CC BY
12
УДК 330.34.014-026.23:338.22:336.565.2:005.334 DOI: 10.5281/zenodo.1245578
А.В. КОЛОД1ЙЧУК
Полггично-npaBOBi ризики впровадження 1КТ в нацiональнiй економiцi
У статт'1 розглянуто зм1ст i структуру законодавчих суспльно-полтичних ризик'1в впровадження Нформацйно-комункацйних технолопй, а також класу полтичних загроз в'щ проведення iнфор-матизацн. Зокрема, серед законодавчих ризик'1в розглянуто нормативно-правовi, iнтегративн'1 ризики, ризики законотворчого процесу, порушення сум'1жних прав i свобод громадянського сус-пльства, ефектив'зацн боротьби з комп'ютерною злочинн'1стю. У розрiзi полтичних ризик'1в 1КТ вид^лено революц'1йн'1, терористичн'1, ризики е-урядування, полтичного пересл'щування нтернет-активств, впливу 1КТ на виборчий процес, ризики зм'1ни полтичних режим'1в.
Ключовi слова: законодавство, ризики, комп'ютерна злочиннсть, iнформацйно-комушкацйн технологи, дезiнформацiя, криптовалюта, юбератаки на б '1рж1, електронне урядування.
А.В. КОЛОДИЙЧУК
Политическо-правовые риски внедрения ИКТ в национальной экономике
В статье рассмотрены содержание и структура законодательных общественно-политических рисков внедрения информационно-коммуникационных технологий, а также класса политических угроз от проведения информатизации. В частности, среди законодательных рисков рассмотрены нормативно-правовые, интегративные риски, риски законотворческого процесса, нарушение смежных прав и свобод гражданского общества, эффективизации борьбы с компьютерной преступностью. В разрезе политических рисков ИКТ выделены революционные, террористические, риски е-правительства, политического преследования интернет-активистов, влияния ИКТ на избирательный процесс, риски изменения политических режимов.
Ключевые слова: законодательство, риски, компьютерная преступность, информационно-коммуникационные технологии, дезинформация, криптовалюта, кибератаки на бирже, электронное управление.
A. KOLODIYCHUK
Political-legal risks of the introduction of ICT in the national economy
The article deals with the content and structure of legislative sociopolitical risks of the introduction of information and communication technologies, as well as the class of political threats from the conduction of informatization. In particular, regulatory risks, integrative risks, risks of the lawmaking process, violations of related rights and freedoms of civil society, and the effectiveness of the fight against computer crime are considered among legislative risks. In the context of the political risks of ICT, there are revolutionary, terrorist, e-governance risks, political persecution of online activists, the impact of ICT on the electoral process, and the risks of changing political regimes are highlighted.
Keywords: legislation, risks, computer crime, information and communication technologies, misinformation, cryptology, cyberattacks on the exchange, electronic government.
Постановка проблеми. В останн два деся-тил1ття процес бурхливоТ Ыформатизацм охопив р1зн1 сфери сусптьного життя та економ1чно'Т дг яльностк Не оминув в1н i таку важливу сферу сус-птьних та соцюкультурних взаемин, як полiтичну. Проте це породило велику рiзноманiтнiсть мож-ливих ризиюв, яким придтена недостатня увага, осктьки, як правило, побутуе думка, що вироб-ники 1КТ-продукцп все передбачили наперед, а
рiзноманiтнi пол^ехнологи в комерфйно-полг тичних цтях i юберзловмисники в злочинних цг лях цим вдало користуються.
Анал'1з останшх досл'!джень та публжацт.
Питанням вивчення полiтичних ризиюв присвя-тили своТ прац таю зарубiжнi та в^чизняы учеы, як Т. Вахненко, В. Горбатенко, I. 1вченко, Ч. Кеннеди О. Юндратець, Б. Краснов, Б. Лiвi, Л. Нагор-на, М. О^р^ Дж. Саймон, В. Тихомиров, Д. ХЫен
120 Формування ринкових вщносин в УкраУж №3 (202)/2018
© А.В. КОЛОД1ЙЧУК, 2018
та iн. Вищезгадан доcлiдники вивчали не лише природу пол™чних ризикiв, але економiчнi на-cлiдки настання оcтаннiх, подавали свое бачення щодо пошуку шляхiв усунення таких ризиюв. Од-нак, системно проблема полiтичних ризикiв Ы-форматизацм та iнших аспектiв функцiонування 1КТ-сектора не дослiджувалася i тому !й присвя-чена наша увага.
Мета статт - окреслити сусптьно-транс-формац^ы та полiтично-правовi ризики впрова-дження iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй.
Виклад основного мате^алу. Досить широким за вмютом е клас законодавчих суспть-но-полiтичних ризикiв iмплементування нових IКТ-процесiв. Це клас вЫх загроз, якi пов'язан з вiдсутнiстю, недосконалiстю державно! зако-нодавчо! системи у сферi регулювання проце-сiв впровадження IКТ-технологiй в нацюнальый економiцi. Зокрема, сюди входять (класифка-цiя за особливостями законотворчо! технологи): 1) нормативно-правовi ризики 1КТ; 2) Ытегра-тивнi загрози нового цифрового законодавства в юнуючу нормативну базу держави (тобто ризики, пов'язан з кодифка^йними змiнами у за-конодавствi); 3) ризики законотворчого процесу у сферi нових Ыформафйних та комунiкацiйних технологiй; 4) ризики невиконання або неправильно! iмплементацм законодавства, яке регу-люе впровадження 1КТ; 5) загрози, пов'язанi з можливим порушенням сумiжних прав та свобод громадянського сусптьства в результат при-йняття законодавчих норм, що регламентують функцiонування цифрово! сфери в Укращ 6) ризики ефективiзацм (технологи виконання рiшень i запоб^ання неправомiрних кiбердiй) боротьби з комп'ютерною злочиннютю. Зупинимось деталь-нiше на кожый iз складових цього класу. Першi пов'язанi зi змiстом законодавчих i норматив-но-правових актiв, котрi регулюють сферу 1КТ в УкраМ Другi - ризики, якi зв'язан з питання-ми систематизаци законодавчо! бази, яка стосу-еться питань розвитку Ыформафйних технологiй, можливою невщповщнютю нових законiв, ука-зiв, розпоряджень ранiше прийнятим регулюю-чим нормам. Трет виникають через порушення процедур законотворчого i законодавчого про-цеЫв, зокрема через можливi регламентнi порушення, вщсутнють належного громадського обговорення, належно! профес^но! оцiнки i т.д. Четверо заключаються в дуже частих прогали-
нах законодавства, як дають змогу зловмисни-кам через опрацьован «темнi схеми» зд^сню-вати рiзноманiтнi махЫаци, в тому числi i через кiберпростiр, а також можливому «тихому» са-ботажi виконання державних нормативно-пра-вових актiв стосовно Ыформатизаци органами влади на мiсцях. П'ят також надзвичайно акту-альнi у демократичному суспiльствi i правовiй державу оскiльки дуже часто державна влада в рiзних кра!нах для захисту сво!х власних полiтич-них Ытере^в вводить рiзнi iнтернет-обмеження, закривае сусптьно-популяры ресурси, обгрун-товуючи це боротьбою з братством, навiть екс-тремiзмом; звiсно, подiбнi випадки не сприяють захисту прав i свобод людини i громадянина. Одним з найбтьш яскравих прикладiв в недавый ютори Укра!ни стало прийняття т.зв. «закоыв 16 сiчня» у ты 2014 року, серед яких помiж iнших обмежень i покарань вводились кримЫальна вiдповiдальнiсть за втручання в роботу державних Ыформафйних ресур^в, розмiщення закли-кiв в 1нтернет до повалення тод0ньо! влади в Укра!ы i т.п., що в сукупност призвело до каталг заци силового протистояння в ходi бвромайдану 2013-2014 рр. Шостi полягають у в^х можли-вих порушеннях i прогалинах в ходi законотворчого процесу, яю сприяють росту юберзлочин-ностi i кримiналiзацп iнтернет-простору.
Головними проблемами i «вузькими мюця-ми» укра!нського 1Т-законодавства, якi виступа-ють джерелами утворення ризикiв впровадження 1КТ-технолопй, е: його фрагментарний характер; поверховють; хронiчна запiзнiлiсть рiшень; повна вщрванють вiд сучасних комп'ютерно-комунка-цiйних трендiв i пов'язаних з ними загроз, укра!н-ське 1Т-законодавство в основному орieнтоване на комп'ютернi технологи середини 90-х роюв по-переднього столпгя; дуже часте неврахування Ы-тере^в юзерiв та iнтернет-спiльноти, а iнодi - по-вне !м протирiччя, превалювання «методу батога» над «методом пряника»; держава майже не при-сутня як повноцiнний суб'ект процесу впровадження 1КТ в макроекономiчнiй системi, що безумовно гальмуе розвиток електронно! економiки в УкраУ; вщсутнють взаемовигщно!, належно закртлено! на нормативно-правовому рiвнi, кооперацм з автори-тетними мiжнародними органiзацiями у сферi 1Т та комунiкацiй; вiдсутнiсть державного стимулювання розвитку 1КТ-сфери, яка розвиваеться в основному особистими Ыщативами 1Т^знесу, розширен-
ням споживчого ринку комп'ютерноТ продукцм, який, щоправда, зазнав негативного впливу вщ кризових явищ в украТ'нсьюй економiцi з точки зору падЫ-ня кутвельноТ' спроможност населення; держав-нi програми та регюнальы проекти Ыформатизацм носять здебтьшого декларативний або однобокий характер, вони носять точковий характер, а тому не цтком вщповщають потребам розвитку нацю-нальноТ економiки; вiдсутнi дieвi реальнi механiзми захисту прав ЫтелектуальноТ власностi в Ытернет-просторi, що пов'язано з тим, що провайдери те-лекомунiкацiйних послуг не несуть вщповщальнос-тi за змiст Ыформацм, що циркулюе Тх мережами; держава не бере поки що на себе вщповщальнють за юберзахист комп'ютерно-активного населення УкраТни i не здатна ще його технiчно забезпечити; вщсутнють lнформацiйного кодексу УкраТни, який би цтюно регулював вiдносини у сферi Ыформа-тизацм украТнськоТ економiки; проблеми, пов'язан з так званим нацюнальним контентом в Ытер-нет-середовищi, зокрема його захисту, пщвищен-ня рiвня його якостi i конкурентоспроможностi серед вп"чизняноТ Ытернет-аудиторм; законодавчо не закртлена роль lнтернет-мережi як Ыструмен-ту демократизацм пострадянського суспiльства в Укра'У; надзвичайно слабка адаптацiя украТнсько-го законодавства до умов ведення i потреб захисту Ытере^в держави i громадянського суспiльства в рамках проткання сучасноТ Ыформа^йноТ' в^ни; вiдсутнiсть належного державного планування у розвитку Ыформац^ного сектору макроекономiч-ноТ системи, IКТ-iнфраструктура дуже часто роз-виваеться стихiйно, через мiсцевi Ыщативи i за ра-хунок мюцевих та зарубiжних приватних спонсорiв та зацкавлених iнвесторiв; держава законодавчо не створила умови для покращення Ывестиц^ного клiмату в цiлях залучення Ывести^й в Ыформа^й-но-комунiкацiйну сферу в Укра'У; вiдсутнiсть сис-темностi нормативно-правового поля до питань розбудови системи електронного урядування, не-зважаючи на прикладен в останн роки значн зу-силля, вона все-таки розвиваеться не системно, а за Ыщативами мiсцевих i регiональних органiв влади, фм того, спостерiга8ться значна диферен-цiацiя якостi електронного урядування в рiзних ре-гiонах УкраТни, що стало можливим в тому чи^ i за рахунок недосконалостi вп"чизняноТ нормативно-правовоТ бази, що присвячена цим питанням; законодавчо не прописано i не врегульовано питан-ня функцюнування i обороту сучасних електронних
фЫансових iнструментiв (як мiжнародних, так i регг ональних), таких як, наприклад, криптовалюти (бп— коТни, лайткоТни, неймкоТни, тркоТни, NXT-валю-та [8] з мiжнародних, венесуельська «ель-петро», польська «PLNCoin», iспанська «SpainCoin», рос^-ська «SibCoin», iсландська «AuroraCoin», китай-ська «NEO Coin», грецька «GreekCoin», шотланд-ська «ScotCoin» з регюнальних тощо), електронних фiдуцiарних (фiатних) грошей, а також нов^ых електронних фЫансових операцiй типу майнiнгу, форжингу, криптовалютних ICO-операцй функцг онування рiзноманiтних онлайн-сервов з обмiну вiртуальних валют на реальн активи (електронних криптовалютних бiрж, в УкраТн це - бiржа «UA-BIT» [5], яка працюе як з «криптою», так i з елек-тронними фiатними грошима, тобто нiчим не пщ-кртленими електронними грошовими засобами, номiнальна вартють яких гарантуеться певними державами, наприклад, передоплачен банкiвськi картки «Visa Cash», гонконгськ картки «Octopus», електроннi грооп на базi голландських смарт-кар-ток «Chipknip», електроннi мережi «PayPal» тощо), що загрожуе ризиками перетворення нашоТ держави в офшор-зону для рiзноманiтних фЫансо-вих махiнацiй передуем у кiберпросторi, курсови-ми втратами, розбалансуваннями нацюнальноТ фЫансовоТ системи (на mi вже iснуючих глибо-ких макрофЫансових проблем цим загрозам ува-ги, на жаль, не придтяють), ризиками кiбератак по е-бiржах криптовалют через Тх недостатню тех-ычну захищенiсть i вiдсутнiй законодавчий захист; ще донедавна державна система тендерних за-кутвель для iнформацiйного сектору економки в УкраТн була непрозорою i корумпованою, а тому про ефективнють розбудови Ыформа^йноТ еконо-мки з боку державних органiв влади не могло бути й мови; недостатньо врегульовано питання функцюнування в УкраТн нефiатних електронних грошей, частина з яких на сьогодн заборонена Нац-банком УкраТни («Webmoney», «QIWI Wallet», «Яндекс.Деньги», «Wallet one / Единый кошелек»); в украТнському законодавствi не врегульовано питання функцюнування iгрових грошових одиниць, тобто електронних привтеТв у соцмережах чи вiр-туальних онлайн-iграх, як практично неможливо поки що обмЫювати на нацiональну валюту чи Ыо-земнi валюти, до прикладу це онлайн-валюта ме-режi «Фейсбук» - «facebook-credits» [7], т.зв. «голоси» забороненоТ в УкраТн мережi «ВКонтакте», «жжетони» блогосервiсу «LiveJournal» [6] i так да-
лi. Цю всю масу недопрацювань частково покри-вае лише визнання вiднедавна криптовалютно-го майнiнгу окремим видом економiчноï дiяльностi i внесення його у вп"чизняний КВЕД [4], а точнiше в клас 63.11 «Оброблення даних, розмщення Ы-формацй на веб-вузлах i пов'язана з ними дiяль-нють» у 2018 р., чому сприяло входження Укра1ни до двадцятки краТн свпу з розвинутою криптоеко-номкою; це було спрямовано на легалiзацiю крип-товалютного бiзнесу в Укра'У, запровадження над ним фiскального контролю, проте держава на вчинила так i жодних д^ заради стимулювання зако-нодавчими та нормативно-правовими Ыструмен-тами розвитку рiзних сегменлв IТ-дiяльностi. Що ж до конкретних ризиюв, якi з цих проблем витка-ють, то ¿х можна звести до ряду наступних груп за змютом загроз: 1) гальмiвнi ризики, тобто уповть-нення розвитку 1КТ-сектору; 2) ризики загострен-ня юберзлочинносл; 3) iнтегративнi ризики, тобто загрози Ытегрування iнформацiйного сектору Укра'1'ни у свiтовий iнформацiйний прослр; 4) со-цiально-культурнi ризики вщ стану 1КТ-законо-давства; 5) фiнансово-економiчнi ризики вiд стану 1КТ-законодавства. Першi полягають у посиленнi вiдставання вп"чизняно'( сфери iнформацiйних тех-нологiй й комунка^й вiд глобальних IКТ-трендiв, в першу чергу через вщсутнють ефективно дючо-го мехаызму КТ-регуляци; реальних стимулiв для розвитку цieï галузк Друга група загроз пов'язана з слабкютю державного механiзму в Укра'У про-тистояти сучасним кiбервикликам, вираженим рiз-номанiтними кiберзлочинами через вщсутнють вщповщних пiдготовлених i надiлених вщповщни-ми повноваженнями структур, крiм того це техыч-но складно i фЫансово затратно. Третя група ви-кликiв полягае насамперед в тому, що в Укра'У не створено належних законодавчих передумов щодо гармоыйного iнтегрування 1КТ-сектору економг ки Укра1'ни у глобальну електронну й Ытернет-еко-номiку. Четверта група загроз пов'язана передуам з тим, що Ытернет-технологм (соцмережi, екстре-мiстськi веб-сайти) через законодавчi недопра-цювання все часлше стають iнструментом для вчинення рiзних кримiнальних дiй. П'ята група загроз охоплюе збитки, понесенi вщ фiнансових ма-хiнацiй, реалiзованих за допомогою 1КТ, що стали можпивими через законодавчi промахи.
Все частое з розгортанням рiзних сценарпв полiтичноï конкуренцй на рiзних i8рархiчних рiв-нях, загостренням мiжнародних та внутр0ньо-
державних полiтичних конфлiктiв з одного боку, та розвитком науково-техычно!' революцп' та ïï комп'ютерно!' складово!' з Ышого боку, спостерг гаеться урiзноманiтнення сукупностi полiтичних ризикiв впровадження 1КТ. До даного класу загроз належать таю: 1) революфйы; 2) терорис-тичнi; 3) ризики електронно!' демократ (елек-тронного урядування); 4) ризики впливу 1КТ на волевиявлення вибор^в; 5) ризики змiни полг тичних режимiв; 6) ризики полiтичного переслг дування iнтернет-активiстiв.
Висновки
На сьогодышый день Укра'нська держава не готова протистояти в^й палiтрi рiзноманiтних кг берзагроз, що великою мiрою пояснюеться ве-личезними прогалинами у ïï законодавствi, що регулюе 1Т-сектор нацiональноï економiки, не-рiвномiрнiстю проткання полiтичного процесу в державу а також перетiканням iсторичних та етнокультурних суперечок в цифрову площи-ну. Це спонукае не лише реагувати на вже юную-чi загрози, котрi постiйно диверсифiкуються, але й вибудовувати полiтико-правовий механiзм, здатний адекватно боротися з вщповщними за-грозами, попереджати гх появу. Дуже часто вщсутнють такого спецiалiзованого мехаызму пояснюеться високими затратами (фЫансовими, часовими, матерiальними) на фахово-експерт-ний аналiз таких загроз, низьким рiвнем техно-логiчностi нацiонального 1КТ-сектора, його кус-тарним в певый мiрi характером, а також високою динамiчнiстю розвитку свiтовоï комп'ютерно[ Ы-дустрй, частою змiною рiзних трендiв i тенден-цiй у ый. Однак, такого роду аргументи та слг дування ним з часом можуть призвести до того, що цо галузi нацiональноï економiки та сфера державного управлЫня можуть опинитися пара-лiзованими в результатi масштабних кiбератак iз застосуванням сучасних Ыструментв юберура-ження, що, в пщсумку, здатне призвести до цт-ковитого макрогосподарського хаосу.
Список використаних джерел
1. Альгин А.П. Риск и его роль в общественной жизни / А.П. Альгин. - М.: Мысль, 1989. - 188 с.
2. Важинський Ф.А. Маркетинговi до^дження в сис-темл управлЫня конкурентоспроможнiстю пiдприeмств / Ф.А. Важинський, А. В. Колодмчук // Науковий вЬ сник НЛТУ Украии. - 2009. - Вип. 19.1- С. 129-130.
3. Важинський Ф.А. Мехаызм регулювання Ывести-цiйноТ' дiяльностi в регiонi / Ф.А. Важинський, А.В. Ко-лодiйчук // Науковий вюник НЛТУ УкраТни : зб. на-ук.-техн. праць. - Львiв: РВВ НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.7. - С. 138-143.
4. Класифкаця видiв економлчноТ дiяльностi на сайтi ДержавноТ служби статистики [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://kved.ukrstat.gov.ua/index.html
5. Офщмний сайт украТнськоТ бiржi Bitcoin «UA-BIT» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://dou. ua/forums/topic/12948/
6. У LiveJournal з'явилися власнi грошi nicely [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://tsn.ua/ nauka_it/
7. How will sir pay? Facebook credits, that'll do nicely [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. theregister.co.uk/2009/06/03/facebook_payments/
8. Nxt (NXT) : криптовалюта - обзор [Электронный ресурс]. - Режим доступа: https://inp.one/ cryptoworld/nxt-nxt-kriptovalyuta-obzor
References
1. Algin, A. P. (1989). Risk i yego rol' v obshchestvennoy zhizni [Risk and its role in public life]. Moscow: Thought. [in Russian].
2. Vazhynskyy, F. A., & Kolodiychuk, A. V. (2009). Marketynhovi doslidzhennya v systemi upravlinnya konkurentospromozhnistyu pidpryyemstv [Marketing research in the system of competitiveness management of enterprises]. In Naukovyy visnyk NLTU Ukrayiny [Scientific Bulletin of National Forestry University of Ukraine]: Vol. 19.1 (pp. 129-130). [in Ukrainian].
3. Vazhynskyy, F. A., & Kolodiychuk, A. V. (2010). Mekhanizm rehulyuvannya investytsiynoyi diyal'nosti v rehioni [Mechanism for regulation of investment activity in the region]. In Naukovyy visnyk NLTU Ukrayiny [Scientific Bulletin of National Forestry University of Ukraine]: Vol. 20.7 (pp. 138-143). [in Ukrainian].
4. State Statistical Service of Ukraine (2018). Klasyfikatsiya vydiv ekonomichnoyi diyal'nosti [Classification of types of economic activity]. Retrieved from http://kved. ukrstat.gov.ua/index.html [in Ukrainian].
5. Ukrainian exchange Bitcoin «UA-BIT» (2018). Retrieved from https://dou.ua/forums/ topic/12948/ [in Ukrainian].
6. «U LiveJournal z'yavylysya vlasni hroshi [LiveJournal has its own money]» (2018). Retrieved from https:// tsn.ua/nauka_it/ [in Ukrainian].
7. «How will sir pay? Facebook credits, that'll do nicely» (2009, June 3). Retrieved from http:// www.theregister.co.uk/2009/06/03/facebook_ payments/ [in Ukrainian].
8. Website Nxt (2018). Kryptovalyuta - obzor [Cryptography - review]. Retrieved from https://inp.one/ cryptoworld/nxt-nxt-kriptovalyuta-obzor [in Russian].
Даш про автора Колодйчук A.B.,
к.е.н., доцент, Ужгородський торговельно-еконо-ммний Ыститут Кивського нацюнального торговель-но-економiчного уыверситету e-mail: info@utei-knteu.org.ua
Данные об авторе Колодийчук A.B.,
к.э.н., доцент, Ужгородский торгово-экономический институт Киевского национального торгово-экономического университета e-mail: info@utei-knteu.org.ua
Data about authors Kolodiychuk A.
PhD, Associate Professor of Uzhgorod Trade and Economic Institute of the Kyiv National Trade and Economic University e-mail: info@utei-knteu.org.ua
