CC BY
96
УДК 612.392.63 + 612.441 + 612.447 + 613.955 + 616.314.13-007.23 + 504.75.05 Лаб/'й Ю.А., Мельничук Г.М.
ПОКАЗНИКИ М1НЕРАЛЬНОГО ОБМ1НУ У Д1ТЕЙ, ХВОРИХ НА СИСТЕМНУ Г1ПОПЛАЗ1Ю ЕМАЛ1, ЯК1 ПРОЖИВАЮТЬ У РАЙОНАХ 1ВАНО-ФРАНК1ВСЬКО1 ОБЛАСТ1 13 П1ДВИЩЕНИМ АНТРОПОГЕННИМ НАВАНТАЖЕННЯМ
ДВНЗ „1вано-Франшський нацiональний медичний ушверситет"
Зростання поширеностi системно)' гтоплази емалi (СГЕ) у дтей тсно пов'язане з порушенням мiнерального обм!ну i дисфункцею залоз внутршньо)' секрецИ, як його регулюють. Ц змни виникають через пдвищення клькостi i комб!нування pi3Hux за характером шк'дливих чинниюв навколишнього середовища та впливу ксеноб'!отик'!в на здоров'я населення. У зв'язку з цим досл'дження показник'т кальщю i фосфору та р'!вня гормонiв щитопод'бно)' i паращитоподiбних залоз у д/'тей, хворих на СГЕ, е актуальним. Обстежено 133 школярiв, хворих на СГЕ, як мешкають у рiзних за характером забруднення районах 1вано-Франк'!всько)' областi. В якостi контрольних використовувалися дан 63 здорових д/'тей, як проживають в умовно чистому район!' област'!. Вивчали вмют кальщю i фосфору у плазмi кров! i добовй сечi та р'тень гормонiв щитопод'бно)' i паращитоподiбних залоз у сироватц кровi. Встановлено достов'рн'! змни вивчених показник'т, зокрема, зниження вмсту кальщю в плазмi кров!, i п'двищенн'! його р'!вня в добовш сечi. Зворотн результати отриманi щодо вмсту фосфору. Виявлено в'рог'дне зниження р'!вня гормонiв кальцитонну, паратгормону, загальних трийодтиронну i тетрайодтиронну у вс'к хворих на СГЕ. Особливо вираженими так змни були у дтей, як проживають в Снятинському районi, що пояснюеться комбнованим х!'м!'чно-рад!'ац!'йним навантаженням. Таким чином, ксенобютики незалежно в!д )х походження суттево впливають на формування органзму д!тей з еколог!чно забруднених регон!в, сприяючи дисбалансу у кстковому обм!нi та гормональному гомеостаз'!, який спричиняе виснаження цих систем органзму.
Ключов1 слова: д1ти, системна ппоплаз1я емал1, мшеральний обмш, гормони, ксенобютики.
Досл!дження е фрагментом НДР кафедри дитячо)' стоматологи 1вано-Франювського нацонального медичного ушверситету «Медико-болог!чна адаптащя д!тей ei стоматолог!чною патолояею в сучасних еколог!чних умовах» (державний реестращйний номер 0108U010993, шифр АМН 7199.4).
Актуальшсть проблеми
Зростання рiвня поширеност некарюзних уражень твердих тканин 3y6iB до 81,2-82,4% бтьшють дослщниш пов'язуе з попршенням умов навколишнього середовища [7]. Шкiдливi чинники довктля суттево впливають на мшеральний обмш, зокрема на вмют кальцш i фосфору (як мають найбтьшу частку в бyдовi кристалу емалО та роботу залоз внутршньоТ секреци (як регулюють цей обмш завдяки впливу на щтьнють кютковоТ тканини) [8]. На будь-яке зовшшне втручання оргашзм вщповщае сукупнютю адаптацшних реакцш, що зумовлюють зрiвноважyвання оргашзму з особливостями середовища, як поступово змшюються [5]. Клшко-експериментальш дан науков^в пщтверджують, що хрошчне надходження в оргашзм ксенобютикв i радюнукл^фв шщше складний ланцюг бiохiмiчних зсyвiв з утворенням у щитоподiбнiй залозi мiкровогнищ максимального впливу комплексу радiацiйно-токсичних факторiв [3]. Концентра^я накопичення ендотоксишв в органiзмi дитини залежить вiд форми захворювання, комбшацп гастро- i нефропатiй iз системною гiпоплазiею емалi (СГЕ) та функцюнальноТ активностi щитоподiбноТ i паращитоподiбних залоз [6].
Отже, вивчення впливу екопатогешв на мiнеральний обмiн у д^ей, хворих на СГЕ, е актуальним.
Мета дослщженн
Метою нашоТ роботи було вивчення стану мшерального обмiнy за показниками вмiстy кальцш i фосфору та за рiвнем гормонiв щитоподiбноТ i паращитоподiбних залоз у д^ей, хворих на СГЕ, жителiв антропогенно забруднених районiв 1вано-ФранквськоТ областi.
Матерiали i методи дослщження
Для встановлення особливостей мiнерального обмiнy у дiтей, хворих на СГЕ постшних зyбiв, з екологiчно забруднених регюшв lвано-ФранкiвськоТ областi вивчали вмют кальцш i фосфору в плазмi кровi i добовiй сечi колорометричним методом та рiвень гормонiв щитоподiбноТ i паращитоподiбних залоз - паратгормону, кальцитоншу, трийодтиронiнy (Т3) i тетрайодтироншу (Т4) у сироватцi - iмyнорадiометричним [4]. Мiнеральнy щiльнiсть кiстковоТ тканини п'ятковоТ кiстки вивчали за допомогою ультразвуковоТ денситометрiТ iз використанням апарата „Achilles Express GE Lunar" (США). Серед обстежених д^ей було: 27 школярiв с. Заднютрянське Галицького району, як страждають вiд сильного забруднення пов^ря, зумовленого значною мiрою викидами в атмосферу продук^в спалювання вуплля на Бyрштинськiй теплоелектростанцiТ; 26 д^ей с. Верхня Калуського району, як проживають на територiТ, забрyдненiй продуктами хiмiчноТ промисловостi органiчних високомолекулярних сполук вщ дiяльностi заводy-гiгантy „Карпатнафтохiм-Лyкор"; 36 д^ей с.
Яворiв Долинського району, що е мюцевютю з iнтенсивним забрудненням питно''' води шкщливими речовинами нафтогазовидобувного комплексу [2]; 44 д^ей с. Стецева Снятинського району, яке, згщно Постанови Кабшету Мiнiстрiв Укра'ни №106 вiд 23 липня 1991 року, вщнесене до зони посиленого радiацiйного контролю (IV зони радiацiйного забруднення внаслiдок аварп на Чорнобильськiй АЕС) [9]. У цьому селi та на прилеглих територiях, де ведуться iнтенсивнi стьськогосподарськ роботи iз використанням гербiцидiв i мiнеральних добрив, виявленi плями радiацiйного забруднення до 5 Кюрi/км2. В якост контрольних показникiв було використано дат 63 практично здорових дп"ей з умовно чистого Городеншського району. Вк дiтей коливався в межах вщ 6 до 15 рош.
Результати та 1х обговорення
Вивчення рiвня макроелементiв кальцiю i фосфору в плазмi кровi i добовш сечi дiтей (табл.1), показало, що в плазмi кровi вмiст кальцш у дiтей, хворих на СГЕ, iз кожного екологiчно забрудненого району був достовiрно нижчим, нiж з умовно чистого району. Найнижчим виявився цей показник у д^ей Снятинського району - 1,62±0,09 ммоль/л, що було в 1,38 раза менше (р1<0,001), нiж у мешканцiв умовно чистого Городеншського району. ДостовiрноТ рiзницi мiж цими показниками з рiзних за характером забруднення районiв не виявлено (р2 - р7>0,05).
Зворотна закономiрнiсть спостерiгалася щодо вмiсту кальцш в добовiй сечi. Перевищення рiвня загальноприйнятих допустимих значень та достовiрна вiдмiннiсть цього показника вiд даних здорових д^ей (р1<0,0о1) спостерiгалося у вах жителiв екологiчно забруднених райошв. Найбiльший рiвень видiлення кальцiю встановлений у д^ей, хворих на СГЕ, Снятинського району, який дорiвнював 2,86±0,18 ммоль/добу, що у 1,43 рази бтьше вiд такого у жителiв Галицького (р4<0,01) i у 1,29 раза - Долинського (р6<0,05) райошв. У мешкан^в Калуського району показники виведення кальцш iз сечею перевищували таю ж у д^ей Галицького у 1,4 раза (р3<0,05).
Бтьшим вiд даних у здорових i вiд загальноприйнято' норми був також показник рiвня фосфору в плазмi кровi. Найвищим вiн був у д^ей Снятинського району (2,53±0,06 ммоль/л) i переважав такий у Городеншському - у 1,35 раза (р1<0,001) та у Галицькому - у 1,18 раза (р4<0,05) районах, де ктькють кальцiю у плазмi кровi знаходилася в межах загальноприйнято' норми i становила 2,14±014 ммоль/л.
Видтення фосфору iз сечею у д^ей, хворих на СГЕ, з уах екозабруднених районiв було нижчим вщ загальноприйнято'' норми. Так, у Снятинському i Галицькому районах рiзниця даних iз показниками групи здорових д^ей була найнижчою i становила 2,12 i 2,10 раза (р<0,001) вщповщно. У Снятинському районi вiрогiдне зниження рiвня фосфору в добовiй сечi вiдмiчалося також i по вщношенню до цих показникiв у мешкан^в Долинського i Калуського районiв (р6<0,05 i р7<0,05).
Таблиця 1.
Показники мнерального обмну у здорових /' хворих на системну г1поплаз1ю емал/' д1тей, як проживають у р1зних за
екологчним забрудненням районах 1вано-Франшвсько)' облает': (М±т)
Здоровi Хворi на СГЕ
Показники Городенюв-ський р-н, Галицький р-н, Долин-ський р-н, Калуський р-н, Снятин-ський р-н,
п=63 п=27 п=36 п=26 п=44
2,24±0,05 1,72±0,10 1,78±0,09 1,64±0,06 1,62±0,09
Кальцш плазми кров^ ммоль/л р1<0,001 р1<0,001 р2>0,05 р1<0,001 р3>0,05 р5>0,05 р1<0,001 р4>0,05 р6>0,05 р7>0,05
1,19±0,07 2,00±0,22 2,21±0,23 2,79±0,23 2,86±0,18
Кальцш добовоТ сеч^ ммоль/добу р1<0,001 р1<0,001 р2>0,05 р1<0,001 р3<0,05 р5>0,05 р1<0,001 р4<0,01 р6<0,05 р7>0,05
1,88±0,06 2,14±0,14 2,40±0,06 2,46±0,07 2,53±0,06
Фосфор плазми кров^ ммоль/л р1<0,001 р1<0,001 р2>0,05 р1<0,001 р3>0,05 р5>0,05 р1<0,001 р4<0,05 р6>0,05 р7>0,05
17,45±1,02 8,31±0,63 9,71±0,71 9,41±0,52 8,23±0,20
Фосфор добовоТ' сеч^ ммоль/добу р1<0,001 р1<0,001 р2>0,05 р1<0,001 р3>0,05 р5>0,05 р1<0,001 р4>0,05 р6>0,05 р7<0,05
Мшеральнащтьшс ть юстковоТ' тканини, % 84,86±2,08 86,74±2,73 р1>0,05 82,94±3,23 р1>0,05 р2>0,05 89,15±2,87 р1>0,05 р3>0,05 р5>0,05 90,15±2,84 р1>0,05 р4>0,05 р6>0,05 р7>0,05
Прим1тка. Вказана в1рог1днють р1зниц1 показник1в: р1 - вах район:в до величини здорових Городенквського; р2 -
Галицького до величини Долинського; р3 - Галицького до величини Калуського; р4 - Галицького до величини Снятинського; р5 - Долинського до величини Калуського; р6 - Долинського до величини Снятинського; р7-Калуського до величини Снятинського район1в.
На ™ цих даних привертають увагу показники проведеного нами ультразвукового дослщження
мшеральноТ щшьносп кютковоТ тканини. Так, денситометрiя п'ятковоТ кiстки показала, що у д^ей усiх дослiджуваних районiв рiвень щiльностi кютковоТ тканини знаходився в межах вковоТ норми.
Отриманi дат дозволили зробити припущення, що встановлеш нами порушення деяких показникiв мшерального обмiну, якi виникли у д^ей, хворих на СГЕ, мешканцiв антропогенно забруднених територш, ймовiрно пов'язанi з токсичним впливом ксенобютиш на роботу залоз внутршньоТ секрецп, насамперед, щитоподiбноТ. Саме змiни в роботi ^еТ залози, як вiдомо, призводять до порушення мiнералiзацiТ матрицi емалi зубiв i виникненню в нiй ппопластичних дефектiв [1]. При цьому збш у роботi залоз внутршньоТ секреци поки що е компенсованим, про що свщчать данi щодо мшеральноТ щшьносп кютковоТ тканини п'ятковоТ кютки, який спiвпадае з вiковою нормою у д^ей усiх дослiджуваних райошв.
Для пiдтвердження ^еТ гiпотези нами було проведене дослщження функцiТ щитоподiбноТ i паращитоподiбних залоз за вмютом у сироватцi кровi гормонiв паратгормону, кальцитоншу, Т3 i Т4, що впливають на мiнеральний обмiн, у мешкан^в кожного з дослiджуваних райошв (табл. 2).
Таблиця 2.
Показники рiвня гормошв шиmоподiбно'l i парашитоподiбних залоз у сироватц кровi здорових i хворих на системну гпоплазю емал'1 дтей, як проживають у рiзних за еколог'чним забрудненням районах 1вано-Франшвсько)' област': (М±т)
Показники Здоровi Хворi на СГЕ
Городенкiв-ський р- Галицький Калуський
н, р-н, Долин-ський р-н, р-н, Снятин-ський р-н,
п=63 п=27 п=36 п=26 п=44
Паратгормон, 9,68±0,68 7,00±0,44 9,29±1,10 7,22±0,54 5,47±0,75
нг/л р1<0,01 р1>0,05 р1<0,01 р1<0,001
р2>0,05 р3>0,05 р4>0,05
р5>0,05 р6<0,01
р7>0,05
Кальцитонш, 3,83±0,23 4,51±0,48 2,85±0,29 4,23±0,81 3,36±0,25
нмоль/л р1>0,05 р1<0,05 р1>0,05 р1>0,05
р2<0,01 р3>0,05 р4<0,01
р5>0,05 р6>0,05
р7>0,05
Трийод-тиронiн, 2,69±0,16 1,64±0,13 2,23±0,20 2,73±0,17 1,33±0,10
нмоль/л р1<0,001 р1>0,05 р1>0,05 р1<0,001
р2<0,05 р3<0,001 р4>0,05
р5>0,05 р6<0,001
р7<0,001
Тетрайод-тиронш, 123,54± 110,07± 151,06± 88,65±2,08 86,82±3,37
нмоль/л 3,73 7,24 5,05 р1<0,001 р1<0,001
р1>0,05 р1<0,001 р3<0,01 р4<0,01
р2<0,001 р5<0,001 р6<0,001
р7>0,05
Примiтка. Вказана вiрогiднiсть рiзницi показни^в: р1 - всх районiв до величини здорових Городенквського; р2 -
Галицького до величини Долинського; р3 - Галицького до величини Калуського; р4 - Галицького до величини Снятинського; р5 - Долинського до величини Калуського; р6 - Долинського до величини Снятинського; р7-Калуського до величини Снятинського районiв.
Як видно з наведених даних, умют паратгормону у д^ей Снятинського району, хворих на СГЕ, порiвняно з показниками у здорових д^ей Городеншського району рiзко знижений - у 1,76 раза (р1<0,001), а у хворих на СГЕ д^ей Калуського i Галицького райошв - у 1,34 i 1,38 раза вщповщно (р1<0,01). Виявлена також достовiрна рiзниця мiж рiвнями паратгормону Долинського i Снятинського райошв (р6<0,01).
При аналiзi кшькосп кальцитоншу у сироватц кровi д^ей, хворих на СГЕ, iз рiзних райошв 1вано-ФраншськоТ област встановлена вiрогiдна рiзниця мiж показниками хворих iз Долинського i здорових iз Городенкiвського (р1<0,05) райошв, хворих iз Галицького i Долинського (р2<0,01) та Галицького i Снятинського (р4<0,01) районiв у бiк зменшення.
Суттево нижчий вмiст гормону Т3 у сироватцi кровi хворих на СГЕ д^ей виявлений у Галицькому (в 1,64 раза; р1<0,001) i Снятинському (в 2,02 раза; р1<0,001) районах порiвняно з даними у здорових д^ей Городенкiвського району. Значна рiзниця мiж показниками кiлькостi гормону Т3 спостерiгалася у хворих Галицького i Долинського (р2<0,05), Галицького i Калуського (р3<0,001), Долинського i Калуського райошв порiвняно з даними Снятинського району (р6 i р7 <0,001).
Аналiз рiвня гормону Т4 у сироватц кровi показав достовiрне зниження його у хворих д^ей Калуського i Снятинського районiв порiвняно зi здоровими пацiентами Городенкiвського району (р1<0,001). Спостерiгалося збiльшення вмiсту Т4 у хворих на СГЕ д^ей Долинського району стосовно його кшькосп у вах районах (р1: р2, р5 i р6 - <0,001), а також Галицького порiвняно з даними Калуського (р3<0,01) i Снятинського (р4<0,01) районiв.
Результати проведених нами дослщжень дозволяють стверджувати, що у дiтей, якi проживають на еколопчно забруднених територiях, рiвень усiх гормонiв, якi впливають на мшеральний обмiн, знижений. Особливо це стосуеться мешкан^в Снятинського району, як отримують комбiноване радiацiйно-хiмiчне навантаження. Вказаш змiни призводять до порушень пристосувальних механiзмiв органiзму дитини, спричиняючи важк хронiчнi захворювання, у т.ч. i розвиток сГе.
Висновки
1. Встановлено суттеве зменшення рiвня кальцш у плазмi кровi та збтьшення видiлення кальцiю з добовою сечею у д^ей, хворих на СГЕ, iз кожного вивченого нами еколопчно забрудненого району порiвняно з даними у д^ей з умовно чистого Городеншського району. Hайбiльшими вiдхилення цих показниш були у дiтей Снятинського району, як зазнають комбiнованого радiацiйно-хiмiчного навантаження.
2. У жителiв еколопчно забруднених райошв виявлений вiрогiдно шдвищений вмiст фосфору в плазмi кровi та знижений рiвень фосфору в добовш сечi, особливо у д^ей Снятинського району.
3. Kiлькiсть паратгормону у сироватц кровi дiтей, уражених СГЕ, Галицького, Калуського i, особливо, Снятинського райошв значно знижена.
4. Виявлено достовiрно нижчi показники рiвня кальцитоншу у сироватцi кровi д^ей iз рiзних районiв 1вано-Франшсько1 области виявлено у хворих на СГЕ Долинського порiвняно зi здоровими Городеншського i хворими Галицького районiв та у д^ей Снятинського порiвняно з даними Галицького району.
5. Дослщжено, що вмют гормону Т3 у сироватц кровi дiтей, хворих на СГЕ, Галицького i Снятинського райошв, а гормону Т4 - у д^ей Калуського i Снятинського райошв порiвняно з даними шших райошв значно знижений.
6. Ксенобютики незалежно вщ |'х походження суттево впливають на формування оргашзму дiтей з еколопчно забруднених репошв, сприяючи дисбалансу у кютковому обмiнi та гормональному гомеостаз^ який спричиняе виснаження цих систем оргашзму.
Перспективи подальших дослiджень
Bстановленi закономiрностi дозволять розробити комплекс лкувально-профтактичних заходiв, який би впливав на виявлеш порушення та справляв профтактичний i лiкувальний вплив для попередження виникнення i розвитку дефек^в формування емалi зубiв, якi виникають до 1х прорiзування.
Лiтерaтурa
1. Балаболкин М.И. Эндокринология [Текст] / Балаболкин М.И. - Москва : Универсум паблишинг, 1998. - 416 с.
2. Довюлля 1вано-Франювщини у 2010 роцк статистичний збiрник / Державний комп"ет статистики УкраТни, Головне управлшня статистики в lвано-Франкiвськiй области [за ред. Л.О. Зброй]. - 1вано-Франювськ. - 2011. - 151 с.
3. Курец Н.И. Экологические факторы и гипофизарно-тиреоидная система / Н.И. Курец // Медицинские новости. - 2003. - № 4. - С. 8-15.
4. Меньшиков В.В. Лабораторные методы исследования в клинике: Справочник / Меньшиков В.В., Делекторская Л.Н., Золотницкая Р.П. [и др.]. -
5. под ред. Меньшикова В.В. - М. : Медицина, 1987. - 368 с.
6. Прусакова А.В. Особенности состояния здоровья детей при диффузном увеличении щитовидной железы в условиях антропогенного загрязнения / А.В. Прусакова, Н.И. Маторова, В.М. Прусаков // Гигиена и санитария. - 2004. - № 1. - С. 40-43.
7. Чайковська Г.С. Синдром ендогенноУ штоксикацп у дтей з гiпоплазiею емалi зубiв, що проживають на територм, забрудненш генотоксичними чинниками / Г.С. Чайковська, О.З. Гнатейко, О.В. бзерська, О.З. Чала-Масна // Вюник стоматолош. - 2008. - № 3. - С. 59-62.
8. Федоров Ю.А. Некоторые особенности распространенности и клинического проявления некариозных поражений зубов, развившихся в период их формирования (до прорезывания) / Ю.А. Федоров, И.А. Киброцашвили // Стоматология детского возраста и профилактика. - 2007. - № 1. - С. 47-52.
9. Хоменко Л.О. Мшеральний склад емалi при гiпертиреозi на етап первинно1 мiнералiзацiï / Л.О. Хоменко, Б.В. Антонишин, В.1. Шматко // Вюник стоматолош. - 2002. - № 4 (45). - С. 11-14.
10. Kiрiяк О.П. Чорнобильськ наслщки на 1вано-Франювщиш / О.П. Kiрiяк, В.В. Пантаз^ В.В. Мурзов [та ш.] // Гигиена населенных мест. - К. : Полимед. - 2001. - Т. 2. - С. 168-169.
11. Spysok literatury
12. Balabolkin M.I. Jendokrinologija [Tekst] / M.I. Balabolkin. - Moskva : Universum pablishing, - 1998. - 416 s.
13. Dovkillya Ivano-Frankivshchyny u 2010 rotsi: statystychnyy zbirnyk / Derzhavnyy komitet statystyky Ukrayiny, Holovne upravlinnya statystyky v Ivano-Frankivs'kiy oblasti ; za red. Zbroy L.O. - Ivano-Frankivs'k. - 2011. - 151 s.
14. Kurets N.I. Ekologicheskie faktoryi i gipofizarno-tireoidnaya sistema / N.I. Kurets // Meditsinskie novosti. - 2003. - № 4. - S. 8-15.
15. Menshikov V.V. Laboratornyie metodyi issledovaniya v klinike: Spravochnik / Menshikov V.V., Delektorskaya L.N., Zolotnitskaya R. P. [i dr.]; pod red. V.V. Menshikova. - M. : Meditsina, 1987. - 368 s.
16. Prusakova A.V. Osobennosti sostoyaniya zdorovya detey pri diffuznom uvelichenii schitovidnoy zhelezyi v usloviyah antropogennogo zagryazneniya / A.V. Prusakova, N.I. Matorova, V.M. Prusakov // Gigiena i sanitariya. - 2004. - № 1. - S. 40-43.
17. Chaykovs'ka H.S. Syndrom endohennoyi intoksykatsiyi u ditey z hipoplaziyeyu emali zubiv, shcho prozhyvayut' na terytoriyi, zabrudneniy henotoksychnymy chynnykamy / H.S. Chaykovs'ka, O.Z. Hnateyko, O.V. Yezers'ka [et al.] // Visnyk stomatolohiyi. - 2008. - № 3. - S. 59-62.
18. Fedorov Ju.A. Nekotorye osobennosti rasprostranennosti i klinicheskogo projavlenija nekarioznyh porazhenij zubov, razvivshihsja v period ih formirovanija (do prorezyvanija) / Ju.A. Fedorov, I.A. Kibrocashvili // Stomatologija detskogo vozrasta i profilaktika. - 2007. - № 1. - S. 47-52.
19. Khomenko L.O. Mineral'nyy sklad emali pry hipertyreozi na etapi pervynnoyi mineralizatsiyi / L.O. Khomenko, B.V. Antonyshyn, V.I. Shmatko // Visnyk stomatolohiyi. - 2002. - № 4 (45). - S. 11-14.
20. Kiriyak O.P. Chornobyl's'ki naslidky na Ivano-Frankivshchyni / O.P. Kiriyak, V.V. Pantazi, V.V. Murzov [ta in.] // Hyhyena naselennbikh mest. -K. : Polymed. - 2001. - T. 2. - S. 168-169.
Реферат
ПОКАЗАТЕЛИ МИНЕРАЛЬНОГО ОБМЕНА У ДЕТЕЙ, БОЛЬНЫХ СИСТЕМНОЙ ГИПОПЛАЗИЕЙ ЭМАЛИ, ПРОЖИВАЮЩИХ В РАЙОНАХ ИВАНО-ФРАНКОВСКОЙ ОБЛАСТИ, С ПОВЫШЕННОЙ АНТРОПОГЕННОЙ НАГРУЗКОЙ Лабий Ю. А., Мельничук Г. М.
Ключевые слова: дети, системная гипоплазия эмали, минеральный обмен, гормоны, ксенобиотики.
Рост распространенности системной гипоплазии эмали (СГЭ) у детей тесно связан с нарушением минерального обмена и диcфункцией регулирующих его желез внутренней секреции. Эти изменения возникают из-за повышения количества и комбинирования различных по характеру вредных факторов окружающей среды, а также влияния ксенобиотиков на здоровье населения. В связи с этим исследование показателей кальция и фосфора и уровня гормонов щитовидной и паращитовидных желез у детей, болеющих СГЭ, является актуальным. Обследовано 133 больных СГЭ, проживающих в различных по характеру загрязнения районах Ивано-Франковской области. В
качестве контрольных использовались данные 63 здоровых детей, проживающих в условно чистом районе области. Изучали содержание кальция и фосфора в плазме крови и суточной моче, а также уровень гормонов щитовидной и паращитовидных желез в сыворотке крови. Установлены достоверные изменения изученных показателей, в частности, снижение содержания кальция в плазме крови и повышение его уровня в суточной моче. Обратные результаты получены касательно содержания фосфора. Выявлено достоверное снижение уровня гормонов кальцитонина, паратгормона, общих трийодтиронина и тетрайодтиронина у всех больных СГЭ детей. Особенно выраженными такие изменения были у детей, проживающих в Снятинском районе, что объясняется комбинированными химически-радиационными нагрузками. Таким образом, ксенобиотики, независимо от их происхождения, существенно влияют на формирование организма детей из экологически загрязненных регионов, способствуя дисбалансу в костном обмене и гормональном гомеостазе, приводящему к истощению этих систем организма.
Summary
INDICATORS OF MINERAL METABOLISM IN CHILDREN WITH SYSTEMIC ENAMEL HYPOPLASIA DWELLING IN IVANO-FRANKIVSK REGION WITH INCREASED ANTHROPOGENIC LOAD Labiy Yu. A., Melnychuk G.M.
Keywords: children, systemic hypoplasia of enamel, mineral metabolism, hormones, xenobiotics.
The increased prevalence of systemic enamel hypoplasia (SHE) in children is closely related to the disturbances of mineral metabolism and dysfunction of endocrine glands which are responsible for its regulation. These changes arise from the constantly growing harmful environmental factors which being different by their nature may combine in various ways. Xenobiotics also deteriorate the general health of the population. In this context the study of calcium and phosphorus indices and the level of thyroid parathyroid hormones in children suffering from SHE seems to be relevant. The study involved 133 patients with SEH dwelling in the districts of Ivano-Frankivsk region which are different by the nature of their environmental pollution. The control group was formed by 63 healthy children dwelling in relatively clean districts of the region. We studied the calcium and phosphorus contents in the blood plasma and in daily urine, as well as the level of thyroid and parathyroid hormones in the blood serum. There have been reliable changes in the parameters studied, and, in particular, the reduction of calcium in the blood plasma, and its elevation in the daily urine. Inverse results were obtained regarding the phosphorus content. There is reliable decrease in calcitonin, a parathyroid hormone, total T3 and T4 hormones in all the patients SEH. These changes were especially pronounced in the children who dwell in Snyatyn district due to the combined chemical and radiation loads. Thus, xenobiotics, regardless of their origin, significantly influence the development of children who dwell in polluted regions, contributing to an imbalance in bone metabolism and hormonal homeostasis and leading to the depletion of these body's systems.
