CC BY
31
УДК: 616.12-008.331.1:616.825.4/885 Маріш М. Ю.
СТРУКТУРА ВЕГЕТАТИВНОЇ НЕРВОВОЇ РЕГУЛЯЦІЇ КАРДІОВАСКУЛЯРНОЇ СИСТЕМИ У ХВОРИХ НА ПЕРВИННУ АРТЕРІАЛЬНУ ГІПЕРТЕНЗІЮ ІІ СТАДІЇ В ДИНАМІЦІ КОМБІНОВАНОЇ АНТИГІПЕРТЕНЗИВНОЇ ФАРМАКОТЕРАПІЇ
Одеський національний медичний університет
В представленій роботі визначались варіанти вегетативної нервової регуляції кардіоваскулярної системи у хворих на первинну артеріальну гіпертензію ІІ стадії та можливості їх застосування в якості клініко-фармакологічного критерію на етапах комбінованої антигіпертензивної фармакотерапії. У 17 пацієнтів за даними вегетативного індексу Кердо виділені 6 типів вегетативної нервової регуляції кровообігу. Починаючи з третьої доби прийому комбінованої антигіпертензивної фармакотерапії, представленої Периндоприлом, Індопамідом, Бісопрололом та Сульпіридом, і до чотирнадцятої відмічалась прогресуюча нормалізація вегетативної нервової регуляції кардіоваскулярної системи, що сприяло стабілізації систолічної та діастолічної нормотензії та нормокардії. Ключові слова: первинна артеріальна гіпертензія, вегетативний індекс Кердо, комбінована антигіпертензивна фармакотерапія.
Вступ
Первинна артеріальна гіпертензія (ПАГ) займає вагоме місце серед усіх кардіоваскулярних захворювань у дорослих і складає 46,8%. З них 60% пацієнтів - це особи працездатного віку, стан здоров'я яких значною мірою впливає на трудові та економічні ресурси країни [1,2].
На сьогодні розроблені та впроваджені в клінічну практику протоколи та рекомендації, які чітко регламентують об'єм та строки антигіпертензивної фармакотерапії. Але навіть при ретельному виконанні лікарських призначень фармакологічні засоби виявляються ефективними лише у 14-18% осіб [1]. Така ситуація може бути пояснена недостатністю та недосконалістю знань щодо ролі різних патологічних механізмів особливо при поєднанні їх в прогресуванні та наслідках ПАГ. Відсутні чіткі критерії моніторингу стану вегетативної нервової системи (ВНС), яка відіграє одну з головних ролей на етапах ініціації, стабілізації та прогресування захворювання, а також функціонування механізмів саногенезу.
Суттєва інформативність щодо якості вегетативної регуляції кардіоваскулярної системи притаманна кількісному інтегративному показнику -інтегративний вегетативний індекс Кердо (ВІК), розрахунок якого базується на визначенні діас-толічного артеріального тиску (ДАТ) та частоти серцевих скорочень (ЧСС) пацієнта. Він дозволяє в експресному режимі біля ліжка пацієнта визначати динаміку вегетативного тонусу та вчасно вносити корективи в антигіпертензивну фармакотерапію. Це не тільки збільшить її' ефективність, а й підвищить рівень комплайєнсу і, як наслідок, якість та тривалість життя хворого на ПАГ.
Мета роботи
Визначити варіанти вегетативної нервової регуляції кардіоваскулярної системи у хворих на первинну артеріальну гіпертензію ІІ стадії (ПАГ ІІ) та можливості їх застосування в якості клініко-фармакологічного критерію на етапах комбінованої антигіпертензивної фармакотерапії.
Материали та методи
Обстежувались, лікувались та знаходились під клінічним наглядом на кафедрі внутрішньої медицини №2 Одеського національного медичного університету 17 хворих (15 чоловіків та 2 жінок) з діагнозом ПАГ ІІ, встановленим згідно з сучасними клінічними протоколами [3] та рекомендаціями з діагностики вказаної патології. Середній вік загальної сукупності хворих -42,8±2,09 років. За професійною належністю розподіл пацієнтів наступний: службовці > безробітні > робочі. Таким чином, більшість хворих належали до службовців, при цьому всі вони займали керівничі посади з великим рівнем стресу.
Окрім обов'язкових клініко-лабораторних та інструментальних досліджень, які передбачені нормативними документами, всім пацієнтам до, через один тиждень та через два тижні від початку комбінованої антигіпертензивної фармакотерапії, представленої Бісопрололом 2,5 мг, Периндоприлом 2,5 мг, Індопамідом 625 мкг та Сульпіридом 30 - 35 мг, проводилось обчислення ВІК за наступною формулою: ВІК = (1 - %) х 100 (Од),
де Ь - діастолічний артеріальний тиск в мм рт.ст.
р - частота серцевих скорочень за 1 хв.
У здорової людини його параметри коливаються в межах 0±15 (Од) за умов, коли ДАТ становить 60-80 мм рт.ст., а ЧСС 60-80 уд/хв.
Якщо ВІК дорівнює 0, це відображує фізіологічну рівновагу у взаєминах ерготропного та трофотропного відділів гіпоталамуса і відповідає ейтонії.
Позитивна величина в зазначеній референтній межі свідчить про фізіологічну симпатикото-нію, тобто спостерігається превалювання ерго-тропних впливів на серце та артерії з боку відповідного відділу гіпоталамуса.
У випадку негативної величини переважають фізіологічні впливи трофотропного відділу, який реалізує себе за рахунок периферійного парасимпатичного відділу ВНС.
Якщо величина ВІК належить до діапазону нормативних значень, а ЧСС > 80/хв та ДАТ > 90 мм рт.ст, то такий стан визначають як патологічну нормотонію.
Результати та їх обговорення
Регулярний прийом вказаної комбінованої антигіпертензивної фармакотерапії виявився ефективним по відношенню до стабілізації цифр артеріального тиску та частоти серцевих скорочень в межах нормативних величин у всіх пацієнтів вже на третю добу лікування.
Відповідно до отриманих значень ВІК у динаміці лікування усі пацієнти були поділені на шість підгруп, які відображують стан вегетативної регуляції кардіоваскулярної системи:
1. З переважанням симпатичних впливів на серце.
2. З переважанням парасимпатичних впливів на серце.
3. З переважанням симпатичних впливів на судини.
4. З переважанням симпатичних впливів на серце та судини.
5. З парасимпатичним впливом на серце та симпатичним та судини.
6. Патологічний нормологічний тип.
Розподіл пацієнтів за ВІК до початку комбінованого антигіпертензивного лікування наведено
35,0%-30,0%-25,0%-20,0%
15,0%
10,0%-5,0%
0,0%
на рис.1. Найчисленнішою виявилась група пацієнтів, у яких превалювали симпатичні впливи як на серце, так і на судини (30,5%). Рівнозначними були групи з переважанням симпатичних впливів на серце та патологічними явищами нормотонії (17,6%). Ізольований симпатичний вплив на судини було зареєстровано у 16,7% пацієнтів. Комбінований парасимпатичний вплив на серце та симпатичний на судини реєструвався у 11,7% осіб. Щодо кількості пацієнтів з парасимпатичним типом регулювання серцевої діяльності, то вона склала 5,9% всіх обстежених. Таким чином, у більшості обстежених можна діагностувати стан гіперадренергії, який зумовлює появу численних неврологічних скарг і відіграє неабияку роль у патогенезі ПАГ.
Через тиждень від початку прийому антигіпе-ртензивних лікарських засобів розподіл пацієнтів за ВІК мав наступний вигляд (рис.2): нормативні значення (47%) > переважання симпатичного впливу на серце (29,4%) > симпатичний вплив на серце і судини (11,8%) > симпатичний вплив на судини (5,9%) та парасимпатичний вплив на серце (5,9%). Наведений розподіл свідчить, що застосовані лікарські засоби виявились ефективними щодо нормалізації тонусу вегетативної нервової системи у переважної більшості пацієнтів.
ЕЗ З переважанням
симпатичних впливів на серце
□ З переважанням парасимпатичних впливів на серце
Н З переважанням
симпатичних впливів на судини
& З переважанням
симпатичних впливів на серце і судини
И З парасимпатичним впливом на серце і симпатичним на судини
□ Патологічна нормотонія
Рис. 1. Розподіл варіантів ВІК до початку застосування комбінованої' антигіпертензивної фармакотерапії
47,0%
42,0% 37,0% 32,0% 27,0% 22,0%' 17,0% 12,0%
7,0% 2,0%^— -3,0%
ЕЗ З переважанням
симпатичних впливів на серце В З переважанням
парасимпатичних впливів на серце Н З переважанням
симпатичних впливів на судини @ З переважанням
симпатичних впливів на серце і судини ^ З парасимпатичним впливом на серце і симпатичним на судини □ Патологічна нормотонія
і Нормативні значення показника ВІК
Рис.2. Розподіл варіантів ВІК через тиждень від початку застосування комбінованої антигіпертензивної фармакотерапії
70,0%-|
60,0%
50,0%
40,0%
30,0%
20,0%
10,0%
0,0%
ЕЗ З переважанням
симпатичних впливів на серце
□ З переважанням парасимпатичних впливів на серце
0 З переважанням
симпатичних впливів на судини
Н З переважанням
симпатичних впливів на серце і судини
^ З парасимпатичним впливом на серце і симпатичним на судини
□ Патологічна нормотонія
і Нормативні значення показника ВІК
Рис.3. Розподіл варіантів ВІК через 2 тижні від початку застосування комбінованої антигіпертензивної фармакотерапії
Як видно з рис.3, через 2 тижні від початку лікування 80,4% пацієнтів мали нормативне значення ВІК, у 9,8% зберігалось превалювання симпатичного тонусу на серце, у 5,9% - парасимпатичного тонусу на серце і у 3,9% реєструвалась патологічна нормотонія.
Таким чином, застосована терапія ефективно впливає на стан гіперадренергії та нормалізує якість вегетативної нервової регуляції кардіова-скулярної системи.
Перспективи подальших розробок у даному напрямку
З урахуванням набутих результатів проводиться подальше поглиблене дослідження взаємовідносин між зазначеними системами на різних етапах протікання та фармакологічного лікування ПАГ.
2. Визначення ВІК при застосуванні антигіпе-ртензивних лікарських засобів дозволяє вчасно коректувати фармакотерапію та підвищувати її ефективність.
3. Комбінована антигіпертензивна терапія, представлена Бісопрололом 2,5 мг, Периндо-прилом 2,5 мг, Індопамідом 625 мкг та Сульпіри-дом 30 - 35 мг є ефективною, так як призводить до стабілізації артеріального тиску і може бути успішно застосована у пацієнтів із явищами гі-персимпатікотонії, підтвердженими математичним розрахунком ВІК.
Література
1. Динаміка стану здоров’я народу України та регіональні особливості. Аналітико-статистичний посібник / [за ред.
В.М.Коваленка, В.М.Корнацького]. - К. : Національний науковий центр «Інститут кардіології імені акад. М.Д.Стражеска», 2012. -211 с.
2. Національна стратегія профілактики і лікування артеріальної гіпертензії в Україні / [за ред. Р.В.Богатирьової та
В.М.Коваленка]. - К. : МОРІОН, 2012. - 120 с.
3. Уніфікований клінічний протокол первинної, екстреної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги: Артеріальна гіпертензія. Наказ МОЗ України від 24.05.2012 №384 (про затвердження та впровадження медико - технологічних документів та стандартів медичної допомоги при Артеріальній гіпертензії).
Висновки
1. ВІК є простим, але інформативним показником, що дозволяє в експресному режимі оцінювати стан вегетативної нервової системи на будь-яких етапах фармакотерапії.
Реферат
СТРУКТУРА ВЕГЕТАТИВНОЙ НЕРВНОЙ РЕГУЛЯЦИИ КАРДИОВАСКУЛЯРНОЙ СИСТЕМЫ У БОЛЬНЫХ ПЕРВИЧНОЙ АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИЕЙ II СТАДИИ В ДИНАМИКЕ КОМБИНИРОВАННОЙ АНТИГИПЕРТЕНЗИВНОЙ ФАРМАКОТЕРАПИИ Мариш М.Ю.
Ключевые слова: первичная артериальная гипертензия, вегетативный индекс Кердо, комбинированная антигипертензивная фармакотерапия.
В представленной работе определялись варианты вегетативной нервной регуляции кардиоваскулярной системы у больных первичной артериальной гипертензией II стадии и возможности их использования в качестве клинико-фармакологического критерия на этапах комбинированной антигипертен-зивной фармакотерапии. У 17 пациентов по данным вегетативного индекса Кердо выделены 6 типов вегетативной нервной регуляции кровообращения. Начиная с третьих суток приема комбинированной антигипертензивной фармакотерапии, представленной Периндоприлом, Индопамидом, Бисопроло-лом и Сульпиридом, и до четырнадцатых отмечалась прогрессирующая нормализация вегетативной нервной регуляции кардиоваскулярной системы, что способствовало стабилизации систолической и диастолической нормотензии и нормокардии.
Summary
STRUCTURE OF VEGETATIVE NERVOUS REGULATION OF CARDIOVASCULAR SYSTEM IN PATIENTS WITH PRIMARY ARTERIAL HYPERTENSION II STAGE IN THE COURSE OF COMBINED ANTIHYPERTENSIVE PHARMACOTHERAPY Marish M.Y.
Key words: primary arterial hypertension, Kerdo vegetative indexombined antihypertensive pharmacotherapy.
Object. The research was aimed to determine types of vegetative nervous regulation of cardiovascular system in patients with primary arterial hypertension II stage (PAH II) and the ways to introduce data into clinical practice as a clinical and pharmacological criterion during the stages of combined antihypertensive pharmacotherapy.
Materials and methods. 17 patients were diagnosed to have PAH II according to current cardiological protocols and recommendations. All of them were prescribed the following medicines: Bisoprolol 2.5 mg, Perin-dopril 2 mg, Indopamid 625 mkg, Sulpiride 30-35 mg. Before, after one and two weeks from the start of regular antihypertensive pharmacotherapy Kerdo index was calculated.
Results. On the 3rd day of the treatment consistently normal level of blood pressure was registered. According to the value of Kerdo index 6 types of cardiovascular nervous regulation were determined:
1. With the prevalence of sympathetic effects on the heart.
2. With the prevalence of parasympathetic effects on the heart.
3. With the prevalence of sympathetic effects on vessels.
4. With the prevalence of sympathetic effects on the heart and vessels.
5. With the prevalence of parasympathetic effects on the heart and sympathetic ones on vessels.
6. Pathological “normal” tonus.
Before the beginning of antihypertensive treatment in 30.5% patients the prevalence of sympathetic regulation both on the heart and vessels was diagnosed. After a week since the combined pharmacotherapy has started 47% of patients demonstrated Kerdo index within normal limits. Such tendency remained until the end of investigation: on the 14th day Kerdo index was normal in 82.4% of patients.
Conclusions. Kerdo index allows us to control the state of vegetative nervous system in the course of
combined antihypertensive treatment. Prescription of Bisoprolol in a dose of 2.5 mg, Perindopril in a dose of
2 mg, Indopamid 625 mkg, Sulpiride 30-35 mg makes possible not only to stabilize the arterial pressure, but also to normalize the nervous regulation of cardiovascular system in patients with PAH II and prevalent sympathetic effects on the heart and vessels.
УДК 616-018.74-06:616.127-005.8 Микуляк В. Р.
КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ЕНДОТЕЛІЮ У ХВОРИХ НА ГОСТРИЙ ІНФАРКТ МІОКАРДА
ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я.Горбачевського МОЗ України»
У роботі представлені результати комплексної оцінки стану ендотелію хворих з гострим інфарктом міокарда за лабораторними та функціональними тестами. Встановлено, що розвиток гострого інфаркту міокарда супроводжується порушеннями ендотелійзалежної вазодилатації судин, суттєвим зростанням рівня вільноциркулюючих ендотеліоцитів крові та трьома варіантами відповіді системи генерації оксиду азоту: надмірна продукція, пригнічення синтезу та відсутність змін. Найбільш виражені порушення ендотеліальної функції спостерігались у пацієнтів із зниженим рівнем оксиду азоту, що є підставою диференційованого підходу до корекції ендотеліальної функції при гострому інфаркті міокарда.
Ключові слова: інфаркт міокарда, ендотеліальна дисфункція, оксид азоту, циркулюючі ендотеліоцити
Дана робота є фрагментом НДР кафедри терапії і сімейної медицини «Коморбідні стани в клініці внутрішніх хвороб: преди-ктори розвитку, рання діагностика, профілактика і лікування» (номер державної реєстрації0113 и 001244).
Вступ клітинної проліферації (вогпік Н.ЦСгеадег М.А.,
о 2004; СИайегіее А., Catravas ^й., 2008, ЬиЬоэ Е.
В останні роки при вивченні патогенезу роз- ^ а| ’ 2009)
витку гострого інфаркту міокарда (ІМ) все більшу 1.7 - ■ ■
1 ■ ■ ^ 1 ^ ' ■ Накопичений експериментальний та клінічний
увагу дослідників привертає проблема ендотелі- к
Г, с ■ досвід вказує, що саме дефіцит N0 приводить
альної дисфункції. На думку багатьох науковців, 1 ^ ^
основн ою її причиною є недостатня продукція, не тільки до зн иженої Релаксації сУдин та їх спа:
.. С- ^ с,. ■ ^ 1 4 зму, але й до підвищеної проникності судинної
і/або порушення біодоступності оксиду азоту . ^
(N0) [1 2і стінки для білків і ліпопротеїдів, прискореної
( к)і , ]. - проліферації гладком'язових клітин, безпереш-
N0 є найпотужнішим із відомих ендогенних ^ Т ^ ^ ^
. у - 14 14 кодної експресії адгезивних молекул на поверхні
вазодилататорів, який бере участь у регулюван- ^ 1 Г-
п г ’ г л і ~ і аиплтппкзпьиму і/пітми то піпомшаилгл тплг/іпл_
ні судинного тонусу, згортання крові та процесах
ендотеліальних клітин та підвищеного тромбоутворення, що в результаті веде до виникнення
1S6
