CC BY
50
ФІЗІОЛОГІЯ
© О. В. Денефіль
УДК 612. 172. 4-02:612. 89-057. 87 О. В. Денефіль
ПОКАЗНИКИ КАРДІОІНТЕРВАЛОГРАФІЇ У СТУДЕНТІВ З РІЗНИМ ВИХІДНИМ ТИПОМ ВЕГЕТАТИВНОЇ РЕГУЛЯЦІЇ
Державний вищий навчальний заклад «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України» (м. Тернопіль)
Дана робота є фрагментом НДР «Особливості вікової та статевої реактивності за змінених умов функціонування організму», номер державної реєстрації 0107и004457.
Вступ. Інтегральним методом оцінки стану механізмів регуляції фізіологічних функцій в організмі є аналіз варіабельності серцевого ритму. Він дає змогу виявити перші зміни в управлінні цілісного організму, відображає ступінь напруження регуляторних систем у відповідь стрес [2].
Існує декілька типів вегетативної регуляції: ва-готонічний (характерна відносно швидка, але менш стійка адаптація), нормотонічний (спостерігаються оптимальні стійкі адаптаційні реакції), симпатотоніч-ний (відмічено повільніше пристосування до нових умов існування, активна мобілізація функціональних резервів і невисока лабільність). Знання індивідуального типу вегетативної регуляції дозволяє прогнозувати характер адаптаційних реакцій, дає важливу інформацію для системи медичного контролю, оскільки зміни показників варіабельності спектрального ритму значно випереджають метаболічні та структурні порушення у виконавчих органах [1, 5, 7].
Значне підвищення ступеня напруження робить біологічну систему нестійкою, призводить до порушень з боку серцево-судинної, дихальної, травної, видільної, імунної систем. Зниження ступеня адаптації супроводжується ростом серцево-судинної захворюваності. Активність симпатичного відділу автономної нервової системи (АНС) забезпечує мобілізацію функціональних резервів організму, і є тим більша, чим нижчі його функціональні резерви. Парасимпатичний відділ є індикатором вегетативної рівноваги і добре відображає ступінь напруження регуляторних систем, необхідний для підтримання гомеостазу [2, 7]. Донозологічні стани характеризуються достатніми функціональними резервами, але підвищеним напруженням регуляторних систем. Перехід до преморбідних станів зв’язаний із зниженням функціональних резервів, а патологічні стани відрізняються не тільки низькими функціональними резервами, але й зниженням активності регуляторних механізмів через їх перенапруження та виснаження [3]. Тому ми вважаємо, що вивчення
індивідуальних механізмів вегетативної регуляції відносно молодих людей допоможе проводити профілактичні заходи серцево-судинної патології, со-матоформних порушень.
Метою даної роботи було вивчити показники кардіоінтервалографії в спокої та у відповідь на ор-тостатичне навантаження в молодих здорових осіб 16-21 року з різним вихідним типом вегетативної регуляції.
Об’єкт і методи дослідження. Обстежено 153 хлопці і 184 дівчини 16-21 року, які навчалися у ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського». В студентів за допомогою комп’ютерного аналізу серцевого ритму приладом для оцінювання АНС „ВНС-Микро” (компанія ООО „Нейрософт”, 1996-2008, Іваново, Росія) аналізували показники кардіоінтервалографії [6]. Комп’ютерний аналіз включав визначення вихідного стану АНС: переважання тонусу парасимпатичного чи симпатичного відділу АНС, баланс. У кліно- та ортостазі визначали числові характеристики серцевого ритму та індексні (вторинні) показники кардіо-інтервалограми: частоту серцевих скорочень (ЧСС, хв-1), середнє арифметичне значення тривалості кардіоінтервалів ІГ-ІГ (М, с), сигму (середнє квадратичне відхилення тривалості інтервалів ІГ-ІГ - СК, с2), моду (Мо, с), амплітуду моди (АМо,%), медіану (серединне значення тривалості інтервалів ІГ-ІГ -Ме, с), варіаційний розмах (ВР, с), індекс вегетативної рівноваги (ІВР, ум. од.), показник адекватності процесів регуляції (ПАПР ум. од.), вегетативний показник ритму (ВПР ум. од.), індекс напруження (ІН, ум. од.), співвідношення індексів напуження в орто-та кліностазі (ІН2/ІН1) і приріст ЧСС в ортостатичній пробі (АЧСС,%).
Усі результати дослідження піддавали математичній обробці з використанням параметричних методів статистичного аналізу [4]. Обрахунки проводили на персональному комп’ютері.
Результати досліджень та їх обговорення. При аналізі результатів осіб чоловічої та жіночої статі з переважанням тонусу парасимпатичного відділу АНС (табл. 1) у лежачому положенні в обох групах не виявлено різниці показників кардіоінтервалографії.
Таблиця 1
Показники кардіоінтервалографії у студентів з переважанням ваготонічного типу
вегетативної' регуляції
Показник Чоловіки (п=41) Жінки (п=49)
Фон Ортостаз Фон Ортостаз
ЧСС, уд/хв 68,90+1,19 93,34+1,67* 70,26 + 1,25 87,86+1,43***
М, с 0,889+0,015 0,656+0,012* 0,876+0,016 0,699+0,012***
СК, с2 0,076+0,005 0,059+0,003* 0,087+0,012 0,069+0,004**
Мо, с 0,874+0,016 0,649+0,013* 0,881+0,022 0,700+0,013***
АМо,% 31,79+1,68 41,00+1,95* 32,78+1,46 35,62+1,34**
Ме, с 0,886+0,015 0,654+0,012* 0,873+0,016 0,698+0,012***
ВР, с 0,478+0,034 0,546+0,060 0,495+0,049 0,607+0,079
ІВР, ум. од. 84,71+8,94 110,39 + 12,10 91,84+9,90 87,15+8,67
ПАПР, ум. од. 37,39+2,33 65,59+4,07* 39,11+2,29 52,91+2,83***
ВПР, ум. од. 2,89+0,20 4,04+0,33* 3,04+0,21 3,47+0,27
ІН, ум. од. 49,48+5,31 88,05+10,49* 54,97+6,19 66,36+7,65
ІН2/ІН1 2,35+0,27 1,72+0,22
АЧСС,% 36,17+2,18 25,41+1,08**
Примітка: * - різниця достовірна, порівняно з фоном; ** - різниця достовірна, порівняно з чоловіками.
В ортостатичному положенні відмічено адекватне зростання тонусу симпатичного відділу АНС, про що свідчило збільшення ЧСС, ПАПР, зменшення М, Мо, Ме. В юнаків також зростала АМо, ВПР, ІН, зменшувався СК, що вказувало на більшу активацію адренергічних механізмів. Оскільки в даній групі чоловіків запаморочення відмічено у 2 людей, а в жінок - у 1, можна думати, що підвищена активність симпатичного відділу АНС є механізмом адаптації, направленим на адекватне кровопостачання головного мозку.
Відмічено статеву різницю показників в ортоста-зі: у дівчат були менші ЧСС, АМо, ПАПР А ЧСС, більші М, СК, Мо, Ме. Отримані результати вказують на більшу активацію симпатичного відділу АНС при ортостатичному навантаженні в юнаків.
При аналізі результатів осіб чоловічої та жіночої статі із нормотонічним типом вегетативної регуляції (табл. 2) у лежачому положенні у дівчат виявлено
більші показники ЧСС, АМо, ІВР, ПАПР, ВПР, ІН, менші - М, СК, Мо, Ме. Дані вказують на достовірне переважання у них, порівняно з хлопцями, тонусу симпатичного відділу АНС. Тобто, уже навіть при збалансованому типі регуляції у спокої у дівчат спостерігається напруження механізмів регуляції. В ортостатичному положенні незалежно від статі відмічено активацію адренергічних механізмів регуляції, про що свідчило збільшення ЧСС, ПАПР, зменшення М, Мо, Ме. У юнаків також зростали АМо, ВПР, ІН, зменшувався СК, у дівчат збільшувався ВР, знижувався ІВР Додаткове зростання холінергічних впливів на серце у дівчат очевидно обмежувало надмірний адренергічний вплив на серце, мало кисень-зберігаючий ефект і його можна розцінювати як компенсаторний механізм.
Відмічено статеву різницю показників в ортос-тазі: у дівчат були менші ІН2/ІН1, А ЧСС. Отримані
Таблиця 2
Показники кардіоінтервалографії у студентів із нормотонічним типом вегетативної регуляції
Показник Чоловіки (п=81) Жінки (п=94)
Фон Ортостаз Фон Ортостаз
ЧСС, уд/хв 70,31+1,10 92,69+1,33* 76,33+1,02#** 93,00+1,18*#
М, с 0,869+0,017 0,664+0,010* 0,805+0,011#** 0,661+0,009*#
СК, с2 0,073+0,003 0,065+0,003 0,060+0,002#** 0,062+0,002
Мо, с 0,878+0,015 0,659+0,011* 0,801+0,012#** 0,653+0,010*#
АМо,% 34,03+1,26 39,35+1,16* 38,28+0,96#** 39,67+1,03#
Ме, с 0,875+0,014 0,663+0,010* 0,801+0,011 #** 0,660+0,009*#
ВР, с 0,516+0,027 0,626+0,069 0,450+0,023 0,583+0,046*
ІВР, ум. од. 87,39+8,75 106,26+8,67 110,07+7,41** 101,32+7,48*
ПАПР, ум. од. 40,54+1,86 62,67+2,62* 49,26+1,59#** 62,55+2,11*#
ВПР, ум. од. 2,78+0,16 4,05+0,28* 3,51+0,18** 3,82+0,22
ІН, ум. од. 52,68+5,36 86,73+7,86* 71,69+5,31#** 81,11+6,43
ІНг/ІН1 2,16+0,19 1,43+0,12**
АЧСС,% 32,98+1,73 22,41+1,16**
Примітка: * - різниця достовірна, порівняно з фоном; # - різниця достовірна, порівняно з особами з переважанням ваготонічного типу вегетативної регуляції; ** - різниця достовірна, порівняно з чоловіками.
Таблиця 3
Показники кардіоінтервалографії у студентів з переважанням симпатотонічного типу
вегетативної регуляції
Показник Чоловіки (п=31) Жінки (п=41)
Фон Ортостаз Фон Ортостаз
ЧСС, уд/хв 78,05+1,75« 98,19+2,28*$ 78,02+1,68* 93,17+1,50**
М, с 0,791+0,019*’$ 0,631+0,015* 0,788+0,016* 0,657+0,011**
СК, с2 0,058+0,005#$ 0,063+0,005 0,056+0,003* 0,066+0,004*
Мо, с 0,798+0,021*$ 0,621+0,017* 0,784+0,017* 0,648+0,012**
АМо,% 41,56+2,17*$ 41,82+2,06 38,92+1,51* 38,74+1,30
Ме, с 0,786+0,019*$ 0,630+0,015* 0,783+0,016* 0,656+0,011**
ВР, с 0,362+0,028*$ 0,631+0,094* 0,401+0,041 0,797+0,127*
ІВР, ум. од. 151,69 + 15,74*$ 125,26 + 17,53 129,37+12,56* 85,30+9,03***
ПАПР, ум. од. 55,05+3,83*$ 71,63+4,76* 50,59+2,67* 61,36+2,68**
ВПР, ум. од. 4,39+0,33*$ 4,62+0,55 4,20+0,33* 3,32+0,29*,**
ІН, ум. од. 102,97+11,83*$ 113,02+18,29 88,12+9,88* 67,34+7,23**
ІН2/ІН1 1,34+0,18*$ 1,03+0,13*$
АЧСС,% 26,33+1,83*$ 20,22+1,44***
Примітка: * - різниця достовірна, порівняно з фоном; # - різниця достовірна, порівняно з особами з переважанням ваготонічного типу вегетативної регуляції; $ - різниця достовірна, порівняно з особами з нормотонічним типом вегетативної регуляції; ** - різниця достовірна, порівняно з чоловіками.
результати вказують на більшу активацію симпатичного відділу АНС на ортостатичне навантаження в юнаків, порівняно з дівчатами.
Між групами осіб чоловічої статі з переважанням ваготонічного типу вегетативної регуляції і нормотонічним типом регуляції не виявлено достовірних відмінностей. Відмічено значну різницю між показниками кардіоінтервалографії у дівчат із збалансованим типом регуляції АНС і переважанням тонусу парасимпатичного відділу АНС. У кліностазі при збалансованому типі АНС переважали ЧСС, АМо, ПАПР, ІН, були меншими М, СК, Мо, Ме. В ортостатичному положенні були вищі ЧСС, АМо, ПАПР, нижчі М, Мо, Ме. Отримані результати вказують на більшу активність симпатичного відділу АНС у дівчат із збалансованим типом регуляції АНС. Очевидно, що у дівчат навіть із нормотонічним типом вегетативної регуляції, порівняно з особами з переважанням тонусу парасимпатичного відділу АНС вже знижені функціональні резерви. У хлопців обох груп оптимальна адаптація.
При аналізі результатів осіб чоловічої та жіночої статі з переважанням тонусу симпатичного відділу АНС (табл. 3) у лежачому положенні в обох групах не було різниці показників кардіоінтервалографії. В ортостатичному положенні відмічено зростання тонусу симпатичного і парасимпатичного відділів АНС, про що свідчило збільшення ЧСС, ПАПР, ВР, зменшення М, Мо, Ме. У дівчат крім того також зменшувалися СК, ІВР, ВПР Очевидно, що зростання тонусу парасимпатичного відділу АНС у даній групі обстежених необхідно для підтримання гомеостазу. Запаморочення серед чоловіків даної групи не було, серед жінок - 1 особа.
Відмічено статеву різницю показників кардіоінтервалографії в ортостазі: у дівчат були менші ІВР ВПР, А ЧСС, що вказує на більшу активацію симпатичного відділу АНС в юнаків. Більша активація
симпатичного відділу АНС у хлопців з різними вихідними типами вегетативної регуляції на ортостатичне навантаження є хорошим прогностичним маркером, оскільки вона свідчить про кращу барорефлекторну чутливість, і може вказувати на менший ризик розвитку вегетативної дисфункції, артеріальної гіпертензії, патології серцево-судинної системи в [8].
Між групами осіб чоловічої статі з переважанням тонусу парасимпатичного і симпатичного відділів АНС у положенні лежачи виявлено наступні відмінності. При домінуванні адренергічних впливів відмічено більші значення ЧСС, АМо, ІВР, ПАПР, ВПР, ІН, менші М, СК, Мо, Ме, ВР Отримані результати вказують на значну активацію симпатичної ланки. В ортостазі в юнаків з вихідним переважанням тонусу симпатичного відділу АНС були менші ІН2/ІН1, А ЧСС. Очевидно, що активація парасимпатичної ланки АНС виконує захисну роль, направлену на лімітування надмірних адренергічних впливів.
Виявлено достовірну різницю між показниками дівчат із переважанням тонусу парасимпатичного і симпатичного відділів АНС. У кліностазі при переважанні тонусу симпатичного відділу АНС були більші ЧСС, АМо, ІВР, ПАПР, ВПР, ІН, менші - М, СК, Мо, Ме. В ортостатичному положенні були вищі ЧСС, ПАПР нижчі М, Мо, Ме, ІН2/ІН1, А ЧСС. Отримані результати вказують на більшу активність симпатичного відділу АНС у дівчат із переважанням адренергічних впливів. Очевидно, що у дівчат із переважанням тонусу симпатичного відділу АНС, порівняно з особами з ваготонічним типом регуляції знижені функціональні резерви.
Між групами осіб чоловічої статі із збалансованим типом регуляції і переважанням тонусу симпатичного відділу АНС у положенні лежачи виявлено наступні відмінності. При переважанні адренергічних впливів відмічено більші значення ЧСС, АМо, ІВР
ПАПР, ВПР, ІН, менші М, СК, Мо, Ме, ВР Отримані результати вказують на значну активацію симпатичної ланки у них. В ортостатичному положенні в юнаків з вихідним переважанням тонусу симпатичного відділу АНС була вища ЧСС, менші ІН2/ІН1, А ЧСС.
Достовірну різницю між показниками дівчат із збалансованим типом АНС і переважанням тонусу симпатичного відділу АНС відмічено тільки в ортос-тазі. У останніх був меншим показник ІН2/ІН1. Отримані результати вказують на відсутність значної різниці у регуляторних механізмах регуляції між двома групами дівчат.
Висновки. У хлопців із симпатотонічним типом вегетативної регуляції, а в дівчат із нормотоніч-ним і симпатотонічним типами регуляції АНС
спостерігається вища вихідна активність симпатичного відділу АНС. Це вказує на підвищення напруження функціонування серцево-судинної системи, зниження ступеня адаптації, функціональних резервів. В ортостатичному положенні відмічено активацію адренергічних механізмів, більше виражену у хлопців, ніж у дівчат. Отримані дані вказують на високий ризик розвитку вегетативної дисфункції, артеріальної гіпертензії, патології серцево-судинних системи.
Перспективи подальших досліджень. У перспективі буде проведено обстеження студентів з різним вихідним типом вегетативної регуляції з визначенням факторів ризику розвитку у них серцево-судинної захворюваності.
Література
1. Агаджанян Н. А. Функциональные резервы организма и теория адаптации / Н. А. Агаджанян, Р. М. Баевский, А. П. Берсенева // Вестн. Восстанов. медиц. - 2004. - Т. 9, № 3. - С. 4-11.
2. Анализ вариабельности сердечного ритма при использовании различных электрокардиографических систем / Р. М. Баевский, Г. Г. Иванов, Л. В. Чирейкин [и др.] // Вестник аритмол. - 2001. - № 24. - С. 65-87.
3. Баевский Р. М. Оценка адаптационных возможностей организма и проблемы восстановительной медицины / Р М. Баевский, А. Л. Сыркин, А. В. Ибатов // Вестн. восстан. медицины. - 2004. - № 2. - С. 18-22.
4. Вороненко Ю. В. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я / Під заг. ред. Ю. В. Вороненка, В. Ф. Москаленка. - Тернопіль: „Укрмедкнига”. - 2000. - 677 с.
5. Григорьев А. И. Концепция здоровья и проблемы нормы в космической медицине / А. И. Григорьев, Р. М. Баевский. -М. : Слово, 2001. - 95 с.
6. Михайлов В. М. Вариабельность ритма сердца: опыт практического применения метода / В. М. Михайлов. - Изд. второе, перераб. и доп. : Иваново: Иван. гос. мед. академия, 2002. - 290 с.
7. Chernikova A. G. Heart rate variability in evaluation of functional state and types of autonomic regulation under condition of space flight / A. G. Chernikova // 26th Annual International Gravitational Physiology Meeting. Abstracts. Cologne, Germany, 2005. - P. 60.
8. The value of baroreflex sensitivity for cardiovascular risk stratification in hypertensives / D. Celovskб, J. Stasko, J. Gonsor^k. A. Dukбt // Vnitr. Lek. - 2010. - Vol. 56, N 6. - S. 607-612.
УДК 612. 172. 4-02:612. 89-057. 87
ПОКАЗНИКИ КАРДІОІНТЕРВАЛОГРАФІЇ У СТУДЕНТІВ З РІЗНИМ ВИХІДНИМ ТИПОМ ВЕГЕТАТИВНОЇ РЕГУЛЯЦІЇ
Денефіль О. В.
Резюме. При обстеженні молодих людей 16-21 року з ваготонічним, нормотонічним і симпатотонічним вихідним типом вегетативної регуляції було виявлено наступну закономірність. У хлопців із симпатотонічним типом вегетативної регуляції, а в дівчат із нормотонічним і симпатотонічним типами регуляції в кліностатич-ному положенні спостерігається вища активність симпатичного відділу автономної нервової системи. Це вказує на підвищення напруження функціонування серцево-судинної системи, зниження ступеня адаптації, функціональних резервів. В ортостатичному положенні відмічено активацію адренергічних механізмів, більше виражену у хлопців, ніж у дівчат. Отримані дані вказують на високий ризик розвитку вегетативної дисфункції, артеріальної гіпертензії, патології серцево-судинних системи.
Ключові слова: тип вегетативної регуляції, студенти, напруження регуляції
удк 612. 172. 4-02:612. 89-057. 87
ПОКАЗАТЕЛИ КАРДИОИНТЕРВАЛОГРАФИИ У СТУДЕНТОВ С РАЗЛИЧНЫМ ИСХОДНЫМ ТИПОМ ВЕГЕТАТИВНОЙ РЕГУЛЯЦИИ
Денефиль О. В.
Резюме. При обследовании молодых людей 16-21 лет с парасимпатическим, нормотоническим и симпатическим исходным типом вегетативной регуляции было обнаружено следующую закономерность. У юношей с симпатическим типом вегетативной регуляции, а у девушек с нормотоническим и симпатическим типами регуляции в клиностатическом положении наблюдается активация симпатического отдела вегетативной нервной системы. Это указывает на повышение напряжения функционирования сердечнососудистой системы, снижение степени адаптации, функциональных резервов. В ортостатическом положении отмечено активацию адренергических механизмов, более выраженную у юношей, чем у девушек. Полученные данные указывают на высокий риск развития вегетативной дисфункции, артериальной гипертензии, патологии сердечно-сосудистой системы.
Ключевые слова: тип вегетативной регуляции, студенты, напряжение регуляции
UDC 612. 172. 4-02:612. 89-057. 87
Indicis of Cardiointervalography of Students with Different Initial Type of Autonomic Regulation
Denefil O. V.
Summary. It was observed relatively healthy students of 16-21 years with parasympathetic, normotonic and sympathetic types of autonomic regulation and revealed the following pattern. In boys with sympathetic type of autonomic regulation, and the girls of the normotonic and sympathetic types of regulation in clinostasis position observed higher activity of the sympathetic part of autonomic nervous system. This indicates the increasing tension of functioning of the cardiovascular system, reducing the degree of adaptation and functional reserves. In the orthostatic position marked activation of adrenergic mechanisms, more expressed in boys than in girls. These data indicate a high risk of autonomic dysfunction, hypertension, diseases of cardiovascular system.
Key words: type of autonomic regulation, students, tension of regulation
Стаття надійшла 28. 02. 2013 р.
Рецензент - проф. Ю. I. Бондаренко
