискурсивнiй парадигмi (О. С. Ку-брякова, I. С. Шевченко, О. I. Морозова, А. П. Мартинюк), англомовний полггичний дискурс розглядаемо як мовленнево-розумову дiяльнiсть, яка е обмеженою шститу-цiональними рамками пол^ичного спiлкування та спрямована на переконання аудитора, що обумовлюе специфiку И кшцево1 реатзацп (пол^ичного тексту).
У межах полiтичного дискурсу створюеться нова система цiнностей — сощаль-них, соцiально-психологiчних iдей i поглядiв. Тому цiннiсний пiдхiд до вивчення дискурсу дозволяе розширити меж1 дослщження тексту, залучивши даш сумiжних дисциплiн: культурологи, соцюлогп, полггологи тощо [4].
Полiтичний дискурс частково перетинаеться з шшими видами дискурсу — рел> гiйним, рекламним, юридичним, дискурсом масово1 комушкаци та iн. [8, с. 26].
Обговорювання феномена дискурсу як мовленнево-розумово! дiяльностi людини у широкому розмагтп сощокультурних контекстiв останнiм часом посилив штерес до вивчення концепту як одинищ, яка забезпечуе мовленнево-розумову дiяльнiсть iндивiда пiд час продукування та штерпретацп дискурсу, i спричинив формування низки пiдходiв щодо концептуального аналiзу.
Спираючись на тлумачення концепту як одинищ свщомосп, розмежовуючи його понятшний, образний та цiннiсний змюти, концепт «тероризм» визначаеться як одиниця мовного ресурсу шдивщуально! свiдомостi, що репрезентуе особистiсну iнтерпретацiю засвоеного та привласненого у процес соцiалiзацil сощокультурного досвiду. Концепт мiстить понятiйну, образну й щншсну iнформацiю, рiзною мiрою усвiдомлювану продуцентами та iнтерпретаторами пол^ичного дискурсу.
Оскiльки оцiнка у структурi конотату номiнативних засобiв вербалiзацil концепту «тероризм», з одного боку, мае iмплiцитну природу, а з другого, — проявляе амбiва-лентнiсть i залежить вiд системи аксiологiчних орiентирiв як продуцента дискурсу, так й iнтерпретаторiв, цiннiсна iнформацiя не мае специфшованих засобiв вербалiза-цп й, як правило, актуалiзуеться на тш понятшно! або образно! шформаци.
Образна шформащя пов'язана зi способом шзнання дiйсностi, що iсторично пе-редуе понятшнш. На вiдмiну вiд понятшно!, вона не завжди пiддаеться рефлексп. Образне пiзнання завжди мае сво!м результатом наявне чуттеве уявлення (картинку, звуковий образ тощо) [5, с. 13]. Образний компонент концепту — це зоров^ слухо-вi, тактильш, смаковi, сприйманi нюхом характеристики об'екпв, явищ, подiй, що вiдбиваються в пам'ят iндивiда, тобто це релевантш ознаки практичного знання [1, с. 154].
Якщо понятiйна iнформацiя експлщитно актуалiзуеться в дискурсi iменем концепту та цшою низкою номшацш, що репрезентують рiзноманiтнi аспекти та компонента феномена тероризму: суб'екти / об'екти тероризму, 1хш ди, мотиви, результа-ти, засоби ди тощо, — то образна iнформацiя переважно репрезентуеться метафори-зованими номшащями (як образними словами, так i фразеологiзмами).
Погоджуючись з тим, що образна шформащя, безперечно, пов'язана з конотатив-ними асощащями, зауважимо, що !х не слiд так рiзко вiдмежовувати вiд метафорич-них, оскшьки джерелом конотацп переважно е саме метафора, що лежить у шдгрунт образно вмотивовано! номшаци: слова чи фразеолопзму [7]. Отже, образна складова частина концепту «тероризм» пов'язана iз когнiтивною метафорою як найбiльш про-дуктивним способом концептуалiзацil феномену «тероризм» у пол^ичному дискурсi.
Щодо класифшацшних параметрiв концепту «тероризм», то зпдно з iснуючими класифiкацiями у сучаснш лiнгвiстицi [4, с. 258] його можна вщнести до таких видiв концептiв:
1) за приналежнiстю певному суб'ектовi концептуалiзацi! — етноконцепт, власти-вий усiм представникам етнiчноl спшьноти;
2) за способом концептуалiзацi! — фрейм як споаб представлення стандартних знань: фреймова модель понятiйного складника концепту «тероризм» структурована у вигля-д акцiонального фрейму, який виступае матрицею стосовно предметного фрейму, що структуруе його слоти: [АГЕНС (СУБ'еКТ ТЕРОРИЗМУ - ТЕРОРИСТ) е ТАКИЙ (умо-тивований егоцентричною потребою досягнення певно! мети]; [АГЕНС (СУБ'еКТ ТЕРОРИЗМУ — ТЕРОРИСТ) дiе ТАМ (в iнституцiональнiй (полiтичнiй) сферi); [АГЕНС (СУБ'еКТ ТЕРОРИЗМУ — ТЕРОРИСТ) дiе на ПАЦЮНСА (ОБ'еКТА ТЕРОРИЗМУ — ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСП1ЛЬСТВО, УРЯД); [АГЕНС (СУБ'еКТ ТЕРОРИЗМУ —
ТЕРОРИСТ) дiе задля МЕТИ / РЕЗУЛЬТАТУ (деморалiзацiя / залякування / пiдкорення); [АГЕНС (СУБ'еКТ ТЕРОРИЗМУ — ТЕРОРИСТ) дiе ТАК (застосовуючи певнi методи: бомбардування / селянина / викрадання людей / залякування)];
3) у залежносп вщ ролi у структурi свiдомостi «тероризм» можна диференщюва-ти на культурний, ментальний, мiфологiчний, iдеологiчний, фiлософський, адже вiн може розглядатися в кожному iз наведених вище типiв;
4) на пiдставi параметра об'екта концептуалiзацil концепт «тероризм» може ви-окремлюватися як культурний концепт, у якому розмежовуються принаймнi три складники: образ, поняття, цiннiсть.
5) за обсягом шформацп концепт «тероризм» можна класифшувати як енцикло-педичний;
6) за яюстю шформаци — як понятiйно-логiчний.
Вщповщно до класифшаци В. I. Карасика, в кожному тиш дискурсу юнують три рiзновиди концептiв: генеративнi, деривацшш (похiднi) та нейтральнi [2, с. 89-96]. Майже в таких самих категорiях розумiе концептосистему дискурсу Г. Г. Слишкш, який розпiзнае автохтонш та запозиченi концепти [6]. До автохтошв вiн вiдносить т1, якi В. I. Карасик називае генеративними, до запозичених — нейтральш, тодi як де-ривацiйно вмотивоваш розчиняються в них обох. У розумшш А. М. Приходька, дис-курсивно зумовлена типологiя концептiв постае у виглядi конфшураци, об'еднання певно1 множинностi в едине й ч^ко розчленоване цiле, в якому фшурують метахтони, автохтони й алохтони [3, с. 6].
Метахтонш концепти утворюють iм'я дискурсу (скажiмо, полтика — для поль тичного дискурсу). Г. Г. Слишкш вважае !х «одиницями осмислення продуктiв попе-редньо1 концептуалiзацil, оформлених як семiотичнi утворення» [6, с. 10]. Таю iме-на стають провщними концептами, а точшше, — концепт-iдеями вiдповiдного типу дискурсу (авторитаризм, тоталтаризм, конфлтт, кооперащя, демократ1я, тсти-туц!я тощо). Метаконцепти одночасно виступають термшолопчними фiксаторами основних наукових понять вщповщно1 галузi знання.
Автохтонш концепти юторично сформувалися в межах даного виду дискурсу i продовжують регулярно в ньому вiдтворюватися (пор.: влада i полтик — для пол> тичного). Автохтони е концептуальними константами дискурсу, до яких слщ вiднести домiнантний (типовий, характерний, високо ймовiрний, прогнозований) i регулярно реалiзований набiр концептiв. Е. I. Шейгал називае !х специфiчним набором клю-чових концептiв, що утворюють дискурсивний простiр [8, с. 69]. На чолi автохтон-них концептiв перебувае метахтон — iм'я дискурсу. Алахтонш концепти, побутуючи атрибутами когнiтивно-семантичного простору шшого дискурсу, переносяться до даного дискурсу для виконання певних комушкативних цiлей (наприклад, порiвнян-ня пол^ичного супротивника iз двiечником) [3, с. 67]. Повертаючись до пол^ично-го дискурсу, А. М. Приходько зауважуе, що, за його попередшми спостереженнями, о^м ВЛАДИ автохтонами виступають ПАРТЫ, ФРАКЦЫ, УРЯД, ПАРЛАМЕНТ, ДЕМОКРАТIЯ, СВОБОДА, ЗАКОН, НАРОД, ВИБОРИ та ш., а алохтонами, ^м по-хщного ЛОЯЛЬНIСТI та нейтральних КРАСИ, ЛЮБОВ! — ДИВО, КОХАННЯ, ЧО-ЛОВЖ, ЖIНКА, НIЖНIСТЬ, ЗАБАВА, ЗАЗДРIСТЬ, КУРАЖ, ГРОШI та iн. [3, с. 67].
Аналiзуючи когнiтивно-комунiкативний патерн «концепти в дискура», А. М. Приходько зауважуе, що цей патерн «сприяе формуванню когнiтивноl карти дискурсу шляхом преферентного використання ментальних одиниць пiд «тиском» трьох факторiв (дискур-сивних категорiй) — середовища, модусу / режиму та стиля спшкування [3, с. 68].
За нашими спостереженнями, концепт «тероризм», можна вiднести до концеппв-автохтошв сучасного полiтичного дискурсу (зпдно з класифiкацieю А. М. Приходь-ка). Наприклад, в англiйськiй мовi цей концепт вербалiзуeться, перш за все, iменем концепту — вщповщною лексемою terrorism, а також лексемами на позначення окре-мих слоив цього концепту, що називають терориспв та методи, якi вони використо-вують, мету / результат / мюце скоення терактiв, дату (11 вересня), пор.: 1) The British people today do not fear the Russian people. But both the Russian people and the British people fear the malice and menace of international terrorism. They fear the possibility of weapons of mass destruction in the hands of irresponsible or extreme states. (PM's speech in Rome on 28 May, 2002); 2) A long time ago last week, the vice-president of the United States said that if John Kerry is elected President "the danger is that we'll get hit again" by terrorists. (Times, Sep.20, 2004); 3) We see the nature of the enemy in terrorists who sent a suicide bomber to a teaching hospital in Mosul. We see the nature of the enemy in terrorists who behead civilian hostages and broadcast their atrocities for the world to see. (War on Terrorism. - President George W. Bush speech on June 29, 2005); 4) Giuliani won acclaim for the resolve he showed on September 11 and the days and weeks following, but having Bloomberg on stage serves to remind voters that Guiliani was out of office within four months of the attacks, that most of the city's resurgence has been presided over by someone else - and that many New Yorkers were ready to be rid of Giuliani before September 11 (The Washington Post, July 6, 2007).
Висновки. Пщсумовуючи вищесказане, зауважимо, що концепт «тероризм» можна вщнести до етноспецифiчних, сощально- / пол^икообумовлених концеш!в-авто-хтошв сучасного англомовного пол^ичного дискурсу, який юторично сформувався в межах даного виду дискурсу й продовжуе регулярно в ньому вщтворюватися. До перспектив дослщження вщносимо аналiз понятшного та образного складниюв роз-глядуваного концепту.
Список лггератури
1. Карасик В. И. Языковой круг : личность, концепты, дискурс / В. И. Карасик. — Волгоград : Перемена, 2002. - 477 с.
2. Карасик В. И. Институциональные концепты // Vita in lingua : К юбилею профессора С. Г. Воркачева. — Краснодар : Атриум, 2007. — С. 87-97.
3. Приходько А.М. Дискурсолопя концепту VS концептолопя дискурсу / А.М. Приходько // Вюник Харювського нацюнального ушверситету iм. В. М. Каразь на. — 2007. — №782. — С. 66 - 72.
4. Селiванова О. О. Сучасна лшгвютика : термшолопчна енциклопедiя / О.О. Се-лiванова - Полтава : Довкшля. — К, 2006. — 716 с.
5. Слышкин Г. Г. От текста к символу : Лингвокультурные концепты прецедентных текстов в сознании и дискурсе / Г. Г. Слышкин. — М. : Academia, 2000. — 128 с.
6. Слышкин Г. Г. Лингвокультурные концепты и метаконцепты / Г. Г. Слышкин. — Волгоград : Перемена, 2004. — 290 с.
7. Телия В. Н. Русская фразеология. Семантический, прагматический и лингво-культурологический аспекты / В. Н. Телия. — М. : Языки русской культуры, 1996.
— 288 с.
8. Шейгал Е. И. Семиотика политического дискурса / Елена Иосифовна Шейгал.
— М. : Гнозис, 2004. — 325с.
Шепель Ю. А. Политический дискурс как вербализация концепта «терроризм» // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» - 2012. - Т.25 (64). - № 1. Часть 1. С. 188-192.
В статье рассмотрены средства реализации концепта 'терроризм' в текстах современного англоязычного политического дискурса. Представлены языковые средства выражения концепта «тероризм».
Ключевые слова: концепт, межкультурные коммуникации, политический дискурс, социокультурный контекст, понятийная составляющая, метафора.
Shepel Yu. Political discurse as verbalization of concept "terrorism" // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communications». - 2012. - V.25 (64). - № 1. Part 1. - P. 188-192.
In the article the facilities of realization of concept are considered 'terrorism ' in texts of modern English-language political дискурса. The language means of expression of concept are presented «terrorism».
Key words: concept, cross-cultural communications, political discurce, a sociocultural context, metaphor.
Поступила до редакци 22.04.2012р.
