CC BY
35
BicHUK Нацюнального утверситету «Юридична академiя Украши мет Ярослава Мудрого» № 3 (26) 2015
В. Л. Погр1бна, доктор соцюлопчних наук, професор
ПОЛ1ТИЧНА КОРУПЦ1Я У ВИБОРЧОМУ ПРОЦЕС1
Боротьба з корупщею — це завжди тонко. Боротьба з подлинною корупщею — ще тонше. Але найтонше — це боротьба з по-лггичною корупщею у виборчому процесс
Назар Бойко, кергвник монторингово-анал1тично1 групи «ЦИФРА»
Пол^ичну корупцiю у виборчому процес в гiршому випадку ^норують, у кращому — неохоче виправдовують «вщсутшстю альтернативи». До не-давнього часу говорити про це явище було non comme ilfaut. Для пол^июв ця тема е табуйованою, експерти волiють обережно "" оминати через брак емшричних даних.
Монiторингово-аналiтична група «ЦИФРА» разом з американським про-фесором Ершом Херроном (West Virginia University) виршила дослщити це явище за допомогою соцюлогп.
На минулих парламентських виборах разом iз КМ1С ними було прове-дене опитування керiвного складу окружних виборчих комiсiй (ОВК) i чле-нiв дiльничних виборчих комiсiй (ДВК). Помiж iншим у них запитували, чи знають вони члешв комюп, якi одержують матерiальну винагороду вщ суб'ектiв виборчого процесу. 19% керiвникiв ОВК i 25% члешв ДВК дали стверду вщповщь. Дослщники також цiкавилися, наскiльки така матерiаль-на винагорода е важливою для члешв комiсiй особисто. Вона е важливою для 28% керiвникiв ОВК i для 49,5% членiв ДВК.
Наведеш показники свiдчать, що оплата прац членгв виборчкомгв париями й кандидатами е масштабним феноменом i важливим для значно" частини члешв виборчих комiсiй, особливо ДВК.
Результати дослщження провокують такi запитання:
1) з яких джерел партп й кандидати одержують фшансовий ресурс для покриття ше" статтi витрат у бюджет виборчо" кампанп;
2) якою сумою вимiрюються цi витрати;
3) яким чином юридично оформлюеться оплата праш члешв комiсiй суб'ектами виборчого процесу?
Зрозумшо, що вщповвд на цi запитання можуть бути лише приблизними, оскшьки у поствиборчих консолщованих звiтах про надходження й вико-ристання коштiв полiтичнi партп не подають витрат щодо оплати праш члешв виборчкомiв. Така стаття навт не передбачена формою зв^у. Тому
Наукове життя
беззаперечним е лише той факт, що вс цi кошти й розрахунки лежать поза правовим полем, яке регулюе органiзацiю й проведення виборчого процесу.
Проблема тшьово! оплати пращ члешв виборчих комiсiй тiсно пов'язана ще з одним феноменом втизняних виборiв — техшчними партiями, основ-ним завданням яких у виборчому процес е не конкурентна боротьба за владу, а «супровщ» шших полiтичних гравцiв. Квоти цих партш викорис-товуються претендентами на перемогу для посилення свое! присутносп у виборчкомах. Така присутшсть дозволяе здшснювати значний вплив на порядок денний роботи комiсiй, приймати ршення на користь потрiбноi пол^ично! сили у спiрних ситуацiях, полегшуе можливостi манiпуляцiй iз результатами голосування тощо. Формально технiчнi партп не пов'язаш з тими, на кого працюють, що, у свою чергу, ускладнюе доведення взаемо-залежностi перших вщ останнiх, зокрема, у питанш оплати працi членiв виборчкомiв вщ технiчних партiй.
Картина буде неповною ще без одшв1 важливо! деталь Для бшьшосп членiв виборчих комiсiй проблема отримання матерiальноi винагороди вщ партiй i кандидатiв сто'1'ть поза етичною площиною, а питання представни-цтва технiчних партiй — поза площиною конфлшту iнтересiв.
Отже, зменшення масштабiв корупцшно1 складово! у виборчому про-цесi в Укршш потребуе комплексного пщходу, який передбачае таю кроки.
По-перше, слiд переосмислити роль та мюце полiтичних партiй у пол^ич-нiй системi краши й у виборчому процеа. Практично це може конвертуватись у новий, жорстюший набiр вимог при реестрацп пол^ичних партiй. Напри-клад, у Фшляндп дiе норма, за якою пол^ична партiя автоматично втрачае реестрацiю в раз^ якщо на двох парламентських виборах поспшь 1'й не вда-еться здобути хоча б один представницький мандат. В украшських умовах така норма не тшьки сприяла б очищенню партшно1 системи вщ технiчних партiй, але й створила передумови для наповнення п реальним змiстом.
По-друге, перегляду потребуе модель формування виборчих комiсiй. Як продемонстрував досвщ позачергових президентських виборiв, суб'екти виборчого процесу не завжди можуть забезпечити навт мшмально необ-хщну кiлькiсть членiв виборчкомiв. Досвiд краш Схщно1 Свропи свiдчить на користь бшьш диверсифiкованих моделей, коли участь у формуванш виборчих комiсiй разом iз партiями беруть виборчi комюп вищого рiвня, органи мiсцевого самоврядування, профшьш мiнiстерства, громадськi ор-гашзацп. Такий пiдхiд гарантуе кращу загальну штегровашсть виборчого процесу загалом i виборчо1 адмшютрацп зокрема.
По-трете, единим «роботодавцем» для членiв виборчих комiсiй, який оплачуе 1хню працю, мае стати держава. Це дозволить позбавитись двох негативних явищ одночасно: а) члени виборчих комiсiй будуть виведеш
Вкник Нацюнального утверситету «Юридична академiя Украши мет Ярослава Мудрого» № 3 (26) 2015
з конфлшту штереав мiж нормами виборчого закону й пол^ично доцшь-шстю, якою часто керуються партп; б) полiтичнi партп позбавляться необ-хiдностi залучати неофщшш кошти для оплати працi члешв комiсiй i, як результат, приховувати 1х у виборчiй звiтностi.
По-четверте, важливим е зменшення кiлькiсного складу комiсiй. Не лише у крашах Схщно1 Свропи, але й у деяких крашах пострадянського простору нав^ь на великих (бiльш як 3000 виборшв) дiльницях кiлькiсть членiв ко-мiсiй не перевищуе 11-13 оаб. Це дасть можливiсть державi краще опла-чувати роботу членiв комiсiй за рахунок вивiльнених коштiв, а також пере-глянути функцiональне навантаження на члешв виборчкомiв.
I, нарешт, останне. Найважливiшим елементом, вiд якого залежатиме дiевiсть усiх перелiчених вище, е система контролю. Створення безпечних i комфортних умов для роботи членам виборчих комiсiй мае супроводжу-ватися нетерпимiстю стосовно будь-яких спроб персональних або колек-тивних маншуляцш у виборчому процесi або фальсифшацш результатiв голосування.
Наведений перелiк крокiв, спрямованих на зменшення масштабiв коруп-цшно1 складово1 у виборчому процесi в Укра'1ш, безумовно, не е вичерпним, проте, на наш погляд, реалiзацiя 1х навiть у такому виглядi може привести до позитивних результат.
I. О. Полщук, доктор пол^ичних наук, професор В. К. Лур'е, студентка мiжнародно-правового факультету
1НФОРМАЦ1ЙНИЙ АСПЕКТ Г1БРИДНО1 В1ЙНИ В УКРА1Н1
Специфша збройного протистояння, а також мюце i роль вiйськового аргументу в полчищ закономiрно визначаються рiвнем розвитку суспшьства та технологiй.
Iнформацiйне сустльство породжуе властивi лише йому форми протистояння, i воно необов'язково мае бути збройним чи вщкритим. Розвиток iнформацiйного суспiльства формуе новий контекст протистояння, в тому чист збройного, Украши та РФ. В шформацшну епоху вшськова конкурен-тоспроможшсть пов'язана з можливостями обробляти шформашю та ште-грувати 1! у вiйськовi операцп, таким чином забезпечуючи 1х успiшнiсть.
«Пбридна» вiйна — вшна iз поеднанням принципово рiзних типiв i спо-собiв ведення вшни, якi скоординовано застосовуються задля досягнення спшьних цiлей. Типовими компонентами «пбридно!» вiйни е використання:
